Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова

                                               Урок української мови                №65 (з теми №2)

Дата

Клас 11

Тема уроку.   Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова

Мета: поглибити знання учнів про словосполучення, типи словосполучень за способом вираження головного слова; закріпити вміння визначати види підрядного зв'язку; розвивати вміння використовувати в мові синонімічні конструкції; виховувати любов і повагу до рідного слова, шану до народної мудрості.
Обладнання: проектор, ноутбук, екран, підручник, таблиці «Синтаксис», «Словосполучення»,картки.
Тип уроку: комбінований

                                              ПЕРЕБІГ УРОКУ

                                                                                                       Епіграф уроку:

                                                                                              Велич має скромність.

                                                                                                     Народна мудрість
I. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
     Завдання і запитання до учнів.
1) Прочитайте прислів'я і приказки, з'ясуйте їх зміст.
2) Випишіть словосполучення, поясніть їх значення.
3) Що таке словосполучення?
4) Чим воно відрізняється від слова та речення?
Материні руки коли й б'ють, то м'які. Який мельник, такий млин, який батько, такий син. Порожня бочка найгучніше гуде. Лінощі й злидні попереду ходять. В ноги кланяється, а в п'яти кусає.
IIІ. Мотивація навчальної діяльності школярів
1.   Проблемне запитання.
      - Як правильно сказати: пробачте мені (кому?) чи пробачте мене (кого?);   опанувати науку (що?) чи опанувати наукою (чим?).
     - Чи виникають у вас труднощі та різні думки?

     - Якої частини мови є подані слова?

2.   Слово вчителя.
Щоб знайти відповіді на ці та інші запитання, ми  вивчаємо тему «Словосполучення». Сьогодні ми повторимо типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова, а пізніше на уроках розглянемо лексичні та синтаксичні словосполучення, види підрядного зв'язку між словосполученнями, складні випадки керування, особливості перекладу тощо.
IV. Оголошення теми й мети уроку
V. Опрацювання нового матеріалу
1. Аналіз таблиць «Синтаксис» і «Словосполучення».
2. Розповідь учня з опорою на таблиці.
3.Самостійне опрацювання параграфа (читання та запис тез).
4. Бесіда за вивченим:

1. Що ви дізналися про граматику? (Граматика як сукупність мовних правил складається з морфології та синтаксису. Морфологія встановлює граматичні властивості певних розрядів слів. А синтаксис визначає, як ці граматичні властивості (відмінки, числа, часи, особи тощо) треба використовувати, щоб з окремих слів утворити речення.)
2. Який розділ граматики називається синтаксисом? (Синтаксис — розділ граматики, який вивчає способи поєднання слів у словосполученнях та реченнях, будову і типи цих синтаксичних одиниць, їх значення й умови вживання в мовленні).
3. Яка синтаксична одиниця називається словосполученням? (Словосполученням називається синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв'язку, яка служить для розчленованого позначення складного явища дійсності. Наприклад: безмежний степ, пахощі трав, готовий до бою).
4.  Чим словосполучення відрізняється від слова?
5. Як розкрити значення словосполучення, синтаксичні відношення між його компонентами?
6. Якими різними способами можна поєднати між собою подані пари слів?
   1) товариш, турбуватися; 2) мокрий, сніг.
   /Розрізняються синтаксично вільні й синтаксично нерозкладні словосполучення, або лексичні.
   У синтаксично вільних словосполученнях головне й залежне слова повністю зберігають своє лексичне значення, вони утворюються у процесі мовлення: читаючи книгу, лист брата, зелена трава. Синтаксично нерозкладні (нечленовані) словосполучення становлять собою граматичну єдність, яка виконує роль одного члена речення.
   Я купив сім книг — купив що? — сім книг (додаток).
   До нерозкладних словосполучень належать сполуки:
   — числівника як головного слова із залежним іменником: два хлопці;
   — іменника зі значенням сукупності, міри, об'єму, обсягу із залежним іменником: відро води, море квітів;
   — іменника або займенника із залежним займенником або іменником, з'єднаних прийменником з, що мають значення сукупності: голка з ниткою;
   — іменника із залежним порядковим числівником: дев'ятого трав-
   — двох іменників, поєднаних за допомогою прийменників із ідо, з і на, від і до: із Києва до Харкова;
   — двох іменників, з яких головний означає початок, середину, кінець: кінець вересня, край землі тощо.
   Якщо в словосполученнях об'єднуються слова з далеким лексичним значенням, може виникнути метафора: ключі від щастя, сонце сміється/.
7. Чим словосполучення відрізняються від речення?
8. Чим відрізняються словосполучення від сполучення слів?

(Не вважаються словосполученнями: підмет з присудком: світить сонце; складені форми майбутнього часу: буду писати; складені форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників і прислівників: найбільш вагомий;
слова, що мають між собою сурядний зв'язок: літо і зима; поєднання службового слова з повнозначним: біля хати).
Для допитливих
Деякі мовознавці вважають слова, що мають між собою сурядний зв'язок, словосполученнями.
Так зване сурядне словосполучення — це смислове й граматичне поєднання двох або більше повнозначних слів як граматично рівноправних. Наприклад: сонце, і місяць, берези й тополі.
У сучасному мовознавстві існують полярні думки стосовно можливості існування сурядних словосполучень. Академічна наука вважає, що сурядні поєднання слів відповідають усім вимогам, які ставляться до словосполучення. Слова в них об'єднуються за смислом: можна сказати поля й луки, але не поля й майбутнє. Між словами існує граматичний зв'язок, який виражається сполучниками і координацією: наприклад іменники стоять в одному відмінку (правду і волю, а не правдою і волю); дієслова — в одній особі й числі (плаче і болить, а не плаче та боліли); прикметники — в одному роді, числі й відмінку (тендітні і ніжні, а не тендітний і ніжними) тощо. Сурядні словосполучення є будівельним матеріалом для речень.
Слова в сурядному словосполученні повинні бути одноплановими за значенням: читати й малювати, ліси й поля. Іноді це можуть бути антоніми: світло й темрява, день і ніч.
Але не можна поєднувати між собою різнопланові за значенням і граматичними ознаками слова. Наприклад, вислови типу калина й кущі (а калина хіба не кущ?), бажання і працювати побудовані неправильно.
Між словами в сурядному словосполученні виникають такі види зв'язку:
а) єднальний: тихий і спокійний;
б) протиставний: не холодно — душно;
в) розділовий: сонце або місяць.

5.  Вправи на усвідомлення навчального матеріалу.
     1) Згрупуйте словосполучення залежно від частини мови, якою виражено головне слово; позначте головні та залежні слова.

Знайомий з розповіді, любов до людей, захист Вітчизни, щастя жити, їхати відпочивати, буду любити, вірити людям, пізно ввечері, сильний вірою, гарний собою, розповідь про нього, плавати на катері, повертаючи книгу.
2) На основі поданих слів способом керування утворіть словосполучення.

Розповідати, виховувати, працювати, стояти, написати.
VІ.   Закріплення вивченого матеріалу
1.   Тренувальні вправи. (робота в парах)
— З поданих прислів'їв виписати словосполучення за морфологічним вираженням головного слова: іменникові, дієслівні, прикметникові.
Не кукурікай, поки не вийшов з лісу. Велич має скромність. Справжні коштовності не брязкотять. Добро завжди вчасне. Доброго вчинку не відкладай. Про себе не говори ні доброго, ні поганого.
2.   Переклад українською мовою (робота за варіантами).
- Перекладіть українською мовою. Запишіть попарно лише ті словосполучення, в яких при перекладі змінюються прийменники.
І в. - Любовь к человеку, стремление уехать, отдыхать после работы, шестой по списку, повесть о героях, сильные духом, каждый из нас, уважение к старшим, на украинском языке.

ІІ в. - шкаф для книг, перестройка во всем, рассказать об учебе, действовать согласно приказу, пришел по вызову, гражданский долг, благодаря родным, соответственно с правилами, извините меня.
3. Самостійна робота.
1) 3 поданими словами утворіть прості словосполучення, добираючи до них відповідні слова з дужок. Вибір аргументуйте. Три словосполучення проаналізуйте.
1. (Суспільний, громадський, громадянський) обов'язок. 2. (Суспільне, громадське) становище. 3. (Закривати, зачиняти) двері. 4. (Заплющувати, закривати) очі. 5. (Одержувати, отримувати) інформацію. 6. (Незнайомий, необізнаний) з правилами руху. 7. (Робочий, робітничий) одяг.
2) Випишіть лише лексичні (стійкі) словосполучення. З трьома з них складіть речення.
За тридев'ять земель, у далекій країні, кинути лихом об землю, як у рот води набрати, нічим не журиться, прикусити язика, потрапити в халепу, статися несподівано, як сніг на голову, ні пари з вуст, постійно мовчати, страх проймає, боїться всього.
4. Проблемне завдання.
Запам'ятайте будову таких словосполучень:
пробачте мені (а не мене);
мені болить (а не мене);
дотримати слова (а не слово);
оволодіти знаннями (а не знання);
опанувати науку (а не наукою);
учитися ремесла (а не ремеслу);
зазнати невдачі (а не невдачу);
називати на ім'я (а не по імені);
сміятися з себе (а не над собою).
VIІ. Підбиття підсумків уроку

Що розглянули на уроці?

Які труднощі виникли?

Як оцінюю свою роботу на уроці? класу? вчителя?

Оцінювання

Рефлексія
VIIІ. Домашнє завдання (диференційоване)
1. Користуючись опорною таблицею, уміти розповідати про словосполучення.
2. Утворити словосполучення за допомогою керування.Визначити тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова.
Сподіватися (успіх); стикатися (труднощі); спіткнутися (поріг); знемагати (спрага); чинити (кривда); ухилятися (робота); докоряти (брат); повідомляти (друг); ризикнути (життя); стосуватися (ми); пишатися (перемога); дошкуляти (він); поквитатися (насмішник); покладатися (хлопці).
3. Зробити повний аналіз словосполучень за такою схемою:
а) виділіть з речення словосполучення і запишіть його;
б) вкажіть тип словосполучення за головним словом;
в) спосіб підрядного зв'язку між словами.
І варіант. Я довго слухала розмову чарівну ясного місяця і лагідної зорі.
II варіант. Темне чоло побережного каменя хвилі коханій назустріч засяяло.
III варіант. А у тую неділеньку рано синє море чудово так грає. (Із творів Лесі Українки)
4. Виконати вправу з підручника.