ТОКШОУ "45 хвилин" на тему: ""Чорна рада" - шлях до єднання"

 

                                           Підготувала вчитель

    української мови та літератури 

                                                         СЗШ №158 Ірина ЦУКАНОВА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий Доброго дня, шановні друзі. Я вітаю вас на токшоу «45 хвилин». І я – його ведуча.

Сьогодні 45 хвилин ми витратимо на найголовніше про твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

 Тож тема сьогоднішнього нашого ток-шоу «Чорна рада» - шлях до єднання».

 Пропоную вашій увазі коротке аудіо до книги.

Слова Т.Шевченка

про книгу «Чорну раду»

в аудіоформаті

 На наше токшоу я запросила різних експертів, а саме: літературознавця, військового, психолога та соціолога.

 І зараз надаю слово першому гостю – Літературознавцю.

Літературознавець

Жанр цього твору: перший історичний україномовний роман, роман-хроніка.

А історичний роман, як відомо, — це роман, у якому відтворюється історична епоха на прикладі конкретних людських долях і подіях.

Тема роману: зображення суспільно-політичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді», що відбулася 1663 року в Ніжині.

Ідея: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.

Основна думка:

а) зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оцінити сучасне;

б) народ — рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі;

в) «усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт»;

г) «нема там добра, де нема правди».

В романі є дві сюжетні лінії — соціальна і любовна.

Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.

Ведучий А зараз буде відбуватися робота із залом. Я вам пропоную пограти в гру в приватного детектива. Всім вам відомо, що речдоки можуть нам розповісти багато про що. Тож я вам буду показувати зображення різних речдоків, а ваше завдання з‘ясувати проблематику твору «Чорна рада».

Гра в приватного детектива

Історична доля України

Взаємини між панством та біднотою

Стосунки між Україною та Росією

Вірність обов’язку, козацька честь

Місце Запорозької Січі в історії України

Любов і ненависть

Вірність і зрада

Батьки і діти

Історична постать і сучасність

Цінність людського життя

«Усякому єсть своя кара і нагорода од бога»

Ведучий Тепер слово надається другому нашому експерту – військовому.

Військовий

Історичною основою роману є події, що відбувалися на Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького (1657) почалася боротьба за гетьманську владу. Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією метою вони зверталися за допомогою то до польської шляхти, то до турків, татар, то до Москви. Україна була розколота.

На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький.

27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка скарано на горло.

На раді, крім козацької старшини, були також запорожці, селяни, міщани («чернь»), тому її і названо чорною радою.

Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.

Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.

Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.

Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

Ведучий Зараз, шановні друзі, у нас починає працювати «Відкритий мікрофон». І ваше завдання – звернутися до гетьмана від свого імені зі словами, які б ви хотіли йому промовити.

Працює «Відкритий мікрофон»

Ведучий Слово надається психологу.

Психолог

Головні герої:

Яким Сомко — наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник,

Павло Тетеря — правобережний гетьман

Васюта Золотаренко — ніжинський полковник,

Іван Брюховецький — кошовий — гетьман Запорозької Січі

московський князь Гагін,

Кирило Тур — запорозький козак, курінний отаман;

полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний),

Петро Шраменко — його син;

Михайло Черевань — колишній козак, господар хутора,

Меланія - дружина Михайла Череваня і дочка Леся

Божий Чоловік

Матвій Гвинтовка

Вуяхевич

Усі дійові особи (історичні й вигадані) різко поділяються на дві групи: прибічники Я. Сомка й І. Брюховецького. Історичні — Я. Сомко, І. Брюховецький, Васюта, Шрам, М. Гвинтовка, Вуяхевич; вигадані — Кирило Тур і його товариш, божий чоловік, Черевані, Петро й Леся.

Реальні й вигадані герої діють тут згідно з принципами романтизованої історичної легенди, де любовні пригоди переплітаються з описами суворих сторінок національної історії. Зобразивши дисгармонію у суспільному житті, Куліш зали­шив читачеві надію на гармонію внутрішню, душевну. Конкретно-історичне змалювання подій у романі завершується лірично: автор повідомляє про нову подружню пару — Лесю й Петра. Отже, герої Куліша приходять до гармонії в особистому житті, у сімейній ідилії. Це вже вказівка на наці­ональну перспективу — міцна сім’я уявляється авторові запорукою збереження української само­бутності, прадідівських звичаїв і традицій, народної моралі й самого народу.

В образі Сомка автор відобразив свій ідеал гетьмана — освіченого, талановитого, розумного, здатного сильною рукою об’єднати всі землі України в самостійну державу, рівну серед інших європейських держав. Для цього, на думку героя (вона ж є й авторською), потрібно було утвердити старшинське панування, тримати в покорі голоту, встановити міжкласовий мир, піднести культуру й освіту, відновити давню славу України.

Іван Брюховецький — запорозький кошовий отаман, проголошений січовиками гетьманом. Характер Брюховецького як історичної особи, його способи досягнення своєї мети в романі відтво­рено правдиво. Це був політичний авантюрист без совісті й честі, владолюбна, хижа, підступна людина. Своїми демагогічними обіцянками, фальшивим народолюбством він зумів привернути до себе всіх, на кого йому можна було опертися для здобуття гетьманства.

Сомко і Брюховецький — це образи-антиподи.

Петро Шраменко і Леся Череванівна — ці образи є центральними у романтичній сюжетній лінії твору. Проте вони не мають виразних рис: Петро і Леся ніби списані з фольклору. Петро — «орел, не козак»: гарний, чесний, мужній, хоробрий, старі козаки його поважають, а сам Петро «добрий був син і щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навік преогорчити і золоту свою славу гряззю закаляти».

Леся — ідеалізований образ української дівчини: гарна, любляча, турботлива, мрійлива: «Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті — так усякому на душі мов сонечко світить».

Ведучий А зараз для вас, шановні друзі, починає працювати «Бюро знахідок для мрій». В кожного з Вас є папірець, на якому потрібно написати одним словом, словосполученням відповідь на запитання: «З якою метою введена у твір любовна лінія?»

Бюро знахідок для мрій

Ведучий Слово надається соціологу.

Соціолог

П.Куліша можна охарактеризувати з 12 боків. Він був прозаїком, поетом, драматургом, перекладачем з багатьох європейських мов, ученим-літературознавцем, критиком, фольклористом, істориком, етнографом, педагогом, видавцем, громадський діячем.

Роман «Чорна рада» був написаний українською і російською мовами. Українською мовою його вперше було надруковано в 1857 р.

Пантелеймон Куліш працював над романом упродовж 14 років.

Твір містить 18 розділів.

Хоч твір був написаний українською мовою, але вперше надрукований  –  російською. Переклад робив сам П. Куліш.

Щодо цього перекладу письменник спеціально написав статтю “Об отношении малорус ской словесности к общерусской (Эпилог к Черной раде)”, в якій ідеться про те, що це був не дослівний, а вільний переклад.

Це означало, що оригінал і переклад, по суті, були двома різними творами, бо в перекладі є місця, яких немає в оригіналі, і навпаки, в оригіналі залишилося багато такого, що не ввійшло в переклад.

Ведучий Наше токшоу підходить до завершення. Спливають 45 хвилин, впродовж яких ми говорили про найголовніше. Підводячи підсумок, хочеться сказати, що своїм твором

П. Куліш поставив собі за  мету зламати ставлення до українця, як до такого собі “простака”, змусив подивитися на нього як на людину з високими почуттями патріотизму, власної гідності та гордості, з багатим духовним світом, як на людину, що повністю усвідомлює сутність свого буття у тогочасному колі, яка прагне до єднання, цілісності України.

 Сьогодні, або напередодні, у вас, напевно, трапилась якась прикра ситуація, в якій ви не порозумілися, чи з батьками, чи з товаришем, чи з бабусею, чи з класним керівником. Я Вам пропоную зараз дістати свої мобільні телефони і відправити СМСку цій людині з наступним текстом: «Для хорошої людини. Спасибі за те, що ти прикрашаєш собою моє життя!».

Прагніть розуміти один одного і бути зрозумілими!