11 серпня о 18:00Вебінар: Зберегти креативність: корисні вправи для вчителів та учнів

Творча робота. Людина на війні в оповіданні О. Довженка "Воля до життя"

Про матеріал
Тема війни буде основною темою літератури й мистецтва, нашого щоденного життя ще довгі роки по її закінченні. За типом світогляду і на війні Довженко залишився романтиком. Але на відміну від інших ще в 1942 пояснював поразки наших військ не фактором раптовості, а відсутністю культури життя і культури війни.
Перегляд файлу

ЛЮДИНА НА ВІЙНІ

В ОПОВІДАННІ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА «ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ»

 

В минулому столітті є дві дати, які увібрали в себе багато потрясінь, болю, страху і смерті: 1 вересня 1939 року і 8 травня 1945 року. Наприкінці жовтня 1941 року Довженко разом з іншими співробітниками Київської кіностудії евакуювався до Ашхабада, але невдовзі зрозумів, що йому потрібно бути на фронті. Все побачити на власні очі, взяти участь у визволенні України і створити про це фільми. Всю війну Довженко носив із собою «бомбу уповільненої дії» - «Щоденник» - викривальний сталінську систему документ військового кореспондента. Війна «надихнула» його написати «Повість полум`яних літ», «Україну в огні», «Волю до життя» тощо. Актуальність. Тема війни буде основною темою літератури й мистецтва, нашого щоденного життя ще довгі роки по її закінченні. За типом світогляду і на війні Довженко залишився романтиком. Але на відміну від інших ще в 1942 пояснював поразки наших військ не фактором раптовості, а відсутністю культури життя і культури війни.

Методи дослідження. Аналіз творів, синтез, систематизація інформації, інтерпретація художнього твору.

Особливості сюжету. Оповідання «Воля до життя» Довженка має однолінійний сюжет, описів мало, героя показано сформованим. Сюжет твору розкриває конкретну систему подій, в основі якого певний конфлікт. Зав`язка – героя поранено, розвиток подій – показ характеру героя, зустріч із санітарами, лікування в госпіталі, монологи Івана, діалоги з хірургом. Герой усвідомлює, що не може померти, бо в нього є сім`я і він ненавидить смерть. Кульмінація – Іван «викричав» собі операцію, спогади про сім`ю. Розв`язка – віра і надія у життя, перемога над смертю.

Портрет головного героя як художня деталь. Перший портрет: не був «великою» людиною, «середній на зріст, стрункий, сіроокий юнак…, літ двадцять п`ять». Другий – найвиразніший: «Страшний був Карналюк і прекрасний». Третій – здивування хірурга: «…стрункий, як Бог…». Порівнюючи героя з Богом, Довженко надає йому рис мужності, стійкості й героїзму; малює яскравий, точний, вражаючий портрет. Саме з нього і формується читацьке враження від Івана Карналюка.

Внутрішній монолог та психічний стан героїв.  Наскрізна деталь – очі, погляд чи не найголовніша деталь для розкриття образу. Погляд героя видозмінюється, щоразу виражаючи різні почуття: страху – «…так широко розплющив очі, і так не зажадав розплющувати їх, що санітари, підбираючи ранком загиблих бійців, подумали, ніби перед ним труп з розкритими застиглими очима»; ненависті – «Він дивився на неї, як на смертельного ворога, і мовчав»; докору – «… запитав він, палаючи у вогні гангрени і обпікаючи хірурга незабутнім поглядом»; надії – «… прошепотів Карналюк, вдивляючись докторові, здавалось у самісіньку душу». Сновидіння і марення допомагають герою не впасти, не підкоритися смерті; розкривають таємниці внутрішнього світу, виявляють його сутність. Авторське ставлення до змальованих подій і героїв пов`язане з метою, яку ставив письменник. Довженко хотів підтримати бійців у моменти відчаю, розповідаючи про непридуманого героя, прищепити волю до життя. Авторська концепція Довженка – є воля – є життя, є людина. Письменник героїзував Івана Карналюка, але попри зовнішній пафос, відчував страждання, трагізм народу в цій кровопролитній війні; бачив конкретну людину в масі і піднімав її до найвищого узагальнення.

Порівняльний аналіз авторських концепцій. (Довженко «Воля до життя» і Г. Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…».) Довженко своїм оповіданням хотів підтримати воінів на фронті, розповідаючи про непридуманого героя. Белль показав, що війна – каліцтво душі й тіла, марно страчені життя людей. Герой Довженка впевнений в собі, перемагає смерть, а герой Белля – виконавець чужої волі, страждає від причетності до фашизму. Довженко героїзував головного героя, а Белль показав хроніку одного дня, розраховує не на емоції читача, а на наш розсуд. Мова Белля спокійна, без пафосу, на відміну від Довженкової. Важливі думки німецького письменника не на поверхні тексту, як у Довженка. Його твір символічний, багатозначний. В оповіданні Довженка ситуація умовна, є контрасні сюжетні зіставлення.  

Висновки. Тема війни завжди існувала в житті людства. Саме війна формувала такі поняття, як добро, зло, людяність, героїзм. Белль – на війні – солдат-швейкіанець, Довженко – військовий кореспондент, але по різні боки фронту вони однаково сприймали жахи війни, поневіряння народу. Довженко показав: поразки немає, поки сама людина не визнала себе переможеною. Що ж є головним в житті людини??? СИЛА ВОЛІ.

 

ЛІТЕРАТУРА

Белль Г. Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…/ Зарубіжна проза 2 пол. 20 ст.: новели, повісті, притчі. – Київ: Навч. кн., 2002. – С.15-23.

Довженко О. Воля до життя/ Довженко О. Вибрані твори. – К.: Дніпро, - 1971. – С.231-237.

Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. (у трьох книгах). Книга друга. К.: Вид-во «Рось», 1994, с.719

 

 

М. В. Варьєва

docx
Додано
31 травня
Переглядів
85
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку