Творча робота "Роль ЗМІ в демократизації українського суспільства"

Про матеріал
Свобода слова – одна з невід’ємних людських свобод. Мабуть, найдієвішим інструментом цієї свободи є наявність розвинених незалежних засобів масової інформації. Успішне функціонування демократичного суспільства, участь громадян у політичному процесі, їхня компетентність неможливі без доступу до актуальної інформації про події в суспільстві, про діяльність уряду, перебіг виборів, оприлюднення прийнятих постанов і законів. Особливе місце в цьому процесі обміну й поширення інформації належать засобам масової інформації. Мета: розкрити значення ЗМІ як джерела поширення інформації та впливу на суспільну думку; охарактеризувати роль ЗМІ в демократизації українського суспільства; формування в молоді демократичних цінностей, виховання громадянина демократичної держави.
Перегляд файлу

Берестовецька філія Головинського ліцею

                               Головинської сільської ради  Рівненського району

 

 

 

 

 

 

 

 

Творча робота

Роль ЗМІ в демократизації українського суспільства

 

 

 

 

 

 

 

                                                                 Підготувала

                                                                         учениця 8 класу

                                                                                      Полєх Діана Віталіївна

                                                                               

                                                                                 Науковий керівник

                                                                                     Полєх Ірина Юріївна

 

 

 

 2021

 

 

 

План

 

 

  1. Вступ
  2. ЗМІ, їхні завдання й функції.
  3. ЗМІ як засіб формування громадської думки.
  4.  Інформаційний простір в Україні.
  5. Соціальна відповідальність преси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-2-

Вступ

                                                                                               Проти діла соромного

Виступає слово праве…

Леся Українка

Свобода слова – одна з невід’ємних людських свобод. Мабуть, найдієвішим інструментом цієї свободи є наявність розвинених незалежних засобів масової інформації.

Успішне функціонування демократичного суспільства, участь громадян у політичному процесі, їхня компетентність неможливі без доступу до актуальної інформації про події в суспільстві, про діяльність уряду, перебіг виборів, оприлюднення прийнятих постанов і законів. Особливе місце в цьому процесі обміну й поширення інформації належать засобам масової інформації.

Мета: розкрити значення ЗМІ як джерела поширення інформації та впливу на суспільну думку; охарактеризувати  роль ЗМІ в демократизації українського суспільства; формування в молоді демократичних цінностей, виховання громадянина демократичної держави.

Завдання:

- визначити поняття ЗМІ та їх різновиди;

- наголосити на небезпечності маніпуляції громадською думкою через ЗМІ;

- ознайомити з можливостями впливу громадян на владу і суспільство через ЗМІ;

- розкрити роль ЗМІ у демократизації українського суспільства.

Демократія може досягти успіху лише там, громадяни віддані її цінностям, принципам та ідеалам, тобто там, де існує демократична культура. Запорукою консолідованого демократичного суспільства є освічене громадянство, яке не можна обманути, підставити. Безперечно, за таких умов    важко переоцінити значення засобів масової інформації – це вимога часу, і розвиток та вдосконалення її системи є актуальним завданням для всіх

-3-

демократичних країн.

1. ЗМІ, їхні завдання й функції

Засоби масової інформації – це не тільки засоби оперативного повідомлення інформації в різні куточки світу, це найбільш ефективний спосіб впливу на свідомість та емоції людей. Інформаційна діяльність ЗМІ грає вирішальну роль у формуванні політичних та духовно – моральних цінностей сучасного суспільства, маючи безпосереднє відношення до його життєдіяльності й виконуючи  репродуктивну (відображають політику через радіо, телебачення та пресу. Сьогодні  в українському політичному процесі активно використовується Інтернет) і продуктивну функцію.  На мою думку, саме ЗМІ дають змогу чітко усвідомити  наявність проблем, сформувати можливі шляхи їх розвязання, згрупувати прихильників, висвітлити результати діяльності. За їх допомогою влада може спілкуватися з громадянами, громадяни – висловлювати своє ставлення до діяльності влади, політичні сили – проводити агітацію своїх програм.

Основою функціонання вільних ЗМІ є свобода слова, про яку ми вже згадували, усвідомлення цього факту призвело до того, що вже в перші роки незалежності Верховною Радою та урядом було прийнято понад два десятки законодавчих актів, що регулють діяльність ЗМІ. Проте існують і певні законодавчі обмеження щодо висвітлення інформації у ЗМІ. Законом обмежено свободу висвітлення проблем, які зачіпають інтереси національної безпеки, загрожують територіальній цілісності країни, закликають до порушення суспільного порядку та злочинних дій, заплямовують репутацію людини.

Таким чином, свобода слова, вираження поглядів, думок та свобода друку є основними правами, що зафіксовані в Загальній декларації прав людини, в конституціях демократичних держав. Захищати ці права є обов’язком кожної людини, тому що вони є фундаментом демократії та реально впливають на життя людей.

-4-

2. ЗМІ як засіб формування громадської думки

Як уже було зазначено, засоби масової інформації виражають і формують громадську думку, яку прийнято розглядати як колективне судження людей, що виявляє ставлення до подій і явищ в формі схвалення, осуду або вимоги. Відгук громадськості та повідомлення ЗМІ залежить від переконливості, доказовості позицій журналістів. Проблема чесності ЗМІ лежить у площині відносин ЗМІ з власником, державою, журналістами, зі споживачами.

Деякі власники ЗМІ вважають, що завдання журналіста – донести волю керманича, слово засновника видання до широких мас. Західні теоретики визначають таку методику роботи як «суб’єктивну журналістику».

Я вважаю, що демократична преса повинна базуватися на принципово інших засадах. Журналіст мусить якомога об’єктивніше подавати інформацію, викликати факти з максимально нейтральною інтонацією. Безумовно, повністю усунути вплив політичних чи фінансових інтересів неможливо. Але ці інтереси визначають не більш ніж загальну концепцію, стратегію видань.

У відносинах ЗМІ з державою існує чотири моделі взаємин. Тотальна модель встановлює абсолютний контроль над ЗМІ, тут навіть відсутня гра в плюралізм. За авторитарної моделі преса має служити урядові, «роз’яснювати» громадянам правильну політику. Модель соціальної відповідальності встановлює межі функціонування ЗМІ, залишаючи за собою право законодавчого втручання в певні тематичні сфери. Ліберальна модель ставить перед пресою завдання служити суспільству, бути сторожовим псом демократії. Я впевнена, що за сучасних умов політичні новини дедалі більше  перетворюються на товар, і журналіст не може залишатись абсолютно вільним і незалежним у своїх судженнях. Проте особливу небезпеку несуть факти політичного маніпулювання, тобто спроб примусити людей до діяльності або бездіяльності всупереч їхнім власним інтересам.

-5-

До маніпулювання відносять:

  • пряме підтасування фактів;
  • заміну інформації інтерпретаціями;
  • замовчування невигідних фактів;
  • поширення брехні та наклепів;
  • використання стереотипів, навішування ярликів.

Такі прояви планування заважають громадськості одержати правдиву інформацію про події або окремих політиків, позбавляючи її таким чином можливості зробити інформаційний вибір.

 У відкритому демократичному суспільстві, де існує плюралізм думок, ідей поглядів, де відбувається вільний обмін інформацією, іншою духовною продукцією, управління соціальними процесами передбачає вивчення та вплив саме на громадську думку. У зв’язку з цим посилюється роль ЗМІ, які й стають важливим компонентом демократичних форм управління цими процесами, здійснюючи свою політичну, управлінську роль шляхом обговорення, підтримки, критики й осуду різних політичних програм, громадських формувань. У наш час громадська думка виступає ще й як знаряддя політики. Для сучасного суспільства характерним є діалог різних політичних сил із опорою на мас – медіа, і це значною мірою впливає на формування громадянського суспільства. Саме тому ЗМІ покликані показувати зразок політичної культури, яка передбачає добросовісність у викладі точки зору політичного опонента.

3. Інформаційний простір в Україні

Із часу проголошення незалежності в Україні інформаційний простір почав інтенсивно розвиватися та розширюватись. Він є надто мобільним. Нині в Україні виходить близько п’яти тисяч періодичних видань, із них понад три тисячі газет, журналів – близько тисячі, бюлетенів – понад сто. Наймасовішим і найдоступнішим джерелом інформації є ефірний простір України. Провідне місце тут належить дротовому радіомовленню, на базі

-6-

якого будується й система оповіщення цивільного захисту. Необхідною умовою формування інформаційного простору в Україні є незалежні електронні засоби масової інформації.

 Таким чином, сьогодні ЗМІ відіграють істотну роль у економічному, політичному та соціальному житті суспільства, мають безпосереднє відношення до його життєдіяльності. Вони ж тою мірою, що й політики, несуть відповідальність за процеси, що відбуваються в суспільстві, тому в своїй інформаційній діяльності повинні керуватися, в першу чергу, інтересами суспільства і держави. Також в суспільстві мас – медіа є одним із провідних факторів соціалізації, формуючи суспільну думку, поширюючи культуру тощо. Оскільки засоби масової інформації – могутня сила впливу на свідомість людей, засіб оперативного повідомлення інформації в різні куточки світу, найбільш ефективний засіб впливу на емоції людини, то вони мають і велику соціальну відповідальність, і надзвичайну важливий обов’язок перед суспільством.

4.Соціальна відповідальність преси

  Однією з обов’язкових умов становлення й незалежного функціонування громадянського суспільства та демократичної, правової держави є забезпечення свободи діяльності засобів масової інформації. Лише незалежні, незаангажовані владою або чиїмись особистими амбіціями ЗМІ можуть об’єктивно й неупереджено інформувати громадян про найважливіші події та обставини суспільного життя. ЗМІ, як важливий соціальний інститут, істотно впливають на політичні, економічні, соціальні та культурні процеси в суспільстві. Конституційно закріплена свобода слова, відсутність цензури дають можливість журналістам всебічно висвітлювати важливі події та явища. Однак, свобода слова в ЗМІ не означає вседозволеність та безвідповідальність. Володіючи широкими правами й можливостями, працівники ЗМІ несуть відповідальність перед суспільством. Зловживання свободою слова законодавчо карається в усіх країнах світу. Журналісти

-7-

мають право отримувати інформацію з будь – якого джерела, але разом з тим вони зобов’язані перевіряти достовірність інформації, що повідомляється. Не допускається використання ЗМІ для розголошення відомостей, що становлять державну або іншу спеціальну таємницю, що охороняється законом; для заклику до насильницького знищення або зміни існуючого державного і суспільного ладу; для пропаганди війни, насильства й жорстокості; расової, національної, релігійної нетерпимості тощо. Також забороняється й переслідується  відповідно до закону використання ЗМІ для втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність. Якщо журналіст перекручує факти, поширює недостовірну інформацію, то він може нести за це юридичну відповідальність.

 Таким чином, соціальне завдання ЗМІ – це сприяння позитивному розвитку суспільства, утвердження в ньому елементарних людських норм поведінки та спілкування, захищати права та свободи особистості, розповідати чесно про реальні проблеми, які є, й дошукуватись реальних коренів цих проблем. За останній час у житті людства ЗМІ набули особливої значущості. Преса, телебачення, кінематограф, радіо, звукозапис та система «Інтернет» - усі вони покликані допомогти молоді краще адаптуватися в світі медіа культури, засвоїти мову засобів масової інформації, навчитися аналізувати медіа тексти і, водночас, формувати в неї художні та естетичний смак та розвивати творчі можливості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-8-

Висновки

 

Тож якою  є роль ЗМІ в демократизації українського суспільства ?  Розбудова правової, демократичної української держави неможлива без переходу від інформаційної закритості до інформаційної системи відкритого суспільства. Відбувається вільний обмін ідеями та інформацією, а діалог політичних сил через ЗМІ сприяє укоріненню політичного плюралізму. Виконуючи функцію громадського контролю за діями влади, ЗМІ забезпечують зворотній зв'язок із громадськістю, що стабілізує політичну систему загалом.

Вільна преса та демократичне суспільство впливають одне на одного: свобода слова допомагає утвердженню відкритого і демократичного суспільства, а останнє, у свою чергу, забезпечує подальший розвиток і гарантії свободи ЗМІ.

На шпальтах державних і недержавних газет і журналів різнобічно висвітлюються суспільно – політичні події, які відбуваються в Україні та за її межами, що дозволяють здійснити об’єктивний аналіз її, оцінити висвітлені події. До найвпливовіших українських видань, багато з яких виходять українською та російською мовами, належать тижневик «Дзеркало тижня», газети «День», «Факти», журнал «Кореспондент» тощо.

Важливу роль в процесі демократизації останнім часом відіграють новітні комунікаційні технології, зокрема Інтернет. Широкі верстви населення отримують реальну можливість брати участь в обговоренні суспільно – політичних проблем, що їх хвилюють, збільшується відкритість політичних інститутів і політики загалом, розширюються можливості взаємодії громадян з урядовими органами та неурядовими організаціями, підвищуються шанси невеликих партій і представників політичних меншин звернутися до широких масових аудиторій.

Зазнаючи оновлення, система засобів масової інформації в умовах

 

-9-

національного відродження виступає як ефективний інструмент суспільного впливу і досягнення громадянської злагоди, що є важливим фактором функціонування сучасного демократичного суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-10-

Використана література

 

 

1.Брецко Ф.Ф.Державотворення незалежної України.- Х.: Вид.група «Основа», 2009.

2.Литвин В.М. Україна: досвід та проблеми державотворення. К., 2001.

3.Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991 – 2001рр. – К., 2001.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
28 березня 2021
Переглядів
1399
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку