Тренінг "Техніка пошуку роботи на ринку праці"

Тренінг:

Техніка  пошуку  роботи  на  ринку  праці.

Мета  заняття: формування  базових  навичок, необхідних  на  ринку  праці, ознайомлення  з  основними  шляхами  пошуку  роботи  та  тими  пунктами, на  які  необхідно  звертати  увагу  при  виборі  професії  та  місця  роботи.

Цільова  група: учні, у  віці  16 – 17  років.

Матеріали: великі  аркуші  паперу, стікери  трьох  кольорів, ціннички  червоного  та  зеленого  кольору, маркери, скотч, ручки, папір  А4, роздатковий  матеріал «Твій  шлях» за  кількістю  учасників, плакат «Шляхи  пошуку  роботи».

План  заняття.

№	Назва  вправи	Час, хв.
1.	Вступ.	5 хв
2.	Знайомство «Ім’я - риси».	15 хв
3.	Прийняття  правил  роботи  групи.	10 хв
4.	Очікування «Зоряна  карта  неба».	15 хв
5.	Гра–розминка «Броунівський  рух».	5 хв
6.	Вправа «Світ  професій».	15 хв
7.	Інформаційне  повідомлення.	5 хв
8.	Робота  з  роздатковим  матеріалом «Твій  шлях».	20 хв
	Перерва.
9.	Вправа «Комплімент».	10 хв
10.	Мозковий  штурм «З  чого  почати?»	10 хв
11.	Вправа «Роботодавці  та  шукачі».	25 хв
12.	Килим  ідей «Чому  важко  знайти  хорошого  працівника-професіонала?»	35 хв
13.	Підведення  підсумків.	10 хв

Час: 3 год.

Хід  заняття.

1.Вступ. Ознайомлення  з  планом  роботи (5 хв.)

2.Знайомство «Ім’я-риси» (15 хв.)

Мета: підготовка  учасників  до  роботи, створення  комфортної  атмосфери, сприяння  згуртованості  групи.

Хід  вправи: тренер  пропонує  учасникам  по  черзі  представити  себе,

називаючи  своє  ім’я  та  рису, яка  починається  на  ту  ж  букву, що  і  ім’я.

Наприклад, «Марія - мрійлива».

3.Прийняття  правил  роботи  групи (10 хв.)

Мета: вироблення  правил  групи  для  ефективного  її  функціонування.

Матеріали: ватман, маркери, скотч.

Хід  вправи: тренер  вивішує  на  дошці  плакат  з  2-3  готовими  правилами  і  пропонує  учасникам  ознайомитися  з  ними  та  додати  свої, які  на  думку  учасників  будуть  сприяти  успішній  роботі  в  групі.

4.Очікування «Зоряна  карта  неба» (15 хв.)

Мета: визначення  очікувань  учасників  щодо  тренінгу.

Матеріали: плакат «Зоряна  карта  неба», стікери  у  формі  «зірочок», ручки.

Хід  вправи: тренер  просить  усіх  учасників  на  стікерах  написати  свої  очікування  від  заняття. Потім  всі  по  черзі  виголошують  свої  очікування  та  приклеюють  на  плакат.

5.Гра-розминка «Броунівський  рух» (5 хв.)

Мета: зняття  емоційного  напруження, об’єднання  учасників  в  підгрупи.

Хід  вправи: тренер  пропонує  учасникам  порухатися  як  «атоми». За  командою  тренера  всі  об’єднуються  в  «молекули», в кожній  з  яких  стільки  атомів, скільки  назвав  тренер. Таким  чином,об’єднуємо  учасників  у  5  підгруп.

 

 

6.Вправа «Світ  професій» (15 хв.)

Мета: налагодження  взаємодії  між  учасниками, розвиток  комунікативних 

            якостей.

Матеріали: обладнання  до  певних  професій: гребінець, диск, шприц, шкільний  журнал, фарби, книжка…; листки  А4, ручки.

Хід  вправи: тренер  пропонує  представнику  кожної  групи  підійти  до  стола  і  вибрати  один  з  предметів, які  символізують  певну  професію. Учасники  повинні  написати  5  характеристик  вибраної  професії, наприклад «Завдяки  цій  професії  людство  легше  переносить  хвороби». Кожна  група  по  черзі  презентує  свою  роботу.

Рефлексія:

-  Для  чого  ми  виконували  цю  вправу?                                                                  

-  Чому  ви  вибрали  той  чи  інший  предмет?

7.Інформаційне  повідомлення (5 хв.)

          Коли  людина  працює, її  увага  спрямовується  на  предмет  праці. Те, що  потрібно  робити  з  предметом – мета  праці, яка  реалізується  за  допомогою  тих  чи  інших  засобів, і  що  для  людини  суттєво – у  певних  умовах. Саме  на  цих  чотирьох  ознаках  і  будується  профорієнтаційна  класифікація  професій, розроблена  Є. О.  Клімовим.

          Предмет  праці – це  об’єкт, на  який  спрямована  людська  діяльність. Це  може  бути  інша  людина, жива  і  нежива  природа, технічні  об’єкти, символи, знаки, художній  образ.

          В  залежності  від  предмету  праці  усі  професії  поділяються  на  5  типів: «людина- людина», «людина-природа», «людина-техніка», «людина-знакова  система», «людина-художній  образ».

          Професії  типу «людина - людина». Предметом  праці  фахівців  даного  типу  професій  є  люди, їх  навчання, виховання  і  обслуговування, управління  ними. Основною  особливістю  діяльності  спеціаліста  цього  типу  є  взаємодія  з  людьми. Вміння  спілкуватися, контактувати  з  людьми, добиватися  взаєморозуміння  в  процесі  виконання  професійних  функцій  є  найважливішою  умовою  високої  ефективності  праці  працівників  типу «людина - людина». Професійно  важливими  для  цих  фахівців  є  такі  якості  як  тактовність, ввічливість, чуйність, емоційна  стійкість.                                                                                                                     

          Професії  типу «людина-природа». Предметом  праці  спеціалістів  даного  типу  професій  є: об’єкти  живої  та  неживої  природи, земля, корисні  копалини, рослини, тварини, біологічні  процеси. До цього  типу  можна  віднести  професії  лісника, зоотехніка, агронома, садівника  тощо. Цим  працівникам  має  бути  властива  любов  до  природи, всього  живого, уважність  та  спостережливість.                           

          Професії  типу «людина-техніка». До  даної  групи  відносяться  професії, які  пов’язані  з  використанням, створенням, обслуговуванням  різноманітного  технічного  устаткування (машини, механізми, агрегати…). Професії  даного  типу  ставлять  високі  вимоги  до  зорового, слухового, вібраційного  сприймання. Фахівцям  цього  типу  професій  повинна  бути  притаманна  технічна  спостережливість, підвищений  інтерес  до  техніки, творче  і  технічне  мислення, чіткість  і  точність  розумових  операцій  тощо.                                                                                                                 

          Тим, хто  бажає  обрати  професії  типу «людина-знакова  система» повинно  бути  притаманне  логічне  мислення, володіння  оперативною  пам’яттю  і  емоційною  стійкістю, уважність. Переважна  більшість  професій  цього  типу  вимагає  спостережливості, витривалості, відповідальності, ретельності, багатого  уявлення.

          Професії  типу «людина-художній  образ» вимагають  від  людини  високого  рівня  розвитку  емоційно-естетичного  сприймання, естетичного  почуття, високої  художньої  культури, розвиненого  художнього  смаку, художнього  бачення, художньої  обдарованості, здібностей  тощо.                                                                

          Щоб  правильно, обґрунтовано  обрати  професію  слід  враховувати  інтереси, здібності, нахили  вибираючого, а  також  потреби  в  кадрах. Образно  говорячи, умови  правильного  вибору  професії  можна  сформулювати  так: «хочу»-бажання, інтереси, нахили  особистості; «можу» - знання, здібності, психологічні  особливості, стан  здоров’я; «потрібно» - потреби  ринку  праці  в  кадрах.                        

          Вибираючи  професію, слід  задаватися  не  тільки  питаннями «що  я  хочу?» і «що  я  можу?», але  й «що  потрібно?» Ці  три  умови  знаходяться  у  взаємозв’язку  і  врахування  одних  без  інших  не  гарантує  успішного  професійного  вибору.      

          Свої  бажання  ви  знаєте, потреби  ринку  праці  можна  дізнатися  у  Центрі  зайнятості, а  те, що  ви  вже можете  і  вмієте, ваші  навички  та  особисті  якості  ми  спробуємо  зараз  з’ясувати.

8.Робота  з  роздатковим  матеріалом «Твій  шлях» (20 хв.)

Мета: визначення  сильних  сторін, навичок, цінностей  учасників.

Матеріали: роздатковий  матеріал «Твій  шлях», ручки.

Хід  вправи: тренер  дає  кожному  учаснику  бланк  роздаткового  матеріалу «Твій  шлях». Після  того  як  учасники  ознайомилися  з  першою  сторінкою, тренер  пропонує  уважно  прочитати  якості  особистості, подані  в  першій  таблиці  і  вибрати  три  з  них, які  їм  найбільше  властиві. Далі  учасники  повинні  вибрати  з  другої  таблиці  чотири  області, в  яких  показані  основні  навички  і  в  кожній  з  них  відмітити  по  дві  найсильніші  сторони. В  третій  таблиці  учасники  обирають  три  найважливіші  для  них  цінності.

  Свої  сильні  сторони, навички  та  цінності  учасники  вписують  у  відповідні  розділи  під  заголовком «Особисті  приклади». Це  та  основа, яку  можна  використати  для  написання  резюме.

Рефлексія:

• Що  нового  дізналися  про  себе?                                                          
• Чи  важливо  знати  свої  сильні  сторони? Чому?

9.Вправа «Комплімент» (10 хв.)

Мета: активізація  учасників, створення  приємної  атмосфери.

Хід  вправи: тренер  пропонує  всім  учасникам  по  черзі  повернутися  до  сусіда  зліва, назвати  його  на  ім’я  та  сказати  йому  комплімент.

 

 

10.Мозковий  штурм «З  чого  почати?» (10 хв.)

Мета: ознайомлення  учасників  з  алгоритмом  пошуку  роботи.

Матеріали: ватман, маркери, скотч.

Хід  вправи: тренер  з  допомогою  учасників  визначає  та  записує  на  плакаті  послідовність  дій  при  пошуку  місця  роботи.

11.Вправа «Роботодавці  та  шукачі» (25 хв.)

Мета: ознайомлення  учасників  з  основними  шляхами  пошуку  роботи.

Матеріали: плакат «Шляхи  пошуку  роботи», стікери  двох  кольорів, ручки.

Хід  вправи: тренер  об’єднує  учасників  у  дві  групи. Перша-роботодавці, друга-шукачі  роботи. Кожен  учасник  отримує  по  три  стікери (різного  кольору  для  кожної  групи). «Шукачі» записують  на  стікерах  три  шляхи, якими  можна  влаштуватися  на  роботу, а «роботодавці» - три  шляхи, якими  вони  би  шукали  працівників. Далі  тренер  пропонує  учасникам  в  парах  проаналізувати  чи  співпали  шляхи  у  «шукача» та «роботодавця».

          На  плакат «Шляхи  пошуку  роботи» учасники  клеють  свої  стікери  у  відповідну  графу. Тренер  аналізує, які  шляхи  переважають  і  звертає  увагу  на  ті  шляхи, де  у  шукача  та  роботодавця  найбільше  шансів  зустрітися.

Рефлексія:

• Що  нового  дізналися? 
• Чи  важливо  знати  про  шляхи  пошуку  роботи? Чому?

 

12.Килим  ідей «Чому важко знайти хорошого працівника-професіонала?» (35 хв.)

Мета: розширення  уявлень  учасників  про  ринок  праці; допомога  в    усвідомленні  власної  ролі  на  ринку  праці  та  загальних  вимог  до  особистості  працівника.

Матеріали: 3  ватмани, стікери  трьох  кольорів, ціннички  червоного  і  зеленого  кольору, ручки, скотч.

Хід  вправи: тренер  об’єднує  учасників  у  три  групи. Кожна  група  отримує  ватман. Тренер  звертає  увагу  учасників  на  те, що  в  суспільстві  існує  проблема: роботодавцям  важко  знайти  хороших  працівників. Вправа  проводиться  в  чотири  етапи:                                                                                                                                             1) групи  отримують  по  10  стікерів  червоного  кольору, на  яких  кожен  учасник  записує  свої  ідеї  з  приводу  того, чому  важко  знайти  хорошого  працівника-професіонала  і  наклеюють  їх  на  ватман. Кожна  група  презентує  свою  роботу.

2)групи  отримують  по  10  стікерів  зеленого  кольору, на  яких  кожен  учасник  записує  свої  ідеї  щодо  того, як  цю  проблему  можна  вирішити  і  знову  наклеюють  їх  на  ватман. Кожна  група  презентує  свою  роботу.                                                                                                                     3)групи  отримують  по  10  стікерів  жовтого  кольору, на  яких  учасники  записують  свої  ідеї  з  приводу  того, що  вони  самі  можуть  зробити, щоб  вирішити  цю  проблему. Групи  презентують  свою  роботу. Ідеї, що  повторюються  тренер  клеїть  на  дошку, а  оригінальні  ідеї  учасники  наклеюють  на «килим  групи».

4)тренер  дає  кожному  учаснику  по  три  ціннички  червоного  та  зеленого  кольору  та  пропонує  їм  на «килимках  груп» відзначити  червоним  цінничком  те, що  вони  будуть  робити  і  зеленими  те, що  візьмуть  до  уваги.

Рефлексія:

• Чи  цікаво  було  виконувати  цю  вправу?
• Що  вона  нам  дає?

 

13.Підведення  підсумків (10 хв.)

          Тренер  пропонує  учасникам  висловити  власні  думки  з  приводу  тренінгу, доповнюючи  незакінчене  речення: «Мені  було…, тому  що…». Наприклад: «Мені  було  радісно, тому  що  я  зміг  познайомитися  з  цікавими  людьми».