ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

1.1.Сутність, структура та зміст поняття «національно-патріотичне виховання».

1.2. Основні принципи національно-патріотичного виховання.

РОЗДІЛ 2

ДОСВІД РОБОТИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ГІМНАЗІЇ №46

З НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

2.1. Шляхи реалізації національно-патріотичного виховання учнівської молоді.

2.2. Аналіз національно-патріотичного виховання учнівської молоді у гімназії за 2017-2018 н.р.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Наша країна перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень, обравши шлях переходу від тоталітарних ідеологій до свободи й демократії, національного відродження, цивілізованої, соціально зорієнтованої економіки, побудови нового громадянського суспільства.

Суверенній Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію. Виховати таких особистостей можна за умови розвитку національної освіти, в якій система виховання та навчання ґрунтується на ідеях народної філософії, засадах української етнопедагогіки, народознавства, наукової педагогічної думки, родинного виховання тощо.

У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що «національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета – виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної художньо-естетичної, трудової, екологічної культури» [1].

Національне виховання є однією з важливих складових проблеми виховання особистості. Ця проблема дуже багатогранна. У її рішення зробили внесок представники різних наук. Так, багато питань теорії і практики гуманістичного та національного виховання підростаючого покоління знайшли розгляд у працях Я. Гогебашвілі, М.Є. Евсевьева, Я.А. Каменського, К. Насиров, К.Д. Ушинського. У соціально-філософському та історичному плані проблема національного виховання, її місце і роль в теорії та практиці національних відносин, отримала методологічно-теоретичне обґрунтування та розробку в колективних працях і монографіях Р.Г. Абдулатіпова, Ф.С. Бабейко,                      Л.М. Дробіжева, І.І. Сєрової, які висвітлюють різні теоретичні і соціологічні аспекти цієї проблеми, розглядають спектр по формуванню національного і міжнаціонального свідомості, переконання і поведінки, щодо вдосконалення методів і форм.

Актуальність проблеми являються вимогами до самовдосконалення, саморозвитку особистості, її естетичної культури; необхідністю найбільшого використання національно-особливого в культурному надбанні народу, з метою оволодіння особистістю багатством загальнолюдської культури.

Об'єкт дослідження: національно-патріотичне виховання учнівської молоді.

Предмет дослідження: використання національно-культурних традицій у вихованні учнівської молоді.

Мета дослідження: вивчити зміст і методику національно-патріотичного виховання учнівської молоді.

Гіпотеза дослідження: полягала у припущенні того, що використання національно-культурних традицій у вихованні школярів буде ефективним за умов:

- доступностість;

- емоційність;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

- зв'язок з життям;

- комплексний підхід до виховання національних традицій.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження були встановлені такі завдання:

1. Визначити теоретичні особливості національно-патріотичного виховання учнівської молоді;
2. Охарактеризувати особливості  процесу національно-патріотичного виховання учнівської молоді;
3. Визначити зміст, форми й методи національно-патріотичного виховання учнівської молоді Запорізької гімназії №46;
4. Проаналізувати результативність національно-патріотичного виховання учнівської молоді Запорізької гімназії №46.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

 

1.1            Сутність, структура та зміст поняття «національно-патріотичне виховання».

 

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується[1].

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації [2].

Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави [3].

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур.

Системна організація військо-патріотичного виховання молоді має бути спрямована на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування психологічної та фізичної готовності до служби в Збройних Силах, задоволення потреби підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

•     утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
•     виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
•     підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;
•     усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
•     сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
•     формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
•     утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;
•     культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;
•     формування мовленнєвої культури;
•     спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму [1].

В.О. Сухомлинський впевнений, що вихователь є творцем людської душі, плугатарем і сіячем, він формує уявлення про щастя. Якщо йому не вдалося посіяти справді людське насіння щастя, то в душі може утвердитися інша святиня . Він називав народні традиції "живим, вічним джерелом педагогічної мудрості", "зосередженням духовного життя народу" [2].

Світовий досвід розвитку педагогічної теорії й практики переконливо показує, що кожний народ упродовж віків створює власну національну систему виховання і освіти. В епоху державного й духовного відродження України головну роль відіграє національна система освіти й виховання.

Національна система виховання - це історично обумовлена і створена самим народом система ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованої на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, виховання їх у дусі природно-історичного розвитку матеріальної і духовної культури нації.

Таким чином, національно-патріотичне виховання – це передусім виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, в основі якого – його традиції, звичаї, обряди, ритуали, свята.

Свято – це джерело буття людини, виразник важливих і цікавих сторін її життя. Цей визнаний феномен культури заслуговують на увагу в шкільній практиці передусім тому, що покликаний організовувати вільний від навчання час. Свята викликають особливий психологічний на стрій, впливаючи на почуття. Отже, за своєю природою свята, ритуали і обряди виконують важливу роль чинників формування морально-естетичних почуттів, смаків, відносин у людей. Звичаї, обряди, ритуали, свята можуть сприйматися як форми традицій. Вони органічно поєднують у собі духовний зміст традицій: усну народну творчість, зокрема інструментальну музик) народну пісню, національну хореографію, моральні норми, правила, проповіді, заповіді, заклинання тощо. Таким чином, залучаючи дітей до краєзнавчої роботи проведення народознавчих пошуків, участі в народних ритуалах і обрядах і святах, педагог організовує їх виховання на національно-культурних традиціях [4].

На національних засадах народу будуються трудові, морально-побутові та художньо-естетичні традиції кожного навчально-виховного закладу.

Трудові моральні цінності завжди складали підґрунтя національної культури. Серед них національні моральні норми, вічні народні категорії совісті, праці, любові гуманності, милосердя, поваги, вдячності тощо, до них ми сьогодні прагнемо їх сьогодні критично оцінюємо і пересвідчуємося в їх вічності.

Основними осередками трудового виховання були і є сім'я, школа, позакласні та позашкільні навчальні заклади, вся громада.

Виховання любові і поваги до праці означає виховання свідомого ставлення до неї, особистісного і громадянського обов'язку перед Батьківщиною.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні [3].

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують. В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

З огляду на це рекомендують:

По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів – Герба, Прапора, Гімну.

По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування  нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці [5].

Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

Таким чином, кожен педагог має широкі можливості для створення власної системи роботи, концепції національно-патріотичного виховання. Справжня педагогічна творчість неможлива без використання в повсякденній діяльності скарбів народної творчості, її традицій, толерантного ставлення до інших народів, культур.

 

1.2. Основні принципи національно-патріотичного виховання.

 

Найважливішими принципами національного виховання є: гуманізм, демократизм, народність, природо-відповідність, культуро-відповідність, безперервність, етнізація виховного процесу, диференціація та індивідуалізація навчально-виховного процесу, послідовність, систематичність і варіативність форм і методів виховання, інтегративність.

Забезпечення принципу гуманізації виховання – означає сприйняття особистості вихованця як вищої соціальної цінності, визнання Його права на свободу, розвиток здібностей і виявлення індивідуальності, створення умов для формування кращих якостей та здібностей дитини, джерел її життєвих сил (в центрі уваги перебуває дитина з її потребами, запитами, можливостями і здібностями); повага до особистості дитини, розуміння її запитів, інтересів, гідності, довір'я до неї.

Принцип демократизації виховання передбачає усунення авторитарного стилю виховання, гуманізацію взаємин між вихователями і вихованцями, співробітництво вихователів і вихованців; формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини, її громадською відповідальністю [6].

Принцип народності виховання передбачає забезпечення виховання в дусі своєї нації, свого народу, його історії, культури, мови, звичаїв, побуту тощо; оволодіння рідною мовою, формування національної свідомості, прищеплення любові до рідної землі і свого народу; шанобливого ставлення до культури, спадщини, народних традицій і звичаїв, національно-етнічної обрядовості українського народу і всіх народів, що населяють Україну.

Принцип природо-відповідності виховання означає врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей, учнівської та студентської молоді, їх анатомічних, фізіологічних, психологічних, національних і регіональних особливостей.

Принцип культуро-відповідності виховання означає забезпечення духовної єдності та спадкоємності поколінь; органічний зв'язок з історією народу, його мовою, культурними і побутовими традиціями, з народним мистецтвом, ремеслами і промислами.

Принцип безперервності виховання означає забезпечення цілісності і наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини. Нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання формування цілісної та всебічно розвиненої особистості.

Принцип етнізації виховного процесу означає наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування самосвідомості громадянина. Принцип етнізації однаково стосується представників усіх народів України. Створення можливості всім дітям навчатися у рідній школі, виховувати національну гідність, національну свідомість, відчуття етнічної причетності до свого народу. Відтворення в дітях менталітету свого народу, увічнення в підростаючих поколіннях специфічного, що є в кожній нації, виховання дітей як типових носіїв національної культури, продовжувачів справи батьків.

Принцип диференціації та індивідуалізації навчально-виховного процесу означає врахування у виховній роботі рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку вихованців, стимулювання активності, розкриття творчої індивідуальності кожного [6].

Принцип послідовності, систематичності, варіативності форм і методів виховання передбачає: свідомість, самодіяльність і творчу ініціативу учнівської молоді, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю; зв'язок виховання з життям, трудовою діяльністю народу і продуктивною працею; прищеплення любові до праці і до людей праці; ознайомлення з основами сучасного промислового і сільськогосподарського виробництва, будівництва, транспорту, сфери обслуговування; розвиток у дітей і молоді трудових навичок і вмінь, готовності до життєвої адаптації в умовах ринкових відносин.

Принцип інтегративності передбачає єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості. Організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного навчання батьків. Здійснення гуманних, стійких і єдиних вимог до дітей з боку різних соціальних інститутів, посилення педагогічного впливу на них, підвищення спільними зусиллями ефективності виховного процесу.

Таким чином, важливою умовою формування патріотичних почуттів є принципи виховання: гуманізм, демократизм, народність, природо-відповідність, культуро-відповідність, безперервність, етнізація виховного процесу, диференціація та індивідуалізація навчально-виховного процесу, послідовність, систематичність і варіативність форм і методів виховання, інтегративніст

РОЗДІЛ 2

ДОСВІД РОБОТИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ГІМНАЗІЇ №46

З НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 

2.1. Шляхи реалізації національно-патріотичного виховання учнівської молоді.

 

Для реалізації національно-патріотичного виховання дітей та молоді потрібно: удосконалити нормативно-правову базу, співпрацювати з органами державної влади та місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання, інформаційно забезпечувати молодь.

Удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді:

•    підготовка нормативно-правових документів з питань національно-патріотичного виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства;
•    розроблення державних і громадських заходів з інформаційної безпеки, спрямованих на запобігання негативним наслідкам впливу інформаційної війни;
•    розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих і на національно-патріотичне виховання молодих людей;
•    підготовка комплексної програми військово-патріотичного виховання та нормативно-методичного забезпечення її реалізації з метою виховання здорового підростаючого покоління, готового захищати національні інтереси та територіальну цілісність України;
•    вироблення науково-теоретичних і методичних засад патріотичного виховання молоді: включення проблематики патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм та планів наукових і навчальних закладів (через світову історію можна показати, як державність поновлювали інші народи, зокрема чехи та поляки; через зарубіжну літературу показати, як ці народи утверджували свою ідентичність; через дисципліни природничо-наукового циклу розкрити здобутки українців у науці і техніці, якими слід пишатися тощо, бо тільки цілісна і системна картина гарантуватиме осягнення мети Концепції);
•    вивчення потреб молоді, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень;
•    забезпечення активної участі сім’ї та родини в розвитку фізичного і морального здорової, патріотично налаштованої зростаючої особистості.

Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання:

•    проведення заходів спрямованих на реалізацію патріотичного виховання в закладах системи освіти, культури, спорту;
•    підтримка та сприяння волонтерським проектам, іншої громадської діяльності та самоорганізації українських громадян, спрямованої на заохочення молоді до благодійних соціальних, інтелектуальних та творчих ініціатив і проектів на благо України;
•    створення умов для популяризації кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, героїчного минулого і сучасного українського народу, підтримки професійної й самодіяльної творчості;
•    активне залучення до патріотичного виховання дітей та молоді учасників бойових дій на Сході України, членів сімей Героїв Небесної Сотні, бійців АТО та їхніх сімей, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію;
•    залучення молоді до участі у збереженні і підтримці єдності українського суспільства, у громадському русі задля громадянського миру і злагоди;
•    сприяння спортивній і фізичній підготовці, спрямованій на утвердження здорового способу життя молодих громадян з урахуванням принципів національно-патріотичного виховання;
•    налагодження співпраці з військовими формуваннями України як мотивація готовності до вибору військових професій;
•    сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання та інших громадських організацій, які здійснюють патріотичне виховання молоді;
•    активізація виховної роботи з дітьми та молоддю засобами всеукраїнської дитячої військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»);

удосконалення підготовки та перепідготовки кадрів, які займаються питаннями національного і патріотичного виховання дітей та молоді в системі освіти, культури, спорту [8].

Інформаційне забезпечення національно – патріотичного виховання дітей та молоді:

•    організація у теле-, радіопрограмах, Інтернет-ресурсах та в друкованій пресі постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, боротьбу українського народу за незалежність, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій; підтримка україномовних молодіжних засобів масової інформації;
•    запобігання пропаганді в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що суперечать загальнолюдським та національним духовним цінностям, заперечують суверенність Української держави;
•    виробництво кіно – і відеофільмів, підтримка видання науково-популярної, наукової, художньої літератури національно-патріотичного спрямування;
•    підготовка інформаційної та науково-популярної літератури для батьків з питань патріотичного виховання дітей та молоді у сім’ї; висвітлення в засобах масової інформації кращого досвіду родинного виховання;
•    здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій, публікація розсекречених архівних документів, видання історичної науково-популярної літератури, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг патріотичної спрямованості [7].

Отже, процес патріотичного виховання дітей і молоді повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим і сенситивним періодам розвитку дитини та особистісним характеристикам.

 

2.2. Аналіз національно-патріотичного виховання учнівської молоді у гімназії за 2017-2018 н.р.

 

Виховний процес у гімназії здійснюється спираючись на державну політику в галузі освіти і виховання, ідейне багатство українського народу, його моральні, національні цінності.

Головне завдання методичної роботи з класними керівниками полягає в розвитку сучасного педагогічного мислення класного керівника, підвищенні його мотивації на самоосвіту, формуванні в педагога якостей інноваційної особистості.

Вчителі кафедри виховання вважають, що головна мета виховної системи: набуття учнями гімназії соціального досвіду, успадкування духовних надбань нашого народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування в учнів особистих ознак громадян української держави, духовності, фізичної досконалості, моральності, художньої-естетичної, трудової та екологічної культури.

В реалізації мети класні керівники активно сприяють:

- становленню та розвитку життєвих компетентностей вихованців, свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших;

- створенню необхідних умов для розвитку творчих здібностей та формування особистості дитини;

-  стимулюванню пізнавальної, практичної та комунікативної діяльності учнів, необхідної для формування, застосування та здобуття досвіду їх успішної подальшої адаптації у соціумі.

Весь навчально-виховний процес спрямований на те, щоб допомогти дітям здобути потрібні знання та вміння, навчити застосовувати їх у майбутньому житті.

Кафедра виховання працювала над вирішенням таких основних завдань:

- підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників з питань психології та педагогіки;

- забезпечення реалізації єдиних принципових підходів до виховання і соціалізації учнів;

- озброєння класних керівників сучасними виховними технологіями та знаннями щодо форм і методів роботи;

- координація планування, організації та педагогічного аналізу виховних заходів класних керівників;

- вивчення, узагальнення та використання прогресивного педагогічного досвіду роботи класних керівників, систематичне ознайомлення з новинками методичної літератури;

- сприяння створенню й розвитку системи виховної роботи класних керівників.

Для реалізації цих завдань у гімназії на початку навчального року разом з соціально-психологічної службою гімназії були уточнені данні дітей, які потребують соціального захисту, опіки, складено соціальні паспорти класів, школи, вивчено стан охоплення учнів у гуртках, секціях у позаурочний час, проведено роботу по залученню учнів до шкільних та позашкільних гуртків.

Опрацювавши інформацію про охоплення учнів гуртковою роботою, слід відзначити, що майже не збільшилась кількість учнів (у порівнянні з минулим роком), які в позашкільний час займаються в спортивних, інтелектуальних, творчих гуртках та секціях. Тому необхідно поширити рекламну роботу з цього питання і більше залучати учнів до участі як в шкільних гуртках, так і   в інших гуртках і секціях (творчих, інтелектуальних і спортивних), які є запорукою розвитку творчих здібностей і здорового способу життя.

Планування методичної роботи здійснювалося на діагностичній основі, яка допомогла виявити проблеми в практичній діяльності кожного класного керівника та в розкритті основних шляхів їх подолання, а також з урахуванням проблемних тем, над якими працюють класні керівники. Такий підхід до планування допоміг виявити рівень теоретичних знань класних керівників, уміння застосовувати їх у виховній роботі, а також можливості поділитися досвідом з іншими класними керівниками (особливо з тими, хто має невеликий стаж роботи класним керівником) з того чи іншого питання.

Наукова-методична тема кафедри виховання – «Створення умов для виховання національно свідомого, патріотично зорієнтованого молодого покоління, його відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції».

У І семестрі навчального року проведено два засідання кафедри виховання.

1. Планування виховної роботи методичного об’єднання на новий навчальний рік.

2. Впровадження новітніх технологій виховання в процесі формування та самореалізації особистості учня.

На першому засіданні керівник кафедри виховання ознайомила класних керівників з аналізом роботи кафедри виховання за 2016-2017 навчальний рік і завданнями та напрямками виховного процесу на 2017-2018 навчальний рік, а також запропонувала для обговорення проект плану виховної роботи на новий навчальний рік.

Заступник директора з виховної роботи ознайомила з методичними рекомендаціями з питань організації позакласної роботи, задачами і шляхами їх реалізації, нагадала про основні вимоги до плану виховної роботи, а також надала інформацію про нормативно-правові документи, якими повинні користуватися класні курівники у своїй роботі.

 На другому засіданні «Впровадження новітніх технологій виховання в процесі формування та самореалізації особистості учня» доповіла про важливість системної і беззупинної роботи класного керівника по формуванню в учнів культури поведінки та спілкування. Вчителі розповіли про використання новітніх технологій  у виховному процесі  учнів початкової та середньої школи. Всі класні керівники брали активну участь у роботі круглого столу «Новітні форми роботи з дітьми».

У ІІ семестрі було заплановано і проведено три засідання кафедри виховання:

- Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до праці.

- Спрямування виховного впливу сім’ї на профілактику соціальної поведінки дітей.

Засідання проходили у вигляді семінарів-практикумів, під час були розглянуті питання:

- Формування у школярів ціннісного ставлення до праці.

- Психолого-педагогічні особливості формування ціннісного ставлення до праці учнів різних вікових груп.

- Аукціон ідей «Сформованість потреби в праці» ( всі класні керівники).

- Умови успішного виховання дітей у родині.

- Методи і форми виховної роботи класного керівника в напрямку морального виховання.

Діагностування класних керівників з таких питань, як: вивчення соціально-педагогічних умов діяльності класного колективу, планування та розробка основних напрямів роботи, організація роботи з класним колективом, робота з батьками, - показало, що в основному класні керівники  добре володіють різними методами і формами роботи. Але є ще питання, які потребують розгляду, а саме: психологічний аналіз учнів, які потребують особливої уваги; організація та проведення батьківських зборів і педагогічного навчання батьків, організація роботи органів учнівського самоврядування та деякі інші. Тому з метою надання класним керівникам допомоги в наступному навчальному році необхідно спланувати засідання кафедри виховання з урахуванням цих питань.

Методом «мозкового штурму» класні керівники висловили свої пропозиції щодо поліпшення роботи кафедри та визначили завдання на наступний навчальний рік, вироблення найбільш ефективних напрямків виховної роботи .

Засідання кафедри виховання надають можливість класним керівникам отримати необхідну інформацію і допомогу у роботі. Тому більш вдалими є практичні форми роботи: тренінги, складання пам’яток, обмін досвідом, творчі лабораторії, презентації.

 У ІІ семестрі класні керівники брали активну участь у методичній декаді «Інноваційні підходи до формування та розвитку професійної концепції педагогічних працівників гімназії за Концепцією Нової української школи». Вчителі провели на високому рівні майстер класи для класних керівників «Інноваційні форми  проведення виховних годин як запорука розвитку професійної компетенції класного керівника». Ці заходи вкотре довели, що у своїй роботі класні керівники впроваджують різноманітні традиційні та інноваційні технології, поєднують групові та індивідуальні форми роботи, докладають зусиль, щоб виховання учнів відбувалося в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги і взаємоповаги, доброзичливості і толерантності.

Під час круглого столу керівники шкільних гуртків вчителі показали презентації про свої гуртки, досягнення, напрямки роботи, які саме допомагають формувати у школярів громадянську активність та національну свідомість. Керівник хореографічного гуртка «Мрія» на високому естетичному рівні провела звітний концерт, під час кого учасники гуртка показали свою майстерність та отримали нагороди за досягнення у 2017-2018 навчальному році. При плануванні гурткової роботи на 2018-2019 навчальний рік слід розглянути питання роботи гуртків для учнів початкової школи.

Класні керівники постійно працюють над темами самоосвіти з питань виховної роботи. Кожний вчитель ставить перед собою проблемне питання, яке стосується важливих моментів виховання. Такими є проблеми з виховання моральних якостей школярів: культури спілкування, дружніх стосунків в колективі, які є запорукою успіхів у навчанні, виховання соціально-адаптованої та творчої особистості, яка здатна долати труднощі та прагнути до успіху,  виховання сучасного громадянина на традиціях та звичаях українського народу. Велика увага приділяється згуртуванню класного колективу на основі проведення КТС і створенню дружнього колективу через розкриття особистісного потенціалу кожного учня. Важливими є питання встановлення емоційно-позитивних взаємин класного керівника та батьків як запоруки успіху у вихованні дитини та використання здоров’язберігаючих технологій в виховній роботі як засіб розвитку особистості.

Партнерство, партнерські відносини – один із важливих постулатів НУШ та основне із завдань гімназії на 2017 - 2018 навчальний рік. В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками, яка дозволяє створити міцний «Трикутник партнерства: вчителі-батьки-діти».

Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

Мета виховної системи: набуття учнями гімназії соціального досвіду, успадкування духовних надбань нашого народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування в учнів особистих ознак громадян української держави, духовності, фізичної досконалості, моральності, художньої-естетичної, трудової та екологічної культури.

Створення сучасного іміджу гімназії: існування веб-сайту гімназії, офіційного каналу на відеосервісі «Youtube», офіційні сторінки у таких соціальних мережах як: Фейсбук, Твіттер, Інстаграм – все це робить трикутник партнерства міцнішим.

Формування ціннісного ставлення до природи відбувалося через екологічні акції «Врятуємо Дніпро разом» і «Чисте місто» (листопад 2017 рік), в рамках яких учні з активістами Молодіжної організації комбінату «Запоріжсталь» оновили алею лип на острові Хортиця, розмістили годівниці, взяли участь в еко-квесті, посівши ІІ місце. Були учасниками зариблення річки Дніпро. Учні 1 - 4 класів брали участь у Міському проекті «Екологічний вектор – 2017». Робота учениці 3-А класу Мілютіної Кароліни посіла І місце у І (районному) етапі та ІІІ місце у ІІ (міському) етапі Міського екологічного проекту «Увійди в природу  другом». Учні гімназії є активними учасниками щорічних екологічних акцій «Чисте місто», «Здай батарейку - врятуй їжака», «Парад квітів біля школи», «Весняна толока» (прибирання шкільної території та озеленення  пришкільної території) (класні керівники 5-11 класів).

Творчий потенціал та креативне мислення гімназисти показали під час проведення виставки поробок з вторинної сировини «Друге життя речей», метою якої було надання другого життя побутовим відходам, які втратили своє призначення для усвідомлення соціальних та економічних переваг екологічних технологій переробки вторинної сировини. Протягом року класні керівники 1 - 4 класів проводили пізнавальні екскурсії з метою спостереження з а сезонними змінами у природі, проводили тематичні бесіди «Бережіть первоцвіти», «Весна пробуджує природу, Здорова природа – здорова людина».

Вихованню учня, як творчого партнера вчителя, який наполегливою працею та навчанням стає господарем суспільства і другом природі, в якого виникає потреба не тільки споглядати, а й брати активну участь у рішенні різних проблем, які формують кращі риси характеру, такі, як патріотизм та доброту, відповідальність за майбутнє природи  сприяли такі заходи: гра подорож «Вода - знайома, незнайомка», екологічна абетка «Малі річки України»              , інформаційно – пізнавальні години «Виховання екологічної культури» до Дня довкілля (квітень, класні керівники 1-11 класів).

З метою формування ціннісного ставлення до суспільства, до держави (національно-патріотичного виховання) відповідно до всесвітніх історичних дат, пам’ятних подій нашої держави і міста проводилися заходи, серед яких: перший урок «Україна – моя Батьківщина», виховні години з патріотичного, національного, громадянського виховання, уроки мужності, круглі столи (класні керівники 1-11 класів). Участь учнів гімназії у обласній патріотичній квест-грі «Історія рідного краю. Олександрівськ». Співпраця з ПНЗ ЗЦКВПВ «Школа Джур» - участь учнів 9-А класу у пізнавально-виховному заході Інтелектуальний лабіринт «Запоріжжя моє кохане». Участь учнів 5-А класу у козацько-патріотичному вишколі «Котигорошко». Керівник груп Щетинін Д.М. Особливо Виготовлення національного оберегу воїнам української армії. Формуванню в учнів почуття патріотизму, поваги до захисників нашої раїни сприяло виготовлення національного оберегу для воїнів до дня захисника України. Тиждень козацької пісні для учнів 1-7 класів, історичний віраж «Козацькі долі, наче вітер в полі» для учнів 5-11 класів, спортивно-інтелектуальна гра «Козацькі забави» для учнів 5-6 класів, гра – вікторина «Історія нашого краю» сприяли вихованню у дітей любові до України, нагадали славні сторінки історії українського козацтва, активізували розвиток фізичних якостей школярів. З нагоди Міжнародного дня вишиванки протягом дня у холі гімназії учні співали українські пісні. Я скравою родзинкою став флешмоб «Мій край» у виконанні вихованців хореографічного гуртка «Мрія».

З метою вдосконалення та підвищення результативності патріотичного виховання підростаючого покоління, формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави, виховання патріотичних почуттів, правосвідомості, з 20.11. – 24.11.2017 у гімназії було проведено тиждень національно-патріотичного виховання, в якому брали участь учні 1-11 класів.

Протягом навчального року  у гімназії були заплановані та реалізовані заходи, щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України.

У жовтні були проведені виховні години для учнів 1-4 класів «Подорожуємо Європою», для учнів 5 - 8 класів «Що означає ЄС для українських громадян?» , для учнів 9-11 класів «Чому Європа має значення?». Для учнів гімназії питання євроінтеграції України виявилося складним, але класні керівники змогли пояснити дітям основні пріоритети євроінтеграції. 

Віртуальні подорожі столицями європейських країн для учнів 4-9 класів проведені у грудені, Вчителі дали змогу зрозуміти учням загальне поняття європейського союзу, поглибити знання учнів про країни Європи, які входять до складу ЄС, підвищити мотивації до вивчення мов європейських країн, виховати почуття відповідальності, гідності, патріотизму та любові до власної історії, традицій, звичаїв народу.

Під час проведення круглого столу за темою: «Моє майбутнє у Європі» для учнів 8-11 класів учні прийшли до висновку, що Україна отримає якісно нові гарантії військової безпеки щодо свого державного суверенітету, політичної незалежності, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів.

Реалізації родинно-сімейного виховання сприяли виховні бесіди, виховні години, загальношкільні родинні свята «День знань», «Останній дзвоник», «Випускний вечір», «День гімназії», «День вишиванки». Результатом творчої, позакласної, виховної, дослідницької, наукової діяльності учнів та вчителів гімназії відбулась презентація досвіду роботи школи «80 років: пріоритети та досягнення», яка була проведена на високому естетичному та творчому рівні. Фотовиставка «Літопис нашої гімназії», виставка «Шкільне ностальжі», флешмоб «шкільні фотолегенди 46-ої», шкільне караоке, відеопривітання є прекрасним показником дії «Трикутника партнерства: вчителі-батьки-діти».

Естетичне виховання у гімназії тісно пов'язується з розумовим, моральним, фізичним, трудовим вихованням і виконує пізнавальну, корекційно-розвиткову та виховну функції. Тиждень козацької пісні, Міжнародний день толерантності, створення відеопоезії, виставки творчих робіт учнів, Шевченківські дні, виставка «шкільні фото легенди 46-ої», відеопривітання до 80- річчя гімназії – всі ці заходи сприяли гармонійному та естетичному розвитку особистості.

Одним із напрямків виховної роботи гімназії було превентивне виховання. Зустріч з інспектором поліції по Заводському району на тему «Підліткова злочинність». Батьківський лекторій з обговоренням проблеми боулінгу та кібербулінгу, розповсюдження буклетів: «Стоп – кібербулінгу!», тиждень профілактики шкідливих звичок, співпраця з представниками Національної поліції, участь учнів 5-х класів в інтерактивному занятті «Профілактика негативних проявів у поведінці серед підлітків» – ці заходи допоможуть учням правильно усвідомити важливість досягнення сталої відповідальної поведінки, сформованості імунітету до негативних впливів соціального оточення.

З 4.12 – 8.12.2017 року у гімназії було проведено тиждень права. В ході проведення тижня учні мали змогу переглянути тематичний навчальний відеофільм «Конвенція ООН про права дитини або Кожна дитина має право», метою якого було ознайомити учнів із конвенцією про права дитини, виховувати в них повагу до прав та основних обов’язків людини та громадянина. Протягом тижня у шкільній бібліотеці діяла тематична виставка книг «Знай та поважай свої права».

Вчителем правознавства для учнів 9-10 класів була проведена юридична гра «Юридичний футбол», яка була направлена на підвищення рівня засвоєння правових знань, вдосконалення правової освіти учнів; подолання розриву між засвоєнням нових знань і застосування їх на практиці; розвиток логічного мислення, уваги, пам'яті.

Для виявлення рівня обізнаності учнів про свої права учнівське самоврядування під керівництвом соціального педагога провели соціологічне опитування «Діти та молодь про свої права». Для поглиблення знань про свої права та розуміння поняття «права», «обов'язки», учні початкової школи збирали пізнавальний пазл «Права дитини».

Тиждень права показав, що практично кожен учень знає, що серед основних його прав: право на життя, право на здоров’я, право на навчання, право на повагу до себе.

З нагоди відзначення Дня захисту дітей учні 1-Г та 1-В класів взяли участь у Всеукраїнському конкурсі шкільних малюнків «Я маю право!».

У виховній роботі з метою розвитку творчих здібностей та сприяння самоствердженню стимулюється зайнятість дітей у роботі гуртків, залучення їх до самоврядування. Учні гімназії беруть активну участь у різноманітних фестивалях, конкурсах, залучаються до участі у майтер-класах, досягаючи вагомих результатів:

- Команда «Сміливі Кмітливі Милосердні» посіла І місце у районному конкурсі першої лікарської допомоги.

- Команда учнів 10-Б класу посіла І місце у ІІ етапі інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?».

- Команда учнів 8-Б класів посіла ІІ місце у ІV етапі інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?».

- Команда 10-11 класів посіла І місце у районних військово-спортивних змаганнях «Допризовник», присвячених Дню Збройних Сил України. Керівник команди Щетинін Д.М. Команда отримала запрошення на обласний етап змагань.

- Учениця 3-А класу Мілютіна Кароліна посіла І місце у І (районному) етапі Міського екологічного проекту «Увійди в природу  другом».

- Участь у міському конкурсі соціальної реклами «Збережи майбутнє молоді» https://www.youtube.com/watch?v=kboSi42ogwc .

- ІІ Міський конкурс відеороликів «З любов’ю до рідного краю» ІІІ місце у номінації «Я змінюю Україну на краще» посіла творча група 7-А класу.

- Конкурс «Всезнайки» команда учнів 4-В класу «ВААО» посіла ІІІ місце у районному етапі змагань.

- Фестиваль патріотичної творчості для учнівської молоді

Номінація «Хореографія»

І місце колектив спортивно-бального танцю «Мрія».

Номінація «Художнє слово»

ІІ місце Смаль Поліна учениця 4-Б класу.

Номінація «Виконавчі види мистецтва»:

ІІ місце Воржанська Єлизавета учениця 7-Б класу.

ІІІ місце ансамбль гімназії  учениць 8-Б класу.

- ІІІ Міський фестиваль "Мистецька пектораль":

Номінація "Дизайн фотографій" - І місце (районний етап) та ІІ місце (міський етап)  Олімпіюк Софія учениця 8-В класу.

Номінація "Комп'ютерний дизайн" І місце (районний етап) та ІІ місце (міський етап)  Бабич Олександр учень 9-А класу.             

Номінація "Графічний дизайн".

- І місце (районний етап) та ІІ місце (міський етап) Кириченко Вікторія учениця 7-В класу

- ІІ місце Гезашвілі Дар’я  учениця 7-А класу

- ІV місце Юніна Софія учениця 5-Б класу

Номінація "Дизайн інтер'єру"

- І місце Молодик Наталія  учениця 7-А класу

- ІІ місце Тарасенко Богдана учениця 7-В клаcу

- ІІІ місце Калітенко Давид учень 7-А клаcу

- Конкурс-огляд V Міської конференції учнівського самоврядування переможці Бабич Олександр учень 9- А класу, Нікогасян Амалія учениця 8-Б класу.

- ІІ міський фотоконкурс «Життя в жовто-блакитних кольорах» Жданова Єліза 7-В клас, Жданов Євгеній 3-А клас -  відзнака від членів журі в номінації « Я люблю свій рідній край».

- І (районний) етап Всеукраїнського конкурсу-виставки з декоративно ужиткового та образотворчого мистецтва «Знай і люби свій рідний край» та районного етапу фестивалю писанок «Писанковий рай»:

- І місце Кошова Анастасія, Бобирь Ганна учениця 7-А класу 

- І місце Ждан Анастасія учениця 7-Б класу

- ІІ місце Заярна Альона учениця 7-В класу

- ІІ місце Дрозд Ярослава учениця 7-В класу

- ІІ місце Маркова Юлія учениця 8-Б класу

- ІІІ місце Кузьміна Валерія учениця 7-А класу

- ІІІ місце Скворцов Олександр учень 6-Б класу 

- ІІІ місце Тарасенко Богдана учениця 7-В класу

- ІІІ місце Калач Владислава учениця 7-А класу

- ІІІ місце Юшина Лілія учениця 7-Б класу

- ІІІ місце Гончаров Владислав учень 8-Б класу 

- ІІІ місце Багмут Віолета учениця 7-Б класу

- ІІІ місце Яценко Софія учениця 8-В класу

- ІІІ місце Коломоєць Євгенія учениця 9-Б класу

- ІІІ місце Шавкуненко Лілія учениця 9-А класу

- ІІІ місце Снегірьова Яна учениця 6-А класу

- ІІІ місце  Маказан Кирило учень 1-А класу

- ІІІ місце Свєтлична Вікторія учениця 1-А класу

- ІІІ місце Некраса Анастасія учениця 1-А класу.

Деякі класи творчо підходили до організації і проведення різноманітних виховних заходів, активно використовували сучасні форми організації виховної діяльності з учнями, постійно співпрацювали з соціально-психологічною службою гімназії.

Слід відзначити роботу педагога організатора, яка заснувала творчу групу дитячого телебачення «46-FM». Учні гімназії вперше працювали представниками дитячого ЗМІ на VIII Міській виставці педагогічних технологій (відеорепортаж https://www.youtube.com/watch?v=MFCs8cXoeiM&t=471s). Творча студія Запорізької гімназії №46 під керівництвом заступника директора активно працює, створюючи відеоролики, відеорепортажі, фоторепортажі про життя гімназії та досягнення гімназистів.

Робота методичного об’єднання була спрямована на удосконалення методичної підготовки, фахової майстерності класних керівників, методики проведення виховної роботи в класному колективі. Засідання методичного об’єднання були сплановані і проведені відповідно до плану роботи гімназії. На засіданнях обговорювалися питання психолого-педагогічного, методичного спрямування та організаційні заходи щодо підвищення педагогічної майстерності вчителів та покращення якості навчальних досягнень та виховної роботи.

 

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, можна зробити наступні висновки:

1.                    Процес патріотичного виховання дітей і молоді повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим і сенситивним періодам розвитку дитини та особистісним характеристикам.
2.                    Кожен педагог має широкі можливості для створення власної системи роботи, концепції національно-патріотичного виховання. Справжня педагогічна творчість неможлива без використання в повсякденній діяльності скарбів народної творчості, її традицій, толерантного ставлення до інших народів, культур.
3.                    Процес патріотичного виховання дітей і молоді повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим і сенситивним періодам розвитку дитини та особистісним характеристикам.

Основними педагогічними умовами, які забезпечують ефективність виховання молодших школярів засобами національних традицій:

- зв'язок виховання учнів засобами національних традицій із життям;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей;

- емоційність виховання;

- комплексний підхід до використання українських традицій у виховання учнівської молоді;

- доступність національних традицій.

Дуже важливим фактором при використанні українських національних традицій у вихованні учнів були такі методи, форми і прийоми роботи: бесіди, спостереження, розповіді, конкурси, свята, розваги, екскурсії.

Основними критеріями вихованості засобами національних традицій є :

-  любов до Батьківщини;

-  гуманність;

-  чесність;

-  позитивне ставлення до праці;

-  любов до прекрасного.

Реалізація народознавчого принципу виступає важливою ланкою системи роботи щодо всебічного розвитку школярів.

У результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання очікується:

- забезпечення у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті;

- зацікавленість молоді щодо служби у Збройних силах України, готовність до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави;

- збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;

- створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді;

- консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління.

В гімназії закладається основа національної свідомості учнів, любов до рідної землі, своєї «малої батьківщини», виховується патріотична гордість за минуле і сучасне України, любов до рідної мови, формується духовно розвинена, творча, працелюбна особистість.

Необхідною умовою втілення Концепції в практику є широке обговорення її положень і завдань, проведення конференцій, круглих столів, семінарів, що будуть актуалізувати порушені цією Концепцією питання і завдання та спонукатимуть до розроблення конкретних заходів з їх реалізації

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.               Національна доктрина розвитку освіти України: затв. Указом Президента 2015р. - № 347//Освіта України. – 2015 – С.4-6.
2.               Концепція громадянського виховання особистості в умовах української державності (проект) //Освіта України. – 2015. – № 32. – С. 6–7.
3.               Концепція національного виховання //Рідна школа. – 1995. – № 6. – С. 18–25.
4.               Руденко Ю. Концепція «Патріотичне виховання учнів» //Освіта, 22–29 серпня, 2001. – С. 10–15.
5.               Подласый И. П. Педагогика: 100 вопросов – 100 ответов: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – Москва : Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. – 368 с.
6.               Сипченко В.І. Педагогіка: основні положення курсу: Навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів. – Слов’янськ, 2000. – С.139.
7.               Стельмахович М. Українська родинна етнопедагогіка – наука про взаємини батьків і дітей //Родинні взаємини і проблеми виховання дітей: Збірник статей /С. Карпінець, Б. Кіндратюк, Л. Ковальчук та ін./ За ред. В.Костіва. – Івано-Франківськ, 1995. – С.48.
8.               Стельмахович М.Г. Виховні цінності традиційної української родини //Цінності освіти і виховання. Наук. метод. збір. /За заг. ред. О.В.Сухомлинської. – Київ, 1997. – С. 129–132.
9.               Громадянин – Держава – громадянське виховання. Антологія/Упорядники Н.П. Рогозін і В.О. Сухомлинська – Донецьк, 2001 – С.262
10.          Кононенко П., Усатенко Т. Концепція української національної школи – родини //Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. Педагогічні концепції. – Київ: Школяр, 1997. – С. 123–133.