Треніннг для вчителів"Фрмування навичок зняттяемоційної напруги"

Тренінг для педагогів

«Формування навичок зняття емоційної напруги»

Мета тренінгу: зняття емоційної напруги для зміцнення психологічного здоров'я педагога; профілактика синдрому емоційного вигорання (СЕВ) в педагогічній діяльності.

Завдання:

• познайомити учасників тренінгу з деякими прийомами психологічної саморегуляції;

• передача психологічних знань про синдром емоційного вигорання, його причини та способи подолання;

• формування навичок самопізнання і саморозвитку особистості в цілому;

• створити сприятливі умови для продуктивної роботи над собою;

• удосконалювати розвиток особистісних якостей, стабілізуючи внутрішню душевну гармонію;

• корегувати у педагогів емоційні та поведінкові стереотипии.

Організація тренінгу: група педагогів від 12 до 15 осіб. Тривалість - 90 хвилин.

Форма проведення тренінгу – коло, можливо вільне переміщення по кабінету, прийняття зручного положення тіла під час релаксації.

Хід проведення тренінгу

Звучить музика («Плаття під колір волосся» у виконанні Наталі Могілевської). Учасники тренінгу заходять в кабінет, вибирають кольорову смужку паперу для визначення свого настрою і самопочуття. Сідають у коло.

Психолог. У нашому житті велике місце займає принцип недостатності. Нам не вистачає часу на зустрічі, ласку й увагу один до одного. Ми весь час біжимо, поспішаємо, не помічаємо один одного. Давайте ж таки на мить зупинимо цей біг і поспілкуємося один з одним.

- Може, останнім часом Вас щось турбує?

- Чи Ви відчуваєте втому?

- Або навіть незначні події виводять Вас із рівноваги?

Якщо Ви відповіли «так», то сьогодні слід поговорити про те, що природа обдарувала людину здатністю до саморегулювання, тобто ніхто інший, а тільки Ви самі можете управляти своїм емоційним станом.

Щоб почати плідну роботу, подивимося який настрій і самопочуття у Вас переважає. Психолог коментує значення обраного кольору.

Вправа: Картки «Значення кольору»

М. Люшер постулював постійне, незалежне від ставлення випробуваного значення кольорів наступним чином:

1. Синій: стан спокою, потреба у відпочинку, емоційна стабільність, душевна прихильність у ставленні до партнеру, умиротворення, гармонія, задоволеність; означає повний спокій, умиротворення. Уособлює узи, якими людина пов'язує себе з навколишнім світом; об'єднання, почуття спільності. Як кажуть, це колір вірності, він також уособлює глибину почуттів. Він є передумовою вміння співпереживати, символом естетичних переживань і споглядальності.

Всякий, хто віддає перевагу синьому кольору, має потребу в спокійному і впорядкованому оточенні, вільному від занепокоєння, потрясінь і обмежень, в якому події розвиваються плавно і традиційно, в якому стосунки з іншими людьми безтурботні і вільні від розбіжностей. Людина відчуває потребу в довірі до інших людей, і інші можуть йому довіряти.

2. Зелений: вольове зусилля, напруга, високий рівень домагань, прагнення до самовираження, успіху і влади, діловитість, наполегливість, впевненість в собі, енергійний захист своїх позицій, наполегливість у досягненні цілей. Прагне самоствердження. Має Потребу в силі і вольовій напрузі для самостійного подолання труднощів. Прагне впоратися з вимогами, подолати опір і завоювати визнання.

3. Червоний: енергійна активність, прагнення до успіху через боротьбу, збудженість, потреба діяти і витрачати сили, лідерство, ініціативність. Потреба в активності. Сильний, енергійний, отримує задоволення від дій. Діяльність спрямована на успіх і перемоги. Хоче жити повним життям.

4. Жовтий: надія на легкість, радість, розслаблення, прагнення до нового, звільнення, оптимізм, розкріпачення, сприйнятливість, розширення можливостей. Потреба у зміні існуючих обставин в надії на нові і кращі можливості, які б дозволили збутися його надіям.

5. Фіолетовий: вразливість, емоційна виразність, чутливість, інтуїтивне розуміння, зачарованість, мрійливість, захоплення. Хотів би зачаровувати і сам відчувати ніжні почуття. Чутливий, сентиментальний. Потреба в чуттєвій ідентифікації. Повністю віддається цим почуттям.

6. Коричневий: комфорт тілесних відчуттів, фізична лекостью, сенсорна задоволеність. Шукає звільнення від проблем. Прагне до стану фізичної легкості, що приносить спокій і зниження напруги тілесних і фізичних потреб.

7.Черний: заперечення, закінчення, відмова, зречення, неприйняття, протест, небуття. Заперечує існуючу ситуацію. Уникає стороннього впливу, щоб не дати переконати себе. Чорний колір - знак суперечливих натур. Якщо ви час від часу надягаєте одяг чорного кольору - ваш вибір говорить про те, що ви прагнете дисциплінувати себе і створити імідж авторитетної людини. До речі, якщо весь час обходитися чорним і сірим - настрій - хочеш не хочеш - падає.

0. Сірий: нейтральність, неучасть, соціальна відгородженість, свобода від зобов'язань. Не бажає ні в чому брати участь і хоче уникати яких би то не було стимулів. Довелося дуже багато витерпіти, це втомило і спустошило його. Зараз прагне до «відгородженості» і «незалученості». Буває жінки переключаються на сірий одяг при тривалій і сильній перевтомі, як бар'єр від зовнішнього світу.

Таким чином, люди з різною структурою особистості і в різному психологічному стані схильні бачити світ буквально в різному кольорі. Емоційно врівноважені екстраверти бачать світ більш яскравим і "барвистим", з переважанням теплих (жовтих) тонів.

Тривожні інтроверти, навпаки, - менше барвистим, з переважанням синього. Це можна порівняти з тим, що при радості людина бачить світ "в рожевому світлі", гнів "застилає очі" червоним, а сумм – синім, а в англійській мові "синій" (blue) має значення "сумний, пригнічений". Люди, що знаходяться в стані депресії, часто повідомляють, що навколишній світ "потемнів", "барви світу зблякли", а малюнки таких людей також виконані в холодних і темних тонах.

Зараз ми проведемо експеремент, який допоможе нам наочно побачити, що відбувається з нашими емоціями.

Вправа «Вулкан емоцій»

У цей глечик, який символізує людину, ми кладемо сіль (що відображає ставлення до самого себе, самооцінку. Позитивне ставлення до себе – основа психологічного виживання, і людина постійно шукає і навіть бореться за це. Вона чекає від інших підтвердження того, що вона хороша, що її люблять, що вона потрібна. Щоб не допускати глибокого розладу з самим собою і навколишнім світом, потрібно постійно підтримувати свою самооцінку або почуття самоцінності).

Зверху насипаємо пісок, що символізує наші базові потреби в увазі, любові, повазі, розумінні.

Посипаємо все це содою (це наші емоції: біль, страх, образа; їх назвають емоціями страждання, тому їх нелегко висловити, про них замовчують, їх приховують через острах принизитись, здатися слабкими. Причина їх виникнення – в незадоволенні потреб.), а тепер поливаємо «чистою водою» (оцтом), яка є зовнішніми факторами, які впливають на нас різним чином, це відносини з оточуючими, конфлікти. Хімічна реакція – це наша реакція, негативні емоції: гнів, злість, агресія, які виходять через край, що є свідченням емоційного вигорання. Вправа ще раз підтверджує необхідність поважати один одного, ставитися з повагою до особливостей кожного.

Мозковий штурм «Що ви розумієте під емоційним і професійним вигоранням?»

Шановні педагоги, виберіть одну з асоціативних карт, яка б відповідала вашим уявленням про поняття «емоційне та професійне вигорання»

Інформаційна довідка «Стадії синдрому професійного вигорання» Професійне вигорання – поняття, введене в психологію американським психіатром Гербертом Фрейденбергером в 1974 році. Перший дослідник проблеми – відомий американський психотерапевт Крістіна Маслач – називає професійне вигорання «платою за співчуття»]. Синдром вважають своєрідним механізмом психологічного захисту людини у формі часткового або повного відключення емоцій (до психоемоційного «отупіння»). За даними дослідження американського Національного інституту проблем здоров'я і професійної безпеки, від нього страждає більше 35 млн людей у світі.

Емоційне вигоряння – стан знемоги, виснаження з відчуттям власної непотрібності, тобто емоційна лабільність, психічна неврівноваженість, деперсоналізація.

Відомо, що за ступенем напруженості навантаження вчителя в середньому більше, ніж у інших професіоналів, що працюють з людьми. За медичними даними, до неврозів, пов'язаних з професійною діяльністю, схильні близько 60% вчителів.

Діяльність педагога пов'язана з цілим рядом напружених ситуацій – це, як ми знаємо, і діти, які не завжди слухняні, і батьки, а часом і в колективі не вдається знайти спільну мову. Багато педагогів, стикаючись з подібними ситуаціями, постійно відчувають сильний стрес. А необхідність весь час стримувати спалахи гніву, роздратування, тривоги, відчаю підвищує внутрішнє емоційне напруження, згубно впливає на здоров'я.

Такі захворювання, як гіпертонія, астма, виразка шлунка, стають професійними захворюваннями вчителів. Не випадково, в останні роки все частіше говорять про синдром емоційного вигорання педагога.

Хвороба виникає в результаті тривалої дії професійних стресів, накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» і розвивається поступово.

Американський професор Христина Маслач каже, що на першій стадії вигоряння емоційно і фізично виснажена людина скаржиться на головні та інші болю. На другій стадії у людини розвивається негативне ставлення до колег по роботі. У людей на цій стадії втома не проходить навіть після вихідних і гарного сну. На третій стадії виснаження стає хронічним. Людина впадає в депресію, вона не бачить сенсу в житті, піддає сумніву її цінність. На цій стадії необхідна допомога фахівців.

I стадія. 3-5 років. Починається з придушення емоцій і згладжування гостроти відчуттів. Людина несподівано помічає: начебто все нормально, але нудно і порожньо на душі. Зникають позитивні емоції, з'являється деяка відчуженість у сімейних відносинах.

Повертаючись додому, все частіше хочеться сказати: «Не лізьте до мене, дайте спокій!». виникає почуття тривожності, незадоволеності.

ІІ стадія. 5-15 років. Частіше відбуваються непорозуміння з колегами, учнямі, з'являється зневажливе ставлення до оточуючіх. Втома може провокувати стан пригніченості, апатії, спалахи роздратування, відчуття постійної напруги, дискомфорту.

ІІІ стадія. Від 10 до 20 років. Притупляються уявлення про цінності життя, людина стає не безпечною байдужою до всього, навіть до власного життя. Виникає потреба усамітнитися, обмежити контакти. За звичкою людина ще може зберігати зовнішню респектабельність і деякий апломб, але холод від неї відчутний майже на фізичному pівні.

Тим не менш, можна робити профілактичні кроки, які допоможуть запобігти, послаблять або виключать даний феномен. Тому, ми сьогодні з вами будемо вчитися «Не горіти», розглянемо ті прийоми, засоби, які допоможуть підняти настрій, розслабитися і відчути себе краще.

«Метод швидкого зняття сильного емоційного та фізичного напруги »

Мета: Усвідомлення, знаходження і зняття м'язових затисків; визначення і зняття зайвої напруги.

Я пропоную Вам зараз зайнятися «Методом швидкого зняття сильного емоційного і фізичного напруження».

Цей метод включає в себе серію вправ по довільній напрузі і розслабленню основних м'язових груп. Характерною рисою кожної вправи є чергування сильної м'язової напруги і наступного за ним розслаблення.

Коли людина стикається з неприємною ситуацією, внутрішньо напружується: зашкалює тиск, частішає пульс м'язи напружуються, готуючись до дії, але. Дії якось не відбувається і «невідпрацьовані» емоції вкарбовуються в тілі – от і ходить людина, скаржачись «на серце», на «гіпертонію», а в м'язах, як слід невідреагованих емоцій, утворюються ділянки «застиглої» напруги, або підвищеного м'язового тонусу. Виникають м'язові затиски. А це може призвести до втоми, зниженого настрою, дратівливості або апатії, порушення сну та сексуальної потенції, психосоматичних захворюваннь (гіпертонічна хвороба, стенокардія, виразка шлунка, бронхіальна астма, цукровий діабет, деякі шкірні захворювання: екзема, нейродерміт, псоріаз), коліти та ін. »

Уміння знімати м'язові затиски дозволяє зняти нервово-психічну напругу. Кажуть клин клином вибивають і ми поступимо точно так. Щоб досягти максимального розслаблення потрібно напружитися максимально сильно.

З метою зняття психоемоційного напруження і самостійного освоєння прийомів саморегуляції можна виконати ряд вправ, таких як «Муха на носі», «Лимон», «Перепочинок».

Вправа «Муха на носі»

Мета: зняття напруги з лицьової мускулатури.

Сядьте зручно: руки вільно покладіть на коліна, плечі і голова опущені, очі закриті. Подумки уявіть, що на ваше обличчя намагається сісти муха. Вона сідає то на ніс, то на губи, то на лоб, то на очі. Ваше завдання: не відкриваючи очей, зігнати настирливу комаху.

Вправа «Лимон»

Мета: управління станом м'язового напруження і розслаблення.

Сядьте зручно: руки вільно покладіть на коліна (долонями вгору), плечі і голова опущені, очі закриті. Подумки уявіть собі, що у вас в правій руці лежить лимон. Починайте повільно його стискати до тих пір, поки не відчуєте, що «вичавили» весь сік. Розслабтеся. Запам'ятайте свої відчуття. Тепер уявіть собі, що лимон знаходиться в лівій руці. Повторіть вправу. Знову розслабтеся і запам'ятайте свої відчуття. Потім виконайте вправу одночасно двома руками.

Розслабтеся. Насолодитеся станом спокою.

Вправа «Перепочинок»

Зазвичай, коли ми буваємо чимось засмучені, ми починаємо стримувати дихання.

Вивільнення дихання – один із способів розслаблення. Протягом трьох хвилин дихайте повільно, спокійно і глибоко. Можете навіть закрити очі. Насолоджуйтеся цим глибоким неквапливим диханням, уявіть, що всі ваші неприємності випаровуються.

Коли ви відчуваєте емоційний дискомфорт, просто перевірте, як ви дихаєте. Дихання складаються з трьох фаз вдих - пауза - видих. При підвищеній збудливості, неспокої, нервозності або дратівливості потрібно збільшити час на всі 3 фази. Почніть з 5 секунд. Довго дихати в такому ритмі не потрібно. Слідкуйте за результатом і по ньому орієнтуйтеся. Можна збільшувати тривалість кожної фази.

Повільне і глибоке дихання – знижує збудливість нервових центрів, сприяє м'язовому розслабленню, тобто релаксації. Часте дихання, навпаки, забезпечує високий рівень активності організму, підтримує нервово-психічну напруженість.

Тобто змінюючи ритміку дихання можна з розслабленого спокійного стану перейти в більш активне, бадьорий.

Пропоную вам попрацювати з диханням. Почнемо.

Вправа «Звукова гімнастика»

Мета: знайомство зі звуковою гімнастикою, зміцнення духу і тіла.

Перш ніж приступити до звукової гімнастики, ведучий розповідає про правила застосування: спокійний, розслаблений стан, сидячи, з випрямленою спиною.

Спочатку робимо глибокий вдих носом, а на видиху голосно і енергійно вимовляємо звук.

Приспівувати наступні звуки протягом 30 сек:

А - впливає благотворно на весь організм;

Е - впливає на щитовидну залозу;

І - впливає на мозок, очі, ніс, вуха;

О - впливає на серце, легені;

У - впливає на органи, розташовані в області живота;

Я - впливає на роботу всього організму;

М - впливає на роботу всього організму;

X - допомагає очищенню організму;

ХА - допомагає підвищити настрій.

Зняттю стресу допомагають як сміх, так і сльози.

Американський психолог Дон Пауелл радить «Кожен день знаходити привід, щоб хоч трохи посміятися». Лікувальна сила сміху відома всім: сміх поліпшує кровообіг, травлення, сміх допомагає мозку виділити ендорфіни – природні речовини, що знімають біль. Пам'ятайте, той, хто сміється, живе довго!

Не стримуйте і сліз. Більшість людей зізнаються, що після сліз, вони відчувають себе краще. Вчені вважають, що сльози очищають організм від шкідливих продуктів стресу. Не бійтеся плакати! Сльози горя чи радості – прекрасний спосіб позбутися стресу.

Вчені вивчали склад сліз і виявили в сльозах, викликаним емоційною вибухом, два важливих речовини: лейцин-енкефалінів і пролактин. Перше може бути природним знеболюючим речовиною, яка мозок виробляє у відповідь на стрес. Вчені вважають, що сльози очищають організм від шкідливих продуктів стресу. В сльозах, викликаних цибулею, таких речовин немає.

Вправа «Відвідування зоопарку».

Ну і який відпочинок обходиться без масажу! Пропоную всім стати в коло один за одним. Зараз ми з вами вирушимо в зоопарк. Цю вправу також можна використовувати в якості фізкульмінутки на уроках. А ви передайте іншому те, що ви відчули.

У зоопарку ранок. Службовець чистить граблями доріжки (рух пальців по спині вгору-вниз, вправо-вліво).

Потім він відкриває ворота зоопарку (ребрами долонь проводити направо і наліво від хребта).

Приходять перші відвідувачі (пальцями «бігати» по спині).

Вони йдуть до мавп і дивляться, як ті радісно стрибають (хлопки навхрест). Поруч клітка із левами. Їм роздають корм і леви з жадібністю їдять його (м'яти шию і лопатки).

Потім відвідувачі йдуть до пінгвінів, які весело ковзають у воду (повільно провести долонями вниз по спині).

Поруч знаходиться клітка зі слонами (повільно і сильно натискати кулаками на спину).

А зараз відвідувачі йдуть в тераріум до змій. Змії повільно повзають по піску (робити рухи схожі на повзання змій долонями).

Ось і крокодил розкриває пащу і хапає їжу (коротко і сильно щипати руки і ноги).

А тепер колібрі прилетіли в гніздо і влаштовуються там зручніше (запустити пальці у волосся і злегка посмикати їх).

А зараз відвідувачі йдуть до виходу і сідають на лавку (кінчиками пальців пробігти знизу вгору по спині і покласти обидві руки на плечі). Антистресові прийоми

9 профілактичних правил для всіх і кожного

Наше життя набирає такий шалений темп, що це починає загрожувати не тільки нервово-психічному, а й фізичному здоров'ю людей. Вчені не перестають розробляти системи і методи, які допомагають сучасній людині не потрапити в «стресовий полон». Ось що, наприклад, рекомендують австралійські фахівці.

Півдня в тиждень потрібно проводити так, як вам подобається: співайте, танцюйте. Прогулюйтеся або ж просто посидьте на лавці. Загалом, вистачить віддавати себе тільки роботі!

Не рідше одного разу на день говоріть найдорожчій для вас людині теплі слова. Не сумнівайтеся, що він (вона) скаже вам у відповідь те ж саме. У нашому суворому світі одна свідомість того, що вас хтось любить, здатна захистити від важких зривів.

Пийте побільше води (не спиртних напоїв!). Для того, щоб тіло підтримати в хорошій формі, слід випивати не менше 1-1,5 літра рідини на день.

Щонайменше, раз на тиждень займайтеся тим, що вам начебто «шкідливо» (можна трохи порушити дієту, побалуйте себе солоденьким або лягайте спати раніше або пізніше, ніж зазвичай). Стежити за собою необхідно, але, коли це робиться надто серйозно, можна побоюватися того, що ви станете іпохондриком.

Не дозволяйте розкрадати своє життя! Безцеремонні люди крадуть години, навіть дні вашого життя і створюють вам стреси, змушуючи робити те, що вам не потрібно і не подобається.

Коли ви пригнічені або розсерджені, займіться інтенсивної фізичною роботою: скопайте город, розкидайте замети, переставте меблі або просто розбийте старі тарілки. Можете відправитися за населений пункт і покричати там. Подібні неадекватні вчинки непогано захищають людину від стресів.

З'їдайте хоча б по одному банану на день. У них практично всі вітаміни, багато мікроелементів, до того ж вони володіють високою енергетичною ємністю.

Не дуже складні прийоми, погодьтеся? Але проходження їм вбереже вас від багатьох важких стресів.

Вправа, малювання по мокрому «Мій настрій» (Під музику)

Мета: зняття внутрішньої напруги, прояв уяви та творчого мислення.

Матеріали: фарби, пензлі, аркуш паперу А4.

Рефлексія. Завдання: усвідомлення теми; згуртування групи.

Опис: Учасників кола просять відповісти на питання за підсумком заняття:

Що для мене було важливо?

Що було важко?

Що сподобалося?

Який із способів зняття емоційної напруги ви б хотіли взяти на озброєння?

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Аминов Н.А. Психофизиологические и психологические предпосылки педагогических способностей. // Вопросы психологии N 5, 1988.

2. Андреева М. П. Профессиональные задания социальной психологии в новой ситуации // Психологический журнал. — 2005. — № 5. — Т. 26.

3. Андреева И. Эмоциональная компетентность в работе учителя // Народное образование. - № 2, 2006.

4.Агапова М.В., 2004. Социально-психологические аспекты социального выгорания и самоактуализация личности. Дисс… канд. психол. наук. Ярославль.

5.Анохин П.К., 1980. Узловые вопросы теории функциональной системы. М., Наука;

6. Баранов А.А. Стрессоустойчивость и мастерство педагога. – Ижевск:

Изд-во Удм. ун-та, 1997.

7. Бодров В.А. Психологический стресс: развитие и преодоление. – М.:  ПЕР СЭ, 2006.

8.Величковская С.Б. Зависимость возникновения и развития стресса в

профессиональной деятельности педагогов: дисс. канд. психол. наук. – М., 2005.

9. Величковская С.Б. Проблема развития профессионального «выгора-

ния». Синдром «выгорания» у преподавателей иностранного языка // Психологические и педагогические проблемы развития образования. Вестник МГЛУ. – 2004. – Вып. 484.

10. Водопьянова Н.Е., Старченкова Е.С. Синдром выгорания: диагностика и профилактика. – СПб.: Питер, 2009.

11. Водопьянова Н.Е., Старченкова Е.С. Стратегии и модели преодоле-

вающего поведения // Практикум по психологии менеджмента и профес-сиональной деятельности: учеб. пособие / под ред. Г.С. Никифорова, М.А.Дмитриевой, В.М. Снеткова. – СПб.: Речь, 2003.

12. Леонова А.Б. Основные подходы к изучению профессионального

стресса // Вестник МГУ. Сер.14. Психология. – 2000. – № 3.

13. Леонова А.Б. Комплексная методология анализа профессионального стресса: от диагностики к профилактике и коррекции // Психологический журнал. – 2004. – Т. 25. – № 2.

14. Леонова А.Б. Методика интегральной диагностики и коррекции профессионального стресса (ИДИКС): методическое руководство. – СПб: ИМАТОН, 2006.

15. Леонова А.Б. Психическая надежность профессионала и современ-

ные технологии управления стрессом // Вестник МГУ. Сер.14. Психология.

– 2007. – № 3.

16. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. –

М.: Флинта, 1998.

17. Реан А.А., Баранов А.А. Факторы стрессоустойчивости учителей //

Вопросы психологии. – 1997. – № 1.

18. Теперик Римма Фёдоровна. Как не сгореть на работе? // Журнал «Психология для руководителя». — 2008. — № 2.

19. Финк С. Управление поведением: раскрывая лучшее в людях // Курс МВА по менеджменту. — М., 2004. 2

20. Форманюк Т.В. Синдром «эмоционального сгорания» как показатель профессиональной дезадаптации учителя // Вопросы психологии. – 1994. – № 6.

21. Герберт Дж Фрейденбергер. Персонал вигорання (англ.) // Журнал соціальних питань [EN]. - 1974. - Т. 30. - № 1. - С. 159-165. - ISSN 0022-4537.

22. Маслач К. Burnout: Соціально-психологічний аналіз. З синдромом вигоряння ed.JWJones, стор 30-53, Парк-Рідж, Іллінойс :. London House, 1982.