Тестові завдання . Тема ""Пластичний та енергетичний обмін"

Про матеріал
Тестові завдання використовуються для підготовки учнів до ЗНО та проведення тематичного оцінювання
Перегляд файлу

ПЛАСТИЧНИЙ І ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН У КЛІТИНІ

ТЕСТ1

Виберіть правильну відповідь

1. Організми, що живуть за рахунок неорганічного джерела вуглецю:

а) автотрофи; в) хемотрофи;

б) гетеротрофи; г) фототрофи.

2. Організми, що живуть за рахунок органічного джерела вуглецю:

     а)автотрофи;                      в) хемотрофи;

     б)гетеротрофи;                      г) фототрофи.

3. Організми, що синтезують всі необхідні їм органічні речовини за рахунок енергії світла:

а) автотрофи; в) хемотрофи;

б) гетеротрофи; г) фототрофи.

4. Організми, що синтезують всі необхідні їм органічні речовини за рахунок хімічної енергії:

а) автотрофи; в) хемотрофи;

б) гетеротрофи; г) фототрофи.

5.  До фотоавтотрофних організмів належать:

а) зелені рослини;                   в) ціанобактерії, зелені й пурпурні сіркобактерії;

б) зелені рослини й ціанобактерії; г) зелені рослини, цианобактерии, зелені й пурпурні сіркобактерії.

     6. До фотогетеротрофних організмів належать:

а) пурпурні несірчані бактерії;

б) пурпурні й зелені сіркобактерії;

в) деякі зелені рослини й ціанобактерії;

г) деякі ціанобактерії.

7. До хемоавтотрофних (хемосинтезуючих) організмів належать бактерії:

а) що нітрифікують;

б) сірчані;

 в) що нітрифікують і сірчані;

 г) що нітрифікують і ціанобактерії.

 8. До эдакюгетеротрофних організмів належать:

а) тварини;

б) гриби й більшість бактерій;

в) деякі гриби й всі тварини;

г) всі тварини, гриби й більшість бактерій.

  9. Кількість сонячної енергії, що використовується зеленими рослинами для фотосинтезу, становить, у %:

     а) 1-2;     б) 10-15;     в) 25-30;    г) 40-50.

  10. Хлорофіл поглинає із сонячного спектра переважно промені:

а) червоні;

б) синьо-фіолетові;

в) червоні й синьо-фіолетові;

г) синьо-фіолетові й зелені.

11. Під час світлових реакцій фотосинтезу молекули хлорофілу:

а) поглинають кванти світла;

б) поглинають кванти світла й відновлюються, втрачаючи електрони й переходячи в збуджений           стан;

в) випускають кванти світла й окисляються, втрачаючи електрони й переходячи в збуджений   стан;

г) поглинають кванти світла й окисляються, втрачаючи електрони й переходячи в збуджений стан

12. У хлоропластах світлові реакції фотосинтезу протікають:

а) тільки у квантосомах;

б) у гранах і стромі;

в) у гранах і тилакоїдах; 

 г) у тилакоїдах і стромі.

13. Роль світлових реакцій фотосинтезу складається в:

 а) синтезі молекул АТФ і молекул переносника протонів (НАДФ • Н2); 

 б) синтезі АТФ і фотолізі молекул води;

 в) фотолізі молекул води й одержанні кисню;

 г) синтезі молекул переносника протонів (НАДФ Н2) і фотолізі води

          14.  Умовою й вихідними речовинами, необхідними для протікання світлових реакцій фотосинтезу, є крім світла й хлорофілу:

а)  вода й вуглекислий газ;

б) АДФ і неорганічний фосфат (Фн);

в)  НАДФ+ і вуглекислий газ;

 г) НАДФ+, АДФ і неорганічний фосфат (Фн).

15.  Кінцевими продуктами світлових реакцій фотосинтезу є:

а) АТФ, вода й кисень;

б) АТФ, вуглеводи й кисень;

в) НАДФ Н2, АТФ і кисень;

г) НАДФ Н2, вода й кисень.

16.  Енергія електронів, «вибитих» квантами світла з молекул хлорофілу, перетвориться в   реакціях фотосинтезу в енергію:

а) тільки хімічних зв'язків молекул АТФ;

б) хімічних зв'язків молекул АТФ і НАДФ • Н2;

в) протонів (Н+), що утворилися при фотолізі води;

г) синтезованих молекул вуглеводів.

17.  Джерелом кисню, що утвориться при світлових реакціях фотосинтезу як побічний продукт, є:

а) збуджені квантами світла молекули хлорофілу;    

б) фотоліз молекул води під дією квантів світла;

в)  транспорт електронів по ланцюзі переносників електронів;

г)  процес з'єднання протонів (Н+) з вуглекислим газом.

18.  У хлоропласті темнові реакції фотосинтезу протікають в:

а) стромі;                              в) гранах і тилакоїдах;

б)  гранах і стромі;               г) тилакоїдах і стромі.

19.  Роль темнових реакцій фотосинтезу полягає в:

а) фіксації вуглекислого газу за рахунок енергії АТФ',

б) використанні відновної сили НАДФ • Н2 для фіксації вуглекислого газу;

в) фіксації вуглекислого газу й синтезу вуглеводів за рахунок енергії АТФ і відновної сили НАДФ • Н2;

г)  використанні енергії АТФ для синтезу вуглеводів з вуглекислого газу.

20.  Умовою й вихідними речовинами, необхідними для протікання темнових реакцій фотосинтезу, є крім вуглекислого газу й АТФ:

а) відсутність світла й вода;

б) рибулозобіфосфат, вода й хлорофіл;

в) НАДФ • Н2 і рибулозобіфосфат;

г) відсутність світла, НАДФ • Н2 і рибулозобіфосфат.

21.  Кінцевими продуктами темнових реакцій фотосинтезу є, крім триозофосфата й неорганічного фосфату (Фн):

а) глюкоза й АТФ;

б) НАДФ+, кисень і АТФ;

в) глюкоза, НАДФ+ і АДФ;

г) глюкоза, кисень і АДФ.

22.  Швидкість процесу фотосинтезу буде найбільшою при наступних умовах:

а)  нормальне освітлення, температура 15 °С, концентрація вуглекислого газу 0,4%;

б) нормальне освітлення, температура 25 °С, концентрація вуглекислого газу 0,4%;

в)  нормальне освітлення, температура 25 °С, концентрація вуглекислого газу 0,04%;

г) посилене освітлення, температура 25 °С, концентрація вуглекислого газу 0,04%.

23.  бактерії, що нітрифікують, ґрунту, що здійснюють хемосинтез, одержують енергію для своєї життєдіяльності за рахунок реакцій:

а)  окислювання з'єднань аміаку до нітритів, а потім нітритів до нітратів;

б) відновлення нітратів до нітритів, а потім окислювання нітритів до аміаку;                                 в) окислювання нітритів до нітратів, а потім відновлення нітратів до аміаку;

г)  відновлення нітритів до нітратів, а потім окислювання нітратів до аміаку.

24.  Сіркобактерії водойм, що здійснюють хемосинтез, одержують енергію для своєї життєдіяльності за рахунок реакцій:

а) окислювання сірководню до сірки, а потім сірки до сірчаної кислоти;

б)  відновлення сірководню до сірки, а потім окислювання сірки до сірчаної кислоти;

в) окислювання сірки до сірководню, а потім сірководню до сірчаної кислоти;

г) відновлення сірки до сірководню, а потім сірководню до сірчаної кислоти.

25.  Більшість організмів використовують для клітинного подиху в першу чергу:

а)  вуглеводи;                           в) білки й ліпіди;

б)  білки й вуглеводи;            г) ліпіди й вуглеводи.

26.  Крохмаль і глікоген утягуються в енергетичний обмін:

а)  безпосередньо відразу;

б)  лише після того, як вони будуть гідролізовані до дисахаридів;

в)  лише після того, як вони будуть гідролизовані до моносахаридів;

г)  лише після того, як вони будуть окислені до вуглекислого газу й води.   

27. Жири утягуються в енергетичний обмін:

а)  постійно поряд з білками;

б)  постійно поряд з вуглеводами;

в) головним чином після закінчення запасу вуглеводів;

г) головним чином після закінчення запасу вуглеводів і білків.

28.  Білки утягуються в енергетичний обмін:

а)  постійно поряд з жирами;

б)  постійно поряд з вуглеводами;

в)  головним чином після закінчення запасу вуглеводів;

г)  головним чином після закінчення запасу вуглеводів і жирів.

29. Реакції ферментативного окислювання глюкози включають:

а)  тільки гліколіз;

б)  тільки гліколіз і цикл трикарбонових кислот;

в)  тільки гліколіз і окисне фосфорилювання.

г)  гліколіз, цикл трикарбонових кислот і окисне фосфолювання

30. Послідовність етапів повного ферментативного окислювання глюкози наступна:

а)  окисне  фосфорилюання, гліколіз, цикл трикарбонових кислот;

б)  гліколіз, цикл трикарбонових кислот, окисне фосфорилирилювання;

в)  цикл трикарбонових кислот, окисне фосфорилювання, гліколіз;

г)  гліколіз, окисне  фосфорилювання, цикл трикарбонових кислот.

31. Гліколізом називається послідовність реакцій, у результаті яких:

а)  крохмаль і глікоген розщеплюються до глюкози;

б)  глюкоза розщеплюється на дві молекули пировіноградної кислоти (ПВК);

в)  глюкоза розщеплюється на дві молекули молочної кислоти;

г)  глюкоза розщеплюється на вуглекислий газ і воду.

32. Реакції гліколізу протікають:

а)  у матриксі мітохондрій при аеробних умовах;

б)  на кристах мітохондрій при аеробних умовах;

в)  у лізосомах при анаэробных умовах; 

г)  у лізосомах при аеробних умовах.

33.  Чистий вихід АТФ у реакціях гліколізу при розщепленні однієї молекули глюкози становить, у молекулах:

а) 2;           б) 4;           в) 36;         г) 38.

34.  При аеробному подиху ПВК (продукт розщеплення глюкози) окисляється до:                                                                                

а) вуглекислого газу й води;

б) етилового спирту й вуглекислого газу;

в) молочної кислоти й вуглекислого газу;

г)  молочної кислоти й вуглекислого газу або до етилового спирту й вуглекислого газу.

35. При анаеробному диханні ПВК перетворюється в:

а)  вуглекислий газ і воду;    

б)  етиловий спирт і вуглекислий газ;

в) молочну кислоту й вуглекислий газ;

г) молочну кислоту й вуглекислий газ або в етиловий спирт і вуглекислий газ.

36.  Реакції циклу трикарбонових кислот (цикл Кребса) протікають у клітині:

а) у матриксі мітохондрій при аеробних умовах;

б) на кристах мітохондрій при аеробних умовах;

в) у лізосомах при анаеробних умовах;

г) у лізосомах при аеробних умовах.

37.  Кількість АТФ, що утвориться в циклі трикарбоновых кислот при окислюванні однієї молекули глюкози, становить, у молекулах:

а) 2;           б) 4;            в) 34;         г) 38.

38.  Ферменти дихального ланцюга, що забезпечують протікання реакцій окисного фосфорилювння, розташовані:

а) у лізосомах;

б) у матриксі мітохондрій;

в) на зовнішній мембрані мітохондрій;

г) на кристах внутрішньої мембрани мітохондрій.

39.  Кількість АТФ, що утвориться на дихальному ланцюзі ферментів при окислюванні однієї молекули глюкози, становить, у молекулах:

а) 2;           б) 4;           в) 34;         г) 38.

40.  Сумарна кількість АТФ, що утвориться при аеробному подиху в результаті повного окислювання однієї молекули глюкози, становить, у молекулах:

а) 2;           б) 34;         в) 36;         г) 38.

41.  Найбільша кількість енергії виділяється в реакціях:

а) гліколізу;

б) фотосинтезу;

в) окисного фосфорилювання;

г) окисного декарбоксилювання.

42.  У результаті синтезу двох дочірніх молекул ДНК при реплікації кожна з них складається з:

а)  двох нових ланцюгів ДНК;

б)  одного старої й одного нового ланцюга ДНК;

в)  двох старих ланцюгів материнської ДНК;

г)  в одних випадках нових ланцюгів ДНК, в інші - старих.

43.  Генетичний код:

а)  синглетен;              в) триплетен;

б) дуплетен;                г) тетраплетен.

44.  Кількість сполучень триплетів генетичного коду становить:

а) 16;         б) 20;         в) 61;         г) 64.

45.  Кількість триплетів генетичного коду, що кодують амінокислоти, становить:

а) 16;         6)20;         в) 61;         г) 64.

46.  Генетичний код є виродженим тому, що;

а)  кожна амінокислота кодується тільки одним триплетом;

б)  кожна амінокислота кодується більш ніж одним триплетом;

в)  кожний триплет кодує тільки одну амінокислоту;

г)  існують триплети, що не кодують ні однієї амінокислоти.

