Тестові завдання з біології 11 клас

Тестові завдання з біології

ЗМІСТ

Передмова 4

Розділ 1. Молекулярний рівень організації життя 5

Розділ 2. Клітинний  рівень організації життя 9

Розділ 3. Організмений  рівень організації життя 14

Розділ 4. Одноклітинні організми. Людина 21

Розділ 5. Неклітинні форми життя 78

Розділ 6. Організмений  рівень організації життя 81

Розділ 7. Індивідуальний розвиток організмів 88

Розділ 8. Спадковість і мінливість орнанізмів 88

Література 99

ПЕРЕДМОВА

На сьогодні модернізація загальної середньої освіти спямована на підвищення її якості.

Пошук шляхів забезпечення якості освіти неможливо здійснити без виконання контрольних вимірів знань, а тому виникла потреба кординальних змін у підсумковому оцінюванні навчальних досягнень учнів.

У розв’язанні цієї проблеми першим кроком було запровадження державної підсумкової атестації за єдиними булетами в усній формі та єдиними збірниками завдань для письмової форми, розроблення та впровадження єдиних критеріїв оцінювання.

Наступним кроком стало запровадження зовнішнього незалежного оцінювання у тестовій формі.

Чому ж інструментом зовнішнього незалежного оцінювання є саме тестування?

Практика довела значні переваги використання тестів – це, зокрема:

а) висока інформаційність; б) чітка стандартизація процедури оцінювання; в) простота і доступність у використанні; г) однозначність системи обробки та інтерпретації одержаних кількісних показників; д) репрезентативність завдань.

Значимість тестових завдань в тому, що вони виконують не лише функцію котролю якості знань, а й навчальні функції.

І тому, враховуючи зазначені переваги тестових форм контролю, цей сучаний інструмент оцінювання є на сьогодні дієвим засобом роботи вчителя біології. Як відомо, успіх тестування залежить, в першу чергу, від ретельної попередньої підготовки.

Запропоновані авторами тестові завдання дадуть змогу вчителю визначити якість знань, умінь та навичок учнів на фактологічному, операційно- доказовому, понятійному та творчому рівнях пізнавальної дільності.

Мета створеного посібника – забезпечення вчителів та учнів різноманітними тестами (на відповідність та послідовність, на вибір однієї правильної відповіді та вміння анвлізувати малюнкм) для використання в якості тренажерів.

У навчально-методичному посібнику важливе значення має передмова, що містить методично обґрунтовану доцільність запровадження зовнішнього незалежного оцінювання у тестовій формі випускників школи та єдиних критеріїв оцінювання.

Сподіваємось, що навчально-методичний посібник не лише викличе певну зацікавленість у вчителів та учнів, а й суттєво допоможе їм у якісній підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання.

Розділ 1. Молекулярний рівень організації життя.

Розділ 2. Клітинний рівень організації життя І. Завдання на встановлення відповідності

1. Установіть відповідність між явищами та процесами, які відбуваються:

А. Фотосинтез. 1. Відновлення НАДФ.

Б. Хемосинтез. 2. Реакції матричного синтезу.

В. Синтез ДНК. 3. Гліколіз.

Г. Біосинтез білків. 4. Окиснення сірководню до .

Д. Енергетичний обмін сульфатної кислоти

2. Установіть відповідність між хімічними елементами та їх роллю у забезпеченні функціонування організмів:

А. Кальцій. 1. Входить до складу плазми крові.

Б. Натрій. 2. Входить до складу молекули хлорофілу.

В. Ферум. 3. Участь у транспорті речовин.

Г. Магній. через плазматичні мембрани.

Д. Хлор. 4. Входить до складу шлункового соку.

3.       Установіть відповідність між органічними речовинами та функціями, що їм притаманні:

А. Полісахариди. 1. Зберігання спадкової інформації.

Б. Білки. 2. Джерело метаболічної води.

В. Нуклеїнові кислоти. 3. Каталітична функція.

Г. АТФ. 4. При розщепленні виділяють.

Д. Ліпіди. найбільшу кількість енергії.

4. Установіть відповідність між органічними сполуками та кількістю енергії, яку вони виділяють:

А. 1 г. вітамінів. 1. 38,9 кДж.

Б. 1 г. вуглеводів. 2. 42 кДж.

В. 1 г. жирів. 3. 84 кДж.

Г. Перетворення АТФ на АДФ. 4. 17,2 кДж. Д. Перетворення АТФ на АМФ.

5.            Установіть відповідність між вченими-біологами та їх дослідженнями:

А. Роберт Гук. 1. Запропонували модель просторової структури ДНК.

Б. Теодор Шванн. 2. Запропонував термін «клітина».

В. Д. Уотсон і Ф. Крик. 3. Сформулював основні положення

клітинної теорії.

Г. Антоні ван Левенгук. 4. Відкрив одноклітинних тварин.

Д. Карл Бер.

6.   Установіть відповідність між методами дослідження клітин та їх сутністю:

А. Світлова мікроскопія. 1. Вивчення окремих клітинних

структур.

Б. Електронна мікроскопія.

В. Метод прижиттєвого вивчення. 2. Дослідження живих клітин. Г. Метод мічених атомів.              3. Вивчення загального плану.

Д. Центрифугування. будови клітин.

4. Дослідження клітинних мембран.

7.   Установіть відповідність між органелами та функціями, які вони виконують:

А. Комплекс Гольджі. 1. Участь у формуванні веретена поділу клітини.

Б. Лізосоми.

В. Мітохондрії. 2. Біосинтез білка.

Г. Рибосоми. 3. Накопичення органічних речовин.

Д. Клітинний центр. 4. Внутрішньоклітинне травлення.

8.       Установіть відповідність між органічними речовинами та їх елементним складом:

А. С, Н, О. 1. Елементний склад білків.

Б. С, Н, О, Р. 2. Елементний склад гемоглобіну.

В. С, Н, О, N, S. 3. Елементний склад вуглеводів.

Г. С, Н, О, N, S, Fe. 4. Елементний склад нуклеїнових кислот. Д. С, Н, О, F

9.       Установіть відповідність між етапами клітинного циклу та процесами, що в них відбуваються:

А. Інтерфаза. 1. Де спіралізація хромосом.

Б. Профаза. 2. Розходження хроматид до

В. Метафаза. полюсів клітини.

Г. Анафаза. 3. Синтез білків, ріст клітини.

Д. Телофаза. 4. Спіралізація хромосом.

10. Установіть відповідність між органелами та їх складовими:

А. Хлоропласти. 1. Накопичують зерна крохмалю.

Б. Вакуолі. 2. Містять пігмент хлорофіл. В. Ендоплазматична сітка.              3. Заповнені клітинним соком.

Г. Лейкопласти. 4. Складаються з двох субодиниць . Д. Рибосоми.

ІІ. Завдання на встановлення правильної послідовності.

1. Установіть, у якій послідовності ідуть фази мітозу:

а) анафаза; б) телофаза; в) метафаза; г) профаза.

2. Позначте правильну послідовність етапів вивчення клітини:

а) відкриття клітинної теорії;

б) Роберт Гук сконструював мікроскоп; в) винайдений електронний мікроскоп;

г) А. ван Левенгук відкрив одноклітинних тварин.

3.      Визначте послідовність розташування складових поверхневого апарату бактеріальної клітини (ззовні всередину):

а) фотосинтетичні мембрани; б) слизова капсула;

в) клітинна стінка;

г) плазматична мембрана.

4. Розташуйте хімічні елементи у порядку зменшення їх відсоткового вмісту в клітині:

а) карбон; б) ферум; в) оксисен; г) сульфур.

5.   Розташуйте органічні речовини клітини у порядку збільшення їх молекулярної маси:

а) олігосахариди; б) ліпіди;

в) моносахариди; г) ДНК.

6. Визначте послідовність етапів трансляції:

а) ініціація;

б) термі нація;

в) сходження з рибосоми поліпептидного ланцюга; г) елонгація.

7. Визначте послідовність етапів транскрипції:

а) редуплікація ДНК;

б) синтез молекули і-РНК;

в) перехід і-РНК із ядра в цитоплазму; г) розкручування ниток ДНК.

8. Визначте послідовність розташування нуклеотидів другого ланцюга ДНК, якщо у першому така послідовність: АТТ – ГАЦ – АТЦ – ЦЦЦ:

а) ТАГ;

б) ГГГ;

в) ТАА;

г) ЦТГ.

9. Визначте послідовність етапів біосинтезу білка:

а) трансляція;

б) синтез поліпептидного ланцюга;

в) утворення просторової структури молекули білка; г) транскрипція.

10. Визначте послідовність розташування нуклеотидів ланцюга і-РНК, синтезованого на наступній ділянці ДНК: ААГ – ГГТ – ТАА – ЦЦГ:

а) АУУ;

б) УУЦ;

в) ГГЦ;

г) ЦЦА.

Відповіді на завдання ЗНО, 10 клас І. Завдання на встановлення відповідності.

ІІ. Завдання на встановлення правильної послідовності.

