18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Творча робота "Впровадження нетрадиційних форм та методів роботи на уроках біології"

Про матеріал

Мета моєї роботи сформувати поняття про основні види нетрадиційних уроків

Предмет дослідження полягає у специфіці та значенні проведенні нестандартних уроків,виявленні переваг та недоліків застосування нетрадиційних форм організації занять біології.

Об'єкт дослідження-нетрадиційні форми навчання.

Основні завдання роботи полягають у тому,щоб:

- з'ясувати місце нетрадиційних уроків у шкільному курсі біології;

-охарактеризувати основні види нетрадиційних уроків;

-навести приклади деяких нестандартних уроків.

Перегляд файлу

Монастирецький НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів -ДНЗ»

Хустської РДА

 

 

 Впровадження нетрадиційних форм та методів роботи на уроках  біології

 

 

 

 

 

 

 

 

                          Виконала:

вчитель біології        

                                             Кузьма Мар'яна Іванівна

 

 

 

 

 

 

2018

                                               ЗМІСТ

 

Вступ …………………………………………………………………………….  3

1.Значення та місце нетрадиційних уроків в шкільному курсі….……………….4

2. Класифікація нетрадиційних уроків та їх характеристика………………………….………………. ………………………6

3. Приклади застосування нестандартних уроків при вивченні біології…… .7

3.1.Урок прес-конференція………………………………………………………7

3.2.Урок-мандрівка……………………………………………………………….8

3.3.Урок-слідство…………………………………………………………………9

3.4. Урок-змагання……………………………………………………………...9

3.5.Урок-проект…………………………………………………………………10

3.6.Урок-диспут ………………………………………………………………...11

3.7.Урок-залік …………………………………………………………………..13

3.8.Лабораторна робота………………………………………………………..16

3.9. Інтегрований урок…………………………………………………………17

3.10. Комп'ютерний урок………………………………………………………17

4.Переваги та недоліки проведення нетрадиційних форм організації  занять біології……………………………………………………………………………20

Висновки…………………………………………………………………………21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

    Протягом тривалого часу поширена класно-урочна система навчання, яка дозволяє  вчителеві одночасно навчати багатьох учнів. Головним компонентом цієї системи є урок. Урок є основною формою організації навчально-виховної роботи вчителя з класом – постійним, однорідним за віком та підготовкою колективом дітей – за державною програмою, твердим розкладом і в шкільному приміщенні. Водночас-це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя. І саме від ефективності уроків залежить ефективність навчального процесу.   На уроках біології учні під керівництвом учителя систематично і послідовно відповідно до програми набувають теоретичних знань і практичних вмінь і навичок, а також елементів всебічного розвитку особи. На уроках закладається фундамент світогляду молодого покоління. Основний навчальним матеріал вивчається під час уроку, з ним пов`язані інші форми викладання біології. Під час уроку виникає потреба у проведенні екскурсій, дослідів і спостережень у природі, проведенні виховних заходів. Саме під час уроку розв`язуються основні завдання навчання і виховання. Зміст його повинен відповідати вимогам науковості і доступності, мати ідейну спрямованість і сприяти вихованню світогляду.

         Велику увагу вчитель приділяє вивченню обсягу навчального матеріалу, для того щоб учні могли засвоїти його під час уроку. Вивчення нового матеріалу відбувається в органічному поєднанні з раніше вивченим. Тим самим досягається планомірний і послідовний розвиток біологічних понять.           Останнім часом у практику роботи вчителя впроваджуються нетрадиційні форми організації навчально-виховного процесу. Як свідчать результати досліджень та практичний досвід, їх запровадження забезпечує підвищення активності навчально-пізнавальної діяльності учнів, формування самостійності мислення, розчиток творчості.

 

Мета моєї роботи сформувати поняття про основні види нетрадиційних уроків

 Предмет дослідження  полягає у специфіці та значенні проведенні нестандартних уроків,виявленні переваг та  недоліків застосування нетрадиційних форм організації занять біології. 

Об'єкт дослідження-нетрадиційні форми навчання.

Основні завдання роботи полягають у тому,щоб:

  •  з'ясувати місце нетрадиційних уроків у шкільному курсі біології;
  • охарактеризувати основні види нетрадиційних уроків;
  • навести приклади деяких нестандартних уроків.

 

 1.Значення та місце нетрадиційних уроків в шкільному курсі біології      

          Особливості організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяють постійному пошуку ефективних форм, методів та моделей  занять. Найважливішим  фактором, на уроці, є взаємодія вчителя та учня.  Основним завданням кожного вчителя є підключити учня до активної та самостійної діяльності, поставити його в позицію суб'єкта цієї діяльності, який несе за неї відповідальність.

        Працюючи вчителем біології, ми прийшли до  висновку, що словесна розповідь або усне пояснення не у всіх випадках бувають результативними. Це зрозуміло, адже пам’ять людини – це властивість не лише зберігати та відтворювати, а й забувати інформацію. І учні забувають. Дослідження вчених довели, що при одноманітних словесних методах вивчення програмового матеріалу учні уважними бувають лише протягом 60% часу уроку. Причому краще запам’ятовують у перші 10-15 хвилин уроку, а в останні 10-15 хвилин  запам’ятовують лише 20% всієї інформації уроку.

        Отже, навчати біології лише словесними методами неможливо. Тому вчителі біології  дедалі частіше використовують різноманітні нетрадиційні форми роботи, а також запроваджують інноваційні педагогічні технології.

 

 

       2. Класифікація нестандартних уроків та їх характеристика

       Стандартні уроки відіграли значну позитивну роль у навчанні школярів. Проте вже в середині 70-х років минулого століття з’явилась тенденція до зниження інтересу дітей до класних занять. На практиці це реалізувалося появою нестандартних уроків, головною метою яких є пробудження інтересу школярів до навчальної праці.

      Таким чином за словами видатних педагогів «нестандартний урок» визначаємо як урок, що характеризується нестандартним підходом до відбору змісту навчального матеріалу, поєднання різних методів навчання, зовнішнього оформлення.

    Тематичне планування передбачає визначення типу уроку. Існує більше десяти типологій уроків, що пояснюється різноманітністю ознак, за якими класифікують заняття. Проте найбільш реальною і наближеною до практики є типологія ,що має такий вигляд.

урок    формування знань;

  • урок формування та вдосконалення навичок і вмінь;
  • урок застосування знань, умінь і навичок;
  • урок узагальнення та систематизації знань;
  • урок контролю та корекції знань, умінь і навичок;
  • комбінований урок.

Тип уроку вчитель вибирає залежно від місця цього заняття в межах теми, його змісту, завдань, віку учнів, власного досвіду та ін.

        Кожне з цих занять може проводитися в різних нетрадиційних формах. Наприклад уроки змістовної спрямованості(лекція,семінар,конференція).

Уроки на інтегрованій основі (урок-комплекс,міжпредметний урок).Уроки-змагання(КВН,аукціон,вікторина,змагання).Урок огляду знань (залік,консультація,урок-екпромт-екзамен).Урок комунікативної спрямованості(Усний журнал,діалог,роздум,диспут,дискусія,прес-конференція).Театралізовані уроку (урок-вистава,концерт,кінопрем'єра).

Уроки експедицій та досліджень (лабораторні дослідження,заочні мандрівки,пошук,експедиційні та наукові дослідження).Уроки-ігри (засідання суду,урок-нарада,урок-конференція,прес-конференція).

Проте, яким би урок не був, він має відзначатися результативністю в сучасних умовах навчання.

       Хоча в основі нетрадиційних  уроків закладені традиційні стандартні заняттями,чітко можна визначити ознаки нетрадиційного уроку:

  • Наявність елементів нового, зміна місця проведення та зовнішніх рамок;
  • Емоційний підйом учнів через оформлення кабінету, дошки, музики, використання компютерних технологій;
  • Використання позапрограмного матеріалу, організація колективної діяльності в поєднанні з індивідуальною;  т.д.

     В структурі нестандартного уроку можна виділити три основні етапи:

  • Підготовчий – період, в якому активну участь беруть і вчитель, і учні;
  • Хочу звернути увагу на другий та найголовніший етап,власне урок який складається з трьох частин.
  • На І етапі висуваються проблеми, виявляється ступінь готовності до знаходження шляхів досягнення цілей уроку;
  • ІІ етап – етап повідомлення нового матеріалу, формування знань учнів у різних “нестандартних ” формах організації їхньої розумової діяльності;
  • ІІІ етап присвячений формуванню вмінь та навичок в якому контроль зазвичай не виділяється, а “ розчиняється “ в кожному з попередніх.

 Аналіз уроку – оцінюються як підсумки навчання, виховання, розвитку учнів, так і картина спілкування – емоційний тонус уроку.  

      Загальновідомо, що успішному засвоєнню навчального матеріалу сприяє постійний інтерес дитини до предмета вивчення. Потурбуватись про виникнення та зростання цього інтересу – справа вчителя. Тому моїм кредом  педагогічної діяльності є слова видатного педагога Сухомлинського:               « Будьте самі шукачами, дослідниками.Не буде вогника у вас – вам ніколи не запалити його в інших ».                                                                                                                                                                                                              

       Для  розвитку творчих здібностей учнів, їх поступового залучення до самостійної пізнавальної діяльності, традиційного уроку недостатньо, тому на допомогу приходять нові форми уроків – нестандартні. Які я часто застосовую  для успішного досягнення результатів при вивченні біології.

 

3. Приклади застосування нестандартних уроків при вивченні біології

        Для успішного досягнення результатів при вивченні біології  я часто застосовую  нові форми уроків – нестандартні. Чому  вважаю за доцільне проведення таких уроків? Бо вони дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини,дозволяють учням розкритися набагато більше,ніж на звичайних стандартних.

3.1.Урок прес-конференція

       Наприклад уроки,що нагадують публічні форми спілкування,одним з них є урок  прес-конференція. Даний урок  побудований у вигляді обговорення про попередження захворювань органів кишково-шлункового тракту та їх профілактики, із присутністю мікробіолога, санепідеміолога, гематолога,

валеолога, лікаря та журналістів різних видань. Доцільність проведення таких уроків стимулює учнів до самостійної пізнавальної діяльності та відповідає їх віковій категорії.         

3.2.Урок-мандрівка

        Однією з найцікавіших форм уроків, що прово­дяться на всіх етапах вивчення матеріалу, є уроки-мандрівки. Особливість цих уроків полягає у тому, що педагогічний процес реалізується як в умовах класного приміщення, так і поза ним. Підсумовуючи тему «Кров і кровообіг», узагальнюючий урок провела у формі подорожі, де за поданим маршрутом учні мандрували «Рікою життя» узагальнюючи і систематизуючи багаж знань. Твору      

                                                                                            

     3.3. Урок-слідство

  Як стверджували давні філософи «Не здивувати - не навчити». Тому проводжу уроки,що засновані на формах практичної діяльності. Одним з таких видів уроків є урок – слідство. Вивчаючи тему «Тип Плоскі черви. Особливості процесів життєдіяльності»,учні проводять слідство,як людина може заразитися паразитичними формами плоских червів і до яких наслідків це призведе.   Цінність уроків-досліджень у тому, що під час їх проведення поєднуються індивідуальні та групові форми роботи і створюються умови для само­стійної роботи учнів з опанування навчального ма­теріалу за рахунок розвитку інтелектуальних умінь.

 

 

3.4. Урок-змагання

        Уроки-змагання швидше покликані узагальнити, систематизувати і перевірити знання учнів. Такі уроки практикую проводити з 5 класів,тому що вони у нетрадиційній ігровій формі формують в учнів згуртованість,стійкість,бажання не підвести однокласників,допомагають розкрити особисті здібності задля перемоги команди, до складу якої вона входить. Робота на кінцевий результат, на пе­ремогу змушує школяра працювати самостійно,  виробляє навички самоаналізу, формує точну самооцінку.

 

3.5.Урок-проект

       Важливим є підхід,який надав би можливість школярам працювати самостійно і стимулював до подальшого навчання. Саме проектна діяльність-один зі способів досягти поставлевної мети. Починаючи з 5 класу, учні працюють над  дослідницькими проектами. Вони проводять спостереження за явищами природи, вчаться робити висновки. В роботі над проектом «Користь і шкода від опалого листя» проведені спостереження за деревами шкільного подвір’я, за зміною кольору листя, термінами листопаду. Діти прийшли до висновку, що дорослі часто порушують правила поведінки в природі.

 

 

 

3.6.Урок-диспут

       Слово "диспут" латинського походження і означає "міркую", "суперечу". Диспут — одна із форм навчальної роботи з учнями, яка допомагає розвивати їхні самостійність, логічне мислення, соціальну та моральну зрілість, формувати особисті погляди та переконання. Під час диспуту з'являються можливості впливу на інтелектуальну та емоційну сфери особистості учня, збудження його зацікавленості у пошуку істини. Окрім цього, в процесі диспуту створюються умови для реалізації демократичних засад навчання. "Навчання в диспуті сприяє розвитку критики та самокритики, культури мови та логічного мислення, навчає умінню опонувати та перевіряти правильність своїх поглядів і, переконань". У процесі диспуту учні обговорюють не тільки запропоновані вчителем питання, а й ті які виникли під час підготовки до диспуту. Крім того, учні набувають умінь та навичок самостійної роботи з різними джерелами інформації; оволодівають методами аналізу і синтезу; формують уміння узагальнювати, робити висновки вносити пропозиції. Під час диспуту, тобто зіткнення різних поглядів та думок, знання учнів уточнюються, поглиблюються, коригуються; діти вчаться аргументовано захищати власні думки, переконання, ідеї. У цьому плані диспут є одним із засобів перетворення знань на переконання. Диспут і конференція мають багато спільного. Передусім, вони розраховані на високий рівень ерудиції, активності та самостійності учнів. Разом з тим диспут суттєво відрізняється від конференції тим, що він меншою мірою запрограмований як за змістом, так і за формами проведення. Диспут вимагає чіткого вичленування предмета обговорення і забезпечує широкі можливості розв'язання суперечок. Успіх уроку-диспуту забезпечують серйозна та старанна підготовка до нього вчителя й учнів, актуальність теми, характер його проведення. Учителеві необхідно чітко визначити та сформулювати тему диспуту, поставити мету і завдання, розробити систему питань, контрпитань, які найбільш повно розкривають зміст теми: провести інструктаж учнів, тобто ознайомити їх з темою диспуту, змістом питань, із яких вони повинні висловлювати свої думки, літературою та іншими матеріалами; поралити звернутися до інших можливих джерел інформації (батьків, учених, журналістів, ветеранів війни, героїн прані, засобів масової інформації). У проесі підготовки до диспуту учні повинні самостійно осмислити проблему та її основні аспекти, підготувати необхідну й достатню інформацію щодо суті проблеми, прагнути до висловлення своїх суджень з того чи іншого питання, обмінятися думками (індивідуально чи в групі), підготувати відповідний інформаційний матеріал для підтвердження своїх думок та суджень. Технологія проведення уроку-диспуту така: повідомлення теми, цілей і завдань диспуту; ознайомлення з наочними посібниками, виставкою та іншими дидактичними матеріалами; спрямування учнів на відвертість, уважне і шанобливе ставлення до думок інших; обгрунтування своїх переконань, висновків. Управління диспутом з боку вчителя вимагає тактовності, коректності, уміння спрямовувати виступ учнів на об'єктивне розкриття суттєвих сторін проблеми, формування умінь учнів оперувати фактами, переконувати в істинності чи хибності висловлюваних суджень.      Зацікавленість у диспуті зростає, як правило, у процесі його проведення. Це залежить від того, як учитель ставить запитання, стимулює самостійність висловлювань і суджень учнів, спонукає до взаєморозуміння, співробітництва, забезпечує єдність цілей та устремлінь. Важливо також дотримуватися вимог до диспуту. Це вільний обмін думками; на диспуті всі активні; кожен виступає і критикує будь-які положення, з якими він не згоден; головне у диспуті — факти, логіка, уміння доводити; міміка, жести, вигуки як аргументи не приймаються. Підбиваючи підсумки диспуту, слід оцінювати не тільки зміст виступів, а й форму їх виголошення; звертати увагу на сформованість умінь учнів правильно обстоювати свої думки та переконання. У процесі аналізу уроку-диспуту слід зосередити увагу на таких параметрах: — доцільність вибору і постановки теми диспуту; — якість підготовки до диспуту (вивчення учням і навчального матеріалу теми, ознайомлення з літературою, консультації, обмін думками, аналіз анкети даних, зосередження уваги учнів на провідній меті та аспектах диспуту); — організаційна робота і підготовки до уроку-диспту (психолого-педагогічна мотивація доцільності обраної теми диспуту, визначення часу та місця проведення, підготовка наочності ТЗН, тематичної символіки; — дотримання вчителем вимог до проведення диспуту; — зміст диспуту (глибина знання учителем та учнями проблеми диспуту, основних теоретичних положень теми диспуту відомих учених, письменників, діячі інших сфер науки і культури; теоретична і практична значущість теми диспуту, логіка та доказовість думок зосередження уваги на головному, істотному; підведення учнів до самостійних висновків, узагальнень, корекції; етика поведінки учасників диспуту); — процедура проведення уроку-диспуту (постановка питань, мобілізація та активізація уваги, керування пізнавальною діяльністю учнів; дотримання такту й культури узагальнення різних думок, суджень); — роль учителя у диспуті (провідна, непомітна, опосередкована, невимушена, авторитарна); — дисципліна учнів у процесі диспуту, дотримання правил диспуту; — підбиття підсумків диспуту (оцінювання правильності розуміння й коментування учнями теми, провідних її ідей та аспектів; активність і самостійність суджень учнів; уміння учнів підкріплювати прикладами ті чи інші положення, судження, пов'язувати їх із життям; суспільства, школи, класу).

 

3.7. Урок-залік

     Залік — це форма перевірки навчальних досягнень учнів з вивченої теми чи розділу курсу навчального предмета. Його метою є оцінювання навчальних досліджень, систематизація, узагальнення та поглиблення знань, усунення прогалин у знаннях учнів. Ефективність уроку-заліку значною мірою залежить від його підготовки. Передусім учителеві слід визначитися, чи доцільно проводити залік з даної теми чи розділу навчального курсу. Як правило, на урок-залік виносяться головні теми курсу предмета, тобто найбільш значущі та найскладніші для засвоєння учнями. У процесі підготовки до заліку вчитель добирає відповідний матеріал, виділяє в ньому головне, істотне, складає перелік питань, що охоплюють основний зміст розділу, закони, теорії, ідеї, алгоритми; і розробляє диференційовані з завдання практичного і теоретичного характеру. Питання, що виносяться на залік, доцільно формулювати так, щоб відповіді на них були розраховані на виявлення в учнів умінь аналізувати, з зіставляти, узагальнювати, систематизувати, робити висновки і пропозиції, тобто рівня загальнонавчальних навичок та умінь. Учителеві слід скласти, перелік додаткових питань, які можна було б посталити і учням у разі необхідності. Крім того, до заліку потрібно підготувати довідкову літературу, методичні посібники, підручники, демонстраційний матеріал та інші і види наочних матеріалів (таблиці, малюнки, схеми, і графіки, комп'ютер), використання яких допомагало б об'єктивніше виявити знання учнів з визначеної для заліку теми. Важливими сторонами проведення уроку-заліку є підготовка до нього учнів та технологія його проведення. Учні заздалегідь ознайомлюються з питаннями, що виносяться на залік, виконують завдання практичного характеру, аналогічні тим завданням, що включені до заліку. У процесі підготовки до заліку учні класу можуть бути розподілені на групи за рівнем підготовки та інтересами; для кожної групи визначаються консультанти з-поміж сильних учнів. Що стосується технологи проведення заліку, то вона може бути різною. Питання та навчальні завдання учні можуть отримувати методом "жеребкування" або за картками, що містять питання і завдання, розраховані на виявлення системних знань, практичних умінь та навичок учнів. Питання вчитель ставить усно з урахуванням індивідуальних особливостей та рівня знань учнів. Відповіді можуть бути усними, письмовими (на дошці, в зошиті) та оцінюються вчителем. Урок-залік можна провести як громадський огляд знань. При цьому обирається журі (учитель, , делегат від учнів, представник адміністрації загальноосвітнього навчального закладу, член ради школи). На ефективність уроку-заліку значною мірою впливають створення сприятливого мікроклімату, забезпечення позитивного емоційного настрою на залік, атмосфера доброзичливості, співробітництва та співдружності, дотримання педагогічного такту. Урок-залік — це не тільки контроль за навчальними досягненнями учнів, але й важливий стимулюючий чинник їх навчально-пізнавальної діяльності. Позитивна оцінка на заліку надає учням упевненості, підвищує їх інтерес до вивчення даного предмета, формує позитивне ставлення до навчальної роботи та її результатів, тобто урок-залік мас потужний виховний потенціал, який повинен уміло реалізуватися вчителем. Підбиття підсумків заліку є обов'язковим його компонентом. Учитель повідомляє учням оцінки, отримані під час заліку, відзначає найбільш повні, глибокі та оригінальні відповіді, аналізує (можливо, і спільно з учнями) помилки, неточності у відповідях, дає рекомендації окремим учням щодо поглиблення та систематизації знань, усунення прогалин у засвоєнні навчального матеріалу. Результати заліку, крім виставлення оцінок у щоденниках учнів, можуть висвітлюватися на екрані змагань, на класних зборах. У процесі аналізу уроку-заліку слід зосередити увагу на таких параметрах: — доцільність проведення заліку з даної теми з точки зору її теоретичної та практичної значущості, складності; — підготовка вчителя до заліку (визначення змісту та обсягу навчального матеріалу, що виноситься на залік; організація та проведення консультацій); — підготовка учнів до заліку (організація індивідуальної та самостійної роботи в групах, зосередження уваги на засвоєнні головного, істотного, практичний тренаж; — вибір форми проведення заліку та її педагогічна доцільність (письмова перевірка, усне опитування — фронтальне, групове, індивідуальне, самоконтроль, взаємоконтролі); — диференційований підхід до учнів під час заліку; — організація та забезпечення дисципліни учнів піл час заліку; — облік рівня навчальних досягнень учнів; — раціональність технології проведення заліку, дозування часу на опитування одного учня; — стимулюючий та виховний вплив уроку-заліку на навчально-пізнавальну діяльність учнів, інтерес до вивчення даного предмета; — підбиття підсумків заліку та визначення форми оголошення його результатів. Підбиття вчителем підсумків заліку не повинно зводитися лише до виставлення оцінок та їх коментування. Мета вчителя — виявити, як учні засвоїли тему (міцно, глибоко, поверхово), які відповіді були найкращими, яких навичок набули учні в результаті вивчення теми, наскільки вони просунулися вперед у своєму розвитку, які були недоліки у змісті та організації заліку.

  3.8. Лабораторна робота

      Лабораторна робота є одним із видів обов'язкових самостійних робіт учнів. Вона передбачена навчальним планом із низки навчальних предметів і проводиться під керівництвом учителя із застосуванням спеціальних приладів, матеріалів, інструментів та інших засобів навчання. Лабораторна робота безпосередньо пов'язана з іншими пилами шкільних занять. Вона сприяє реалізації міжпредметних зв'язків, зв'язку теорії з практикою, розвитку інтелектуально-пізнавальної активності учнів. Крім того, проведення лабораторної роботи забезпечує реалізацію єдності пізнавальної та практичної діяльності учнів у процесі вивчення основ наук; залучення низки аналізаторів, які сприяють прискоренню процесу формування наукових знань учнів. Лабораторна робота — органічна частина навчально-виховного процесу. Вона безпосередньо пов'язана навчальним експериментом, дослідами, виконанням домашніх експериментальних завдань, розв'язуванням задач з використанням спостережень та дослідів. При цьому повною мірою проявляється роль експерименту як джерела знань та критерію істинності теорії. У процесі лабораторної роботи учні набувають навичок використання приладів, лабораторного обладнання, апаратури, технічних засобів, зокрема, комп'ютерної техніки. Вони оволодівають умінням обробки результатів експерименту та вимірювань; навичками узагальнення та систематизації явищ природи; ознайомлюються з основами техніки та технології процесів сучасного виробництва. Лабораторна робота сприяє формуванню в учнів матеріалістичних поглядів на природу, переконаності у можливості її пізнання; умінь виявляти причинно-наслідкові зв'язки, функціональні залежності між фактами, явищами і процесами. Значну частину лабораторної роботи займають спостереження та експеримент, у тому числі уявний. Уявний експеримент — це аналіз такої ситуації, яку в принципі відтворити неможливо, тобто це форма мислення, в якій реальні моделі замінені ідеалізованими уявленнями про них. Можна сказати, що уявний експеримент — це програвання у людському розумі деяких ідеалізованих ситуацій. Він є ефективним способом реалізації прогностичної функції науки в умовах шкільного експерименту, що здійснюється в процесі лабораторної роботи.

3.9.Інтегрований урок

У сучасному педагогічному процесі значного роз­витку набула ідея міжпредметної інтеграції. Інтегрований урок-це новий тип уроку,у якому навколо однієї теми поєднано відомості різних навчальних предметів. Такі нестандартні уроки дають можливість учите­леві разом з учнями опанувати значний за об­сягом навчальний матеріал, домогтися фор­мування міцних, усвідомлених міжпредметних зв'язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань, досягти цілісності.  

 

3.10.Комп'ютерний урок

Вчитель біології – науки ХХІ ст. - повинен  уміти  розкрити  перед учнями  у  вигляді  сучасних комп’ютерних   технологій  закодовані наукою різні  поняття  і  терміни. Комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності та творчих здібностей учнів, дозволяє змінити технологію навчання,  а й надає уроку інтегрований характер. Усе це сприяє покращенню якості навчання.

Вже немає жодного вчителя, який би стверджував, що застосування комп’ютерних технологій на уроці неефективне. Питання вже в іншому: як зробити так, щоб застосування комп’ютера стало природною потребою, не викликало різних додаткових проблем. В останній час на допомогу вчителю створено декілька програмних педагогічних засобів. В своїй роботі я використовую наступні ППЗ: «Загальна біологія – 10 клас», «Біологія – 9 клас», «Біологія – 8 клас». Найбільш ефективним є їх використання під час вивчення нового матеріалу, оскільки вони дозволяють відобразити суттєві сторони біологічних об’єктів, наочно представити навчальний матеріал, ефективно перевірити його засвоєння, урізноманітнити організаційні форми роботи з учнями та методичні прийоми вчителя. Крім того без використання ППЗ неможливо обійтись під час виконання лабораторних робіт, особливо коли в кабінеті немає достатньої кількості лабораторного обладнання або роздаткового природного матеріалу, наприклад, під час вивчення дії ферментів слини, порівнянні будови крові людини та жаби, вивченні процесу мітозу, вивченні способу рухів молюсків, внутрішньої будови ланцетника, визначенні деяких органічних речовин, вивченні будови органел клітини тощо.

          Щоб комп’ютер економив час учителя, розвантажував його, ефективним є виконання тестів–онлайн. Переваги тест контролю очевидні. Це простий та об’єктивний спосіб перевірки рівня засвоєння школярами навчальної програми. При цьому може оцінюватися як загальний семестровий або річний курс, так і окремо пройдена тема. При перевірці результатів тестування вчитель витрачає менше часу, а можливість похибки в оцінюванні знижується до мінімального рівня.

         До найбільш ефективних форм представлення навчального матеріалу на уроках слід віднести мультимедійні презентації. Метою такого представлення інформації є формування у школярів системи мислеобразів, скорочення часу на пояснення, попередження фізичної та психологічної втоми.

 

 

4.Переваги та недоліки застосування нетрадиційних форм організації занять біології

       Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умови володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи. Таким чином можна виділити такі переваги нестандартних уроків: підвищується інтерес учнів до навчання, їх активність в пізнанні і творчості, самостійність пошуків знань, використання інноваційних та інформаційних педагогічних технологій

      Але поряд з перевагами, не можна оминути складності і недоліки використання нестандартних уроків: затрати більшого часу на підготовку і проведення таких уроків; організаційні труднощі (дисципліна, правила поведінки); ускладнюється система оцінювання,   аналізу результатів навчання; забезпечення науково-методичної і матеріально-технічної бази навчання;

     Доцільне чи недоцільне проведення нестандартних уроків? Відповідь на це запитання я отримала провівши опитування учнів 5,9 класах.

Розвиває інтерес до навчання -100%

Кращому засвоєнню навчального матеріалу -98,6 %

Розвиває активність  на уроці -97,3 %

Дає можливість висловити власну думку- 86,6 %

      Як бачимо з опитування нестандартні уроки розвивають інтерес до навчання, сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя,

 

   Висновки

 

       Підводячи підсумок хочу підкреслити, що нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, провести заняття на якісно новому рівні, врахувати психологічні та вікові особливості дітей, значно посилити їх інтерес до вивчення біології, розвивати логічне мислення школярів, навички пошуку інформації, групової роботи, формувати ключові компетентності учнів, тим самим покращити якість їх знань з предмету.

      Коли закінчився урок,а дитячі очі світяться,і коли учні промовляють: «Дякуємо за урок!».Ось тоді, я вважаю урок ефективний з різних сторін:і педагогічної і людської.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

1

 

doc
Пов’язані теми
Біологія, Інші матеріали
Додано
3 травня 2018
Переглядів
3223
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку