Виступ на педраді "Першопрохідці у концепції Нової української школи"

СЛАЙД 1

Починаючи з 1 вересня 2018 року ми, вчителі початкових класів, починаємо працювати за новим Державним стандартом. У проекті вже взяли участь 100 пілотних шкіл України і сьогодні я хочу, спираючись на їх досвід, розповісти, які стереотипи буде зламано.

СЛАЙД 2

Найбільший страх, потрапивши до пілотного кабінету, – побачити знерухомлений клас: руки складені в цю вічну шкільну конструкцію – одна на одну. Очі – на дошку. Так, ніби життя вивітрилося. Але хто сказав, що дошка це найголовніше в класі?

СЛАЙД 3

Двері відчиняються у процес, який називається ранковим колом. У класі не вистачає місця для килимка, тому учні стоять.Діти передають одне одному зшитий м’ячик і діляться планами на свої перші в житті канікули.

СЛАЙД 4

Найперше, що робить вчителька – перевіряє, чи в дітей день справді добрий. На дошці висять три смайлики різних настроїв. Котрийсь з них дитина може обрати звичайною прищепкою та відразу дізнатися про настрій на початок навчального дня.

СЛАЙД 5

Наступне, що кидається в очі, що в класах парти розставлені так, щоб учні дивились одне на одного і вчилися працювати в групах. Ці парти обладнанні спеціальними шухлядками для зошитів та підручників, які вони залишають в класах після уроків. Так рюкзаки первачків розвантаженні. У дітей є простір – поличка, ігрова кімната, індивідуальна папка. Є свобода і рух. 

Крім того, у класі з’явилися ігрові зони.

СЛАЙД 6

Але новий Стандарт змінив не тільки колір стін і меблів, а навчив відходити від стандартної структури уроку. Тепер, коли директор заходить на урок (так стверджують вчителі пілотних шкіл після тренінгу) можу сказати : «Вибачте, на перерві». Я в своєму класі – міністр освіти.

СЛАЙД 7

Крім міністра освіти, вчителька – багаторукий  Шива. Вона повинна пояснити нове, поміряти температуру, допомогти комусь наздогнати записи в зошиті, запитати, чи покращився настрій.

СЛАЙД 8

Взагалі нова програма передбачає зміну світогляду вчителя. Є шанс отримати нові знання, пройти перезавантаження і не реагувати так, як звик. Вчитель має бути НЕ передавачем інформації, а постійно навчатися. Тому ця програма цікава і сильна. Тут велика робота з деталями.

У класах, які навчаються за новим Стандартом, не може бути більше 30 дітей. (Таку максимальну кількість дітей закріплює закон «Про освіту» для будь – якого класу).

Система, коли потрібна тиша на уроках відходить у минуле. Головне – правильно організувати спілкування. Ми будемо вчитися спілкуватися в парах. А потім по четверо. Це складно, бо спочатку вони чутимуть тільки себе.

Навчання спрямоване на те, щоб дитина ставила запитання. І не треба гримати за помилки. Помилки – це нестрашно. Треба дітей вчити помилятися. Ми вчимося: якщо не буде помилок, ми нічого не будемо робити, але водночас вчителька просить відступити дві, а не три клітинки, а букву “б” писати з хвилястим, а не прямим хвостиком. Інакше хвостик зіллється з лінією в зошиті і його не буде видно.

СЛАЙД 9

Кожен тиждень у пілотних класах – тематичний.

Наприклад, тиждень,  присвячений мандрівкам. Тому все, про що діти говорять, стосується подорожей. У групах учні намагаються виконувати завдання по черзі. Процес здебільшого саморегулюється. Тим, хто все хоче писати сам, учні (колеги по групі) роблять зауваження і вимагають ділитися.

СЛАЙД 10

Більшість уроків у перших класах - інтегровані. А це означає, що одну тему діти вивчають з перспективи різних предметів. Так предмет “Я досліджую світ” об’єднує сім освітніх галузей. А окремих предметів залишилося лише 5: математика, мистецтво, іноземна мова, навчання грамоти та мова. Також діти вчаться використовувати отримані знання на практиці. Так від “я знаю” переходять до “я вмію”.

СЛАЙД 11

Урок математики може проходити на вулиці: вийшли і порахували листочки. А коли вчитель бачить, що дитина відволікається, то можна перейти на інший вид роботи, який потребує менше концентрації. Якщо діти втомилися, можуть бути перерви посеред уроку.

І тому з’явилася необхідність замінити уроки заняттями, а вони, в свою чергу, не чітко регламентовані у часі.

СЛАЙД 12

Хочу закінчити свій виступ словами однієї вчительки з «пілотного проекту».

Діти стали більш відкритими. Не бояться спілкуватися, сказати «ні». Різниці в знаннях не бачу. Зараз мої учні дуже добре вчаться. Раніше математичні диктанти давалися важко. А зараз, коли і на вулиці працювали, малювали – рахувати легше.

Будь-яке навчання – це кропітка праця!