Тестові завдання для підготовки до ЗНО (Ліна Костенко "Маруся Чурай", "Страшні слова, коли вони мовчать")

Біографія Ліни Костенко

Ліна Василівна Костенко (19 березня 1930, Ржищів, Київська область) — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Мати Оксани Пахльовської. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок«Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним з лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.

Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Відмовилась від звання Героя України.

Дитинство

Народилась у родині вчителів. Народилася 19 березня 1930 року на березі Дніпра у містечку Ржищів, що на Київщині в учительській сім’ї. Батько – людина неординарного хисту – в сталінські часи зазнав лихоліть, був репресований. З шестирічного віку Ліна мешкала в Києві. Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при Спілці письменників України. Потім навчалась у Київському педагогічному університеті. У 1952–1956 рр. навчалась у літературному інституті в м. Москва, який закінчила з відзнакою.

У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.

Ліна Костенко, 1948 рік

Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.

«Шістдесятник»

Була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х років. Період так званих «шістдесятників» створив новітні стилі в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, щось авангардне, але, як і завше, безжальне та максимально критичне щодо влади та тодішнього режиму.

Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а збірка «Мандрівки серця» (1961) не лише закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім’я поміж визначних майстрів української поезії.

На початку 1960-х брала участь у літературних вечорах київського Клубу творчої молоді. Починаючи з 1961, її піддавали критиці за «аполітичність», був знятий з плану знімання фільм за сценарієм Л.Костенко «Дорогою вітрів».

8 квітня 1963 р. на ідеологічній нараді секретар ЦК КПУ з ідеології А.Скаба заявив: «Формалістичні викрутаси зі словом неминуче призводять до викривлення і затемнення ідейно-художнього змісту твору. А що справа саме така, свідчать деякі твори молодих поетів М.Вінграновського, І.Драча, Л.Костенко». Це був сигнал до погрому покоління шістдесятників.

1963 — зняли з друку книжку віршів Л. Костенко «Зоряний інтеґрал», книжку «Княжа гора» зняли з верстки.

У ці роки вірші Л. Костенко публікували журнали в Чехословаччині, газети в Польщі, і лише зрідка — в Україні. Її вірші ходили в «самвидаві».

1965 — Л. Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над М. Осадчим і М. Зваричевською у Львові. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. Разом з І.Драчем звернулася до редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін») і до львівських письменників з пропозицією виступити на захист заарештованих. Письменники не зважилися на протест, але подали в суд клопотання з проханням передати на поруки Б. Гориня як наймолодшого з заарештованих. Усе це не вплинуло на перебіг судів, але мало величезне моральне значення.

Травень 1966 — у Спілці письменників України, де таврували «націоналістичних відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Л. Костенко, яка відстоювала свої позиції і захищала І. Світличного, О. Заливаху, М.Косіва і Б. Гориня.

1968 — написала листи на захист В.Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього ім’я Л.Костенко в радянській пресі довгі роки не згадувалося. Вона працювала «в шухляду».

1973 — потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК КПУ з ідеології В.Маланчуком. Лише 1977 року, після відходу В. Маланчука, вийшла збірка віршів «Над берегами вічної ріки», а1979-го, за спеціальною постановою Президії СПУ, — історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років. За нього поетеса 1987 року була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Перу Л. Костенко також належать збірки поезій «Неповторність» (1980) і «Сад нетанучих скульптур» (1987), збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987).

Нове століття

Поема «Берестечко» з ілюстраціями Георгія Якутовича, видана видавництвом «Либідь» 2010 року, мала загальний тираж 14 тис. примірників, а збірка «Гіацинтове сонце», впорядкована Ольгою Богомолець, розійшлася тиражем 5 тис. прим.; на додруковування додаткового тиражу, за словами директора видавництва Олени Бойко, упорядниця згоди не дала.

2010 року вийшов перший роман Л.Костенко — «Записки українського самашедшого». Роман викликав великий ажіотаж і тимчасову його нестачу в книгарнях, що привело до появи піратських передруків. Станом на червень 2011 року загальний офіційний тираж роману становив 80 тисяч.

У січні 2011 року Ліна вирушила у тур-презентацію свого першого роману. Презентації відбулися в Києві, Рівному та Харкові, усюди були аншлаги, не всі охочі потрапити змогли це зробити через те, що вже не було місця у залах. Але 9 лютого письменниця перервала свій тур через особисту образу.

Зустрічі письменниці з читачами Кривого Рога та Острога були відкладені на невизначений термін, а львівські зустрічі — скасовані.

У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Л.Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій.

9 квітня 2012 року, в день народження Шарля Бодлера, відбулася презентація монографії про Ліну Костенко «Є поети для епох» авторства Івана Дзюби. Книга надрукована видавництвом «Либідь».

Чоловіки:

 Єжи-Ян Пахльовський (1930–2012), польський письменник, однокурсник Л.Костенко під час навчання у Московському літературному інституті імені О. М. Горького

 Цвіркунов Василь Васильович, керівник Київської кіностудії імені Довженка у 1960-х рр.

Діти:

 Пахльовська Оксана Єжи-Янівна, культуролог

 Цвіркунов Василь Васильович-молодший (народився 28 травня 1969 року), програміст

Відзнаки

 Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

 Почесний доктор Львівського національного університету.

 Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002).

 Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»)

 Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги (2000).

 Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000).

 Відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!»

 Відзнака «Золотий письменник України», 2012.

Переклади

Твори Костенко перекладено англійською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою мовами.

Видання

 «Проміння землі» (1957)

 «Вітрила» (1958)

 «Мандрівки серця» (1961)

 «Зоряний інтеграл» (1963, набір “розсипано”)

 «Княжа гора» (1972, збірка не вийшла через заборону з боку радянської цензури)

 «Над берегами вічної ріки» (1977)

 «Маруся Чурай» (1979)

 «Неповнорність» (1980)

 «Сад нетанучих скульптур» (1987)

 «Бузиновий цар» (1987) — для дітей

 «Вибране» (1987)

 «Інкрустації» (1994, видання італійською мовою, відзначене премією Петрарки)

 «Берестечко» (Київ: Либідь, 1999, перевидання 2010)

 «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала», лекція в Києво-Могилянській академії (Київ: Видавничий дім НаУКМА, 1999)

 «Гіацинтове сонце» (Київ: Либідь, 2010, вибране)

 «Записки українського самашедшого» (Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010)

 «Річка Геракліта» (Київ: Либідь, 2011, вибране, а також нові вірші)

 «Мадонна перехресть» (Київ: Либідь, 2011, нові, а також раніше не друковані поезії різних років)

Романи

 Маруся Чурай, роман у віршах

 «Записки українського самашедшого» (Київ, А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010)[19]

Поеми

 Берестечко

 Дума про братів Неазовських

 Скіфська одіссея

 Сніг у Флоренції

Поезії

 «Вже почалось, мабуть, майбутнє…»

 Віяло мадам Полетики

 «Життя іде, і все без коректур…»

 «На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки…»

 «Моя любове! Я перед тобою…»

 «Мій перший вірш написаний в окопі…»

 «Очима ти сказав мені: люблю…»

 Пастораль ХХ сторіччя

 Пелюстки старовинного романсу

 Пісенька з варіаціями

 «Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить…»

 «Розкажу тобі думку таємну…»

 Світлий сонет

 «Старенька жінко, Магдо чи Луїзо!…»

 «Тут обелісків ціла рота…»

 Українське Альфреско

 «Умирають майстри…»

 «Хай буде легко. Дотиком пера…»

 «Чекаю дня, коли тобі скажу…»

Кіносценарії

 «Перевірте свої годинники» (1963, спільно з А.Добровольським) — про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм знятий 1964 року, але на екрани не вийшов. Він був так перероблений під назвою «Хто повернеться — долюбить», що Л.Костенко відмовилася від авторства.[20]

Театральні постанови за творами

Харківський Театр “P.S.” випустив дві вистави за творами Ліни Костенко:

 «Горохове плем’я», поетична вистава за поезіями Ліни Костенко та Олени Теліги

 «Циганська Муза», драматична поема, прем’єра вистави відбулася 15 березня 2010 року.

 

 

Роман у віршах «Маруся Чурай» (1979)

Літературний рід романа у віршах «Маруся Чурай»: ліро-епос.
Жанр романа у віршах «Маруся Чурай»: історичний роман у віршах (визначення Л. Костенко).
Тема романа у віршах «Маруся Чурай»: зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст.
Головна ідея романа у віршах «Маруся Чурай»: незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність.
Головні герої романа у віршах «Маруся Чурай»: Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань.
Сюжет і композиція романа у віршах «Маруся Чурай»: дві сюжетні лінії, які переплітаються, — особиста (Маруся Грицько) й історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти). Роман складається з дев’яти різних за обсягом розділів.

I розділ «Якби знайшлась неопалима книга». Дощенту знищена пожежею Полтава 1658 р. Суд над Марусею, яку звинувачено в отруєнні коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі стають козаки — полковник Мартин Пушкар та Іван Іскра. Марусі виносять смертний вирок.
II розділ «Полтавський полк виходить на зорі». Полтавський полк на зорі вирушає в похід боронити волю свого народу.
ІІІ розділ «Сповідь». Маруся перебуває у в’язниці, вона згадує дитинство, батьків, родинні стосунки; дитинство Гриця, його батьків і їхні сімейні стосунки; далі постає історія кохання Марусі й Гриця і його зрада з Галею Вишняківною. У кінці розділу (він найбільший у творі, центральний) Марусю виводять на страту.
IV розділ «Гінець до гетьмана». Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. Гетьман своїм універсалом скасовує смертний вирок Марусі.
V розділ «Страта». Марусю виводять на площу для страти, де зібралася чи не вся Полтава, люди по-різному висловлюються щодо Маруснної трагедії. В останній момент перед стратою на площу вривається Іван Іскра з добутим універсалом, у якому наказано скасувати вирок з огляду на пісенний талант Марусі й героїзм її батька Гордія, якого як оборонця України було покарано на горло у Варшаві.
VI розділ «Проща». Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.
VII розділ «Дідова балка». Іван Іскра відвідує старого запорожця, колись визволеного з двадцятилітньої турецької неволі, який оселився під Полтавою й займається різьбярством. Іван попереджає діда про наступ ворожих військ, але той вирішив не покидати свою домівку.
VIII розділ «Облога Полтави». Брами Полтави зачинені, гармати націлені на ворога. Полтава мужньо тримається в польській облозі вже четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує самотню Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися. Маруся відмовляє парубкові.
IX розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння». Маруся попрощалася з Іскрою, виснажена горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу знято, і місто повертається до звичного життя. Повз будинок Марусі проходять козаки й співають її пісні, а далі дівчата — пісню «Ой не ходи, Грицю».
Літературознавці про твір. Читаючи роман Л. Костенко, постійно відчуваєш його перегук із вчорашнім, зовсім недавнім, і сьогоднішнім днем, У тогочасних типах досить часто пізнаєш теперішні. Окремі проблеми, що були гостро актуальними для України в XVII ст., залишаються такими ж і сьогодні. Саме до них належить проблема патріотизму, що виявляється в готовності безкорисливо служити Україні. У романі створено ряд образів-персонажів, прекрасних завдяки своїм лицарським прагненням здобути волю Батьківщині. Одночасно бачимо й людей безкрилих, зосереджених на власному благополуччі, не запалених високим патріотичним почуттям, — такі люди є зрадниками національної справи…
Тема любові є однією з головних у романі Л. Костенко. Її твір дає змогу кожному з нас відкрити для себе красу й силу людської любові, хай навіть ця любов зазнала зради й призвела до трагічної розв’язки. «Маруся Чурай» збагачує нас своєю «філософією любові», у якій це почуття визнається як особлива духовна цінність. Проблема любові і зради, що теж належить до «вічних» тем, вирішується як складова частина філософії любові.
Найчільніше місце у творі займає інша «вічна» проблема літератури — митець і народ, митець і суспільство. Вочевидь, у світовій літературі немає видатного поета, який би не порушував загальнолюдську проблему і не надавав би їй свого трактування. Головна героїня роману, Маруся Чурай, цілком справедливо показана Л. Костенко як геніально обдарований митець, як один із творців українських пісень, що набули найбільшого поширення й принесли всесвітню славу нашому народу. У часи, коли жила Маруся Чурай, українська писемна література через певні умови була ще слабо розвинутою. Проте народ мав своїх митців, які були його голосом, його душею. Маруся Чурай — одна з них. За Л. Костенко, вона мала своє розуміння завдань власної творчості, її суспільного значення. Як митець, як людина незвичайна, виняткова, вона відчувала й глибоко переживала різне ставлення до себе з боку сучасників — від щирого захоплення й любові до повного нерозуміння і навіть агресивності до себе як до людини, що є «не такою, як усі». Немає сумніву, що Л. Костенко, змальовуючи образ своєї попередниці, української поетеси XVII ст., внесла в нього багато чого зі свого часу, зі своїх особистих стосунків з українським «застійним» суспільством 1970-1980-х років (Г. Клочек).

Теорія літератури
Роман у віршах — різновид змішаного жанру, якому властива багатопроблемність, поєднання епічного й ліричного начал; дія у творі цього жанру, як правило, концентрується навколо долі одного чи кількох головних героїв.

 

Вірш «Страшні слова, коли вони мовчать…» (1980)

Літературний рід вірша «Страшні слова, коли вони мовчать…»: лірика.
Жанр вірша «Страшні слова, коли вони мовчать…»: ліричний вірш.

Вид лірики вірша «Страшні слова, коли вони мовчать…»: філософська.

Провідні мотиви вірша «Страшні слова, коли вони мовчать…»: значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва.
Віршовий розмір вірша «Страшні слова, коли вони мовчать…»: ямб.
Літературознавці про вірш «Страшні слова, коли вони мовчать…». Квінтесенцією роздумів Л. Костенко про значення слова в житті людини, про сутність поетичного мистецтва став вірш «Страшні слова, коли вони мовчать…» (звернімо увагу……саме цим твором завершується збірка «Неповторність»). Авторка звіряється: слова — ніби живі згустки, що ввібрали в себе радощі й болі мільярдів людей, які їх промовляли. Чутлива душа поета все це вловлює, тому з побожним страхом ставиться до слова. Тим наче коли усвідомлює своє надскладне завдання: сказане мільярди разів слово треба вимовити, як уперше, треба сказати так, як до тебе ніхто й ніколи не говорив. Лише тоді це буде справжня поезія — «завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» (В. Пахаренко).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тести для самоперевірки «Ліна Костенко. Життя та творчість»

 

1. Перша поетична збірка Ліни Костенко має назву:

А) «Проміння землі»;

Б) «Над берегами вцчної ріки»;

В) «Вітрила»;

Г) «Зоряний інтеграл».

 

2. Укажіть назву книжки, за яку Ліна Костенко була удостоєна премії Франческо Петрарки у 1994р.:

А) «Неповторність»;

Б) «Інкрустації»;

В) «Сад нетанучих скульптур»;

Г) «Вибране».

 

3. «Кирпаті сільські аргонавти, голуб’ята», які стали жертвою «смертоносного відлуння» війни, — герої твору Ліни Костенко:

А) «Тут обелісків ціла рота»;

Б) «Пастроль ХХ сторіччя»;

В) «Життя іде і все без коректур»;

Г) «Вже почалось, мабуть, майбутнє».

 

4. Роздуми над швидкоплинністю часу, цінністю кожного прожитого дня спостерігаємо у рядках поезії Ліни Костенко:

А) «Лежать наморені солдати,

А не проживши й півжиття!» («Тут обелісків ціла рота»);

Б) «Вона росте ще, завтра буде вищенька

Але печаль приходить завчасу» («Світлий сонет»);

В) «…я залишуся в серці твоєму

На сьогодні, на завтра, навік» («Розкажу тобі думку таємну»);

Г) «Життя іде і все без коректур,

І час летить, не стишує галопу» («Життя іде і все без коректур»).

 

5. Яку філософську думку висловлює Ліна Костенко у фіналі поезії «Пастораль ХХ сторіччя»?

А) Необережність призводить до лиха — діти завжди повинні слухатись дорослих;

Б) життя приходить на зміну смерті — життя вічне і безперервне;

В) все залежить від Бога;

Г) жодна людина не застрахована.

6. Укажіть назву твору Ліни Костенко (написаний у 1999 р.), у якому присутній символ однієї з найбільших національних трагедій (події 1651 р.):

А) «Маруся Чурай»;

Б) «Берестечко»;

В) «Пастораль ХХ сторіччя»;

Г) «Життя іде і все без коректур»;

Д) «Світлий сонет».

 

7. Укажіть найбільш влучне жанрове визначення твору Л. Костенко «Маруся Чурай»:

А) історична пісня;

Б) драматична поема;

В) соціально-психологічний роман;

Г) історична драма;

Д) історичний роман у віршах.

 

8. Установіть назву поезії Л. Костенко за поданим фрагментом:

Людині бійся душу ошукать,

Бо в цьому схибиш — то уже навіки.

А) «Пастораль ХХ сторіччя»;

Б) «Світлий сонет»;

В) «Тут обелісків ціла рота»;

Г) «Життя іде і все без коректур»;

Д) «Кольорові миші».

 

9. Укажіть твір, у якому Ліна Костенко доводить думку, що:

Всі хочуть булави, всі борються за власть,

Та й буде булава — як макова голівка.

Отак поторохтять. І знову хтось продасть,

Не той, так той. Там зрада, там злодійство.

А) «Берестечко»;

Б) «Маруся Чурай»;

В) «Життя іде і все без коректур»;

Г) «Тут обелісків ціла рота»;

Д) «Пастораль ХХ сторіччя».

 

10. Який з наведених фрагментів поезій не належить перу Ліни Костенко?

А) «Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла»;

Б) «Усмішка твоя — єдина, мука твоя — єдина, очі твої — одні»;

В) «Що не народ — одне й те саме горе.

Що не поет — одна і та ж печаль»;

Г) «Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста»;

Д) «Коли в людини є народ, тоді вона уже людина».

 

11. Установіть відповідність між назвою збірки Л. Костенко і роком виходу її у світ:

1) «Проміння землі»;

2) «Вітрила»;

3) «Мандрівки серця»;

4) «Над берегами вічної ріки»;

5) «Зоряний інтеграл».

А) 1977 р.;

Б) 1957 р.;

В) 1958 р.;

Г) 1963 р.;

Д) 1961 р.

 

 

12. Розмістіть назви перших п’яти розділів твору «Маруся Чурай» у правильному порядку:

А) «Полтавський полк виходить на зорі»;

Б) «Сповідь»;

В) «Страта»;

Г) «Гінець до гетьмана»;

Д) «Якби знайшлась неопалима книга»;

Е) «Весна, і смерть, і світле воскресіння».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тест «Життєвий і творчий шлях Ліни Костенко»

 1.Рік народження:

а) 1940;  б) 1931;  в)1930;  г) 1936;  д) 1935.

 2.  Який навчальний заклад з відзнакою Ліна Костенко закінчила 1959 р. ?

а) Московський літературний інститут імені М. Горького;              

б) Київський педагогічний інститут;

в) Московський педагогічний інститут;

г) Харківський національний університет.

3.Ліна Костенко належить до:

 а) Київської спілки поетів;

 б) Нью-Йоркської групи; 

 в) Шістдесятників;

 г) «Празької школи» поетів;

 д) Неокласиків.

4.1968 р. написала листи на захист: а) М. Косіва; б) О.Заливахи;  в) І. Світличного;  г) І. Драча;  д) В. Чорновола.

5.  Збірку «Поезії» в діаспорі видано:

а) 1968;  б) 1969; в)1970; г)1979; д) 1977.

6. Збірка віршів «Над берегами вічної ріки» вийшла:

а)1969; б)1979;  в)1970;  г)1977.

7. Рік видання роману «Маруся Чурай»:

а)1977; б) 1979;  в)1980;  г)1968.

8.  Місце народження поетеси: а) с. Обухів на Київщині;  б)Лубни на Полтавщині;

 в) м. Охтирка на Сумщині;

 г) м. Ржищів на Київщині;

 д) м. Сосниці на Чернігівщині.

9.  Рік переїзду родини до Києва:

а)1936; б)1935;  в)1940; г)1930 ; д)1958.

10. Рік видання збірки «Неповторність»:

а)1977;  б)1980;   в)1987;  г)1979;  д) 1990.

11.  Книга «Сад нетанучих скульптур» з’явилася друком:

а)1980;  б)1977;  в)1987 ;  г)1979;  д) 1990.

12. Назва твору від авторства якого відмовилася Ліна Костенко

а) «Циганська Муза»;

б)«Горохове плем’я»;

в) «Чекаю дня, коли тобі скажу»;

г) «Записки українського самашедшого»;

д) «Перевірте свої годинники».

                                       Питання
1. З яким віршем Л. Костенко пов’язаний вислів: «...сказане мільярди разів слово треба вимовити, як уперше, треба сказати так, як до тебе ніхто й ніколи не говорив»?
2. У поезії, якою завершується збірка «Неповторність», немає образу (закреслити): слів, поезії, краси, лебедів, асфальту, споришів.
3. Який художній засіб використано в словосполученні «слова причаїлись»? 

 
4. За які твори Ліна Костенко удостоєна Державної премії імені Т. Шевченка? 

5. До якого жанру належить твір Л. Костенко, де поєднано епічну розповідь із ліризмом, віршованою формою? 
6. Роман «Маруся Чурай» має дві сюжетні лінії — 
7. Кому з роману «Маруся Чурай» належать слова «Здушили сльози — не виходь на люди / Болить душа — не виявляй на вид»? 
8. Про кого з персонажів роману сказано: «В нас на кутку його не люблять наші / Шляхетний дуже і чолом не б’є»?
9. У якому розділі роману читач знайомиться з образом діда Галерника? 

10. Хто і про кого сказав: «Ми з нею рідні. Ми одного кореня / Мабуть, один лелека нас приніс»? 

11. Марусині спогади про кохання ввійшли до розділу
12. Головним образом у розділі «Проща» постає…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тестові завдання до теми

«Життя і творчість Ліни Костенко»

1. У якому році народилася Ліна Василівна Костенко?

а) у 1918 році;

б) у 1930 році;

в) у 1935 році;

г) у 1964 році.

2. Місце народження майбутньої поетеси:

а) с. Обухів на Київщині;

б) с. Шилівка на Полтавщині;

в) м. Ржищів на Київщині;

г) м Носівка на Чернігівщині.

3. Ким працювали батьки Ліни Костенко?

а) учителями;

б) лікарями;

в) інженерами;

г) художниками.

4.Скільки років минуло майбутній поетесі, коли її сім`я переїхала до Києва?

а) 2;

б) 4;

в) 6;

г) 12.

5. Який вищий навчальний заклад закінчила Ліна Костенко?

а) Московський літературний інститут;

б) Київський педагогічний інститут;

в) Київський художній інститут;

г) Київський інститут народної освіти.

6. У якому віці Ліна Костенко почала друкуватися?

а) 14 років;

б) 16 років;

в) 19 років;

г) 25 років.

7. Яку назву має перша збірка поетеси, що вийшла в 1957 році:

а) «Мандрівки серця» ;

б) «Зоряний інтеграл» ;

в) «Проміння землі»;

г) «Вітрила».

8. Хто з видатних поетів - «шістдесятників» писав: « Її третя книга має принципове значення. Уже одним фактом свого існування вона перекреслює всю тріскучу і плаксиву писанину деяких ліриків…» :

а) Дмитро Павличко;

б) Юрій Мушкетик;

в) Василь Симоненко;

г) Іван Драч.

9. Яку назву має збірка віршів Ліни Костенко для дітей?

а) «Бузиновий цар»;

б) «Вітрила»;

в) «Мандрівки серця»;

г) «Неповторність».

10. У 1968 році Ліна Костенко написала листи на захист

а) О. Заливахи;

б) І Світличного;

в) І. Драча;

г) В. Чорновола.

11. Твір Ліни Костенко, у якому присутній символ однієї з найбільших національних трагедій (події 1651 року) має назву:

а) «Пастораль ХХ сторіччя»;

б) «Маруся Чурай»;

в) «Життя іде і все без коректур»;

г) «Берестечко».

12. Який з наведених фрагментів поезій не належить перу Ліни Костенко?

а) «Усмішка твоя – єдина,

мука твоя – єдина,

очі твої – одні»;

б) «Нехай тендітні пальці етики

торкнуть вам серце і вуста»;

в) «Що не народ – одне й те саме горе,

Що не поет – одна і та ж печаль»;

г) «Коли в людини є народ,

тоді вона уже людина».

13. Кіносценарій, написаний Ліною Костенко разом з А. Добровольським, має назву:

а) «Криниця для спраглих».

б) «Маруся Чурай»;

в) «Перевірте свої годинники»;

г) «Циганська Муза».

14. З якої поезії ці слова:

Людині бійся душу ошукать,

Бо в цьому схибиш – то уже навіки!

а) «Світлий сонет»;

б) «Пастораль ХХ сторіччя»;

в) «Життя іде і все без коректур»;

г) «Кольорові миші.

15. Найбільш влучне жанрове визначення твору Ліни Костенко «Маруся Чурай»:

а) історична пісня;

б) історичний роман у віршах;

в) драматична поема;

г) історична драма.

16.Події якого історичного періоду описані в романі «Маруся Чурай»:

а) початку козаччини;

б) відлиги;

в) Хмельниччини;

г) Руїни.

17. Про кого йдеться у творі Ліни Костенко «Маруся Чурай»:

Любив же він Марусю, не дай Боже!

Тепер сидить лиця на нім нема.

а) Гриця;

б) Горбаня;

в) Івана Іскру.

18. Розмістити назви перших п`яти розділів твору «Маруся Чурай» у правильному порядку:

а) «Полтавський полк виходить на зорі»; 1

б) «Сповідь»;2

в) «Страта»;4

г)« Гінець до гетьмана».3

19. Про кого з героїв роману «Маруся Чурай» сказано такі слова:

«Ще не старий. І славу мав. І силу...»?

а) Івана Іскру;

б) Богдана Хмельницького; .

в) Мартина Пушкаря;

г) Якима Шибилиста.

20. Які твори Ліни Костенко в 1987 році були відзначені держав­ною премі єю України ім. Т. Г. Шевченка?

а) збірка «Неповторність»;

б) збірка «Бузиновий цар»;

в) збірка «Сад нев’янучих скульптур;

г) роман у віршах «Маруся Чурай».

21.Поет, літературознавець Оксана Пахльовська — це:

а) подруга Ліни Костенко;

б) дочка Ліни Костенко;

в) сестра Ліни Костенко;

г) мати Ліни Костенко.

22. Просто людина,

хто має крила,

а тужить за рідним шматком землі...

Це уривок з поезії:

а) «Папороть»;

б) «Мандрівки серця»;

в) «Чайка на крижині»;

г) «Пастораль ХХ сторіччя».

. 23. У роки застою і стагнації Ліна Костенко пішла у внутрішню еміграцію, ім’я поетеси не згадувалось протягом:

а) 5 років;

б) 16 років;

в) 7 років;

г) 15 років.

24. Визначити віршовий розмір фрагменту поезії Ліни Костенко.

Спини мене отямся і отям,

Така любов буває раз в ніколи.

Вона ж промчить над зламаним життям,

За нею будуть бігти видноколи.

а) Ямб;

б) дактиль;

в) анапест;

г) хорей.

25. За яку книгу, видану італійською мовою, Ліні Костенко була присуджена премія Ф. Петрарки?

а) «Проміння землі»;

б) «Вітрила»;

в) «Інкрустації»;

г) «Зоряний інтеграл».

 

26. Установити відповідність між назвою збірки Ліни Костенко і роком

написання.

1 «Вітрила»                                           А 1957 р.

2«Над берегами вічної ріки»              Б 1961 р.

3 «Зоряний інтеграл»                           В 1963 р.

4«Мандрівки серця»                             Г 1977 р.

5 «Проміння землі»                               Д 1958 р

ТЕСТИ

1. Ліна Костенко належить до
А київської школи поетів
Б нью-йоркської групи
В шістдесятників
Г «празької школи поетів»
Д київської школи неокласиків

2. Прочитайте уривок із роману «Маруся Чурай» Л. Костенко.

Ото як вийде, як заграє брівками,

очима стрельне і туди, й сюди,

у чобітках із мідними підківками,

зелений верх, козлові переди.

У цих рядках описано

А Галю Вишняківну

Б Галину матір

В Марусю Чурай

Г Марусину матір

Д Бобренчиху

3. Прочитайте уривок із роману «Маруся Чурай» Л. Костенко.

Які тоді були ми безтурботні!

Який він був ласкавий і палкий!

А вже в Полтаві набирали сотні.

А вже Хмельницький зазивав полки.

У цих рядках Маруся згадує

А свого батька

Б Івана Іскру

В Семена Черкеса

Г Грицька Бобренка

Д Якима Шибилиста

4. У кінці твору Марусі Чурай пропонує одружитися

А Семен Черкес

Б Грицько Бобренко

В Мартин Пушкар

Г Яким Шибилист

Д Іван Іскра

5. Події в романі «Маруся Чурай» розгортаються в такій послідовності:

А Іван Іскра в Богдана Хмельницького — суд над Марусею — проща Марусі в Києві — облога Полтави

Б суд над Марусею — Іван Іскра в Богдана Хмельницького — проща Марусі в Києві — облога Полтави

В облога Полтави — суд над Марусею — Іван Іскра в Богдана Хмельницького — проща Марусі в Києві

Г суд над Марусею — Іван Іскра в Богдана Хмельницького — облога Полтави — проща Марусі в Києві

Д Іван Іскра в Богдана Хмельницького — проща Марусі в Києві — облога Полтави — суд над Марусею

6. Найбільший і центральний за змістом розділ роману, у якому найширше розкрито образ Марусі Чурай, має назву

А «Якби знайшлась неопалима книга»

Б «Сповідь»

В «Страта»

Г «Проща»

Д «Облога Полтави»

7. Епілогом у романі «Маруся Чурай» є розділ

А «Сповідь»

Б «Страта»

В «Дідова балка»

Г «Якби знайшлась неопалима книга»

Д «Весна, і смерть, і світле воскресіння»

8. Головна тема роману «Маруся Чурай» — зображення

А життя українських жінок у зруйнованій Полтаві середини XVII ст.

Б облоги Полтави польською шляхтою в 1659 р.

В передумов для створення пісень, які стали народними

Г нещасливого кохання Марусі й Грицька на тлі картин життя України XVII ст.

Д нерозділеного кохання Марусі Чурай та Івана Іскри, його жертовності заради любові

9. Стосунки Марусі й Грицька («Маруся Чурай») подібні до взаємин

А Лесі й Петра Шраменка («Чорна рада» Пантелеймона Куліша)

Б Мелашки й Лавріна («Кайдашеїю сім’я» Івана Нечуя-Левицького)

В Галі й Чіпки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика)

Г Мавки й Лукаша («Лісова пісня» Лесі Українки)

Д Олесі й Василя («Україна в огні» Олександра Довженка)

10. До проблем роману «Маруся Чурай» НЕ НАЛЕЖИТЬ

А патріотизм

Б любов і зрада

В митець і суспільство

Г індивідуальна свобода людини

Д фанатизм і гуманізм

11. Прочитайте рядки поезії «Українське альфреско» Л. Костенко.

Дорога і дорога лежить за гарбузами.

І хтось до когось їде тим шляхом золотим.

Остання в світі казка сидить під образами.

Навшпиньки виглядають жоржини через тин.

Віршовий розмір поезії

А ямб

Б хорей

В дактиль

Г анапест

Д амфібрахій

12. Тип римування в поезії «Українське альфреско»

А перехресне

Б суміжне

В кільцеве

Г монорима

Д білий вірш

13. Мотив розриву живого зв’язку між поколіннями звучить у рядках

А живе там дід і баба, і курочка в них ряба,

вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

Б Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,

і вишні чорноокі стоять до холодів.

В Хитаються патлашки уздовж всієї стежини,

і стомлений лелека спускається на хлів.

Г Я знаю, дід та баба — це коли є онуки,

а в них сусідські діти шовковицю їдять.

Д Над шляхом при долині, біля старого граба,

Де біла-біла хатка стоїть на самоті…

14. Вірш «Страшні слова, коли вони мовчать..,» Л. Костенко належить до лірики

А патріотичної

Б громадянської

В пейзажної

Г любовної

Д філософської

15. Прочитайте рядки.

Остання в світі казка сидить під образами.

Навшпиньки виглядають жоржини через тин.

У цьому уривку використано

А епітет

Б алітерацію

В персоніфікацію

Г порівняння

Д оксиморон

16. У вірші «Страшні слова, коли вони мовчать…» наявні всі названі мотиви, ОКРІМ

А важливості слова в житті людини

Б сутності поетичного мистецтва

В пошуків свіжого, оригінального

Г творчості як категорія краси

Д збереження української мови.

17. Установіть відповідність.

Герой	Характеристика
1 Ярема Вишневецький	А Був молодий і гарний був на вроду. І жив, і вмер, як личить козаку. За те, що він боровся за свободу, Його спалили в мідному бику!
2 Грицько Бобренко	Б Як я крізь землю там не провалився? Не збив кулак об стіни об оті?! І як я потім у шинку напився, на матір вперше крикнув у житті!
3 Мартин Пушкар	В …То — козак. Таке нещастя хоч кого знеможе. Це ж можна тут рішитися ума. Любив же він Марусю, не дай Боже! Тепер сидить, лиця на нім нема.
4 Іван Іскра	Г Бенкетував, сідав на шию хлопу, пускав дівчат по світу без коси. Стріляв козуль, возив пшоно в Європу і на поташ випалював ліси.
	Д Ще не старий. ! славу мав, і силу. (Про нього потім думу іскладуть. Мине сій літ — і голову цю сиву Виговському на списі подадуть)

18. Установіть відповідність.

Художній засіб	Приклад
1 омоніми	А І знову степ. Ізнову даль розлога. І я мовчу. І дяк уже мовчить. Ідеш, ідеш… дорога та й дорога. Ідеш, ідеш… Хоч би вже відпочить.
2 оксиморон	Б … про це писали так і в риму, зучили вздовж: і вперехрест. Але ж ота дорога з Риму якихось кілька сотень верст.
3 фразеологізми	В Із тих усіх дякових балачок усе частіше згадую єдину, — ту найсумнігиу втіху, далебі: комусь на світі гірше, як тобі.
4 анафора	Г Іду. Бреду. Захочу, то й спочину. Розбиті ноги остуджу в росі Ніхто мені не дивиться у спину. Я йду. Людина. Я така, як всі.
	Д Бенкетував, сідав на шию хлопу, пускав дівчат по світу без коси. Стріляв козуль, возив пшоно в Європу і на поташ випалював ліси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Експрес-опитування  за романом Л.Костенко «Маруся Чурай»

Про кого сказано:

1. «Він народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому».

 

2. «Вона була як голос України, що клекотів у наших корогвах».

 

3. «Він лицар був, дарма що постоли. Стояв на смерть. Ніколи не здавався».

 

4. «Було, сльозами набрякають очі, вона ж сміється кутиками уст».

 

5. «Вся Україна в полум’ї горить, він і на цьому теж нагріє руки».

 

6. «Ще як мовчить, – нічого. Заговорить, – гостренькі зуби – чисто ховрашок».

7. «Таке обличчя, зразу і не звикнеш, – різке, як меч. Тонке, як тятива».

 

8. «Але й жили! Душили копійчину. У дві душі робили без спочину».

 

9. «Був молодий і гарний був на вроду. І жив, і вмер, як личить козаку. За те, що він боровся за свободу, його спалили в мідному бику».

10. «Пішов у смерть і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є».

 

11. «Від того кидавсь берега до того. Любив достаток і любив пісні. Це як, скажімо, вірувати в Бога і продавати душу сатані».

12. «Ще не старий. І славу мав, і силу. (Про нього потім думу іскладуть). Мине сім літ –  і голову ту сиву Виговському на списі подадуть».

 

13. «Пішов у смерть – і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є».

 

14. «Звела їх доля, наче в нагороду, за те, що мали незглибимі душі».

15. «Бенкетував, сідав на шию хлопу, пускав дівчат по світу без коси. Стріляв козуль, возив пшоно в Європу і на поташ випалював ліси».

 

16. «…років двадцять бувши у неволі, уже ж коли вернувся, а й тепер, що не різьбить,– у нього мимоволі подібне до манесеньких галер».

 

 

 

 

 

Хто сказав:

1.  «Ви, канцілюги, у чорнилі пальці, бумажне кодло, воло набивне, хватальники, в походах небувальці, кого взялись подужати… мене?»

 

2.  «Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш, це – пісня, це – душа».

3.  «Коли так душу випалила зрада, то вже душа так наче й не болить».

 

4.  «Погане літо, не було врожаю. Та ще ж тягтись на чоботи й кожух. А я такий, я матір поважаю. я впоперек їй слова не скажу».

5.  «Наш батько з тих, що умирали перші, а Гриць Бобренко – з тих, що хочуть жить

6.  «Які я муки пережив пекельні! Од крику серця як я не оглух! Шкварчала совість, наче на пательні, і одганялась од пекельних мук».

7.  «Про наші битви – на папері голо. Лише в піснях огонь отой пашить. таку співачку покарать на горло, – та це ж не що, а пісню задушить!»

 

8.  «Ми з нею рідні. Ми одного кореня. Мабуть, один лелека нас приніс. Батьки у нас безстрашні, невпокорені і матері посивілі од сліз».

9.  «Здушили сльози – не виходь на люди. Болить душа – не виявляй на вид».

10 « Моя душа чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі».

 

11 «Її пісні – то перло многоцінне, то дивен скарб серед земних марнот».

 

12 «Важко було, люди, і вам зі мною, і мені між вас».

13 «Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає».

 

14 «Був регентом, і був я канархистом. Любив людей і обминав юрму. І відзначався коромольним хистом – несклонностю к духовному ярму».

15 «Якби я міг вам бути у пригоді, а то ж про шаблю думати вже годі».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначте тропи та засоби поетичного синтаксису:

1. «Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі».

 

2. «Земля, земля… А небо твоє де?Як будеш так розношувати душу, вона, гляди, із совісті спаде».

3. «Як реп’яшки, зелені оченята і пишно закопилені уста».

 

4.  Історії ж бо пишуть на столі.

Ми ж  пишем кров’ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею мечем,

піснями і невільницьким плачем.

5. «В життя приходиш чистий і красивий. З життя ідеш заморений і сивий».

 

6. «Терпи, Полтаво. Помолись за мертвих».

7. «Вишняк, той крутить, преповажний пан, такий, що всіх панів перепанує».

8. «У церкву підем. Піп нас обвінчає. Весілля справим. Пушкаря позвем».

 

9.«А я стояла… Що ж мені, кричати?.. Які мені сказати їм слова?.. Дівчаточка, дівчатонька, дівчата! Цю не співайте, я ж іще жива».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

"Страшні слова, коли вони мовчать..."

1. Ліна Костенко належить до 

а) постмодерністів

б) шістдесятників

в) неокласиків

г) МУРу

 

2. Поезія "Страшні слова, коли вони мовчать..." належить до лірики 

а) любовної

б) пейзажної

в) патріотичної

г) філософської

 

3. У творі "Страшні слова, коли вони мовчать..." наявні всі названі мотиви, ОКРІМ 

а) сутності поетичного мистецтва

б) пошуків свіжого й оригінального

в) збереження української мови

г) творчості як категорії краси

 

4. У поезії "Страшні слова, коли вони мовчать..." протиставляються 

а) люди й слова

б) асфальти й спориші

в) краса й мільярди слів

г) поезія та дотик до душі

 

5. Твір "Страшні слова, коли вони мовчать..." за жанром  —

а) ліричний вірш

б) балада

в) сонет

г) пісня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ліна Костенко

Слова в романі «Маруся Чурай» належать: "Про наші битви — на папері голо. || Лише в піснях вогонь отой пашить.|| Таку співачку покарать на горло, || — та це ж не що, а пісню задушить!"

• Богданові Хмельницькому
• Якимові Шибалисту
• полковникові Пушкарю
• Леськові Черкесу
• Якимові Шибалисту

 

Персонаж роману Ліни Костенко «Маруся Чурай», який готовий захищати перед суддями головну героїню: "Ви, канцілюги, у чорнилі пальці, || бумажне кодло, воло набивне, || хватальники, в походах небувальці, || кого взялись подужати... мене?!"

• Іван Іскра 
• Гриць Бобренко 
• Семен Горбань 
• Іван Іскра 
• Лесько Черкес 

 

 

У творі «Маруся Чурай» Ліни Костенко характеристика персонажа: «Був молодий і гарний був на вроду. || І жив, і вмер, як личить козаку. || За те, що він боровся за свободу, || Його спалили в мідному бику»

• Мартина Пушкаря 
• Северина Наливайка 
• Григорія Бобренка 
• Мартина Пушкаря 
• Гордія Чурая 

 

«Ще не старий. І славу мав, і силу. || (Про нього потім думу іскладуть. || Мине сім літ — і голову цю сиву || Виговському на списі подадуть)». У творі «Маруся Чурай» характеристика персонажа стосується

• Мартина Пушкаря 
• Леська Черкеса
• Гордія Чурая       
• Гордія Чурая       
• Северина Наливайка

 

 

Установіть відповідність між назвою та автором твору

«Людина»

«Інститутка»

«Маруся Чурай»

«Contra spem spero»

Іван Драч

Ольга Кобилянська

Ліна Костенко

Марко Вовчок

Леся Українка

 

У рядках схарактеризовано героя твору «Він народився, під такою зіркою, || що щось в душі двоїлося йому. || Від того кидавсь берега до того. || Любив достаток і любив пісні»(

• Ліни Костенко 
• Андрія Малишка
• Тараса Шевченка
• Лесі Українки
• Івана Франка 

 

В основу твору Ліни Костенко «Маруся Чурай» покладено події

• антифеодального повстання, відомого в історії під назвою «Коліївщина» 
• російсько-турецької війни 1787-1791 років 
• Наполеонівської навали 1812 року
• Північної війни 1700-1721років
• Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 

 

Схожа проблема – «нерівня душ – це гірше, ніж майна» – наявна в творах рядка

• «Лісова пісня» і «Тіні забутих предків» 
• «Людина» й «Інститутка» 
• «Людина» й «Інститутка» 
• «Лісова пісня» і «Маруся Чурай» 
• «Тигролови» і «Маруся Чурай» 

 

«Ті пісні - як перло многоцінне, як дивен скарб серед земних марнот» сказано про героїню твору

• Тараса Шевченка
• Ліни Костенко
• Івана Франка
• Тараса Шевченка
• Андрія Малишка

В уривку «Під Берестечком бився ти сміливо. || Під Зборовом також і над Пилявою|| своє ім' я ти не покрив неславою. || І тільки у домашньому бою|| сміливість раптом втратив ти свою" схарактеризовано

• Леська Черкеса
• Богдана Хмельницького
• Гордія Чурая
• Грицька Бобренка
• Івана Іскру

 

У рядках «Звитяги наші, муки і руїни || Безсмертні будуть у її словах. || Вона ж була як голос України, || Що клекотів у наших корогвах!» ідеться про героїню твору

• Павла Тичини
• Ліни Костенко
• Володимира Сосюри
• Івана Драча
• Павла Тичини

 

В уривку «її пісні - як перло многоцінне, || як дивен скарб серед земних марнот» йдеться про головну героїню твору

• Андрія Малишка
• Івана Драча
• Максима Рильського
• Ліни Костенко
• Павла Тичини

 

«Маруся чи Галя - ось його цілком реальний вибір. І, зрештою, «земне» тяжіння бере гору, - перед нами постає драма людини, яка не відбулася», – сказано про

• Василя Кравчину
• Василя Кравчину
• Григорія Многогрішного
• Грицька Бобренка
• Мокія Мазайла

 

У рядках «Моя любов чолом сягала неба, || А Гриць ходив ногами по землі» провідним художнім засобом є

• епіфора
• анафора
• епітет
• антитеза 
• тавтологія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ліна Костенко "Маруся Чурай" Тести

1 питання. Історична подія, яка лягла в основу твору

А) Перша світова війна Б) визвольна війна під проводом Богдана

Хмельницького

В) Революція 1905 року

2 питання. Фольклорною основою твору стала

А) пісня “Засвіт встали козаченьки” Б) пісня “Віють вітри, віють буйні”

В) балада “Ой не ходи, Грицю...”

3 питання. Жанр роману “Маруся Чурай”

А) психологічний роман Б) історичний роман у віршах

В) урбаністичний роман Г) соціально – психологічний роман у

віршах

4 питання. В уста якого героя автор вкладає своє ставлення до українського народу?

Історії ж бо пишуть на столі.

Ми пишем кров’ю на своїй землі

А) Іван Іскра Б) Гриць Бобренко

В) Мартин Пушкар Г) мандрівний дяк

5 питання. Установіть відповідність між характеристикою та образом

образ

1) Гриць

2) Галя

3) Іван

4) Маруся

характеристика

А) Такі пухкі у неї оченята,

коса білява, куца і товста.

Як реп’яшки зелені оченята

І пишно закопилені уста

Б) На матір схожа, тільки трохи вища

Ті ж самі очі і така ж коса.

- Ну, от скажіте, людоньки, навіщо

такій …. та така краса?

В) Він був інакший. Щирими очима

 так дивився приязно на світ.

Це, …..,що, була твоя личина?

Яку ж ти душу приховав під спід?

Г) А слово скаже – з пам’яті не викинеш.

А більш мовчить, не щедрий на слова.

Таке обличчя, зразу і не звикнеш,-

різке, як меч. Тонке, як тятива.

6 питання. Установіть відповідність між героєм та цитатою

1) Маруся

2) Галя Вишняківна

3) мати Марусі

4) мати Гриця

5) Іван Іскра

6) Гриць Бобренко

цитата

А) Вона у нього розум відіймила,

але було це не тепер, колись.

А як вона була йому немила,

то хто ж його присилує:женись!

Б) Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

А я скажу: не кожна, ой не кожна!

Чужа душа – то тихе море сліз

Плювати в неї – гріх тяжкий , не можна.

В) Ото за те й судити мене треба

Всі кари світу будуть замалі.

Моя любов чолом сягала неба

А він ходив ногами по землі.

Г) Тобі дано і вірити, й кохати.

А що мені? Які мені куші?

Нелегко, кажуть, жити на дві хати.

А ще нелегше жить – на дві душі.

Д) У церкву підем. Піп нас обвінчає.

Весілля справим. Пушкаря позвем.

Як не полюбиш. В мене вистачає

на двох любові. Якось проживем.

Е) Сидиш, мовчиш,ні за холодну воду.

Тече повітка. Хата занехаяна.

Підмокло сіно. Поламався віз.

Все просить рук. Усе кричить хазяїна.

І грошей, грошей треба позаріз.

 

7 питання. Чому Маруся звернулася до пісні?

 

8 питання. Кому належать слова

На тому досить. І кінець розмові.

Не треба й говорити нам про те.

Моє життя – руйновище любові,

де вже ніякий цвіт не процвіте

А) Галі Вишняківні Б) Грицю Бобренкові

В) Марусі Чурай Г) Іванові Іскрі

 

9 питання. Чому Маруся не пробачає зраду?

 

 

10 питання. Яке значення для розкриття ідейно – художнього змісту твору відіграє сцена суду?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕСТИ

1. У якому році написано Роман у віршах "Маруся Чурай"? 

А 1979

Б 1990

В 1958

 

2. Який літературний рід твору "Маруся Чурай"?

А Епос

Б Ліро-епос

В Драма

 

3. Вкажіть жанр твору

А Соціально-побутовий роман

Б Поема

В Історичний роман у віршах

 

4. Зі скількох розділів складається роман? 

А 12

Б 9

В 5

 

5. Яка пісня належить Марусі Чурай?

А Ой летіла стріла

Б Ой у полі криниченька

В В кінці греблі шумлять верби

 

6. Яку традиційну романтичну колізію взято за основу твору? 

А Любов-зрада-помста

Б Зрада-помста

В Кохання -вбивство-зрада

 

7. Хто назвав роман класичним архітектурним ансамблем, що втілює велику ідею 

А Володимир Базилевський 

Б Іван Дзюба

В В.Симоненко

 

8. Останній розділ твору має назву ?

А Ділова балка

Б Весна,і смерть, і світле воскресіння

В Гінець до гетьмана

9. Хто з героїв має роздвоєність душі між небом і землею?

А Маруся

Б Гриць

В дід Галерник

 

10. Хто є побратимами Марусі і рятує її?

А Гриць Бобренко, Лесько Черкес

А Лесько Черкес, Іван Іскра

В Іскра,Бобренко

 

11. Після якої події у житті Маруся йде на прощу?

Після розмови з Грицем

Після смерті матері

Після суду

 

12. Кому з героїв твору належать слова:"Це дівчина не просто так,Маруся.Це-голрс наш.Це-пісня.Це-душа." 

А Гордій Чурай

 Б Суддя

 В Іван Іскра

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІНА КОСТЕНКО. «МАРУСЯ ЧУРАЙ»

1.Кому належать ці слова?

1. «І втеди син мій Григорій наглою смертю вмер,
   на здоровлі перед тим не скорбівши…»
2. «Єдну душу Богу ховаю, а було так.

Недавнечко, о півнях, вийшла я...»

