Тестові завдання . Тема ""Пластичний та енергетичний обмін"
ПЛАСТИЧНИЙ І ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН У КЛІТИНІ
ТЕСТ1
Виберіть правильну відповідь
1. Організми, що живуть за рахунок неорганічного джерела вуглецю:
а) автотрофи; в) хемотрофи;
б) гетеротрофи; г) фототрофи.
2. Організми, що живуть за рахунок органічного джерела вуглецю:
а)автотрофи; в) хемотрофи;
б)гетеротрофи; г) фототрофи.
3. Організми, що синтезують всі необхідні їм органічні речовини за рахунок енергії світла:
а) автотрофи; в) хемотрофи;
б) гетеротрофи; г) фототрофи.
4. Організми, що синтезують всі необхідні їм органічні речовини за рахунок хімічної енергії:
а) автотрофи; в) хемотрофи;
б) гетеротрофи; г) фототрофи.
5. До фотоавтотрофних організмів належать:
а) зелені рослини; в) ціанобактерії, зелені й пурпурні сіркобактерії;
б) зелені рослини й ціанобактерії; г) зелені рослини, цианобактерии, зелені й пурпурні сіркобактерії.
6. До фотогетеротрофних організмів належать:
а) пурпурні несірчані бактерії;
б) пурпурні й зелені сіркобактерії;
в) деякі зелені рослини й ціанобактерії;
г) деякі ціанобактерії.
7. До хемоавтотрофних (хемосинтезуючих) організмів належать бактерії:
а) що нітрифікують;
б) сірчані;
в) що нітрифікують і сірчані;
г) що нітрифікують і ціанобактерії.
8. До эдакюгетеротрофних організмів належать:
а) тварини;
б) гриби й більшість бактерій;
в) деякі гриби й всі тварини;
г) всі тварини, гриби й більшість бактерій.
9. Кількість сонячної енергії, що використовується зеленими рослинами для фотосинтезу, становить, у %:
а) 1-2; б) 10-15; в) 25-30; г) 40-50.
10. Хлорофіл поглинає із сонячного спектра переважно промені:
а) червоні;
б) синьо-фіолетові;
в) червоні й синьо-фіолетові;
г) синьо-фіолетові й зелені.
11. Під час світлових реакцій фотосинтезу молекули хлорофілу:
а) поглинають кванти світла;
б) поглинають кванти світла й відновлюються, втрачаючи електрони й переходячи в збуджений стан;
в) випускають кванти світла й окисляються, втрачаючи електрони й переходячи в збуджений стан;
г) поглинають кванти світла й окисляються, втрачаючи електрони й переходячи в збуджений стан
12. У хлоропластах світлові реакції фотосинтезу протікають:
а) тільки у квантосомах;
б) у гранах і стромі;
в) у гранах і тилакоїдах;
г) у тилакоїдах і стромі.
13. Роль світлових реакцій фотосинтезу складається в:
а) синтезі молекул АТФ і молекул переносника протонів (НАДФ • Н2);
б) синтезі АТФ і фотолізі молекул води;
в) фотолізі молекул води й одержанні кисню;
г) синтезі молекул переносника протонів (НАДФ Н2) і фотолізі води
14. Умовою й вихідними речовинами, необхідними для протікання світлових реакцій фотосинтезу, є крім світла й хлорофілу:
а) вода й вуглекислий газ;
б) АДФ і неорганічний фосфат (Фн);
в) НАДФ+ і вуглекислий газ;
г) НАДФ+, АДФ і неорганічний фосфат (Фн).
15. Кінцевими продуктами світлових реакцій фотосинтезу є:
а) АТФ, вода й кисень;
б) АТФ, вуглеводи й кисень;
в) НАДФ • Н2, АТФ і кисень;
г) НАДФ • Н2, вода й кисень.
16. Енергія електронів, «вибитих» квантами світла з молекул хлорофілу, перетвориться в реакціях фотосинтезу в енергію:
а) тільки хімічних зв'язків молекул АТФ;
б) хімічних зв'язків молекул АТФ і НАДФ • Н2;
в) протонів (Н+), що утворилися при фотолізі води;
г) синтезованих молекул вуглеводів.
17. Джерелом кисню, що утвориться при світлових реакціях фотосинтезу як побічний продукт, є:
а) збуджені квантами світла молекули хлорофілу;
б) фотоліз молекул води під дією квантів світла;
в) транспорт електронів по ланцюзі переносників електронів;
г) процес з'єднання протонів (Н+) з вуглекислим газом.
18. У хлоропласті темнові реакції фотосинтезу протікають в:
а) стромі; в) гранах і тилакоїдах;
б) гранах і стромі; г) тилакоїдах і стромі.
19. Роль темнових реакцій фотосинтезу полягає в:
а) фіксації вуглекислого газу за рахунок енергії АТФ',
б) використанні відновної сили НАДФ • Н2 для фіксації вуглекислого газу;
в) фіксації вуглекислого газу й синтезу вуглеводів за рахунок енергії АТФ і відновної сили НАДФ • Н2;
г) використанні енергії АТФ для синтезу вуглеводів з вуглекислого газу.
20. Умовою й вихідними речовинами, необхідними для протікання темнових реакцій фотосинтезу, є крім вуглекислого газу й АТФ:
а) відсутність світла й вода;
б) рибулозобіфосфат, вода й хлорофіл;
в) НАДФ • Н2 і рибулозобіфосфат;
г) відсутність світла, НАДФ • Н2 і рибулозобіфосфат.
21. Кінцевими продуктами темнових реакцій фотосинтезу є, крім триозофосфата й неорганічного фосфату (Фн):
а) глюкоза й АТФ;
б) НАДФ+, кисень і АТФ;
в) глюкоза, НАДФ+ і АДФ;
г) глюкоза, кисень і АДФ.
22. Швидкість процесу фотосинтезу буде найбільшою при наступних умовах:
а) нормальне освітлення, температура 15 °С, концентрація вуглекислого газу 0,4%;
б) нормальне освітлення, температура 25 °С, концентрація вуглекислого газу 0,4%;
в) нормальне освітлення, температура 25 °С, концентрація вуглекислого газу 0,04%;
г) посилене освітлення, температура 25 °С, концентрація вуглекислого газу 0,04%.
23. бактерії, що нітрифікують, ґрунту, що здійснюють хемосинтез, одержують енергію для своєї життєдіяльності за рахунок реакцій:
а) окислювання з'єднань аміаку до нітритів, а потім нітритів до нітратів;
б) відновлення нітратів до нітритів, а потім окислювання нітритів до аміаку; в) окислювання нітритів до нітратів, а потім відновлення нітратів до аміаку;
г) відновлення нітритів до нітратів, а потім окислювання нітратів до аміаку.
24. Сіркобактерії водойм, що здійснюють хемосинтез, одержують енергію для своєї життєдіяльності за рахунок реакцій:
а) окислювання сірководню до сірки, а потім сірки до сірчаної кислоти;
б) відновлення сірководню до сірки, а потім окислювання сірки до сірчаної кислоти;
в) окислювання сірки до сірководню, а потім сірководню до сірчаної кислоти;
г) відновлення сірки до сірководню, а потім сірководню до сірчаної кислоти.
25. Більшість організмів використовують для клітинного подиху в першу чергу:
а) вуглеводи; в) білки й ліпіди;
б) білки й вуглеводи; г) ліпіди й вуглеводи.
26. Крохмаль і глікоген утягуються в енергетичний обмін:
а) безпосередньо відразу;
б) лише після того, як вони будуть гідролізовані до дисахаридів;
в) лише після того, як вони будуть гідролизовані до моносахаридів;
г) лише після того, як вони будуть окислені до вуглекислого газу й води.
27. Жири утягуються в енергетичний обмін:
а) постійно поряд з білками;
б) постійно поряд з вуглеводами;
в) головним чином після закінчення запасу вуглеводів;
г) головним чином після закінчення запасу вуглеводів і білків.
28. Білки утягуються в енергетичний обмін:
а) постійно поряд з жирами;
б) постійно поряд з вуглеводами;
в) головним чином після закінчення запасу вуглеводів;
г) головним чином після закінчення запасу вуглеводів і жирів.
29. Реакції ферментативного окислювання глюкози включають:
а) тільки гліколіз;
б) тільки гліколіз і цикл трикарбонових кислот;
в) тільки гліколіз і окисне фосфорилювання.
г) гліколіз, цикл трикарбонових кислот і окисне фосфолювання
30. Послідовність етапів повного ферментативного окислювання глюкози наступна:
а) окисне фосфорилюання, гліколіз, цикл трикарбонових кислот;
б) гліколіз, цикл трикарбонових кислот, окисне фосфорилирилювання;
в) цикл трикарбонових кислот, окисне фосфорилювання, гліколіз;
г) гліколіз, окисне фосфорилювання, цикл трикарбонових кислот.
31. Гліколізом називається послідовність реакцій, у результаті яких:
а) крохмаль і глікоген розщеплюються до глюкози;
б) глюкоза розщеплюється на дві молекули пировіноградної кислоти (ПВК);
в) глюкоза розщеплюється на дві молекули молочної кислоти;
г) глюкоза розщеплюється на вуглекислий газ і воду.
32. Реакції гліколізу протікають:
а) у матриксі мітохондрій при аеробних умовах;
б) на кристах мітохондрій при аеробних умовах;
в) у лізосомах при анаэробных умовах;
г) у лізосомах при аеробних умовах.
33. Чистий вихід АТФ у реакціях гліколізу при розщепленні однієї молекули глюкози становить, у молекулах:
а) 2; б) 4; в) 36; г) 38.
34. При аеробному подиху ПВК (продукт розщеплення глюкози) окисляється до:
а) вуглекислого газу й води;
б) етилового спирту й вуглекислого газу;
в) молочної кислоти й вуглекислого газу;
г) молочної кислоти й вуглекислого газу або до етилового спирту й вуглекислого газу.
35. При анаеробному диханні ПВК перетворюється в:
а) вуглекислий газ і воду;
б) етиловий спирт і вуглекислий газ;
в) молочну кислоту й вуглекислий газ;
г) молочну кислоту й вуглекислий газ або в етиловий спирт і вуглекислий газ.
36. Реакції циклу трикарбонових кислот (цикл Кребса) протікають у клітині:
а) у матриксі мітохондрій при аеробних умовах;
б) на кристах мітохондрій при аеробних умовах;
в) у лізосомах при анаеробних умовах;
г) у лізосомах при аеробних умовах.
37. Кількість АТФ, що утвориться в циклі трикарбоновых кислот при окислюванні однієї молекули глюкози, становить, у молекулах:
а) 2; б) 4; в) 34; г) 38.
38. Ферменти дихального ланцюга, що забезпечують протікання реакцій окисного фосфорилювння, розташовані:
а) у лізосомах;
б) у матриксі мітохондрій;
в) на зовнішній мембрані мітохондрій;
г) на кристах внутрішньої мембрани мітохондрій.
39. Кількість АТФ, що утвориться на дихальному ланцюзі ферментів при окислюванні однієї молекули глюкози, становить, у молекулах:
а) 2; б) 4; в) 34; г) 38.
40. Сумарна кількість АТФ, що утвориться при аеробному подиху в результаті повного окислювання однієї молекули глюкози, становить, у молекулах:
а) 2; б) 34; в) 36; г) 38.
41. Найбільша кількість енергії виділяється в реакціях:
а) гліколізу;
б) фотосинтезу;
в) окисного фосфорилювання;
г) окисного декарбоксилювання.
42. У результаті синтезу двох дочірніх молекул ДНК при реплікації кожна з них складається з:
а) двох нових ланцюгів ДНК;
б) одного старої й одного нового ланцюга ДНК;
в) двох старих ланцюгів материнської ДНК;
г) в одних випадках нових ланцюгів ДНК, в інші - старих.
43. Генетичний код:
а) синглетен; в) триплетен;
б) дуплетен; г) тетраплетен.
44. Кількість сполучень триплетів генетичного коду становить:
а) 16; б) 20; в) 61; г) 64.
45. Кількість триплетів генетичного коду, що кодують амінокислоти, становить:
а) 16; 6)20; в) 61; г) 64.
46. Генетичний код є виродженим тому, що;
а) кожна амінокислота кодується тільки одним триплетом;
б) кожна амінокислота кодується більш ніж одним триплетом;
в) кожний триплет кодує тільки одну амінокислоту;
г) існують триплети, що не кодують ні однієї амінокислоти.
