Тренінг "Шукаю друга"

 

 

 

 

 

 

 

Тренінг

«ШУКАЮ ДРУГА»

Тема. Тренінг «Шукаю друга».

Мета. Допомогти учням у саморозкритті, усвідомити важливість дружби, зрозуміти, що становить основу дружніх стосунків; кого ми називаємо другом, за що ми цінуємо своїх друзів; сприяти подоланню бар’єрів у спілкуванні; удосконалювати навички спілкування; виховувати почуття поваги до друзів, товариськість, вірність у дружбі.

Обладнання: аркуші паперу з незавершеними пропозиціями, аркуші паперу для написання оголошення, малюнки учнів.

Підготовча робота: намалювати малюнки, пов’язані із поняттям «дружба»; заздалегідь попросити учнів відповісти на такі запитання:

-         Які люди вам подобаються?

-         З якою людиною ви хотіли б дружити?

-         Чи повинні друзі буди в усьому схожими один на одного?

 

Хід заходу

І. Організаційний момент.

 Вступне слово вчителя.

 Мені дуже приємно зустрітися з вами. Сьогодні я проведу з вами заняття та сподіваюся, що ми зрозуміємо один одного й проведемо відведений нам час не тільки цікаво, але й з користю.

 Давайте привітаємо один одного. Утворіть коло.

 Вправа «Оплески по колу».

 Учитель. Я називаю одного з вас на ім’я, вітаю його оплесками, потім він вибирає кого-небудь із учнів, і ми вже вдвох вітаємо оплесками. Ця трійка вибирає наступного претендента на оплески. Таким чином, гра триває, і оплески звучать все голосніше й голосніше. Зростає і напруження серед тих, кому ще не аплодували, тому останньому гравцеві варто адресувати такі слова «А найгучніші оплески дістаються …»

ІІ. Актуалізація знань, умінь і навичок учнів.

 Учитель. Перед тим, як перейти безпосередньо до теми нашого заняття, скажіть-но, чи згодні ви з таким твердженням (так або ні):

-         Щастя – це успіх у якійсь життєвій справі, задоволення від життя взагалі. (Так)

-         Щастя для всіх однакове. (Ні.)

-         Людину оцінюють за її ставлення до інших. (Так.)

-         Щасливою є та людина, яка здатна відчувати радість життя. (Так.)

ІІІ. Повідомлення теми, мети заняття.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

 Чимало учнів нашого класу виявляють довіру друзям. Справді, разом із природними потребами (повітря, їжа, вода, тощо) у кожної людини є ще одна життєва необхідність – бажання мати друзів. Недаремно в народі кажуть: «Людина без друга – як їжа без солі». З другом завжди цікаво, бо є спільні інтереси, йому можно довірити свої думки, поділитися переживаннями. Тож тема уроку дуже актуальна: поведемо мову про вміння дружити, важливість дружби, за що ми цінуємо людину, і будемо намагатися бути максимально відвертими у своїх думках і висловлюваннях.

V. Робота над темою заходу.

 1. Вправа «Кого ти вважаєш іншим»

(Учасникам пропонується відповісти на запитання

-         Які люди вам подобаються?

-         З якою людиною ви хотіли б дружити?

-         Чи повинні друзі бути в усьому схожі один на одного?)

Учитель. Друзі – це ті, кому ми віримо, хто не зрадить, не підведе,

здатний підтримати, поспівчувати. Другові ми можемо довірити свої потаємні мрії або секрети. Чи замислювалися ви над тим, чи можете самі відповідати поняттю «друг»?

 Як ви вважаєте, хто може впевнено назвати вас своїм другом?

Хто може пояснити, що таке відвертість.

2. Вправа «Відверто кажучи…»

(Учитель пропонує учасникам написати закінчення речень, наведених нижче.

-         Відверто кажучи, мені дотепер важко …

-         Відверто кажучи, для мене дуже важливо …

-         Відверто кажучи, я ненавиджу, коли …

-         Відверто кажучи, я радію, коли …

-         Відверто кажучи, найголовніше в житті …)

Учитель. Хто хоче зачитати свої відповіді?

Чи всім ми можемо довірити свої таємниці? Підніміть руку ті, у кого є справжній друг – такий, якому можна довіряти?

Чи може дорослий (батько, учитель) бути вашим другом?

3. Вправа «Шукаю друга».

Учитель. Кожній людині в житті потрібен друг. Коли друзів немає, то людина намагається їх знайти. Багато газет зараз друкують оголошення тих, хто бажає знайти друзів або однодумців. Ми спробуємо з вами тех. Скласти таке оголошення. Давайте назвемо його «Шукаю друга».

Ви можете розповісти трішки про себе, вказати свої захоплення, улюблені заняття. Оголошення не повинно бути великим, але намагайтесь писати щиро й відверто. Можна не підписувати свій текст або придумати собі псевдонім.

(Учасники тренінгу виконують завдання.)

Перш, ніж ми зачитаємо наші оголошення, я хочу запропонувати зіграти ще в одну гру, яка допоможе нам у відгадуванні авторів оголошення.

4. Гра «Що я люблю робити».

Учитель. Один з нас вибере щось, що він дуже любить робити, і почне без слів показувати нам це.

Усі інші уважно дивляться, що робить виступаючий, і спробують угадати, що він хоче сказати нам, але нічого не говорять

Як тільки виступаючий завершить свою пантоміму, подякувавши нам за увагу, ми зможемо почати висловлювати наші здогадки.

Після того, як всі бажаючі висловляться, ми зможемо запитати виступаючого, чи є серед нас ті, хто зрозумів його правильно.

Після обговорення буде виступати наступний.

Давайте я буду першим виступаючим.

(Учитель або ведучий показує мімікою та жестами свою улюблену роботу. Учасники також виконують запропоновані дії.)

Дякую! Гру закінчено. Усі сідаємо на свої місця.

А тепер я зачитаю ваші оголошення, а ви повинні відгадати, хто є автором кожного оголошення.

5. Вправа «Скульптура».

Учитель. Наш час вичерпано. Я хочу запропонувати вам гру, правила якої не дуже просто пояснити. Зате я можу показати, як у неї грають.

Візьміть, будь ласка, ручку або олівець …

Один із вас починає гру: він кладе ручку посередині класу на підлогу.

Другий кладе свою ручку поруч із попередньою так, щоб вони торкалися одна одної.

Третя ручка або олівець повинні торкатися однієї з раніш покладених.

Гра так і триває доти , доки не буде викладено на підлогу ручки кожного з учасників.

(Учасники виконують дії.)

Велике дякую, ви мені дуже допомогли.

Тепер мені набагато простіше пояснити суть гри. Зараз ми заберемо ручки, а ви самі займете їхні місця.

Вам потрібно буде розташуватися таким чином, щоб у результаті вийшла скульптура.

При цьому кожний з вас повинен торкатися хоча б кого-небудь із групи (долоньками, плечима, колінками …)

Запам’ятайте цю картину!

А тепер пройдіть приміщенням.

(Учасники виконують вправу під музику.)

І  знову займіть те саме положення, у якому ви перебували тільки-но.

Заняття завершується.

VІ. Рефлексія.

-         Чи важко бути відвертим?

-         Чи просто було писати про себе?

-         Що сподобалось, що не сподобалося?

-         Що порадувало, що засмутило?

-         Що було приємно, неприємно?

VІІ. Ритуал прощання.

 Усі стають у коло, триразово потискують один одному руки зі словами «До нових зустрічей! Дякую за приємний день! Дякую за приємну годину!»

 А я хочу побажати тим, хто ще не має друга – нехай він з’явиться, а тому, хто його вже має – нехай дружба стане міцнішою й кращою.