Тренінгове заняття "Права та обов'язки дітей".

 

 

 

 

 

 

 

Тренінгове заняття

 

 

 

 

 

 

                                                                   Гончаренко Л.П.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Привітання-знайомство. Вправа «Рука» (5 хв.)

Мета: познайомити учасників, закріпити у пам'яті імена учасників, підвищити рівень згуртованості групи.

 Хід вправи

Учасники на аркуші  паперу відбивають свою руку і записують

1.Ім'я

2.Прізвище

3.Школа

4.Найцікавіша історія мого життя

5.Мої  захоплення

 

2.Вправа «Правила» (5 хв.)

Мета: сприяти створенню доброзичливої, комфортної атмосфери для конструктивної роботи

 

3. Вправа  «Парковка» (5 хв.)

Мета: сприяти можливості учасникам висловити свої побажання, які виникатимуть протягом заняття

 

4.Повідомлення теми і мети тренінгу.

Бесіда «Що відбуватиметься сьогодні» (5 хв.)

мета : ознайомити учасників зі структурою тренінгу, його завданнями.

Хід бесіди

Тема «Права і обов'язки дітей»

Мета: ознайомити учасників із основною міжнародною і вітчизняною базою щодо захисту прав дитини; сформувати розуміння важливості й необхідності дотримання прав дитини; ознайомити учасників з основними положеннями Конвенції ООН про права дитини;

ознайомити  учасників із поняттями «відповідальнісь» і «обов'язок», видами відповідальності неповнолітніх; ознайомити з можливостями щодо  захисту своїх прав.

 

5.Очікування (5 хв.)

Мета: визначити сподівання і очікування від тренінгу

 

6. Мотивація роботи (5 хв.)

7. Анкетування. (5 хв.)

Оцінка рівня проінформованості учасників групи з теми заняття.

Мета: виявити, яким є рівень знань учасників щодо міжнародного та державного законодавства стосовно захисту прав дитини.

 

8.Мозковий штурм «Закони, що захищають права дитини » (5 хв.)

 

9.Інформаційне повідомлення «Конвенція ООН про права дитини – головний міжнародний документ щодо захисту дітей» (10 хв)

 

Історія прийняття Конвенції ООН про права дитини

     Права дитини – це права, що належать особі в силу того, що вона є дитиною.

     Відповідно до статті 1 «Конвенції ООН про права дитини», дитиною визначається особа до досягнення 18р. віку, якщо за законом, застосованим до даної особи, вона не досягне повноліття раніше.

     Упершее до юридично вираженої проблеми прав дитини людство звертається на початку ХХ ст. Це не означає, що люди полюбили своїх дітей лише у ХХ ст.,- вони любили своїх дітей завжди. Але про захист чужих дітей, та ще й на рівні міжнародному, справа дійшла лише на початку ХХ століття.

     Рада неурядової організації «Міжнародний союз порятунку дітей» прийняла декларацію з 5 пунктів про права дитини,відому як «Женевська декларація» 1924р., яку було схвалено наступного року V Асамблеєю Ліги Націй завдяки зусиллям першопрохідника в галузі прав дитини Еглантина Джебба.

     Ця невеличка декларація визначає початок міжнародного руху за права дитини. Вона зазначає, що дитині мають бути надані засоби, необхідні для її нормального та психічного розвитку, а головне дитина має бути нагодована.

     20 листопада 1959 Генеральна Асамблея ООН ухвалила дещо розширену версію Женевської конвенції «Декларацію прав дитини» після прийняття 10 грудня 1948 року «Загальної декларації прав людини».

     Цей документ бере до уваги, що дитині дитині внаслідок фізичної та розумової незрілості необхідна спеціальна охорона та турбота, зокрема правовий захист як до, так і після народження. Генеральна Асамблея ООН проголошує цю декларацію з метою забезпечення дітям щасливого дитинства.

     Крім того, на забезпечення захисту прав дітей та молоді спрямовані такі міжнародні документи, як:

- 1966р.- «Міжнародний пакт про громадянські та політичні права», «Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права» ;

- 1974р. – «Декларація про захист жінок та дітей у надзвичайних обставинах та під час збройних конфліктів»;

- 1985р. – «Правила ООН щодо захисту неповнолітніх позбавлених волі».

     Проте центральне місце посідає «Конвенція ООН про права дитини», прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, та ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року.

     Фактом ратифікації наша країна поклала на себе відповідальність перед світовим співтовариством щодо забезпечення на своїй території всіх положень Конвенції.

 

Загальні положення Конвенції ООН про права дитини

     Права дитини визначені в даній Конвенції  умовно можна об'єднати у п'ять груп.

 

1.Громадянскі права

• Право на ім‘я і національнісь (ст.7)
• Право на національну приналежність (ст.20,30)

 

2.Політичні права

• свобода думки (ст.12)
• свобода висловлювань (ст.13)
• свобода переконань і віросповідання (ст. 14)
• вільний доступ до інформації(ст.17)
• свобода асоціацій і мирних зборів(ст.15)

 

3.Економічні права

• Право на належний рівень життя (ст.27)
• Право на захист від економічної експлуатації (ст.32)

 

 4.Соціальні права

• право на освіту (ст.28,29)
• право на охорону здоров‘я (ст.24)
• право на соціальне забезпечення(ст.26)
• право знати своїх батьків, на піклування та виховання в сім‘ї (ст.7-9)
• права дитини – сироти (ст.20,21)
• права дитини – інваліда (ст.23)

 

 5.Культурні права

• Право на відпочинок і дозвілля (ст.31)

 

Запитання для обговорення

• Для чого потрібно знати Конвенцію ООН про права дитини?
• Що допоможе вам чіткіше усвідомити роль прав у своєму житті?

 

10. Вправа «Права дитини в малюнках» (15 хв.)

Мета: використовуючи малюнки, навчити учасників орієнтуватися у своїх правах.

 Хід вправи

Об'єднати учасників у 4 підгруни. Кожна підгрупа отримує завдання проілюструвати статті Конвенції (перша 1-10, друга 11-20, третя 21-30, четверта 31-40).

Після завершення роботи кожна підгрупа презентує свій проект.

 

 

Запитання для обговорення

• З якою метою ми виконували цю вправу?

 

11. Мозковий штурм «Хто може допомогти у захисті твоїх прав?»

(5 хв.)

Хід вправи

     Ми знаємо, що робити і до кого звертатися, якщо раптом заболить зуб чи захворієм на грип. А як бути, коли порушують права дітей? До кого звертатися, кому довіряти, кого запитати? Майже кожен із нас хоча б раз думав про це. Часто діти не знають до кого звертатися, і тому не можуть вчасно отримати потрібну їм консультацію та допомогу, і врешті залишаються на одинці зі своїми проблемами.

     А даремно, існує ціла мережа організацій, служб, які можуть допомогти тим, хто цього потребує.

     Які ви знаєте органи і служби, що захищають права дітей в Україні?

 

13. Інформаційне повідомлення «Органи і служби, що захищають права дітей в Україні?» (10 хв.)

Мета: зорієнтувати учасників , куди і до кого можна звертатися, якщо виникають проблеми порушення прав.

 

Кримінальна міліція у справах неповнолітніх
8(03334) 2-76-94. Основна мета – виявлення, відвернення і припинення правопорушень з боку неповнолітніх , батьків та інших осіб щодо неповнолітніх, захист прав та інтересів дітей

   Соціальні служби у справах неповнолітніх - спеціальні заклади , які надають спеціальні послуги та соціальну допомогу молоді віком від 25 до 28 років.

    Вони надають інформаційну, правову , психолого- педагогічну, медичну та інші форми соціальної допомоги, реалізують необхідні заходи з метою запобігання негативним явищам у середовищі, здійснюють соц .опіку інвалідів, дітей сиріт.

Відділ у справах молоді та спорту – 8(03433) 20509
Районний центр соціальних служб сім‘ї, дітей, молоді – 8(03433) 20509

Служба в справах неповнолітніх 8(03433) 20509

Телефон довіри 2-47-37

Управління юстиції -8(03433) 2 – 65 - 04

Управління праці та соціального захисту населення- 8(03433) 2-34-68

Районний відділ УМВС – 8 (03343) 2-58-03.

 

Запитання для обговорення

• Які знання ви отримали після виконання цієї вправи?
• Як ці знання ви використовуватимете у повсякденному житті?

 

 

14.Вправа «Гаряча капустина» (5 хв.)

Мета: закріпити вивчений матеріал на даному етапі тренінгу.

Хід вправи: учасники стають у коло і передають під музику «гарячу капустину». Коли музика зупиняється, вони розгортають один листочок і дають відповідь на запитання, яке на ньому записане.

 

15. Інформаційне повідомлення «Відповідальність неповнолітніх»

 (10 хв.)

Мета: ознайомити учасників з проступками залежно від ступеня тяжкості.

Хід повідомлення.

Україна на сьогодні перебуває на шляху побудови правової держави з пріоритетом права. Додержання юридичних норм гарантує особистості комфортне існування у суспільстві. Відповідно до правових норм поведінка людини може бути правомірна чи не правомірна. Якщо правомірна поведінка суспільно необхідна, бажана і допустима, то неправомірна поведінка – це така, що суперечить чинним правовим нормам. Розрізняють такі види неправомірної поведінки: проступки і злочини.

Проступки бувають :

• дисциплінарними – порушення навчальної чи виробничої дисципліни, внутрішнього розпорядку закладу;
• цивільними – нанесення матеріальних збитків, порушення інших майнових чи немайнових благ, які захищаються законом;
• адміністративними – порушення встановленого державою порядку в суспільних місцях, а також порядку управління всіма сферами життєдіяльності суспільства.

     Проступок не є суспільно небезпечним і не тягне за собою кримінальну відповідальність.

     Злочин – це вид правопорушення, передбачений кримінальним законодавством; суспільно небезпечні дії чи бездіяльність особи, що досягла певного віку, які посягають на суспільний чи державний устрій країни, її політичну чи економічну системи, власність, особу, громадянські, політичні та інші права і свободи.

 

Незнання закону не звільняє від відповідальності

     Відповідальність неповнолітніх – це передбачена законодавством відповідальність осіб, які не досягли 18 років.

     Адміністративній  відповідальності підлягають неповнолітні особи, які на момент вчинення ними адміністративних правопорушень (проступків) досягли 16р.

     Цивільна відповідальність при нанесені матеріальних збитків – до 14р. виплачують батьки, після 14 р. – самостійно.

     За загальними правилами кримінальній відповідальності підлягають особи, яким на час вчинення злочину минуло 16 років. Кримінальній відповідальності також підлягають особи віком від 14 до 16 років, якщо вони вчинили такі злочини, як вбивство, зґвалтування, злісне хуліганство, крадіжку.

     З цього віку вони несуть відповідальність і за замах на такі злочини,і за участь у них.

 

16.Вправа «Твоя відповідальність»(10 хв.)

Мета: навчити учасників розрізняти проступки залежно від ступеня тяжкості; пояснити, яку відповідальність вони нестимуть за свої дії.

Хід вправи

Учасників об'єднюють у дві підгрупи й кожній дається ситуації проступків підлітків. Членам підгруп необхідно визначити , яку відповідальність нестимуть порушники.

Ситуації:

1.Сімнадцятирічна  ВІЛ-інфікована дівчина. знаючи про це, вступила у статевий зв'язок з хлопцем не повідомивши його про хворобу. Чи несе  вона  відповідальність, чи ні?

(Відповідь: так, кримінальну - див. ст. 130 Кримінального кодексу України «Зараження віру­сом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфек­ційної хвороби»).

 

2.Сімнадцятирічний Юрко сказав Наталці, що коли вона не почне разом з ним курити маріхуану, він перестане з нею зустрічатися, а в школі наговорить усім, що вона – дівчина легкої поведінки. Наталка злякалася і спробувала курити «травку».  Яку відповідальність несе підліток?

(Відповідь: так, кримінальну, за ст. 315 Кримінального кодексу України («Схилення до вживання наркотичних за­собів, психотропних речовин або їх аналогів»)).

 

3.На новорічний вечір у школі старшокласники прийшли у нетверезому стані. На зауваження учителів, вони почали нецензурно лаятися. Чи несуть вони  відповідальність за свої дії чи ні?

(Відповідь: так, адміністративну, за ст. 178 Кодексу України пр адміністративні правопорушення («Розпиття спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях   у   нетверезому   вигляді»),   якщо   їм   виповнилося 16 років, якщо ні, протокол складають на батьків - див. ст. 184 того самого кодексу: «Невиконання батьками або осо­бами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей»).

 

4.Шістнадцятирічна дівчина мріяла про нове модне взуття. На речовому ринку , дочекавшись, коли увагу продавця відвернули, вона вкрала туфлі. Чи несе дівчина відповідальність , і якщо так, то яку?

(Відповідь: так, кримінальну, за ст. 185 Кримінального кодексу України («Крадіжка»)).

 

17. Вихідне анкетування

 

 

 

 

 

 

 

 

АНКЕТА

 

1.Чи всі частини тренінгу були однаково добре зрозумілими?

(Обведіть кружечком вашу відповідь).

Так Ні

 

2.Будь ласка, напишіть, яка з частин тренінгу була для вас осо­бисто:

а) незрозумілою_____________________________________________

б) найбільш корисною _______________________________________

Так Ні

Так Ні