Традиції святкування Різдва в Україні

ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ РІЗДВА В УКРАЇНІ

Конспект уроку в 5 класі

Мета: розкрити суть традиційного святкування Різдва Ісуса Христа; ознайомити учнів з основними святами різдвяного циклу та перлинами українського фольклору -  колядками і щедрівками;

виховувати любов до рідного краю, його традицій та звичаїв; розвивати творче мислення, пам'ять, увагу, мовленнєву компетентність.

Тип уроку: урок – концерт.

Методи: бесіда, гра «Продовжуй колядку»

Обладнання: Святе Письмо, Золота книжка із серії «Християнська читанка», різдвяна шопка, гілочки сосни у вазі, вишитий рушник, свічка.

Хід уроку

1.               Христос народився! Дорогі діти, ми переживаємо зараз особливу, радісну подію  - народження Божого Сина… у нашому серці. Так, у нашому серці, бо на те і прийшов Спаситель у світ, щоб замешкати серед нас, грішних людей і примирити з Отцем Небесним, навчивши нас любити і прощати. Попросимо в Нього сили, щоб уміти це робити з любові до Бога і ближнього. Молитва.
2.               На домашнє завдання ви готували відповідь на запитання « Що я можу подарувати Ісусові в день Різдва?»

Зачитування відповідей.

3.               Сьогодні у нас незвичайний урок, на якому ви будете виконувати роль артистів і глядачів. У нас – урок концерт і перед нами стоять такі завдання:

•                   Ознайомитися з традиціями святкування Різдва Христового;
•                   Знати складові різдвяного циклу;
•                   Відзначити красу і мелодійність перлинок нашого фольклору – колядок і щедрівок (запис теми у зошити)

Поки ми розпочнемо наш концерт, пригадаймо основні події з життя Ісуса Христа:

•                   Де народився Ісус Христос?
•                   Хто  і чому переслідував маленького Ісуса?
•                   Де проживала Пресвята родина під час переслідування?
•                   Куди подався Йосиф з родиною після втечі в Єгипет?
•                   Для чого Господь послав у світ Ісуса Христа?
•                   Протягом якого часу ми будемо вітатися словами «Христос народився»?
•                   Молодці! Ну а зараз розпочинаємо концерт.

Ми. українці, з діда – прадіда вважали Різдво радісним і родинним святом. Зима, сніжок, а в хаті тепло, пахне смачно. Робота вся пороблена, тож можна біля теплого припічка поспівати колядок, щедрівок. Саме вони є невід’ємними елементами різдвяного циклу, який складається з трьох частин:

•                   Різдво
•                   Старий Новий рік (Василія)
•                   Богоявлення (Водохреще, Йордан)
•                   Отже, хто першим нам розповість про традиції святкування Різдва у своїй родині? (виступи дітей)
•                   Тепер – час колядок (виступи дітей)

Читаю вірш І.Овечка «Божа зірка», розповідаю про  різдвяні звичаї українців.

•                   Ще поки сонечко спало, господиня вже поралася біля печі. У грубці – 12 полін, на яких готуватиметься Свята вечеря.  Вже зварена кутя, кипить у горщиках смачненька страва, все йде своєю чергою. Ось і діти вже біля вікна виглядають першу зірочку.  Ось і час сідати до столу, та перед тим Господар заносить найголовніше сніп жита – дідуха і вітається з господинею:
•                   Дай, Боже, здоров’я!
•                   Помагай, Біг! Що ти несеш?
•                   Злато, щоб увесь рік ми жили багато.

Потім господар виходить і повертається з оберемком соломи і кладе його під столом. До столу не сідали доти, поки не погодували всю домашню тваринку, набравши їй зі столу свят - вечірніх страв. Вдарити тваринку у цей святий час вважалося великим гріхом. Також наші предки вірили, що худібка на Різдво розмовляє людською мовою, тільки підслуховувати цього нікому не можна. Коли господарі з новоспеченими буханцями хліба обійшли всю господарку, господар знову набирає по ложці страв і виходить з хати, щоб закликати до вечері мороз, сірого вовка та стихії – бурі, злі вітри, примовляючи:

•                   Ой морозе, морозе, іди до нас кутю їсти, а як не йдеш, то не йди ні на нашу пшеницю і усяку пашницю!
•                   Ой ти, вовче сірий, іди до нас кутю їсти, а як не йдеш, то не бери наших ягнят, телят, поросят!
•                   Ой ви,бурі, злії вітри, ходіть до нас на Святу вечерю, а як не приходите зараз, то не приходьте і вліті, та не робіть нам шкоди ні на ярині, ні на житі! Після цього дійства господар заходив у хату і родина сідала за стіл вечеряти. Обов’язковим ділом було покласти на окрему тарілку їжу для душ усіх померлих у роду. Коли родина повечеряла, починали колядувати і починали з колядки «Бог Предвічний народився».
•                   А ви знаєте цю колядку? Виконання колядки під фонограму.
•                   На другий день, після Різдва молодь ходила з вертепом і прославляла Новонародженого Ісуса колядками.
•                   Зверніть увагу на цю шопку. Колись (у16 -17ст.)  була традиція носити від хати до хати вертеп, своєрідний ляльковий театр, який мав вигляд похідного двоповерхового будиночка. На верхньому поверсі відбувається містерія – народження Спасителя, на нижньому – трон Ірода та його воїни. Як бачимо, тепер шопка, або вертеп, мають такий вигляд. Діти розглядають шопку.
•                   А що ви знаєте про колядку?
•                   Польський мовознавець Лінде вважав, що Коляда – це ім’я київського божка, який вважався богом зимових свят так само, як у римлян Янус. Янус – староіталійський бог руху сонця, ходу і переходу(дослівно – двері, ворота), який зображувався на монетах із подвійним обличчям(переміна дня і ночі). Йому був призначений початок дня і року, тому січень,як початковий місяць року називається януарій(англ..ganuariae). У римо – католицькій церкві є гімн, у якому слово колядо означає хвалити, вихваляти. Можливо від цього походить традиція прославляти Христа, господарів дому, дітей. Також у римській церкві був звичай на Різдво Христове вірним роздавати печиво, яке мало форму ясел, пелюшок і називали його календами.

      У слов’янських народів (чехів, сербів, болгар) колядою називали величальну пісню – вітання з Новим роком, за яку отримували подарунки. У нас, українців, слово коляда має такі значення:

•                   Різдвяні свята.
•                   Пісня, у якій прославляємо Христа.
•                   Винагорода за величальну пісню (запис у зошити)
•                   А тепер – час засівати! Це доручали робити хлопчикам. Ї робили вони це рано – вранці, коли тільки - но починало світати.
•                   Хто буде нам засівати?(хлопці по черзі виконують новорічні віншування.
•                   А ще на Василія молодь водила козу, хлопці переодягалися на Меланку і так, жартуючи,  ходили і веселилися від хати до хати
•                   Прийшов час і щедрівочки. Читаю вірш Д. Білоуса «Щедрий вечір»
•                   Хто ж нам пощедрує? ( діти виконують щедрівки)
•                   На Водохреще, або Йордан ч Богоявлення ми святимо водицю. У цей благодатний час вона має цілющу силу. Нею ми посвячуємо свої домівки, подвір’я, а сміливці пірнають в ополонку щоб оздоровитися і не хворіти.

Читаю вірш Л. Дяченко «Водохреще»

•                   Послухаємо  щедрівки у виконанні ансамблю дівчат.

4.               - А зараз – час для гри «Продовжіть колядку» (клас ділиться на три групи і діти по черзі співають кілька рядків однієї колядки, несподівано зупиняють, продовжити гру повинна інша команда, починаючи вже іншу колядку і знову раптово зупинити, щоб інша команда продовжила гру. Виграє та команда, яка знатиме найбільше колядок). 
5.               Закріплення вивченого матеріалу («Мікрофон»)

•                   Що нового ви довідалися на уроці, що вам найбільше запам’яталося і сподобалося?

6.Домашнє завдання: вивчити нову колядку або щедрівку, яку ми ще з вами не чули.

7. Заспіваймо разом «Бог ся рождає»