47. Ген як структурна одиниця спадкоємного матеріалу являє собою ділянку:
а) молекули ДНК, що містить інформацію про первинну структуру всіх білків клітини;
б) молекули ирнк, що містить інформацію про первинну структуру всіх білків клітини;
в) молекул ДНК або РНК (для вірусів), що містить інформацію про первинну структуру всіх білків;
г) молекул ДНК або РНК (для вірусів), що містить інформацію про первинну структуру одного білка.
48. Реалізація генетичного коду в клітині, тобто біосинтез білка, здійснюється в результаті матричних реакцій:
а) реплікації й трансляції;
б) транскрипції й трансляції;
в) трансляції й транслокації;
г) транскрипції й реплікації.
49. Мономерами реакцій матричного синтезу в клітині служать:
а) нуклеотиди;
б) амінокислоти
в) нуклеотиди й амінокислоти;
г) нуклеотиди, амінокислоти й АТФ.
50. Транскрипція при біосинтезі білка в клітині відбувається:
а) у ядрі;
б) на полісомах;
в) у цитоплазмі;
г) на каналах гладенької ЭПС.
51. Матрицею для синтезу молекули ирнк при транскрипції служить:
а) вся молекула ДНК;
б) повністю один з ланцюгів молекули ДНК;
в) ділянка однієї з ланцюгів ДНК;
г) в одних випадках один з ланцюгів молекули ДНК, в інші - вся молекула ДНК.
52. Число тРнк, що доставляє амінокислоти до місця синтезу білка, дорівнює числу:
а) білків, синтезованих у клітині;
б) амінокислот, що входять до складу білків;
в) триплетів, що кодують амінокислоти білків;
г) триплетів, утворених сполученнями генетичного коду.
53. Послідовність нуклеотидів в антикодоні тРнк строго комплементарна:
а) триплету, що кодує білок;
б) амінокислоті, з якої зв'язана дана тРнк;
в) послідовності нуклеотидів гена;
г) кодона иРнк, що здійснює транскрипцію.
54. Трансляція при біосинтезі білка в клітині здійснюється:
а) у ядрі;
б) на полісомах;
в) у цитоплазмі;
г) на каналах гладенької ЭПС.
55. При трансляції матрицею для складання поліпептидного ланцюга білка служать:
а) обидві ланцюги молекули ДНК;
б) один з ланцюгів молекули ДНК;
в) молекула иРнк;
г) в одних випадках один з ланцюгів ДНК, в інші - молекула иРнк.
56. Функція рибосом у процесі біосинтезу білка в клітині складається в:
а) активації амінокислоти і її приєднанні до тРнк;
б) утворенні пептидного зв'язку між амінокислотами споруджуваного поліпептидного ланцюга;
в) впізнанні антикодоном тРнк-комплементарного йому кодона иРнк;
г) утриманні молекул иРнк і тРнк разом до утворення пептидного зв'язку між амінокислотами споруджуваного поліпептидного ланцюга.
57. Розмір ділянки иРнк, зайнятого однією рибосомою під час трансляції, відповідає нуклеотидам:
а) 1; б) 2; в) 3; г) 6.
58. При біосинтезі білка в клітині енергія АТФ:
а) витрачається;
б) виділяється;
в) не витрачається й не виділяється;
г) на одних етапах синтезу витрачається, на інші - виділяється.
59. При звичайних умовах транскрипція в прокаріот регулюється за допомогою:
а) зміни кількості Рнк-Синтезуючого ферменту в клітині;
б) антибіотиків, що приєднуються до рибосоми й блокують синтез білка;
в) зміни тривалості існування окремих молекул иРнк;
г) регуляторних білків, що синтезуються на ДНК і приєднуються до неї залежно від присутності в клітині інших молекул.
60. Клітини, що належать одному організму, роблять різні білки тому, що:
а) ці клітини мають різну ДНК;
б) у них по-різному відбувається біосинтез білка;
в) у них транскрибуються різні ділянки ДНК, тобто синтезуються різні иРнк;
г) синтезовані білки здобувають у процесі самоскладання різну структуру.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку