Традиції святкування Різдва в Україні

Про матеріал

Виклад матеріалу пропонується у формі уроку - концерту, у якому беруть участь учитель у ролі ведучого та виконавці - діти. У розробці використано книгу О. Вересая "Звичаї українського народу", вірші українських класиків та тексти наших відомих колядок.

Перегляд файлу

ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ РІЗДВА В УКРАЇНІ

Конспект уроку в 5 класі

Мета: розкрити суть традиційного святкування Різдва Ісуса Христа; ознайомити учнів з основними святами різдвяного циклу та перлинами українського фольклору - колядками і щедрівками;

виховувати любов до рідного краю, його традицій та звичаїв; розвивати творче мислення, пам'ять, увагу, мовленнєву компетентність.

Тип уроку: урок – концерт.

Методи: бесіда, гра «Продовжуй колядку»

Обладнання: Святе Письмо, Золота книжка із серії «Християнська читанка», різдвяна шопка, гілочки сосни у вазі, вишитий рушник, свічка.

Хід уроку

Христос народився! Дорогі діти, ми переживаємо зараз особливу, радісну подію - народження Божого Сина… у нашому серці. Так, у нашому серці, бо на те і прийшов Спаситель у світ, щоб замешкати серед нас, грішних людей і примирити з Отцем Небесним, навчивши нас любити і прощати. Попросимо в Нього сили, щоб уміти це робити з любові до Бога і ближнього. Молитва.
На домашнє завдання ви готували відповідь на запитання « Що я можу подарувати Ісусові в день Різдва?»

Зачитування відповідей.

Сьогодні у нас незвичайний урок, на якому ви будете виконувати роль артистів і глядачів. У нас – урок концерт і перед нами стоять такі завдання:

Ознайомитися з традиціями святкування Різдва Христового;
Знати складові різдвяного циклу;
Відзначити красу і мелодійність перлинок нашого фольклору – колядок і щедрівок (запис теми у зошити)

Поки ми розпочнемо наш концерт, пригадаймо основні події з життя Ісуса Христа:

Де народився Ісус Христос?
Хто і чому переслідував маленького Ісуса?
Де проживала Пресвята родина під час переслідування?
Куди подався Йосиф з родиною після втечі в Єгипет?
Для чого Господь послав у світ Ісуса Христа?
Протягом якого часу ми будемо вітатися словами «Христос народився»?
Молодці! Ну а зараз розпочинаємо концерт.

Ми. українці, з діда – прадіда вважали Різдво радісним і родинним святом. Зима, сніжок, а в хаті тепло, пахне смачно. Робота вся пороблена, тож можна біля теплого припічка поспівати колядок, щедрівок. Саме вони є невід’ємними елементами різдвяного циклу, який складається з трьох частин:

Різдво
Старий Новий рік (Василія)
Богоявлення (Водохреще, Йордан)
Отже, хто першим нам розповість про традиції святкування Різдва у своїй родині? (виступи дітей)
Тепер – час колядок (виступи дітей)

Читаю вірш І.Овечка «Божа зірка», розповідаю про різдвяні звичаї українців.

Ще поки сонечко спало, господиня вже поралася біля печі. У грубці – 12 полін, на яких готуватиметься Свята вечеря. Вже зварена кутя, кипить у горщиках смачненька страва, все йде своєю чергою. Ось і діти вже біля вікна виглядають першу зірочку. Ось і час сідати до столу, та перед тим Господар заносить найголовніше сніп жита – дідуха і вітається з господинею:
Дай, Боже, здоров’я!
Помагай, Біг! Що ти несеш?
Злато, щоб увесь рік ми жили багато.

Потім господар виходить і повертається з оберемком соломи і кладе його під столом. До столу не сідали доти, поки не погодували всю домашню тваринку, набравши їй зі столу свят - вечірніх страв. Вдарити тваринку у цей святий час вважалося великим гріхом. Також наші предки вірили, що худібка на Різдво розмовляє людською мовою, тільки підслуховувати цього нікому не можна. Коли господарі з новоспеченими буханцями хліба обійшли всю господарку, господар знову набирає по ложці страв і виходить з хати, щоб закликати до вечері мороз, сірого вовка та стихії – бурі, злі вітри, примовляючи:

Ой морозе, морозе, іди до нас кутю їсти, а як не йдеш, то не йди ні на нашу пшеницю і усяку пашницю!
Ой ти, вовче сірий, іди до нас кутю їсти, а як не йдеш, то не бери наших ягнят, телят, поросят!
Ой ви,бурі, злії вітри, ходіть до нас на Святу вечерю, а як не приходите зараз, то не приходьте і вліті, та не робіть нам шкоди ні на ярині, ні на житі! Після цього дійства господар заходив у хату і родина сідала за стіл вечеряти. Обов’язковим ділом було покласти на окрему тарілку їжу для душ усіх померлих у роду. Коли родина повечеряла, починали колядувати і починали з колядки «Бог Предвічний народився».
А ви знаєте цю колядку? Виконання колядки під фонограму.
На другий день, після Різдва молодь ходила з вертепом і прославляла Новонародженого Ісуса колядками.
Зверніть увагу на цю шопку. Колись (у16 -17ст.) була традиція носити від хати до хати вертеп, своєрідний ляльковий театр, який мав вигляд похідного двоповерхового будиночка. На верхньому поверсі відбувається містерія – народження Спасителя, на нижньому – трон Ірода та його воїни. Як бачимо, тепер шопка, або вертеп, мають такий вигляд. Діти розглядають шопку.
А що ви знаєте про колядку?
Польський мовознавець Лінде вважав, що Коляда – це ім’я київського божка, який вважався богом зимових свят так само, як у римлян Янус. Янус – староіталійський бог руху сонця, ходу і переходу(дослівно – двері, ворота), який зображувався на монетах із подвійним обличчям(переміна дня і ночі). Йому був призначений початок дня і року, тому січень,як початковий місяць року називається януарій(англ..ganuariae). У римо – католицькій церкві є гімн, у якому слово колядо означає хвалити, вихваляти. Можливо від цього походить традиція прославляти Христа, господарів дому, дітей. Також у римській церкві був звичай на Різдво Христове вірним роздавати печиво, яке мало форму ясел, пелюшок і називали його календами.

У слов’янських народів (чехів, сербів, болгар) колядою називали величальну пісню – вітання з Новим роком, за яку отримували подарунки. У нас, українців, слово коляда має такі значення:

Різдвяні свята.
Пісня, у якій прославляємо Христа.
Винагорода за величальну пісню (запис у зошити)
А тепер – час засівати! Це доручали робити хлопчикам. Ї робили вони це рано – вранці, коли тільки - но починало світати.
Хто буде нам засівати?(хлопці по черзі виконують новорічні віншування.
А ще на Василія молодь водила козу, хлопці переодягалися на Меланку і так, жартуючи, ходили і веселилися від хати до хати
Прийшов час і щедрівочки. Читаю вірш Д. Білоуса «Щедрий вечір»
Хто ж нам пощедрує? ( діти виконують щедрівки)
На Водохреще, або Йордан ч Богоявлення ми святимо водицю. У цей благодатний час вона має цілющу силу. Нею ми посвячуємо свої домівки, подвір’я, а сміливці пірнають в ополонку щоб оздоровитися і не хворіти.

Читаю вірш Л. Дяченко «Водохреще»

Послухаємо щедрівки у виконанні ансамблю дівчат.

- А зараз – час для гри «Продовжіть колядку» (клас ділиться на три групи і діти по черзі співають кілька рядків однієї колядки, несподівано зупиняють, продовжити гру повинна інша команда, починаючи вже іншу колядку і знову раптово зупинити, щоб інша команда продовжила гру. Виграє та команда, яка знатиме найбільше колядок).
Закріплення вивченого матеріалу («Мікрофон»)