Розділ 2: Молекулярний рівень організації життя.

Клітинний рівень організації життя

ІІІ. Завдання на вміння аналізувати малюнки.

1. Позначте, на якому малюнку зображено метафазу мітозу:

А Б В Г

2.    Позначте, які з зображених форм бактеріальних клітин відповідають спірохетам:

А Б В Г

3. Якою літерою на малюнку позначено і-РНК:

4. Позначте на малюнку рослинної клітини ядро:

5. На якому малюнку позначено вторинну структуру білка:

А Б В Г

6. Позначте, якою літерою зображено на малюнку тваринної клітини мітохондрію:

7. Позначте, якою літерою зображено на малюнку рослинної клітини хлоропласт:

8. Якою літерою на малюнку позначено кристи:

9. Якою літерою на малюнку позначено гладеньку ендоплазматичну сітку:

10. Позначте на малюнку хлоропласта тилакоїд:

11. Позначте на малюнку бактеріальної клітини рибосоми:

12. Позначте на схемі будови мітохондрії мітохондріальний матрикс:

Розділ 3. Організмений рівень організації життя

І. Завдання на вміння аналізувати малюнки

1. Позначте, на якому малюнку зображено плоский епітелій.

А Б В Г

2. Позначте на малюнках сполучних тканин хрящову тканину.

А Б В Г

3. Позначте, яка з зображених тканин не належить до м’язових.

А Б В Г

4. Позначте на малюнку нейрона дендрити.

5. 
   Якою літерою на малюнку позначено стовпчасту паренхіму.
6. Якою літерою на малюнку показано скоротливу вакуолю.

7. Позначте на малюнку структуру клітини, де відбувається фотосинтез.

8. Якою літерою на малюнку зображено піреноїд.

9. 
   
   
   На якому малюнку зображено війчастий епітелій.

А Б В

Г

ІІ. Завдання на встановлення відповідності

1. Встановіть відповідність між будовою та типами рослинних тканин:

а) твірна; 1. До складу входять судини.

б) покривна; 2. Буває верхівкова та вставна.

в) основна; 3. Містить продихи.

г) провідна; 4. У складі є міжклітинники. д) механічна.

3. Встановіть відповідність між будовою та типами тваринних тканин:

а) війчастий епітелій; 1. Утворює стінки внутрішніх органів.

б) жирова тканина; 2. Складається з нейронів. в) непосмугована м’язова тканина; 3. Її волокна перетинаються.

г) нервова тканина; 4. Вистилає повітроносні шляхи. д) серцева м’язова тканина.

4. Встановіть відповідність між функціями та типами тваринних тканин:

а) епітеліальна; 1. Забезпечує рухи.

б) кісткова; 2. Є джерелом метаболічної води.

в) жирова; 3. Проведення нервових імпульсів.

г) нервова; 4. Забезпечує загоєння ран. д) м’язова.

5. Визначте ознаки, притаманні організмам:

а) нуклеоїд; 1. Віруси.

б) містять або ДНК або РНК; 2. Прокаріоти.

в) псевдоподії; 3. Рослини.

г) целюлозна клітинна стінка; 4. Тварини. д) мають міцелій.

6. Розподіліть організми по екологічним групам:

а) клопи – водоміри; 1. Планктон.

б) ланцетник; 2. Бентос.

в) річковий окунь; 3. Нектон.

г) хламідомонада; 4. Нейстон.

д) мідії

7. Встановіть відповідність між царствами організмів та їх ознаками:

а) віруси; 1. Рефлекторна діяльність.

б) дроб’янки; 2. Є виключно внутрішньоклітинними паразитами . в) гриби; 3. Здатні до хемосинтезу.

г) рослини; 4. Ріст регулюють фітогормони. д) тварини.

8. Встановіть відповідність між органами та системами органів тварин:

а) опорно – рухова; 1. Печінка.

б) травна; 2. Міжреберні м’язи.

в) дихальна; 3. Гіпофіз.

г) видільна; 4. Носоглотка.

д) система залоз внутрішньої секреції.

9. Встановіть відповідність між організмами та формами подразливості що їм притаманні:

а) евглена зелена; 1. Рефлекси.

б) мімоза; 2. Тропізми.

в) соняшник; 3. Настії.

г) восьминіг; 4. Таксиси.

д) повитиця.

10. Встановіть відповідність між організмами та систематичними групами:

а) малярійний плазмодій; 1. Ціанобактерії.

б) спіруліна; 2. Одноклітинні тварини.

в) фітофтора; 3. Багатоклітинні рослини.

г) улотрикс; 4. Гриби.

д) холерний вібріон.

ІІІ. Завдання на встановлення правильної послідовності

1.     Розташуйте позначені царства організмів у порядку ускладнення організації:

а) гриби;

б) дроб’янки; в) тварини; г) віруси.

2.   Розташуйте тканини поперечного перерізу листка у порядку зверху донизу:

а) губчаста паренхіма; б) нижня епідерма;

в) стовбчаста паренхіма; г) верхня епідерма.

3. Розташуйте одиниці організації багатоклітинних організмів у порядку ускладнення:

а)  орган; б) тканина; в) клітина;

г) система органів.

4.   Визначте правильну послідовність розташування органів травлення багатоклітинних тварин:

а) шлунок;

б) дванадцятипала кишка; в) ротова порожнина;

г) товстий кишечник.

5. Визначте правильну послідовність біологічних відкриттів: а) Т. Шванн сформулював основні положення клітинної теорії; б) Д. Івановський відкрив віруси;

в) Р. Гук запропонував термін «клітина»;

г) А. ван Левенгук відкрив одноклітинних тварин.

6. Розташуйте перелічені організми у порядку спрощення організації:

а) ціанобактерії;

б) інфузорія – туфелька; в) амеба звичайна;

г) бактеріофаг.

7.          Визначте правильну послідовність прикладів таких тканин: епітеліальна, непосмугована м’язова, посмугована м’язова, сполучна:

а) кров;

б) коловий м’яз рота;

в) м’яз стінки сечового міхура; г) тканина слинних залоз.

8.      Визначте правильну послідовність організмів за такими типами живлення: автотрофний, хемотрофний, паразитичний, міксотрофний:

а) евглена зелена; б) лямблії;

в) спірогира;

г) залізобактерії.

9. Визначте правильну послідовність складових рефлекторної дуги:

а) чутливий нейрон;

б) руховий нейрон;

в) робочий орган;

г) рецептори

10.    Визначте правильну послідовність організмів, що мають наступні органи виділення: протонефридії, метанефридії, мальпігієві судини, нирки:

 а) щука;

б) дощовий черв’як;

в) травневий хрущ;

г) біла план арія.

     Відповіді на завдання ЗНО, 10 клас

І. Завдання на вміння аналізувати малюнки.

1. Г
2. Б
3. А
4. А
5. Б
6. Б
7. В
8. Г
9. Б

ІІ. Завдання на встановлення відповідності.

ІІІ. Завдання на встановлення правильної послідовності.

Розділ 4. Організмений рівень організації життя

4.1. Людина

Завдання 1-255 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.

4. Цитологія – це наука, що вивчає:

а) будову і функції клітин; б) будову і функції тканин;

в) будову і форму організму та його органів;

г) походження, еволюцію та географічне розселення людей і все, що пов’язано з людиною, зокрема її будовою і розвитком.

5.       Життєві функції всього організму, його окремих органів і систем вивчає:

а) гігієна;

б) фізіологія;

в) антропологія; г) генетика.

6.     Питаннями спадковості та механізмів передачі спадкових ознак від батьків нащадкам займається наука:

а) гігієна;

б) фізіологія;

в) антропологія; г) генетика.

7. Наука про здоров’я та його збереження – це:

а) гігієна;

б) фізіологія;

в) антропологія; г) генетика.

8. Наука про виникнення і формування людини в процесі еволюції – це:

а) гігієна;

б) фізіологія;

в) антропологія; г) генетика.

9. Здоров’я – це:

а) формування, збереження і зміцнення здоров’я;

б) стан фізичного, психічного та соціального благополуччя, високої працездатності і соціальної активності людини;

в) стан  фізичного  благополуччя, високої  працездатності і соціальної активності людини;

г) порушення нормальної життєдіяльності організму, в результаті чого знижуються його пристосувальні можливості.

10. Вода в організмі людини становить:

а) 80 %;

б) 22 %;

в) 65 %;

г) 90 %.

11. До органогенних елементів відносяться:

а) Оксиген, Нітроген, Натрій, Гідроген; б) Оксиген, Нітроген, Карбон, Гідроген; в) Оксиген, Хлор, Карбон, Натрій;

г) Оксиген, Хлор, Натрій, Карбон.

12. Серед органічних сполук людського організму найважливішими є:

а) білки, вуглеводи, вода, ліпіди;

б) білки, вуглеводи; нуклеїнові кислоти, ліпіди, вода; г) білки, вуглеводи, ліпіди, нуклеїнові кислоти;

д) білки, вуглеводи, ліпіди, нуклеїнові кислоти, вода.

13. Структурною і функціональною одиницею людського організму є:

а) органела;

б) клітина; в) тканина; г) орган.

14. Гамети людського організму містять набір хромосом:

а) диплоїдний; б) гаплоїдний; в) не містять; г) триплоїдний.

15. Збереження, передачу і реалізацію спадкової інформації виконує:

а) ядерце; б) ядро; в) ДНК;

г) РНК.

16. Місцем синтезу нуклеїнових кислот, рибосом є:

а) ядерце; б) ядро; в) ДНК;

г) РНК.

17. Рибосоми беруть участь у:

а) розщепленні і перетворенні енергії хімічних зв’язків органічних речовин на таку її форму, яку може використовувати клітина;

б) біосинтезі білка;

в) накопиченні виведенні і хімічній модифікації синтезованих клітиною речовин;

г) збільшенні площі внутрішньої поверхні клітини і ділить клітину на відсіки.

18. Ендоплазматична сітка бере участь у:

а) розщепленні і перетворенні енергії хімічних зв’язків органічних речовин на таку її форму, яку може використовувати клітина;

б) біосинтезі білка;

в) накопиченні виведенні і хімічній модифікації синтезованих клітиною речовин;

г) збільшенні площі внутрішньої поверхні клітини і ділить клітину на відсіки.

19. Апарат Гольджі бере участь у:

а) розщепленні і перетворенні енергії хімічних зв’язків органічних речовин на таку її форму, яку може використовувати клітина;

б) біосинтезі білка;

в) накопиченні виведенні і хімічній модифікації синтезованих клітиною речовин;

г) збільшенні площі внутрішньої поверхні клітини і ділить клітину на відсіки.

20. Мітохондрії беруть участь у:

а) розщепленні і перетворенні енергії хімічних зв’язків органічних речовин на таку її форму, яку може використовувати клітина;

б) біосинтезі білка;

в) накопиченні виведенні і хімічній модифікації синтезованих клітиною речовин;

г) збільшенні площі внутрішньої поверхні клітини і ділить клітину на відсіки.

21. В організмі людини розрізняють такі типи тканин:

а) епітеліальна, сполучна, твірна, провідна; б) епітеліальна, сполучна, м’язова, провідна в епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова;

г епітеліальна, сполучна , м’язова, нервова, твірна.

22. Анатомічне або функціональне об’єднання органів, які в організмі виконують спільну функцію – це:

а) орган;

б) система органів;

в) фізіологічна система;

г) функціональна система.

23. Взаємоузгоджене об’єднання різних органів і фізіологічних систем, спрямоване на досягнення корисного для організму пристосувального результату – це:

а) орган;

б) система органів;

в) фізіологічна система;

г) функціональна система.

24. Основним структурним і функціональним елементом нервової системи є:

а)  аксон; б) нейрон; в) дендрит; г) нефрон.

25. В основі регуляторної та координаційної діяльності нервової системи лежать:

а) рефлекторна дуга;

б) рефлекс; в) нейрон; г) аксон.

26. В основі будь-якого рефлексу лежить:

а) рефлекторна дуга; б) рефлекс;

в) нейрон; г) аксон.

27. У людини черепно-мозкових нервів:

а) 24 пари;

б) 31 пара;

в) 12 пар;

г) 33 пари.

28. У людини спинномозкових нервів:

а) 24 пари;

б) 31 пара;

в) 12 пар;

г) 33 пари.

29. Сіра речовина спинного мозку людини складається з:

а) 3 % рухових і 97 % вставних нейронів; б) 97 % рухових і 3 % вставних нейронів; в) 31 % рухових і 69 % вставних нейронів; г) 69 % рухових і 31 % вставних нейронів.

30. Спинний мозок виконує функцію:

а) тільки рефлекторну; б) тільки провідникову;

в) рефлекторну і провідникову;

г) рефлекторну, провідникову і збуджувальну.

31. У головному мозку розрізняють:

а) мозочок, стовбур, кінцевий мозок; б) великий мозок, довгастий і стовбур. в) довгастий, мозочок, великий мозок;

г) середній мозок, мозочок, кінцевий мозок.

32. Задній мозок – це:

А) довгастий мозок і міст;

Б) довгастий і проміжний мозок; В) довгастий мозок і мозочок; Г) довгастий і середній мозок.

33. У середньому мозку розрізняють:

а) дах і ніжки мозку;

б) зорові бугри і підзоровогорбова ділянка; в) півкулі і черв’ячок;

г) півкулі і мозолисте тіло.

34. У проміжному мозку розрізняють:

а) дах і ніжки мозку;

б) зорові бугри і підзоровогорбова ділянка; в) півкулі і черв’ячок;

г) півкулі і мозолисте тіло.

35. До складу мозочка входять:

а) дах і ніжки мозку;

б) зорові бугри і підзоровогорбова ділянка; в) ɩɿɜɤɭɥɿ ɿ ɱɟɜѴɹɱɨɤ;

г) півкулі і мозолисте тіло.

36. До складу великого мозку входять:

а) дах і ніжки мозку;

б) зорові бугри і підзоровогорбова ділянка; в) півкулі і черв’ячок;

г) півкулі і мозолисте тіло.

37. Центральна борозна знаходиться між:

а) потиличною і тім’яними частками; б) лобовою і тім’яними частками;

в) скроневими і тім’яними частками; г) скроневими і потиличною частками.

38. Латеральна борозна знаходиться між:

а) потиличною і тім’яними частками; б) лобовою і тім’яними частками;

в) скроневими і тім’яними частками; г) скроневими і потиличною частками.

39. Частина нервової системи людини, яка регулює діяльність внутрішніх органів, залоз, кровоносних і лімфатичних судин, непосмугованих і деяких посмугованих м’язів, обмін речовин – це:

а) соматична нервова система; б) симпатична нервова система; в) автономна нервова система;

г) парасимпатична нервова система.

40. Прискорює ритм роботи серця, розширює зіниці, гальмує секрецію шлункових залоз, перистальтику кишечника:

а) соматична нервова система; б) симпатична нервова система; в) автономна нервова система;

г) парасимпатична нервова система.

41. Гуморальна регуляція – це:

а) координація фізіологічних функцій організму людини;

б) регуляція функцій людського організму за участю нервової системи; в) координація фізіологічних функцій організму людини через рідинні

середовища;

г) забезпечення сталості внутрішнього середовища організму.

42. Високоспецифічні біологічно активні речовини, які здійснюють свій вплив далеко від місця синтезу – це:

а) ферменти; б) вітаміни; в) гормони; г) медіатори.

43. До залоз внутрішньої секреції відносяться:

а) гіпофіз, епіфіз, вилочкова залоза, прищитовидні залози; щитовидна залоза; надниркові залози;

б) гіпофіз, епіфіз, вилочкова залоза, прищитовидні залози; щитовидна залоза; надниркові залози, підшлункова;

в) гіпофіз, епіфіз, вилочкова залоза, прищитовидні залози; щитовидна залоза; надниркові залози, підшлункова, статеві залози.

г) підшлункова залоза, статеві залози, слізні залози, щитовидна залоза, паращитовидна залоза, вилочкова залоза.

44. Йодовмісним гормоном щитовидної залози є:

а) паратгормон; б) тироксин;

в) інсулін;

г) мелатонін.

45. Нестача тироксину у дорослому віці призводить до хвороби:

а) кретинізму; б) мікседеми; в) акромегалії;

г) базедова хвороба.

46. При підвищенні стимулюючих впливів гіпоталамуса на гіпофіз , який надмірно виділяє гормон росту у дорослому віці, виникає хвороба:

а) кретинізму; б) мікседеми; в) акромегалії;

г) базедова хвороба.

47. До системи органів опори і руху відносять:

а) скелет, зв’язки, суглоби і м’язи; б) скелет, зв’язки, суглоби і судини; в) скелет, зв’язки, м’язи і нерви;

г) всі відповіді правильні.

48. Остеоцити – це клітини:

а) кісткової тканини; б) хрящової тканини; в) м’язової тканини; г) сухожилля.

49. До складу кісткової тканини входять:

а) органічні речовини ( 30% ), неорганічні речовини ( 60% ), вода (10% ); б) органічні речовини (60 % ), неорганічні речовини (30% ), вода (10% ); в) органічні речовини (10 % ), неорганічні речовини (60% ), вода (30% ); г) органічні речовини (30 % ), неорганічні речовини (10% ), вода (60% ).

50. Основною органічною речовиною кісток є:

а) осеїн;

б) колаген; в) інсулін; г) міозин.

51. Із мінеральних речовин у кістках найбільше солей:

а) кальцію і фосфору; б) магнію і алюмінію; в) фтору і плюмбуму; г) кобальту і феруму.

52. Органічні речовини надають кісткам:

а) твердості й міцності; б) гнучкості і пружності; в) твердості і пружності; г) гнучкості і міцності.

53. Хребці між собою з’єднуються з допомогою:

а) швів;

б) напіврухомо; в) суглобів;

г) всі відповіді вірні.

