Тренінг "Вчимося жити разом"

Тема: Вчимося жити разом

Мета: поглибити  поняття про дружбу, про риси характеру, які сприяють дружнім відносинам;  сприяти розвитку творчих здібностей, критичного мислення, розвивати навички рівноправного спілкування, асеративної поведінки (навички слухати інших, приймати рішення , відстоювати власну думку, жити в дружбі і мирі) в малих та середніх групах, розвивати навички раціонально використовувати час; виховувати чуйність  самоповаги, почуття обов'язку.

Форма проведення: тренінг.

Обладнання: записи на дошці: Без справжньої дружби життя — ніщо. (Цицерон);

5 клас -  ПРОСТО  КЛАС!!!, листки кольорового паперу для кожного учня, картки для роботи в групах, клубочок яскравих ниток, плакат «Зоряне небо», «Сонечко», прапорець з написом «Дружба», гілочки.

 Місце проведення: класна кімната, в якій  стільці стоять по колу.

Епіграф:     

справжньої дружби життя — ніщо.

                                                                                                            Цицерон

                                              Хід тренінгу

І. Вступна частина

  Доброго дня! Сьогодні наша зустріч буде присвячена темі дружби. Кожен, мабуть, мріє мати справжнього друга. Комусь із вас, напевно, поталанило, і такого друга ви вже маєте. У когось – безліч знайомих, і приятелів, але важко обрати справжнього друга. А хтось, можливо, з сором'язливості чи замкнутості почувається самотнім і друзів не бачить. Але в будь-якому разі справжній друг нікому не завадить. Тому, я сподіваюсь обрана тема класної години допоможе вам ще краще потоваришувати і стати однією сім’єю. Але для початку давайте з вами познайомимося ближче.  Для цього виконаємо вправу «Бінго».

1.Знайомство. Вправа «Бінго»

Цілі: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, гарний настрій, сприяти згуртованості групи.

Матеріали: листки паперу різного кольору на кожного учасника, на дошці  слова по центру: 5 клас -  ПРОСТО  КЛАС!!!

Зараз без ножиць, кожен з нас створить силует людини. Візьмемо кольорові  листки паперу,  складемо навпіл, «вирізаємо» листок таким чином, щоб спочатку у нашої лялечки появилася голова, тулуб, руки, ноги. Ляльки різні,  – у когось це хлопчик, у когось   –  дівчинка у сукні , або брюках, з кісками, чи з короткою стрижкою. Тепер кожен на «Бінго» напишіть про свою мрію,  захоплення, улюблену кулінарну страву, місце відпочинку. Подивіться  немає ні одної схожої лялечки, але кожна лялька –   гарненька, так і учні нашого класу – різні, але кожен – особливий, неповторний.  Зараз, по-черзі підходимо до дошки, зачитуємо записи зроблені на ляльці і  прикріплюємо її до напису на дошці: 5 КЛАС – ПРОСТО КЛАС. 

Обговорення. От ми отримали такий яскравий портрет нашого класу.

1.               Чим відрізняються діти в нашому класі?
2.               Чим ми схожі? 
3.               Про що ми можемо сказати, аналізуючи цю вправу.

(Діти висловлюють свої думки)

Висновок: Діти в класі дуже різні, але в нас дуже багато спільного, отже ми можемо гарно дружити. Що для цього потрібно, ми з вами на цій класній годині з'ясуємо.

2. Очікування. Вправа «Зоряне небо».

Мета: Виявлення сподівань учасників.

Зараз я пропоную вам висловити свої очікування від нашого заняття. Перед вами плакат, на якому зображено зоряне небо, у кожного з вас є зірочка. Візьміть ручку та напишіть свої очікування, бажання від заняття і залишіть їх біля себе. Наприкінці ми перевіримо чи справдилися вони. Якщо так, то зірочку прикріплюємо на зоряне небо, а якщо  ні, то зірочка помандрує з вами додому.

3.Обговорення правил групи. Вправа «Сонечко».

Мета. Скласти правила поведінки під час заняття.

Перед вами Сонечко, воно посміхається, але як ви бачите у нього немає промінчиків. Промінчиками у нас будуть привила, яких ви будете дотримуватися на занятті.   Перший промінчик – це є перше правило – говорити по черзі. Проте я думаю, потрібно ще підібрати деякі правила щодо нашої співпраці під час сьогоднішнього заняття. Давайте спробуємо відшукати їх на промінцях і прикріпимо до сонечка, яке освітить нам правильний шлях. Виберіть промінці із потрібними правилами. 

( На партах знаходяться промінці з різними правилами, які розрізані. Діти вибирають ті, які підходять до заняття: не перебивати товариша, не боятись висловлювати свої думки, вислуховувати товариша до кінця, брати активну участь у розмові, бути доброзичливим, поважати думку товариша, говорити коротко. Діти називають по черзі правила, вчитель прикріплює до дошки промінці у вигляді сонечка.)

- Погляньте, яке яскраве гарне сонечко вийшло. Якщо ви будете дотримуватися цих правил, що є на його промінчиках, то наше заняття обов'язково буде хорошим і сонячним.

ІІ.  Основна  частина.

1. Вправа «Займи  «позицію».

Мета. Ввести учасників тренінгу у тему; актуалізувати їхнє особисте розуміння того, що таке дружба; створити визначення цього слова.

- А чи знаєте, діти, що таке дружба? Давайте спробуємо підібрати слова-родичі до цього слова.

(Діти передають прапорець із записаним на ньому словом дружба і називають слова: товариськість, підтримка, взаємодопомога, взаємовиручка,співдружність, єдність, чуйність, співчуття, братерство, мир, допомога,злагода та ін..)

 - То що ж таке дружба? Висновок. (запис на дошці)

Отже дружба — це відносини між людьми на основі взаємної довіри, взаєморозуміння, спільних інтересів, прив’язаності.

- А з чого ж починається дружба?

(Діти передають прапорець у протилежному напрямку, придумуючи свій варіант: із посмішки, із веселого настрою, із допомоги, з веселої гри, з чесності,з разом проведеного часу, з шкільної парти, із того, що товариш виручив мене із біди, із веселої гри, з разом проведеного часу, із спільних захоплень, із приємних розмов.) 2.Слово вчителя.

Дружба – це добре почуття, яке може виникнути лише на основі взаємоповаги. Зустріти в житті справжнього друга вважалося великим щастям для людини. У скіфів дружба скріплювалась цілою клятвою що вважалася святою і непорушною. Справжній друг, який віддає часточку свого серця, силу, почуття, вартий того, щоб його цінували і берегли.

3. Ситуативні вправи. Рольові ігри.

Мета: Вчити розуміти, аналізувати думки, вчинки людей, своїх товаришів.

1 група інсценізує оповідання «Антон і Харитон»

 Жили на світі Антон і Харитон.

- Давай з тобою дружити, - сказав Харитон. – Будемо один з одним все ділити навпіл – і горе, і радість.

- Давай, - погодився Антон, - коли поруч друг, жити легше і веселіше.

Йшли вони якось полем. Сонце палить. А сховатися ніде – ні деревця, ні кущика.

- Дай мені твій бриль, сказав Харитон, - а то мені сильно голову припікає.

Антон віддав Харитону свого великого солом’яного бриля. Сонце почало і йому пекти в голову, але Антон подумав: «Нічого потерплю. Зате Харитону добре!» Раптом набігла величезна хмара, линув дощ.

- Дай мені скоріше свою парасолю, - закричав Харитон, - хіба не бачиш, твій друг мокне!

Антон віддав йому свою парасолю. Дощик поливав Антона, але він думав:

«Ну що ж, заради дружби і промокнути можна».

Пройшов дощ, засяяло сонечко. Харитон віддав Антонові його парасолю і великого бриля.

- Візьми, - каже він, - а то мені нести важко.

    Антон узяв мокру парасолю і бриль. А сам замислився. Тим часом друзі дійшли до перехрестя.

- Тобі куди? – запитав Антон.

- Мені ліворуч, - відповів Харитон.

- Ну, а мені праворуч, сказав Антон.

- Та ми ж хотіли разом йти! – закричав Харитон. – Ми ж друзі з тобою!

Але Антон ішов усе далі і далі. Так і пішов. Жодного разу не оглянувся.

Для протилежної групи запитання:

• Чи були хлопці справжніми друзями?
• Чому Антон не пішов із товаришем?
• В чому він неправий?
• З котрим із хлопчиків ви б хотіли дружити?

2 група інсценізує оповідання «Цвік та Цвірінь»

Були собі двоє горобчиків – Цвік та Цвірінь. Одного разу бабуся надіслала Цвікові посилку – повний ящик добірного пшона. Але Цвік ані словом не прохопився про це своєму приятелеві.

• “Якщо всім почну роздавати, собі нічого не залишиться,” – міркував він. Так і склював все пшоно сам. Тільки й того, що коли викидав ящик на смітник, кілька зерняток усе-таки впало на землю. Знайшов їх Цвірінь, зібрав ретельно і полетів мерщій з ними до свого друга........
• - Добридень, Цвіку! Дивись: я сьогодні знайшов 10 зерняток пшона. Зараз поділимо їх порівну і з’їмо.
• - Не треба... Навіщо? – замахав крильцями Цвік. Ти знайшов, ти і їж. Але ж ми з тобою друзі, - наполягав Цвірінь. А друзі все мають ділити порівну. Хіба ж не так?
• - Так, - погодився Цвік. Не став він ображати Цвірінька, взяв у нього 5 зерняток. І було йому при цьому дуже і дуже соромно. Адже сам він склював цілий ящик пшона і не поділився з другом, не дав йому жодного зернятка. Запитання для протилежної групи:
• - Хто з героїв казки був справжнім другом?
• Як міркував Цвік, отримавши посилку.
• Чи погоджуєтеся ви з ним?
• Що б ви порадили Цвіку і Цвіріньку?

4. Слово вчителя.

Оскільки, тема нашої розмови – дружба, то, звичайно, не можна обійти увагою таке питання, як дружба у колективі. Мабуть, вам траплялося чути: «Це- дружний клас» або «У вас такий недружний клас, кожний сам по собі».

Запитання до учнів:

• Чим відрізняється дружний колектив від недружного?
• Чи важливо, щоб між учнями класу існували дружні стосунки? Чому?

5. Вправа «Мій клас: який він?». Чотири типи колективу. Робота в парах.

Завдання: протягом 3 хв. Опрацювати текст і розповісти.

«Сипучий пісок». Такий тип колективу зустрічається доволі часто. Взаємовідносини людей у ньому дійсно нагадують пісок, зібраний у пригорщу: начебто всі піщинки разом і водночас ок­ремі одна від одної. Повіє вітер — і пісок розлетиться, поки хто-небудь знову не збере його докупи.

Так і люди у цьому колективі: усі разом і водночас кожний сам по собі. Немає зв'язку між людьми. Ніщо їх не згуртовує по-справжньому: ані спільна мета, ані уподобання, ані симпатії одне до одного. У такому колективі немає лідера, до чиєї думки при­слухалася б решта осіб.

«М'яка глина». Відомо, що глина — матеріал, що легко під­дається обробці, з нього можна виліпити будь-що. У руках хо­рошого майстра шматок глини може перетворитися на витвір мистецтва.

Але невмілі руки лише намарно використають цей матеріал. Отже, і колектив цього типу схожий на глину: яка людина вва­жатиметься лідером цього угруповання, такі взаємовідносини і встановляться в ньому.

Стосунки в такому колективі загалом доброзичливі, проте не скажеш, що тут панує взаємодопомога. Зазвичай він складається з дрібних товариських груп, які мало спілкуються між собою. Лі­дера у колективі цього типу немає або він не вміє себе проявити, чи просто нікому його підтримати.

«Мерехтливий маяк». У штормовому морі маяк сповіщає мо­реплавців, щоб вони обрали правильний курс. Потрібно лише бу­ти уважними, не втрачати маяк із поля зору. Зазначте, маяк го­рить не постійним світлом, а мерехтить, наче каже: «Тримайся мене, і не потрапиш у біду!». Отже, у колективі такого типу пе­реважає бажання усе робити спільно, підтримувати одне одно­го. Група помітно відрізняється серед інших своєю індивідуаль­ністю. Проте в ній недостатньо проявляються ініціатива, воля й наполегливість щодо досягнення поставленої мети. Авторитет­ні «наглядачі маяка», тобто ті, хто не дає згаснути полум'ю солі­дарності,— організатори, актив. Лише завдяки їм колектив три­мається разом і діє як єдине ціле.

«Палаючий факел» — це живе полум'я, пальним для якого , є міцна дружба, єдина воля, чудове взаєморозуміння, ділова спів­праця і відповідальність не лише за себе, але й за весь колектив. Світити можна і для себе, продираючись крізь хащі труднощів, долаючи перешкоди і прокладаючи шлях до поставленої мети. Проте хіба можна відчувати себе щасливою людиною, коли по­руч комусь важко, коли позаду тебе товариші, які потребують до­помоги? Звичайно ні!

Так скаже кожна особа, яка належить до колективу цього ти­пу. Про таке угруповання можна сказати, що воно — справжній Моноліт. Тут кожний готовий прийти на допомогу іншим, вислу­хати і зрозуміти товариша, працювати на благо всієї групи.

Запитання до учнів:

• Який опис найбільш підходить для визначення типу вашого класу?
• Що треба робити, щоб ваш клас став дружнішим, щоб ви жи­ли єдиним бажанням творчо працювати і вирішувати всі справи класу дружно?
• Чи важливо для дружби в класі, щоб усі однокласники добре навчалися і мали однакові інтереси? Чому?

6. Слово вчителя.

Гадаю, ви переконались у тому, що дружба, взаємодопомога потребують постійного горіння, а не одиноких, нехай навіть ду­же частих спалахів.

7. Руханка «Квадрат»

Цілі: відпочити, зміти вид діяльності, поліпшити настрій, відчути «дружнє плече»

А тепер подивимся, чи зможете ви грати і при цьому виконувати всі рухи разом, дружно. На підлозі ви бачите накреслений квадрат (Квадрат накреслюється до початку тренінгу) Прошу всіх піднятися з стільців і вишикуватися квадратом, так, щоб було зайнято весь простір усередині квадрата, станьте  якомога тісніше. Молодці! Я буду віддавати команди, а квадрат їх виконує, намагаючись не збільшити займану ним площу. І так, готові!

•                Квадрат пішов вліво.
•                Квадрат йде вправо.
•                Квадрат сідає.
•                Квадрат з криками  намагається сісти.
•                Квадрат стрибає.
•                Квадрат обіймається і кричить УРА.

Висновок: У вас добре вийшло. Весело, з запалом. Я за вами спостерігала і зрозуміла, що ви підтримуєте один одного. Це чудово. Адже справжні друзі завжди так і роблять.

8. Вправа «Впізнай мого друга».

Один учень описує товариша – риси характеру, вдачі, улюблені справи, заняття, захоплення,  але не називає імені. Інші учні мають здогадатися,  хто це.

9. Робота в групах. Вправа «Ми - законодавці»

• Протягом уроку ви довели, що дружити вмієте, тому можете дати пораду іншим, як стати справжніми друзями, які риси характеру та якості слід в собі виховувати для цього. Я пропоную вам перевтілитися у законодавців і скласти правила, яких потрібно дотримуватися:

хлопчикам (1 група);

дівчаткам (2 група);

однокласникам (3 група).

Ти хлопчик, сильніший за дівчаток, а це означає, що ти повинен допомагати, коли їм важко.

Будь ввічливим у взаєминах з ними.

Коли дівчинка йде разом з тобою до класу або виходить у коридор, пропусти її в дверях поперед себе.

Якщо у неї впала книжка, олівець чи портфель, не соромся підняти й подати їй – тобі це не важко, а дівчинці твоя допомога буде приємною.

Не гідний називатися хлопцем той, хто б’є дівчаток або кривдить їх.

Навпаки, треба завжди захищати дівчаток.

Коли дівчинка плаче, скажи їй тепле, ласкаве слово.

2 група

Ти – дівчинка, будь скромною і ввічливою.

Будь для хлопчиків прикладом акуратності, старанності, вихованості.

Ніколи не говори своїм товаришам грубих і різких слів.

Коли звертаєшся з проханням, не забудь сказати «будь ласка», бо це чарівне слово.

Якщо товариш зробив тобі послугу, не соромся подякувати.

Це показує, що ти розумна і культурна людина.

3 група

Усі однокласники – твої товариші.

Підтримуй з ними добрі стосунки, спілкуйся з усіма.

Якщо в поведінці товариша тобі щось не подобається. Не гарячкуй, не кричи, не кидайся в бійку, не плач.

Стримай себе і подумай: «Може я і сам щось неправильно роблю?».

Бо завжди краще спочатку подумати, а потім зробити, ніж навпаки.

10. Вправа «Міст дружби».

На основі прослуханих законів тепер всі разом складіть «Міст дружби», тобто на дощечках запишіть ті правила, які б ви хотіли, щоб панували у нашому класі.

Запитання для обговорення:

• Що станеться, якщо прибрати одну дощечку з нашого містка?

• А що трапиться, якщо прибрати дві дощечки?

• А якщо всю середину містка?

Підсумуйте: «Щоб мати гарних друзів, треба самому вчитися бути хорошим другом».

11.  Вправа «Спалимо погану рису».

Дуже хороші вийшли у нас правила. Але зараз кожен подумайте, чи  маєте всі ці хороші риси, які потрібні для дотримання правил дружби, чи можливо якоїсь ви хотіли б позбутися. Напишіть її на листочку і згорніть, по бажанню можете озвучити. А потім ми їх разом з вами спалимо.

ІІІ. Завершальна частина

1.Зворотний зв’язок.

- Пригадайте, що робили на цьому тренінгу?

- Як ви розумієте слова епіграфа?

Продовжити речення:

- Мені найбільше сподобалося…

- Мені найбільше запам’яталося …

- Мене здивувало, що… (Діти відповідають, використовуючи правило піднятої руки)

2. Вправа «Очікування».

- Візьміть кожен свою зірочку , підійдіть до зоряного неба, і скажіть чи справдилися ваші очікування. Якщо так, то  прикріпіть зірочку на небо, якщо ні, то заберіть собі.

3. Вправа «Гілочки».

   Погляньте на свої парти. У Вас у всіх лежать гілочки. Згадаємо казку «Батьківський заповіт», і ви зрозумієте, для чого вони вам. У казці розповідається про батька, який перед смертю покликав своїх синів , дав їм по гілці у руки і попросив їх переламати. Сини виконали батьківську волю і переламали ці гілочки. Тоді батько зібрав ті гілочки докупи, перев’язав їх і знову попросив зробити те саме, але сини не змогли переломити цей оберемочок. Тоді батько сказав: «Ось так і в житті кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, то ніякі вороги вас не зламають, і всі негаразди ви легко зламаєте ».
Отже, щоб зібрати  гілочки в оберемок, вам потрібно стати в коло і по черзі передати свою гілочку сусіду справа, при цьому говорячи йому комплімент.

4.Ритуал прощання. Вправа «Павутина»

Для виконання цієї вправи залишаємося в колі. В мене в руках чарівний клубочок. Він об’єднує справжніх друзів. Тож  до кого «прикотиться» клубочок, намотайте ниточку на вказівний пальчик і передайте його своєму найкращому другові з гарними побажаннями.

(Вчитель слідкує, щоб до всіх учнів «докотився» клубочок, якщо до когось з учнів  не потрапляє, тренер передає йому клубочок )

У нас , дійсно, дружній клас. Ниточками взаємодопомоги, чуйності, ввічливості, доброзичливості, турботи за інших, пов’язані учні в  класі. (Тренер тягне «Павутину на себе») Діти, що відчуваєте? А, якщо сильніше потягнути? Так, ниточки можуть порватися. То ж не допустіть, щоб грубість, жадність, гордість… зруйнували дружні відносини у вашому класі. Будьте уважними, життєрадісними, підтримуйте один одного, не залишайте у біді. Наш клас – це маленька сім'я. Хотілося б, щоб в нашій сім'ї завжди панували доброта, пошана, любов, взаєморозуміння.

 Дякую за співпрацю, мені приємно було з вами працювати.