ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДНІПРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ»

Методико-педагогічний тренінг

«Вчимося критично мислити»

Солонець Надія Віталіївна – методист

Дніпро

2020 рік

Автор:

Н.В. Солонець– методист,

Рецензенти:

О.В. Біла – заступник директора з НР ДПТНЗ  «Дніпровський регіональний центр професійно-технічної освіти»

Н.Я. Троцко – голова методичної комісії класних керівників

Розглянуто на засіданні педагогічної ради протокол від 02.03.2020р. № 3

Методико-педагогічний тренінг «Вчимося критично мислити»  спрямований на ознайомлення педагогічних працівників з основами розвитку критичного мислення, формування практичних навичків критичного мислення.

У тренінг включені вправи «Знайомство», «Дерево очікувань», «Конструювання уроку з використанням елементів критичного мислення», розглянуті методичні прийоми критичного мислення «Знаємо- Хочемо дізнатися - Дізналися», «Складання кластера», «Кубик», «Діаграма Венна», «Інсерт», «Інтелектуальна карта», «Синкан», а також інформаційні блоки про критичне мислення та його етапи

Тренінг розраховано на заступників директорів з навчальної роботи, методистів, викладачів, майстрів виробничого навчання.

Зміст

Вступ

Вправа № 1 "Знайомство"

Вправа 2.  Дерево очікувань

Вправа 3. Методичний прийом «Знаємо - Хочемо дізнатися - Дізналися»

Інформаційний блок «Критичне мислення- якісне мислення»

Вправа 4. «Складання кластера»

Вправа 5. Кубик

Інформаційний блок «Етапи критичного мислення»

Вправа 6. Діаграма Венна

Вправа 7.  Прийом «Інсерт»

Вправа 8. «Інтелект-карта»

Вправа 9. Конструювання уроку з використанням елементів критичного мислення

Вправа 10. Складання «Синкан»

Підсумки. Вправа 11. Рефлексія.Методичний прийом «Знаємо - Хочемо дізнатися - Дізналися»

Вправа 12. Рефлексія (завершальний етап формування «Дерево очікувань»)

Додаток 1. Короткий перелік характеристик для кожної букви алфавіту.

Додаток 2.Питання на гранях куба

Додаток 3.Цікаві факти професію педагога

Додаток 4.Алгоритм складання інтелект-карти

Список літератури

Вступ

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань освітнього процесу, йдеться й у Концепції нової української школи.

І в ХХІ столітті, коли ми маємо необмежений доступ до інформації, постійно зіштовхуємося з фейками і, до того ж, вже декілька років живемо в стані інформаційної війни, навичка критичного мислення є необхідною.

Як навчати дітей розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції?

Наша відповідь – використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків.

Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

• аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
• бачити проблеми, ставити запитання;
• висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
• робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи техніку гри – музиканти. І саме урок є ідеальним середовищем для цього.

Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального предмету.

Досвід показав, що викладачам недостатньо було ознайомитися з технологіями розвитку критичного мислення лише в методичній літературі, тому на педагогічній раді було прийнято рішення провести відповідні тренінги, з метою надання викладачам необхідних умінь та навичок у використанні на уроках різноманітних методів, прийомів критичного мислення.

Методико-педагогічний тренінг

«Вчимося критично мислити»

Мета тренінгу

•               ознайомити педагогічних працівників з основами розвитку критичного мислення,
•               сформувати первинні практичні навички критичного мислення
•               дати мотивувальну інформацію про можливості та переваги критичного мислення
•               дати можливість практично опанувати навичок критичного мислення.

Очікувані результати

Після тренінгового заняття педагогічні працівники зможуть:

Планувати та проводити уроки теоретичного та практичного навчання  із застосуванням методів критичного мислення;

Обладнання: ноутбук, проектор, екран, фліп-чарт, допоміжні матеріали для проведення тренінгу.

СТРУКТУРА ТРЕНІНГУ

Афоризми про критичне мислення

«Критичне мислення - це мислення про мислення, коли ви мислите задля того, щоб удосконалити мислення»                                                                                                                                               (Ричард Паул).

«Критичне мислення -  це складний процес, що починається з ознайомлення з інформацією, а закінчується прийняттям рішення»                                                                                    (Шарко В.Д.).

 «Мислення не існує поза контекстом. Тому відокремлення його від  загального шкільного навчального плану або щоденного життя є далеко не кращим шляхом опанування критичного мислення»                                                                                                                               (Джині Стіл, КуртМередіт).

«Критичний тип мислення застосовують при вирішенні задач, формуванні висновків, можливостей оцінки та прийнятті рішень»                                                        (Євдокимов В., Олейник Т.).

•                          Доброго дня! Я рада вітати вас на нашому тренінгу! Це чудово, що ми змогли з вами зустрітися і маємо можливість трохи розслабитися, відпочити, пограти, дізнатися про себе і колег щось нове і, найголовніше, - поділитися один з одним позитивними емоціями.

 Тема нашого тренінгу «Розвиток критичного мислення», тому сьогодні ми проведемо кілька вправ на  розвиток критичного мислення.

Вправа № 1 "Знайомство"

Перший учасник говорить наступну фразу: «Привіт, я - надійна Надія», потім звертається до іншого учасника (будь-якого, крім сусідів праворуч і ліворуч): «А ти хто?». Той, до кого звернулися, відповідає: «Привіт, надійна Надія, я - доброзичлива Даша». І звертається до наступного з аналогічним питанням. (додаток 1 )

Вправа 2. Дерево очікувань

Записати на фруктах свої очікування від сьогоднішнього тренінгу та прикріпити їх до фруктового дерева

Вправа 3. Методичний прийом «Знаємо-Хочемо дізнатися- Дізналися»

Напишіть, що вам спадає на думку, коли ви чуєте слова «критичне мислення»?

Інформаційний блок «Критичне мислення- якісне мислення»

Мислення– це передусім психічний процес самостійного пошуку й відкриття суттєво нового, тобто процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності під час її аналізу й синтезу, що виникає на основі практичної діяльності й досвіду.

Критичне мислення - той тип мислення, який допомагає критично ставитися до суджень і тверджень, не брати нічого на віру без доказів, але бути при цьому відкритим новим ідеям. Критичне мислення - необхідна умова, що допомагає нам робити усвідомлений вибір, прогнозувати і планувати наслідки наших вчинків і нести відповідальність за прийняті рішення.

Критичне мислення - синонім якісного мислення. Це скоріше ім'я, ніж поняття, але саме під цим ім'ям з рядом міжнародних проєктів в наше життя прийшли багато з тих прийомів і методів, з якими нам належить познайомитися.

Слово «критичний» походить від двох грецьких слів: «kritike» - мистецтво судити і «kriterion» - засіб для судження. Таким чином, «критичне мислення» означає «мистецтво судження, засноване на критеріях». Дослідження показують, що звичайне, що не розвинене і не структуроване мислення найчастіше призводить до забобонів, необґрунтованих узагальнень, помилок, самообману, упертості й обмеженості.

Критично мислячі люди шукають шляхи порозуміння свого власного розуму, щоб потім інтелектуально розвивати його і звести до мінімуму помилки, прорахунки і спотворення.

Елементами критичного мислення є

Спостереження - в результаті серії спостережень ми можемо прийти до…

Фактів - від фактів або їх відсутності ми можемо перейти до…

Умовиводу, перевіривши обґрунтованість якого, ми переходимо до…

Суджень, від яких залежать наші…

Переконання. Спираючись на переконання, ми, керуючись логікою, підбираємо

Аргументи. А коли ми хочемо перевірити аргументи, ми вдаємося до…

Критичного аналізу, за допомогою якого перевіряємо наші спостереження, факти, судження, переконання і аргументи.

З критичним мисленням тісно пов'язані такі вміння і навички, як:

• Уміння задавати питання;

• Уміння формулювати проблему;

• Уміння доводити свою точку зору;

• Уміння аналізувати припущення й упередження;

• Уміння уникати емоційних суджень;

• Уміння уникати спрощень;

• Розглядати всі наявні інтерпретації;

• Толерантність;

• Метапізнання - вміння думати про те, як я думаю.

Якщо проаналізувати методи критичного мислення, то побачимо, що всі вони спрямовані на правильну постановку питання. Знак питання нагадує риболовний гачок. Будь-який знає, що з його допомогою можна зловити рибу. Знаючи, що кожен тип питання задіє одну зі сторін мислення, ми зможемо свідомо керувати як свої мисленням, так і мисленням наших здобувачів освіти, щоб реалізувати інтелектуальний потенціал в повній мірі.

Вправа 4. «Складання кластера» (робота в малих групах)

А тепер ми об’єднаємося в малі групи і складемо кластер. Напишіть в центрі аркуша паперу слова «критичне мислення», а навколо в кружечках якомога більше слів, які ви тепер пов'язуєте з цим поняттям. З'єднайте кружечки стрілками, показавши взаємозв'язок і залежність. Приготуйтеся представити свій кластер іншим учасникам тренінгу і відповісти на можливі запитання.

Кластери - графічні систематизатори, які показують кілька різних типів зв'язків між об'єктами або явищами.

Вправа 5. Кубик (практичне закріплення методу критичного мислення «Кубування»).

Кубування — це приклад ігрової методики, а також один із методів навчання, що полегшує всебічне розглядання теми. Здобувачі освіти можуть виконувати кубування в парі, потім об'єднатися в групи. Слід провести через кубик слово. Це може бути літературний термін, ви­значення або якась інша назва. Дуже важливо застосовувати кубування до того, що вже добре відомо здобувачам освіти. Його можна використовувати на стадії актуалізації чи рефлексії. (Додаток 2).

Питання на гранях куба

1. Опишіть слово «критичний»?

2. Яка різниця між«мисленням» та «критичним мисленням»?

3. Добери синонім до словосполучення критичне мислення

4. Проаналізуйтеетапи критичного мислення

5. З якими вміннями та навичками тісно пов'язане критичне мислення?

6. Запропонуйте  аргументи «за» або «проти» використання критичного мислення на уроках.

Інформаційний блок «Етапи критичного мислення»

Будь-яке навчальне заняття можна умовно поділити на п’ять частин:

вступ – актуалізація – мотивація – висвітлення нового (осмислення) – підведення підсумків (рефлексія) – домашнє завдання

Щодо вступу, то тут кожен викладач визначається самостійно, як він/вона вітається із своїми здобувачами освіти.

На етапі актуалізації проходить звернення до знань, отриманих раніше. Обговорюються і визначаються ті питання, які потрібно вивчити, проаналізувати, дослідити. Саме отримані раніше знання/досвід стануть базою для засвоєння нового.

Особливо важливе місце на будь-якому занятті викладач віддає мотивації. Майстерність його полягатиме в тому, щоб мотивація! була для кожного учасника освітнього процесу, адже без настрою на ефективний процес пізнання, особистої зацікавленості, розуміння: що, для чого, як це стане у пригоді з часом, пізнання не може принести позитивний результат.

На етапі висвітлення нового (осмислення) здобувачі освіти знайомляться з новою інформацією. При цьому головним принципом етапу осмислення є партнерська робота викладача та здобувача освіти. Важливо, щоб викладач давав здобувачам освіти правильну установку на індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом. Іншими словами, щоб викладач «не замикав» тільки на собі навчальний процес, а був організатором, консультантом, фасилітатором цього процесу, та, при цьому, всі учасники навчання брали на себе відповідальність за досягнуті результати.

На етапі підведення підсумків (рефлексії) здобувачі освіти обмірковують те, про що  вони дізналися та як включити нові поняття в свої уявлення; обговорюють, як це змінило їхні думки, бачення, чи може це вплинути на їх поведінку. На цьому етапі важливим є і самоаналіз проведеного заняття для викладача. Він самостійно має обміркувати: що у нього вийшло/не вийшло, чи були ефективними методи, прийоми, вправи, які були ним підібрані, чи вистачило часу тощо.

Домашнє завдання має бути необ’ємним і коментованим. Тобто, викладач має дати такі завдання на опрацювання вдома, які б дозволили учням «відшліфувати» навички, які вони почали формувати на уроці.

На кожному з етапів уроку чи заняття можна використовувати методичні прийоми критичного мислення. Тут «рецепту», як від лікаря, не буде: кожний викладач має самостійно визначитися: де, коли і який прийом можна застосувати.

 Технологія критичного мислення пропонує набір взаємозв'язаних методів навчання і методичних прийомів, які орієнтовані на створення умов для вільного розвитку.

Виділяють три основні етапи в застосуванні технології розвитку критичного мислення: виклик, осмислення, рефлексію.

Перший етап - виклик. З цього етапу починається кожен урок. Його завдання:

- актуалізувати й узагальнити наявні у здобувачів освіти знання по даній темі або проблемі;

- викликати стійкий інтерес до теми, що вивчається, мотивувати навчальну діяльність здобувачів освіти;

- спонукати здобувачів освіти до активної роботи на уроці і вдома.

Другий етап - осмислення. На даному етапі здобувачів освіти:

- отримують нову інформацію;

- осмислюють її;

- співвідносять з вже наявними знаннями.

Третій етап - рефлексія. Він спрямований на:

- цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації;

- привласнення нового знання, нової інформації учнями;

- формування у кожного учня власного ставлення до досліджуваного матеріалу.

 Виклик, або Вступна частина уроку

Вступна частина уроку, яку ще називають “викликом” триває зазвичай перші 5–7 хвилин. За цей час слід актуалізувати опорні знання – “дістати” їх з довготривалої пам’яті учнів. Саме слово підказує, що необхідно “зробити щось актуальним, потрібним” на час саме цього уроку. Опорними такі знання учнів є тому, що саме на них, як на фундаменті, опорі, будуються наступні знання.

На етапі виклику доцільно застосування прийомів:

- кошик ідей, понять, імен ...

- складання кластера

- асоціативний кущ

- дерево передбачень

- таблиця «Знаємо-Хочемо дізнатись  - Дізнались»

- мозковий  штурм

- робота в парах

- правильні і неправильні судження

-мультиголосування

- передбачення на основі опорних слів

- діаграма Венна

Вправа 6. Діаграма Венна

Історія діаграм Венна

Діаграми з кіл використовувалися ще в XIII столітті. Діаграми Венна популяризував англійський логік Джон Венн у 1880 році. Вони також називаються первинним діаграмами, логічними схемами або діаграмами множин.

Джона Венна надихнув швейцарський математик і логік XVIII століття Леонард Ейлер, який використовував аналогічний підхід до організації даних за допомогою кіл, однак його кола не перетиналися. Винахід Ейлера іноді називають діаграмами Ейлера, а Венн назвав свій власний винахід «колами Ейлера». Приблизно через 30 років виникла назва «діаграма Венна».

Діаграми Венна були створені для використання в галузі математики, яка називається теорією множин. У теорії множин розглядаються чіткі категорії об’єктів, якими можуть бути не лише числа.

Практичне заняття. Найти відмінності та спільне між роботою викладача та майстра виробничого навчання та побудувати діаграму Венна.

Осмислення, або основна частина уроку

Основна частина уроку триває до 30 хвилин. За цей час викладач або майстер виробничого навчання організовує активну діяльність здобувачів освіти, зокрема спонукає їх досліджувати, осмислювати матеріал, відповідати на раніше поставлені запитання, ставити свої і шукати на них відповіді тощо.

Ефективними методами під час основної частини уроку є:

• карта поняття
• читаємо в парах/запитуємо (узагальнюємо) в парах
•  «тонкі» та «товсті» запитання
• подвійний щоденник
• читання з маркуванням (прийом «ІNSERT»)
• опорні слова
• Т-таблиця
• картографування тексту
• концептуальна таблиця
• спитайте у автора
• робота в парах та малих групах з дидактичними завданнями
• ажурна пилка (мозаїка)
• навчаючи вчуся
• дискусія.

Вправа 7.  Прийом «Інсерт»

Інсерт- один з прийомів технології розвитку критичного мислення. Цей прийом був розроблений американськими ученими Д. Воган і Т. Естес. За їх визначенням, ІNSERT — це уміння критично осмислювати нову інформацію і пов‘язувати її із вже вивченою раніше за допомогою роботи з текстом, що містить нову інформацію. Часто цей прийом називають технологією ефективного читання або відмітками на полях. ІNSERT — це абревіатура, що розшифровується як «Інтерактивна, пізнавальна система для ефективного читання та роздумів»:

І  Interactive Інтерактивна

N  Noting Пізнавальна

S  Systemfor Система для

Е  Еffective Ефективного

R  Readingand Читання та

Т  Тhinking Роздумів

Цей прийом — системна розмітка текста під час читання та обміркування, що дозволяє значно активізувати процес сприйняття інформації та підвищити його ефективність. Він допомагає не просто усвідомлювати текст, а виділяти в ньому відоме/невідоме/цікаве, таким чином «сортувати» інформацію.

Провівши маркування, учні позначають, наприклад,

• знаком «+» – що вже їм відомо;

• знаком «–» – що їм невідомо/або суперечить їхнім уявленням;

• знаком «!» – що їм цікаво/неочікувано;

• знаком «?» – що незрозуміло або про що б вони хотіли дізнатися більше.

Для заповнення таблиці необхідно знову повернутися до тексту, таким чином, забезпечується вдумливе, уважне читання. Технологічний прийом «ІNSERT» і таблиця «ІNSERT» зроблять зримими процес накопичення інформації, шлях від "старого" знання до "нового".

На практиці таке читання вимагає від учнів активного та уважного ставлення до інформації. Як буває часто, учні незрозуміле просто пропускають, а такий підхід до читання та визначення маркувального знаку запитання зобов’язує їх з’ясувати невідоме.

Практичне завдання. Прочитати текст за допомогою методу критичного мислення (індивідуальна робота)(додаток 3)

Вправа 8. «Інтелект-карта» (роботав малих групах)

У структурі інтелект-карти головна тема, на якій акцентується увага, розміщується в центрі і розкривається через ключові слова, що містяться на різнокольорових гілках, які розходяться від центру. Подібний спосіб запису дає змогу «…необмежено вдосконалювати та доповнювати інтелект-карту, підвищувати її якість, ефективність, оригінальність, привабливість за допомогою кольорів, малюнків, символів, абревіатур. Це сприяє розвитку творчих здібностей учнів при створенні і подальшому використанні карт, генеруванні ідей, а також поліпшує запам'ятовування інформації, що міститься в їх структурі»
Як можна використовувати інтелект-карти?

Їх можна використовувати практично скрізь, в різних сферах життя. А саме:

• Інтелект-карти в роботі

• створити спільне бачення проекту
• створювати робочі плани
• планувати події, бюджет
• підготувати план виступу, презентації
• приймати рішення
• влаштувати мозковий штурм
•  генерувати ідеї
• створити мотивацію
• написати цілі
• підготувати план переговорів
• впорядкувати думки та ідеї

• Інтелект-карти в освітній діяльності

•    записувати навчальні конспекти по книгам і на слух
•    створювати плани написання статей, книг, рефератів, дипломів
•    складати іспити
•    структурувати будь-який матеріал, що дозволяє зрозуміти суть, думку автора, розкласти по поличках важкий матеріал
•    запам'ятати сенс матеріалу. Інтелект-карти запам'ятовуються в рази легше, ніж будь-який текстовий матеріал
•    написати ряд взаємопов'язаних гіпотез.

• Інтелект-карти в побуті

•             використовувати в структуруванні побутових завдань, побутових справ
•             розписати перевагий недоліки планованих покупок і придбань
•             створити Ваше приватне генеалогічне дерево
•             описати структуру проведення свята чи іншої події
•             спланувати відпочинок

Створити інтелект карту для використання в роботі, освітній діяльності, побуті (робота в малих групах).(додаток 4)

Рефлексія, або підбиття підсумків

Третій етап уроку – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодо процесу і результатів навчальної діяльності. Необхідно, аби учні подумали про те, що вони дізналися, чого навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їхнє бачення і як вони можуть це використовувати.

Зазвичай підбиття підсумків триває до 10 хвилин. За цей час учні разом з учителем:

• узагальнюють та інтерпретують основні ідеї уроку;
• обмінюються думками та висловлюють особисте ставлення до окремих положень матеріалу чи уроку загалом;
• оцінюють набуті знання й уміння;
• ставлять перед собою запитання;
• планують застосування вивченого.

Під час підбиття підсумків учні удосконалюють важливе уміння – резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, передавати почуття й уявлення в кількох словах, співвідносити нову інформацію зі своїми сталими уявленнями, тобто свідомо пов’язувати нове з давно відомим.

Дієвими методами розвитку критичного мислення на цьому етапі уроку є

- синкан,

- кластер

- займи позицію

- бортовий журнал

- шкала думок

- ПРЕС

- риб’яча кістка (фіш-бон)

- модель 6 W

Вправа 9. Конструювання уроку з використанням елементів критичного мислення(робота у малих групах)

Вправа 10. Складання «Синкан» (індивідуальна робота)

Назва цього прийому походить із французької «синквейн» або англійської «синкан» і означає «п’ятирядковий віршований твір», в основі якого лежать японські віршовані мініатюри хайку і танка. Синквейн як дидактичний прийом введений у педагогічну практику американськими учителями.

Спочатку цей прийом використовувався на уроках мовлення для розширення лексики і навичок усного висловлювання думок. А сьогодні важко назвати шкільний предмет, який би у своєму дидактичному арсеналі не зміг використовувати синквейн. Головна особливість цього прийому полягає у підборі різних характеристик певного явища чи предмету.

•                    1-й рядок – це назва явища, предмету, об’єкту;
•                    2-й рядок – кілька прикметників (зазвичай два), які характеризуютьперший рядок;
•                    3-й рядок – дієслово/дієприкметник;
•                    4-й рядок – висловлювання не об’єктивного сприйняття теми, а суб’єктивного ставлення до неї; 
•                    5-й рядок – пишеться знову всього одне слово, яке є узагальненням, такий собі висновок, який робиться з усієї інформації попередніх чотирьох рядків і лаконічно виражає суть теми, як би закривши її та зацикливши зміст тексту.

Підсумки. Вправа 11. Рефлексія (Завершальний етап)

Методичний прийом «Знаємо -Хочемо дізнатися- Дізналися»

Учасники тренінгу висказують свою думку про що вони дізналися на тренінгу

Вправа 12. Рефлексія (завершальний етап формування «Дерево очікувань»)

 Кожен учасник промовляє вголос свої очікування, зриває яблуко з дерева і кладейого у кошик. Врожай зібраний і наш кошик повний , тому будемо вважати, що і ми досягли позитивного результату. 

-         Дякую усім учасникам за сумлінну працю, відкритість. Зичу вам гарного настрою, взаємного кохання, плідної праці, вчасної гідної зарплатні, сімейного благополуччя та взагалі всього того, що ви самі собі бажаєте, щоб усе справдилося та збулося.

Додаток 1

Короткий перелік характеристик для кожної букви алфавіту.

А - активний, азартний, амбітний, авантюрист, альтруїст.

Б - бадьорий, бойовий, балакучий, благонадійний,

В - веселий, величний, всезнаючий, відповідальний, волелюбний, вимогливий, впертий,

Г - голосний, грізний, граціозний,гуморний,  гордий.

Д - діловий, добрий, доброзичливий, динамічний, дбайливий, делікатний,дзиґа, домінуючий.

Е - егоза, егоїтичний, екстравагантний, ексклюзивний, експресивний, економний, ерудований.

Є- єхидний.

Ж - живий, життєрадісний, жадібний, жорсткий, жартівник, жалісливий.

3 - заводний, завзятий, замислений, зосереджений, знаючий.

І - іронічний, ініціативний, інтелектуальний, інтуїтивний, імпровізатор.

К - красивий, комунікабельний, красномовний, колоритний, колективіст.

Л - ласкавий, лідируючий, легковажний, лютий,  ліричний.

М - мужній, мовчазний, мудрий, марнотратний, максималіст, мінімаліст.

Н - надійний, наполегливий, ніжний, незрозумілий, глузливий.

О –обережний, організаційний

П - прямий, прямодушний, плавний, позитивний, поступливий, працьовитий, пустотливий,

Р - розважливий, ризиковий, розумний,

С- свідомий, сангвінік, старанний, спритний,

Т - тактовний, творчий, терплячий. товариський,

У–уразливий, упертий, уїдливий

Ф - філософський, флегматичний, феноменальний, фантазер.

Ц - цілеспрямований, цілісний, церемонний, цивілізований.

Ч - чесний, честолюбний, чемпіон, чинний, чутливий, чарівний, чіпкий,чуйний,

Ш – широкий, шляхетний

Щ - щедрий.

Ю –юний.

Я – яскравий.

Додаток 2

Питання на гранях куба

1. Опишіть слово «критичний»?

2. Яка різниця між «мисленням» та «критичним мисленням»?

3. Добери синонім до словосполучення критичне мислення

4. Проаналізуйте етапи критичного мислення

5. З якими вміннями та навичками тісно пов'язане критичне мислення?

6. Запропонуйте  аргументи «за» або «проти» використання критичного мислення на уроках.

Додаток 3

Цікаві факти про  професію педагога

1. Учитель вважається однією з найдавніших професій. Першінавчальні заклад из’явилися в країнах Стародавнього Сходу (Китай, Індія, Вавилон, Ассирія) ще в IV–V тисячолітті до н. е.

2. У СтародавнійГреції педагогами називали рабів, догляду яких в афінських родинах доручалися хлопчики з семирічного віку. На педагога покладали обов’язки з охорони вихованця від фізичних та моральних небезпек, а до вступу хлопчика в школу — і елементарне навчання грамоті.

3. У Київській Русі після прийняття християнства в 988 році князь Володимир заснував у Києві школу для дітей вищих верств української громади. Запис у літописівід 988 року свідчить, що Володимир почав “брати у знатных людей чад и оддавати на учение книжне”. Поняття “школа” увійшов у вжитоклише у ХІV столітті, тому стосовно навчального закладу Володимира це слово вживається умовно.

4. Школи грамоти Київської Русі відкривали при церквах і утримували за рахунок світських осіб. У них навчали дітей бояр, купців, лихварів, заможних ремісників. Вчителями були священослужителі.

5. Онука Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна відкрила при Андріївському монастирі 1086 року перше в Європі жіноче училище для виховання жінок з благородних сімей.

6. У часи Російської імперії майже всі досягнення України в освітній галузі були загублені. У середині XIX століття абсолютна більшість населення залишалося неписьменним – а це понад 90% населення України.

7. Термін “школа” походить від грецького слова “сколе”, що означає ніяк не роботу, а дозвілля.

8. У багатьох школах для кращого “розуміння матеріалу” застосовувалися тілесні покарання учнів. У деяких країнах биття дітей не було заборонено навіть у XX столітті. Наприклад, в Данії дітей пороли до 1967 року, в Німеччині ― до 1983-го, в Великобританії ― до 1987 року. А в деяких країнах така практика застосовується й досі.

9. День вчителя святкують не тільки вчителі, а й школярі, тому що він збігається з іншою подією ― Днем самоврядування в школах, коли один раз у навчальному році учням дозволяється побути викладачами. Цього дня відмінники проводять уроки в класах на правах справжньогов чителя.

10. Найбільша кількість учнів у Бразилії, де в середньому припадає 32 учня на одного вчителя, в той час як в Португалії ― всього сім.

11. Найбільше грошей на освіту виділяє уряд США (809 млрд доларів), за ними йдуть Японія (160 млрд доларів), Німеччина (154 млрд доларів), Бразилія (146 млрд доларів), Франція (123 млрд доларів) і Великобританія (123 млрд доларів).

12. Середній вік вчителів варіює наступним чином: максимум в Італії (48,9 років), Естонії (47,9 років), Болгарії (47,4 років), а вчителі більш молодого віку викладають у школах Малайзії (38,9), Абу-Дабі (38,7) і Сінгапуру (36). Міжнародні дані стверджують, що 68% учителів – це жінки, а середній вік учителя – 48 років.

13. Середньорічний дохід вчителів різнихк раїн (в тисячах доларів, дані ОЕСР):       Швейцарія― 68,82; Нідерланди ―57,87; Німеччина ― 53,73; Бельгія ― 51,47; Корея ― 47,34; Ірландія ― 47,3; Японія ― 45,93; Австралія ― 44; Фінляндія ― 42, 81; Данія ― 41,71;                   Іспанія ― 41,52; США ― 41,46; Великобританія ― 40,91; Австрія ― 37,41;                                                Нова Зеландія ― 34,76; Португалія ― 34,59; Франція ― 33,57; Норвегія ― 33,13;                     Словенія ― 32,48; Швеція ― 31,61; Італія ―31,46; Ісландія ― 29,48; Греція ― 25,75;                       Ізраїль ― 19,55; Чехія ― 18,61; Туреччина ― 17,18; Китай― 16,41; Бразилія ― 14,94;                 Угорщина ― 14,46 і Індонезія ― 2,83.

14. У понад 40 країнах світу навчальний рік розпочинається 1 січня, в 16 країнах ― у березні. А ось переважна більшість країн, понад 120, починають вчитися 1 вересня.

15. У Чехії найвищою шкільної оцінкою вважається “1”, а найнижчою ― “5”. У Франції взагалі 20 бальна система оцінок. А в США для оцінювання учнівв икористовуються літери.

16. Середній робочий тиждень вчителя становить 38 годин. В Японії, де вчителі працюють довше, показник становить 54 години.

Додаток 4.

Алгоритм складання інтелект-карти

1. Візьміть нерозлінований аркуш паперу, розташуйте його альбомно, тобто горизонтально. Саме таке розташування найбільш комфортно для зображення радіантної структури при складанні інтелект-карт.

2. Візьміть кілька кольорових олівців, фломастерів, мінімум три-чотири кольори. Використання кольорів дозволяє розділити інформацію на блоки або ранжувати за важливістю. Все це полегшує сприйняття інформації, покращує якість запам'ятовування за рахунок збереження візуальної картинки і активного підключення правої півкулі.

3. Напишіть крупно і об'ємно в самому центрі основну тему. Бажано використовувати великі літери, а також зобразити схематично або малюнком головну ідею карти. Малюнки та графіка ще більше підключають ресурси правої півкулі, що сприяє швидкому запам'ятовуванню складеної інтелект-карти.

4. Від центру зробіть кілька гілок, кожну з них позначили ключовим словом. Гілки, розташовані навколо центральної теми будуть найбільші, потім у міру розгалуження, гілки будуть зменшуватися. Такий поділ візуально позначить ієрархію і взаємозв'язок в інтелект-карті.

5. Продовжуйте розгалуження великих ідей на більш дрібні, поки це Вам необхідно. Кожне поняття має асоціативні зв'язки з іншими поняттями. Включайте процес асоціативного мислення. Тоді Ваша карта почне швидко рости.

Які основні правила складання інтелект-карт?

• використовуйте радіантнуструктуру (від центру до периферії), що відображає ієрархію понять. Саме ця організація інформації дає найважливіший ефект інтелект карт - асоціативність і багатовимірність

• користуйтеся квітами, щоб виділяти головні і другорядні моменти. Колір - теж важливий для сенсу. Ви можете розділяти кольором важливе і неважливе, більш великі і дрібні ідеї, використовувати різні кольори для різних сфер або іншим чином користуватися квітами

•                  пишіть тільки ключові слова замість фраз і пропозицій. Чим більш об’ємним буде Ваше ключове слово, тим легше Вам буде запам'ятати всю інтелект-карту і тим простіше буде саме складання інтелект-карт

• якомога частіше малюйте замість слів (графічні форми, піктограми, невеликі малюнки, стрілки). Все це підвищує якість сприйняття і запам'ятовування інтелект-карти

• узагальнені блоки інформації об'єднуйте або кольором, або обведенням, або легким фоном для кращого сприйняття

• проявляйте творчість і виробляйте свій стиль оформлення. Ґрунтуючись на правилах ви можете створити свій особливий стиль інтелект-карт, який стане найбільш комфортним для Вас

Список літератури

1. Критичне мислення: ключові характеристики та вправи для його розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://etwinning.com.ua/content/files/659841.pdf

2. Ліпман, М. Чим може бути критичне мислення? [Текст]//Вісник програм шкільних обмінів, 2006, № 27. – С. 17-23.

3. Максименко, С.Д., Солов’єнко, В.О. Загальна психологія [Навч. посібник] – Київ: МАУП, 2000. – 256 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://univer.nuczu.edu.ua/tmp_metod/627/Maksimenko_S.D._- _Zagal'na_psihologiya.pdf

4. Панченков А. Дидактичні стратегії критичного читання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/method/technol/1125/

5. Поль Р.У. Критическое мышление: Что необходимо каждому для выживания в быстроменяющемся мире [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://evolkov.net/critic.think/Paul.R/index.html

6. Селігей П. О. Народжується текст... (З досвіду відомих авторів) // Мовознавство. – 2015. – № 1. – С. 47–66.

7. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. – Київ : Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с. – С. 10-21.

8. Халперн, Д. Психология критического мышления [Электронный ресурс]. – Режим доступу: https://www.ereading.club/bookreader.php/110655/Halpern-Psihologiya_kriticheskogo_myshleniya.html