Тренінг «Сила волонтера: твори та дій добро»

Тренінг

«Сила волонтера: твори та дій добро»

 Мета: обговорення шляхів організації роботи волонтерських загонів у кожній школі і визначення алгоритму цієї роботи; мотивація дітей до партнерства, сприяння усвідомленню учнями пріоритетних цінностей, необхідних для самостійного життя, формування позитивної самооцінки, лідерських якостей, розвитку емпатії, навичок прийняття відповідальних рішень, групової роботи, уміння переконувати і створювати мотивації для інших.

Обладнання і матеріали: аркуші паперу формату А1 і А4; олівці, ручки, фломастери, маркери; скотч, стікери, м'ячик, іграшка «Червоне серце», мультимедійне обладнання.

Хід тренінгу

Вправа на знайомство: «Червоне серце»

Мета: познайомити учасників, підвищити їх самооцінку, створити дружню атмосферу.

Тренер бере в руки іграшку у вигляді великого червоного серця і починає першим, називє своє ім’я  «Я, Софія, за родом занять педагог, маю відкрите серце, тому хочу поділитися знаннями щодо важливості волонтерської роботи»

Вправа «Мозковий штурм»

Мета: з’ясувати рівень знань учасників з теми тренінгу. 

Учасникам роздаються аркуші паперу, на яких їм пропонують написати хто такі волонтери і чим вони можуть займатися. Кожен учасник озвучує свою думку.

Інформаційне повідомлення «Хто такі волонтери»

Мета: мотивувати учнів розвивати  лідерські якості, приєднатися до волонтерського руху.

1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху у світі. Саме в цей період Анрі Дюран, відомий французький письменник-журналіст, вражений наслідками кривавої битви при Сольферіно, запропонував створити Червоний Хрест – організацію, яка б працювала на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу полоненим та пораненим. Принципами, сформульованими Анрі Дюраном, керуються волонтерські організації усього світу.

Волонтéр — добровільний помічник. Це люди, які цілком безкоштовно займаються громадською діяльністю, допомагають всім без виключення, хто цього потребує.

Волонтерська допомога — один із важливих методів добровільної соціальної роботи. Основні підходи до неї сформульовані у Загальній декларації волонтерів, яку прийнято на IX Конгресі Міжнародної асоціації волонтерів (Франція, 14 вересня 1990 p.).

Волонтерство — інструмент соціального, культурного, економічного та екологічного розвитку. Це добровільна, непрофесійна соціальна робота, яка сприяє поліпшенню якості життя особистості, особистісному зростання, поглибленню почуття солідарності, задоволенню потреб людини.

Найпоширенішим напрямком добровільної допомоги є соціальна допомога інвалідам, сиротам, дітям, які залишилися без піклування батьків, дітям вулиці, особам, схильним до наркоманії та алкоголізму та ін.

В Україні волонтерській рух – одна з найефективніших форм роботи з різними категоріями клієнтів. Він є невичерпним джерелом набуття громадянської освіти, дає людині можливість реалізувати себе у служінні суспільству. Велика кількість громадських організацій поєднує молодих людей, які на добровільних засадах беруть участь у соціальних програмах щодо попередження негативних явищ у молодіжному середовищі та надання допомоги іншим в їх розвитку, соціальному становленні, інтеграції у суспільство тощо.

Найважливіше у роботі волонтера – усвідомлення необхідності власної діяльності та наявність бажання працювати. Головна перевага волонтерів полягає в тому, що вони виконують роботу, яка їм подобається, й отримують задоволення, коли бачать результати. Але люди почуваються так, коли знають, що вони цінуються і визнаються. Крім цього, для кожної людини, котра виконує роботу, а тим більше на добровільних засадах, важлива оцінка її діяльності. Кожен, хто бере участь у волонтерській діяльності, має бути оцінений об'єктивно.

У Записці Генерального секретаря ООН виділено найважливіші риси волонтерства. Серед них:

– турбота про людей. Адже співчуття, моральна підтримка, допомога, піклування сприяють формуванню важливої для людського суспільства атмосфери – взаємопідтримки.

– солідарність і гуманна корисливість. Люди добровільно жертвують своїм часом заради встановлення взаємодовіри та причетності, що робить їх зацікавленими в благополуччі інших;

– духовна якість і громадянська чеснота. Його значення полягає в принципі „ми те, що ми робимо для інших”;

– багате джерело людського досвіду. Милосердя, толерантність, солідарність, співробітництво, подолання конфліктів, лобіювання, емоційні й соціальні зв’язки, захист від небезпечного впливу тощо.

– нові інтелектуальні ресурси. Волонтери – це не лише виконавці програм, але й джерело нових ідей, нового життєвого досвіду;

– участь і відповідальність як суть активної громадянської позиції.

Міжнародною експертною групою з питань волонтерства та соціального розвитку в 1999 р. були визначені три характерні особливості волонтерської діяльності:

– діяльність має бути неприбутковою;

– діяльність повинна бути добровільною, згідно з особистою волею індивідуума;

– діяльність повинна бути корисною кому-небудь, не тільки волонтеру, або суспільству загалом.

У Загальній декларації про волонтерську діяльність, яка була прийнята на XVI Всесвітній конференції волонтерів у 2001 році в Амстердамі (Нідерланди), визначено такі принципи діяльності волонтерів:

– визнання права на закріплення за всіма чоловіками, жінками та дітьми, незалежно від їхньої раси, віросповідання, фізичних особливостей, відповідного соціального та матеріального становища;

– поважання гідності й культури всіх людей;

– надання допомоги, безкоштовних послуг особисто чи організовано в дусі партнерства та братерства;гг

– визнання рівної важливості особистих і колективних потреб, сприяння їх забезпеченню;

– перетворення волонтерства на елемент набуття нових знань і навичок, удосконалення здібностей, стимулюючи при цьому ініціативу та творчість людей, надаючи кожному можливість бути творцем, а не користувачем, спостерігачем.

Вправа: Дискусія 

Мета: досягти розуміння по темі тренінга, дати можливість учасниками обмінятися думками.

Учасникам пропонується 2 історії, які вони мають прослухати і відповісти на запитання.

1 історія: Представниця громадської організації Катерина, на зібрані кошти під час благодійної акції, купила фірмові спортивні костюми Adidas і передала їх пораненим в зоні АТО солдатам, які лікуються в одному з госпіталів. Коли Катерина передавала військовим костюми, вона зробила селфі і, згодом, виклала на сторінку у соціальній мережі.

2 історія: Одного дня, коли студент Денис повертався з навчання, він побачив поряд зі сміттєвими баками маленьке нещасне кошеня. Не роздумуючи, Денис забрав кошеня додому, викупав, нагодував його і залишив жити у себе.

Хто з героїв дійсно є волонтером?

Чи можна сказати, що обидва героя історій є волонтерами? Чому?

Вправа: Невербальна комунікація

Мета: розвинути навички невербальної комунікації, розвивати увагу, реакцію.

Учасники сідають в 2 колони один навпроти одного. В кінці цих колон кладеться іграшка. Учасники беруться за руки і відвертаються так, щоб бачити іграшку, але не бачити тренера. На тренера дивиться тільки перша пара.  Перед початком гри тренер загадує одну особливу карту і каже про це учасникам. Коли починається гра, тренер показує різні карти, коли випадає загадана карта, перший учасник стискає руку сусіда і так по ланцюжку учасники стискають руку наступного учасника. Останній учасник хапає іграшку. Після цього, учасники міняються місцями, перша пара пересідає в кінець. Перемагає команда, ка схопила іграшку більше разів.

Робота в групах (створення мікропроектів)

А тепер я пропоную вам гру. Ви розділились на групи. Кожна група отримає конверт. У ньому ви прочитаєте лише одне речення. Ваше завдання – відповідно до запропонованої теми придумати назву волонтерської організації, її мету, задачі, які необхідно виконати для вирішення мети.

Наприклад, тема – «Малозабезпечені учні нашої школи». Назва може бути –«Клуб взаємодопомоги», мета такої організації – допомогти зібрати шкільне приладдя, одяг, взуття тощо учням із малозабезпечених сімей вашої школи. Задачі, які необхідно провести – акції «Збери портфель товаришу», «Банк одягу», залучити якомога більше дітей і їх батьків до цього.

Команди обирають головуючого. Команди по черзі вибирають конверт, зачитують завдання і починають готуватись за 3-5 хвилин. Хто готовий – піднімає зелену карточку.

Виступи дітей. Обговорення результатів.

Вправа: Цінності

Мета: визначити найважливіші цінності в житті людини, зокрема цінності волонтера.

Учасники отримують стікери, підмальовують на них свою руку. На кожному пальчику їм пропонується написати по одній цінності в своєму житті. Після цього, учасники передають по колу стікери, читають цінності, які там написані, обирають для себе найважливішу і біля неї ставлять «+». Коли стікери зробили коло і повернулись до своїх володарів, підраховуються ті цінності, які набрали найбільше «+» і створюється загальний список цінностей групи.   

Вправа: Рефлексія

Мета: підведення підсумків.

Учасники стають у коло, перший учасник бере у руки моток ниток, розказує свої враження від тренінга, чого він навчився і що запам’яталось. Після цього тримається за кінець нитки, а моток кидає іншому учаснику і так по черзі. Учасники створюють «павутину» зі своїх вражень. Коли останній учасник закінчив свою розповідь, то на рахунок три всі одночасно відпускають «павутину» з ниток, так, щоб вона не пошкодившись впала на підлогу.