Тиждень географії у Балинському ліцеї

Про матеріал

Балинський ліцей

Тиждень географії

Вчитель географії

Біла Сніжана Олександрівна

Андрій. Як же я не люблю початок жовтня! Літні канікули давно вже минули до зимових ще так довго... А кожен день одне й те ж саме: окисно-відновні реакції, рівняння, формули, задачі, вправи…
Таня. Увага! 8 жовтня в школі розпочинається тиждень географії.
Андрій. О, ні! Тільки не географії!
Таня. Андрію, а чим тебе географія не влаштовує?
Андрій. Нічим! Подивись: тут у підручнику половина слів таких, що їх і прочитати важко, не те що – вивчити: атмосфера, - астеносфера, гіпоцентр, - епіцентр, гігрометр, - психрометр..
Іванна. Ну що ти! Ці слова відомі навіть шестикласникам!
Таня. Якщо не віриш, завітай до них завтра на класну годину. Там буде проходити розгадування кросвордів знавців, ось і переконаєшся.
Андрій. Не хочу! І взагалі, я змерз!
Іванна. Тоді тобі треба до шестикласників та семикласників. Вони ведуть бесіду про Світовий океан – колиска життя, і там до речі тихо та тепло!
Андрій. Не хочу. Вдома краще!
Таня. Тоді приходять до восьмикласників та дев'ятикласників. Темою їхньої завтрашньої класної години буде бесіда Заповідні місця нашого краю.
Андрій. Та не хочу я на всілякі вікторини та конкурси!
Іванна. А куди ж ти хочеш?
Андрій. На день народження!
Таня. Чудово! У лютому народились:
Іванна. Чарльз Діккенс.
Таня. Англія.
Іванна. Євген Гребінка.
Таня. Росія.
Іванна. Стефан Цвейг.
Таня. Австрія.
Іванна. Віктор Гюго.
Таня. Франція.
Андрій. І тут географія?!
Таня. Саме так! А Екологічні проблеми України?

Андрій. Ага! А про молодших школярів забули?
Іванна. Ні, не забули. Для них теж буде проведено виховні заходи з природознавства.
Андрій. Навіщо затуркувати дітей цим природознавством? Хай краще малюночки малюють.
Таня. Для тих, хто любить малювати буде проведено виставку – конкурс малюнків „Земля –наш спільний дім”. Хочеш – і ти намалюй.
Андрій. Не вистачало ще мені малювати лісочки і струмочки. Мені б – щось серйозне, історично важливе...
Іванна. Будь ласка. У лютому святкується день захисника Вітчизни і день рідної мови.
Таня. А ще – річниця затвердження тризуба, як малого державного герба.
Іванна. Андрію, ти тільки подумай, навіть день святого Валентина – день

закоханих – відзначається в середині лютого.
Таня. Це одне з найулюбленіших свят молоді у Європі і Америці.
Андрій. І тут не обійшлося без географії..
Таня. Ну не сердься. Приходь краще разом з усіма старшокласниками у п'ятницю на вечір для старшокласників. Не пожалкуєш.
Андрій. На вечір я прийду, якщо пообіцяєте не говорити більше про географію.
Таня. Знаєш, мабуть, це неможливо. адже вона – скрізь:
Іванна. Гори рівнини, небо, море – це географія,
Таня. Фабрики, заводи, комбінати – це географія,
Іванна. Традиції, звичаї, культура – це теж вона.
Таня. Її можна знати чи не знати, розуміти чи не розуміти, любити чи не любити, але не помічати – не можна.
Іванна. Стародавні мудреці вдало нарекли її „гео” – „графо” – землю описуємо. А земля – це наш дім.І що ж як не географія дає змогу краще пізнати нам цей дім і нас, самих себе,цьому світі.


План

проведення тижня географії в Балинському ліцеї

Понеділок

Дата

№п/п

Зміст матеріалу

Вчитель

08.10

1

Загально шкільна лінійка.

Біла С.О

2

Ознайомлення з планом тижня.

Вівторок

09.10

1

Розгадування кросвордів (під час перерв) (6- 10 класи)

Біла С.О

2

Бесіди по класах: «Заповідні місця нашого краю» (8 – 9 класи), «Екологічні проблеми України»(10 – 11 класи), «Світовий океан – колиска життя» (6 – 7 класи).

Середа

10.10

1

Ранок цікавої географії: ігри, вікторини, загадки (6 – 9 класи)

Біла С.О

2

Конференція на тему:»Збережемо природу для майбутніх поколінь» (10 – 11 класи)

Четвер

11.10

1

Розважальна гра: «Найсильніша ланка» (8- 9 класи)

Біла С.О

2

Стінгазета на тему: «Земля – наш спільний дім» (6 – 11 класи)

П'ятниця

12.10

1

Брейн – ринг на екологічну тему (6 – 7 класи)

Біла С.О

2

Підведення підсумків

І. Розгадування кросвордів (6 – 10 класи)

Кросворд для учнів 7 – 9 класів

1

я

В ²

³

и

щ

а

П ⁶

р

и

р

¹⁰

о

¹¹

д

¹²

и



  • 1.Не звір, а виє.
  • 2.Хтось у лісі біля річки,
  • Погубив барвисті стрічки.
  • Дощик вгледів підібрав,
  • Небеса підперезав.
  • 3.З небокраю, з – за діброви,
  • Вийшли краплі чорноброві.
  • Принесли водиці жбан,
  • Полили великий лан.
  • 4.У річці купався,
  • У хмарі ховався.
  • Від блискавки грому – полинув додому,
  • На землю спустився на сто крапель розбився.
  • 5.Йшов хлопчина через ліс,
  • Молоко в цеберку ніс.
  • Хлюпнув трішки молока,
  • Зникли поле, ліс, ріка.
  • 6.Рано – вранці увесь світ,
  • Вбрався в білий оксамит.
  • А як вітер нападе,
  • Оксамит цей пропаде.
  • 7.Літає часто він довкола,
  • Дерев чи мало поламав.
  • Але ніхто, ніде й ніколи,
  • Його не бачив, не тримав.
  • 8. Жили братик і сестриця,
  • 9.Люди бачили дівицю.
  • А про брата тільки чули,
  • Хто ці незнайомці були?
  • 10.В лузі досвіта Галинка,
  • Погубила намистинки.
  • Сонце стало – позбирало,
  • Та Галинці не відало.
  • 11.Що за диво? - із хмаринки,
  • Вниз спадають горошинки.
  • 12.Без рук, без ніг, а по полю гасає?

Бесіди по класах:

  • 1.Природні заповідники України (8 – 9 класи)

Історія нас вчить, що мудрість будь-якого народу проявляється в тому, як зберігаються природні умови, його існування та використовуються ресурси, добробут сучасних і майбутніх поколінь.Питання охорони життєвого середовища та раціонального його використання, збереження й збагачення природних ресурсів з кожним роком все більше й більше турбує людство.
У 1991 році Верховна Рада України оголосила всю територію України зоною екологічного лиха. За 2 роки до цього спеціалістами-географами Української Академії наук була вперше розроблена й складена карта стану навколишнього середовища України, за окремими компонентами природи.
Вирішення проблеми поліпшення екологічного стану території України у першу чергу слід починати з впровадження системи природоохоронних заходів у тих регіонах, де сьогодні екологічна ситуація найбільш напружена і які мають найбільше соціально-економічне значення для нашої держави.
Такими регіонами уряд визнав:Донецько-Придніпровський,Поліський,Карпатський,Азово-Чорноморський.
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
В Україні природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. До природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення. Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони: заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні,

палеонтологічні та карстово-спелеологічні, пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.Законодавством Автономної Республіки Крим може бути встановлено додаткові категорії територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Природні заповідники – це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського користування. Заповідник – вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження. Заповідники є в кожному великому природному комплексі.
У зоні мішаних лісів – Поліський на півночі Житомирської області. Охороняється ландшафт мішаних лісів.
У Лісостепу – Канівський (Черкаська обл.), Медобори (Тернопільська обл.), Розточчя (Львівської обл.). Охороняються ландшафти Лісостепу.
У Степу – Асканія-Нова і Чорноморський (Херсонської обл.), Дніпровсько-Орільський (Дніпропетровська обл.), Луганський (Стрільцівський Степ, Провальський Степ, Станично-Луганський Степ), Український степовий (Михайлівська цілина в Сумській області, Хомутівський степ у Донецькі обл., цілина в Сумській обл., Кам'яні могили в Запорізькій обл.), Дунайські плавні (Одеської обл.). Об'єктами охорони є степові ландшафти.У Карпатах – Карпатський. Зберігає рідкісні, майже не ушкоджені гірські екосистеми лісового, субальпійського та альпійського поясів.У Криму – Кримський, Ялтинський, Карадазький, Мис Мартьян. Охороняється рідкісна рослинність середземноморського типу.
Пропоную розглянути два найцікавіших, на мою думку, заповідники України – Карпатський та Кримський. На їх прикладі можна краще зрозуміти що таке природний заповідник і яка робота ведеться по збереженню природного довкілля.Карпатський заповідник. Створений у 1968 році, з 1992 року входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО Загальна площа 57880 га.
Карпатський заповідник належить до найбільших та найцікавіших об'єктів природно-заповідного фонду України. Майже 2,5 відсотки території Карпатського регіону знаходиться під охороною заповідника, екосистеми якого віднесені до найцінніших на нашій планеті, і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. З 2000 року Карпатський заповідник є українським партнером проекту WWF "Ініціатива Карпатського Екорегіону" У складі Карпатського заповiдника (КЗ), загальна площа якого становить 57880 гектарiв, налічується шість вiдокремлених масивiв та ботанічні заказники державного значення “Чорна Гора” і “Юлівська Гора”. Вони розмiщені на територiї Рахiвського, Тячiвського, Хустського та Виноградівського районiв Закарпатської областi в межах висот від 180 до 2061 м. Така територіальна структура репрезентує практично все ландшафтне та біологічне різноманіття Українських Карпат. Тут

представленi найкраще збереженi карпатськi екосистеми, якi є сховищами для багатьох рiдкiсних і зникаючих видiв рослин і тварин. У заповiднику вiдмiчено 64 види рослин i 72 види тварин, занесених до Червоної книги України та до Європейського Червоного списку. Клімат Карпатського заповідника коливається від помірно теплого в "Долині нарцисів" від - 1,7 °С в січні, до + 19 °С в червні, кількість опадів 650 мм на рік) до холодного на вершинах гір від - 7-8,5 в січні °С, до+ 11-15 °С в червні, кількість опадів 980-1500 мм на рік). Заповідник характеризується великою різноманітністю грунтового покриву. Майже 90% його територiї вкрито лiсами, для яких типовими є свiтло-бурi та темно-бурi гiрсько-лiсовi грунти. Для верхньої межі лісу характерні світло-бурі грунти. У високогір`ї переважають торфянисто-гiрсько-пiдзолистi i гiрсько-лучно-буроземнi грунти. На вапняках утворились щебнистi, а в долинах рiчок - дерновi, iнодi глеєвi грунти.
Карпатський заповідник є одним з найбільших наукових та еколого-освітніх центрів Карпатського регіону. Тут працюють численні наукові лабораторії, створена мережа моніторингових ділянок, фенологічних пунктів, гідро- та метеопостів. Заповідник є природною лабораторією для багатьох вітчизняних та іноземних науково-дослідних установ. На його території розгорнута мережа еколого-освітніх, науково-пізнавальних маршрутів та інформаційних центрів, працює єдиний в Україні Музей екології гір та історії природокористування Карпат, є власна відеостудія, видається всеукраїнський екологічний науково-популярний журнал "Зелені Карпати".
Щороку Карпатським біосферним заповідником проводиться Міжнародна природоохоронна акція “Марш парків”, присвячена Всесвітньому Дню Землі. Під час її проведення організовуються науково-популярні лекції, бесіди, учнівські конференції, "круглі столи", вікторини, екологічні ігри, конкурси тощо.
Крім того, до Національного Дня довкілля працівниками заповідника запроваджено проведення регіональної природоохоронної акції, спрямованої на збереження карпатської природи. "День довкілля" – акція реальної допомоги навколишньому середовищу. В її рамках організаціями та підприємствами міста, а також школами проводяться толоки, екологічні десанти тощо.
Традиційними є також екоосвітні акції "День заповідника", "Тиса – срібна ріка краю", "Екологічний тиждень", що проводяться протягом року.
Особливо важливою є також організація на базі Карпатського біосферного заповідника літніх екологоосвітніх таборів. Найбільш відомим серед них є Всеукраїнський наметовий табір-експедиція "Ойкос", що вже вісім років поспіль працює на території КБЗ. Юні натуралісти з багатьох регіонів України приїжджають познайомитися з природою Карпатського регіону.
Карпати належать до порівняно молодих гірських систем. Вони виникли в альпійській геосинклінальній зоні в період рухів мезозойської ери. Головна роль у геологічній будові Карпат належить кайнозойським відкладам. Палеогенові верстви цієї ери складають власне Карпати, а неогенові – Прикарпаття і Закарпаття. Українські Карпати є нині однією з найбільш перспективних зон для масового відпочинку та лікування трудящих нашої країни. На великій території Карпат зростає більше половини усіх видів нижчих і вищих рослин.
Карпати за винятком певної території високогір'я були до початку

