Тези "Філософія "кайдзен" в управлінні навчальним закладом"

Сороколіта І.М., вчитель математики,  вчитель вищої категорії, старший вчитель 

комунального закладу «Навчально-виховний комплекс: 

загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ліцей №7 

Вінницької міської ради» 

ФІЛОСОФІЯ «КАЙДЗЕН» В УПРАВЛІННІ НАВЧАЛЬНИМ

ЗАКЛАДОМ

Модернізація освіти в Україні поставила на порядок денний спеціальну підготовку керівних кадрів до управління змінами. Реалії сьогодення показують, наскільки сучасному керівнику необхідні знання з теорії та практики управління. Це потребує нової професійної компетентності. Відповідно до нових соціальних завдань, зростають вимоги до змісту і характеру управлінської діяльності керівників шкіл, якості та ефективності навчально-виховного процесу. Керівник повинен володіти такими діловими і особистісними якостями, які допоможуть йому успішно вирішувати проблеми будь-якої складності і в будь-якому підрозділі школи.

Щоб бути ефективним, управління закладом освіти має спиратись на сучасні наукові підходи, перспективний педагогічний досвід. Сучасна наука пропонує підходи, які ґрунтуються на теорії управління людськими ресурсами. Однією з таких теорій є філософія «кайдзен».

Кайдзен (у дослівному перекладі – «постійне удосконалення») – це японська філософія, практика, основна ідея якої – безперервне вдосконалення процесів виробництва, розробки, допоміжних бізнес-процесів і управління, а також всіх аспектів життя організації [1, с.19]. Автором філософії «кайдзен» є японський фахівець Масаакі Імаї.

Ефективне управління процесами на основі концепції «кайдзен» активно використовують провідні іноземні компанії, серед них Toyota Motors Corporation, Canon, Honda, Nissan, Scrum та багато інших. Окремі принципи даної концепції простежуються на таких великих підприємствах, як

"Лукойл", "Камаз" [2, с. 58].

Концепція «кайдзен» представляє собою парасольку, під якою зібрано різні аспекти діяльності компанії. Все, що поміщено під нею, має постійно рухатися, вдосконалюватися для того, щоб підприємство могло гармонійно розвиватися і ставати все більш конкурентоспроможним.

Парасолька «кайдзен» має такі складові: орієнтація на споживача; TQC (загальний контроль якості); роботизація; групи якості; система пропозицій; автоматизація; дисципліна на робочому місці; загальний догляд за устаткуванням; Канбан; підвищення якості; «точно в термін»; нуль дефектів; відносини співпраці між менеджерами і працівниками; розробка нової продукції; підвищення продуктивності; робота малих груп [3]. 

Принципи «кайдзен» відображені п’ятьма японськими назвами, або п’ять кроків системи «5S»:

1.     сортування (японське    слово          –        Seiri) –        відокремлення     часто

використовуваних і невикористовуваних предметів праці на робочому місці, усунення невикористовуваних;

2.     впорядкування (японське слово – Seiton) – впорядкування невикористовуваних речей;

3.     сяйво (японське слово – Seiso) – підтримка обладнання і машин у чистоті;

4.     стандартизація (японське слово – Seiketsu) поширення поняття чистоти на особу працівника і постійне дотримання попередніх трьох кроків;

5.     підтвердження (японське слово – Shitsuke) – дисципліна, основним принципом якої є “створи самого себе ” і постійна практика попередніх кроків.

Важливою складовою у японській методиці «кайдзен» є принцип «однієї хвилини». Суть принципу полягає в тому, що працівник займається певною справою рівно одну хвилину, щодня і в один і той же час, оскільки одна хвилина часу – це зовсім мало, то виконання певної хвилинної щоденної справи є можливим для будь-якого працівника. А роблячи маленькі кроки, кожен працівник поступово вдосконалюється і досягає результатів. Поступове збільшення хвилин заняття сприятиме досягненню поставленої мети [4, с. 59].

Сучасний навчальний заклад існує в умовах ринкових відносин. Директор має володіти технологіями менеджменту й маркетингу в освіті, щоб не залишитися осторонь від реалій сучасного життя. Він лідерменеджер, який управляє педагогічною системою навчального закладу, її розвитком, організовує й стимулює професійну діяльність педагогічних працівників, сприяє формуванню культури організації, організовує та забезпечує їхню діяльність, вивчає попит на освітні послуги, організовує та забезпечує якість. Спробуємо застосувати парасольку «кайдзен» в управлінні навчальним закладом (табл. 1).

Таблиця 1 – Принципи «кайдзен» в управлінні підприємством та навчальним закладом

У «кайдзен» людина – це найцінніше надбання компанії. Формування відносин між людиною і компанією ґрунтується на 5 системах (табл. 2), які теж можна застосувати в управлінні навчальним закладом. Тому за філософією «кайдзен» керівник навчального закладу в учителеві має бачити найцінніше придбання закладу:

Таблиця 2 – П’ять систем філософії «кайдзен» в управлінні підприємством та навчальним закладом

Підсумуємо сказане вище: теорія «кайдзен» широко використовується на відомих підприємствах світу, що дає свої результати. Вона є філософією безперервного вдосконалення усередині самого підприємства, коли покращення досягаються постійними невеликими кроками, але сумарний ефект є не менш вагомим, ніж користь від великих інвестицій. З порівняльних таблиць бачимо, що дану теорію можна використати як технологію управління навчальним закладом, а також її принципи та системи варто використовувати у керівництві професійним розвитком педагога. На мою думку, ця тема має перспективи дослідження стосовно філософії

«кайдзен» і особистого саморозвитку.

Список використаних джерел

1.                       Масаакі Імаї. Кайдзен: Ключ до успіху японських компаній / пер. з англ. М.: «Альпина бизнес букс», 2004. 274 с. URL: http://www.gmpua.com/Management/Kaidzen/KaidzenMasaaki.pdf, (дата звернення 27.04.20).

2.                       Чуланова О.Л., Глюта А.В. Применение технологии Кайдзен в управлении персоналом. Мир науки. 2014. №4. С. 56-64.

3.                       Філонова    О.      Кайдзен:     безперервне         рішення      по-японськи.

URL:https://inteltech.com.ua/uk/blogs/kaydzen-bezperervne-polipshennya-poyaponsky (дата звернення 27.04.20).

4.                       Козаченко Г.В. Управління кадровим потенціалом підприємства:

монографія. К.: Лібра, 2016. 320 с.