3. «— В такому разі будемо відверті,—
   бо тут не до прикрас.
   Чого ж тоді він в ніч своєї смерті
   таки у неї був, а не у вас?»
4. «— А може, то було якесь дання?
   Якесь чар-зілля або привороти,
   і він не зміг його перебороти».
5. «— Ну, добре, як воно вам ув охоту,
   то діло ваше, хоч воно і гріх.
   Ви, мати, знавши отаку нецноту,
   чого тоді ж не розлучили їх?»
6. «— Тут кожен щось говоре.
   Вже той Грицько чутками так обріс.
   Ну, бо кому якого батька горе?
   Чужа душа — то, кажуть, темний ліс».
7. «Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
   А я скажу: не кожна, ой не кожна!
   Чужа душа — то тихе море сліз.
   Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна».
8. «Там бій. Там смерть. Там зламано границі.
   Людей недохват. Ллється наша кров.
   А тут — погиб.... У вас ще на спідниці
   не перешили ваших коругов?»
9. «Любов — це, люди, діло неосудне.
   По всі віки. Во вік віків. Амінь».
10.  «Багатому і діти чорт колише,
    а бідному і янгол не рідня».
11. «— Є ж лицарі у нашому краю!
    О боже мій, на кого ж ти, на кого
    збагнітувала молодість свою?!»
12.  « От ми, Бобренки, живемо, пручаємось.
    А хто, Бобренки, є на світі ми?
    От з Вишняками як породичаємось,
    увійдеш в значність між людьми».

2.Про кого йдеться?

1. Він перестав ходить на вечорниці,
   не зачіпав дівчат і молодиць.
2. — Вчинили ви, сказати б, нестатечно.
   Який вас біс на тоє подоткнув?
3. …він міряв не тією міркою.
   В житті шукав дорогу не пряму.
   Він народився під такою зіркою,
   що щось в душі двоїлося йому.
4. Ця дівчина... Обличчя, як з ікон.
   І ви її збираєтесь карати?!
   А що, як інший вибрати закон,—
   не з боку вбивства, а із боку зради?
5. То — козак.
   Таке нещастя хоч кого знеможе.
   Це ж можна тут рішитися ума.
   Любив же він Марусю, не дай боже!
   Тепер сидить, лиця на нім нема.
6. Самотній вершник зникне за туманом.
   Сторожа вслід подивиться йому. 
7. А він співав невільницькі плачі.
8. Тепер він з нами в радості і в сумі.
   Збагнуло серце вражене моє:
   пішов у смерть — і повернувся в думі,
   і вже тепер ніхто його не вб’є.
9. Було, сльозами набрякають очі,
   вона ж сміється кутиками вуст.
   Таке обличчя чи така вже звичка,
   а голосочок! — чистий, мов кришталь.
10.  А він прийшов тоді з-під Берестечка.
    Страшна поразка душі всім пекла.
    Дражливий став. Ледь що, вже й суперечка.
    Гіркі думки не сходили з чола.
11. Йому добро саме іде у двір.
    І сад рясний, і нива хлібодарна.
    Він не який визискувач чи звір,
    він просто вміє взяти запівдáрма. 
12. Воно ж дівча. Нагуляна теличка.
    Прости їй, боже, нерозумний сміх!

 

Філософічність твору Ліни Костенко «Маруся Чурай»

1.  Жанр твору Л. Костенко «Маруся Чурай»?

 

2.  Вкажіть, з яких історичних деталей і фактів створено сюжет твору?

 

3.  Яка фольклорна основа твору?

 

4.  У чому полягає драма любові Марусі?

 

5.  У чому виявляється цільність натури Марусі?

 

6.  Які чинники відіграли вирішальну роль у помилуванні Марусі?

 

7.  У якому розділі найкраще спостерігається образ України доби козацьких воєн?

8.  Композиційна побудова твору?

 

9.  Який розділ, на вашу думку,  з композиційного боку є центральним?

 

10.            Який леймотив знайшов художнє втілення у романі «Маруся Чурай»?

 

11.            У яких двох площинах потрактовуються сюжетні колізії?

 

 

12.            Кому з героїв твору судилося двічі порятувати дівчину від смерті?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Літературний диктант. Ліна Костенко «Маруся Чурай»

Варіант-1

1. Назвіть літературного героя:
Бенкетував, сідав на шию хлопу, пускав дівчат по світу без коси.
Стріляв козуль, возив пшоно в Європу і на поташ випалював ліси.
2. Назвіть літературного героя:
Як я крізь землю там не провалився? Не збив кулак об стіни об оті?
І як я потім у шинку напився, на матір вперше крикнув у житті!
3. Визначте художній засіб:
Із тих усіх дякових балачок усе частіше згадую єдину –
Ту найсумнішу втіху, далебі: комусь на світі гірше, як тобі.
 4. Визначте художній засіб:
Іду. Бреду. Захочу, то й спочину. Розбиті ноги остуджу в росі.
Ніхто мені не дивиться у спину. Я йду. Людина. Я така, як всі.
5. Назвіть літературного героя:
А слово скаже – з пам’яті не викинеш. А більш мовчить, не щедрий на слова.
Таке обличчя, зразу і не звикнеш,- різке, як меч. Тонке, як тятива.
6. Назвіть розділ, у якому Маруся Чурай зустрічається з дяком.
7. Що залишив дяк у подарунок Марусі?
8. Який образ із народної казки з’являється у творі?
9. З чим порівнює Л.Костенко «нерівню душ»?
10.Назвіть рису характеру батька Марусі Чурай, зважаючи на його ім’я Гордій.
11.Кого доля звела в нагороду за те, що мали «незглибимі душі»?
12.З ким Іван Іскра вважав, що вони «…рідні. Ми одного кореня. Мабуть, один лелека нас приніс.»
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Літературний диктант. Ліна Костенко «Маруся Чурай»

Варіант-2

1.Назвіть літературного героя:
Вона у мене, як була молодша, була предивна, як на людський глузд.
Було, сльозами набрякають очі, вона ж сміється кутиками вуст.
2.Назвіть літературного героя:
Як реп’яшки , зелені оченята і пишно закопилені вуста.
Глуха до пісні, завжди щось спотворить. Все вишиває прошви подушок.
3. Визначте художній засіб:
І знову степ. І знову даль розлога. І я мовчу. І дяк уже мовчить.
Ідеш, ідеш… дорога та й дорога. Ідеш, ідеш… Хоч би вже відпочить.
4. Визначте художній засіб:
… про це писали так і в риму, зучили вздовж і в перехрест.
Але ж ота дорога з Риму якихось кілька сотень верств.
5.Назвіть розділ, у якому подано історію  нещасливого кохання Марусі і Гриця.
 6.Який розділ твору найбільш драматичніший?
7.Якій історичній постаті у розділі «Гінець до гетьмана» автор приділяє значну увагу?
8.Кого Л.Костенко називає «страшним руйнатором України», « мучителем власного народу»?
9.Що зробив з Києвом литовський гетьман Януш Радзивіл?
10.Після розмов із дяком який висновок робить Маруся, що на світі комусь … ?
11.Кому Маруся розповідає усю правду про свій гріх?
12. Назвіть основні сюжетні лінії твору «Маруся Чурай» Літературний процес XIX – ХХ ст.