агрокультурного періоду повністю вкриті лісами. Внаслідок господарського впливу лісистість тут скоротилася у 3 рази.Охорона лісу – це в першу чергу, турбота не про дерева, а про людей, їхній добробут і здоров'я. І потрібно все зробити для того, щоб кожен, хто приходить у ліс, був його другом. Отже, ліс вимагає любові й розуміння. Українські Карпати – не лише один з наймальовничіших куточків України, це також регіон дуже важливого економічного значення, зона цінних лісових масивів, що очищають повітряний басейн над значною частиною Східної Європи. Карпати відзначаються багатими й різноманітними біологічними ресурсами.
Головні хребти Карпат – важливі частини Європейського вододілу між Балтійським і Чорним морями. Маючи загальну довжину понад 1500 км, вони охоплюють значну площу п'яти братніх (колишніх соціалістичних) країн і відіграють в їх економічному житті важливе значення.Карпати містять третину лісових запасів України, лісистість цієї території – одна з найвищих в Україні. Тут ростуть 2110 видів квіткових рослин, багато цінних видів дерев і лікарських рослин. Проте протягом останніх десятиліть Карпати зазнають все більших втрат від людської діяльності. Карпатські ліси перебувають під загрозою знищення не лише від лісорозробок, порушення ґрунтового і рослинного покриву, але й від хімічного пере забруднення, кислотних дощів.Українські Карпати – це також центральна і найбільша частина Східних Карпат, які починаються від Лупківського перевалу на заході і кінчаються в масиві Бучедж на території Румунії. Їх загальна довжина становить 240 км, ширина 100-110 км. Висота Українських Карпат з північного заходу на південний схід поступово зростає.
Кліматичні умови мають вирішальний вплив на формування екосистеми, їх географічне поширення, структурні особливості й функціонування.
Українські Карпати, подібно до інших гірських систем, мають свою регіональну специфіку формування рослинних смуг, обумовлену їх географічним положенням, історією розвитку рослинності, впливом сусідніх геоботанічних провінцій, напрямком гірської системи, геологічною і зокрема складною геоморфологічною будовою.
В Українських Карпатах, включаючи прилеглі рівнинні території, вичленовано дванадцять рослинних смуг, або ступенів, у тому числі 6 підступенів. Розташовані вони в такій вертикальній послідовності:
І – смуга дубових лісів із дуба звичайного,
ІІ – дубових лісів із дуба скельного,
ІІІ – буково-ялицево-дуобвих і дубово-букових лісів із дуба звичайного,
IV – смуга буково-дубових і дубово-букових лісів із дуба скального,
V – смуга букових лісів,
VI – смуга високогірних буково-яворових і яворово-букових лісів,
VII – смуга ялицево-букових та буково-ялицевих лісів,
VIII – смереково-ялицево-букових і смереково-буково-ялицевих лісів,
IX – буково-ялицево-смерекових і ялицево-буково-смерекових лісів,
X – смерекових лісів,
ХІ – смуга криволісся і субальпійської рослинності з домінуванням зеленої вільхи.
У Карпатах також досить перспективним є розвиток туризму, але цивілізованого, з

урахуванням екологічної витривалості рекреаційних зон і заповідних територій. Програма наукових робіт передбачає виконання таких досліджень, як гігієнічні аспекти охорони природи, охорона екосистем і ландшафтів, охорона водних ресурсів та ряд інших. Діяльність карпатської природоохоронної комісії може бути корисною у вирішенні цих питань в Карпатському регіоні.
Індустріальна діяльність людини в багатьох аспектах веде до небажаних явищ і так званої ланцюгової реакції процесів шкідливих для органічного світу і, насамперед, для людей.Кримський природний заповідник, найбільший у Криму й один з найстарших на Україні, був створений у 1923 р. на місці колишнього Заказника імператорських полювань і прилягаючих до нього землях. Загальна площа заповідника в даний час складає 44175 га, у тому числі філія «Лебедячі острови», що має міжнародне значення, як місце мешкання водоплавних і болотних птахів.
Складна геологічна структура, своєрідні кліматичні умови, унікальний рослинний і тваринний світ - усе це додає заповіднику виняткову наукову цінність. У заповідних лісах живуть олені, козулі, дикі кабани, муфлони, лиси, борсуки й інші ссавці.
В даний час тут відомо 1180 видів вищих рослин, серед них багато рідких, ендеміків, реліктів.
На території заповідника беруть свій початок самі великі гірські ріки Криму - Альма, Кача, Авунда, Дерекойка.Найвища вершина Кримських гір - гора Роман-Кіш висотою 1545 м, також знаходиться в заповіднику.
Історія залишила тут свій багатий слід. Це і залишки древніх таврських поховань, Монастир святих Косьми і Даміана, каплиця, побудована на честь 300-річчя будинку Романових, унікальне джерело «Савлух-Су», Форельне господарство, Альтанка вітрів. Ці й інші унікальні визначні пам'ятки по праву користаються підвищеною увагою гостей і жителів Криму.
Щоб ознайомитися з Кримським природним заповідником, можна відвідати дуже цікавий Музей природи, що знаходиться в м. Алушті. Його експозиції розповідають про історію заповідника, його рослинному і тварині світі, сьогоднішній роботі його співробітників. Проводяться екскурсії і по території заповідника

  • 2. Екологічні проблеми забруднення в Україні: смітники. (10 – 11 класи)

Три тисячі переповнених сміттєвих полігонів і десятки тисяч нелегальних смітників становлять небезпеку для природи й людей. Тільки впровадження замкнутого циклу переробки побутових відходів дозволить вирішити цю проблемуПроблема смітників стоїть перед людством, мабуть, з того самого часу, як воно з'явилося на землі, і чимдалі, тим вона стає серйознішою.На сьогодні в Україні проблема смітників – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища. Ця проблема настільки нагальна не тільки в Україні, а й у всьому світі, що навіть з'явився такий вислів" відходи беруть нас за горло".У кожному людському помешканні утворюється величезна кількість непотрібних матеріалів та виробів, починаючи від старих газет та журналів, порожніх консервних банок, пляшок, харчових відходів, обгорток та упаковок, закінчуючи битим посудом, зношеним одягом та поламаною побутовою чи офісною технікою. Кожного дня ми змушені стикатися з відходами: вдома, на вулиці, біля торгових точок. Всюди нас оточують папірці, обгортки з пластика, скло, целофан і т. ін.Із зростанням кількості міст та промислових підприємств постійно збільшується кількість відходів. Промислові і побутові відходи створюють безліч проблем, таких як транспортування, зберігання, утилізація та ліквідація.Сміття утворюється і накопичується не лише у житлових приміщеннях, а й у офісах, адміністративних спорудах, кінотеатрах і театрах, магазинах, кафе й ресторанах, дитячих садках, школах, інститутах, поліклініках та лікарнях, готелях, на вокзалах, ринках чи й просто на вулицях.

Викидаючи сміття, люди порушують один з основних екологічних законів кругообіг - речовин у природі. Адже, вилучаючи з природи чимало речовин, людина змінює їх до невпізнанності повертає у природу у вигляді сміття, яке не розкладається на вихідні речовини природнім шляхом.Коли більшість із нас виходить із під'їздів багатоповерхових будинків, перше, що бачимо, - це смітники. Таке значне зростання кількості відходів - результат, передусім, зміни способу життя людей та надзвичайного поширення предметів одноразового використання. Нерегулярне вивезення побутових відходів, накопичування їх в міських кварталах викликає неприємний запах та сприяє розмноженню мух - перенощиків різних інфекційних захворювань.Якщо не за рівнем життя, то принаймні за кількістю побутових відходів Україна не відстає від середньоєвропейського показника. Поступово наша країна перетворюється на смітник Європи. Щороку накопичується близько 10 млн. тонн сміття, близько 160 тисяч гектарів землі в Україні зайнято під смітники (це близько 700 смітників, що існують в кожному місті або селі). Замість того, щоб приносити прибуток і без того небагатій країні, мільйони тонн відходів отруюють землю, воду, повітря. За прогнозами як закордонних, так і вітчизняних фахівців, екологічна ситуація в Україні, без перебільшення, наближається до критичної, адже переробкою відходів у нас займаються на дуже низькому рівні.

Усі відходи поділяються на:

  • побутові, що утворюються в результаті життєдіяльності людей та амортизації предметів побуту;
  • промислові, що утворюються при виробництві продукту,
  • або виконанні робіт, під час яких вони втратили свої споживні якості;,
  • сільськогосподарські, що утворились в сільськогосподарському виробництві;
  • будівельні (відходи в процесі будівництва будівель споруд, виробницrвa будівельних матеріалів);
  • споживання (вироби і машини, що втратили свою споживчі властивості в результаті фізичного і морального зносу);
  • радіоактивні (невикористані радіоактивні речовини і матеріали, що утворюються при роботі ядерних peaктopів, при виробництві та використанні радіоактивних ізотопів). ((1), ст. 34-35 урбоекологія).

Кількість відходів та їх склад залежить від багатьох чинників і можуть значно відрізнятися навіть на cycідніx вулицях міcтa. Структура відходів визначається pівнeм розвитку країни, специфікою і розміщенням промислових та господарських об'єктів тощо. Приблизний склад міських твердих відходів,%:

  • Папір - 41.
  • Харчові відходи - 21.
  • Скло - 12.
  • Залізо та його сплави - 10.
  • Пластмаса - 5.
  • Деревина - 5.
  • Гума та шкіра - 3.
  • Текстиль - 2.
  • Алюміній - 1.
  • Інші матеріали - 0,3.

Шляхи розв'язання проблемиУсього в країні під сміттям різного виду і походження зайнято 160 тисяч гектарів земельних угідь. Виникла навіть наука про смітники - техногенна геологія. Модуль техногенного навантаження на одиницю площі нашої країни становить 41391 тонну на квадратний кілометр, відповідно на одного жителя - 480 тонн. Це позамежні цифри. Україна - одна з найбільш забруднених і екологічно напружених країн світу. Для порівняння: техногенне навантаження на одиницю площі в нашій країні вдесятеро перевищує таке в Росії.Порівняння з передовими країнами світу просто некоректне, оскільки в них утилізація промислових відходів здійснюється на 65-80% поточного виходу. Надію вселяє той факт, що ще років 15-20 тому ситуація в більшості країн була приблизно такою самою, як сьогодні в Україні: відходи в основному відправляли на смітники, полігони для поховання або спалювали. Людство дійшло висновку, що потрібно принципово змінювати підхід до побутового сміття як такого. Переоцінка цінностей сталася на початку 80-х років ХХ ст., коли розвинені країни зрозуміли, що стосовно відходів метод "як з очей, так і з думки" проблеми не вирішує.Як правило, прибирати й ліквідувати тверді побутові відходи повинна місцева влада. Прибирання оплачується з місцевого бюджету, який в свою чергу формується з

місцевих податків, тобто тип ліквідації сміття і якість прибирання визначаються бажаннями і фінансовими можливостями місцевих жителів.

Утилізація (застосування з користю) сміття у великих містax і міських агломераціях - надзвичайно важлива народногосподарська проблема. Найбільш широко застосовyюrься компостування, спалення і піроліз твердях побутових відxoдів. Найбільш простим способом знешкодження і переробки твердих побутових відходів є компостування. Це аеробний біологічний процес із виділенням тепла під впливом термофільних мікроорганізмів. які окислюють органічну речовину. 1з 30 т компосту, вивезеного на 1 га сільськогосподарських угідь, можна отримати до 0,5 т азоту, фосфору і калію, а також 1 т вапняку. Особливо ефективне компостування в тих районах, де вміст органічних речовин у смітті значний і є потреба в добривах.Спалення сміття набуло широкого поширення в останні, десятиріччя. Перевагою процесу є можливість використати сміття як енергетичну сировину. У середньому з 1 т твердих відходів можна отримати 1000 кг пари і 150 кВт електроенергії. До недоліків методу слід віднести yтворення великої кількості пилу і шлаку, а також значне забруднення атмосфери.Останніми десятиліттями частка ТПВ, які спалюють з утилізацією матеріалів і теплоти, неухильно зростає.

Теплоту від спалювання ТПВ можна використовувати для одержання:

  • гарячої води чи водяної пари (утилізаційні котельні),
  • електроенергії за рахунок роботи водяної пари (утилізаційні електричні станції), теплоти та електроенергії (утилізauійні теплоелектроцентралі).

У разі використання ТПВ як палива беруть до уваги два основні принципи: їх теплотворну здатність та вплив на стан природноro середовища продуктів згоряння. Враховують і доступність для масового використання та необхідну активність, яка забезпечує: горіння ТПВ.Завдяки вже відпрацьованій технології на деяких сміттєспалювальних заводах при ліквідації твердих відходів отримують електроенергію або пару. Залежно від потреб населеного пункту для переробки сміття використовують установки різної потужності – від 100 до 3000т. за добу.В Україні сміттєспалювальні заводи діють у Києві, Харкові та інших містах. У 1989 році на сміттєспалювальних заводах України знешкоджено 8,2% твердих побутових відходів. Попереднє сортування сміття на заводах за існуючою технологією не передбачається.Київський сміттєспалювальний завод "Енергія" став до ладу у грудні 1987 року. Завод призначений для переробки (знешкодження) методом спалювання твердих побутових відходів м. Києва. На час будівництва заводу попереднє сортування відходів у місцях їх утворення не проводилось. Таким чином, завод переробляє несортовані побутові відходи. Ще один такий завод діє у Дніпропетровську. Обладнання для цих підприємств було придбано у Чехословаччині. Завод "Енергія оснащений 4 сміттєспалювальними котлами "Дукла". Кожен з котлів здатен спалювати 15 тонн відходів за годину.Завдяки роботі заводу було припинено експлуатацію двох київських сміттєзвалищ: у районі села Проліски по Бориспільській трасі ("Бортничі") і Пирогівського - на окружній

дорозі ("Пирогово").Відходами сміттєспалювальних заводів є: тверді відходи (золи та шлаки), рідкі (стічні води), газоподібні (димові гази, серед яких найнебезпечнішим складником, що утворюється в значних кількостях, є: оксид сульфуру (ІV). Нижче наведено вміст S02 у газоподібних викидах при спалюванні ТВП та палива,%:

  • топкові мазути - 0,3-3,5.
  • горючі сланці - 1,6-3,8.
  • буре вугілля Підмосков'я - 8,0.
  • донецьке вугілля -. 10 4,0.
  • тверді побутові відходи США - 0,1-0,15.
  • тверді побутові відходи країн Європи -- 0.1--0,3.

Ocтaннім часом вчені багатьох країн виказують занепокоєння у зв'язку із зростаючими викидами в атмосферу забруднюючих речовини сучасними сміттєспалювальними підприємствами. Причиною цього стали відомості про те, що внаслідок спалювання пластмаси та деяких видів паперу утворюються нові хімічні речовини - діоксини і фурани, які з викидами надходять у повітряний басейн. Стандapтів гpанично допустимих рівнів концентрації діоксинів у багатьох країнах немає. 3анепокояння також викликає наявність зольних домішок на сміттєспалювальних підприємствах, оскільки вони містять важкі метали.Спецобладнання на побудованих за радянських часів українських ССЗ не розраховане на ефективну боротьбу з забрудненнями, в тому числі і діоксинами. Загалом, діяльність вітчизняних сміттєспалювальних заводів офіційно визнана небезпечною. Крім того, дорогий природний газ та електроенергія роблять діяльність вітчизняних підприємств збитковою. Їх закриття вважається справою часу, і лише відсутність коштів на альтернативні методи поводження з відходами є причиною того, що ССЗ усе ще працюють.

Все більше з'являється відомостей про негативний вплив звалищ на підземні води, а також на навколишні річки. Від спалювання до реутилізації. Спалювання, як захід для ліквідації побутових відходів, явище позитивне, особливо якщо це супроводжується постачанням електроенергії або пари. Але ж з відходів можна вилучати певні речовини - метал, скло, папір, гуму, пластмасу тощо з метою їх повторного використання. Процес вилучення з відходів цінних компонентів з подальшою ліквідацією у природокористуванні зветься утилізацією. Якщо вилучені згодом компоненти стають сировиною для іншого виробництва, то в такому разі користуються поняттям реутилізація,Теоретично вci відходи повинні підлягати реутилізації, але де процес вилучення із сміття цінних компонентів досить складний. В деяких регіонах, наприклад, США реутилізується до 22% відходів.Алюміній, скляний посуд і сталь можуть бути реутилізовані практично безмежно. Виробництво алюмінію з 1 т вторинної економить 4 т. бокситів та 700 кг спеuіальноro коксу, на 35 кг знижуються викиди в атмосферу алюмінієвих фтористих сполук. До того ж знижуються енерговитрати на виплавляння металу.За існуючими оцінками, близько 90% скляних відходів придатні для відновлення. Кожна тонна скляного бою економить майже 1,2 т первинної сировини.

Реутилізація макулатури сприяє збереженню мільйонів гектарів лісу, економії енергії і води, зниженню забруднення атмосфери і води.Донедавна більша частина молока, молочнокислих продуктів, безалкогольних напоїв і пива розливалась виробниками у скляні пляшки, які можна було здавати, повертаючи їх закладну вартість. Машини розвозили пляшки і доставляли назад порожні, їх відмивали і знову наповнювали. Така система ефективна лише в такому разі, коли відстань між виробником і споживачем невелика. Однак по мірі зростання відстаней транспортні витрати стали надто великими, а споживачеві доводиться платити не лише за пляшки, а й за їх перевезення.З'явився інший вид тари – легкої, яку можна викинути і не везти назад. Одночасно вона виявилась дуже вигідною для її виробників – адже прибуток щоразу отримується від кожної виробленої пляшки чи банки!Отож, не дивно, що нинішня ситуація така – тара одноразового використання складає близько 6% усіх твердих побутових відходів, близько 50% негорючих відходів і приблизно 90% сміття на узбіччях доріг, яке не піддається біодеградації (тобто, не розкладається природнім шляхом).Така тара небажана у екологічному відношенні, оскільки виробництво необхідних матеріалів та її самої спричинює забруднення повітря. Все це – приховані витрати, не вказані на товарному чеку. Покупець платить не лише за прибирання сміття, а й за забруднення повітря, лікування тощо. Екологічним активістам США, які добре усвідомлювали цю проблему, вдалося домогтися прийняттятак званих "пляшкових біллів" у 9 штатах країни. Це сприяло тому, що споживачі поступово стали надавати перевагу тарі багаторазового використання. Захоронення (могильники) використовуються як альтернатива відкритих звалищ. При цьому сміття просто закопують у землю або висипають на поверхню і зверху присипають шаром ґрунту. Оскільки відходи в такому випадку не горять і вкриті ґрунтом, вдається уникнути забруднення повітря і розмноження небажаних тварин. На жаль, саме ці обставини, а також фінансові можливості бралися, як правило, до уваги при влаштуванні могильників. Не враховува

Перегляд файлу

 

 

             Балинська ЗОШ І – ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                      Тиждень географії

                               у школі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   Вчитель географії

                                              Біла Сніжана Олександрівна

 

Андрій. Як же я не люблю початок жовтня! Літні канікули давно вже минули до зимових ще так довго... А кожен день одне й те ж саме: окисно-відновні реакції, рівняння, формули, задачі, вправи…
Таня. Увага! 8 жовтня в школі розпочинається тиждень географії.
Андрій. О, ні! Тільки не географії!
Таня. Андрію, а чим тебе географія не влаштовує?
Андрій. Нічим! Подивись: тут у підручнику половина слів таких, що їх і прочитати важко, не те що – вивчити: атмосфера, - астеносфера, гіпоцентр, - епіцентр, гігрометр, - психрометр..
Іванна. Ну що ти! Ці слова відомі навіть шестикласникам!
Таня. Якщо не віриш, завітай до них завтра на класну годину. Там буде проходити розгадування кросвордів знавців, ось і переконаєшся.
Андрій. Не хочу! І взагалі, я змерз!
Іванна. Тоді тобі треба до шестикласників та семикласників. Вони ведуть бесіду про Світовий океан – колиска життя, і там до речі тихо та тепло!
Андрій. Не хочу. Вдома краще!
Таня. Тоді приходять до восьмикласників та дев'ятикласників. Темою їхньої завтрашньої класної години буде бесіда Заповідні місця нашого краю.
Андрій. Та не хочу я на всілякі вікторини та конкурси!
Іванна. А куди ж ти хочеш?
Андрій. На день народження!
Таня. Чудово! У лютому народились:
Іванна. Чарльз Діккенс.
Таня. Англія.
Іванна. Євген Гребінка.
Таня. Росія.
Іванна. Стефан Цвейг.
Таня. Австрія.
Іванна. Віктор Гюго.
Таня. Франція.
Андрій. І тут географія?!
Таня. Саме так! А  Екологічні проблеми України?

Андрій. Ага! А про молодших школярів забули?
Іванна. Ні, не забули. Для них теж буде проведено виховні заходи з природознавства.
Андрій. Навіщо затуркувати дітей цим природознавством? Хай краще малюночки малюють.
Таня. Для тих, хто любить малювати буде проведено виставку – конкурс малюнків „Земля –наш спільний дім”. Хочеш – і ти намалюй.
Андрій. Не вистачало ще мені малювати лісочки і струмочки. Мені б – щось серйозне, історично важливе...
Іванна. Будь ласка. У лютому святкується день захисника Вітчизни і день рідної мови.
Таня. А ще – річниця затвердження тризуба, як малого державного герба.
Іванна. Андрію, ти тільки подумай, навіть день святого Валентина – день

 

закоханих – відзначається в середині лютого.
Таня. Це одне з найулюбленіших свят молоді у Європі і Америці.
Андрій. І тут не обійшлося без географії..
Таня. Ну не сердься. Приходь краще разом з усіма старшокласниками у п’ятницю на вечір для старшокласників. Не пожалкуєш.
Андрій. На вечір я прийду, якщо пообіцяєте не говорити більше про географію.
Таня. Знаєш, мабуть, це неможливо. адже вона – скрізь:
Іванна. Гори рівнини, небо, море – це географія,
Таня. Фабрики, заводи, комбінати – це географія,
Іванна. Традиції, звичаї, культура – це теж вона.
Таня. Її можна знати чи не знати, розуміти чи не розуміти, любити чи не любити, але не помічати – не можна.
Іванна. Стародавні мудреці вдало нарекли її „гео” – „графо” – землю описуємо. А земля – це наш дім.І що ж як не географія дає змогу краще пізнати нам цей дім і нас, самих себе,цьому світі.

 

                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 План

                проведення тижня географії в Балинському ліцеї  

    Понеділок

Дата

№п/п

                              Зміст матеріалу

Вчитель

08.10

1

Загально шкільна лінійка.

Біла С.О

2

Ознайомлення з планом тижня.

 

                         Вівторок

09.10

1

Розгадування кросвордів (під час перерв) (6- 10 класи)

Біла С.О

 

2

Бесіди по класах: «Заповідні місця нашого краю» (8 – 9 класи), «Екологічні проблеми України»(10 – 11 класи), «Світовий океан – колиска життя» (6 – 7 класи).

 

                        Середа

10.10

1

Ранок цікавої географії: ігри, вікторини, загадки (6 – 9 класи)

Біла С.О

 

2

Конференція на тему:»Збережемо природу для майбутніх поколінь» (10 – 11 класи)

             Четвер

11.10

1

Розважальна гра: «Найсильніша ланка» (8- 9 класи)

Біла С.О

 

2

Стінгазета на тему: «Земля – наш спільний дім» (6 – 11 класи)

 

                        П'ятниця

12.10

1

Брейн – ринг на екологічну тему (6 – 7 класи)

Біла С.О

2

Підведення підсумків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Розгадування кросвордів (6 – 10 класи)

                  Кросворд для учнів 7 – 9 класів

 

1

 

 

я

В ²

 

 

 

 

 

 

³

 

 

 

и

 

щ

 

 

а

 

 

П

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р

 

и

 

 

 

 

 

 

р

 

 

¹⁰

о

 

 

¹¹

 

 

д

¹²

 

 

 

 

 

и

 

 


 


  1. Не звір, а виє.
  2. Хтось у лісі біля річки,

Погубив барвисті стрічки.

Дощик вгледів підібрав,

Небеса підперезав.

  1. З небокраю, з – за діброви,

Вийшли краплі чорноброві.

Принесли водиці жбан,

Полили великий лан.

  1. У річці купався,

У хмарі ховався.

Від блискавки грому – полинув додому,

На землю спустився на сто крапель розбився.

  1. Йшов хлопчина через ліс,

Молоко в цеберку ніс.

Хлюпнув трішки молока,

Зникли поле, ліс, ріка.

  1. Рано – вранці увесь світ,

Вбрався в білий оксамит.

А як вітер нападе,

Оксамит цей пропаде.

  1. Літає часто він довкола,

Дерев чи мало поламав.

Але ніхто, ніде й ніколи,

Його не бачив, не тримав.

  1.  Жили братик і сестриця,
  2. Люди бачили дівицю.

А про брата тільки чули,

Хто ці незнайомці були?

  1.        В лузі досвіта Галинка,

Погубила намистинки.

Сонце стало – позбирало,

Та Галинці не відало.

  1.        Що за диво? -   із хмаринки,

Вниз спадають горошинки.

  1.        Без рук, без ніг, а по полю гасає?

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   Бесіди по класах:

  1.   Природні заповідники України (8 – 9 класи)

                 Історія нас вчить, що мудрість будь-якого народу проявляється в тому, як зберігаються природні  умови, його існування та використовуються ресурси, добробут сучасних і майбутніх поколінь.Питання охорони життєвого середовища та раціонального його використання, збереження й збагачення природних ресурсів з кожним роком все більше й більше турбує людство.
У 1991 році Верховна Рада України оголосила всю територію України зоною екологічного лиха. За 2 роки до цього спеціалістами-географами Української Академії наук була вперше розроблена й складена карта стану навколишнього середовища України, за окремими компонентами природи.
Вирішення проблеми поліпшення екологічного стану території України у першу чергу слід починати з впровадження системи природоохоронних заходів у тих регіонах, де сьогодні екологічна ситуація найбільш напружена і які мають найбільше соціально-економічне значення для нашої держави.
         Такими регіонами уряд визнав:Донецько-Придніпровський,Поліський,Карпатський,Азово-Чорноморський.
Природно-заповідний фонд становлять ділянки  суші  і  водного простору,  природні  комплекси  та  об'єкти  яких  мають  особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу  цінність і  виділені   з   метою   збереження   природної   різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного  світу,  підтримання загального   екологічного   балансу   та   забезпечення   фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
В Україні  природно-заповідний фонд   охороняється   як   національне   надбання,   щодо    якого встановлюється   особливий   режим    охорони,    відтворення  і використання. Україна  розглядає  цей  фонд  як  складову  частину світової системи природних територій та об'єктів,  що  перебувають під особливою охороною. До природно-заповідного фонду України належать: природні  території  та  об'єкти  -  природні    заповідники, біосферні заповідники,  національні  природні  парки,  регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, штучно  створені  об'єкти  -  ботанічні  сади,  дендрологічні парки,  зоологічні    парки,    парки-пам'ятки    садово-паркового мистецтва.
        У зв'язку з цим  законодавством  України  природно-заповідний фонд   охороняється   як   національне   надбання,   щодо    якого встановлюється   особливий   режим    охорони,    відтворення    і використання. Україна  розглядає  цей  фонд  як  складову  частину світової системи природних територій та об'єктів,  що  перебувають під особливою охороною.
Заказники, пам'ятки природи,  ботанічні  сади,  дендрологічні парки,  зоологічні  парки  та   парки-пам'ятки    садово-паркового мистецтва    залежно    від    їх    екологічної    і    наукової, історико-культурної  цінності  можуть  бути загальнодержавного або місцевого значення. Залежно  від  походження,  інших    особливостей    природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи  пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:   заказники  поділяються  на  ландшафтні,  лісові,   ботанічні, загальнозоологічні,  орнітологічні,  ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні,    

 

палеонтологічні та карстово-спелеологічні, пам'ятки  природи  поділяються  на  комплексні,    ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.Законодавством   Автономної   Республіки   Крим   може   бути встановлено    додаткові   категорії    територій   та   об'єктів природно-заповідного фонду.
         Природні заповідники – це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського користування. Заповідник – вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження. Заповідники є в кожному великому природному комплексі.
У зоні мішаних лісів – Поліський на півночі Житомирської області. Охороняється ландшафт мішаних лісів.
У Лісостепу – Канівський (Черкаська обл.), Медобори (Тернопільська обл.), Розточчя (Львівської  обл.). Охороняються ландшафти Лісостепу.
      У Степу – Асканія-Нова і Чорноморський (Херсонської обл.), Дніпровсько-Орільський (Дніпропетровська обл.), Луганський (Стрільцівський Степ, Провальський Степ, Станично-Луганський Степ), Український степовий (Михайлівська цілина в Сумській області, Хомутівський степ у Донецькі обл., цілина в Сумській обл., Кам’яні могили в Запорізькій обл.), Дунайські плавні (Одеської обл.). Об’єктами охорони є степові ландшафти.У Карпатах – Карпатський. Зберігає рідкісні, майже не ушкоджені гірські екосистеми лісового, субальпійського та альпійського поясів.У Криму – Кримський, Ялтинський, Карадазький, Мис Мартьян. Охороняється рідкісна рослинність середземноморського типу.
          Пропоную розглянути два найцікавіших, на мою думку, заповідники України – Карпатський та Кримський. На їх прикладі можна краще зрозуміти що таке природний заповідник і яка робота ведеться по збереженню природного довкілля.Карпатський заповідник. Створений у 1968 році, з 1992 року входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО Загальна площа 57880 га.
      Карпатський заповідник належить до найбільших та найцікавіших об’єктів природно-заповідного фонду України. Майже 2,5 відсотки території Карпатського регіону знаходиться під охороною заповідника, екосистеми якого віднесені до найцінніших на нашій планеті, і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. З 2000 року Карпатський   заповідник є українським партнером проекту WWF "Ініціатива Карпатського Екорегіону" У складі Карпатського заповiдника (КЗ), загальна площа якого становить 57880 гектарiв, налічується шість вiдокремлених масивiв та ботанічні заказники державного значення “Чорна Гора” і “Юлівська Гора”. Вони розмiщені на територiї Рахiвського, Тячiвського, Хустського та Виноградівського районiв Закарпатської областi в межах висот від 180 до 2061 м. Така територіальна структура репрезентує практично все ландшафтне та біологічне різноманіття Українських Карпат. Тут

 

представленi найкраще збереженi карпатськi екосистеми, якi є сховищами для багатьох рiдкiсних і зникаючих видiв рослин і тварин. У заповiднику вiдмiчено 64 види рослин i 72 види тварин, занесених до Червоної книги України та до Європейського Червоного списку. Клімат Карпатського заповідника коливається від помірно теплого в "Долині нарцисів" від - 1,7 °С в січні, до + 19 °С в червні, кількість опадів 650 мм на рік) до холодного на вершинах гір від - 7-8,5 в січні °С, до+ 11-15 °С в червні, кількість опадів 980-1500 мм на рік). Заповідник характеризується великою різноманітністю грунтового покриву. Майже 90% його територiї вкрито лiсами, для яких типовими є свiтло-бурi та темно-бурi гiрсько-лiсовi грунти. Для верхньої межі лісу характерні світло-бурі грунти. У високогір`ї переважають торфянисто-гiрсько-пiдзолистi i гiрсько-лучно-буроземнi грунти. На вапняках утворились щебнистi, а в долинах рiчок - дерновi, iнодi глеєвi грунти.
      Карпатський   заповідник є одним з найбільших наукових та еколого-освітніх центрів Карпатського регіону. Тут працюють численні наукові лабораторії, створена мережа моніторингових ділянок, фенологічних пунктів, гідро- та метеопостів. Заповідник є природною лабораторією для багатьох вітчизняних та іноземних науково-дослідних установ. На його території розгорнута мережа еколого-освітніх, науково-пізнавальних маршрутів та інформаційних центрів, працює єдиний в Україні Музей екології гір та історії природокористування Карпат, є власна відеостудія, видається всеукраїнський екологічний науково-популярний журнал "Зелені Карпати".
Щороку Карпатським біосферним заповідником проводиться Міжнародна природоохоронна акція “Марш парків”, присвячена Всесвітньому Дню Землі. Під час її проведення організовуються науково-популярні лекції, бесіди, учнівські конференції, "круглі столи", вікторини, екологічні ігри, конкурси тощо.
     Крім того, до Національного Дня довкілля працівниками заповідника запроваджено проведення регіональної природоохоронної акції, спрямованої на збереження карпатської природи. "День довкілля" – акція реальної допомоги навколишньому середовищу. В її рамках організаціями та підприємствами міста, а також школами проводяться толоки, екологічні десанти тощо.
Традиційними є також екоосвітні акції "День заповідника", "Тиса – срібна ріка краю", "Екологічний тиждень", що проводяться протягом року.
        Особливо важливою є також організація на базі Карпатського біосферного заповідника літніх  екологоосвітніх таборів. Найбільш відомим серед них є Всеукраїнський наметовий табір-експедиція "Ойкос", що вже вісім років поспіль працює на території КБЗ. Юні натуралісти з багатьох регіонів України приїжджають познайомитися з природою Карпатського регіону.
    Карпати належать до порівняно молодих гірських систем. Вони виникли в альпійській геосинклінальній зоні в період рухів мезозойської ери. Головна роль у геологічній будові Карпат належить кайнозойським відкладам. Палеогенові верстви цієї ери складають власне Карпати, а неогенові – Прикарпаття і Закарпаття. Українські Карпати є нині однією з найбільш перспективних зон для масового відпочинку та лікування трудящих нашої країни. На великій території Карпат зростає більше половини усіх видів нижчих і вищих рослин.
     Карпати за винятком певної території високогір’я були до початку

 

