Творча робота "Нетрадиційні техніки малювання в ЗДО"

«Нетрадиційні техніки малювання

в закладі дошкільної освіти»

                                                               Автор: Єрофеєва Інна Миколаївна,

  здобувач освіти навчання за програмою

                                                                     підвищення кваліфікації вихователів

                                                                     закладів дошкільної освіти,

                                                                  вихователь закладу дошкільної освіти        

                                           №3 «Країна дитинства»

                                                         відділу освіти, молоді та спорту   

                                                                     виконавчого комітету Знам’янської

                                                                   міської ради Кіровоградської області

ПЛАН:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Використання нетрадиційних технік малювання в закладах

дошкільної освіти

1.           Види нетрадиційних технік малювання та їх особливості
2.           Методичні рекомендації використання нетрадиційних технік малювання на заняттях з образотворчої діяльності у закладах дошкільної освіти

РОЗДІЛ 2. ДОСВІД РОБОТИ: «Використання НТМ на заняттях з малювання з дітьми раннього віку»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

 « Для того, щоб малювати,

потрібно заплющити очі і співати»                                                                                                

                                                                                                       Генрі Матісс.

Одним з найважливіших завдань педагогічної науки на сучасному етапі розвитку є вирішення проблеми формування творчої особистості, адже розвиток у людей творчого способу мислення давно перетворилося у соціальну необхідність. Нові умови і перспективи розвитку суспільства, загальні тенденції науково-технічного й економічного прогресу висувають все нові й нові вимоги до підготовки підростаючого покоління, що стане в майбутньому запорукою успішного існування людської спільноти.

Дошкільний вік у певному розумінні є унікальним, адже багато складових психіки дитини знаходяться в стадії активного формування. Дитину відрізняє підвищена пізнавальна активність, розширення обсягу знань, поява нових мотивів діяльності, що дозволяє займатися самостійною творчою працею. Але головним є те, що саме в цьому віці відбувається інтенсивний розвиток мислення, що визначальним чином впливає на всі інші пізнавальні процеси та інтелект у цілому. Суттєві зрушення відбуваються і в розвитку самосвідомості, відбувається активне початкове становлення особистості. Усе це в комплексі є гарною базою для розвитку творчих здібностей.

Для дитини дошкільного віку (що являє собою перехід від дошкілля до шкільного періоду) найбільш продуктивним видом діяльності є гра. Тому особливо продуктивним є шлях розвитку творчості дитини через гру або ігрові методи виховання.

Вагомим чинником у творчому розвитку дитини є мотив та спонукання до творчості. Дослідники та педагоги доводять, що творчість та креативність існують в кожній дитині, проте для того, щоб вони проявилися необхідні сприятливі умови, створення яких є одним з головних завдань навчально-виховного закладу.

РОЗДІЛ 1. Використання нетрадиційних технік малювання в закладах

дошкільної освіти

1.1. Види нетрадиційних технік малювання та їх особливості

Світ творчості та мистецтва багатий на стилі, напрямки та техніки. Тож, під час знайомства дітей з нетрадиційними та традиційними художніми стилями, техніками ми даємо можливість на більший та повноцінний розвиток дітей.

Саме нетрадиційна техніка образотворчого мистецтва дозволяє дитині нестандартними, але доступними матеріалами розкривати свій потенціал та свою особливу дитячу творчість. Нетрадиційність надає можливості прибрати стереотипи, створити щось своє, побачити та зрозуміти дитячу індивідуальність.

Нетрадиційні техніки доволі швидко засвоюються дітьми різного віку, адже неординарне, нове завжди заманює та притягує, ніби магнітом дітей – тут працює їх дитяча цікавість до всього нового, їх любов до відкриттів та навчання.

Деякі нетрадиційні техніки доступні навіть дітям раннього віку, у яких може навіть і не бути певного досвіду використання художніх матеріалів. Ця техніка характерна своєю позитивністю результатів , тобто кожна дитина буде задоволена кінцевим результатом своєї роботи і тим самим вмотивована на подальшу творчу діяльність. Позитивною стороною є і те, що можна використовувати різноманітний матеріал здебільшого природній або викидний.

Як вже зазначалось вище, нетрадиційна техніка в образотворчому мистецтві сприяє позитивно на розвиток особистості дитини, а саме: сприяє розвитку креативності, образного і логічного мислення, розвитку дрібної моторики, що безпосередньо пов’язана з формуванням інтелекту, чітких рухів пальців, окоміру, поліпшенню концентрації уваги, зосередженості на очікуваному результаті, стимулюванні та розвитку пам’яті (дитина запам’ятовує послідовність виконання дій), формуванню трудових навичок (прибирає своє робоче місце), вихованню посидючості й зосередженості, самостійності, самоконтролю, сприяє розвитку відчуття кольору, кольорового співвідношення, має вплив на загальний і художньо естетичний розвиток дітей. Також можна додати ще й терапевтичну функцію “арт-терапія” малювання та в особливості нетрадиційне малювання. На жаль, ця функція - терапевтична, ще мало вивчена та досліджена але є дуже перспективною ланкою в художній роботі з дітьми .

Позитивним також є і те, що нетрадиційна техніка образотворчої діяльності підвладна дітям з різними здібностями та їх розвитком. Діти з низьким рівнем розвитку завдяки нетрадиційним технікам мають змогу отримати позитивний і завжди вдалий результат та досвід.

Нетрадиційна техніка малювання має безліч варіантів для кожного вікового періоду дітей. Такі техніки як: малювання пальчиками, долонями, ватними дисками, паличками, штампування печатками з овочів, тичкування, малювання по вологому паперу, використання пінопласту, поролон, пакет та техніку кляксографії - використовують у роботі з дітьми 2-4 років; з п’ятирічними дітьми використовують такі техніки як: відбиття листям, малювання жорстким напівсухим пензлем, зубною щіткою, восковою крейдою чи свічкою, малювання з використанням шаблонів та трафаретів, набризк звичайний, монотипію предметну та пейзажну, живопис із розлитих фарб, опановують різні способи ґрунтування поверхні (пензликом, губкою), малюють за ескізом вихователя і також використовують всі техніки, які використовували у віці 2-4 років; “з 5-6 років – крім уже відомих дітям технік використовуються нові – кольоровий гратаж, «ебру», малювання на яєчній шкарлупі, ниткографія, малювання свічкою з пропискою аквареллю, гуашшю, малювання мильними бульбашками тощо. Техніка малювання пальчиками та долоньками дітям дуже подобається . Саме у цій техніці діти мають змогу ознайомитись з фарбами, кольорами, властивостями, тактильно відчувають кожен свій рух і таким чином удосконалюють та розвивають свої вміння та творчість. Діти у захваті від того, що можуть створювати щось гарне, а головне – самостійно.

Штампографія у роботі з дітьми - цікавий та незвичайний процес для дітей. Ця техніка малювання відбувається за допомогою відбитків штампа -рельєфний малюнок, нанесений на основу різних овочів, наприклад: картоплю, моркву, буряк. Дуже подобається дітям створювати малюнки за допомогою відбитків листочків з рослин. Листочки можна повністю опускати в фарбу, або обережно пензлем наносити фарбу з одного боку і потім прикладати на аркуш, створювати певні композиції . Цікавим, незвичайним але доступним для дошкільників є малювання на вологому папері. Діти змочують аркуш паперу і малюють крейдою, яку можна розтирати та розтушовувати за допомоги ватної палички.  В результаті, крейда залишає сліди схожі на фарбу.

Цікавою технікою, для дітей, є малювання на зім’ятому папері. Малювати не складно - потрібно спочатку зім’яти папір, розгладити і наносити фарбу. В результаті виходить малюнок схожий на мозаїку . На згинах фарба темніша, тому здається що це лінія. Малювання поролоновою губкою - цікавий процес, а головне не складний . Для успішного малювання потрібно нанести на губку фарбу та творити. Надзвичайно цікавими, популярними та простими вважаються акватипія і монотипія. Кінцевий результат обох технік є відбиток. Різниця між акватипією і монотипією  у тому, що акватипія – це створення малюнків водяними фарбами такими як акварель і гуаш .

Монотипія - техніка друкування в результаті якого виходить лише один відбиток, малюнок . Для отримання гарного результату потрібно набирати не багато фарби, накладати не повним мазком, щоб не розмазувалось і виходило чітко. Коли малюнок ще не висох, накладається зволожений папір, розгладжуємо і повільно знімаємо. Ще одним різновидом монотипії є її копія – дзеркальна монотипія. Для того, щоб отримати цей тип монотипії потрібно скласти навпіл аркуш паперу, намалювати на одній частині половинку зображення, скласти і притиснути і обережно розкрити. Як результат виходить цілий предмет або два однакових предмета.

Наступна , не менш цікава техніка – малювання піском. Малювати можна багатьма способами: пальцями, долоньками, кулачками, обома руками виконувати симетричні та асиметричні рухи, малювання за допомогою насипання з кулачка піску та за допомогою певних приладів.

Зараз популярним та актуальним є малювання на світлому фоні. Така техніка як аерографія - корисна та цікава для кожного дошкільника. Під час творчого процесу дитина не може сліпо копіювати зразок дорослого, тому імпровізує та творить . Робота виконується спеціальним інструментом - соломка, за допомогою якої струменем повітря дитина видуває кляксу, направляє її, з’єднує різні плями за розміром і кольором . Коли клякси готові, за задумом дитини, вона може ще домалювати фарбами і пензликом. Ця техніка може бути колективною .

Одним із підтипів аерографії є бульбашкографія – малювання великими бульбашками та піною від мильної води з певним кольором. Для цієї роботи потрібна теж соломинка потрібно подути у соломинку до утворення шапочки з бульбашок, піднести до них аркуш паперу і акуратно доторкнутися. У результаті отримуємо відбитки які можуть слугувати і як самостійний малюнок, і як фон, тло для подальшого малювання.

Наступна, не менш цікава техніка - це малювання нитками. Методика

малювання дуже проста: аркуш папері розміру А4 потрібно зігнути на дві

рівні частини або по довжині, або по ширині . Далі, дитина, за допомогою

дорослого, занурює нитку у фарбу, обережно викладає на одну із зігнутих

сторін аркушу, у вигляді мимовільних петель, кінець нитки дитина залишає

у руці . Накриваємо іншою частиною аркуша та притискаємо рукою, після

чого починаємо тягнути нитку, кінчик якої залишили. Далі починається

найцікавіше: в отриманому силуеті, фігурі дитина повинна розгледіти

певний образ та доповнити його іншими зображальними засобами -

фломастерами, фарбою та пензлем.

 Оригінальною , специфічною для дітей є графічне малювання паличкою, яке називається гратаж. Для цього малювання потрібно не так багато матеріалу, а саме: заздалегідь підготовлене тло, паличка і фантазія. Тло готується дорослим. Для цього потрібно: білий або розфарбований у різноманітні теплі або холодні кольори лист А4 паперу , який потрібно натерти воском та зафарбувати тушшю або чорною гуашшю. Коли лист повністю висихає можна починати творити.

Складною , але не менш цікавою є техніка пуантилізм . Суть цієї

техніки у тому , щоб лише крапками , різних розмірів , створювати певний

малюнок . Малюнок виходить незвичайним та досить цікавим , адже гарно

роздивитись та побачити певний образ можна тільки з відстані . Цяточки

можна ставити фломастерами , олівцями або фарбами . Цікаво буде не тільки

створювати але і зафарбовувати картинки.

Техніка пластилінографія також складна, але не менш цікава для дітей. Процес створення образів складний та потребує допомоги дорослих. Для заняття потрібно багато пластиліну, який розігрівається за допомоги мисочки з гарячою водою, що є не зовсім безпечним у використанні дитини самостійно.  Далі пластилін дитина перетворює у різні форми -  круглі , овальні, які притискає до основи (дощечки, картону або іншого цупкого матеріалу ).

Всі деталі потрібно розміщувати близько та тісно, щоб не було вільного

простору, тоді пластилінова картина виходить гарною та колоритною. Далі,

можна прикрасити різноманітними матеріалами, такими як : сіль, блискітки,

пір’ям, крупами).

  Наступна , не менш цікава та нова для дітей - тіньове малювання . Ця техніка використовується лише з старшими дошкільниками . Для малювання потрібно лише: постійне джерело світла (лампа), папір, засоби малювання та предмети, тіні яких бажаємо обмалювати. Аркуш паперу розміщуємо на столі, під лампою, викладаємо предмети між лампою і папером та роздивляємось уважно тіні, перед тим, як почнемо обводити. Наступний крок - обережно обвести тінь предмету так, щоб не здвинути предмет та листок. Коли тінь обведена повністю, можна домалювати до тіні певні деталі, пофантазувати.

Як підсумок, можемо зазначити, що техніки займають одне з

головних місць у творчості дітей. Кожна з технік розкривають потенціал

дитини, надають поштовх естетичному розвитку. Не дивлячись на 

незвичайність та новизну технік, кожну можна підлаштувати під вік дітей. Тому можна стверджувати, що нетрадиційні техніки доступні, у застосуванні та на практиці - прості, з можливістю швидкого засвоєння та отримання позитивних результатів, що спонукає дітей до творчого розвитку, викликає ще більшу зацікавленість та радість від успіхів, адже нетрадиційні техніки - це завжди успіх та позитивний результат.

1.2.Методичні рекомендації використання нетрадиційних технік

малювання на заняттях з образотворчої діяльності у закладах

дошкільної освіти

Розвиток творчої особистості з креативним мисленням та обширною фантазією - одне з головних завдань образотворчого мистецтва. Для виконання цього завдання потрібно виконувати певні правила - як у садочку так і вдома , адже художній розвиток дитини відбувається постійно та всюди, його потрібно лише підтримувати та розвивати.

Важливим аспектом є «Осередок творчості». Він обов’язково повинен бути вдома та у садочку. Саме в осередку творчості дитина може розкривати себе, експериментувати, вільно творити. Осередок має бути з гарним освітленням, наповнений різноманітними зображувальними матеріалами - як звичайними так і незвичайними. Повинно бути достатньо місця, щоб діти мали змогу переміщатись, малювати в зручному для себе положенні. Мають бути столи з місцем для кожного, щоб можна було працювати як з групою дітей, так і індивідуально. Меблі мають бути легкими на переміщення.

Наступний , важливий аспект - це матеріали якими творять діти .

Обов’язково повинні бути пензлі різних розмірів з гарним ворсом, якісний

папір для малювання, олівці - прості та різнокольорові, крейда, воскові

олівці, фломастери, маркери, фарбами гуаш та акварель. Актуальним у

куточку є розмістити матеріали природні та викидні. Природній матеріал,

який полюбляють використовувати діти - це висушене листя, квіти,

різноманітні гілочки, шишки, пісок, каміння, ракушки , шкаралупи з горіха

і багато іншого, це все залежить від фантазії дітей та вихователя. Викидний

матеріал, завдяки якому створюються цікаві роботи - туби з під серветок,

ґудзики, пакети, соломинки для коктейлів, одноразові ложки та виделки,

губка для посуду, пінопласт, зубочистки, щітки, ватні диски та палички, свічки, фольга, харчові барвники, різноманітні кришки та пробки, нитки та стрічки, коробки з сірників, клей ПВА. Важливим є, щоб діти засвоїли правила поведінки з кожним матеріалом, тож перед початком кожного заняття, необхідно повторювати правила поведінки.

Знайомство дітей із зображувальним матеріалом. Щоб сформувати гарне

ставлення до творчості та бажання займатися образотворчим мистецтвом,

дітей потрібно правильно познайомити з художніми матеріалами. Тож,

основною формою організації традиційного і нетрадиційного малювання є

заняття. Важливо, щоб кожне заняття було не типовим, цікавим, атмосферним та продуктивним, адже саме така діяльність найбільше запам’ятовується дітям, впливає на їх розвиток, фантазію і творчість.

Надання оцінки творчій роботі дитини. Потрібно навчити дітей

насолоджуватись самим процесом створення краси, не засмучуватись від

невдач та помилок, навпаки вчити навіть у кожній “невдачі” розгледіти щось

гарне. Ніколи не потрібно порівнювати роботи різних дітей. Доцільним є похвала, порівняння з минулою роботою дитини, або коментар про сподівання на наступну роботу дитини, яку вона виконає ще краще .

Методи навчання. Для того, щоб діти гарно запам’ятали матеріал, засвоїли інформацію, потрібно використовувати різноманітні методи. Як відомо, існують методи словесні, наочні та практичні. Словесні методи - це бесіда, розповідь, пояснення. Наочні методи - це усі ілюстративні, показні

матеріали. Практичні методи - це різноманітні вправи, використання технік, їх демонстрація. Важливо правильно та гармонійно поєднувати ці методи так, щоб дітям не було нудно, інформація і техніки запам’ятовувались та певним чином вносили зміни у розвиток дитячої творчості, уяви, фантазії.

Особливості проведення занять . Обов’язково весь матеріал має бути цікавим та доступним для дітей . Кожна інформація має бути заздалегідь підібрана з урахуванням усіх вікових , психологічних та фізичних можливостей дітей . Перше знайомство з інформацією , матеріалом має бути фундаментальним, міцним, яскравим, таким, щоб усі діти запам’ятали, тож доцільно у такому випадку використовувати сюрпризний момент. Кожна наступна інформація має бути пов’язана з попередньою, тобто всі знання дитини повинні складатися на обов’язковому попередньому досвіді - це правило наступності, послідовності. Актуальним є навчання від простого до складного. Важливо також словесне обговорення (словесний метод), бесіда вихователя і дітей, наприклад, за змістом картини. Цікавим є порівняння двох або більше картин з однією тематикою одного або декількох художників. Використовувати дозволяється лише ті картини, які прописані в програмі, за віком дітей та за певними критеріями: чіткість зображення, доступність, реалістичність.  Щоб емоційно забарвити , пробудити уяву у дітей можна дібрати до картини , або заняття вірш, розповідь, казку, легенду, історію,

розповідь про художника. Практичний метод входження у картину - цей

прийомом дуже подобається дітям та позитивно впливає на розвиток фантазії.

Прийом спостереження за навколишнім середовищем. Вихователь повинен спонукати дітей до активної та пильної дослідницької діяльності, уважно спостерігати за явищами, тваринами, комахами, рослинами, погодою та

іншим. Для цього можна проводити разом з дітьми екскурсії, прогулянки, спостереження і при цьому запропонувати використовувати, наприклад лупу, фотоапарат, збирати природній матеріал .

Використання музичного супроводу. Використання музичного супроводу

під час малювання - має гарний вплив на розвиток художнього смаку, емоційність, чутливість дитини, і також, що є не менш важливим - створює

особливу, творчу атмосферу, яка допомагає малюку виражати та сприймати

почуття, емоції.

Новітні підходи до занять з образотворчої діяльності . Зараз у тенденції

відвідування галерей та художніх музеїв. Рідко, але в деяких музеях

проводять майстер класи для дітей та їх батьків, квести, свята.

Співпраця педагога та дітей . Важливим є зв’язок дітей і педагога, адже саме завдяки майстерності і творчому підходу педагога діти набувають знання,

досвід, розвиток. Педагог має професіонально створювати робочу атмосферу, умови для роботи, творчо заохочувати дітей, їх задоволення та розвитку. Педагог повинен вміти відповідати на питання, приходити на

допомогу, порадити, якщо це потрібно дитині, як вибрати приладдя або як

поєднати кольори, поєднати композицію, щось створити. Повністю контролювати творчий процес - не потрібно. Діти потребують самостійності

у діяльності. Інколи, для дітей потрібна не стільки допомога у процесі - скільки сама присутність дорослого, його схвалення або невеличка порада. Що стосується співпраці і нетрадиційних технік, то гарним та досить продуктивним методом є створення роботи групою, колективом. Під час колективної роботи діти задіюють усі свої можливості - знання, уміння, навички, комунікативні здібності. Такі колективні роботи дуже важливі і мають художню значущість.

Вплив батьків на розвиток творчих здібностей дітей. Батьки - перший

приклад дітей, тому дуже важливим є участь батьків у розвитку творчості

дитини. З боку педагога батьків можна залучити різними способами .

Наприклад, тематичні родинні збори, організація виставок, конкурсів дітей

і батьків. Позитивним для розвитку дітей є схвальні відгуки батьків, інших

дітей та вихователя про творчість дитини.

Отже, як підсумок, можу сказати, що у розвитку дитячої творчості

відіграє багато факторів: середовище - вдома та у садочку, наповнене

різноманітними матеріалами, використання методів, прийомів, підтримка

дорослого і найголовніше - схвалення діяльності . Саме ці фактори

допомагають та просувають дитячий розвиток, накопичення досвіду у

сфері творчості.

Розділ 2. Досвід роботи: використання НТМ на заняттях з малювання з дітьми раннього віку

Зображувальна діяльність є одним із найцікавіших видів діяльності дошкільнят. Вона дозволяє дитині виразити у зображуваних образах свої враження  про навколишнє, своє « Я».

Малювання - одне з найбільш цікавих і захоплюючих занять для дітей раннього  віку, це найдоступніший вид діяльності, який освоюється маленькою людиною. Направляючи і підтримуючи дітей у цьому напрямку, я допомагала  їм багато у  чому. Адже у процесі малювання малюки удосконалюють спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Малюючи, діти розвивають і тіло, і розум, і душу.

Нетрадиційна техніка дозволяє  не копіювати зразок, що дає можливість  розвитку уяви, творчості, самостійності, ініціативи, прояву індивідуальності дітей.

Малюки мають можливість відобразити свої враження від навколишнього світу, передати образи уяви, втіливши їх за допомогою різноманітних нетрадиційних матеріалів.

У моїй педагогічній діяльності основними формами організації освітнього  процесу є заняття . Я розробила ряд інтегрованих занять:

- Заняття – презентація « Подорож з Песиком патроном або Патріотична рукавичка»,

- Інтегроване заняття « Вишиванка», «Як їжачок готувався до зими»;

- Заняття « Сонечко», «Ліки для ведмедика», «Зоряне небо», «Тарілочка для бабусі» тощо.             

 Саме на таких заняттях( інтегрованих) зображувальна діяльність проходила найбільш ефективно. Адже поєднувалися різні напрямки, галузі науки та мистецтва.

Також я намагалася створювати позитивну  психологічну атмосферу як під час занять так і в повсякденні, щоб сформувати у дітей почуття власної безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими їх творчих починань. Я активно використовувала мотиваційні методи зображувальної діяльності.

Завжди на заняттях з образотворення я пам'ятала і про індивідуальний підхід.

Обов'язково  використовувала на заняттях ігрові прийоми,  казкові образи, ефект несподіванки( сюрпризні моменти) , і, звичайно, не  забувала про наявність матеріалів для творчості і можливість у будь-яку хвилину діяти з ними( організація розвивального, творчого середовища).

Все це допомагало мені  зацікавити дітей , налаштувати їх на творчу , продуктивну діяльність.

І неважливо, наскільки добре дитина володіє технікою малювання, адже основним тут було  навчити малюків викладати на папір свої думки і почуття, а за допомогою різних фарб передавати свій настрій.

Нетрадиційні техніки малювання, на мою думку, є привабливими для  малюків тим, що   вони дають  можливість  досягти бажаного результату дуже швидко.

Багато дітей дуже люблять малювати. Але як бути, якщо малюк ще маленький і малювати не вміє? Існує безліч прийомів, за допомогою яких можна створювати оригінальні роботи і вироби для дітей, навіть не маючи ніяких художніх навичок. Саме такими прийомами є – прийоми нетрадиційних технік малювання. На заняттях з малювання я використовувала такі ТНМ, як: «малювання пальчиками», «малювання долонями», «малювання виделками», «малювання ватними паличками», «малювання поролоновими тичками», «штампування», «малювання зім’ятим папером».

Також  я проводила спільну роботу з батьками. Метою такої співпраці було надати батькам групи знання та навички для використання різних нетрадиційних методик малювання з дітьми раннього віку для їх активного використання в повсякденному житті, в сім'ї. Для роботи з батьками я опрацювала та розробила ряд консультацій:

1. Методичні рекомендації батькам « Навчаємо дитину кольорам.»;

2. Консультація для батьків групи « Безпека у поводженні з приладдям для малювання».;

3. « Як розвинути творчі здібності дітей»;

4. Консультація для батьків « Ігри з фарбами»;

5. Цікавий тест для батьків « Якого кольору твоя дитина»;

6. « Як дівчата та хлопці бачать кольори.»,

7. Консультація для батьків « 10 Аргументів арт-терапевта. Чому дитину не варто вчити малювати?», тощо.

Також було проведено батьківські збори на тему «Творчість на кінчиках пальчиків».

Досвід роботи показав, що використання в малюванні нетрадиційних технік доставляє дітям радість. Вони із задоволенням малюють різні образи, не відчуваючи при цьому певних труднощів зображення. Діти сміло беруться за художні матеріали. Малюкам подобається різноманіття та вибір предметів, якими можна малювати. Діти стали більш ініціативними, вільними, сміливими.

Використання нетрадиційних технік малювання дозволило зробити заняття з малювання незабутніми та емоційно позитивними, розвиваючи емоційний інтелект дітей раннього віку. 

Сучасне життя стає все більш різноманітнішим та складнішим. Це вимагає від людини не шаблонних дій, а рухливості мислення, ініціативності, вміння робити вибір, творчого підходу до вирішення малих та великих завдань.  Я вважаю, що використання нетрадиційних технік малювання в ранньому віці дає змогу педагогам виростити творчу особистість. А також нетрадиційні техніки, як елемент арт-терапії, дають можливість педагогам та психологам працювати з дитячими страхами та тривожністю.

ВИСНОВКИ

Дошкільний  вік є  сприятливим  періодом для  творчого розвитку   дошкільників, що  пов'язано з проявами  вміння спостерігати, порівнювати, критично оцінювати. Впродовж  середнього  дошкільного   віку  спостерігається  позитивна  динамі­ка  розвитку творчої уяви, поступово  розвивається  творча  ініціатива  дітей, що  виявляється  в  здатності  до  пошуку  творчих  рішень,  бажання  експериментувати, досліджувати.

Коли  ми  говоримо про те, що в дитячій творчості виділяють сенситивний період, ми маємо на увазі, що в певний період часу особливе відношення дорослого до прояву творчої активності дитини може або розвинути її, або загальмувати.

Одним із засобів творчого розвитку дитини виступає образотворче мистецтво, і зокрема найулюбленіша діяльність дошкільників – малювання. Малювання – найбільш  естетичне й  творче  заняття  дошкільників.  Це  перший досвід  вираження свого ставлення до навколишнього світу.

Педагогічна  наука  визнає  велике виховне значення нетрадиційних технік   малювання, які можна розглядати як один зі способів реалізації комплексного підходу до художнього виховання, як умову, що забезпечує розвиток  художньо-творчих  здібностей  дошкільняти. В такому малюванні особливо добре розвиваються творчі здібності дітей, фантазія, уява, самостійність, уміння  вільно висловлювати свої думки на папері та сміливість в  експериментуванні.

Нетрадиційні  техніки  малювання, як  і  загалом  образотворча  діяльність відіграють важливу  роль  в  психічному та інтелектуальному  розвитку  дитини дошкільного віку. Орієнтуватися потрібно не на кінцевий продукт – власне  малюнок, а  на сам процес малювання, в ході якого дитина виражає свою  індивідуальність  та  формує  ряд  можливостей  для  саморозвитку.  Позбавляючи дитину дошкільного  віку можливості малювати навіть щось  незрозуміле, ми позбавляємо її здатності фантазувати і уявляти, знижуємо можливості  її  творчого  розвитку  і, як  наслідок, руйнуємо інтерес  до мистецтва, творчої   діяльності в цілому.

Таким чином, використання технік нетрадиційного малювання на заняттях  закладах  дошкільної  освіти  має  велике  значення для творчого й естетичного  розвитку   дітей,  формування  стійкого  інтересу  до  образотворчої  діяльності, розвитку  практичної  умілості та вправності, формування творчої компетентності.

Нетрадиційні техніки малювання допомагають дітям середнього дошкільного  віку самостійному  оволодінню способами художнього зображення. Система педагогічної  роботи  з  дошкільниками, яка  передбачає різні види зображувальної діяльності, поетапність  оволодіння ними, нетрадиційні техніки, ігрові прийоми, використання  різних  зображувальних  матеріалів у  їхній  єдності  забезпечує  творчий  розвиток  дитини.

Застосування нетрадиційних технік  малювання допомагає педагогам:  більш глибоко пізнати  внутрішній світ кожної дитини, відчути її неповторність, особистісну  своєрідність, визначити  потреби та інтереси;  розвинути її творчі здібності й  нахили.

 Творчий  розвиток  дошкільників  потребує використання різних  методів, технологій, прийомів  навчання й виховання,  а також створення відповідних умов, такими умовами є: збагачення оточуючого середовища різноманітними новими для дитини предметами, матеріалом для пошукової та творчої  діяльності з метою розвитку допитливості.

Наведено приклади технік нетрадиційного малювання, які можна використовувати  у  роботі  з  дітьми  середнього дошкільного  віку  з  метою  їх творчого   розвитку: зім’ятий папір, гратаж,  відбитки  мильних  пузирів, малювання зубною щіткою, тампонування, сухий пензель, монотипія та ін..

Нетрадиційні  техніки  малювання  дають  змогу  створити сприятливі  умови  для  розвитку  творчих здібностей кожної дитини, реалізувати  її потребу  відображати  життєві  враження  навіть  у випадку, якщо дошкільник  не  володіє  навичками образотворчої діяльності  у  достатній   мірі.

Отже, пропонуючи  дітям нетрадиційні техніки малювання, ми розвиваємо  їх  самостійність і творчу активність. Вміння комбінувати різні техніки зображення пробуджують фантазію дітей, активізують їх спостережливість, увагу і уяву, розвивають почуття  форми і  сприйняття  кольорів, сприяють  вихованню  художнього  смаку і  відводять  творчість  дітей  далеко  від  стандартів і  шаблонів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К., 2012

2. Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи років/ наук. кер. проекту: В.О. Огнев’юк; авт.кол.:Г.В.Бєлєнька,О.Л.Богініч,Н.І.Богданець-Білоскаленко (та ін.);  Мін. осв. і наук. України; Київ. ут-т ім. Б.Грінченка.  – К.: Київ. ун-т ім. Б.Грінченка, - 2012. – 492 с.

3. Пізнання дитиною добра засобами мистецтва / О.П. Терещенко – Х.: Ранок. -  2010. -  123 с.

4. Скрипка Н.Г. Використання новітніх технологій в зображувальній

діяльності //Бібліотечка вихователя. – 2005. - №5-6. – с.49-51