Патріотизм як суспільна та особистісна цінність

Про матеріал
Враховуючи сучасну суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.
Перегляд файлу

Виховати патріота … - означає наповнити повсякденне життя

 підлітка благородними почуттями, які забарвлювали б усе,

що людина в цьому віці пізнає і робить.

(В. О. Сухомлинський. Народження громадянина.) 

Враховуючи сучасну суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. Тому, в першу чергу, саме навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.

Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще. Для формування такої свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система національно-патріотичного виховання.

В основу національно-патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. Головною тенденцією національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до Батьківщини, держави, народу, нації. Ці процеси, у свою чергу, ґрунтуються на:

– визнанні й забезпеченні в реальному житті прав людини, гідності та свободи як правових і соціальних цінностей ; 

-утвердженні гуманістичної моралі та формуванні поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість, чесність, відповідальність тощо;

– утвердженні поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови; 

– формуванні соціальної активності особистості – готовності до участі в процесах державотворення, до виконання громадянського й конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів і незалежності держави, здатності до спільного життя та співпраці в громадянському суспільстві, здатності до самостійного життєвого вибору та готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до правових і демократичних принципів.

Історично в українських школах, гімназіях приділялась значна увага національно-патріоритному вихованню  підростаючого покоління на всіх етапах навчання.

Напрямками роботи школи з національно-патріотичного виховання є:

 формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;

−виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;

− формування поваги до Конституції України, державної символіки (Герба, прапора, Гімну України);

− збереження і продовження українських культурно – історичних традицій;

 виховання шанобливого ставлення до української мови, історії;

 формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;

 формування  соціальної  активності;

 виховання правової культури особистості;

− формування  й  розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;

− сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

− виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.

Вище перелічені складові національно-патріотичного виховання реалізуються  різними шляхами, здійснюється як на уроках, так і в позаурочний час.

З метою реалізації Концепції національно-патріотичного виховання молоді вшколі оформлено стенди з національною символікою, на сайті  висвітлюється інформація про перебіг проведених заходів, систематично проводяться заходи з вивчення історії та культури України:

  бесіди («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Україна – єдина країна», «Моя рідна Україна»,  «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «Народні символи» тощо);

 

• уроки пам’яті («Пам'ять сердця», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься»);

• години спілкування («Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»); 

• заняття під час проведення «Дня цивільної оборони» набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни; відпрацювання практичних дій учнів, вихованців і працівників навчальних закладів щодо захисту свого життя та здоров’я в умовах виникнення надзвичайних ситуацій, проведення тренувальної організованої евакуації; 

  виставки дитячих малюнків («             », , «        »)

• місячники  військово-патріотичного виховання  (щорічно у жовтні, грудні та травні);

• декади правових знань (березень, грудень);

• свята присвячені відзначенню Дня прапора, Дня рідної мови, Дня української писемності та мови, річниці святкування  знаменних дат українських письменників та історичних постатей;

 шевченківські літературні свята (конкурс читців поезії Т. Шевченка);

 заходи присвяченІ відзначенню Міжнародного дня рідної мови;

- театральні вистави «Андрія», «Масляна».

Навчання демократії - важливий засіб формування політичної культури. І в цьому напрямку важливою є робота з лідерами учнівської молоді. В закладі працює рада «Лідер», яка координують патріотичну роботу на рівні учнівського самоврядування.

Спільно з ними проводяться акції пам’яті (урочисті лінійки, покладання квітів, вшанування ветеранів, уроки мужності,  зустрічі) до визначних подій:

  • Дня Перемоги;
  • Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав;
  • Дня Чорнобильської трагедії ("Дзвони Чорнобиля");
  • Дня скорботи і вшанування пам’яті  жертв війни в Україні;
  • Дня партизанської слави;
  • Дня пам’яті жертв голодомору ("Запали свічку");
  • Дня Соборності України;
  • Дня памяті героїв Крут.
  • День пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Оганізована волонтерська діяльність в школі, яка        формуванню у них прагнення до відповідальної патріотичної поведінки, моральних та духовних якостей,  світогляду справжнього громадянина України.

Велика увага приділяється формуванню здорового способу життя, це спортивні змагання з футболу, шашок, шахів, настольного тенісу, волейболу. Все це є не тільки засобом пропаганди здорового способу життя, але й потужним засобом виховання патріотизму й національної свідомості.

 

docx
Додано
11 лютого
Переглядів
282
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку