Типи сприйняття інформації. Активне слухання

Тема «Типи сприйняття інформації. Активне слухання. Прийоми для кращого запам’ятовування.»

Мета

     розглянути основні типи сприйняття інформації, індивідуальні особливості сприйняття та пам’яті, дослідити особливості активного слухання та його етапи, вивчити основні прийоми для кращого запам’ятовування інформації;

     розвивати навички самовдосконалення учнів, уміння враховувати індивідуальні особливості розумових процесів при організації процесу навчання;

     виховувати прагнення до самовдосконалення, підвищувати мотивацію до навчання.

     Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

 І. Організаційний момент.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ.   Перевірка домашнього завдання.

Вправа «Вірю-не вірю».

• Виконувати домашнє завдання можна коли завгодно ?  
• Виконувати домашнє завдання можна де завгодно ?
• Учню потрібно спеціально обладнане місце для виконання домашнього завдання ?
• Виконувати домашнє завдання можна під час прийому їжі?
• Чи можна виконувати уроки ввімкнувши на телевізорі мультфільми?
• З робочого столу слід прибрати все зайве?
• Вчити уроки треба без будь-яких перерв?   

Робота в парах.

• А зараз зробіть список 7 речей необхідних та зайвих на робочому столі учня. Потім обміняйтесь з сусідом  по парті. Подальша ваша мета викреслити зайві речі, мотивуючи причину.

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу.

1. Що таке органи почуттів? Які ви знаєте органи почуттів?
2. Яку інформацію ми можете отримати від них?

Гра. Вчитель дає назви предметів необхідно описати ці предмети використовуючи лише органи почуттів. Наприклад, яблуко – зір (колір), смакові (смак), нюх (аромат), дотик (форма), слух ().

Слова – автомобіль, часник, іграшка, концерт.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ознайомлення з поняттям «сприйняття»

Сприйняття (сприймання) - це психічний процес цілісного відображення предметів і явищ дійсності, ситуацій і подій за безпосереднього впливу на органи чуття.

Залежно від переважної ролі того чи іншого аналізатора сприйняття може бути:

•                 зорове (розглядання скульптури, картини тощо);
•                 слухове (слухання оповідання, концерту тощо);
•                 дотикове (обмацування, доторкування).

Різні види сприйняття майже не бувають у чистому вигляді, здебільшого вони групуються одне з одним. Наприклад, сприйняття кінофільму має зоровий і слуховий характер, бо глядач сприймає кадри, що проходять перед його очима на екрані, і розмову, і музику, із яких складена звукова частина картини. Включений у цей процес і руховий аналізатор, який бере участь у сприйманні мови й музики. Перевагу того чи іншого аналізатора в сприйманні визначають за характером самого об’єкта: глядач, слухач, діяч.

2 . Експеримент

— Заплющте очі. Уявіть собі море. Які образи виникли? У якій послідовності виникали відчуття? Спочатку побачив картинку, почув плескіт хвиль чи відчув, як вони торкаються тебе?

Висновок. Якщо побачив картинку - ти «глядач», твій головний вид сприйняття - зоровий; якщо почув плескіт хвиль - «слухач», твій головний вид сприйняття - слуховий, якщо відчув, як хвилі торкаються тебе, - «діяч», твій головний вид сприйняття - дотиковий.

3. Слухання   - це процес, в ході якого встановлюються невидимі зв'язки між людьми, виникає відчуття взаєморозуміння, що робить процес спілкування більш ефективним.

Слухання буває пасивним і активним.

При пасивному слуханні   нам складно зрозуміти, чи сприймає співрозмовник нашу мову. При цьому немає ні мімічних, ні фізичних реакцій на отримувану інформацію. Створюється враження, що співрозмовник лише дивиться на нас, але думає про своє. Відчуття відсутності включеності в процес.

Активне слухання   допомагає зрозуміти, оцінити і запам'ятати інформацію, отриману від співрозмовника.

Процес слухання непростий. Він складений із трьох етапів: зосередитися, зрозуміти, запам’ятати.

Зосередитися - бути уважним і не звертати увагу на те, що заважає слухати.

Зрозуміти - правильно розшифрувати інформацію, за необхідністю перепитати те, що незрозуміло.

Запам’ятати - зберегти інформацію у пам’яті.

5. Тест на визначення індивідуальних особливостей пам'яті учнів

Умова проведення: тиша, увага, інтерес.

Прочитайте 10 запропонованих слів: море, книга, поле, осінь, театр, голуб, війна, наука, сонце, герой.

Запам’ятайте й запишіть на папері в довільному порядку якомога більше з них.

Висновок: якщо ви запам’ятали хоча б 7 слів із 10, то у вас дуже хороша пам’ять. Якщо менше, пам’ять треба тренувати.

6 . Проблемне запитання «Як тренувати пам'ять?»

Потрібно запам’ятати дату - спробуй пригадати, що вона означає для тебе особисто. Може, це день народження тітки? Чи цього дня ти вперше щось зробив або кудись з’їздив? Раптом ця дата нагадує чийсь номер телефону? Однак не слід спеціально вишукувати родинні свята, бо на тестуванні доведеться згадувати ще і їх.

Потрібно запам’ятати формулу - спробуйте прочитати її як слово чи придумайте до кожної літери формули який-небудь вираз і складіть смішну конструкцію, яка триматиметься в голові. Чим смішнішою буде асоціація, тим легше її запам’ятати.)

• написання шпаргалок (Можна писати шпаргалки! Під час їх написання матеріал повторно опрацьовують. Але користуватися ними або навіть просто приносити із собою на тестування не варто: коли вона лежить у кишені - голова працює погано, коли її залишили вдома - голова включена в активну роботу. Отже, краще написати шпаргалку й залишити її вдома.) тощо.

7.«Мій секрет міцного запам'ятовування вірша»
8. Підготовка до контрольної.

Загальними правилами полегшення запам’ятовування є такі:

1) матеріал, що треба засвоїти напам’ять (наприклад, винятки в граматиці), краще завчати ввечері, перед сном;

2) після кожного читання або прослуховування матеріалу необхідно намагатися згадати все, що тільки можливо, потім знову прослухати (прочитати) і знову згадати. І робити так, доки не вдасться згадати все, нічого не пропустивши;

3) матеріал треба розподілити на дві частини: головне й другорядне, у підручниках для цього застосовують виділення розміром і кольором шрифту;

4) щоб засвоїти матеріал, його потрібно прочитати, наприклад, 6 разів, але не швидко: краще прочитати 2 рази, через деякий час - іще 2 рази, потім ще 2 рази, тобто не намагатись вивчити матеріал одразу. Доцільно розподіляти повторення хоча б на два дні;

5) під час вивчення матеріалу з усіх предметів важливо вміти вільно читати великі обсяги матеріалу. Учень, який не навчився швидко читати, повторює про себе кожне слово й витрачає набагато більше часу;

6) дуже важливо розподіляти матеріал за ступенем знайомості: що учень знає добре, а що - зовсім не знає. Найкращий спосіб самоперевірки при цьому - придумати свій приклад або завдання до цього матеріалу;

7) необхідно мати запас різних методів роботи, поступово розширюючи їх арсенал, а не сподіватися на один-два прийоми.

З. Робота в групах

Учні об’єднуються в 4 групи («під», «го», «тов», «ка»). За підручником готують і демонструють, що треба робити для зменшення хвилювання перед контрольною роботою.

I  група - за кілька днів до неї,

II група - напередодні контрольної роботи,

III група - під час її виконання,

IV група - після контрольної роботи.

V.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

І рівень. Опрацювати статті в підручнику.

II рівень. Творча робота: придумати казку, де головний персонаж - контрольна робота - це жива істота, яка наснилась учневі й дала йому важливі поради.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