Тренінг "Права дитини" проводиться з метою формування в дітей громадянської активності, виховування принциповості, нетерпимості до антигуманних проявів до дитини; Вчитель прагне показати важливість юридичного закріплення прав дітей як прояв піклування й надання допомоги з боку суспільства та держави; розвивати можливості учнів щодо захисту своїх прав; виховувати дотримання та повагу до законів своєї держави та її громадян.
Реєстраційна анкета
учасниці Всеукраїнського конкурсу навчально-методичних розробок
Назва розробки |
Тренінг «Права дитини» |
Прізвище, ім’я, по-батькові |
Коханюк Ольга Анатоліївна (педагог-організатор) |
Місце роботи |
Міцівецька ЗОШ І-ІІ ступенів Дунаєвецької селищної ради |
Адреса школи |
вул. Б.Хмельницького 55-В |
Місто (населений пункт) |
с.Міцівці |
Область (якщо потрібно - район) |
Хмельницька область Дунаєвецький район |
Індекс Контактні телефони |
32430 Тел. 097 80 10 502 |
Адреса електронної пошти |
kohanyuk1979@ukr.net |
Тренінг «Права дитини»
Мета і завдання: визначити позиції учнів стосовно проблеми прав дитини; виробити уміння представляти результати власних досліджень з визначеної теми, аргументувати власну позицію, робити висновки на основі отриманих результатів дослідження; формувати громадянську активність, виховувати принциповість, нетерпимість до антигуманних проявів до дитини; показати важливість юридичного закріплення прав дітей як прояв піклування й надання допомоги з боку суспільства та держави; розвивати можливості учнів щодо захисту своїх прав; виховувати дотримання та повагу до законів своєї держави та її громадян.
Очікувані результати:
У результаті тренінгу учні зможуть:
Час проведення: позаурочна робота або в рамках «Тижня прав людини»
Віковий склад учасників: 12-14 років (7-9 клас)
ХІД ТРЕНІНГУ
Організаційний момент.
І. Вступна частина.
Вчитель. Дорогі діти! Ми сьогодні зібралися, щоб обговорити досить важливе питання вашого життя. А в сучасному світі важливим є питання свободи людини. Та це не означає, що вона може робити що завгодно. Щось людина може робити, а щось – ні. Для цього існують права та обов’язки, які закріплені в законах та нормативно-правових актах. Вони стосуються і вас – дітей. Сьогодні ми про це і поговоримо. Отже, тема нашого тренінгу «Права дитини».
Учасники групи сідають у коло, по черзі витягують із скриньки цукерки, в яких обгортки червоного і зеленого кольорів (за кольором цукерок формуємо команди).
Вчитель. Перш ніж розпочати роботу, я пропоную всім привітатися один одним та побажати чогось позитивного. (Здоров'я, радості, добра...)
Вчитель називає основні правила тренінгу та кріпить їх на дошці.
ІІ. Основна частина.
Всі люди рівні в правах. Сьогодні ми поговоримо про те, які права мають діти, ознайомимося з документом, який визначає ці права.
Учні розповідають про свої очікування від тренінгу.
- Всі люди різні, але мають щось схоже, спільне між собою. Зараз ми в цьому переконаємось.
Вийдіть на середину кола ті,
- Ми побачили, що у вас є і спільні риси, і відмінні і за зовнішністю, і за уподобаннями. Але всі ви маєте однакові права.
- Що ж таке «право»?
Право - це певні можливості, які потрібні вам, дітям (до 18 років), для того, щоб жити і дорослішати. Тобто те, що ви можете робити, і в чому вам не можуть відмовити.
Раніше дітям було нелегко, не було законів, які оберігали б їхнє життя. Аж у 1959 р. було прийнято Декларацію прав дитини. У 1989 році всі прогресивні країни світу ( і Україна ) підписали Конвенцію прав дитини.
Декларація - це документ, у якому викладено важливі правила, обов'язки для всіх людей.
Конвенція - латинське слово. Це угода, міжнародний договір з певних питань.
Декларація - це просто оголошення всіх прав.
Є права в людей, звичайно, треба, щоб усяк їх знав.
Знайте ж, що усі ви - рівні від народження в правах,
і людина - змалку вільна,
наче в небі синім птах...
Знайте ж, змалечку, всіх діток треба вчить,
оберігати, і ніхто у всьому світі їх не сміє ображати!
Треба діткам всього світу не сваритись, а дружить,
і по правилах хороших, по закону треба жить!
Учитель. Згідно Конвенції у дітей з'явилися права. Які ви знаєте права?
Учитель. Основним нормативно-правовим документом, який регулює права дитини, є Конвенція ООН про права дитини, яка була прийнята 20 листопада 1989 р. Для України вона набула чинності 27 вересня 1991 р. Конвенція складається з преамбули та 54 статей.
Отже, права дитини закріплені не тільки у Конвенції ООН, а також у Декларації прав дитини (1959). В нашій державі у 2001 р. був прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про охорону дитинства», а також Закон України «Про попередження насильства у сім’ї».
Завдання учасникам
1 варіант. Які положення Конвенції ви вважаєте найважливішими; які такими, що вимагають значних зусиль і коштів держави; а які — легко здійсненими?
На дошці вчитель прикріплює квадратики червоного, жовтого і зеленого кольорів. (Додаток 1)
Права дітей записані на великих аркушах, щоб їх можна було прикріпити на дошку під відповідним кольором. (Додаток 2)
Дитина має право:
2 варіант. Кожен учень отримує картинку «Права дитини» і виконує завдання: які із цих прав ви вважаєте найважливішими, такими, що вимагають значних зусиль і коштів держави, а які — легко здійсненими? (за тією ж схемою на дошці)
(Додаток 3)
Учитель. Не всі діти у світі та й у нашій країні живуть добре і щасливо.
Ритм життя сучасного суспільства є дуже високим, і важливо в цьому ритмі не забувати про тих, хто потребує допомоги. Військові конфлікти, епідемії, техногенні катастрофи, низький рівень життя та інші соціальні проблеми породжують труднощі для певних верств населення, і в першу чергу, для дітей. Діти виявляються найбільш беззахисними перед побутовими та психологічними проблемами, тому вони потребують допомоги як з боку держави, так і з боку всієї громадськості.
Благодійний фонд UWCF приділяє пильну увагу дитячим проблемам в Україні та світі і закликає всіх не залишатися байдужими до них.
Отож, звернімося до статистики.
«Дитячі проблеми»
Інформацію взято з сайту: http://uwcfoundation.com/ua/detskie-problemyi
ПЕРЕГЛЯД ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ДІТИ-ПЕРЕСЕЛЕНЦІ
В результаті військових дій на Сході України і тимчасової окупації АР Крим більш ніж 166 тис. Дітей стали вимушеними переселенцями. Поряд з такими побутовими проблемами, як, пошук житла, отримання гідного матеріального забезпечення, освіти та медичної допомоги, сім'ї-переселенці також стикаються з психологічними проблемами переїзду на нове місце проживання. Для подолання всіх вищеперелічених проблем дітям-переселенцям потрібна підтримка держави і всієї громадськості.
ДІТИ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ В АТО
За даними ЮНІСЕФ 580 тисяч дітей постраждали в результаті військових дій на Сході України, в тому числі понад 159 поранених і 65 загиблих. Часто діти стають сиротами, інвалідами, втрачають документи, отримують контузії і психологічні травми, живуть без води, тепла, світла, ходять в школу під звуки вибухів. Ці діти мають гостру потребу в допомозі, яка дасть їм надію на щасливе дитинство.
ДІТИ ІНВАЛІДИ
Більше 151 000 дітей з інвалідністю в Україні потребують регулярної допомоги. Серед причин інвалідності у дітей на I місці - вроджені аномалії, деформації та хромосомні порушення - 30%, на II - хвороби центральної нервової системи - 17,9%, на III - розлади психіки та поведінки - 13,9%. У віковій структурі дітей-інвалідів основну групу складають діти шкільного віку від 7 до 14 років - більше 49%, на другому місці - діти у віці від 15 до 17 років - більш 23,7%, на третьому - діти від 3 до 6 років - близько 20%. Всі ці діти потребують допомоги та підтримки. Невирішеними проблемами на сьогодні залишаються невідповідність міської інфраструктури під потреби інвалідів, а також низький відсоток їх працевлаштування.
ДІТИ СИРОТИ
Понад 100 000 дітей сиріт та дітей, від яких відмовилися батьки перебувають в спеціальних державних установах. Серед цих дітей, тільки лише 10% - діти сироти, решта ж 90% дітей - це діти з неблагополучних сімей і діти, від яких відмовилися батьки. Не дивлячись на скорочення дитячого населення майже вдвічі, кількість інтернатів і дітей в них не зменшується. Це можна пояснити складним соціально-економічним становищем в країні, в наслідок якого інтернати постійно поповнюються дітьми, від яких відмовилися батьки або ж чиїх батьків позбавили батьківських прав.
ДІТИ З НЕБЛАГОПОЛУЧНИХ, МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИХ СІМЕЙ
Діти в таких сім'ях відчувають труднощі в основних життєвих потребах, таких як якісне харчування, освіта, житло і здорова в усіх відношеннях сім'я. Багато дітей стають соціальними сиротами при живих батьках і після цього проживають в дитячих будинках. Звичайно ж дитячий будинок ніколи не замінить дитині сім’ю. Такі діти безумовно потребують допомоги і не тільки матеріальної, але і психологічної.
ДІТИ, ХВОРІ НА АЛКОГОЛІЗМ, НАРКОМАНІЮ
В Україні зберігається невтішна статистика дитячого алкоголізму і наркоманії: 40% дітей вживають алкоголь, і багато хто вже в 11-12 років знайомі зі станом алкогольного сп'яніння. Також 1% дітей 12-13-ти років щодня вживають алкогольні напої. Згідно зі статистикою 20% всіх наркоманів це діти і підлітки, і якщо раніше проблема дитячої наркоманії зводилася тільки до токсикоманії, то сьогодні діти все частіше починають пробувати «дорослі» наркотики. Причинами, які їх підштовхнули до вживання наркотиків, найчастіше називають несприятливий клімат в родині.
ДІТИ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК НАСИЛЬСТВА У СІМ'Ї
Ідеальна сім'я - це рай для дитини, в якому можна сховатися від небезпек невідомого світу. Однак для багатьох сімей рідний дім стає більш небезпечним, ніж вулиця. Сімейне насильство - це ситуація, коли один з членів сім'ї намагається повністю підпорядкувати іншого, що веде до нанесення психологічного, фізичного, сексуального, соціального, економічного збитку одному або декільком членам сім'ї. За даними ЮНІСЕФ 70% дітей (до 14 років) страждають в Україні від фізичних або психологічних покарань.
ДІТИ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У МІСЦЯХ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ
Згідно зі статистикою станом на 1 липня 2016 року у обліку в підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 1853 дітей. Слід зазначити, що саме сім'я займає центральне місце у формуванні особистості дитини. Нерідко в сім'ї створюються несприятливі умови для виховання дітей. Недоліки сімейного виховання породжують відхилення в моральному розвитку підлітків, що, в свою чергу, призводить до скоєння правопорушень та злочинним проявам з тяжкими наслідками.
ТОРГІВЛЯ ДІТЬМИ
З року в рік все більше дітей по всьому світу вивозять в інші країни або регіони з метою використання у важкій нелегальній праці, для роботи в сфері секс послуг, створенні дитячої порнографії, або з метою усиновлення та випрошування милостині. Права дітей порушуються, дітей перетворюють на товар, який можна продати, купити, перемістити і перепродати. Дітей змушують жебракувати, їх використовують для роботи в домашньому господарстві, на плантаціях, будівельних майданчиках, шахтах, на виробництві.
ДІТИ, ЯКІ СТАЛИ ЖЕРТВАМИ ЗҐВАЛТУВАННЯ
Фізичне насильство є найпоширенішим проявом жорстокого поводження з дитиною. В окремих випадках фізичне насильство супроводжується також сексуальним насильством. Згідно зі статистикою одна з кожних чотирьох дівчат і один з кожних десяти юнаків стають жертвами сексуальних злочинів, не досягнувши 18 років, кожні шість хвилин в країні реєструється зґвалтування, в половині зареєстрованих випадків жертва, насильник або вони обидва - молодше 20 років.
ВІЛ-ІНФІКОВАНІ ДІТИ
Основним шляхом інфікування дітей ВІЛ в Україні є так звана «вертикальна трансмісія вірусу від матері до дитини». Кількість інфікованих вагітних жінок за останні п'ять років зросли удвічі. У центрі ВІЛ-епідемії в Україні - неповнолітні з груп найвищого ризику. Мало уваги приділяється забезпеченню їх доступу до медичних та соціальних послуг. За шість місяців 2016 року в Україні було зареєстровано 7 612 нових випадків ВІЛ-інфекції (з них 1 365 дітей до 14 років). Поширення епідемії ВІЛ-інфекції призводить до того, що все більшій кількості дітей доводиться жити з ВІЛ.
ДІТИ, ХВОРІ НА ОНКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
На жаль, дитяча онкологія залишається на сьогодні актуальною соціально-економічної та медичною проблемою України. На сто тисяч дітей припадає приблизно 11 випадків (на рік - тисяча нових пацієнтів). У клініках країни знаходяться на обліку близько 5,5 тисяч дітей з різними типами раку. Причому, якщо до 2005 року на Україні превалював рак щитовидної залози, то сьогодні найчастіше до 49 % діагностують рак головного мозку і лейкозу, що приблизно відповідає статистиці розвинених країн Європи.
ДІТИ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ ВАЖКО ВИЛІКОВНИМИ ХВОРОБАМИ
Крім смертельно небезпечних хвороб, до яких прикута увага громадськості, існує цілий ряд важко виліковних хвороб, з якими змушені боротися діти. Серед них вроджені і генетичні захворювання, вади серця та інші кардіологічні захворювання, аутоімунні захворювання, дитячий церебральний параліч, вірусні інфекції, гострі хвороби органів дихання, аутизм і багато інших. Такі діти потребують в першу чергу ранньої та якісної діагностики захворювання і після цього в лікування, а також в психологічної підтримки.
ДИТЯЧА ПРАЦЯ
Низький рівень доходів сімей, що часто не перевищує навіть суми прожиткового мінімуму на одну особу, змушує дітей йти працювати. При цьому робочий день 6% неповнолітніх у віці 13-14 років довше, ніж у дорослих, а 2% 15-17-річних дівчат і хлопців працюють більше 56 годин на тиждень. Середній вік, коли діти починають працювати, становить 12 років. Згідно з результатами досліджень в Україні було виявлено 465 тисяч працюючих дітей. Велика частина з них (46%) задіяна в сільському господарстві, в торгівлі (26 %) і сфері послуг (19 %).
БЕЗПРИТУЛЬНІ ДІТИ ТА ДІТИ, ОГОЛОШЕНІ В РОЗШУК ЯК ЗНИКЛІ
Близько 100 тис. дітей в Україні є безпритульними. В основному це діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ї або дитячі заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання. Також це бездоглядні діти з неблагополучних сімей, в яких мають місце алкоголізм, наркоманія та інші аморальні прояви життя. В результаті цих причин діти надані самі собі: живуть на вулиці, в підвалах, гріються в каналізаційних люках і на теплотрасах, жебракують, крадуть.
ДІТИ, ЩОДО ЯКИХ БУЛО ВЧИНЕНО ЗЛОЧИН
Кожен день по всій території України скоюються злочини різного ступеня тяжкості, і частина з них відбувається по відношенню до дітей. Діти є однією з найбільш незахищених верств населення і часто не можуть дати відповідну відсіч злочинцям, чим користуються останні. Нерідко діти стають потерпілими в таких злочинах як - заподіяння тілесних ушкоджень різної тяжкості (в тому числі в результаті ДТП), крадіжки, грабежі, розбої, а також злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості.
Запитання
Завдання для 1-ої групи
Дайте відповіді на такі питання:
Завдання для 2-ої групи
Запитання до учасників обох груп: Що вам варто цінувати у своєму житті?
Учитель. Лише активна громадянська позиція сторонніх спостерігачів, якими є громадяни України, та їх відповідальність за власні рішення можуть змінити громадянське суспільство, в якому всі діти почуватимуться захищеними і ніколи не будуть перебувати в ролі жертв.
Учитель. Отже, діти, запам’ятайте: (такі пам’ятки можна роздати кожній дитині і тоді може бути створено ситуацію діалогу)
(Додаток 4)
Народившись, дитина отримує право на громадянство, має право жити і виховуватися у сім’ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.
Півторарічний громадянин має право відвідувати ясла.
Трьохрічний громадянин має право відвідувати дитячий садок.
Шестирічний громадянин має право:
Десятирічний громадянин:
Чотирнадцятирічний громадянин:
П’ятнадцятирічний громадянин має право вступу на роботу (24 годинний робочий тиждень).
Шістнадцятирічний громадянин має право:
Сімнадцятирічний громадянин підлягає початковому ставленню на військовий облік (видається приписне свідоцтво).
У 18 років настає повна дієздатність громадянина. Отримує всі права та накладає на себе обов’язки повнолітньої особи.
Завдання: Знайдіть на цих фігурках якомога більше своїх прав.
III. Заключна частина. Підсумок роботи.
1