Тренінг для педагогів ЗДО «Розвиток комунікативної компетентності педагога як основа ефективного спілкування та взаємодії з батьками в ЗДО»

Білик Т.А.

вихователь-методист

ЗДO (ясла-садок) «Дніпряночка»

с.Червoна Слoбoда, Черкаська oбласть, Україна

Тренінг для педагогів ЗДО

«Розвиток комунікативної компетентності педагога як основа ефективного спілкування та взаємодії з батьками в ЗДО»

Тривалість заняття: 1 година.

Матеріал: ручки на кожного учасника, листи паперу по числу учасників, магнітна дошка, картки з фразами для ігор «Тренування інтонації», «Зрозумійте мене правильно», «Гідна відповідь», капелюх, магнітофон, запис танцювальної музики для гри «Чарівний капелюх», запис спокійної музики для релаксації.

Мета: Підвищення комунікативної компетентності педагогів, подолання труднощів педагогів в спілкуванні і взаємодії з батьками, виділення причин комунікативних проблем; організація побудови взаємин з батьками на основі співпраці, і осмислення своєї індивідуальності в процесі педагогічної діяльності.

Завдання:

• усвідомлення педагогами особистих досягнень і проблем у спілкуванні з батьками;
• розвиток здатності педагога адекватно  з позиції партнера сприймати батьків вихованців;
• формування умінь планувати спілкування з батьками;
• допомога в підвищенні впевненості в собі, подолання психологічних перешкод спілкування з батьками;
• реалізація суб'єктивного підходу до батьків.

План проведення

I. Вступ.

Професія педагога, працівника закладу дошкільної освіти, потребує постійної витрати душевних сил і енергії. Вихователь в дитячому садку знаходиться в постійному контакті з адміністрацією, колегами, дітьми та їх батьками.

Проблема взаємодії вихователя і батьків існує завжди. Всі батьки різні, і до кожного потрібно знайти певний підхід. Є безліч причин, які породжують складні відносини. При цьому, на щастя, більшість батьків і вихователів розуміють, що єдино правильний і найкращий вихід полягає у співпраці.

II. Практична частина.

Ведучий:

Шановні колеги! Наше заняття-тренінг я пропоную почати з ігор «Крапля, річка, море», психотехнічної вправи «Тиск.»

Гра «Крапля, річка, море»

Мета: емоційна розрядка, поділ на пари, трійки, п'ятірки. Об'єднання трьох «п'ятірок» в два кола . (2-3 хв)

Інструкція: «Уявіть, що ми - краплі. Хаотично рухаємося по залу в будь-якому напрямку. За сигналом «Річка!» беремо за руку товариша, який стоїть поруч. «Море» - всі беремося за руки ».

Психотехнічна вправа «Тиск»

Мета: усвідомлення різних моделей в спілкуванні і взаємодії з партнером, установка на рівноправне спілкування. (10 хв)

Інструкція: встаньте один проти одного, підніміть руки на рівні грудей і злегка доторкніться один до одного долонями. Домовтеся, хто буде ведучим. Завдання ведучого - злегка надавити на долоні свого партнера. Потім, помінятися ролями і повторіть рух тиску на долоні партнера по грі.

Обміняємося враженням. В якій ситуації Вам було емоційно комфортніше: коли Ви тиснули або коли Ваш партнер тиснув на Ваші долоні?

Спробуйте не тиснути один на одного, виконуйте спільні руху так, щоб між вами виникло взаємне відчуття тепла. Наскільки приємніше співпрацювати на рівних, а не домагатися переваги? Не забувайте, що прагнучи до психологічного тиску на партнера по спілкуванню (батько, колега, дитина), ми ризикуємо викликати у нього реакцію не підпорядкування, а обурення. І замість допомоги, він просто відмовиться від контакту з нами.

Ведучий: Сідайте на свої місця.

Теоретичний вступ

 «Правила побудови ефективного спілкування». (7 хв)

Ведучий:

Пропоную Вам ознайомитися з правилами ефективного спілкування. У спілкуванні з батьками існують свої закономірності. Основа ставлення до нас людини закладається в перші 15 секунд! Для того, щоб благополучно увійти в довіру з перших секунд, необхідно застосувати «Правило трьох плюсів» (щоб заручитися підтримкою співрозмовника потрібно дати йому як мінімум три психологічних плюса).

Найуніверсальніші - це: посмішка , ім'я співрозмовника, комплімент. Для того щоб люди хотіли з нами спілкуватися, ми самі повинні демонструвати свою готовність спілкуватися з ними. І співрозмовник повинен це бачити. Необхідна щира, доброзичлива усмішка!

  Ім'я людини - це найсолодший і найважливіший для нього звук на будь-якій мові. Важливо використовувати ім'я-по батькові при вітанні. Не просто кивнути або сказати: «Здрась-ті!», а «Здрастуйте, Ганно Іванівно!».

У конфліктній ситуації, бажаючи зняти гостроту, люди підсвідомо починають частіше використовувати ім'я свого співрозмовника (прийти до згоди можна значно швидше ). Тому часто нам потрібно не стільки наполягти на своєму, скільки побачити, що люди до нас прислухаються, почути при цьому своє ім'я. Найчастіше ім'я буває вирішальною краплею, щоб справа обернулася в нашу користь.

У спілкуванні найбільше застосовується непрямий комплімент: ми хвалимо те, що йому дороге: мисливцеві - рушниця, батькові - його дитина.

Втомлені після роботи батьки особливо уразливі відносно доброго і поганого поводження дитини. Тому спочатку потрібно розповісти про успіхи і тільки в кінці тактовно можна розказати про проблемні сторони дитини.

Крім цих прийомів існують і інші прийоми встановлення гарного контакту з співрозмовником.

• Одночасно з посмішкою необхідний доброзичливий, уважний погляд (контакт очей). Але не слід «свердлити» співрозмовника поглядом.
• Коротка дистанція і зручне розташування (від 50 см до 1,5 м). Така дистанція характерна для бесіди близьких знайомих, друзів, тому співрозмовник підсвідомо налаштовується нас вислухати і допомогти - завдяки цій дистанції ми сприймаємося ними «ближчими». Але не можна переступати «кордони» особистого простору співрозмовника!

Необхідно прибрати бар'єри, «збільшуючи» відстань в нашому сприйнятті в спілкуванні (стіл, книга, аркуш паперу в руках). Використовувати по ходу розмови відкриті жести , не схрещувати перед собою руки, ноги. Усім своїм виглядом підтримувати стан безпеки і комфорту (відсутність напруженості в позі, різких рухів, стиснутих кулаків, погляд з-під лоба).

• Використовувати прийом приєднання, тобто знайти спільне «Я»: «Я сам такий же, у мене те ж саме!». Як можна рідше вживати займенник «Ви ...» (Ви зробіть те-то!», « Ви повинні це ...! ») Найчастіше говорити; «Ми»: «Ми всі зацікавлені, щоб наші діти були здорові, вміли ..., знали ...!», « Нас всіх турбує, що діти ... », « Наші діти ... », « Нас об'єднує спільна справа - це виховання наших з вами дітей!»

Ось найосновніші правила встановлення гарного особистісного контакту та побудови ефективного спілкування та взаємодії з батьками.

Вправа «Тренування інтонації»

Мета: усвідомлення значення інтонації для досягнення мети впливу вихователя в спілкуванні з батьками. (5 хв)

(Учасники розділені на два кола)

Промовляння фраз:

«Мені не байдужі успіхи Вашої дитини».

«Я вдячна Вам за надану допомогу».

Промовляння цих фраз з відтінками іронії, докору, байдужості, вимогливості, доброзичливості (інтонації позначені на картках).

А ми з колегами спробуємо здогадатися з якою інтонацією Ви сказали фразу та  яка інтонація найбільш прийнятна в спілкуванні з батьками .

Вправа «Чарівний капелюх»

Мета: розвиток вміння доброзичливого спілкування з батьками. (5 хв) (Учасники залишаються в колі)

Інструкція: - Поки звучить музика, передаємо капелюх по колу, коли музика зупиняється, той, у кого вона залишилася, одягає її на себе і каже комплімент поруч стоїть, як одному з батьків своєї групи. Це може бути і поверхневий комплімент, що стосується одягу, прикрас, зовнішності, а так само можна сказати що-небудь позитивне про «дитину». Той «батько», якому адресований «комплімент», повинен прийняти його, сказавши: «Спасибі, мені дуже приємно!».

Аналіз вправи

1. Які труднощі виникли у Вас при виконанні завдання?

2. Чи вдалося Вам висловити комплімент, звертаючись саме до батьків, а не до колеги по роботі?

Підбивши підсумок можна сказати, що найкращим компліментом для батьків служать добрі слова про їхню дитину. Крім того, вміння педагога виділити хорошу якість в кожній дитині свідчить про його компетентності в очах батьків.

Ведучий: У кожного з нас в групі є батьки, зустрічі з якими завжди приємні, але є і такі, з якими не хотілося б зустрічатися і спілкуватися. Пропоную Вам в групах створити узагальнений портрет батька, спілкування з яким викликає у Вас негативні почуття.

Вправа «Найважчий батько»

Мета вправи: усвідомлення емоційного сприйняття батьків вихованців.

Аналіз вправи: яких батьків можна назвати «важкими»? (Учасники висловлюються).

 «Важкі» батьки: агресивні, конфліктні, що демонструють наступальну позицію, вони прагнуть виправдати власне невтручання, батьківське безсилля у вихованні своєї дитини: «Ми зайняті на роботі, у нас немає часу, щоб займатися дитиною! »; «Ви ж вихователі, педагоги, це Ваш обов'язок вчити і виховувати дітей!».

Батьки в позиції розгубленості і безпорадності, які постійно скаржаться педагогу, просять про допомогу: «Дитина нас не слухає, ми не знаємо що робити, допоможіть нам! ».

Часто буває, що педагогу важко зберегти свою самостійність і уникнути « підігрування» такому батькові чи матері, який пригнічує і маніпулює, граючи на співчутті і невпевненості, і конструктивна розмова стає неможливою.

Після виконання вправи в групах ведучий виписує якості «важкого» батька».

Які емоції Ви відчували, створюючи портрет батька, з якими Вам неприємно вступати в контакт? Які якості Ви відобразили в цьому портреті? Чи були у Вас в практиці такі батьки? Чи є у Вашій групі такі батьки? Як Ви вважаєте, чи потрібно шукати шляхи контактів з тими батьками, які Вам неприємні?

Теоретичний вступ

 «Основи побудови бесіди з «важким» батьком». (5 хв)

Основна мета спілкування педагога з батьками - об'єднання спільних зусиль для вирішення конкретної проблеми дитини (н / д, відставання по програмі, погану поведінку). Кожен педагог знає, як нелегко розмовляти з «важкими» батьками. Щоб залишатися в стані спокою в напруженій ситуації, ми з Вами зробимо вправу «Резервуар», яке допомагає налаштуватися на неприємну розмову і протриматися перші 10 хвилин.

Вправа «Резервуар»

Мета: придбання навички збереження спокою в напруженій ситуації. (5 хв)

Дана вправа допомагає налаштуватися на неприємну розмову і протриматися перші 10 хвилин.

Інструкція: Закрийте очі. Уявіть або згадайте ситуацію неприємною бесіди з конфліктним, «емоційно зарядженим» батьком. Прийміть на себе роль «порожньої форми», резервуара або глечика, в який Ваш співрозмовник «вливає», «закладає» свої обвинувальні слова, думки, почуття. Постарайтеся відчути внутрішній стан «резервуару». Ви - просто форма, Ви не реагуєте на зовнішні впливи, а тільки приймаєте їх у своє внутрішнє простір, залишаючись холодним і нейтральним. Вас як би немає в реальності, є тільки порожня форма. Потренируйтесь 2-3 рази перед початком бесіди, і все буде легко проходити. Коли Ви будете впевнені, що сформували внутрішній стан «резервуару», вступайте в діалог зі співрозмовником.

На першій фазі спілкування з «важкими» батьками, необхідно зберегти емоційну відстороненість і підтримувати в собі спокійний і охолоджений нейтралітет, тобто  не дозволити собі зарядиться негативними емоціями цього батька. Як показує досвід, необхідно «протриматися» приблизно 10-15 хвилин, поки батько в формі монологу буде висловлювати свої претензії або скаржитися на свою безпорадність. У випадку з «агресивним» батьком, потрібно намагатися вислуховувати мовчки, залишатися спокійною, упевненою в собі, не втрачаючи ввічливої доброзичливості. А у випадку з батьком, який скаржиться, спокійно киваємо співрозмовникові головою, вставляємо нейтральні фрази: «Я Вас слухаю», «Я Вас розумію ...», «Заспокойтеся». Відчувши нашу нейтральну позицію і емоційну відстороненість, батько почне «остигати», його емоції почнуть гаснути. Зрештою, він заспокоїться, в ньому буде формуватися психологічна готовність до конструктивної розмови з нами.

Друга фаза бесіди з батьком - конструктивний діалог, обговорення варіантів вирішення проблем. Щоб уникнути протистояння з батьками: необхідно проявляти стриману доброзичливість і відкритість; підкреслити значимість батьків у вихованні власної дитини; показати батькові свою позитивну налаштованість по відношенню до його дитини. Коли батько побачить і відчує, що педагог піклується про благополуччя його дитини, він перестане вдаватися до «психологічної» захисту і проявить готовність до співпраці. Не треба прагнути, у що б то не стало відстоювати свою позицію, нав'язувати свою думку батькам (тиск призводить до протесту). Обговорюйте проблему, а не особисті якості дитини та її батьків. Потрібно висловити впевненість в тому, що якщо будуть організовані спільні зусилля сім'ї та педагогів дитячого садка, то існуюча виховна проблема буде успішно вирішена: «Ми разом проти проблеми, а не проти один одного».

Ведучий:  Я пропоную вправу «Зрозумійте мене правильно»

Мета: відпрацювати техніку постановки питань в стилі «адвокат».

Для цього одна половина групи буде грати роль батьків, а інша половина – вихователів дитячих садків. Група стане розігрувати різні ситуації. Батько прийде до вихователя зі своєю проблемою, а вихователь спробує з'ясувати, що ж відбувається.

Для початку розберемо одну-дві ситуації разом.

Наприклад, батько приходить до вихователя і скаржиться: «Моя дитина не має в групі друзів, тому у нього погана поведінка і він не хоче ходити в садок». У відповідь на це вихователь може сказати: «Я вважаю, що він погано поводиться з іншої причини. Ви запитували його, як він веде себе на заняттях?» - це буде стиль «прокурор», який не сприяє подальшому взаєморозумінню між вихователем і батьком. Дотримуючись стилю «адвокат», можна відповісти: «Я теж вважаю, що ваша дитина може вести себе краще. Спасибі, що ви прийшли з цією проблемою. Як ви думаєте, це єдина причина, по якій він не хоче ходити в садок? З ким би з хлопців він би хотів дружити? і т. д.».

Після цього учасники діляться на дві рівні підгрупи. Кожен учасник першої підгрупи (батько) після ознайомлення, з якою всі учасники починають вільно переміщатися по аудиторії. Час від часу учасник першої підгрупи зупиняється перед будь-яким учасником другої підгрупи (вихователем) і розповідає йому свою ситуацію, у відповідь учасник другої підгрупи задає йому питання, намагаючись використовувати стиль «адвокат». Після цього відбувається зміна партнерів в парі. На поставлене запитання можна не відповідати. Потім гра припиняється для того, щоб тренер роздав картки з ситуаціями учасникам другої підгрупи, і все починається спочатку.

Аналіз вправи:

1. Чи вдалося використовувати стиль «адвокат»?

2. Які труднощі виникли при виконанні даної вправи?

3. Скільки часу йшло на те, щоб сформулювати питання?

На тренінгу ми пропонуємо відпрацювати техніку постановки питань, так як зазвичай це викликає більше ускладнень.

Ведучий: Ну ось, зараз ми з вами наочно переконалися як складно буває спілкуватися з нашими батьками.

Вправа «Гідна відповідна»

Мета: відпрацювання навику конструктивного виходу з конфліктних ситуацій.

Зміст: Всі учасники сидять у колі. Кожен отримує від ведучого картку, на якій міститься якесь зауваження з приводу зовнішності або поведінки одного з учасників. Всі слухачі по колу (по черзі) вимовляють записану на картці фразу, дивлячись в очі сусідові справа, завдання якого - гідно відповісти на цей «випад». Потім учасник, який відповів, повертається до свого сусіда праворуч і зачитує фразу зі своєї картки. Коли кожен виконає завдання, тобто побуває і в якості «нападника», і в якості «жертви», вправа закінчується і група переходить до обговорення.

Аналіз вправи: тренер запитує учасників, чи легко їм було виконувати завдання, чи брали вони близько до серця невтішне зауваження про себе. Як правило, слухачі кажуть, що грубі висловлювання їх не схвилювали, тому що вони не сприймали їх як спрямовані конкретно проти себе. Потім всі пропонують різні варіанти конструктивного пошуку, який допоможе і в реальних життєвих умовах так само сприймати негативну інформацію від партнерів по спілкуванню.

III. Заключна частина.

Гра-фантазія «Надсилай і сприймай впевненість»

Мета: релаксація, закріплення позитивних емоцій. (5 хв)

Гра проводиться під релаксаційну музику.

 - Сядьте зручніше і закрийте очі. Зробіть три глибокі вдихи і видихи ... тепер уявіть собі, що над Вашою головою висить чудова золота зірка. Це - Ваша зірка, вона належить Вам і дбає про те, щоб Ви були щасливі. Уявіть, що Ви з ніг до голови осяяні світлом цієї зірки, світлом любові і радості. Тепер послідовно покладіть свою руку спочатку до серця, потім - до горла і до лоба. Відчуйте, як золоте світло особливо ясно сяє в цих місцях. Уявіть собі, що Ви, як і Ваша зірка, випускаєте на всі боки промені ясного теплого світла і що цей світ йде до всіх Ваших колег, що знаходяться в цьому залі ... Подумайте про всі, хто знаходиться в цьому залі, і пошліть всім трохи свого світла. Тепер пошліть трохи світла людям, яких немає в цій кімнаті: своїм домашнім, друзям, Вашим вихованцям, їх батькам. Тепер прислухайтеся до самих себе. Чи відчуваєте Ви які-небудь сильні почуття, які ми всі зараз посилаємо один одному? (10 секунд). Збережіть в пам'яті ці почуття і звертайтеся до них в тих випадках, коли Ви втомилися і Вам потрібні свіжі сили і впевненість у собі ... А зараз попрощайтеся із зіркою і подумки повертайтеся назад . Коли я дорахую до трьох, Ви можете відкрити очі і знову опинитися в цьому залі. Раз ... Два ... Три ...

Ведучий: Я сподіваюся, що сьогодні в цьому залі Ви почерпнули щось цікаве для себе, і це щось допоможе Вам досягти взаєморозуміння з батьками, дітьми та колегами . Успіхів Вам, успіхів та професійного зростання.