Тренінг для педагогів «Ментальне здоров»я під час війни: подолання стресу та пошук ресурсів»
Про матеріал
Психологічний тренінг - це форма активного навчання, яка дозволяє людині самій формувати навички й уміння в побудові продуктивних психологічних та соціальних міжособистісних відносин, аналізувати соціально-психологічні ситуації зі своєї точки зору і позиції партнера, розвивати в собі здібності пізнання і розуміння себе й інших у процесі спілкування.Районний семінар психологічної служби
«Ментальне здоров»я під час війни: подолання стресу та пошук ресурсів»
Шановні колеги,
Ми живемо в часи, які випробовують нас на міцність, стійкість і здатність зберігати себе в умовах надзвичайного стресу. Війна принесла нові виклики, з якими кожен із нас стикається щодня: страх, невизначеність, втрата і виснаження ресурсів.
Сьогоднішній семінар – це простір підтримки, розуміння і відновлення. Ми зібралися тут, щоб поговорити про те, як зберігати ментальне здоров’я, як знаходити сили в собі та своєму оточенні, а також як допомагати тим, хто поруч.
Ментальне здоров’я – це основа нашої стійкості, це здатність відновлюватися, адаптуватися та жити далі, навіть у найскладніших умовах. Сьогодні ми розглянемо практичні інструменти, які допоможуть долати стрес, наповнювати себе енергією і знаходити ресурси для руху вперед.
Нехай цей семінар стане для вас не лише джерелом знань, а й нагадуванням, що разом ми сильніші, а турбота про себе – це наш перший крок до перемоги.
Дякую, що ви тут. Розпочинаємо!
Вправа на знайомство «Наш вулик»
Мета: познайомитися з учасниками програми, створити позитивну атмосферу в групі, сприяти ефективній взаємодії між учасниками.
Учасники обирають одну із запропонованих бджілок, з якою ви себе асоціюєте, чому і з яким настроєм до нас завітали?
Які асоціації у вас виникають зі створеним нами вуликом?
Перегляд відео «Стрес під контролем, шляхи до внутрішнього спокою»
Тема нашого семінару «Ментальне здоров»я під час війни: подолання стресу та пошук ресурсів», тому сьогодні ми з вами трішки розвантажимось не лише психологічно, а й емоційно, пригадаємо ще раз як ми маємо дбати про себе, піклуватись про свою внутрішню дитину, поділимось де черпати таки той такий необхідний нам ресурс в такий нелегкий для нас час.
Пропоную Вам написати на листочках свої очікування від сьогоднішнього семінару. Для когось це буде отримання позитивних емоцій, для когось – відкриття для себе щось нового або виявлення певних змін у своїй поведінці і т.д. Тому пропишіть очікувані результати для себе.
Напевно, кожен із Вас помітив перед собою солодкий презент у вигляді цукерки. Зараз я пропоную Вам її не з’їсти, а обгорнути листочком, де Ви прописали свої очікування від сьогоднішнього семінару для того, аби по завершенню порівняти, чи справдилися ваші очікування з реальними результатами.
Вправа «Кулька»
Учасники отримують повітряні кульки.
Уявіть собі, що найпотаємніші бажання, почуття, все цінне, що у вас є ви можете вкласти у цю кульку. Надуйте кульку, закрийте очі, подумки вкладіть туди те, що любите і що найбільше цінуєте….
Пауза. Через хвилину психолог проколює кульки голкою.
Робота з емоційними реакціями учасників:
Що ви відчули, коли пробили вашу кульку?
Що захотілося зробити?
Коли у вас виникають подібні відчуття?
Хто ними керує?
Куди вони зникають?
Завдання до груп : Ситуації, які можуть викликати у вашому повсякденному житті стрес?
Робота в групах, по закінченню групи презентують, розповідають про стресові ситуації.
1 група. Як же поводиться наш організм в умовах стресу?
2 група. Пропонуємо вам обговорити та записати вашою групою, що ж відбувається з вашим тілом, коли воно відчуває стрес?
3 група. Що відбувається з людиною в емоційному стані? Обговорення.
Вправа «Глечик»
Ми вже з вами заселили наш вулик бджолами, також ми визначили стрес-фактори, що впливають на нас. А тепер нам важливо визначити свої ресурси та вміння, що допомагають долати життєві стреси. Кожен з вас отримала глечик, на якому ви маєте записати, як ви даєте раду стресам, як ви відновлюєтесь.
Після того, як учасники виконали завдання, озвучити свій результат та приклеїти глечики біля своєї бджілки на створеному раніше плакаті.
Притча «Спокій і тільки спокій»
Жінка стояла в черзі й слухала, як дідусь, звертаючись до онука, тихо і спокійно повторював:
— Іване, Іване, розслабся, не переймайся. Ще п’ять хвилин — і ми будемо вдома. Заспокойся, будь ласка. Хлопчик бігав навколо, намагався дістати ще солодощів із полиць, бурмотів щось про те, що йому “все це треба”. Дідусь був незворушний, ні на мить не підвищив голосу, тільки продовжував говорити свої спокійні слова. Жінку це дуже вразило. “Я б уже не витримала,” — подумала вона, дивлячись, як дідусь повільно збирає покупки і веде вередливого онука до виходу. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила, як дідусь і хлопчик сідають у машину. Вона підійшла і сказала:
— Вибачте, це, звісно, не моя справа, але ви в супермаркеті просто дивно себе поводили. Як вам вдається так спокійно реагувати на все це?
Дідусь усміхнувся і відповів:
— О, я весь цей час говорив не з онуком, а з собою. “Іване, розслабся, не переймайся. Заспокойся.” Бо інакше я б давно втратив терпіння!
Жінка здивувалася, а потім засміялася. Вона зрозуміла, що справжній секрет у тому, щоб спершу заспокоїти себе, а вже потім — дитину.
Гра «Відгадай емоцію»
Учасникам роздаються заготовлені картки, на яких відмічені емоції, і те, за допомогою яких частин тіла потрібно ці емоції виразити.
Наприклад, картка «Сум. Руки» – означає, що сум потрібно виразити за допомогою рук. Учасникам потрібно відгадати, яку емоцію виражають. (Емоції: «Горе. Обличчя», «Радість. Губи», «Чванливість. Права рука.» «Гордість. Спина.», «Страх. Ноги.», «Відданість. Очі.», «Здивування. Очі, рот.»
Обговорення: - Що дала ця вправа? Які почуття виникали під час виконання? - Які емоції виконувати було приємно, а які ні ?
Дискусія «Чи потрібно вчитись володіти своїми емоціями?»
ГРА-РОЗМИНКА “М’ЯЧИК ПО КОЛУ”
Хід вправи. Всі учасники разом з керівником стають по колу, тримаючи руки за спиною. Керівник, в чиїх руках знаходиться м’ячик, пропонує учасникам передавати його по колу із рук в руки яко можна швидше, але таким чином, щоб він не упав на підлогу. При цьому треба промовляти в першому колі – колір, в другому – ім’я, в третьому – професію і т.д. Хто повторюється чи випускає із рук м’ячик – вибуває з гри. Хто залишився в грі після 4-6 кіл (їх кількість визначається необхідністю та наявністю часу), отримують подяку керівника як самі спритні й уважні. Вони допомагають керівнику в організації наступної вправи.
Вправа на усвідомленність
- Які перші думки до вас прийшли, коли ви побачили цю картинку?
- Що відбувається на картинці?
Ця картинка саме про усвідомленість, про усвідомлені дії нами.
Усвідомлено можна : застеляти ліжко, пити каву, чистити зуби, приймати душ, одягатись, приймати їжу, розчісувати волосся…
Миєш чашку – думай про чашку.
Вправа «Ресурс» Колесо Фортуни
Усвідомлена діяльність
Не помилюся, коли скажу, що у кожного з нас є свій улюблений напій. Хтось полюбляє чай, хтось фанат кави. Ці напої не для того, щоб втамувати спрагу, вони – для насолоди. Ми насолоджуємося ароматом напою, можемо милуватися кольором, смакувати кожним ковточком. Таке чаювання або «кавування» заспокоює, розслабляє або бадьорить, покращє настрій.
Але буває так, що взявши чашку до рук повною, в якийсь момент ми дивуємося, що вона вже порожня, а ми не памятаємо, коли її спустошили, не відчули ні аромату, ні смаку, ні тепла напою. Така цремонія без усвідомлення не приносить ні задоволення, ні заспокоєння, навпаки - зявляється відчуття втрати, втрати можливості наповнитися приємними відчуттями всього за де-кілька хвилин, не докладаючи зусиль.
Це відбувається тому, що коли ми займаємося звичними справами, то виконуємо дії автоматично. Оскільки це не потребує концентації уваги, то наш мозок може в цей момент переносити нас в інший час, інше місце, інші обставини. Ми можемо поринути думками у минуле або у майбутнє. І чудово, коли це приємні спогади, або райдужні мрії про щасливе майбутнє. Заглиблення в такі думки викликає приємні емоції, навіть приємні відчуття в тілі. Це відбувається тому, що відчуття радості передається від мозку по нервовій системі до кожної клітини, і тіло не розрізняє, чи це реальна чи уявна радість. От чому ми так багато чуємо про позитивне мислення і чому воно таке корисне.
Коли ж ми згадуємо неприємні, чи травматичні події, або уявляємо, що може статися в майбутьому «в чорних тонах», то тіло переживає реальний стрес. Щоб повернути себе в реальність, потрібно «заземлитися», відчути себе тут і зараз (в реальному місці, в реальному часі, в реальних обставинах). Для цього потрібно увімкнути всі свої органи чуття і концентрувати свою увагу на тому, що відбувається довкола і всередині себе (що я бачу; чую; відчуваю на смак, на дотик, на нюх).
Як їсти усвідомлено (на прикладі цукерки бджілки)
Покладіть її перед собою і розгляньте якої вона форми, вона велика чи маленька, у неї є обгортка? Якщо є, то яка вона.
Візьміть у руку, легенько натисніть її, яка вона: тверда чи м’яка?
Чи відчуваєте ви її запах?
Тепер можете покласти на язик, але не поспішайте її їсти. Спробуйте її покрутити язиком у роті. Відчуйте, як її смак наповнює вас.
Тепер повільно можете почати її жувати, але не поспішайте ковтати.
Тепер можете ковтнути. Зосередьте увагу на тому, що смак ще досі присутній і як він потрошки зникає.
Ваші відчуття та емоції під час усвідомленого смакування цукеркою.
Вправа «Казка»
Тепер, коли ми з Вами розговорилися, пропоную Вам відчути себе у ролі казкаря. Всі ми в дитинстві обожнювали, коли хтось із дорослих розповідав нам казки із щасливим кінцем. Згодом ми самі почали читати казки. Хтось, можливо, навіть намагався їх писати. Проте, наша з Вами казка буде особливою. Вона буде про те, як Україна здобула перемогу. Але наголошую на тому, що кожен із Вас має долучитися до складання казкової розповіді і сказати по 1 реченню. Я почну, а ви продовжуйте.
«Колись дуже давно на світі жили люди, які пережили страхіття війни.»
Орієнтовна відповідь: «Нове покоління людей почало прислухатися до думок інших людей, аби знову не пережити пекло війни.»
Отже, шановні колеги, на цій позитивній ноті ми завершуємо наш семінар. Хтось відчув приємні емоції, хтось – не дуже. Проте хочу нагадати, що на початку Ви записували свої очікування від семінару. У когось вони справдилися, комусь, можливо, щось не сподобалося. Якщо є такі, кому не сподобалося, Ви можете повернути мені цукерки назад. Так я знатиму, що для вас захід був не цікавим.
Я дякую вам за цікаво проведений час. Сподіваюся, ця зустріч була не останньою!
Передбачення