Тренінг "Як не стати жертвою насильства?"

Управління освіти і науки обласної державної адміністрації

ДПТНЗ «Сновське вище професійне училище лісового господарства»

Профілактичне заняття

«Як не стати жертвою насильства»

Підготувала:

практичний психолог

Забаровська С.М.

Сновськ, 2018

Мета: сприяти формуванню світогляду підлітків щодо питання попередження насильства в їхньому житті, який би містив систему теоретичних поглядів на права дитини, і на цій основі формувати активну позицію молоді щодо попередження насильства.

Матеріали та обладнання: маркери, стікери, фломастери, аркуші паперу, ситуації для обговорення.

Хід заняття

Вправа на знайомство

Мета: краще познайомити учнів, формувати невимушену атмосферу в групі.

Учасники сідають у коло. Тренер пропонує дитині, яка сидить ліворуч, назвати своє ім’я та супроводжувати вітання якимось рухом. Уся група повторює ім’я та рух кожної дитини. Після цього хід передається по колу наступному учаснику, і доти, поки всі не візьмуть участі у вправі. Рухи дітей не повинні повторюватися.

Вправа «Правила»

Мета: сформулювати правила роботи групи.

Ведучий пропонує сформулювати правила роботи групи, які допоможуть учасникам ефективно працювати. Учасники висловлюють свої пропозиції методом «мозкового штурму». Кожну пропозицію обговорюють та записують прийняті правила (3-5).

Вправа «Асоціативний кущ»

Мета: визначити асоціації учнів з поняттям «насильство».

Учні по черзі називають слово-асоціацію з поняттям насильства. Ведучий записує асоціації на дошці у вигляді «асоціативного куща».

Мозковий штурм «Насильство – це…»

Мета: дати визначення та розкрити сутність поняття «насильство».

Учні висловлюють свої думки з приводу варіантів визначення насильства. Узагальнююче визначення ведучий записує на дошці.

Насильство – це фізичний або психологічний вплив однієї людини на іншу, що порушує права іншої людини на недоторканність ( у фізичному, духовному чи сексуальному плані).

Інформаційне повідомлення «Жорстоке поводження з дітьми»

Мета: поінформувати учнів про жорстоке поводження з дітьми, про поняття «сімейне насильство» та неприпустимість цього явища в цивілізованому суспільстві.

Жорстоке поводження та зловживання дітьми в родині розглядаються сьогодні як головну причину дитячого травматизму та смертності. Незважаючи на своє поширення, явище жорстокого поводження з дітьми привернуло до себе увагу науковців та правозахисників лише в середині ХХ ст.., коли американський лікар С.Кемп описав «синдром побитої дитини» - наявність травм, які неможливо дістати «природнім» шляхом (під час гри або падіння з висоти). З 1973 року в США, Канаді та інших країнах проводять постійні дослідження поширеності насильства щодо дітей, розвивається система допомоги дітям.

Зазвичай насильство стосується найуразливіших членів родини, а отже, категорією, яка найбільше потерпає від сімейного насильства (як прямо, так і опосередковано) стають діти. Самі ж діти звертаються по допомогу вкрай рідко через незнання своїх прав та недовіру до дорослих.

Особливість української ситуації полягає в тому, що до недавнього часу проблема насильства щодо дітей була прихованою, її ніби не було. Зрозуміло, що діти стають жертвою насильства в школі, на вулиці, вдома…

Статистичні дані свідчать, що саме сімейне насильство є найбільш значущим негативним фактором, який впливає на зростання соціального сирітства, бездоглядності, безпритульності та злочинності неповнолітніх в мирний час.

Існує думка, що покарання та заборони в процесі виховання є необхідним елементом нормального процесу соціалізації дитини та засвоєння нею суспільних норм. Але це хибна думка.

Дитині легко заподіяти шкоду. Вона дуже вразлива, що можна пояснити її фізичною, психічною та соціальною незрілістю, а також залежним становищем по відношенню до дорослих – батьків, піклувальників, вихователів, вчителів.

Насильство з боку батьків – це різнобічне явище, яке проявляється у завданні дитині тілесних ушкоджень, створенні та підтримці економічної залежності, морально-психологічному тиску, примушенні до вживання алкоголю та наркотиків, а також до сексуальних контактів (в тому числі до проституції та порнографічних дій).

Вправа «Види насильства»

Мета: дати уявлення про різні види насильства щодо дитини.

Учасників об’єднують у 4 підгрупи. На дошці ведучий записує види насильства (фізичне, психологічне, економічне, сексуальне) та пропонує учням з підгруп підходити до певного виду насильства, що закріплений за цією підгрупою) та записувати його прояви (дії, що є ознаками цього виду).

Після того, як учні записали прояви цих основних видів насильства, ведучий озвучує їх.

Вправа «Виховання чи жорстоке поводження»

Мета: навчити виявляти ознаки насильства щодо дітей, аналізувати його наслідки.

Учні об’єднані в 4 підгрупи. Кожній підгрупі дається ситуація для аналізу. Важливо, щоб учні розмежувати ознаки насильства від виховного впливу та описали можливі негативні наслідки.

Приклади ситуацій:

1. «Громадянин К. постійно пропонує своєму 16-річному сину алкогольні напої, а якщо той відмовляється, ображає його, а іноді б’є.»
2. «52-річний Д. забороняє власному шестилітньому онуку, з яким проживає в одній квартирі, виходити на вулицю та вільно спілкуватися з друзями, постійно принижує його, словесно ображає, шантажує його станом свого здоров’я.»
3. «Піклувальники (обидва безробітні) 16-річної В., яка отримує пенсію за інвалідністю та стипендію в ПТУ, забирають у неї всі отримані нею гроші і витрачають на власні потреби та утримання двох рідних доньок. Піклувальники пояснюють своє поводження з дівчиною тим, що вона взагалі повинна бути вдячною їм за те, що вони взяли її на утримання.».

Ведучий звертає увагу на складну природу сімейних стосунків, які зумовлюють той факт, що відрізнити неприпустимі насильницькі дії від певних проблем у вихованні буває нелегко. Ведучий підкреслює, що кожен випадок потребує пильної уваги, адже далеко не завжди слід звинувачувати батьків у жорстокості щодо дитини, проте, неможна «закривати очі» і на випадки насильства.

Вправа «Міфи та факти»

Мета: навчити розрізняти сталі міфи щодо насильства над дітьми та факти.

На стінах у різних кінцях кімнати розміщені таблички «Так», «Ні», «Складно відповісти».

Ведучий зачитує по одному твердження, а учні обирають позицію, яка буде або підтверджувати цього твердження або його спростовувати.

Можливі твердження:

• Якщо дитина неслухняна, то без ременя не обійтися.
• Батьки мають бути твердими, щоб не розпестити дитину.
• Батьки повинні примушувати дитину працювати, щоб вона краще навчалась у школі.
• Хвалити дитину слід тільки тоді, коли вона зробила щось дійсно гарно.
• Погані оцінки в школі – привід бити дитину.
• Якщо дитина кричить на батьків, то це привід дати ляпаса або виштовхати на вулицю, щоб вона охолола.
• Над дітьми знущаються лише у бідних сім’ях.
• Добре, якщо дитина чогось боїться. Гра на її страхах є чудовим інструментом виховання.
• Діти мають доглядати за своїми молодшими братами та сестрами коли батьки на роботі.

Обговорення вправи.

Вправа «10 порад, як не стати жертвою насильства»

Мета: навчити учнів відшуковувати варіанти дій, що дозволять протистояти насильству в школі, сім’ї, на вулиці.

Учням пропонується сформулювати 10 порад, правил поведінки, рекомендацій, що дозволять дитині захистити себе від насильства у всіх його проявах. Кожен учень озвучує своє правило та записує його на невеликому аркуші-стікері, який кріпить до великого ватману.

Вправа на завершення.

Учні по бажанню роблять висновки після участі у цьому занятті.

Список використаних джерел:

1. Загній І.А. Попередження випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми. Заняття з учнями старшого підліткового віку// Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2014. - №1(61). – С.27-33.
2. Харчишина М.О. Насильство в сім’ї. Просвітницька гра-тренінг// Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2016. - №7(91). – С.22-27.