урок "Онтогенез. Запліднення"

 

ДПТНЗ “Соснівський професійний ліцей”

 

 

 

 

 

 

Урок з біології за темою:

“Запліднення. Онтогенез.”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                 Викладач біології:

                                                                                                 Гоменюк Ліана Вікторівна

 

 

ПРЕДМЕТ:  біологія                                        ДАТА:  14.12.2016р        

ГРУПА: №15,        КУРС: ІІІ курс,      ПРОФЕСІЯ: Муляр; пічник; штукатур                                                    

 

ТЕМА: Запліднення.Онтогенез.

МЕТА:

• узагальнити,  закріпити  й  розширити  знання  про  запліднення  живих  організмів;
• ознайомити учнів з  періодами  онтогенезу  у багатоклітинних  організмів;
• розвивати в учнів  мислення, пам’ять і увагу, уміння аналізувати, систематизувати та узагальнювати інформацію, робити висновки;
•  виховувати свідоме ставлення до життя та здоров'я;
• підготовка учнів до сімейного життя.

ОБЛАДНАННЯ І МАТЕРІАЛИ.  Мультимедійне обладнання, слайди, відеоматеріали, макет «Ембріогенез хребетних», дидактичні матеріали, підручники, пророщене насіння квасолі.

БАЗОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:   гамети,  запліднення,  онтогенез, ембріогенез, мітоз, постембріональний розвиток.

ТИП УРОКУ:   отримання  нових  знань.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ: література, історія

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ РОБОТИ НА УРОЦІ:

• пояснення викладача,
• демонстрація слайдів та відеоматеріалів,
• повідомлення учнів (випереджувальні завдання)
•  словникова робота (робота з підручником),
• складання схем,
• інтерактивні вправи «Коло думок», «Морський бій»

 

 

 

 

План-схема уроку

№ з\п	Етап уроку	Трива- лість	Зміст уроку
1	Організаційний етап	≈2 хв	1.1. Привітання. 1.2. Перевірка готовності учнів до уроку. 1.3. Перевірка присутності учнів.
2	Мотивація навчальної діяльності	≈3 хв	2.1. Інтерактивна вправа «Коло думок» 2.2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
3	Актуалізація опорних знань учнів	≈5 хв	3.1. Вправа «ТАК» або «НІ»
4	Вивчення нового матеріалу	≈25 хв	4.1. Запліднення:     1)Запліднення у людини (демонстрація відеоматеріалів)     2)Зовнішнє та внутрішнє запліднення у тварин (пояснення викладача, демонстрація слайдів)        3)Подвійне запліднення у рослин (пояснення з використанням схем) 4.2. Онтогенез:    1) Ембріональний розвиток  (демонстрація макету «Ембріогенез хордових», повідомлення учня, пояснення викладача, складання схеми)    2)Постембріональний розвиток (пояснення викладача, повідомлення учнів, демонстрація слайдів, демонстрація насіння квасолі )
5	Узагальнення та закріплення матеріалу	≈ 5хв	5.1.Інтерактивна вправа «Морський бій»
6	Підсумковий етап	≈5хв	6.1.Оголошення оцінок. 6.2. Домашнє завдання 6.3. Заключне слово викладача.   Резерв часу  - демонстрація фотоматеріалів(фото людини у різному віці з обговоренням вікових особливостей розвитку)

 

 

 

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  ЕТАП

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.3. Перевірка присутності учнів.

  II.   МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

            2.1. Інтерактивна вправа «Коло думок»

 

Один у другого питаєм:

Нащо нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла?

Нащо живем? Чого бажаєм?

І, не дознавшись, умираєм…

                        Т.Г.Шевченко

 

Учні висловлюють свою думку, даючи відповіді на запитання:

 

• Як ви розумієте зміст цього вірша?
•  У чому ви вбачаєте сенс свого життя? Яким ви бачите своє майбутнє?  

   Слово викладача    Філософи, історики, соціологи, науковці різних галузей завжди проявляла особливий інтерес до вивчення проблеми існування людини і сенсу  людського життя.    Людина є живою істотою, оскільки в ній, як і в усіх живих організмах, про­тікають процеси обміну речовин, росту й розвитку. У ході життя людина змінюється: вона розвивається з однієї клітини — зиготи, росте, дозріває, потім в її організмі починаються процеси старіння.

      Але життя людини не обмежується її фізіологічними функціями. Лю­дина — істота соціальна. Її життя відрізняється від життя тварин тим, що людина формується всередині людського суспільства, є істотою колектив­ною, має високорозвинене мислення, свідомість, мову, може створювати зна­ряддя праці й змінювати за їх допомогою навколишнє природне середовище. Життя людства сповнене духовним змістом, творчістю. Людство сформувало культуру, науку, мистецтво. Воно створює світ, в якому живе.

   Життя кожної людини унікальне й неповторне. Унікальний і непо­вторний життєвий досвід кожної людини, її особистість, її талант. У ході життя кожен із нас освоює якусь частину загальнолюдської культури, стає її носієм. Ми зберігаємо передану нам нашими предками культуру й роз­виваємо її.

     Народження та розвиток організму людини – найбільший феномен у пророді. Яка своєрідність людської істоти? Як в ній пов’язані природне і соціальне, індивідуальне і родове? Як зароджується нове життя? –  ці  одвічні проблемні питання ми розглянемо сьогодні на уроці з позиції біології.

 

 

 

 ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

 3.1. Вправа «ТАК» або «НІ»

 

Викладач пропонує учням певні судження та визначення, а вони повинні визначити їх достовірність. При цьому учні піднімають картки з відповідними надписами «ТАК» або «НІ».

1. Для живих організмів характерно три типи розмноження: статеве, гібридне і нестатеве.(НІ)
2. Статеве розмноження характерне лише для людини.(НІ)
3. Безстатеве розмноженння  властиве для бактерій та рослин.(ТАК)
4. Статеве розмноження відбувається за участю статевих клітин  двох типів: чоловічих та жіночих.(ТАК)
5. Статеві клітини називають гаметами. (ТАК)
6. Чоловічі статеві клітини містять гаплоїдний набір хромосом, а жіночі – диплоїдний.(НІ)
7. Жіночі гамети  мають великі розміри і запас поживних речовин.(ТАК)
8. Чоловічі гамети , так як і жіночі є нерухомими.(НІ)
9. Статеві клітини утворюються у зовнішніх статевих органах.(НІ)
10.  Гамети містять спадковий матеріал у формі хромосом, у яких знаходяться гени.(ТАК)

 

ІУ.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ

План

     1.Запліднення:

         1) запліднення у людини

         2) зовнішнє і внутрішнє запліднення у тварин

         3) подвійне запліднення у рослин

     2.Онтогенез:

        1) ембріональний розвиток

        2) постембріональний розвиток

Пояснення викладача

Початок нового життя супроводжується дуже важливою  подією  —  заплідненням. Під час запліднення дві гаплоїдні статеві клітини зливаються в одну диплоїдну зиготу — першу клітинку майбутнього  організму,  що  за  якийсь  час  почне  ділитися  мітотичним способом,  розвиваючись  у  зародок.

У  процесі  запліднення  відбувається  активація  яйця, злиття  гаплоїдних  наборів  хромосом  гамет,  у  цей  час  відбувається визначення статі організму, що розвивається. При об’єднанні батьківських і материнських алелів утворюються нові  комбінації  генів  —  підтримується  генетична  різноманітність організмів, що служить матеріалом для природного добору  та  еволюції. Після проникнення сперматозоїда всередину яйцеклітини її оболонка ущільнюється й стає непроникною для інших сперматозоїдів.

Демонстрація відеоматеріалів «Запліднення у людини»

 У різних тварин запліднення буває зовнішнє та внутрішнє.

Зовнішнє запліднення — це злиття жіночих і чоловічих статевих  клітин  поза  статевою  системою  самиці  або  гермафродитної  особини.

У жителів водойм найчастіше відбувається зовнішнє запліднення  (кільчасті  черви,  більшість  кісткових  риб,  ракоподібні,  ланцетники,  земноводні).  Вода  є  захисним  середовищем  для  потомства,  що  розвивається,  оскільки  містить поживні  речовини,  повільно  змінює  температуру.

Внутрішнє запліднення  —  це  злиття  жіночих  і  чоловічих  статевих  клітин  усередині  статевої  системи  самиці  або гермафродитної  особини. У більшості наземних тварин (черевоногі молюски, комахи,  плазуни,  птахи,  ссавці),  у  деяких  водних  мешканців (хрящові  риби)  відбувається  внутрішнє  запліднення.  Організм, який розвивається, перебуває у відносно постійних умовах середовища, створених організмом матері, що забезпечує живлення,  дихання,  виділення,  захист.Організм  матері  захищає  потомство,  що  розвивається, від температурних коливань, хижаків, постачає його поживними  речовинами.

Запилення  —  це  перенесення  пилкового  зерна,  що містить  спермії,  з  пиляків  тичинок  на  приймочку  маточки в  покритонасінних рослин або на відкриті насіннєві зачатки в  голонасінних. У покритонасінних рослин запилення відбувається  за  допомогою  комах  або  птахів,  вітру,  води,  а  в  голонасінних  пилкові  зерна  переносяться  за  допомогою  вітру.

Подвійне запліднення  в  покритонасінних   рослин   досліджував  український  учений  С.  Г.  Навашин  у  1898  році.

Пилкове зерно містить два спермії й вегетативну клітину,  що  створює  поживне  середовище  для  сперміїв  і  не  бере участь  у  процесі  запліднення.  Одночасно  із  проростанням пилкової трубки всередину стовпчика маточки по ній опускаються  до  пилкового  входу  насіннєвого  зачатка  дві  гаплоїдні чоловічі статеві клітини — спермії та гаплоїдна вегетативна клітина. На полюсах насіннєвого зачатка розташовані шість гаплоїдних  клітин  (по  три  на  кожному  полюсі).  Серед  них перебуває  яйцеклітина.  У  центрі  насіннєвого  зачатка  розташована  диплоїдна  центральна  клітина.  Подвійне  запліднення здійснюється в такий спосіб: один спермій зливається з  яйцеклітиною, утворюючи диплоїдну зиготу, з якої надалі розвиватиметься зародок. Таким чином відновлюється видовий набір хромосом. Інший спермій зливається з диплоїдною центральною  клітиною,  утворюючи  триплоїдну  клітину,  що дасть  початок  запасній  живильній  тканині  —  ендосперму.

 

Пояснення викладача

Онтогенез   (від  грец.  ontos  —  істота  та  genesis  —  походження,  народження)  —  це  індивідуальний  розвиток  організму  від  запліднення  (при  статевому  розмноженні),  спори або  від  моменту  відділення  від  материнської  особини  (при нестатевому)  до  смерті. У багатоклітинних тварин у складі онтогенезу прийнято виокремлювати  фази:

- ембріональний період  (ембріогенез)

- постембріональний період (післязародковий)

   Термін «онтогенез» уперше ввів Е. Геккель у 1866 році.

У  ході  онтогенезу  відбувається  процес  реалізації  генетичної інформації,  отриманої  від  батьків. Тривалість онтогенезу тварин різна.

Ембріональний розвиток

Учитель  демонструє  слайди,  супроводжуючи  їх  коментарями

 

  V. 

 

 

 

 

 

 

 

     Ембріогенез - період часу, протягом якого відбувається розвиток зародка, від моменту запліднення до народження (у плацентарних ссавців), вилуплення з яйця (у птахів і рептилій) або завершення стадії метаморфоза (у комах, амфібій).

Стадії ембріогенезу:

• запліднення (утворення одноклітинного зародка – зиготи);
• дроблення (утворення багатоклітинного зародка – морули; а потім – утворення бластоциста);
• гаструляція (утворення 3-шарового зародка – гаструли);
• відокремлення зачатків органів і тканин (гістогенез, органогенез)

Повідомлення учня “Тривалість ембріонального періоду у різних організмів”

    Тривалість ембріогенезу у різних груп організмів різна і залежить від виду, способу запліднення, індивідуальних особливостей, розмірів тіла.

- Корова -285 днів

- Козуля - 300днів (10 місяців)

- коні -340 днів (11 місяців)

- жирафи - 450 днів (15 міс.)

- слони - 20-22 міс (2 роки)

- кролі - 30 днів

-собаки - 60-65 днів

- коти  - 55-60 днів.

Ембріогенез у рослин - це розвиток зародка з насінини.

•   Демонстрація відеоматеріалів “Ріст та розвиток рослин”
•  Демонстрація пророщеного насіння квасолі

Постембріональний розвиток

Післязародковий (постембріональний) розвиток тварини починається після вилуплення (виходу з яйцевих оболонок) або народження і триває до смерті (загибелі) організму.

Повідомлення учнів

Тривалість життя рослин

Тривалість життя рослинних організмів різна, вони можуть бути:

- однорічними (більшість овочевих та зернових  - картопля, морква, пшениця)

- дворічними  (деякі трави та квіткові)

- багаторічними  (дерева)

Якщо говорити про багаторічні рослини, то вони є рекордсменами з тривалості життя. Окремі з них живуть до 3000-4000 років, це - мамонтове дерево та сосна остиста.  Деревам-довгожителям  навіть прийнято давати імена Так, найстарішим деревом  у  світі є  сосна Мафусаїл, яка росте на американському контингенті.  Її вік становить 4900 років.

 Найстаріше дерево України росте у нас на поліссі, в Рівненській обл, Рокитнівського р-ну, поблизу села Глинне, в урочищі “Юзефіни”. Це дуб Патріарх, якому понад 1300 років, висота - 30м, обхват - 8м. За місцевими переказами, Юзефінський дуб є свідком походів на древлянські землі київського князя Ігоря 945 року,   він  навіть має відповідне прізвисько "Дуб князя Ігоря".

 

Тривалість життя тварин

Деякі бактерії - кілька  хвилин або годин.

Дощовий черв”як - 10р.

Медична п”явка -20р

Птахи -10-100р.: лебеді - до 70р., голуби -30-35р.

Слони - 80 р.

Миші -4р

Черепахи - 150р.

     Пояснення викладача  

  З моменту народження дитина одразу ж потрапляє в природне зовнішнє середовище, яке має великий вплив на організм, що розвивається. Починається пристосування організму до екзогенних умов, яке здійснюється  протягом усього життя індивідуума. Набуті організмом ознаки нашаровуються на передані по спадковості, в результаті чого відбуваються складні перетворення в організмі.    Післязародковий період характеризується двома основними закономірностями- це ріст і розвиток.

 - Ріст - це процес збільшення розмірів та маси тіла.

- Розвиток - якісні зміни в організмі (удосконалення тканин, органів, функцій, набуття навиків тощо)

 Приблизно до 20-25 років ріст людини припиняється і настає і відносно стабільний період життя. Тривалість його у різних людей різна. Середній вік життя людини в Україні становить 71 рік. За останні 3 роки він зріс на 25%. У жінок тривалість життя приблизно на 5-7 років більша ніж у чоловіків.  Особи,які живуть 90років і  більше вважаються довгожителями.

Завершальним етапом онтогенезу є смерть. Смерть —процес  припинення життєдіяльності організму.

 

Повідомлення учня

                                   Тривалість життя людини

Тривалість життя кожної людини, перш за все, залежить від величезної кількості чинників. Сюди можна віднести і його харчування, спосіб життя, генетичну схильність до чого-небудь і багато що інше. У нашій країні тривалість життя коливається в районі шістдесяти-сімдесяти років. Якщо говорити про представників сучасного суспільства, які живуть в Європі, то їх вік трохи більше.

Судячи з кістяків, близько 40% неандертальців вимирали у віці до 14 років; 15% - від 15 до 20 років і тільки 5% - у віці близько 40 років і більше. Рідко доживали до 50 років і люди кам’яного віку.
Протягом тисячоліть люди вимирали не досягши старості. Рання дитяча смертність, масові епідемії, голод, тяжкі умови життя скорочували й у наступні століття тривалість життя.
Статистично встановлено, що середня тривалість життя жінок вище, ніж чоловіків. Це відзначалося й у минулому, але особливо помітним стало в останні десятиліття. Таке явище відзначається в більшості країн. У певній мірі це пояснюється соціальними факторами; особливостями праці чоловіків, великим травматизмом, шкідливими звичками (алкоголізм, куріння).

Особливо багато довгожителів в Абхазії і Аджарії (Грузія), в Азербайджані, на Північному Кавказі, у гірському Алтаї. Більш високі показники довголіття спостерігаються в сільській місцевості. Це вказує, що потенційна можливість довголіття виявляється неоднаково в різних умовах середовища (характер і умови праці, кліматичні умови).

Країни-лідери за тривалістю життя наступні:

1.Японія. Середній індекс тривалості життя дорівнює 82,15 років.

2.Сінгапур. Тривалість життя досягає 82 років.

3.Франція. Люди в цій країні в середньому живуть близько 81 року.

     Серед аутсайдерів особливо сильно виділяються такі країни, як Замбія, Ангола та Свазіленд. В першу чергу це пов'язано з тим, що в даних державах постійно відбуваються військові конфлікти.

Якщо говорити про рекорди, то назвати коштує одну француженку, яка прожила 122 роки і 164 дні, тим самим поставивши рекорд за тривалістю життя, зафіксований науково. У Росії рекордний час прожила одна мешканка Якутії, тривалість життя якої склала більше 117 років.  Серед ураїнців  - це Григорій Нестір із Львівської області, який прожив 116років.

 

 

 

 

 

У.УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

5.1. Інтерактивна вправа «Морський бій»

Учні називають координати, за якими приховано терміни, вивчені на уроці. Завдання –дати визначення термінам та поняттям:

Координати	1	2	3	4
А	онтогенез	органогенез	дроблення	гістогенез
Б	гамета	розмноження	Постембріональний розвиток	розвиток
В	ембріогенез	запліднення	запилення	довгожителі
Г	мітоз	безпліддя	смерть	ріст

 

  VІ.    ПІДВЕДЕННЯ  ПІДСУМКІВ  УРОКУ

 6.1. Оголошення оцінок

6.3. Домашнє завдання

Заключне слово викладача

 Народження і смерть - граничні рамки життя кожної істоти на планеті. Це дві сестри, що доповнюють один одного, дві половинки цілого, які постійно стикаються і взаємодіють. Кожна є стартом чогось нового, одночасно обидві символізують завершення ще одного циклу буття. І якщо з народженням у нас асоціюються тільки приємні й радісні моменти, то кінець життя,  страшить і лякає невідомістю. Тому  варто прожити життя так, аби залишити по собі добрий слід наземлі.

                       Нам треба жити кожним днем,

                          Не ждать омріяної дати.

                          Горіть сьогоднішнім вогнем,

                         Бо “потім” може й не настати.

Л.Костенко