Методика викладання фізики

            Інтерактивні технології на кожному етапі уроку   

       Науковцями і практиками визнано, що набуття знань, формування вмінь і навичок, розвиток особистісних якостей, набуття певних компетентностей особистості учня є найбільш ефективними, якщо в навчально-виховному процесі використовуються інтерактивні форми і методи.

      Це, насамперед, таке навчання та виховання, в якому змінюється роль педагога ,його  функції.  Вчитель в інтерактивному навчанні та вихованні є не тільки носієм інформації та певної суми знань, завдання якого передати ці знання, він також постійно й активно стимулює учня до самостійної творчої роботи, виконуючи роль фасилітатора, проектувальника, консультанта.

    Крім того, інтерактивна діяльність передбачає організацію і розвиток такого спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до колегіального рішення загальних, але значимих для кожного учасника завдань.

•       Максимальне залучення учнів до організації навчально-виховного процесу;                                                                    
• Спільна діяльність у режимі рівноправного спілкування;
• Суб’єктивне переживання успіху кожним учасником педагогічної взаємодії;
• Обов’язкова рефлексія процесу навчання та виховання;
• Поглиблена робота з особистим  суб’єктивним досвідом учасників навчально-виховного процесу.               

         Практика показала, що результати надійні лише тоді, коли введення в деяку галузь відбувається в легкій, приємній і ненав’язливій формі, на цікавих і дотепних прикладах, в ігровій формі.  Крім того в такій формі навчання є більш захоплюючим. Як правило ігрову форму уроку дітисприймають з найбільшим  захопленням і працюють здружено і натхненно. Така сфера роботи є продуктивною і викликає в учнів значно більший інтерес та ентузіазм. Але яким би за змістом чи формою не був урок, головним у ньому є праця - організована, результативна, творча.          Кожен такий урок є уроком, якого чекають,  на якому учні  відчувають радість творчої праці, де виховання досягається не штучно, не мимохідь, а послідовно через навчання.

       Уроки  потрібно збагачувати  різноманітними методами і прийомами. Далі наведено  приклад використання інтерактивних технологій  на кожному етапі уроку.

 Початок уроку-це перш за все, перевірка домашнього завдання і налаштування  на отримання нових знань. Давайте перевіряти домашнє завдання дуже відповідально, але в несерйозній формі. Всі діти люблять грати, й ігрові моменти можна провести і в п’ятому, і в десятому класах. Для них це буде гра, а для нас методичні прийоми, серйозні прийоми, які ми назвемо несерйозно.

    Інтелектуальна розминка. Змагання на написання  найбільшої кількості фізичних термінів за 1 хв .

Лицарський турнір .Вдома готують  запитання по                                                     заданому параграфу. Уся дія триває не більше                         

 десяти хвилин. Питання мають бути стислі, відповіді – короткі й по суті. Учні, проставляючи оцінки на аркуші, оцінюють дії кожного учня.

Актуалізація опорних знань. Повторити раніше вивчене, постаратися знайти цікаві підходи-усе це дуже важливо,  ніхто цю тезу не заперечить.

Вправа  «Логікон» Знайди слово із 4 букв, що є закінченням даних слів та одиницею вимірювання фізичної величини. Наприклад:

ПЕРИ
ДІАМЕТР
АМПЕР
БАРО

ВПРАВА «АНАЛОГ»  На картках , які завчасно приготовлені, треба знайти анолог винаходу в природі.

ВІДПОВІДЬ:1-3

                       2-4

                       3-2   

                        4-5

                        5-1  

ВПРАВА «ЗНАЙДИ ЗАЙВЕ» На підготовлених планшетах такі написи

                                   Зайве Н 

                                      Зайве Джоуль                                                          

Вивчення нового матеріалу .  Традиційно вважається, що новий матеріал краще запам’ятовується , коли він занотований. Але сучасні дослідження вчених  доводять, що звичайне нотування   - слово за словом, речення за реченням, тобто інформація, яка розташована лінійно, не зберігається у мозку. Мозок запамятовує інформацію тоді, коли вона має вигляд певних моделей, схем та асоціацій. Тому потрібно намагатися більшість матеріалу подати у вигляді певних схем, моделей та асоціацій. Звичайно не кожну тему  можна так подати. Як приклад, деякі схеми, асоціації :

А також, при вивченні деяких тем, можна використовувати таку інтерактивну вправу: ВПРАВА «ФІЗИЧНИЙ СЛАЛОМ» Застосовують під час роботи з текстом  підручника. Кожному дається завдання – прочитати текст параграфа і скласти стільки запитань,  скільки учнів в класі. Утворюються списки запитань на дошці. Потім кожен повинен дати відповіді на запитання та оцінити відповіді інших. Вчитель завершує роботу узагальненням, демонстрацією необхідних дослідів.

Як закінчити урок. Практично в усіх типах уроку присутній такий елемент як     

Узагальнення та систематизація знань. Методичні прийоми, які  застосовуються на цьому етапі різноманітні в залежності від рівня підготовки, вікових особливостей класу. Наприклад:

ВПРАВА «ДОМІНО» Учням пропонують картки з незакінченими фразами та картки з закінченням фраз. Протягом 5-7хв, в залежності від кількості фраз, неохідно підібрати правильні закінчення. Хто першим виконає, той і отримає найвищу оцінку. Наприклад:                                                                                           

ВПРАВА «АУКЦІОН» Учні повторюють якусь властивість, особливість будови певного об’єкта. Вони доповнюють один одного, отримуючи якомога більше знань про цей об’єкт. Той, хто назве ознаку останнім , а інші не зможуть доповнити, виграє і отримує відповідно найвищу оцінку.    ВПРАВА «ФІЗИЧНИЙ ДИКТАНТ» Один учень пише на дошці,відвернутій від учнів. Інші пишуть в зошитах відповіді на запитання. Потім обмінюються зошитами з сусідом по  парті. Вчитель перевіряє учня біля дошки.  інші перевіряють зошит сусіда  і висталяють один одному оцінки .

Домашнє завдання. Задавати чи ні? Як домашнє завдання впливає на кінцевий результат або на процес навчання? Всім однакове чи кожному з урахуванням індивідуальних особливостей? Домашнє завдання- особливий вид самостійної роботи, тому що ця робота виконується без безпосереднього контролю вчителя. Якщо домашнє завдання зробити диференційованим, то процес навчання в цілому стане більш ефективним. Можна запропонувати такий варіант, щоб задавати домашнє завдання одночасно двох або трьох рівнів. Перший рівень – обов’язковий мінімум, тобто завдання має бути абсолютно зрозумілим і посильним будь-якому учневі.                

Другий рівень-тренувальний, його виконують учні, які без особливих труднощів освоюють программу. Третій рівень використовувати чи не використовувати,залежно від теми уроку, підготовленості класу. Це інтерактивне творче завдання, яке оцінюється високою оцінкою й похвалою. Наприклад, :

1)казки, фантастичні оповідання;

2)кросворди;

3)ребуси;

4)плакати-опорні сигнали.

    На деяких уроках подачу домашнього завдання можна робити нестандартно. Привнесення в цей процес якоїсь загадки або таємниці не тільки підвищить інтерес до нього, але й перетворить обов’язковий нудний елемент освіти на гру. Робити  це за допомогою таких вправ:

«ЯРМАРОК-ПРОДАЖ»,на якому продаїте домашнє завдання, установивши кожному бальну ціну.

«КУБИК» Якщо потрібно дати багато завдань різного типу, то вибір,що кому робити, пропоную зробити кидаючи кубик. На дошці написані номери завдань і залежно від комбінації  цифр, які випадають на кубику, кожен вибирає свою частину завдання.

 Обов’язково на уроці потрібно використовувати розвантажувальні або антистресові завдання в кінці уроку або коли потрібно, щоб учні відпочили і в той же час відчули насолоду від виконання роботи. Наприклад: за 1хв написати всі предмети з плакату, який показували протягом 5сек.