Топографія. Військова топографія. Орієнтування на місцевості.

Топографія (від дав.- гр. τόπος — місце; γράφω — пишу) науково-технічна дисципліна, що займається географічним та геометричним вивченням місцевості з наступним створенням та уточненням топографічних карт на основі аеро- та космічних фотознімків.

Військова топографія є одним з найважливіших предметів в підготовці розвідника. Якщо він не володіє основами топографії, то немає особливого сенсу посилати його у ворожий тил: він там просто-напросто не зможе вийти в зазначений квадрат, знайти розшукуваний об'єкт, визначити його точне місце розташування і грамотно повідомити ці координати в штаб.

Орієнтування на місцевості по карті і компасу великої складності не представляє. Але іноді розвідникам доводиться діяти, не маючи ні карти, ні компаса. Тому при підготовці необхідно особливу увагу приділяти прищеплюванню твердих навичок основних прийомів, правил і способів орієнтування на місцевості без карти і компаса.

Визначення свого місцезнаходження Визначення проводиться за допомогою карти і місцевих предметів, що різко кидаються в очі. При визначенні свого місцезнаходження потрібно в точці стояння орієнтувати карту, тобто повернути її так, щоб її боки були спрямовані відповідно сторонам світу (північ, схід, південь, захід), а зображені на ній місцеві предмети збігалися з напрямком на ті ж предмети на місцевості .

На будь-якій карті вгорі - завжди північ, внизу - південь, праворуч - схід, зліва - захід. Щоб повернути карту відповідно сторонам світу, потрібно накласти компас на західну (східну) рамку карти або на вертикальну лінію кілометрової сітки карти, причому буквою С - в напрямку північного рамки. Потім, звільнивши стрілку компаса, обертати карту разом з компасом до тих пір, поки північний кінець стрілки не встановиться проти букви С.

Якщо уявити, що спостерігач перебуває в центрі кола - видимої частини земної поверхні, то лінію цієї окружності називають горизонтом. Уздовж лінії горизонту небо наче торкається землі. Якщо людина знаходиться на відкритій місцевості, то горизонт здається йому окружністю, якщо на закритій - замкнутою кривою, яка обходить видимі перешкоди. Орієнтування на місцевості - це здатність визначити основні та проміжні сторони горизонту: південь, північ, південний схід, тощо.

Способи пошуку сторон світу 

Існує безліч способів, як знайти сторони світу: по Полярній зірці, сонцю, тощо. Відомо, що в полуденний час сонце буде на півдні, у зв'язку з чим тінь від предметів являє собою полуденну лінію і вказує напрям місцевого меридіану. Якщо опівдні розташуватися спиною до сонця, то ззаду буде південь, спереду - північ, праворуч - схід, ліворуч - захід.

Для визначення сторін світу підійдуть і ручний годинник із циферблатом. Слід розташувати годинник на долоні руки таким чином, щоб годинна стрілка показувала на місце горизонту під сонцем. При розподілі кута між годинниковою стрілкою і цифрою «1» навпіл отримаємо бісектрису, що вказує напрямок північ-південь.

У нічний час орієнтування на місцевості можливо, завдяки Полярній зірці, яка постійно знаходиться на півночі. Це допомагає визначити сторони горизонту. З меншою надійністю можуть стати в нагоді способи орієнтування по річних кільця на пнях, за формою самотньо розташованих дерев, по місцю розташування мурашників, тощо. Відносно надійним орієнтуванням у лісі можуть служити квартальні стовпи і просіки. У будь-якому випадку квартальні просіки розташовані у напрямку захід-схід, північ-південь.

Метод орієнтування 

Найпростіший, надійний та швидкий метод орієнтування на місцевості - використання компаса. Для цього компас розміщують у горизонтальній площині. Обов'язково слід зіставити північний кінець магнітної стрілки з літерою «С» або цифрою «0». У такому положенні стрілка показує напрямок місцевого меридіана. Для отримання точних даних потрібно стежити, щоб поблизу компаса не було предметів з металу, чавуну, сталі, щоб уникнути спотворення показань. Із використанням компаса можна пересуватися по азимуту. Терміном «азимут» називають кут між напрямком на північ і напрямком на заданий пункт.

У повсякденному житті людині найчастіше необхідно не тільки орієнтуватися на місцевості, але й визначати відстані між різними точками. Для цього використовують багато різних методів: на око, кроками, з використанням мотузки, крокового циркуля, мірної нитки, рулетки, тощо. Найпростіше орієнтуватися на місцевості по карті або за планом місцевості. У скільки разів дана відстань зменшена на карті показує масштаб місцевості, який може бути чисельний, іменований та лінійний.

За зірками. Орієнтування за зірками зводиться до вміння знайти на небозводі Полярну зірку, яка завжди показує напрямок півночі. її можна знайти за сузір’ям Великої Ведмедиці або за сузір’ям Кассіопеї (Рис. 2.4). Полярна зірка – найяскравіша зірка в сузір’ї Малої Ведмедиці, яке має вигляд повернутого ковша. За Місяцем. Якщо при сильній хмарності Полярної зірки не буде видно, але видно Місяць, то права половина диска Місяця о 19 год вказує нам напрямок на південь, о першій годині ночі – на захід. Повний Місяць о 19 год знаходиться на сході, о першій годині ночі – на півдні, о 7 год ранку – на заході. Коли ж видно ліву половину диска Місяця, то о першій годині ночі Місяць буде знаходитись на сході, а о 7 год ранку – на півдні. У період першої та останньої чвертей Місяця, коли ясно видно ріжки півмісяця, напрямок, що показує положення Сонця в даний момент, можна взнати таким способом. Між ріжками півмісяця в думці натягається тятива. Наклавши на і по тятиву (на її середину) стрілу, треба простежити її напрямок. Стрілка буде спрямована в центр Сонця За сонцем. За сонцем можна визначити сторони горизонту пам’ятаючи, що в нашій півкулі воно приблизно знаходиться: О 7 годині – на сході; 0 13 годині – на півдні; 0 19 годині на заході; О 1 годині – на півночі (спостерігається влітку за полярним кругом). В лісі. Кора хвойних і листяних дерев звичайно значно темніша й більше вкрита мохом та лишайниками з північного боку.