47.  Ген як структурна одиниця спадкоємного матеріалу являє собою ділянку:

а)  молекули ДНК, що містить інформацію про первинну структуру всіх білків клітини;

б)  молекули ирнк, що містить інформацію про первинну структуру всіх білків клітини;

в)  молекул ДНК або РНК (для вірусів), що містить інформацію про первинну структуру всіх білків;

г)  молекул ДНК або РНК (для вірусів), що містить інформацію про первинну структуру одного білка.

48.  Реалізація генетичного коду в клітині, тобто біосинтез білка, здійснюється в результаті матричних реакцій:

а) реплікації й трансляції;

б) транскрипції й трансляції;

в) трансляції й транслокації;

г) транскрипції й реплікації.

49.  Мономерами реакцій матричного синтезу в клітині служать:

а) нуклеотиди;

б) амінокислоти

в) нуклеотиди й амінокислоти;

г) нуклеотиди, амінокислоти й АТФ.          

50. Транскрипція при біосинтезі білка в клітині відбувається:

а) у ядрі;

б) на полісомах;

в) у цитоплазмі;

г) на каналах гладенької ЭПС.

51.  Матрицею для синтезу молекули ирнк при транскрипції служить:

а) вся молекула ДНК;

б) повністю один з ланцюгів молекули ДНК;

в)  ділянка однієї з ланцюгів ДНК;

г)  в одних випадках один з ланцюгів молекули ДНК, в інші - вся молекула ДНК.

52.  Число тРнк, що  доставляє амінокислоти до місця синтезу білка, дорівнює числу:

а) білків, синтезованих у клітині;

б) амінокислот, що входять до складу білків;

в) триплетів, що кодують амінокислоти білків;

г)  триплетів, утворених сполученнями генетичного коду.

53.  Послідовність нуклеотидів в антикодоні тРнк строго комплементарна:

а) триплету, що кодує білок;

б) амінокислоті, з якої зв'язана дана тРнк;

в) послідовності нуклеотидів гена;

г) кодона иРнк, що здійснює транскрипцію.

54. Трансляція при біосинтезі білка в клітині здійснюється:

а) у ядрі;

б) на полісомах;

в) у цитоплазмі;

г) на каналах гладенької ЭПС.

55.  При трансляції матрицею для складання поліпептидного ланцюга білка служать:

а)  обидві ланцюги молекули ДНК;

б)  один з ланцюгів молекули ДНК;

в)  молекула иРнк;

г)  в одних випадках один з ланцюгів ДНК, в інші - молекула иРнк.

56.  Функція рибосом у процесі біосинтезу білка в клітині складається в:

а)  активації амінокислоти і її приєднанні до тРнк;

б)  утворенні пептидного зв'язку між амінокислотами споруджуваного поліпептидного ланцюга;

в)  впізнанні антикодоном тРнк-комплементарного йому кодона иРнк;

г)  утриманні молекул иРнк і тРнк разом до утворення пептидного зв'язку між      амінокислотами споруджуваного поліпептидного ланцюга.

57.  Розмір ділянки иРнк, зайнятого однією рибосомою під час трансляції, відповідає нуклеотидам:

а) 1;           б) 2;            в) 3;           г) 6.

58. При біосинтезі білка в клітині енергія АТФ:

а) витрачається;

б) виділяється;

в) не витрачається й не виділяється;

г)  на одних етапах синтезу витрачається, на інші - виділяється.

59.  При звичайних умовах транскрипція в прокаріот регулюється за допомогою:

а) зміни кількості Рнк-Синтезуючого ферменту в клітині;

б) антибіотиків, що приєднуються до рибосоми й блокують синтез білка;

в) зміни тривалості існування окремих молекул иРнк;

г) регуляторних білків, що синтезуються на ДНК і приєднуються до неї залежно від присутності в клітині інших молекул.                     

60.  Клітини, що належать одному організму, роблять різні білки тому, що:

а) ці клітини мають різну ДНК;

б) у них по-різному відбувається біосинтез білка;

в)  у них транскрибуються різні ділянки ДНК, тобто синтезуються різні иРнк;

г)  синтезовані білки здобувають у процесі самоскладання різну структуру.                                          

 

doc
Додано
12 лютого 2019
Переглядів
2304
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку