Формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках біології

Формування мотивації навчально-пізнавальної                       діяльності  учнів на уроках біології

Людина,  що  не  знає  нічого,  може навчитися,                                             справа  тільки  в  тому, щоб  запалити  в  ній  бажання  вчитися.                                                                                                  Д. Дідро

 Однією з найактуальніших проблем сучасної освіти є  проблема низького рівня знань учнів. Усі ми є свідками постійних скарг від колег  на небажання  учнів вчитися та недисциплінованість. Стосунки між педагогами та учнями нерідко переростають у конфліктні.  Безумовно, у кожному конкретному випадку причини таких ситуацій різні. Проте існують і загальні. Серед них можна назвати психологічну неготовність до навчання, негативне ставлення в деяких родинах до навчальних закладів та вчителів,  відсутність пізнавальних інтересів у дітей.

.

  Формування  в учнів мотивації до навчально-пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної школи. Її актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування в учнів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції.  Навчальна діяльність повинна дати дитині не суму знань, а сформувати її компетенції. Зрештою, сучасний вчитель повинен пам”ятати, що “Дитина - не посудина, яку потрібно заповнити знаннями, а факел, який треба запалити.”

   З метою реалізації компетентнісного підходу в освіті, варто пам”ятати:

- головне не предмет, якому навчаєш, а особистість, яку виховуєш;

- важливо навчити учнів вчитися;

- обов`язково враховувати індивідуальні особливості дітей;

- важливо навчити учнів думати, аналізувати та самостійно робити висновки;

- навчати треба так, щоб учень зрозумів, що навчання для нього - життєва необхідність;

- знання повинні мати практичне значення.

     Проблема формування мотивації знаходиться на стику навчання й виховання. Це означає, що увага педагогів та психологів повинна бути не тільки спрямована на здійснення учнем навчання але і на те, як і що відбувається у розвитку особистості учня в процесі навчально-пізнавальної діяльності.

Уроки для дітей повинні бути цікавими. Як же формувати в учнів інтерес до вивчення предмету? Над цим питанням завжди замислюється вчитель та розуміє наскільки це складна та багатогранна проблема. Інтерес учня до предмету залежить від багатьох чинників, наприклад,від емоційного стану вчителя, використання додаткових матеріалів, наочності, технічних засобів навчання, міжпредметних зв’язків і т.д.  Я. А. Коменський писав: “Усіма можливими засобами треба розпалювати в дітях вогонь знання та вчення”.

   Успіх уроку залежить від його підготовки: чим ретельніше готується учитель, тим  ефективніше проходить урок. Вчителі-новатори основною ознакою доброго уроку вважають можливість дітей жити на уроці цікавим, насиченим життям, на  занятті повинна  панувати  атмосфера  творчого пошуку учителя та учнів.

   На мою думку, формуванню мотивації навчально-пізнавальної діяльності в учнів на уроках  найкраще сприяють:

• практичне спрямування знань та можливість їх застосування у   повсякденному житті; зв'язок  навчального матеріалу із професією;

• створення проблемних ситуацій;

• створення ситуації успіху;

• чітка організація процесу навчання;

• авторитет учителя, демократичний стиль спілкування;

• проведення уроків у нестандартній формі

• використання методів активного та інтерактивного навчання.

   Метою формування в учнів  мотивації навчально-пізнавальної діяльності на уроках біології є не лише заохочення учнів до вивчення предмета, а й підвищення загальної освіченості, розуміння науково-природничої картини світу, формування екологчного мислення.

   Головним завданням  на уроці для мене, як педагога, є формування інтересу до пізнання нового, виховання допитливості.

  Плануючи урок, ставлю перед собою такі запитання:

• з якою метою проводиться урок?
• які знання після уроку повинні залишитися в пам»яті учнів?
• що зробити, щоб учням було цікаво на уроці?

Часто, аби привернути увагу учнів до вивчення матеріалу та налаштувати їх на роботу на уроці, розпочинаю урок у досить не звичній формі. Наприклад, урок за темою «Онтогенез. Періоди онтогенезу» можу розпочати з ліричних рядків Великого Кобзаря:

                  Один у другого питаєм: Нащо нас мати привела?

                  Чи для добра? Чи то для зла? Нащо живем?

                  Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм…

                                           Т.Г.Шевченко

Потім пропоную учням інтерактивну вправу «Коло думок», у ході якої вони висловлюють свою думку щодо сенсу життя людини. Підводжу учнів до висновку, що для людини важливим є створення сім»ї, народження дітей. А тоді  ми плавно переходимодо розгляду теми про явище, яке є найбільшим феноменом у природі – народження нового життя.  Завершую урок теж лірикою, тільки іншого автора:

                     Нам треба жити кожним днем,

                     Не ждать омріяної дати.

                     Горіть сьогоднішнім вогнем,

                     Бо “потім” може й не настати.

                                               Л.Костенко

   З метою налаштування учнів на урок, готую цікаву інформацію до теми, що вивчається. Для цього використовую Інтернет-джерела, публікації з періодичної преси, матеріали енциклопедій та довідників. Часто до підготовки таких матеріалів залучаю учнів, даючи їм випереджувальні завдання.

  Наприклад, уроки з теми   «Неорганічні сполуки живих систем» розпочинаю з інформації про окремі хімічні елементи.

  У 1972 році цей хімічний елемент було визнано життєвонеобхідним для людини. Він є у кожній клітині нашого тіла, входить до складу нігтів, волосся, шкіри, ферментів, бере участь у синтезі білків (Цинк).

  Вчені дослідили, що цей елемент, як і залізо, потрібний для утворення гемоглобіну. Цей мікроелемент робить жінку найчарівнішою і найпривабливішою. Модниці Стародавньої Греції та Риму носили з нього прикраси, які гарно впливали на стан шкіри та гормональний баланс (Мідь).

  Важливо здійснювати мотивацію  не лише на початку уроку, а й підтримувати інтерес учнів  у його ході. У таких випадках часто використовують матеріали про життя і наукову діяльність видатних біологів. Наприклад, при вивченні теми «Віруси» розповідаю учням цікаві факти про основоположника вірусології Дмитра Йосиповича Івановського.

   Івановський Д.Й. студентом був відряджений на південь України з Петербурзького університету для вивчення мозаїчної хвороби  тютюну. Провівши наукові дослідження, Івановський встановив, що є організми, які здатні проходити крізь бактеріальні фільтри, тобто вони значно менші за бактерії, мають іншу будову, проте теж здатні викликати хвороби. Так було відкрито віруси.

   Народна мудрість каже «Краще раз побачити, ніж сто разів почути». З метою ефективного проведення уроків, використовую демонстраційні методи . Крім традиційних схем, плакатів, колекцій гербарного матеріалу, муляжів, макетів,  використовую сучасну наочність - мультимедійні слайди, презентації, відеоматеріали.  У ході вивчення уроку за темою «Ембріогенез» доречними є відеоматеріали про формування зародка та  розвиток плоду людини.

   Успішно  допомогають подолати пасивність учнів на уроці цікаві вправи: «Біологічний ланцюжок», «Так» чи «Ні», «Незакінчене речення», «Добери пару», «Розірвана шпаргалка», «Знайди помилку», «Слова-перевертні», «Біологічний бій» тощо. Вони створюють  на уроці  творчу активну взаємодію між усіма учасниками навчального процесу.

  З метою формування в учнів інтересу до вивчення предмету, практикую проведення уроків у нестандартній формі -  уроки-вікторини, уроки-диспути, уроки – дослідження, рольові ігри, подорожі, екологічні експреси тощо.

 Одним із найдієвіших методів мотивації навчання для учнів з низьким рівнем навчальних досягнень,  є створення на уроці ситуації успіху. Тому намагаюся добирати для учнів посильні завдання, та  даю схвальну оцінку, що викликає в учнів позитивні емоції.   Успіх — головне джерело мотивації учня до навчання. Тільки успіх дає задоволення від навчання й веде в подальшому до ще кращих успіхів. Один раз досягнутий успіх забезпечить заохочення й бажання повторного успіху. Саме така самосвідомість і породжує мотивацію.

    Похвала — це не що інше, як один із видів нагороди, що підвищує почуття гідності і може подіяти як позитивний імпульс для нового успіху. Дуже важливо підходити індивідуально, порівнюючи нинішній рівень учня з його попереднім рівнем і вказувати на індивідуальний розвиток дитини.

Іноді допомогає і критика,  бо виважена критика теж мотивує,  ця критика має будувати мости між вчителем і учнем..Критикою намагаюся  не  ображати дітей,   а  підштовхувати до   нових успіхів (Я знаю, ти це можеш!).

   Проте використовувати тільки мотиви пізнавального інтересу – недостатньо. Особливо важливо,  розвивати в учнів мотиви обов’язку і відповідальності у навчанні. У цьому разі вони намагатимуться перемогти всі ймовірні труднощі, відчуватимуть радість від цих перемог, навіть якщо не мають безпосереднього інтересу до вивчення предмету.

   Усі  вищі  духовні  потреби  людини – у пізнанні,  самоствердженні, самовираженні,  самоактуалізації.  Це  прагнення  до  самовдосконалення,  саморозвитку.  Використати  ці  потреби  для  мотивації  навчання – означає  відкрити  шлях  до  підвищення  якості   освіти.  Основними  серед  завдань  навчання  є  стимулювання  навчально-пізнавальної  активності  учнів  та  формування  пізнавальних  потреб.    Викладання – це  мистецтво,  а  не  ремесло.    Винаходити, експерементувати,  дивувати,  надихати учнів до навчання -  єдиний  можливий  курс  сучасного  вчителя. Адже, лише творчі, креативні підходи до організації навчання, викликають в учнів бажання вчитися. Отож пам»ятаймо дороговказ  древнього мислителя Конфуція, «Щоб запалити вогонь в серцях дітей, самому треба горіти».