ТРЕНІНГ для педагогів "В єдності гармонія"

ТРЕНІНГ для педагогів "В єдності гармонія"

                                                                         Зібратися разом – це початок,

                                                                             Залишитися разом – це прогрес,

                                                                                       Працювати разом – це успіх.

                                                                                                             (Генрі Форд)

 

   Світ  дітей  з  особливими  освітніми  потребами,  або  дітей з обмеженими  можливостями,  як  їх  ще  називають, - особливий та розмаїтий.  Вони  вчаться  жити  повноцінним  життям,  тому  завдання  дорослих – допомогти  їм  у  цьому.  Як  саме  це  зробити – покаже  наш  тренінг.

 

   Мета: розширити  знання  педагогів,  сформувати  вміння  адаптуватися  і  легко  знаходити  контакт  з  дітьми  з  особливими  потребами,  активізувати особистісний  потенціал  та  оптимально  реалізувати  креативний  підхід  у  нестандартних  ситуаціях. Актуалізація досвіду роботи педагогів з дітьми ОПР. Підвищення професійної компетентності учасників семінару щодо гармонійного розвитку та виховання дітей з особливими потребами  розвитку  в ДНЗ.

Уточнення основних понять «інклюзія», «інклюзивний підхід», «інтеграція» тощо. Відпрацювати ефективні способи взаємодії з дітьми, які мають порушення в емоційно-вольовій сфері.Сприяти  впровадженню нетрадиційних технік та прийомів в роботі з дітьми, які мають індивідальні особливості поведінки.

Мозковий штурм.  Продовжити речення: інклюзія – це…

Інтеграція - зусилля, спрямовані на введення дітей з особливими освітніми потребами у регулярний освітній простір. Отже, ми пристосовуємо дитину  до вимог дошкільного закладу. Інклюзія передбачає пристосування ДНЗ та їх загальної освітньої філософії та політики до потреб усіх дітей – як обдарованих, так і тих, котрі мають особливі потреби.

Інклюзивний садок – заклад освіти, який забезпечує інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей, створює позитивний клімат в шкільному середовищі.

Не дивлячись на те, що інклюзивні школи забезпечують сприятливі умови для досягнення рівних можливостей і повної участі, для їх ефективної діяльності необхідні спільні зусилля не лише з боку педагогів та персоналу ДНЗ, а й ровесників, батьків, членів родин.

 

Основний принцип інклюзивної школи полягає в тому що, всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними.

Діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм для забезпечення успішності процесу навчання та виховання.

Інклюзія  є найбільш ефективним засобом, який гарантує солідарність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими потребами та їхніми ровесниками.

Ключовий принцип, який лежить в основі інклюзивного підходу, полягає в тому, що загальноосвітні заклади  мають бути відкритими для всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей. До їх числа належать діти з проблемами у розвитку та обдаровані діти, безпритульні і працюючі діти, діти, котрі належать до мовних, етнічних чи культурних меншин.

Вправа – вітання  «Мій  настрій»

Учасники по  черзі називають  себе,  описують  свій  настрій  та  очікування  від  заняття. Свої  очікування  записують  на  листочках  і  прикріплюють  до  «Дерева  очікування»

Повідомлення  теми  та  мети

Правила  роботи  групи

Педагог.  Для  чіткої  роботи  нам  потрібно  скласти  правила  нашої  роботи:

• говорити  від  свого  імені.
• обговорювати  дію,  а  не  особу.
• бути  активними.
• слухати  і  чути.

Вправа «Частини  тіла»

Педагог.  Ви  маєте 5 секунд  на те,  щоб  об’єднатися  в  пари  і  потиснути  руку  своєму  партнеру. А тепер  дуже  швидко  «привітаємось»  одне  з  одним  таким  чином:

-  права  рука  до  правої  руки;

- ніс  до  носа;

- вухо  до  вуха;

- спина  до  спини;

- стегно  до  стегна;

- п’ятка  до  п’ятки.

Чи  сподобалась  вам  вправа?   У  вас  все  виходили  легко  і  швидко.  А  тепер  частина  з  вас  стане  «інвалідами»:

• з  вадами  слуху  (вушні  затички);
• з  вадами  зору  (пов’язка  на  очах)»
• з  вадами  інтелекту;
• з  дефектами  мовлення  (заїкання);
• з  порушенням  опорно – рухового  апарату  (на  стільцях).

Спробуємо  привітатися  ще  раз.

Як  почувалися  наші  «інваліди»?

Як  почувалися  здорові?

Які  ваші  враження?

Вправа  «Ярлики»

Педагог.  Тепер  ми  спробуємо  заглибитись  в  емоційний  світ  дітей  з  особливими  потребами.  Як  їм  живеться  у  колі  здорових?

В  однієї  половини  учасників  на  голові  корона,  на  ній  написано певне  ставлення  до  цієї  особи,  інша  частина  учасників  має  ставитись  до  власника корони  так,  як  на  ній  вказано.  За  відповідним  ставленням  до  себе  власник  корони  має  здогадатись,  що  на  ній  написано.

Написи:

«жалій  мене»;

«розмовляй  так,  ніби  мені  5 років»;

«ігноруй  мене»;

«підбадьорюй  мене»;

«кажи,  що  я  нічого  не  вмію  і  не  можу»;

«корч  мені  гримаси»;

«усміхайся  мені»;

«будь  похмурим».

Що  відчув  кожен  з  вас  під  час  цієї  вправи?

Вправа  «Фасилітатор»

Педагог.  Об’єднуємось  у  дві  групи  за  принципом  «день – ніч».  Тихенько  я  кожній  групі  скажу  завдання.  Перша  група  стоїть  витягнувши  руки  вперед  і  заплющивши  очі.

Друга  група,  коли  побачить,  що  руки  партнера  опускаються  вниз,  легенько  їх  підтримує,  аж  доки  відчує,  що  підтримка  вже  не  потрібна.  Тоді  заберіть  руки,  і  знову  підставте,  коли  знадобиться.

Як  ви  почувалися?

Чи  добре  було  тим,  кому  час  від  часу  підтримували  руки?

Чи  добре  було  тим,  кому  постійно   підтримували  руки?

Перша  група  -  це  діти,  яким  потрібна  наша  підтримка,  а  друга  -  ми,  вчителі.

Отже,  який  можна  зробити  висновок?

Чого більше позитивних висловлювань,  чи негативних вчинків по відношенню до дітей з ОПР.

Гра «Ярлики»

Матеріали: клейка стрічка, картки з зверненнями, будівельний матеріал, іграшки

Завдання: Педагогам роздаються ярлики в вигляді карток  на кожній картці написано  одне з таких звернень:

Агресивний – остерігайтеся мене,  поступайтесь мені місцем;

Дружелюбний – прислухайтеся до мене;

Затримка розвитку – спрощуйте і повторюйте все мені;

Спотворене обличчя – уникайте зорового контакту зі мною;

Обдарований – завжди погоджуйтеся зі мною;

Поганий слух – говоріть голосно, жестикулюйте;                                                                    Лідер – уважно слухайте мене;                                                                                                Заразний – тримайтеся від мене подалі                                                                                         Прикріпити картки на спину сусіда так, щоб ніхто не бачив, що написано на його картці. Педагоги, які отримали картки, граються в групах по 4-5 осіб з будівельним матеріалом та іграшками, всі інші  намагаються вести себе згідно звернень на картках по відношенню  до «граючих» колег (використовуючи жести, міміку, звернення). Педагоги з картками повинні здогадатися, який у них ярлик.                         Запитання: Як ви здогадалися, який у вас ярлик? Що відчуваєте після гри, під час гри?                                                                                                                                                Підсумок: (Комусь  підтримка  потрібна  постійно,  комусь – інколи.  Завдання  вихователя – відчути,  коли,  кому  та  яку  підтримку  потрібно  надати) Чого більше позитивних висловлювань,  чи негативних вчинків по відношенню до дітей з ОПР.

Вправа  «Піраміда  Маслоу»

Педагог.  У  людських  потреб  є  своя  ієрархія,  тобто  серед  них  є  базові  (розташовані  в  основі)  і  високі  потреби  (згори  піраміди).  Розгляньте  піраміду  потреб,  розроблену  американським  ученим  Абрахамом  Маслоу. Спробуйте  адаптувати  її  до  дітей  з  особливими  освітніми  потребами.  Як  і  хто  їх  може  задовольнити,  щоб  дитина  розвинулась  у  гармонійну  особистість?

Презентації  груп

Підсумок

Казочка по колу «Про хлопчика з особливими потребами»

Матеріали: свічка, глечик, дзвіночок, металофон

Завдання: з дотриманнням всіх золотих правил казкотерапії (ритуал входу в казку, основна частина, вихід з казки) педагогам по колу пропонується придумати казку про хлопчика з особливими потребами.

Вправа: «Ваші дії по відношенню до дитини з ОПР»

Матеріал: Хлопчик іграшковий на візку

Завдання: По черзі кожен педагог словами або діями звертається до дитини з ОПР.

Лист-звернення до дитини з особливими потребами в розвитку

Завдання: Написати лист-звернення до дитини з ОПР. Зачитати.

Творча робота  педагогів.  Ліплення з тіста

Завдання: Виліпити з тіста першу букву імені дитини з ОПР.

В групі прикрасити  букву спільно з дитиною стразами, бісером тощо (або дати завдання  батькам).

Презентація робіт.

Розподіл на 2 команди: 1. Батьки. 2. Педагоги

Завдання: Команда батьків: Переваги залучення дітей з ОПР в групи здорових однолітків

Команда педагогів: Перешкоди залучення дітей з ОПР в групи здорових однолітків.

Обговорення.

Вправа «вихідний квиток»

Назвіть будь ласка:

3 речі нові (про які ви дізнались на семінарі) :

2 речі корисні :

1 дельта (змінна):

Підсумок:

 

Христианська  притча: свій хрест- своя ноша                                                                             Господь бог роздав всім хреста  і сказав «це твій хрест і тобі його нести. через деякий час зібралися всі народи з проблемою: тяжко нести свій хрест. вирішили звернутися до бога. бог сказав: зніміть свій хрест і покладіть всі разом. різні хрести лежали в цій купі: залізні, дерев’яні, мідні, срібні. виберіть, той хрест, який вам до вподоби, і несіть його. важко, незручно нести. знову всі зійшлися на раду. бог сказав: виберіть, той хрест, який до душі. кожен взяв свій старий хрест, він здався легким, зручним, і всі люди стали щасливими.                                                                        Підсумок: бажаю, щоб обрана нами ноша завжди була легка і до душі. через 100 років не буде важливим в якому костюмі ви ходили, на якій машині їздили, скільки грошей мали на своєму рахунку. буде важливим: хто були ви, і  що ви залишили  в душі хоча б однієї дитини…

Педагог.  Тепер  давайте  виділимо  основні  принципи  ефективної  роботи  з  дітьми  з  особливими  освітніми  потребами:

1.  Ставитись  доброзичливо  і  створювати  для  них  ситуації  успіху.

2.  Враховувати  індивідуальні  здібності  та  стан  здоров’я,  медичний  прогноз.

3.  Створювати  безпечне  середовище, матеріал  викладати  невеликими  частинами  й  коригувати  відповідно  до  сприйняття  дитини.

4.  Обов’язково  вводити  фізкультхвилинки.

5.  Встановлювати  партнерські  стосунки  з  родинами  дітей,  залучати  їх  до  активної  участі  у  педагогічному  процесі.

Рефлексія

Педагог.  Давайте  поаплодуємо  собі  за  гарну  роботу  і  тут,  у  колі,  проведемо  рефлексію.  Які  ж  зміни  сталися  з  нами  впродовж  нашого  заняття?  Чи  справдилися  ваші  очікування,  чи  знайшли  для себе  щось  нове?  Чим  будете  користуватись  у  подальшому  житті?

Вправа  «Прощання»

 Учасники стають у коло, передають один одному свічку  і висловлюють добрі побажання.

 

 

 

 

                                                    Література:

 

Гриценок Л.І., Ткачук І.І. Подолання стигматизації і дискримінації людей (дітей), які живуть з ВІЛ. / Л.І. Гриценок, І.І. Ткачук. – К. : Ніка-Центр, 2005. – 156 с.

Найда Ю., Софій Н. Діти з особливими освітніми потребами [Електронний ресурс] / Освіта UA / Ю. Найда, Н. Софій.. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/upbring/1555/– Назва з екрану.

 

                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.