агрокультурного періоду повністю вкриті лісами. Внаслідок господарського впливу лісистість тут скоротилася у 3 рази.Охорона лісу – це в першу чергу, турбота не про дерева, а про людей, їхній добробут і здоров’я. І потрібно все зробити для того, щоб кожен, хто приходить у ліс, був його другом. Отже, ліс вимагає любові й розуміння. Українські Карпати – не лише один з наймальовничіших куточків України, це також регіон дуже важливого економічного значення, зона цінних лісових масивів, що очищають повітряний басейн над значною частиною Східної Європи. Карпати відзначаються багатими й різноманітними  біологічними ресурсами.
     Головні хребти Карпат – важливі частини Європейського вододілу між Балтійським і Чорним морями. Маючи загальну довжину понад 1500 км, вони охоплюють значну площу п’яти братніх (колишніх соціалістичних) країн і відіграють в їх економічному житті важливе значення.Карпати містять третину лісових запасів України, лісистість цієї території – одна з найвищих в Україні. Тут ростуть 2110 видів квіткових рослин, багато цінних видів дерев і лікарських рослин. Проте протягом останніх десятиліть Карпати зазнають все більших втрат від людської діяльності. Карпатські ліси перебувають під загрозою знищення не лише від лісорозробок, порушення ґрунтового і рослинного покриву, але й від хімічного пере забруднення, кислотних дощів.Українські Карпати – це також центральна і найбільша частина Східних Карпат, які починаються від Лупківського перевалу на заході і кінчаються в масиві Бучедж на території Румунії. Їх загальна довжина становить 240 км, ширина 100-110 км. Висота Українських Карпат з північного заходу на південний схід поступово зростає.
      Кліматичні умови мають вирішальний вплив на формування екосистеми, їх географічне поширення, структурні особливості й функціонування.
Українські Карпати, подібно до інших гірських систем, мають свою регіональну специфіку формування рослинних смуг, обумовлену їх географічним положенням, історією розвитку рослинності, впливом сусідніх геоботанічних провінцій, напрямком гірської системи, геологічною і зокрема складною геоморфологічною будовою.
      В Українських Карпатах, включаючи прилеглі рівнинні території, вичленовано дванадцять рослинних смуг, або ступенів, у тому числі 6 підступенів. Розташовані вони в такій вертикальній послідовності:
І – смуга дубових лісів із дуба звичайного,
ІІ – дубових лісів із дуба скельного,
ІІІ – буково-ялицево-дуобвих і дубово-букових лісів із дуба звичайного,
IV – смуга буково-дубових і дубово-букових лісів із дуба скального,
V – смуга букових лісів,
VI – смуга високогірних буково-яворових і яворово-букових лісів,
VII – смуга ялицево-букових та буково-ялицевих лісів,
VIII – смереково-ялицево-букових і смереково-буково-ялицевих лісів,
IX – буково-ялицево-смерекових і ялицево-буково-смерекових лісів,
X – смерекових лісів,
ХІ – смуга криволісся і субальпійської рослинності з домінуванням зеленої вільхи.
У Карпатах також досить перспективним є розвиток туризму, але цивілізованого, з

 

урахуванням екологічної витривалості рекреаційних зон і заповідних територій. Програма наукових робіт передбачає виконання таких досліджень, як гігієнічні аспекти охорони природи, охорона екосистем і ландшафтів, охорона водних ресурсів та ряд інших. Діяльність карпатської природоохоронної комісії може бути корисною у вирішенні цих питань в Карпатському регіоні.
        Індустріальна діяльність людини в багатьох аспектах веде до небажаних явищ і так званої ланцюгової реакції процесів шкідливих для органічного світу і, насамперед, для людей.Кримський природний заповідник, найбільший у Криму й один з найстарших на Україні, був створений у 1923 р. на місці колишнього Заказника імператорських полювань і  прилягаючих до нього землях. Загальна площа заповідника в даний час складає 44175 га, у тому числі філія  «Лебедячі острови», що має міжнародне значення, як  місце мешкання водоплавних і болотних птахів.
        Складна геологічна структура, своєрідні кліматичні  умови, унікальний рослинний і тваринний світ - усе це додає заповіднику виняткову наукову цінність. У заповідних лісах живуть олені, козулі, дикі кабани, муфлони, лиси, борсуки й інші ссавці.
В даний час тут відомо 1180 видів вищих рослин, серед них багато рідких, ендеміків, реліктів.
На території заповідника беруть свій початок самі великі гірські ріки Криму - Альма, Кача, Авунда, Дерекойка.Найвища вершина Кримських гір - гора Роман-Кіш висотою 1545 м, також знаходиться в заповіднику.
      Історія залишила тут свій багатий слід. Це і залишки древніх таврських поховань, Монастир святих Косьми і Даміана, каплиця, побудована на честь 300-річчя будинку Романових, унікальне джерело «Савлух-Су», Форельне господарство, Альтанка вітрів. Ці й інші унікальні визначні пам'ятки по праву користаються підвищеною увагою гостей і жителів Криму.
Щоб ознайомитися з Кримським природним заповідником, можна відвідати дуже цікавий Музей природи, що знаходиться в м. Алушті. Його експозиції розповідають про історію заповідника, його рослинному і тварині світі, сьогоднішній роботі його співробітників. Проводяться екскурсії і по території заповідника
 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  Екологічні проблеми забруднення в Україні:     смітники.  (10 – 11 класи)

Три тисячі переповнених сміттєвих полігонів і десятки тисяч нелегальних смітників становлять небезпеку для природи й людей. Тільки впровадження замкнутого циклу переробки побутових відходів дозволить вирішити цю проблемуПроблема смітників стоїть перед людством, мабуть, з того самого часу, як воно з’явилося на землі, і чимдалі, тим вона стає серйознішою.На сьогодні в Україні проблема смітників – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища. Ця проблема настільки нагальна не тільки в Україні, а й у всьому світі, що навіть з’явився такий вислів" відходи беруть нас за горло".У кожному людському помешканні утворюється величезна кількість непотрібних матеріалів та виробів, починаючи від старих газет та журналів, порожніх консервних банок, пляшок, харчових відходів, обгорток та упаковок, закінчуючи битим посудом, зношеним одягом та поламаною побутовою чи офісною технікою. Кожного дня ми змушені стикатися з відходами: вдома, на вулиці, біля торгових точок. Всюди нас оточують папірці, обгортки з пластика, скло, целофан і т. ін.Із зростанням кількості міст та промислових підприємств постійно збільшується кількість відходів. Промислові і побутові відходи створюють безліч проблем, таких як транспортування, зберігання, утилізація та ліквідація.Сміття утворюється і накопичується не лише у житлових приміщеннях, а й у офісах, адміністративних спорудах, кінотеатрах і театрах, магазинах, кафе й ресторанах, дитячих садках, школах, інститутах, поліклініках та лікарнях, готелях, на вокзалах, ринках чи й просто на вулицях.

Викидаючи сміття, люди порушують один з основних екологічних законів кругообіг - речовин у природі. Адже, вилучаючи з природи чимало речовин, людина змінює їх до невпізнанності повертає у природу у вигляді сміття, яке не розкладається на вихідні речовини природнім шляхом.Коли більшість із нас виходить із під'їздів багатоповерхових будинків, перше, що бачимо, - це смітники. Таке значне зростання кількості відходів - результат, передусім, зміни способу життя людей та надзвичайного поширення предметів одноразового використання. Нерегулярне вивезення побутових відходів, накопичування їх в міських кварталах викликає неприємний запах та сприяє розмноженню мух - перенощиків різних інфекційних захворювань.Якщо не за рівнем життя, то принаймні за кількістю побутових відходів Україна не відстає від середньоєвропейського показника. Поступово наша країна перетворюється на смітник Європи. Щороку накопичується близько 10 млн. тонн сміття, близько 160 тисяч гектарів землі в Україні зайнято під смітники (це близько 700 смітників, що існують в кожному місті або селі). Замість того, щоб приносити прибуток і без того небагатій країні, мільйони тонн відходів отруюють землю, воду, повітря. За прогнозами як закордонних, так і вітчизняних фахівців, екологічна ситуація в Україні, без перебільшення, наближається до критичної, адже переробкою відходів у нас займаються на дуже низькому рівні.

 

 

 

Усі відходи поділяються на:

  • побутові, що утворюються в результаті життєдіяльності людей та амортизації предметів побуту;
  • промислові, що утворюються при виробництві продукту,
  • або виконанні робіт, під час яких вони втратили свої споживні якості;,
  • сільськогосподарські, що утворились в сільськогосподарському виробництві;
  • будівельні (відходи в процесі будівництва будівель споруд, виробницrвa будівельних матеріалів);
  • споживання (вироби і машини, що втратили свою споживчі властивості в результаті фізичного і морального зносу);
  • радіоактивні (невикористані радіоактивні речовини і матеріали, що утворюються при роботі ядерних peaктopів, при виробництві та використанні радіоактивних ізотопів). ((1), ст. 34-35 урбоекологія).

Кількість відходів та їх склад залежить від багатьох чинників і можуть значно відрізнятися навіть на cycідніx вулицях міcтa. Структура відходів визначається pівнeм розвитку країни, специфікою і розміщенням промислових та господарських об'єктів тощо. Приблизний склад міських твердих відходів,%:

  • Папір - 41.
  • Харчові відходи - 21.
  • Скло - 12.
  • Залізо та його сплави - 10.
  • Пластмаса - 5.
  • Деревина - 5.
  • Гума та шкіра - 3.
  • Текстиль - 2.
  • Алюміній - 1.
  • Інші матеріали - 0,3.

Шляхи розв’язання проблемиУсього в країні під сміттям різного виду і походження зайнято 160 тисяч гектарів земельних угідь. Виникла навіть наука про смітники - техногенна геологія. Модуль техногенного навантаження на одиницю площі нашої країни становить 41391 тонну на квадратний кілометр, відповідно на одного жителя - 480 тонн. Це позамежні цифри. Україна - одна з найбільш забруднених і екологічно напружених країн світу. Для порівняння: техногенне навантаження на одиницю площі в нашій країні вдесятеро перевищує таке в Росії.Порівняння з передовими країнами світу просто некоректне, оскільки в них утилізація промислових відходів здійснюється на 65-80% поточного виходу. Надію вселяє той факт, що ще років 15-20 тому ситуація в більшості країн була приблизно такою самою, як сьогодні в Україні: відходи в основному відправляли на смітники, полігони для поховання або спалювали. Людство дійшло висновку, що потрібно принципово змінювати підхід до побутового сміття як такого. Переоцінка цінностей сталася на початку 80-х років ХХ ст., коли розвинені країни зрозуміли, що стосовно відходів метод "як з очей, так і з думки" проблеми не вирішує.Як правило, прибирати й ліквідувати тверді побутові відходи повинна місцева влада. Прибирання оплачується з місцевого бюджету, який в свою чергу формується з

 

місцевих податків, тобто тип ліквідації сміття і якість прибирання визначаються бажаннями і фінансовими можливостями місцевих жителів.

Утилізація (застосування з користю) сміття у великих містax і міських агломераціях - надзвичайно важлива народногосподарська проблема. Найбільш широко застосовyюrься компостування, спалення і піроліз твердях побутових відxoдів. Найбільш простим способом знешкодження і переробки твердих побутових відходів є компостування. Це аеробний біологічний процес із виділенням тепла під впливом термофільних мікроорганізмів. які окислюють органічну речовину. 1з 30 т компосту, вивезеного на 1 га сільськогосподарських угідь, можна отримати до 0,5 т азоту, фосфору і калію, а також 1 т вапняку. Особливо ефективне компостування в тих районах, де вміст органічних речовин у смітті значний і є потреба в добривах.Спалення сміття набуло широкого поширення в останні, десятиріччя. Перевагою процесу є можливість використати сміття як енергетичну сировину. У середньому з 1 т твердих відходів можна отримати 1000 кг пари і 150 кВт електроенергії. До недоліків методу слід віднести yтворення великої кількості пилу і шлаку, а також значне забруднення атмосфери.Останніми десятиліттями частка ТПВ, які спалюють з утилізацією матеріалів і теплоти, неухильно зростає.

Теплоту від спалювання ТПВ можна використовувати для одержання:

  • гарячої води чи водяної пари (утилізаційні котельні),
  • електроенергії за рахунок роботи водяної пари (утилізаційні електричні станції), теплоти та електроенергії (утилізauійні теплоелектроцентралі).

У разі використання ТПВ як палива беруть до уваги два основні принципи: їх теплотворну здатність та вплив на стан природноro середовища продуктів згоряння. Враховують і доступність для масового використання та необхідну активність, яка забезпечує: горіння ТПВ.Завдяки вже відпрацьованій технології на деяких сміттєспалювальних заводах при ліквідації твердих відходів отримують електроенергію або пару. Залежно від потреб населеного пункту для переробки сміття використовують установки різної потужності – від 100 до 3000т. за добу.В Україні сміттєспалювальні заводи діють у Києві, Харкові та інших містах. У 1989 році на сміттєспалювальних заводах України знешкоджено 8,2% твердих побутових відходів. Попереднє сортування сміття на заводах за існуючою технологією не передбачається.Київський сміттєспалювальний завод "Енергія" став до ладу у грудні 1987 року. Завод призначений для переробки (знешкодження) методом спалювання твердих побутових відходів м. Києва. На час будівництва заводу попереднє сортування відходів у місцях їх утворення не проводилось. Таким чином, завод переробляє несортовані побутові відходи. Ще один такий завод діє у Дніпропетровську. Обладнання для цих підприємств було придбано у Чехословаччині. Завод "Енергія оснащений 4 сміттєспалювальними котлами "Дукла". Кожен з котлів здатен спалювати 15 тонн відходів за годину.Завдяки роботі заводу було припинено експлуатацію двох київських сміттєзвалищ: у районі села Проліски по Бориспільській трасі ("Бортничі") і Пирогівського - на окружній

 

дорозі ("Пирогово").Відходами сміттєспалювальних заводів є: тверді відходи (золи та шлаки), рідкі (стічні води), газоподібні (димові гази, серед яких найнебезпечнішим складником, що утворюється в значних кількостях, є: оксид сульфуру (ІV). Нижче наведено вміст S02 у газоподібних викидах при спалюванні ТВП та палива,%:

  • топкові мазути - 0,3-3,5.
  • горючі сланці - 1,6-3,8.
  • буре вугілля Підмосков'я - 8,0.
  • донецьке вугілля -. 10 4,0.
  • тверді побутові відходи США - 0,1-0,15.
  • тверді побутові відходи країн Європи -- 0.1--0,3.

Ocтaннім часом вчені багатьох країн виказують занепокоєння у зв'язку із зростаючими викидами в атмосферу забруднюючих речовини сучасними сміттєспалювальними підприємствами. Причиною цього стали відомості про те, що внаслідок спалювання пластмаси та деяких видів паперу утворюються нові хімічні речовини - діоксини і фурани, які з викидами надходять у повітряний басейн. Стандapтів гpанично допустимих рівнів концентрації діоксинів у багатьох країнах немає. 3анепокояння також викликає наявність зольних домішок на сміттєспалювальних підприємствах, оскільки вони містять важкі метали.Спецобладнання на побудованих за радянських часів українських ССЗ не розраховане на ефективну боротьбу з забрудненнями, в тому числі і діоксинами. Загалом, діяльність вітчизняних сміттєспалювальних заводів офіційно визнана небезпечною. Крім того, дорогий природний газ та електроенергія роблять діяльність вітчизняних підприємств збитковою. Їх закриття вважається справою часу, і лише відсутність коштів на альтернативні методи поводження з відходами є причиною того, що ССЗ усе ще працюють.

Все більше з'являється відомостей про негативний вплив звалищ на підземні води, а також на навколишні річки. Від спалювання до реутилізації. Спалювання, як захід для ліквідації побутових відходів, явище позитивне, особливо якщо це супроводжується постачанням електроенергії або пари. Але ж з відходів можна вилучати певні речовини - метал, скло, папір, гуму, пластмасу тощо з метою їх повторного використання. Процес вилучення з відходів цінних компонентів з подальшою ліквідацією у природокористуванні зветься утилізацією. Якщо вилучені згодом компоненти стають сировиною для іншого виробництва, то в такому разі користуються поняттям реутилізація,Теоретично вci відходи повинні підлягати реутилізації, але де процес вилучення із сміття цінних компонентів досить складний. В деяких регіонах, наприклад, США реутилізується до 22% відходів.Алюміній, скляний посуд і сталь можуть бути реутилізовані практично безмежно. Виробництво алюмінію з 1 т вторинної економить 4 т. бокситів та 700 кг спеuіальноro коксу, на 35 кг знижуються викиди в атмосферу алюмінієвих фтористих сполук. До того ж знижуються енерговитрати на виплавляння металу.За існуючими оцінками, близько 90% скляних відходів придатні для відновлення. Кожна тонна скляного бою економить майже 1,2 т первинної сировини.

 

Реутилізація макулатури сприяє збереженню мільйонів гектарів лісу, економії енергії і води, зниженню забруднення атмосфери і води.Донедавна більша частина молока, молочнокислих продуктів, безалкогольних напоїв і пива розливалась виробниками у скляні пляшки, які можна було здавати, повертаючи їх закладну вартість. Машини розвозили пляшки і доставляли назад порожні, їх відмивали і знову наповнювали. Така система ефективна лише в такому разі, коли відстань між виробником і споживачем невелика. Однак по мірі зростання відстаней транспортні витрати стали надто великими, а споживачеві доводиться платити не лише за пляшки, а й за їх перевезення.З’явився інший вид тари – легкої, яку можна викинути і не везти назад. Одночасно вона виявилась дуже вигідною для її виробників – адже прибуток щоразу отримується від кожної виробленої пляшки чи банки!Отож, не дивно, що нинішня ситуація така – тара одноразового використання складає близько 6% усіх твердих побутових відходів, близько 50% негорючих відходів і приблизно 90% сміття на узбіччях доріг, яке не піддається біодеградації (тобто, не розкладається природнім шляхом).Така тара небажана у екологічному відношенні, оскільки виробництво необхідних матеріалів та її самої спричинює забруднення повітря. Все це – приховані витрати, не вказані на товарному чеку. Покупець платить не лише за прибирання сміття, а й за забруднення повітря, лікування тощо. Екологічним активістам США, які добре усвідомлювали цю проблему, вдалося домогтися прийняттятак званих "пляшкових біллів" у 9 штатах країни. Це сприяло тому, що споживачі поступово стали надавати перевагу тарі багаторазового використання. Захоронення (могильники) використовуються як альтернатива відкритих звалищ. При цьому сміття просто закопують у землю або висипають на поверхню і зверху присипають шаром ґрунту. Оскільки відходи в такому випадку не горять і вкриті ґрунтом, вдається уникнути забруднення повітря і розмноження небажаних тварин. На жаль, саме ці обставини, а також фінансові можливості бралися, як правило, до уваги при влаштуванні могильників. Не враховувалося те, як відбувається кругообіг води, які речовини можуть утворитися в процесі розкладу сміття, як запобігти іншим небажаним явищам. Будь-яке зручне пониження рельєфу ставало місцем захоронення сміття.

Із захороненням сміття пов’язані супутні екологічні проблеми:

  • вимивання речовин і забруднення ґрунтових вод;
  • утворення метану;
  • просідання ґрунту.

Найсерйозніша проблема – забруднення ґрунтових вод. Вода – універсальний розчинник. Просочуючись крізь шари захоронених відходів, дощова (тала) вода "збагачується" різними хімічними речовинами, які утворюються у процесі розкладання сміття. Така вода з розчиненими у ній забрудниками називається фільтратом.Коли вона проходить крізь необроблені відходи, утворюється особливо токсичний (отруйний) фільтрат, у якому поряд з органічними рештками наявні залізо, ртуть, цинк, свинець та інші метали з консервних бляшанок, батарейок та інших електроприладів, причому це все приправлено барвниками, пестицидами, миючими засобами та іншими хімікатами. Неграмотний вибір місць захоронення і

 

нехтування засобами безпеки дозволяє цій отруйній суміші досягати водоносних горизонтів.Друга проблема – утворення метану – пов’язана з анаеробними процесами, які відбуваються у захоронених шарах сміття без доступу повітря. Утворюючись, цей газ може поширюватись у землі горизонтально, накопичуватись у підвалах приміщень і вибухати там при запалюванні. Поширюючись у вертикальному напрямку, метан спричинює отруєння й загибель рослинності. За відсутності рослинного покриву починається ерозія ґрунту, захоронені відходи оголюються і виходять на поверхню.

Висновок. Три тисячі переповнених сміттєвих полігонів і десятки тисяч нелегальних смітників становлять небезпеку для природи й людей. Тільки впровадження замкнутого циклу переробки побутових відходів дозволить вирішити цю проблему.Спостерігаючи за щоденним накопиченням відходів, не можна не подивуватись з того, який потужний потік матеріалів усіх видів рухається лише в одному напрямку – від місця видобування ресурсів на смітник. Так само, як природні екосистеми залежать від кругообігу речовин, так стійке існування технологічного суспільства, зрештою, залежатиме від людської здатності і вміння рециклізувати практично всі види матеріалів. У зв’язку з цим найдоцільніше застосовувати не один метод, а розробляти комплексну програму ліквідації відходів.Італійська мафія у свій час пролила багато крові, щоб отримати контроль над сферою вивозу й утилізації сміття в Нью-Йорку, Чикаго й інших американських містах. Директори радянських сміттєвих полігонів були найбільш заможними людьми. Смітники зберігають у собі дуже багато корисного й коштовного. Проблема лише в тім, як корисне відокремити від некорисного. Якщо не навчитися робити цього, сміття стане джерелом великих екологічних, соціальних й економічних проблем. У нашій країні поки що так і відбувається.Для всіх нас дуже важливо усвідомити, як це усвідомили мешканці розвинених країн, наскільки "сміттєвий вал" небезпечний для міста, довкілля. Не менш важливо й те, що й цю проблему можна легко подолати, зробивши невелике зусилля над собою.На жаль, знайдуться лише поодинокі громадяни, котрі нестимуть обгортки від морозива чи бляшанку від пива бодай 100 метрів, розшукуючи смітник. Але й навіть коли цей смітник поруч, наприклад, на зупинці транспорту, все одно, купи сміття знаходяться де завгодно поруч із ним

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Світовий океан – колиска життя (6 – 7 класи)

 Океан – колиска  життя                                                                                                   

          Слово «океан» у перекладі з грецької означає «велика річка, що обтікає Землю». Спробуємо подивитися на нашу планету з космосу. Уявімо інопланетянина, який вперше спостерігає Землю з космосу, не знаючи про неї нічого. Що ж він побачить? Оскільки майже 3/4 поверхні Землі вкрито водою, з космосу вона нагадує велетенську водяну краплинку. Отже, в інопланетянина після першого знай­омства з Землею були б усі підстави назвати її «планета Океан». Опустімося ж з орбіти та роздивимося ближче цю величезну і загадкову планету.

Світовий океан огортає Землю безперервною плівкою так, що його частини не мають чітко визначених природ­них меж. Тож минув тривалий час, перш ніж людство виз­начило кількість океанів і морів на Землі. Нині Світовий океан поділяють на 4 океани і 75 морів.

Походження океанів та океанічних вод. Як виникли океани? За останній час вчені зробили багато несподіваних відкриттів. Одне з них полягає в тому, що дно океанів ви­явилося молодшим за океанічні води. У процесі дослід­жень в океані не знайшлося геологічних утворень, які бу­ли б старшими за 140-160 млн років. Цей вік у гео­логічному вимірюванні часу є зовсім юним.

Якщо уважно розглянути карту «Світовий океан» в ат­ласі, можна помітити, що через середню частину океанів пролягає неперервна смуга підводних хребтів. Вони діста­ли назву серединно-океанічних, їх ширина до­сягає сотні і навіть тисячі кілометрів. Уздовж серединно-океанічних хребтів розташовані глибокі тріщини — рифові зони. Ці велетенські рови на тілі планети є місцем народження нових ділянок океанічного дна. В ціло­му швидкість наростання дна коливається від 19 см на рік у Тихому океані до 0,5 см — в Північному Льодовитому. За геологічним часом це досить значна швидкість. Для порівняння — сучасне дно Тихого океану завширшки до 15 тис. кілометрів могло б утворитися всього за 100 млн років. Ось чому океанічна земна кора є набагато молод­шою за материкову.

Існує кілька припущень щодо походження вод Світово­го океану. За одним з них, океанічна вода поступово нако­пичувалася, виділяючись з речовини мантії. Своєрідним доказом цього є сучасні дані про виділення води з магми під час виверження вулканів. Окремі вчені схиляються до думки про космічне походження вод Світового океану.

Властивості вод Світового океану. Як нам уже відомо, до основних властивостей океанічних вод відносять темпе­ратуру і солоність.

Нагріває води Світового океану Сонце, але лише верхні шари води, а нижче тепло передається шляхом постійного переміщення води. Найбільшу кількість тепла Світовий океан дістає в районі екватора. Саме тут зафіксовані най­вищі температури поверхневих вод (+28 ... +29 °С). На північ і південь від екватора температура води поступово знижується (мал. 21). При цьому холодне «дихання» льодо­вого материка Антарктида прискорює зниження температу­ри води на південь. Істотно змінюють характер широтного розподілу температури поверхневих вод океанічні течії.

Важливо знати, що в однакових широтах океан через мале відбиття сонячної енергії водною поверхнею поглинає на 25-50 % більше тепла, ніж суходіл. Тобто, Світовий океан виконує функцію гігантського котла центрального опалення Землі. 

 

 

 

ІІ . Ранок цікавої географії: ігри, вікторини, загадки (6 – 9 класи)

  1. Кросворд "Рослини - символи України"

Начало формыhttp://www.school20.km.ua/images_site/inf2009_2010/krosv2/images.jpeg             

1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

7

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

  1. Християни святять гілочки цього дерева за тиждень перед Пасхою.
  2. Без неї немає України.
  3. Про цю квітку склав пісню Володимир Івасюк.
  4. Мальовнича квітка.
  5. Дерево, яке символізує козака, парубка.
  6. Символ перешкод, які треба подолати.
  7. Польова синя квітка.
  8. З цією квіткою пов’язана назва одного з християнських свят.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. ПРОВОДИТЬСЯ ВІКТОРИНА

Загадка.

  1. Як станеш на просторі ти скажи, що це за диво:


і видно край, але дійти до нього неможливо. (Горизонт).

  1. Викликаються 2 учасника. Хто швидше і правильніше підпише сторони горизонту.

Загадка.

  1. Я для людини друг чудовий.

Мене бери в похід.
І я вкажу безпомилково
Де північ, південь, захід, схід. (Компас).

  1. Що таке глобус? (Модель Землі).
  2. Що таке екватор? (Уявна лінія, що ділить землю на дві півкулі).
  3. Учні по черзі називають моря. Хто назве останнім, той переміг.
  4. Скільки триває доба? (24 год)

Загадка.

  1. Гарне, добре на всіх людей дивиться, а людям на себе дивитись не дає. (Сонце).
  2. Учні на листочках пишуть назви материків. Хто перший правильно виконає завдання – переможець.
  3.  Конкурс акторів (зобразити мімікою, рухами тварин).


а) зубр;      б) жовтопуз;            в) кіт лісовий.
 

Конец формы 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Конференція на тему: Збережемо природу для майбутніх поколінь»

         На сьогодні гостро постає проблема створення умов для розуміння наступним поколінням того, що природні ресурси – обмежені. Населення віком від 30 років було виховане за часів Радянського Союзу, коли вважали, що ресурси безмежні і не задумувались про їх раціональне використання. Покоління же нашого віку (20-30 р.) починає усвідомлювати, що рано чи пізно вони закінчаться і тому потрібно вже на даний момент часу закладати підґрунтя нового покоління, яке бережливо ставитиметься до навколишнього середовища.

Тому актуальним є необхідність підвищення рівня екологічної обізнаності та формування екологічної культури населення, а особливо молоді. Ще зі школи має розпочинатись екологічне виховання, оскільки саме тут створюється підґрунтя до усвідомлення важливості збереження природи і можна здійснювати тривалий педагогічний вплив на молодь шкільного віку.

Метою роботи є дослідження і обґрунтування основних напрямків виховання екологічної культури молоді.

Екологічне виховання, на нашу думку, повинне являти собою комплекс заходів з навчання і пропаганди, який створює у молоді екологічний світогляд, озброює її знаннями про взаємодію людини з природою та залежності особистого благополуччя населення від екологічного стану навколишнього середовища.

Отже, перед екологічним вихованням молоді мають поставати такі цілі:

       створення глобального екологічного мислення у представників молодого покоління та формування високого рівня екологічної культури;

       оволодіння теоретичними і практичними засадами раціонального природокористування;

      

 

формування готовності до активної діяльності з охорони навколишнього середовища;

       виховання почуття відповідальності за екологічний стан природи.

Рівень екологічної культури і знань у населення досить низький. Через неналежне екологічне виховання людство не усвідомлює наближення екологічної катастрофи усієї планети. Тому, на нашу думку, підвищення рівня екологічної обізнаності необхідно формувати ще з початкових класів та поглиблювати його протягом усього навчання.

Екологічне виховання молоді має мати практичний характер, тому ми пропонуємо впровадження в систему освіти таких заходів як:

1.        Проведення спеціальних уроків, таких як : «Основні проблеми екології та пластмаса», «Економна екологія», «Проблема сміття у твоєму місті», «Захисти природу» та інші, головною метою яких має бути підвищення екологічної грамотності школярів.

2.        Проведення фотоконкурсів серед старшокласників «Екологія в об'єктиві», де учні самостійно зможуть «поспілкуватися» з природою. А серед молодших класів – конкурс малюнків та віршів про природу. На нашу думку, єдиний спосіб зробити природні об'єкти екологічно чистими і безпечними - це прищепити кожному жителю міста основи культурної поведінки, роботи та відпочинку.

3. Груповий перегляд документальних, художніх та інших фільмів із захисту навколишнього середовища та впливу людини на нього. На сьогодні, вдалим прикладом є фільм «HOME» –  це результат спільної творчості двох метрів сучасного мистецтва   всесвітньо відомого фотографа дикої природи Янна Артюса-Бертрана і культового режисера Люка Бессона.  Його головна мета – підкреслення важливості турботи про планету Земля, як про нашу спільну домівку.

4.        Територіальним громадам  можна запропонувати організувати літні табори – «Екологічний табір для учнів», в якому молодь займеться вивченням екології та відпочине на природі.

 

В основі, запропонованої концепції екологічно табору мають бути поєднані основні базові складові:

    обов'язкова програма вивчення базових біологічних дисциплін. Саме успіхи в освоєнні практичної екології оцінюються і дозволяють отримати сертифікат учасника табору або диплом "Експерта".

    максимально широкий спектр можливих творчих та пізнавальних майстер-класів. При цьому дітям надається свобода вибору як самих занять, так і ступеня осягнення предмета.

    створення дружньої, довірчої, психологічно комфортної обстановки в таборі.

    формування атмосфери чогось незвичайного, особливої пригоди, свята, спогад про який збережеться на довгі роки.

Після обов'язкового курсу навчання діти здають загоновий залік по всім екологічним дисциплінам. Залік проходить в ігровій формі іноді як естафета, іноді як рольова гра, іноді як засідання «Клубу знавців». Окремим балом оцінюється колективізм і згуртованість загону. Найбільш захоплені, отримують навички дослідницької роботи, разом з викладачами вони визначають наукову проблему, збирають матеріал, аналізують та обробляють його, готують доповіді. Підсумкова конференція - подія, що дозволяє продемонструвати результати наукових і творчих пошуків дітей за зміну. Вони готують наукові презентації результатів своїх дослідних робіт з екологічних дисциплін. В кінці зміни всі учасники табору отримують сертифікат, що підтверджує проходження польового загальноосвітнього екологічного курсу. Дітям, які доповіли результати екологічних досліджень на підсумковій конференції, присвоюється звання «експерта».

Але найголовніше – школярі мають зрозуміти необхідність раціонального природокористування, важливості збереження і підтримання належного стану природи. Екологічні табори дозволяють згуртувати та об'єднати дітей, створюють підґрунтя до  готовності активно брати участь у природоохоронних заходах.

 

 

 

 

  1. Проведення адміністративними громадами  грандів або конкурсу на найкращий екологічний проект серед старшокласників, студентів та іншої молоді
  2. міста. Це має стимулювати їх до більш детального вивчення екологічним проблем і розробки практичних заходів до їх вирішення. Основною метою проведення гранту буде пошук найкращого проекту для його реалізації.

Отже,висновком має стати те, що майбутнє екологічного стану природи безпосередньо залежить від молодого покоління, їх ставлення до навколишнього середовища та розуміння необхідності його збереження.

 

IV. Розважальна гра: «Найсильніша ланка» (8 – 9 класи)

  1. 1. Представлення команд. Інтерв'ю журі. Знайомство з учасниками і уболівальниками.
  2. Жеребкування.

Перший конкурс «Пізнаймо Великобританію»

Запитання для команди 1

  1. Назвіть чотири історико – географічні землі Великобританії.(Уельс, Англія, Шотландія, Північна Ірландія)
  2. Назвіть дві корисні копалини, які нині відіграють провідну роль у господарстві Великобританії( нафта і газ)
  3. Яка столиця Шотландії?(Единбург)
  4. Якого християнського віросповідання англійці? ( протестанти)
  5. В якому місці народився всесвітньо відомий ансамбль Бітлз.(Ліверпуль)

Запитання для команди 2

  1. В яких двох містах Великобританії розміщенні найпрестижніші університети?( Оксфорд, Кембридж)
  2. Під якою протокою у 1994 р. побудований тунель протяжністю в 50 км? (Ла - Манш)
  3. Скільки колишніх колоній і домініонів входить до Британської Співдружності Націй? (50)
  4. Яка всесвітньо улюблена спортивна гра народилася в цій країні? (футбол)
  5. На якій річці розташований Лондон? (Темза)

 

Підсумки конкурсу

F:\фотки\DSCN2155.jpg

Другий конкурс «Пізнаємо Францію»

Запитання для команди 1

  1. В якому місці Франції проводиться щорічний кінофестиваль? (Кан)
  2. Назвіть дві найвідоміші марки легкових автомобілів, які виробляються у Франції? (Пежо, Рено)
  3. Яка споруда є символом французької столиці? (ейфелева вежа)
  4. Яке місце посідає Франція за кількістю іноземних туристів? (1)
  5. На якій річці розташований Париж? (Сена)

Запитання для команди 2

  1. Як називається берег Середземного моря Франції, де знаходиться місто Кан? (Лазурним)
  2. Як називається знаменита арка у Парижі? (Тріумфальна)
  3. З якою країною межує Франція на південному заході? (Іспанія)
  4. Батьківщиною якого іскристого напою є Франція? (шампанське)
  5. Які гори підносяться на південному сході Франції? (Альпи)

Підсумки конкурсу

 

Третій конкурс «Пізнаймо Італію»

Запитання для команди 1

  1. Яке місто Італії називають золотим? (Венеція)
  2. Відомим лідером з виробництва якого алкогольного напою є Італія? (вина)
  3. Яке місце посідає Італія за кількістю туристів? (третє)
  4. Який особливий день подарувала Італія всім молодим людям? ( День Святого Валентина)
  5. Яке місто Італії вважають міжнародним центром моди? (Мілан)

Запитання для команди 2

  1. Які дві держави – крихітки знаходяться на території Італії? (Сан – Марино, Ватикан)
  2. Як називають Рим, зважаючи на його вік? (вічним містом)
  3. У 1996р. у Києві було відтворено пам'ятник княгині Ользі. Камінь було завезено з Італії. Як називається ця гірська порода? (білий мармур)
  4. На якій річці розташований Рим? (Тібр)
  5. В якому місті, в яких горах відбулися XX зимові Олімпійські ігри? (м. Турін, Альпи)

F:\фотки\DSCN2152.jpg

Четвертий конкурс «Пізнаємо Німеччину»

 

Запитання для команди 1

  1. Які моря омивають Німеччину? (північне та балтійське)
  2. Назвіть корисну копалину, на яку багата ФРН? (кам'яне вугілля)
  3. Назвіть національну сільськогосподарську культуру ФРН? (хміль)
  4. В якій етнічній землі Німеччини виробляють знаменитий фарфор? (Саксонія)
  5. В якому місті народилися знамениті музиканти, герої відомого фільму? (м. Бремен)

Запитання для команди 2

  1. Який вид ковбас популярний у Німеччині? (сосиски)
  2. Який найулюбленіший національний напій німців? (пиво)
  3. Назвіть найвідоміші автомобільні корпорації ФРН? (БМВ, Фольксваген)
  4. В якому році Німеччина об'єдналася в одну країну? (1990)
  5. В якому місті знаходяться Бранденбурзькі ворота? (Берлін)

F:\фотки\DSCN2151.jpg

П'ятий конкурс «Упізнай країну»

Запитання для команди 1

  1. Назвіть країни годинників та банків. (Швейцарія)
  2. Назвіть країну озер та боліт. (Фінляндія)
  3. Назвіть країну – крихітку на півдні Франції. (Монако)
  4. Столиця Таллінн. (Естоня)
  5. Країна тюльпанів та сиру. (Нідерланди)
  6. Найбільша країна Західної Європи. (Франція)
  7. Країни Бенілюксу. (Бельгія, Нідерланди, Люксембург)
  8. Країни – острови у Середземному морі. (Кіпр, Мальта)
  9. Країни – центри світової моди. (Франція, Італія, Великобританія)
  10. Країна, у якій розташовані гори Низькі Татри. (Словаччина)

Запитання для команди 2

  1. Якій країні належить острів Кріт. (Греція)
  2. Країна, де багато природного газу. (Норвегія)
  3. Країна – найбільший виробник взуття. (Італія)
  4. Найбільше місто Європи. (Лондон)

 

  1. Місто – держава, центр католицизму. (Ватикан)
  2. Країна вітряків. (Нідерланди)
  3. Країна у Південних Карпатах. (Румунія)
  4. Країна, де є курорт «Золоті піски». (Болгарія)
  5. Столиця Рига. (Латвія)
  6. Назви країни, де розміщений національний парк «Біловезька Пуща». (Польща, Білорусь)

Підсумки конкурсу. Музична пауза.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F:\фотки\DSCN2150.jpg

 

Шостий конкурс «Мистецький кросворд»

Команди обмінюються  кросвордами на 5 хв.

 

 

Музична пауза.

Мистецький кросворд 1

  1. Відомий польський поет.
  2. Відомий поет Німеччини.
  3. Відомий англійський поет, на честь якого названо мис у Австралії.
  4. Грандіозний амфітеатр Рима споруджений до н. е.
  5. Культурна столиця Польщі, місто польських королів.

 

Мистецький кросворд 2

  1. Відомий англійський драматург, автор безсмертних трагедій.
  2. Культурно – історичний район Лондона.
  3. Найбільший у світі художній музей в Парижі.
  4. Автор детективів з Англії.
  5. «Кривавий» спектакль для туристів в Іспанії.

Підсумки. Нагородження. Побажання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мистецький кросворд 1

1

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

Мистецький кросворд 2

1

 

 

5

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  V. Стінгазета на тему: «Земля – наш спільний дім»

 

F:\фотки\DSCN2158.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 стінгазета учнів 9 класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F:\фотки\DSCN2166.jpg

                                  стінгазета учнів 10 класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F:\фотки\DSCN2167.jpg

                                     стінгазета учнів 11 класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F:\фотки\DSCN2156.jpg              стінгазета учнів 7 класу

        VI. Брейн – ринг на екологічну тему (6 – 7 класи)

Мета: підтримувати інтерес до вивчення географії школярами, розвивати кмітливість та увагу, виявляти та заохочувати обдарованих учнів.

Обладнання: фізична карта світу, диски з відеоматеріалами та піснями, роз даткові матеріали, DVD- програвач, призи переможцям та учасникам .

І. Вступне слово учителя. Шановні учні та учителі! Нас зібрала сьогодні в цьому залі цікава наука – географія, яка вивчає навколишній світ з усіма його принадами, а часом і небезпеками. Географія допомагає нам побувати в усіх куточках Землі та космічних далях. Нехай ця мандрівка заочна, але від цього вона не перестає бути цікавою. Багато людей захоплюються географією, а географія поважає уважних, кмітливих, допитливих. Саме такі учні беруть сьогодні участь у змаганні «Цікава географія»! Учасників прошу вийти наперед.За успіхами команд буде спостерігати шановне журі у такому складі: …В скрутну хвилину команди можуть отримати допомогу залу (1 раз) або конкретної людини (1 раз). Проте пам’ятайте, що відповідь ваших друзів не є гарантовано правильною.

ІІ. Розподіл учасників на дві команди, вибір капітанів та назви команди.( назва оцінюється в балах від 1 до 3)

 

 Проведення конкурсів.

1. Конкурс «Юшка».

Щоб вистачило сили для напруженого змагання, на початку треба добре підкріпитися. То ж зварімо юшку! Командам даються папірці з написами: вода, сіль, картопля, цибуля, перець, крупа. У змаганні приймає участь капітан та член команди. Капітанам по черзі задаються питання. В разі правильної відповіді член команди прикріплює назву інгредієнта до дошки. Виграє команда, у якої швидше «звариться» юшка.

Питання до конкурсу:

·         природний супутник Землі (Місяць)

·         об’ємна модель Землі (глобус)

·         прилад для орієнтування на місцевості (компас)

·         найглибша западина Світового океану (Маріанська)

·         лінії на карті та глобусі, проведені паралельно до екватора (паралелі)

·         зірка, що вказує напрям на північ (Полярна)

·         скупчення зірок (сузір’я)

·         перший космонавт Землі (Гагарін)

·         найближча до нас зірка (Сонце)

·         першовідкривач Америки (Колумб)

·         перший космонавт України (Каденюк)

·         оптичний прилад для дослідження космічних об’єктів (телескоп)

·         гори України (Карпати, Кримські)

·         давньогрецький вчений, засновник географії (Ератосфен)

·         море без берегів (Саргасове)

2. Конкурс хвальків. команді надається папір та ручка. За 5 хвилин потрібно скласти розповідь про вибраний об’єкт (материк, країну, місто, село), яка б розкривала принади даного місця. Оцінювання від 1 до 5 балів.

 

 

 Конкурс «Чорний ящик». Беруть участь по 1 учаснику від команди. Завдання: на дотик впізнати предмет, який знаходиться у ящику. Ці предмети використовубться на уроках географії. 1 бал за правильну відповідь.

4. Відеозагадка. На екрані з невеликим інтервалом демонструються фото явищ чи об’єктів природи. Їх по черзі називають представники команд. 1 бал за правильну відповідь.

5. Музична пауза. Учасники конкурсу відпочивають, журі проводить проміжні підрахунки та повідомляє результат після 4 конкурсів.

6. Конкурс «Факіри». Хто такі факіри? Це люди, які дресирують змій. Вони можуть примусити цих небезпечних плазунів виповзти з корзини чи заховатися в неї. Зараз по одному учаснику від команди спробують себе в ролі факіра. Один гравець буде працювати із змією африканською, інший з південноамериканською. Завдання: «виростити» свою змію із слів, вибираючи лише ті, що стосуються місця проживання вашої змії. Прикріплюєте надруковані слова ланцюжком; виграє той, у кого змія довша. За кожен сегмент отримуєте 1 бал.

7. Конкурс «Зоопарк закривається». У зв’язку з економічними труднощами у місті доводиться закривати зоопарк. Допоможіть тваринам потрапити на батьківщину! Завдання: малюнки тварин прикріпити на карті світу в тому місці, звідки походять тварини. Учасникам видається однакова кількість малюнків тварин. 1 бал за кожну правильно переселену тварину плюс два бали тому, хто швидше  виконає завдання.

8. Конкурс «Чудо природи». У світі є багато місць та явищ, відомих мільйонам людей. Вони або приваблюють своєю неймовірною красою, або спричиняють  багато лиха. Словом, причини їх популярності різні, але результат один: їх називають чудом природи. Команди спробують відгадати за описом, про що мова. До вашої уваги опис двох знаменитих водопадів та двох вулканів.

       Понад 300 років люди ідуть, пливуть, їдуть та летять сюди, щоб побачити це надзвичайно красиве місце. 16 мільйонів людей щороку буває біля цього водопаду. Могутній водяний потік завширшки 1200 метрів розрізаний біля водоспаду островом Козячим. Справа, де прикордонна річка омиває територію США, спадає американська частина водоспаду, яку частіше демонструють на фотографіях. А ближче до канадського берега вигнулась плавна 900-метрова дуга, яку називають Підкова. Гуркіт  водоспаду чути за 25 км.(Ніагарський)

  • Цей водоспад був відкритий у 1935 році відважним пілотом Енджелом, який літав над джунглями Гвіанського нагір’я Південної Америки у пошуках алмазів. Спадає водоспад з Ауян-Тепуї – столової гори, має висоту 1054 м. (Анхель)
  • Розташований вулкан у одному з найкрасивіших районів Італії. До 79 року нашої ери ніхто не підозрював , що в його надрах дрімають грізні підземні
  •  
  •  
  • сили. Біля підніжжя вулкану розташувались міста Помпеї, Геркуланум, Стабія та Оплонтіс. 24 серпня 79 року раптово почалося виверження. Із кратера піднялася велетенська чорна хмара, з якої на міста посипався розпечений попіл та шматки пемзи. Крім того, виділявся їдкий дим. Так за короткий проміжок часу загинули всі жителі, а самі міста були засипані товстим шаром вулканічного попелу. Ці трагічні події зобразив Карл Брюллов у своїй картині «Останній день Помпеї». (Везувій)
  • Ця вулканічна гора є місцем поклоніння в Японії. Кожен японець вважає за обов’язок бодай раз в житті зійти на її вершину. зараз вулкан не діє, але в літописах зафіксовано 18 його вивержень, останнє з яких відбулося у 1707 році. Поети присвячують цій горі вірші, а чудовий японський художник Хокусай створив 136 гравюр з її зображенням. репродукції цих гравюр є в кожному японському домі. (Фудзіяма)

9.Конкурс «Гра в пазли». По два учасники від кожної команди складають зображення материка із фрагментів. Хто складе перший отримує два бали.ІІІ. Підведення підсумків гри. Доки журі підраховує отримані командами бали, до вашої уваги відеоматеріал про наш край.

ІV. Оголошення переможців та вручення призів

             Підсумок по проведенню тижня географії

 Весь тиждень проводився тиждень географії. У цьму брали участь учні 6 – 11 класи. Було запропоновано багато цікавих завдань на які учні з повною впевненістю відповідали правильно. Кожний конкурс оцінювався відповідно у бали. По закінчені конкурсів підраховувалися бали. На даний момент при підведенні підсумку ми отримали такі місця:

1 – ше місце зайняли учні  – 10 та 11 класи

2 – ге місце зайняли учні – 9 класу

3 – тє місце зайняли учні – 8 класу

4 – те місце зайняли учні – 7 класу

5 – те місце зайняли учні – 6 класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
16 грудня 2018
Переглядів
1595
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку