ТУРИСТИЧНИЙ ПОХІД ВЗИМКУ

Одним із найважливіших теоретичних і практичних завдань оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі є впровадження інноваційних підходів до збереження та зміцнення здоров’я дошкільнят.

Одним із популярних і вподобаних дітьми, батьками та педагогами засобів фізичного виховання став туризм, який уособлює в собі оздоровчу, освітню і виховну цінність, поєднує елементи морально-етичного, трудового та естетичного виховання.

Унікальність туризму полягає в тому, що вінзахоплюючий вид активного відпочинку;

один із найпотужніших чинників оздоровлення дітей дошкільного віку, що сприяє стійкій динаміці зниження захворюваності дітей, підвищенню рівня їх фізичної та рухової підготовленості, а також психологічного здоров’я у цілому;загальнодоступний і рекомендований практично кожній дитині при відсутності у нього серйозних паталогій;всесезонний; джерело позитивних вражень,знаходження нового у знайомому, проникнення у світ прекрасного.

Проведення туристичного походу в дошкільному навчальному закладі - справа непроста і потребує тривалої і ретельної підготовки.

Туристичний похід з дітьми старшого дошкільного віку має поетапний алгоритм підготовки та проведення:

І-й етап: накопичення знань дітей про туризм;

II -й етап: організація спільних прогулянок з батьками; формування початкових туристичних навичок: правила поведінки туристів у поході, основи безпеки, надання першої допомоги у поході, орієнтування за планом-мапою, визначення відстані на місцевості на око, на практичних заняттях опанування базових навичок туризму (укладання рюкзака, встановлення намету, розкладання багаття за допомогою дорослого).

ІІІетап: удосконалення туристичних навичок: техніка пересування на місцевості, техніка подолання природних перешкод, темп руху, правила поведінки на маршруті, основи безпеки в природному середовищі, страховка та самостраховка, спорядження туриста (індивідуальне, групове), в’язка вузлів тощо; розучування туристичних пісень, гукалок; розв’язування кросвордів, ігри з техніки туризму.

ІІІІетап: закріплення отриманих туристичних навичок безпосередньо у поході, міні-звіт, рефлексія про туристичний похід (малюнки, усна розповідь, доробки, фотоматеріали).

Структура туристичного походу складалася з трьох етапів:

І.Підготовчий етап

• Збір учасників.
• Повідомлення дітям завдання і короткого плану дій.
• Підготовка спорядження «Що візьмемо з собою в похід».
• Укладання рюкзака.
• Робота з мапою-схемою.

ІІ.Практична частина

• Організація роботи на туристичному маршруті.
• Початок маршруту.
• Деревотерапія «Березовий гай - сам собі допомагай».
• Дихальнагімнастика «Кисень вдихай – свої легені розвивай».
• Зупинка біля «Лесиного джерела»: «Водою себе напувай - сил й здоров’я набувай».
• Бівуак. Великий привал. Рішення поставлених освітніх завдань, можливість м'язового розслаблення.
• Робота за підгрупами: розгортання наметів;розпалювання багаття;приготування обіду.
• «У колі друзів»: Прислів’я, приказки, загадки про туристів.
• Міф про Прометея.
•  Бесіда «Вогонь друг чи ворог туриста?».
• Ігри та естафети.
• Відпочинок. Самостійна рухова діяльність.

ІІІ.Підсумковий етап

• Рефлексія «Малюнок на згадку».
• Підготовка до переходу в дитячий садок.
• Повернення в дитячий садок.
• Враження, спогади, обмін думками.

Результативність та ефективність проведеної роботи вбачаємо у наступному:

• підвищення рівня усвідомленого ставлення дітей до свого здоров’я;
• удосконалення умінь дітей орієнтуватися на місцевості; засвоєння різноманітних видів лазіння; зміцнення усіх груп м’язів, поліпшення координації рухів, сили і витривалості дошкільників;
• виховання бережного ставлення дітей до рослинного та тваринного світу;
• активне навчання дошкільників засобам долікарської допомоги;
• розвиток навичок командної роботи, самостійності та відповідальності, співробітництва та взаємодопомоги;
• підвищення екологічної культури дітей та батьків; набуття навичок безпечного туризму; удосконалення психолого-педагогічних знань про фізичне здоров’я дітей дошкільного віку;
• збільшення кількості дітей, які відвідують спортивні секції нашого міста

Пам’ятка «Особливості проведення туристичного походу в ДНЗ»

Протяжність туристичного маршруту в одну сторону для дітей старших вікових груп - від 1200- 1500 метрів із двома привалами на відпочинок.

Перший привал - «перевірочний» - роблять через 5-10 хвилин після початку походу для того, щоб перевірити комфортність спорядження, взуття, одягу, за необхідності - усунути недоліки.

«Проміжний» привал робиться через 10-20 хвилин. А «Великий» привал, як правило один: діти відпочивають, виконують завдання, їдять, граються та розважаються.

Загальна тривалість походу 2,5- 3,5 години.

Відмінністю у проведенні походу для дітей середніх вікових груп є протяжність туристичного маршруту в одну сторону - від 1000- 1200 метрів, а для молодшого дошкільного віку від 800-1000 метрів.

Туристичні походи в ДНЗ рекомендовано проводити двічі на рік.

Літній туристичний похід для дітей старшого дошкільного віку можливо проводити на велосипедах або самокатах, що є однією з цікавих форм здоров’я збережувальних технологій, яка задовольняє їхню потребу у руховій діяльності. При підготовці до походу необхідно звернути особливу увагу на фізичну підготовленість дошкільників та відповідність групам здоров’я.

Вихователь в залежності від обраної мети готує дидактичні виносні матеріали, детально опрацьовує сценарій походу спільно з керівників з фізичної культури, вибирають рухливі ігри, змагання, естафети на природі.

Помічник вихователя відповідає за приготування прапорців, відмітних атрибутів групи. Наприклад, однакові панамки, хустки, значки. Наявність похідної аптечки, запаси води і необхідного матеріалу.

Уже з молодшого віку, починаючи похід, шикуємо дітей за наступними

правилами: попереду стоять більш слабкі діти, з ними - дорослий

направляючий. У кінці колони ставлять більш фізично сильних дітей із дорослим-замикаючим. Третій дорослий - керівник походу.

Для того, щоб дошкільники помічали перешкоди і долали їх, - відстані між дітьми під час руху має бути не менше - 1 метр.

Особливу увагу необхідно звернути на темп руху, він має залежати від рівня фізичної підготовки дітей і повинен бути таким, щоб малюки в кінці походу відчували приємну втому, а не цілковите стомлення.

Важливим є і вага рюкзака юного туриста. Для правильного фізичного навантаження він має бути від 0,5 - 1,5 кг. До туристичного спорядження входять: каремат, вода, їжа, запасні шкарпетки.

Одяг має бути зручним і не стримувати рухів. Білизна та шкарпетки з шерстяної чи бавовняної тканини. Особлива увага звертається на взуття, розношене по нозі, на неслизькій підошві. Обов’язковими в літній період є капелюшки та панами.

Керівнику необов'язково йти постійно попереду. Зазвичай він знаходиться там, де йому зручніше контролювати всю колону. Направляючий - вихователь, батько - задає темп, попереджає про небезпеку, подає різні сигнали і команди, наприклад: «Обережно: місток! Переходити по одному». Той, хто замикає, стежить, щоб ніхто не відставав.

Йти по маршруту бажано з постійною швидкістю, так як це набагато легше. Але якщо хтось із дітей втомився, загальний темп руху збавляти.

Показником того, що темп і швидкість маршруту обрані правильно є поведінка дітей:

• рухливість, здатність цікавитися оточуючим;
• життєрадісність, балакучість та бажання рухатися далі.

Про втому кажуть:

• мовчазність, економність в рухах;
• неуважність;
• питання типу: «А коли ми прийдемо?», «Скоро будемо їсти?».

Правила укладки рюкзака:

Рюкзак для дошкільника слід вибирати залежно від росту і фізичних можливостей.

Розстебнути кармани-клапани, порожній рюкзак спинкою вниз: уздовж спини і дна укласти ковдру так, щоб на дні утворився м’який валик.

^ На дні розкласти найважчі предмети.

^ Всередину вкласти продукти.

^ Зверху укласти запасні шкарпетки.

Кишені рюкзака заповнюються дрібними необхідними предметами.

^ Зав’язати і застебнути рюкзак і кишені.

^ Надіти рюкзачок, перевірити чи зручно він укладений, відрегулювати довжину лямок.

Правила екіпіровки

^ Спорядження походу поділяють на особисте і спільне. Особисте - це: рюкзак, одяг, взуття. Спільне - те, чим користуються усі: аптечка, відро, казанок для чаю, рукавиця для зняття посуду з вогню, їжа для малого привалу - на кожну людину: жменька сухофруктів, горіхів або один-два шматочки цукру, одна- дві цукерки (кислі льодяники), яблуко; на малих привалах пити не рекомендується, але бувають винятки, дуже добре втамовує спрагу чай, відвар шипшини, несолодкий компот.

Правила поведінки під час походу:

^ Не рвати рослини, не збирати гриби і ягоди.

^ Не залишати товариша в біді, завжди приходити на допомогу, підтримувати слабшого.

^ Дотримуватися правил поведінки в природі.

Залишати місце відпочинку завжди чистим.

Рефлексія. Не рекомендується підводити підсумок відразу по поверненні в дитячий сад. Нехай перші емоції, втома пройдуть. Кращий час - це після денного сну. Діти спільно з вихователям можуть обговорити в групі свої переживання або побачене. Дітям старшому віку краще запропонувати відповісти на запропонованіпитання (бліц-інтерв’ю). Скласти звіт-розповідь. Уся подальша освітня робота після туристичного походу повинна бути спрямована на розширення і систематизацію знань, а також перенесення рухових умінь і навичок на інші види діяльності дітей.

Майте на увазі, що грамотне планування походу - лише 30% успіху, інші 70% - це ваше бажання і оптимістичний настрій.

Цікавим елементом зимового походу може стати ходьба на лижах. Дітям, починаючи з середньої групи, вже доступний цей вид спортивних вправ. Ходьба на лижах зміцнює здоров'я, сприяє всебічному розвитку та загартуванню організму. Вона є хорошим засобом активного відпочинку дошкільників після статичних занять у приміщенні. Крім того, катаючись із гірок, діти виявляють рішучість, сміливість, кмітливість. Рухи стають впевненішими, координація дій рук та ніг — чіткішою, розвивається відчуття рівноваги.

Туристичний похід дошкільників у зимовий період може містити:

• пішу ходу з лижами;
• перший привал;
• ходьбу на лижах;
• другий привал (ігри на галявині відпочинку);
• повернення у садочок (ходьба на лижах, привал, піша хода з лижами);
• підсумок та нагородження дітей.

Похід  дітей починається з лижами у руках. Скріплені лижі переносять на плечі (дитина підтримує їх однією рукою) або під рукою (носками вперед, кисть руки підтримує їх біля кріплень). Після 15 хвилин руху для середньої групи чи 20 хвилин — для старшої слід зупинитися та перевірити одяг і взуття. Місце для першого привалу слід обирати так, щоб можна було провести цікаве спостереження у довкіллі, помилуватися краєвидом чи окремими об'єктами природи.

Після відпочинку похід продовжується на лижах. Рухатися слід уколоні з інтервалом 0,8 — їм. Вихователь іде першим, другий вихователь та інструктор з фізкультуризамикають колону дітей. Важливо слідкувати за правильним диханням дітей під час руху (вдих слід робити через ніс, а видих — через рот) та за станом дітей (кольором щік, носика), щоб уникнути обмороження. Тривалість ходьби на лижах в обидва кінці не має перевищувати для дітей середньої групи 25 — 35 хвилин, старшої групи — 35 — 45 хвилин. Тривалість визначається не лише віковими особливостями дітей і ступенем володіння ними технікою пересування на лижах, але й об'єктивними зовнішніми умовами (температурою повітря, силою вітру). При значному морозі, сильному вітрі і в дуже м'яку погоду, коли сніг прилипає до лиж, тривалість переходу зменшується.Під час другого привалу організовують відпочинок дітей, при-родоохоронну діяльність, ігри та розваги.З метою закріплення знань дітей про лісових мешканців варто організувати спостереження за птахами, які прилітають на галявину, та рейд маленьких слідопитів, під час якого діти вчаться розрізняти сліди птахів і звірів, наповнюють годівниці для них. Обов'язково проводять різні розваги, ігри, змагання з використанням особливостей природного ландшафту та природних матеріалів (шишок, гілочок, бурульок, сніжок, снігових колобків тощо). Разом з дітьми можна зліпити снігову бабу, побудувати зі снігу фортецю тощо. Перед поверненням у дошкільний заклад необхідно ретельно перевірити стан одягу та взуття дітей, у разі необхідності перевдягти сухі рукавички та шкарпетки.Зворотній шлях здійснюється за попереднім маршрутом

У дитячому садку вихователі та інструктор з фізкультури мають підбити підсумок походу. Варто нагородити кожну дитину медаллю певної номінації, скажімо:

 «Кращому слідопиту»;

 «Найспритнішому»;

«Кращому другу природи»;

 «Найуважнішому»;

«Доброму товаришеві»;

«За витривалість»;

«Кращому лижнику»

Захоплення туризмом з дошкільного віку сприяє свідомому формуванню культури здоров'я та здорового способу життя. Знання, здобуті під час туристичних походів, міцні, бо завжди емоційно забарвлені, а сформовані навички — життєво необхідні. Туризм сприяє формуванню у дітей інтересу до навколишнього світу, гартує здоров'я та волю.