Тренінг "Про моделювання мотивації"

Про матеріал

Лабунська Наталія Анатоліївна, учитель української мови та літератури, керівник ШМО вчителів суспільно-гуманітарного циклу КЗ "Дворічнокутянський ліцей" Дергачівського району Харківської області.

Тренінг "Моделювання мотивації", який допоможе вчителям в ході засідання ШМО активізувати знання з даної теми, поділитися власними здобутками.

Перегляд файлу

Тренінг «Моделювання мотивації»

Мета: допомогти вчителям активізувати знання про мотивацію, з'ясувати що може бути «мотиватором» для учня з метою

Вступ

Сьогодні ми з вами зібрались на тренінгу, щоб поповнити знання з метою педагогічного зростання.

Привітання

З гарним настроєм хто прийшов – махніть рукою,

Хто чує мене – підніміть на мене очі,

Хто бачить мене - прошу оком моргнути,

Хто любить дітей - ті кивніть головою,

Хто найвеселіший - ви всім усміхніться.

Хто ввічливий-сусідові злегка вклоніться.

І модуль.

1.Постановка проблеми «Чорна скринька», у якій анаграма «ВАМОЦІЯТИ».

Мета: зацікавити вчителів і залучити до обговорення проблеми.

Тренер. Я буду читати текст, пропускаючи слова, вам потрібно зрозуміти, про що йдеться, і визначити тему тренінгового заняття. Відгадка міститься в чорній скрині, але її теж потрібно розгадати, бо це анаграма.

Пріоритетним завданням сучасної системи освіти є спрямування учнів на її вироблення (позитивної мотивації) та підвищення інтересу до навчання. Ця теорія (мотивації) випливає з необхідності будувати педагогічний процес таким чином, щоб його методика орієнтувалася на якомога глибше проникнення у внутрішній світ дитини, мала на меті пробуджувати й розвивати в ній здібності й нахили. Основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати. Для кращого переходу на нову систему освіти, яка спрямована на формування в школярів бажання вчитися, досягати відповідних цілей, першочерговим завданням є розвиток в учнів інтересу та формування позитивної (мотивації ) до навчання.

Тлумачення слова «мотивація»

Мета: з’ясувати відомий матеріал, активізувати знання з теми.

Доберіть іменники-синоніми: спонукання, зацікавленість, інтерес, бажання, активність.

Іменники- антоніми: пасивність, незацікавленість, небажання, відсутність потреби.

Прикметники: спонукаючий, дійовий, зацікавлюючий, розвиваючий, спрямовуючий.

Дієслова: цікавитися, прагнути, хотіти, бажати працювати, стимулювати, заохотити, розвивати, спонукати.

Вправа «Пазли»

Мета: уточнити теоретичні знання учасників щодо визначення поняття мотивації.

На розрізнених аркушиках записані слова, що входять у визначення терміну мотивація. Серед них є зайві (інтелект, активність). Учасники мають правильно скласти визначення й прикріпити на дошці.

Мотивація — це спрямованість учня до різнобічної навчальної діяльності (зайві: інтелект, активність).

Висновок. Мотивація — це спрямованість учня до різнобічної навчальної діяльності.

Прийом «Незакінчене речення». Передаючи м’яч, продовжіть речення: «Сучасним школярам край необхідна мотивація, бо …»

Мета: зрозуміти значущість теми.

ІІ модуль.

Гра «Ромашка».

Мета: з’ясувати, що може бути «мотиватором».

Тренер: на ромашці надруковані словосполучення (Мотив як спонукання. Мотив як потреба. Мотив як намір. Мотив як ціль. Мотив як стан. Мотив як оцінювання. Мотив як емоції. Мотив як емоції. Мотив як стійкі властивості особистості.), учасник тренінгу пояснює, як він його розуміє.

Мотив як першопричина активності. За даним підходом, мотивом може виступати будь-які зовнішні і внутрішні обставини, які визначають діяльність особистості. Ці обставини є «мотиваторами».

Як може проявляти себе мотив і як може використати його вчитель під час навчання.

Мотив як спонукання (Хочу бути відмінницею.). Відповідно до даного підходу мотивом є не будь-яке спонукання (стимул), а саме внутрішнє усвідомлене спонукання, що власне і визначає, наскільки людина готова до діяльності.

Мотив як потреба (Треба вчитися, бо в батьків немає грошей, щоб мене навчати.). При цьому стимулом до діяльності виступає саме потреба. Проте є деякі розбіжності в різних авторів, що пов’язані зі співвіднесенням мотиву й потреби, а саме: потреба і є мотивом, потреба є частиною, потреба і мотив пов’язані опосередковано, потреба дає поштовх до виникнення мотиву тощо.

Мотив як намір (Я хочу стати перекладачем, тому вивчаю іноземну мову.) . Прихильники даного підходу розуміють мотив як намір, оскільки він відображає в собі плани людини на майбутнє, має відповідну ціль, задум діяти певним чином у тій чи іншій ситуації. Відповідно, спільні характеристики з мотивом і дають підстави розглядати мотив як намір.

Мотив як ціль (Мені пообіцяли новий айфон). У даному випадку потреби відокремлюються від мотиву, а рушійною силою активності виступає власне предмет задоволення потреби, який обов’язково має усвідомлюватися людиною. Тобто мотивом є ціль, якої прагне досягти людина.

Мотив як стан (Я полюбляю читати.). В основі даного підходу лежить твердження, що будь-яке спонукання до діяльності може виникнути в результаті перебування людини в певному стані. Тобто між потребою та предметом її задоволення знаходиться певний стан, який містить захоплення, моделювання «погребового» стану, що передує стану задоволення і являє собою власне мотив діяльності.

Мотив як оцінювання (Мене хвалять, я найрозумніша в класі). Завдяки задоволенню, яке є позитивним оціночним відношенням, що виконує оціночну функцію, у людини з’являється мотиваційна установка на виконання певної діяльності. І саме задоволення сприяє тому, що людина вирішує діяти певним чином у майбутньому.

Мотив як емоції (Я переміг, я отримав задоволення.). Виникнення та задоволення потреб відбувається завдяки мотиву та емоціям. Тобто сила потреб проявляється через певне емоційне переживання. Мотив має емоційну складову, а емоція може виступати самим мотивом. У цьому і проявляється їхній взаємозв’язок.

Мотив як стійкі властивості особистості (Відповідальність). Представники цього підходу стверджують, що на поведінку людини, крім зовнішніх стимулів, впливають і стійкі якості особистості. Тому у формуванні мотиву вони теж безпосередньо беруть участь, визначаючи характер діяльності.

Висновок. Мотив як першопричина активності. «Мотиваторами» є інтереси, нахили, особливості зовнішньої ситуації, можливості особистості, умови досягнення мети, особистісні моральні принципи.

Мотив – це найважливіша складова мотиваційної сфери людини, це реальне спонукання, яке змушує людину діяти в певній життєвій ситуації, за певних умов.

Ефективнiсть навчальної дiяльностi безпосередньо залежить вiд мотивiв, якi спонукають школяра до активностi i визначають спрямованiсть.

6. Робота в 4 групах. Визначення методів та шляхів мотивації навчальної діяльності на уроці.

Мета: уточнити методи та шляхи мотивації навчальної діяльності.

Учасники продовжують роботу в парах. Кожна з пар визначає методи або шляхи мотивації навчальної діяльності, по закінченні роботи презентують результати.

Підсумкове слово тренера.

Методи мотивації навчальної діяльності такі:

Емоційні:

заохочення;
осуд;
навчально-пізнавальна гра;
створення ситуації успіху;
стимулювальне оцінювання;
вільний вибір завдання;
задоволення бажань бути вагомою особистістю.

Пізнавальні:

опора на життєвий досвід;
пізнавальний інтерес;
створення проблемної ситуації;
спонукання до пошуку алгоритмів рішень;
виконання творчих завдань;
використання інтерактивних технологій;
розвивальна кооперація.

Вольові:

висунення навчальних вимог;
інформація про результати навчання;
формування відповідальності;

пізнавальне ускладнення (самооцінка діяльності та її корекція);
прогнозування майбутньої діяльності;
контрольне оцінювання.

Соціальні:

розвиток бажання бути корисним;
спонукання наслідувати сильну особистість;
створення ситуації взаємодопомоги;
пошук контактів і співпраці;
зацікавленість у результатах колективної праці;
взаємоперевірка.

7. Гра «Хто останній?». Учасники тренінгу називають слова підтримки й заохочення учня.

Мета: повторити способи підкріплення ситуації успіху.

Ситуація успіху – сполучення умов, що забезпечують успіх, а сам успіх – результат такої ситуації.
Як підкріпити ситуацію успіху? Існує безліч способів сказати учневі «Дуже добре!», наприклад:

«Ти зараз на правильному шляху»;
«Пречудово»;
«Правильно»;
«Я пишаюся тим, як ти працював»;
«Гарна робота!»;
«Ти близький до істини»;
«Фантастика!»;
«Я знала, що ти зможеш це зробити»;
«Як ти багато зробив! Розумник!»;
«Так тримати!»;
«Мені подобаються твої розмірковування»;
«Дуже приємно вчити таких розумних дітей»;
«Твоя робота дуже гарна»;
«Це твоя перемога»;
«Ти справжній майстер»;
«Щиро рада за тебе»;
«Я вірю в тебе»;
«В тебе щоразу виходить краще»;
«Ти досягнеш успіху!».

8.Гра «Ділюся досвідом».

Мета: кожен з учасників тренінгу ділиться досвідом моделювання мотивації на уроках суспільно-гуманітарного рівня.

Метод мотивації аналіз життєвих ситуацій. Цей метод безпосередньо мотивує навчання за рахунок максимально ймовірної конкретизації знань, тісного зв’язку з особистісною вагомістю для учня і його оточення.

Одним із найдієвіших методів навчальної мотивації молодших школярів має бути створення на уроці ситуації успіху. Ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища. Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Об’єктивна успішність діяльності учня – це успіх зовнішній, бо якість результату оцінюється свідками дійства. Усвідомлення ситуації успіху, розуміння її значущості виникає в дитини після здолання своєї боязкості, психологічного утиску та інших .

(Сторічеллі. Ментальні карти. Діамонд. Сенкан. Ситуації новизни. Образони.проблемне питання. Ігри із здоровим суперництвом. Шаради, загадки, кросворди тощо).

ІІІ модуль.

Вправа «Складання діамонду»

Мета: підбити підсумки.

Мотивація

Зацікавлююча, спонукаюча.

Надихає, направляє, заохочує.

Мотивація-рушійна сила. Пасивність – гальмо розвитку.

Деградує, не бажає, не працює.

Нерозумний, невдоволений.

Безкультурність.

Висновки. Отже, для формування навчальної мотивації слід застосовувати різні методи, засоби та прийоми стимулювання. Формуючи позитивну мотивацію вчитель не лише розвиває інтерес та відповідальне ставлення школярів до навчання, але й сприяє формуванню бажання досягати високих результатів, почувати себе успішною особистістю. Це, у свою чергу, сприяє як підвищенню пізнавальної активності учнів, так і формує відповідні якості особистості. Якщо ж мотивація відсутня, то це призводить до пасивності, деградації, безкультур’я.

Використана література

https://www.google.com.ua/search

Методи та прийоми стимулювання та мотивації навчальної діяльності

№

з/п

Методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності (впливають на активізацію внутрішньої мотивації)

Прийоми

Метод емоційного стимулювання у поєднанні зі словесним методом

Прийоми зацікавлення, здивування:

 наведення цікавих прикладів, парадоксальних фактів;

 аналіз уривків із художньої літератури про життя й діяльність видатних науковців і громадських діячів;

 цікаві аналогії;

 порівняння наукових і народних тлумачень окремих мовних явищ;

 створення ситуації новизни, інформування про сучасні наукові дослідження

Проблемно-пошукові

 створення проблемної ситуації (порівняння навчальних об’єктів, виділення суттєвих ознак, групування, класифікація, узагальнення, визначення протиріч тощо);

 «мозкова атака»;

 дослідницькі, прикладні, творчі, інформаційні проекти

Методи, які стимулюють пізнавальні запитання учнів

 незакінчені завдання, тексти, які спонукають учнів ставити запитання або шукати правильних шляхів виконання; розподільчі диктанти, вправи з ключами.

 запитання спрямовані на отримання додаткової інформації

Методи, що стимулюють ініціативу учнів

 самостійне творче складання завдання;

 самостійне складання завдань за аналогією на новому змісті;

 пошук аналогів у повсякденному житті

Методи, що стимулюють ініціативу, яка проявляється під час діяльності

 прийом навмисних помилок;

 прийом спільного з учителем пошуку розв’язання проблеми;

 прийом «лабіринту», кросворди.

 прийом виконання практичних завдань