54. Суглобова сумка заповнена:

а) повітрям; б) рідиною;

в) хрящовою тканиною; г) всі відповіді вірні.

55. До складу мозкового черепа входять кістки:

а) тім’яні, лобова, скроневі, потилична; б) тім’яні, скроневі, виличні, лобова;

в) потилична, лобова, скроневі, верхня щелепа; г) скроневі, тім’яні, виличні, нижня щелепа.

56. Основу лицьового черепа складають:

а) виличні кістки, носова кістка, верхньощелепна і нижньощелепна кістки; б) верхньощелепна і нижньощелепна кістки, скроневі, тім’яні.

в) виличні кістки, носова кістка, лобова, скроневі.

г) носова кістка, лобова кістка, скроневі, верхньощелепна.

57. Хребет утворюють:

а) 31-32 хребці;

б) 32-33 хребці;

в) 33-34 хребці;

г) 34-35 хребці.

58. Перший шийний хребець називають:

а) епістрофей; б) атлант;

в) грудина; г) ключиця.

59. Пояс верхніх кінцівок включає в себе:

а) лопатки і ключиці; б) плече і лопатки;

в) ключиці і плече;

г) плече і передпліччя.

60. Скелет вільної верхньої кінцівки складається з:

а) лопатка, ключиця, плече, передпліччя, кисть; б) плече, передпліччя, кисть;

в) ключиця, плече, передпліччя, кисть; г) лопатка, плече, кисть.

61. Пояс нижніх кінцівок утворюють:

а) тазові і крижова кістки; б) тазові і стегнова кістки;

в) крижова і стегнова кістки;

г) тазові, крижова, стегнова кістки.

62. Скелет вільної нижньої кінцівки складається з:

а) стегнової кістки, великогомілкової, малогомілкової кісток, кісток стопи; б) тазової кістки, великогомілкової, малогомілкової кісток, кісток стопи; в) крижової, великогомілкової, малогомілкової кісток, кісток стопи;

г) стегнової кістки, великогомілкової, малогомілкової кісток.

63. М’язи у дорослої людини становлять загальної маси тіла:

а) 43%;

б) 44%;

в) 45%;

г) 46%.

64. Увесь м’яз зверху вкритий тонкою сполучнотканинною оболонкою:

а) кутикулою; б) фасцією;

в) сарколемою; г) оболонкою.

65. До складу м’язового волокна входять білки:

а) інсулін і актин; б) інсулін і міозин; в) актин і міозин;

г) інсулін і глюкагон.

66. На кістках плеча спереду розміщений:

а) розгинач – триголовий м’яз; б) згинач – двоголовий м’яз; в) дельтовидний м’яз;

г) кравецький м’яз.

67. На стегні спереду розташовані м’язи:

а) кравецький і чотириголовий; б) кравецький і двоголовий;

в) двоголовий і чотириголовий; г) триголовий і кравецький.

68. Тонус м’язів – це:

а) стан їхнього постійного незначного напруження;

б) їхня здатність тривалий час підтримувати заданий ритм роботи;

в) час, за який м’яз скорочується і розслаблюється;

г) величина максимального напруження, яке може розвинути м’яз під час свого збудження.

69. Сила м’язів – це:

а) стан їхнього постійного незначного напруження;

б) їхня здатність тривалий час підтримувати заданий ритм роботи; в) час, за який м’яз скорочується і розслаблюється;

г) величина максимального напруження, яке може розвинути м’яз під час свого збудження.

70. Швидкість скорочення м’язів – це:

а) стан їхнього постійного незначного напруження;

б) їхня здатність тривалий час підтримувати заданий ритм роботи; в) час, за який м’яз скорочується і розслаблюється;

г) величина максимального напруження, яке може розвинути м’яз під час свого збудження.

71. Витривалість м’язів – це:

а) стан їхнього постійного незначного напруження;

б) їхня здатність тривалий час підтримувати заданий ритм роботи; в) час, за який м’яз скорочується і розслаблюється;

г) величина максимального напруження, яке може розвинути м’яз під час свого збудження.

72. Знижена рухова активність – це:

а) гіподинамія;

б) понад відновлення; в) відпочинок;

г) стомлення м’язів.

73. Надмірний вигин хребта в поперековому відділі – це:

а) поперековий лордоз; бБ) грудний кіфоз;

в) сколіоз;

г) плоскостопість.

74. Вигин назад у грудному відділі хребта – це:

а) поперековий лордоз; б) грудний кіфоз;

в) сколіоз;

г) плоскостопість.

75. Бокові викривлення хребта – це:

а) поперековий лордоз;

б) грудний кіфоз; в) сколіоз;

г) плоскостопість.

76. Сплющення склепіння стопи – це:

а) поперековий лордоз; б) грудний кіфоз;

в) сколіоз;

г) плоскостопість.

77. Ушкодження м’яких тканин, що часто супроводжується крововиливами під шкіру – це:

а) вивих; б) удар;

в) перелом;

г) закритий перелом.

78. Вихід суглобової головки із суглобової западини – це:

а) вивих; б) удар;

в) перелом;

г) закритий перелом.

79. Порушення цілісності кісток – це:

а) вивих; б) удар;

в) перелом;

г) закритий перелом.

80. Внутрішнє середовище організму складають:

а) вода, кров, лімфа;

б) кров, лімфа, тканинна рідина; в) лімфа, вода, тканинна рідина. г) кров, вода, тканинна рідина.

81. До складу крові входять:

а) вода, плазма, еритроцити, тромбоцити; б) плазма, еритроцити, лейкоцити, вода;

в) плазма, еритроцити, тромбоцити, лейкоцити; г) всі відповіді вірні.

82. Форменими елементами крові є:

а) еритроцити, тромбоцити, лейкоцити; б) плазма, еритроцити, тромбоцити;

в) лейкоцити, плазма, еритроцити;

г) плазма, лейкоцити, тромбоцити.

83. Водний розчин солей, концентрація якого дорівнює 0,9% називають:

а) тканинна рідина;

б) фізіологічний розчин; в) лімфа;

г) кров.

84. Плазма крові складається з води на:

а) 9-10%;

б) 40-45%;

в) 90-91%;

г) 55-60%.

85. Сухі речовини в крові складають:

а) 9-10%;

б) 40-45%;

в) 90-91%;

г) 55-60%.

86. Форменні елементи в крові складають:

а) 9-10%;

б) 40-45%;

в) 90-91%;

г) 55-60%.

87. Вода в крові становить:

а) 9-10%;

б) 40-45%;

в) 90-91%;

г) 55-60%.

88. Червоні кров’яні тільця, що здійснюють в організмі дихальну функцію, називаються:

а) лейкоцитами; б) тромбоцитами; в) еритроцитами;

г) еритробластами.

89. Еритроцити утворюються з:

а) лейкоцитів; б) тромбоцитів; в) еритроцитів;

г) еритробластів.

90. Білі клітини крові називаються:

а) лейкоцитами; б) тромбоцитами; в) еритроцитами;

г) еритробластами.

91. Безбарвні, без’ядерні, кулястої форми клітини – це:

а) лейкоцити; б) тромбоцити; в) еритроцити;

г) еритробласти.

92. У 1 мм³ крові еритроцитів міститься:

а) 5,5 мільйона;

б) 180-320 тисяч;

в) 6-8 тисяч;

г) 200 тисяч.

93. У 1 мм³ крові лейкоцитів міститься:

а) 5,5 мільйона;

б) 180-320 тисяч;

в) 6-8 тисяч;

г) 200 тисяч.

94. У 1 мм³ крові тромбоцитів міститься:

а) 5,5 мільйона;

б) 180-320 тисяч;

в) 6-8 тисяч;

г) 200 тисяч.

95. У нормі еритроцити живуть:

а) 100-120 днів;

б) 100-200 діб;

в) 80-100 діб;

г) 90-100 діб.

96. Лейкоцити, що утворюються в лімфатичних вузлах, живуть:

а) 100-120 днів;

б) 100-200 діб;

в) 80-100 діб;

г) 90-100 діб.

97. Артеріальна кров – це кров:

а) насичена киснем; б) тече по артеріях;

в) насичена вуглекислим газом; г) тече по венах.

98. Венозна кров – це кров:

а) насичена киснем; б) тече по артеріях;

в) насичена вуглекислим газом; г) тече по венах.

99. В еритроцитах містяться речовини білкової природи:

а) аглютиніни α і β;

б) аглютиногени А і В; в) фібриноген;

г) фібрин.

100. У плазмі крові містяться речовини білкової природи:

а) аглютиніни α і β;

б) аглютиногени А і В; в) гепарин;

г) резус - фактор.

101. Речовина, що спричиняє руйнуванню еритроцитів:

а) аглютиніни α і β;

б) аглютиногени А і В; в) гепарин;

г) резус - фактор.

102. Речовина, що запобігає зсіданню крові і утворенню тромбів, це:

а) аглютиніни α і β;

б) аглютиногени А і В; в) гепарин;

г) резус - фактор.

103. Універсальними донорами є люди, що мають:

а) ІV групу крові; б) І групу крові; в) ІІ групу крові; г) ІІІ групу крові.

104. Універсальними реципієнтами є люди, що мають:

а) ІV групу крові; б) І групу крові; в) ІІ групу крові; г) ІІІ групу крові.

105. Гемофілія – це:

а) порушення кольорового зору; б) порушення зсідання крові;

в) зменшення кількості еритроцитів або ж зниження кількості гемоглобіну; г) зменшення кількості лейкоцитів нижче норми.

106. Анемія– це:

а) порушення кольорового зору; б) порушення зсідання крові;

в) зменшення кількості еритроцитів або ж зниження кількості гемоглобіну; г) зменшення кількості лейкоцитів нижче норми.

107. Лейкопенія – це:

а) порушення кольорового зору; б) порушення зсідання крові;

в) зменшення кількості еритроцитів або ж зниження кількості гемоглобіну; г) зменшення кількості лейкоцитів нижче норми.

108. Збереження генетичної сталості клітин, захист організму від усього, що генетично для нього чужорідне – це:

а) фагоцитоз; б) імунітет; в) лейкоз;

г) лізис.

109. Клітинний імунітет відкрив:

а) І. П. Павлов; б) І. І. Мечников; в) Р. Ерліх;

г) І. М. Сєченов.

110. Гуморальний імунітет відкрив:

а) І. П. Павлов; б) І. І. Мечников; в) Р. Ерліх;

г) І. М. Сєченов.

111. Клітинний імунітет забезпечують:

а) антитіла і інтерферони; б) фагоцити і Т-лімфоцити; в) антитіла і Т-лімфоцити; г) фагоцити і інтерферони.

112. Гуморальний імунітет забезпечують:

а) антитіла і інтерферони;

б) фагоцити і Т-лімфоцити; в) антитіла і Т-лімфоцити; г) фагоцити і інтерферони.

113.    Імунітет,   що  виробляється  в процесі  життя  після перенесення інфекційних захворювань, називають:

а) природженим; б) набутим;

в) штучним;

г) всі відповіді вірні.

114. Імунітет, що виникає внаслідок щеплення, – це:

а) природженим; б) набутим;

в) штучним;

г) всі відповіді вірні.

115. Антитіла в організмі, які присутні від народження – це:

а) природжений імунітет; б) набутий;

в) штучний;

г) всі відповіді вірні.

116. Білки, що виробляються особливим видом лейкоцитів і є не тільки в крові, а й у лімфі – це:

а) антигени; б) алергени; в) антитіла;

г) інтерферон.

117.   Речовини білкової природи, які спричиняють алергічні реакції в організмі:

а) антигени; б) алергени; в) антитіла;

г) інтерферон.

118.    Чужорідні для організму хімічні речовини, живі організми, що спричиняють утворення в організмі антитіл, називаються:

а) антигенами; б) алергенами; в) антитілами;

г) інтерфероном.

119. Маса серця людини коливається від:

а) 200-350 г;

б) 250-360 г;

в) 240-340 г;

г) 230-300 г.

120. Навколосерцеву сумку називають:

а) ендокардом; б перикардом; в) епікардом; г) міокардом.

121. Внутрішня сполучнотканинна оболонка серця – це:

а) ендокард; б) перикард; в) епікард; г) міокард.

122. Середня м’язова оболонка серця – це:

а) ендокард; б) перикард; в) епікард; г) міокард.

123. Зовнішня сполучнотканинна оболонка серця – це:

а) ендокард; б) перикард; в) епікард; г) міокард.

124. Півмісяцеві клапани розташовані:

а) між лівим передсердям і лівим шлуночком;

б) між правим передсердям і правим шлуночком; в) між правим і лівим шлуночками;

г) на виході аорти з лівого шлуночка і легеневої артерії з правого шлуночка.

125. Здатність серця переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом механічних, хімічних, електричних подразників – це:

а) провідність; б) збудливість; в) скоротливість; г) автоматія.

126. Здатність серця скорочуватись під дією імпульсів, які виникають у самому серці – це:

а) провідність; б) збудливість; в) скоротливість; г) автоматія.

127. Частота і сила скорочень серця регулюється:

а) центральною нервовою системою; б) периферійною нервовою системою; в) автономною нервовою системою; г) усі відповіді вірні.

128. Посилюють і прискорюють скорочення серця:

а) ацетилхолін і йони калію;

б) йони кальцію, адреналін і норадреналін; в) автономна нервова система;

г) усі відповіді вірні.

129. Зменшують частоту і силу скорочень серця:

а) ацетилхолін і йони калію;

б) йони кальцію, адреналін і норадреналін; в) автономна нервова система;

г) усі відповіді вірні.

130. Велике коло кровообігу починається з:

а) лівого шлуночка; б) правого шлуночка; в) лівого передсердя;

г) правого передсердя.

131. Мале коло кровообігу починається з:

а) лівого шлуночка; б) правого шлуночка; в) лівого передсердя;

г) правого передсердя.

132. Тиск крові вимірюють на плечовій артерії з допомогою:

а) спідометра; б) манометра; в) термометра; г) гігрометра.

133. Стан підвищеного кров’яного тиску називають:

а) гіподинамія;

б) гіпертонія; в) гіпотонія; г) аритмія.

134. Стан пониженого кров’яного тиску називають:

а) гіподинамія; б) гіпертонія; в) гіпотонія;

г) аритмія.

135. Ритмічне коливання стінок артерій називають:

а) артеріальний тиск; б) артеріальний пульс; в) артеріальний тонус; г) аритмія.

136. Судини серця і мозку розширюють:

а) симпатичні нерви і адреналін;

б) парасимпатичні нерви і адреналін; в) норадреналін і адреналін;

г) симпатичні і парасимпатичні нерви.

137. Починається лімфатична система:

а) лімфатичними судинами; б) лімфатичними вузлами;

в) лімфатичними протоками; г) лімфатичними капілярами.

138. Інфаркт міокарда – це хвороба:

а) вен;

б) судин; в) серця; г) артерій.

139. Дистонія – це хвороба:

а) вен;

б) судин; в) серця; г) артерій.

140. Тромбофлебіт – це хвороба:

а) вен;

б) судин; в) серця; г) артерій.

141. Окислювальні процеси в клітинах, внаслідок яких виділяється енергія, називають:

а) диханням;

б) зовнішнім диханням; в) внутрішнім диханням; г) Усі відповіді вірні.

142. Дихальна система складається з:

а) носової порожнини, носоглотки, глотки, трахеї, гортані, легень, бронхів; б) носової порожнини, носоглотки, глотки, гортані, трахеї, бронхів, легень; в) носоглотки, глотки, носової порожнини, гортані, бронхів, трахеї, легень; г) легень, бронхів; трахеї, гортані, глотки, носоглотки, носової порожнини.

143. Права легеня складається з часток:

а) двох; б) однієї; в) трьох;

г) чотирьох.

144. Ліва легеня складається з часток:

а) двох; б) однієї; в) трьох;

г) чотирьох.

145.      Ззовні легені вкриті тоненькою щільною сполучнотканинною оболонкою:

а) плевральною рідиною; б) епікардом;

в) легеневою плеврою; г) перикардом.

146. Поперек гортані натягнуті :

а) голосові щілини; б) голосові зв’язки; в) голосові нитки;

г) голосові волосинки.

147.   Напрям і швидкість руху кисню і вуглекислого газу у легенях визначається:

а) дифузією;

б) парціальним тиском; в) тонусом;

г) вдихом.

148. Газообмін у легенях відбувається завдяки дихальним рухам:

а) вдиху; б) видиху;

в) вдиху і видиху;

г) парціальному тиску.

149. Дихальні рухи регулюються:

а) довгастим мозком; б) проміжним мозком; в) дихальним центром; г) мозочком.

150. Дихальний центр розміщений у:

а) проміжному мозку; б) довгастому мозку; в) середньому мозку; г) спинному мозку.

151. Спокійний вдих відбувається за рахунок:

а) скороченню міжреберних дихальних м’язів і діафрагми; б) розслабленню міжреберних дихальних м’язів і діафрагми;

в) одночасного скорочення міжреберних м’язів, діафрагми, а також деяких м’язів грудної клітки і плечового поясу;

г) скороченню міжреберних і черевних м’язів.

152. Глибокий вдих відбувається за рахунок:

а) скороченню міжреберних дихальних м’язів і діафрагми; б) розслабленню міжреберних дихальних м’язів і діафрагми;

в) одночасного скорочення міжреберних м’язів, діафрагми, а також деяких м’язів грудної клітки і плечового поясу;

г) скороченню міжреберних і черевних м’язів.

153. Спокійний видих відбувається за рахунок:

а) скороченню міжреберних дихальних м’язів і діафрагми; б) розслабленню міжреберних дихальних м’язів і діафрагми;

в) одночасного скорочення міжреберних м’язів, діафрагми, а також деяких м’язів грудної клітки і плечового поясу;

г) скороченню міжреберних і черевних м’язів.

154. Глибокий видих зумовлюється:

а) скороченням міжреберних дихальних м’язів і діафрагми; б) розслабленням міжреберних дихальних м’язів і діафрагми;

в) одночасного скороченням міжреберних м’язів, діафрагми, а також деяких м’язів грудної клітки і плечового поясу;

г) одночасним скороченням міжреберних і черевних м’язів.

155. Характер дихальних рухів залежить і змінюється від того:

а) скільки кисню є в крові;

б) скільки вуглекислого газу є в крові; в) збільшенням кисню у легенях;

г) зменшенням кисню у крові.

156. Дуги дихальних рефлексів проходять через:

а) легені; б) серце;

в) дихальний центр; г) довгастий мозок.

157. Життєву ємність легень складають:

а) дихальний та резервний об’єми; б) резервний та додатковий об’єми;

в) дихальний додатковий та резервний об’єм; г) всі відповіді вірні.

158. Життєву ємність легень визначають за допомогою:

а) спідометра; б) тонометра; в) манометра; г) спірометра.

159. Алергічним захворюванням органів дихання є:

а) грип;

б) дифтерія;

в) туберкульоз;

г) астма бронхіальна.

160. Під час штучного дихання рятівник вдихає потерпілому повітря:

а) 15-20 разів за хвилину; б) 14-16 разів за хвилину; в) 16-18 разів за хвилину; г) 18-20 разів за хвилину.

161. Біологічні каталізатори хімічних реакцій – це:

а) вітаміни; б) гормони; в) ферменти; г) секрети.

162. Стінки травного каналу складаються з оболонок:

а) внутрішньої слизової, підслизової, м’язової, зовнішньої; б) підслизової, м’язової, зовнішньої;

в) внутрішньої, підслизової, зовнішньої;

г) внутрішньої слизової, підслизової, покривної, зовнішньої.

163. Заміна молочних зубів на постійні відбувається до:

а) 8-10 років;

б) 10-12 років;

в) 12-14 років;

г) 6-7 років.

164. Остання пара зубів у людини з’являється до:

а) 20 років;

б) 22 років;

в) 24 років;

г) 25 років.

165. Підшлункова залоза – це залоза:

а) внутрішньої секреції; б) змішаної секреції;

в) зовнішньої секреції;

г) внутрішньої і зовнішньої секреції.

166. За добу у людини виділяється від:

а) 1,5 до 2 л слини;

б) 1,0 до 1,2 л слини;

в) від 1.2 до 1,5 л слини; г) від 1,0 до 1,5 л слини.

167. У слині міститься речовина, яка сприяє заживанню ран слизової оболонки ротової порожнини і знешкоджує мікроорганізми – це:

а) муцин; б) інсулін; в) птіалін; г) лізоцим.

168. Ємність шлунку дорослої людини становить:

а) 1 л;

б) 2 л;

в) 3 л;

г) 5 л.

169. За добу у людини виділяється шлункового соку від:

а) 0,5 до 2 л ;

б) 1 до 2,5 л;

в) 2 до 2,5 л;

г) 2,5 до 3 л.

170. Ферментом шлункового соку є:

а) соляна кислота; б) пепсин;

в) птіалін; г) лізоцим.

171. У шлунку в основному розщеплюються:

а) білки;

б) вуглеводи; в) ліпіди;

г) неорганічні солі.

172. Виділення шлункового соку регулюється:

а) нервовими механізмами;

б) гуморальними механізмами;

в) нервовими і гуморальними механізмами; г) апетитними механізмами.

173. Тонкий кишечник починається:

а) товстою кишкою; б) тонкою кишкою; в) сліпою кишкою;

г) дванадцятипалою кишкою.

174. Довжина тонкого кишечнику у людини становить: а) 4-5 метрів;

б) 4,5-5,0 метрів;

в) 5,5-6 метрів;

г) 5,0-5,5 метрів.

175. Під впливом жовчі емульгуються:

а) жири;

б) вуглеводи; в) білки;

г) нуклеїнові кислоти.

176. За добу у людини виділяється мл жовчі:

а) 500-700;

б) 600-700;

в) 500-600;

г) 700-800.

177. Всмоктування поживних речовин головним чином відбувається в:

а) ротовій порожнині; б) шлунку;

в) тонкому кишечнику; г) товстому кишечнику.

178. Загальна довжина товстого кишечнику:

а) 130 см;

б) 140 см;

в) 150 см;

г) 160 см.

179. У товстому кишечнику синтезуються вітаміни:

а) С і К;

б) К та вітаміни групи В; в) А і К;

г) С та вітаміни групи В.

180.   Сукупність змін, що відбуваються з речовинами від моменту їхнього надходження до організму з навколишнього середовища до моменту утворення кінцевих продуктів розпаду і виведення їх з організму – це:

а) анаболізм; б) катаболізм;

в) обмін речовин; г) травлення.

181. Через відсутность вітамінів у їжі, людини виникають:

а) гіповітамінози; б) гіпервітамінози; в) авітамінози;

г) усі відповіді вірні.

182. Через нестачу вітамінів у їжі, виникають:

а) гіповітамінози; б) гіпервітамінози; в) авітамінози;

г) усі відповіді вірні.

183. Через надлишок вітамінів у їжі, виникають:

а) гіповітамінози; б) гіпервітамінози; в) авітамінози;

г) усі відповіді вірні.

184. Через нестачу вітаміну D, розвивається хвороба:

а) цинга;

б) куряча сліпота;

в) рахіт;

г) дерматит.

185. . Через нестачу вітаміну С, розвивається хвороба:

а) цинга;

б) куряча сліпота; в) рахіт;

г) дерматит.

186. . Через нестачу вітаміну А, розвивається хвороба:

а) цинга;

б) куряча сліпота; в) рахіт;

г) дерматит.

187. . Через нестачу вітаміну В₆, розвивається хвороба:

а) цинга;

б) куряча сліпота; в) рахіт;

г) дерматит.

188. Основним джерелом вітаміну С є: а) чорна смородина, лимон, шипшина; б) риб’ячий жир, яєчні жовтки, молоко; в) морква, абрикоси, шпинат, кропива;

г) рисові висівки, зародки пшениці, нирки.

189. Основним джерелом вітаміну А є: а) чорна смородина, лимон, шипшина; б) риб’ячий жир, яєчні жовтки, молоко; в) морква, абрикоси, шпинат, кропива;

г) рисові висівки, зародки пшениці, нирки.

190. Основним джерелом вітаміну D є: а) чорна смородина, лимон, шипшина; б) риб’ячий жир, яєчні жовтки, молоко; в) морква, абрикоси, шпинат, кропива;

г) рисові висівки, зародки пшениці, нирки.

191. Основним джерелом вітаміну В₆ є: а) чорна смородина, лимон, шипшина; б) риб’ячий жир, яєчні жовтки, молоко; в) морква, абрикоси, шпинат, кропива;

г) рисові висівки, зародки пшениці, нирки.

192. Маса кожної нирки у дорослої людини становить близько:

а) 120 г;

б) 140 г;

в) 150 г;

г) 160 г.

193. Функціональною одиницею нирки є:

а) аксон; б) нейрон; в) нефрон; г) гормон.

194. У результаті фільтрації утворюється:

а) первинна сеча; б) вторинна сеча; в) лімфа;

г) перша сеча.

195. Утворення первинної сечі відбувається в результаті процесу:

а) реабсорбції; б) фільтрації;

в) кристалізації; г) фагоцитозу.

196. У результаті реабсорбції утворюється:

а) первинна сеча; б) вторинна сеча; в) лімфа;

г) перша сеча.

197. Утворення вторинної сечі відбувається в результаті процесу:

а) реабсорбції; б) фільтрації;

в) кристалізації; г) фагоцитозу.

198. Первинна сеча утворюється у:

а) мисці;

б) порожнині ниркової капсули; в) у звивистих канальцях;

г) у сечоводах.

199. Вторинна сеча утворюється у:

а) мисці;

б) порожнині ниркової капсули;

в) у звивистих канальцях; г) у сечоводах.

200. За добу вторинної сечі утворюється:

а) 1 л;

б) 2 л;

в) 1,5 л;

г) 2,5 л.

201. Об’єм сечового міхура у дорослої людини досягає мл:

а) 650;

б) 700;

в) 750;

г) 800.

202. Дуги сечовидільних рефлексів проходять через:

а) грудний відділ спинного мозку;

б) поперековий відділ спинного мозку; в) крижовий відділ спинного мозку;

г) довгастий мозок.

203. Запалення слизової оболонки сечового міхура – це:

а) уретрит;

б) пієлонефрит; в) цистит;

г) гломерулонефрит.

204. Запалення сечівника – це:

а) уретрит;

б) пієлонефрит; в) цистит;

г) гломерулонефрит.

205. Запальне інфекційне захворювання нирок:

а) уретрит;

б) пієлонефрит; в) цистит;

г) гломерулонефрит.

206.   Запальний інфекційно-алергічний процес, що перебігає в обох нирках із переважним ураженням клубочкового апарату:

а) уретрит;

б) пієлонефрит; в) цистит;

г) гломерулонефрит.

207. Волосяні сумки шкіри розташовані у:

а) підшкірній жировій клітковині; б) дермі;

в) епідермісі;

г) усі відповіді вірні.

208. Шкіра бере участь у синтезі вітаміну:

а) з групи В; б) А;

в) С;

г) D.

209. Сальні залози шкіри розташовані у:

а) шкірі; б) у дермі;

в) епідермісі;

г) підшкірній жировій клітковині.

210. Виділення поту з поверхні шкіри у людини:

а) захищає шкіру;

б) знижує температуру тіла; в) підвищує температуру тіла;

г) не впливає на температуру тіла.

211. Пігмент меланін міститься у:

а) роговому шарі епідермісу; б) ростковому шарі епідермісу; в) дермі;

г) підшкірній жировій клітковині.

212. Терморегуляція шкіри проявляється у:

а) регуляції теплового обміну з навколишнім середовищем; б) випаровуванні поту;

в) звуженні судин; г) тремтінні шкіри.

213. Що не міститься у власне шкірі:

а) потові залози; б) сальні залози; в) рецептори;

г) меланін.

214. Шар шкіри, в якому розташовані скупчення потових і сальних залоз – це:

а) епідерміс;

б) дерма;

в) підшкірна жирова клітковина; г) ектодерма.

215. Шкіра не виконує функцію:

а) виведення води з мінеральними речовинами і сечовиною; б) терморегуляції;

в) захисту органів; г) орієнтації.

216. Чоловічі статеві залози - це:

а) яєчники; б) сім’яники; в) яєчка;

г) сперматозоїдами.

217. Процес утворення жіночих статевих клітин -це:

а) онтогенез;

б) сперматогенез; в) овогенез;

г) гістогенез.

218. Жіночі статеві клітини утворюються у:

а) фолікулі яєчника; б) матці;

в) піхві;

г) маткових трубах.

219. Сперматозоони зберігають здатність до запліднення протягом:

а) 1,5- 2 год;

б) 2-4 доби;

в) 12-14 годин;

г) 30 – 40 хвилин.

220. Яйцеклітини зберігають здатність до запліднення протягом:

а) 1,5- 2 год;

б) 2-4 доби;

в) 12-14 годин;

г) 30 – 40 хвилин.

221. Сперматозоони досягають порожнини матки приблизно через:

а) 1,5- 2 год;

б) 2-4 доби;

в) 12-14 годин;

г) 30 – 40 хвилин.

222. Що не є критичним періодом у розвитку зародка людини :

а) менструація; б) пологи;

в) імплантація; г) плацентація.

223. Переважно статевим шляхом передається:

а) нефрит; б) грип;

в) СНІД;

г) цистит.

224. До складу середнього вуха не входить:

а) молоточок; б) завитка;

в) стремінце; г) коваделко.

225. Механорецептори шкіри сприймають:

а) дотик; б) світло; в) біль; г) холод.

226. Спереду білкова оболонка ока переходить у:

а) зіницю; б) рогівку;

в) райдужну; г) кришталик.

227. Смак солодкого розрізняють рецептори язика, що розташовані:

а) на кінчику і по краях; б) по краях;

в) на кінчику; г) на корені.

228. До складу органу рівноваги не входить:

а) завитка;

б) отолітовий апарат;

в) три півколові канали.

229. Світлосприймальна оболонка ока – це:

а) склера;

б) судинна оболонка; в) сітківка;

г) склисте тіло.

230. У сітківці розрізняють типів колбочок:

а) п’ять; б) два;

в) три;

г) чотири.

231. Зорова зона розташована у дільниці кори головного мозку:

а) скроневій; б) тім’яній; в) лобовій;

г) потиличній.

232. Барабанна перетинка відділяє вухо:

а) зовнішнє від внутрішнього; б) середнє від внутрішнього; в) зовнішнє від середнього;

г) зовнішнє від навколишнього середовища.

233. У внутрішньому вусі містяться:

а) завитка;

б) слухові кісточки;

в) три півколові канали; г) отолітовий апарат.

234. Смакова зона розташована в дільниці головного мозку:

а) скроневій; б) тім’яній; в) лобовій;

г) потиличній.

235. Слухова зона розташована в дільниці головного мозку:

а) скроневій; б) тім’яній; в) лобовій;

г) потиличній.

236. Отит – це запалення:

а) головного мозку; б) зовнішнього вуха; в) середнього вуха; г) ока.

237.   Здатність ока бачити однаково чітко як близькі, так і далекі предмети – це:

а) астигматизм; б) косоокість; в) акомодація; г) отит.

238. Найпершим у новонародженої дитини появляється рефлекс:

а) смоктальний; б) хватальний; в) дихальний; г) захисний.

239. Властивість уваги, що полягає в здатності людини затримуватися на сприйнятті об’єкта – це:

а) стійкість;

б) концентрація; в) інтенсивність; г) розподілення.

240. Обсяг пам’яті – це:

а) кількість збереження інформації;

б) кількість часу на відтворення інформації;

в) кількість часу, протягом якого зберігається інформація; г) активність використання інформації.

241. Сталість внутрішнього середовища організму підтримується:

а) умовними рефлексами;

б) безумовними рефлексами;

в) умовними і безумовними рефлексами; г) рефлексами не підтримується.

242.   Типові для людини дії або особливості поведінки, які стали її потребою – це:

а) навички; б) звички;

в) сприйняття; г) відчуття.

243. Способи виконання дій, за яких вони завдяки певним вправам стають автоматичними, тобто виконуються підсвідомо, - це:

а) навички; б) звички;

в) сприйняття; г) відчуття.

244. Пам'ять почуттів – це пам'ять:

а) образна; б) змістовна; в) емоційна; г) моторна.

245. Динамічний стереотип утворюють рефлекси:

а) умовні;

б) безумовні;

а) умовні і безумовні; г) інстинкти.

246. Імпульсивність характерна людям з таким типом темпераменту:

а) флегматичним; б) меланхолічним; в) холеричним;

г) сангвінічним.

247.     Обдарованість людини, що проявляється в одному з видів діяльності, називається:

а) загальною обдарованістю; б) спеціальною обдарованістю; в) темпераментом;

г) схильністю.

248.    Слабка сила нервових  процесів  характерна людям з типом темпераменту:

а) флегматичним; б) меланхолічним; в) холеричним;

г) сангвінічним.

249. У період швидкохвильового сну у людини:

а) знижується обмін речовин;

б) знижується артеріальний тиск;

в) активізується діяльність внутрішніх органів; г) сповільнюється діяльність внутрішніх органів.

250. Протилежний іррадіації процес – це:

а) індукція;

б) концентрація; в) збудження;

г) гальмування.

251. На ранніх етапах антропогенезу провідну роль в еволюції людини відіграв біологічний фактор:

а) мінливість;

б) природній добір; в) спадковість;

г) суспільний спосіб життя.

252. До соціальних рушійних сил антропогенезу відносять:

а) мінливість;

б) природній добір; в) спадковість;

г) суспільний спосіб життя.

253.    Стійка спільнота, яка історично склалася на базі спільності економічного життя, території, мови та психічних особливостей, що виявляється в культурі та побуті – це:

а) раса; б) вид; в) нація;

г) народність.

254. Територіальна, мовна, економічна і культурна спільнота людей, що склалася історично внаслідок об’єднання племен і розпаду первіснообщинного ладу – це:

а) раса; б) вид; в) нація;

г) народність.

255. Людина розумна належить до родини:

а) людина; б) гомініди;

в) людиноподібні; г) примати.

Правильні відповіді

Завдання 1-50 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного літерою, доберіть відповідник, позначений цифрою.

1. Установіть відповідність між наукою та предметом її вивчення.

а) фізіологія;  1. Наука про тканини. б) анатомія; 2. Наука про клітину.

в) гістологія; 3. Наука про будову органів і організму. г) цитологія. 4. Наука про функції органів і організму.

2.   Установіть відповідність між назвою органели та виконуваною нею функцією:

а) цитоплазма; 1. Збереження, передача спадкової інформації. б) апарат Гольджі;                            2. Енергетичні станції клітини.

в)мітохондрії; 3. В’язка напіврідка речовина, в якій містяться г) ядро.              Органели.

4. Накопичення, виведення і хімічна зміна синтезованих клітиною речовин.

3.    Установіть відповідність між назвою тканин та виконуваною функцією:

а) епітеліальна тканина; 1. Здатна до скорочення, що забезпечує

б) нервова тканина;  пересування людини, а також рухи частин в) м’язова тканина;              її тіла.

г) сполучна тканина. 2. Забезпечує регуляцію діяльності органів і

його зв'язок із зовнішнім середовищем.

3. Бере участь у обміні речовин, в утворенні імунітету , утворює скелет людини, є основою структури всіх органів.
4. Вкриває тіло зовні, вистилає порожнини тіла та внутрішніх органів, а також утворює більшість залоз.

4.    Установіть відповідність між цифрами та позначеними ними назвами кісток:

а) плечова; б) тазова; в) лобова;

г) кістки п’ястка.

5. Установіть відповідність між цифрами та позначеними ними  назвами кісток:

а) ключиця; б) крижова; в) ребра;

г) променева.

6. Установіть відповідність між властивостями клітини та їх поясненням:

а) метаболізм;

б) подразливість; в) саморегуляція; г) ріст;

д) розвиток

1. Здатність клітини самостійно регулювати надходження до неї різних речовин, інтенсивність процесу обміну речовин, процеси біосинтезу

та свою функціональну активність.

2. Кількісні зміни в клітині.
3. Якісні зміни в клітині.
4.    Здатність клітини реагувати на дію зовнішніх і внутрішніх подразників зміною обміну речовин

і функціональної активності.

5. Сукупність і єдність процесів катаболізму і анаболізму речовин в організмі.

7. Установіть відповідність між назвою тканини людського організму та її особливостями:

а) епітеліальна; б) сполучна;

в) м’язова; г) нервова.

1. Властива здатність до збудження і скорочення.
2. Властива здатність до збудження і проведення.
3. Складається із основних клітин і багато міжклітинної речовини.
4. Складається із клітин, які щільно прилягають одна до одної, мало міжклітинної речовини.

8. Установіть відповідність між назвами ділянок головного мозку та виконуваними ними функціями:

а) довгастий мозок і міст; б) проміжний мозок;

в) мозочок;

г) середній мозок; д) великі півкулі.

1. Розташований між заднім і проміжним мозком, забезпечує морфологічний і функціональний зв'язок цих відділів мозку.
2. Найдавніший відділ головного мозку, який ще зберігає риси сегментарної будови.
3. Є кінцевим відділом стовбура мозку, над яким міститься великий мозок.
4. Розташований безпосередньо над довгастим мозком.
5. Складається з двох півкуль з’єднаних мозолистим тілом.

9. Установіть відповідність між назвами залоз внутрішньої секреції та гормонами, які вони виділяють:

а) гіпофіз; 1. Тироксин.

б) епіфіз; 2. Паратгормон.

в) щитовидна залоза; 3. Мелатонін.

г) прищитовидна залоза. 4. Гормон росту.

10. Установіть відповідність між назвами залоз внутрішньої та змішаної секреції та гормонами, які вони виділяють:

а) гіпофіз; 1. Тестостерон, прогестрон. б) підшлункова залоза;              2. Адреналін і норадреналін. в) надниркові залози;              3. Інсулін і глюкагон.

г) статеві залози. 4. Тиреотропний і дренокортикотропний.

11. Установіть відповідність між відділами хребта та кількістю хребців  у кожному з них:

12. Установіть відповідність між назвою м’язів і їх розміщенням на скелеті:

а) жувальні; 1. На кістках плеча. б) трапецієвидний і широкий;                            2. На стегні.

в)двоголовий і триголовий; 3. Поверхневі м’язи спини.

г) чотириголовий і двоголовий. 4. Починаються від нижнього краю

вилочної дуги і прикріплюються до нижньої щелепи.

13. Установіть відповідність між властивостями м’язів та їх характеристикою:

А) сила м’язів;

Б) швидкість скорочення м’язів; В) витривалість м’язів;

Г) тонус м’язів;

1. Стан їхнього постійного незначного Напруження.
2. Величина максимального напруження яке може розвинути м’яз під час свого збудження.
3. Здатність тривалий час підтримувати заданий ритм роботи.
4. Визначається часом, за який м’яз скорочується і розслаблюється.

14. Установіть відповідність між основними типами порушення постави та їх характеристиками:

А) лордоз; 1. Сплющення склепіння стопи.

Б) кіфоз; 2. Бокові викривлення хребта.

В) сколіоз; 3. Вигин назад у грудному відділі.

Г) плоскостопість. 4. Надмірний вигин хребта в поперековому

відділі вперед.

15. Установіть відповідність між видами пошкоджень опорно-рухової системи та першою допомогою при них.

А) перерозтягнення; 1. Зупинити кровотечу, закрити рану тугою Б) удар;                            пов’язкою, накласти шину.

В) вивих; 2. Зафіксувати суглоб нерухомо.

Г) відкриті переломи; 3. Знерухомлення ушкодженої кістки.

Д) закриті переломи. 4. Негайно прикласти до ушкодженого місця

холод, щільно забинтувати ушкоджений суглоб і звернутися до травматичного пункту.

5. Прикласти до ушкодженого місця холод, накласти пов’язку.

16. Установіть відповідність між складом і основними показниками крові:

а) плазма крові; 1. 40-45%

17.     Установіть відповідність між форменними елементами та їх кількістю у крові:

а) еритроцити; 1. (180-320) · 10⁹ в 1 л крові.

б) лейкоцити; 2. 6,5·10⁹ в 1 л крові.

в тромбоцити. 3. 4-5·10¹² в 1 л крові.

18. Установіть відповідність між групами крові та їх складом:

А) І; 1. В еритроцитах є аглютиногени АВ, аглютиніни в плазмі відсутні.

Б) ІІ; 2. В еритроцитах аглютиногени В, а в плазмі аглютиніни α. В) ІІІ; 3. В еритроцитах аглютиногени А, а в плазмі аглютиніни β.

Г) IV. 4. В еритроцитах аглютиногени відсутні, а плазмі аглютиніни – αβ.

19. Установіть відповідність між поняттями та їх тлумаченням:

а) щеплення; 1. Готові антитіла.

б) вакцина; 2. Введення в організм вакцини. в) лікувальна сироватка;                            3. Речовини білкової природи, які

г) алергени. спричиняють алергічні реакції організму.

4. Ослаблені або убиті культури мікроорганізмів

20.          Установіть відповідність між видами імунітету та їх тлумаченням:

а) природжений імунітет; б) набутий імунітет;

в) штучний імунітет; г) природний.

1. Імунітет, який виникає в результаті введення в організм вакцини або лікувальної сироватки.
2. Антитіла в організмі присутні з дня народження або успадковані від батьків.
3. Виробляється в процесі життя після перенесення інфекційних хвороб.
4. Природжений чи набутий після перенесеного захворювання.

21.         Установіть відповідність між оболонками серця та їх поясненнями:

А) ендокард; 1. Навколосерцева сумка.

Б) міокард;  2. Внутрішня сполучнотканинна. В) епікард; 3. Зовнішня сполучнотканинна. Г) перикард.              4. М’язова.

22. Установіть відповідність між клапанами серця та їх розміщенням:

А) півмісяцеві; 1. Між лівим передсердям і лівим шлуночком.

Б) двостулковий; 2. Між правим передсердям і правим шлуночком.

В) тристулковий. 3. На виході аорти з лівого шлуночка і легеневої

артерії з правого шлуночка.

23. Установіть відповідність між поняттями та їх тлумаченням:

а) збудливість; б) провідність; в) скоротливість; г) автоматія.

1.    Поширення збудження по всьому серцю, яке виникає в будь-якій ділянці серця.
2.      Здатність серця скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають у самому серці.
3. Здатність серця переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників.
4. Здатність серця скорочуватись в результаті виникнення збудження.

24.       Установіть відповідність між етапами серцевого циклу та їх тривалістю:

а) скорочення передсердь; 1. 0,8 с.

б) скорочення шлуночків; 2. 0,4 с.

в) діастола; 3. 0,1 с.

г) серцевий цикл 4. 0,3 с.

25. Установіть відповідність між назвою біологічно активних речовин та їх дією на роботу серця:

а) іони кальцію, адреналін, норадреналін; 1. Зменшують частоту і силу б) ацетилхолін і іони калію;              скорочень серця.

2. Посилюють і прискорюють скорочення серця.

26.      Установіть відповідність між судинами та виконуваними ними функціями:

а) артерії; 1. Кров рухається до серця.

б) вени; 2. Тоненькі судини, на які розпадаються артеріоли. в) капіляри.              3. Кров рухається від серця.

27. Установіть відповідність між назвою судин та їх характеристикою:

а) аорта; 1. Швидкість руху крові 0,5-1 мм∕с, тиск 32 мм рт ст.

б) артерії;  2. Швидкість 0,5 м∕с, систолічний тиск 130-150 мм рт ст. в) вени;              3. Швидкість руху крові зменшується, тиск – 110-120 мм

рт ст.

г) капіляри. 4. Швидкість 0,2 м∕с, тиск – 4-5 мм рт ст.

28.     Установіть відповідність між назвами органів кровообігу та їх захворюваннями:

а) хвороби серця; 1. Варикозне розширення, тромбофлебіт. б) хвороби артерій;              2. Інфаркт міокарда, аритмії, міокардити.

в) хвороби вен. 3. Дистонія, атеросклероз, інсульт, гіпертонія.

29. Установіть відповідність між назвами кровотечі та її характеристикою:

а) капілярна; 1. Кров витікає рівномірно і має темне