Виховний захід на тему "Вічне місто"

Тема заходу: Вічне місто.

Мета: знайомити учнів з визначними місцями міста Рим, побутом і    

           повсякденним життям римлян;  виховувати і розвивати в учнів інтерес

           до знань, зацікавленість до того,  що вивчається на уроках; показати

           велич Риму;  виховувати інтерес до подорожей  по світу.

Тип заходу: урок-подорож

Обладнання  уроку: комп’ютер, презентація, інформативні тексти

Вчитель

           Сьогодні ми з вами здійснимо уявну подорож до одного з найбільших міст стародавнього світу “Вічного міста” – Рим. Відвідаємо головну площу міста Форум, побачимо акведуки по яким біжить вода вже близько 2000 років та живить місто і фонтани  водою. Побачимо тріумфальні арки, терми, відвідаємо найбільший амфітеатр у Римі – Колізей, ознайомимось з винаходами римських жителів, їх побутом та повсякденним життям. Допоможе нам у цьому комп’ютер та інтернет, а також світлини Риму, зроблені туристами, які побували у Римі.

        Перш ніж відправитись у подорож давайте проведемо

               конкурс   “ Що я знаю про Рим”

1. Де знаходиться Рим? ( Апенінський півострів)
2. Столицею якої країни є місто Рим ?   (Італії)
3. На якій річці розташований Рим? (Тібр)
4. Коли  виникло це місто ?  (близько 753 р. до н.е.)
5. Які ще міста були столицею Італії (Мілан, Неаполь )
6. Яких римських імператорів ви знаєте ( Юлій Цезар, Октавіан Август, Нерон, Траян, ...)
7. На яких пагорбах розташоване місто, скільки їх ( Квірінал, Вімінал, Еськвілін, Капітолій, Палантин, Целій, Авентин)
8. Яка країна розташовани в Римі. (Ватикан )

      9.  Чому Рим називають вічним містом ?

                З 1870 року, коли північна і південна Італія об’єдналась у одну країну, столицею став Рим. Рим розміщений на 7 пагорбах: Палантін, Авентін, Капітолій,  Целій, Квірінал, Вімінал, Есквініл. Найменший пагорб – Капітолій. На цій горі знаходиться Капітолій.

Учні отримали завдання підготувати розповіді-відповіді про знамениті будівлі та місця Риму ( Пантеон, замок Ангелів, міст Ангелів, Колізей, Акведуки, Терми, Фонтани, Форуми, Апієва дорога, Авреліанська стіна

Пантеон – базіліка Санта Марія Мартерес –  “храм всіх богів” в Римі висота якого 43 м, майже рівна його діаметру, товщина стін 6 м, пам’ятник архітектури періоду розквіту архітектури, що розміщений на площі  della Rotonda,  добудований і відкритий у 126 році від Різдва Христового. Пантеон являє собою велику ротонду (кругла споруда), накрита напівсферичним куполом діаметром 45м. Архітектори змогли досягти гармонічної рівноваги між висотою будинку і його діаметром. Дякуючи інженерним розрахункам, купол не давить на відвідувачів, а ніби небозвід піднімається над спорудою.                  

           У мармуровій підлозі побудовано відвід дощової води. Дощова вода попадає через круглий отвір на куполі споруди, діаметром 9 м. Цей отвір називають “Око Пантеону”. Через нього всередину храму попадає повітря і світло В Пантеоні похоронені визначні італійці (Рафаель Санті, Вітторіо- Еммануіле). Це одна із небагатьох споруд Стародавнього Риму, що збереглась до наших днів без змін.

       Коли зайти  у відчинені ворота до Ватикану – втрапляєш на площу святого Петра (Piazza  San Pietro). Площа велика, на ній вміщається одночасно декілька десятків тисяч відвідувачів. Площу спланував і створив Берніні. Посередині площі знаходиться єгипецький обеліск. На початку 16 ст. Браманте заклав гіганський новий собор, на заміну давньої базиліки Костянтина ( а перед цим тут був цирк Нерона) над могилою апостола Петра на руїнах стародавньої базиліки, і будували його 100 років. Скульптори: Мікеланджело, Джованні Лоренцо Берніні. Освячений був в 1626 році. Купол собору виконував Мікеланджело, але, оскільки він помер в 1564 році його роботу продовжив його учень Джакомо Делла Порте. Собор є серцем Ватикану і всього католицького світу. Піднявшись на купол собору могна побачити Рим і Ватикан. Собор Святого Петра має висоту 136 м. Довжина центрального проходу 211м. В середині легко можуть вміститись найбільші собори Європи. І фасад і інтер’єр багато прикрашений багатьма статуями Христа, Івана Хрестителя і апостолів, могильними плитами і пам’ятниками державних діячів Серед скульпптур, що знаходяться в Соборі є скульптура Мікеланджело “Пієтта”  “Оплакування”  (1499р.) – це єдина скульптура підписана скультором своїм іменем. На той час Мікеланджело було 24 роки. Виготовлена вона з білого мармуру.

        Замок Ангела або мавзолей Адріана, інколи називають Сумний замок – пам’ятник архітектури періоду Стародавнього Риму, являє собою циліндричну будову в парку Адріана на березі річки Тібр. Він знаходиться на березі річки Тібр.Історія його починається з 123 року, коли імператор Адріан почав будувати мавзолей дл себе і членів його сім’ї. Будували його 16 років, завершив будівництво  антоній Пій. Він же змінив статус  мавзолея із сімейного в державний. До 217 року в йому  хоронили імператорів Риму.   Останнім похороненим імператором був Септимій Север. Після цього мавзолей перебудували в оборонний замок. В 590 році мавзолей отримав назву Замок святого Ангела. В той час в Римі бушувала страшна епідемія чуми. В соборі святого Петра священники проводили молебні з проханням до бога щоб зупинити чуму. Тоді ж над замком побачив священник архангела Михаіла, який вкладав свій меч у ножни. Це бачення розшифрували, як закінчення чуми в місті. І , як говорить легенда, епідемія пішла на спад і припинилась. Тоді, в честь цього видіння над замком  встановили кам’яну статую Ангела і побудували міст ангелів, який з’єднував замок з Марсовим полем. З кінці 14 ст. підвальні приміщення замку використовувались як тюремні камери для особливо важливих злочинців. В цих камерах сиділи: Галілео Галілей, Джордано Бруно, Томмазо Кампанелла, граф Каліостро.

       Через річку Тібр побудовано багато мостів. Міст Святого Ангела, про який ми вже згадували – це пішохідний міст, побудований імператором Адріаном у 134-139 роках римським імператором Адріаном. У 1450 році поручні мосту не витримали напливу паломників, які поспішалина на святкування до собору святого Петра і обрушились в річку; безліч паломників загинули. У відповідь папа звелів знести тріумфальну арку, яка  нібито перекривала вихід з мосту. З 16 ст. встановився звичай вивішувати на мосту тіла страчених злочинців. Тоді ж на мосту з’явилися статуї апостолів Петра і Павла, а до них з подачі Берніні додалося ще 10 статуй ангелів

       Колізей або амфітеатр Флавія – амфітеатр, пам’ятник архітектури Стародавнього Риму. Відомий як грандіозна споруда Стародавнього світу, що збереглася до нашого часу.Почали будувати в 72 році від Різдва Христового розпочали при Веспасіані після перемоги в Юдеї, а син Тит закінчував будівництво його, відкрили 80 рік від Різдва Христового. Колізей має площу 2 га, висота споруди 48м. Розташований між пагорбами  Палантин, Еськвілін, Целій в угловині, де колись був ставок, що належав до “Золотого будинку” Нерона. Він вміщував до 50 000 глядачів На відкриття Колізею влаштували ігри, що тривали 100 днів і коштували життя багатьом  сотням гладіаторів і 5 000 звірів.

Довгий час Колізей був для жителів Риму та гостей міста головним місцем розважальних видовищ, таких як бої гладіаторів , цькування диких звірів, морські битви. Сцена розбиралась, відкривались шлюзи і напускали багато води. А потім проводили морські бої. Після чого вода спускалась і сцена ставилась на своє місце.

             Акведук ( з латинської – водогін) споруда для подачі води до населених пунктів або до зрошувальних полів з вищого місця. Акведуки почали будувати в Римській імперії. Римські канали були грандіозними спорудами, що складалися з кількох ярусів кам’яних аркад.

До початку ІІ ст н.е. Рим постачався водою із 11 великих акведуків.Перший із них був Аква Аппія – побудований в 312 році до н.е.. Був відносно невеликий, довжиною 16 км і майже повністю проходив під землею. Акведук Аква Марція подавав за день 190 000 м³ за день. Досягаючи районів міста, вода самопливом, під дією сили тяжіння, попадала у водо розподільні резервуари, а потів у трубопроводи. На сьогодні через акведуки багато води попадає у Рим

        Так як водопроводи були не у всіх будинках Риму, римляни побудували сотні власних бань, які вони називали термами.  Першу громадську бану постачав водою акведук відкритий в 19 році до н. е., побудований Марком Агриппой, другом Цезаря Августа. На будівництво ремонт і розширення системи водопостачання в Римі Агриппа потратив значну частину своїх коштів.

       Терми були центром громадського життя. В найбільших з них були розміщені навіть сади і бібліотеки. Вода, що виходила з терм текла неперервним потоком прямо у каналізацію, постійно змиваючи  нечистоти з туалетів, що були біля терм

          Майже всі найкрасивіші і відомі площі Риму та Ватикану прикрашені незвичайними, прекрасними фонтанами. Найвідоміший з них фонтан Треві. Його фасад у стилі барокко був завершений у 1762 році. У будь-який час доби невелика площа, де розташований фонтан, заповнена величезною кількістю туристів. Всі бажають сфотографуватись на фоні фонтану.

Фонтан Берніні названий в честь  його творця, знаходиться на площі Навона

Фонтан Тритон на площі Берніні

Фонтан Баркачча біля підніжжя іспанських сходів на іспанській площі у вигляді білого човника, виготовленого з білого мрамору. Фонтан Наяд, Фонтан Черепах створений  Джакомо делла Порта (1575 р) Фонтан Бджола

        Форуми Риму, які будували римські правителі для  увічнення свого імені на віки: Римський форум на Палантині ( на форумах розміщувались ринок, різні будови: базиліки, храми, триймфальні арки, палаци правителів, тріумфальні колони, пам’ятники знаменитим жителям, а не тільки правителям). На даний час можна побачити між Колізеєм і Капітолієм фундаменти будівель та колони форумів Нерви, Траяна, Цезаря, Августа, Весесіана. Ці площі служили центром громадського життя. На Форумах вибирали правителів, збиралися, щоб вирішити важливі державні питання

       Аппієва дорога, прокладена в 312 році до н.е. при цензорі Аппії Клавдії Цеку, від Капенських воріт Риму, протяжністю 195 км для військових цілей,  що з’єднувала Рим   і Капую, пізніше була продовжена до Бріндізі. Дорога викладена тесаним камінням ( сірим вулканічним базальтом, яке клали на шар гальки і цементу. Ширина дороги до 4м дозволяла роз’їхатися двом кінним екіпажам. По краях дороги – глибокі канави для стікання дощової води. Через цю дорогу було налагоджене сполучення з Грецією, Єгиптом, Малою Азією. Вона малаважливе не тільки військове, а і культурне та торговельне значення. Вздовж дороги розташовано багато пам’ятниів, гробниці та вілли республіканського та імперського періоду, християнські та юдейські катакомби, середньовічні башти та укріплення, часто побудовані на руїнах римських пам’ятникам.А ще вздовж дороги через 45 км була побудована харчевня, а через кожні 10 миль обладнані місця для відпочинку Вона не зникла до нашого часу. Зараз частинку ( близько 200 м) дорога має той же вигляд, якою вона була більше 2000 років тому, а  на решті дороги зверху поклоли асфальт.

       Раніше ця дорога була на самому краю міста. Біля дороги стоїть старенька невеличка церква  “Domine Qvo Vadis” (куди йдеш Отче). Її історія побудови дуже цікава. Коли перейти Аппієву дорогу на іншу сторону, попадаєш до входу у римські катакомби. У катакомбах на Аппієвій дорозі було поховано багато християнських святих і мучеників.

      Авреліанська стіна побудована навколо Стародавнього Риму за імператора Авреліана в 271-275 роках навколо давнішої Сервієвої стіни. Муром було обнесено  сім пагорбів Риму, Марсове поле і район Трастевере на лівому березі Тібру (загальна площа 13,7 км²).Стіна товщиною 3,4 м і периметром 19 км  була побудована з бетону і обкладена цеглою, якраз  напередодні Великого переселення народів. Башти розташовувались на відстані 100 футів одна від одної, їх загальне число сягало 383. Висота муру за часів Авраліана не перевищувала 8 метрів. За часів Флавії Гонорії у 5 ст.  її надбудували вдвічі більшою. У епоху відродження їх оновили і відреставрували (зокрема, ворота Пія спроектував сам Мікеланджело Боунаротті) . У воротах святого Себастьяна (звідки починається Аппієва дорога) нині діє музей Авреліанського муру.

     В Італії багато стародавніх і значно новіших церкв, базилік, соборів

Базиліка Святого Петра

Базиліка Святого Павла

Базеліка     Святого Іоана на Латерані ( 16-17 ст.Є, мощі Петра і Павла ) –

                                          статуї 12 апостолів, праматір церков христ. У Римі)

Базеліка Санта Марія Маджоре (5 ст.-частинка ясел Ісуса , чудотворна ікона

Базеліка Святого Хреста Єрасулимського (збудована Еленою 4 ст.-Частинка

                                                Хреста, цвях із розп’яття, три шипи з тернового

                                                  вінця, на землі привезеній з Юдеї)

Базеліка Святого Лаврентія за Мурами ( 6 ст.)

Базеліка Святого Севастьяна (4 ст. біля катакомб, 258 рік-похов.Петро і

                                                           Павло)

Собор  Святої Софії   (в кінці 1967-69 років Йосипом Святим- цент духовного

                                                   життя українців)

Базеліка Сан Клементе    ( 12 ст. а під нею ст.)

Санта Марія ін Траверте  (з 350 року)

Сано Стефано Ротондо  ( 4 ст.)

Цурква Святої Марії та Мучеників (Пантеон ІІ ст.)

Підсумки заходу.