Міністерство освіти і науки України

Міжпредметні зв’язки у курсі інформатики

творча робота з аналізу науково-методичної проблеми

вчителя КЗ «Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Гуляйпільської міської ради

Тернової Світлани Володимирівни

Гуляйполе

2023

Зміст

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1 5

ПОНЯТТЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ 5

1.1.Види міжпредметних зв’язків у змісті навчання інформатиці 6

1.2. Функції міжпредметних зв’язків 8

РОЗДІЛ ІІ. 11

ВПЛИВ РІЗНИХ ШКІЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ НА ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ З ІНФОРМАТИКИ              11

ВИСНОВКИ 16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 18

ВСТУП

Міжпредметнізв'язки відіграють важливу роль у підвищенні практичної та науково-теоретичної підготовки учнів, суттєвою особливістю якої є оволодіння школярами узагальненим характером пізнавальної діяльності. Це дає можливість застосовувати знання й уміння в конкретних ситуаціях, при розгляді проблемних питань, як у навчальній, так і у позаурочній діяльності. За допомогою міжпредметних зв'язків не тільки на якісно новому рівні вирішуються завдання навчання, розвитку та виховання учнів, але також закладається фундамент для комплексного бачення, підходу і вирішення складних проблем реальної дійсності. Саме тому міжпредметні зв'язки є важливою умовою і результатом комплексного підходу у навчанні та вихованні школярів.

Предметом дослідження даної роботи є міжпредметні зв'язки у курсі інформатики.

Об'єктом дослідження є курс інформатики.

Метою роботи є дослідження можливостей реалізації міжпредметних зв’язків у курсі інформатики та визначення змісту методів і організації процесу навчання та формування інформатичної компетентності учнів загальноосвітньої школи.

Завдання:

Актуальність проблеми в наш час обумовлена рівнем розвитку науки, на якому яскраво виражена інтеграція природничо-наукових, технічних, суспільних знань. В інформаційному суспільстві існують глобальні чинники, що породжують міжпредметні зв’язки.

Інформатика стала базовим компонентом сучасної освіти, повноцінним загально-науковим навчальним предметом. Вона відіграє велику роль у суспільстві, стає його важливим ресурсом. Аналіз змісту фахової діяльності людей масових професій і прогноз її розвитку дозволяють зробити висновок про зростання ролі підготовки молоді в галузі інформатики. Отже, школа повинна формувати теоретичну базу учнів з основ інформатики та практичні навички використання ними засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності.

Курс інформатики володіє значними потенційними можливостями для розв’язання цих задач і загальних задач навчання, розвитку та виховання учнів.

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Освіта набуває на сучасному етапі особливого характеру як соціальний інститут розвитку особистості, разом з наукою і культурою стає продуктивною силою, найбільш перспективною інвестиційною галуззю духовного виробництва. Тому, освітній процес має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку та саморозвитку школярів, виховання громадянина – патріота, створити нове соціальне, інтелектуальне, інтегральне середовище в контексті навчання та виховання – самовиховання засобами гуманітарних, природничих, математичних дисциплін [1].

До основних завдань середньої освіти віднесено набуття школярами практично-необхідних життєвоважливих знань, а поряд із цим – розвиток творчої особистості, формування цілісного природничонаукового світогляду учнів. Розв’язання останнього завдання можливо лише за умови інтеграції змісту природничих предметів, особливо з урахуванням однієї із визначальних рис нових програм – інформаційного розвантаження навчального матеріалу. І тут перед педагогами постає проблема вибору засобів інтеграції, того стержня, який об’єднував би матеріал предмета та допомагав здійснювати міжпредметні  зв’язки.

Сучасна комп’ютерна техніка розвивається стрімкими темпами,  взаємодіючи з математикою, фізикою, біологією та іншими науками. Створюються нові інформаційні технології, програмні засоби, що дозволяють моделювати різні явища. Роль інформаційних технологій в житті і розвитку суспільства дуже велика. Вони дуже тісно пов'язані з виробництвом матеріальних цінностей [5].

Задача педагога – сформувати в учнів інформаційну компетентність, вміння перетворювати на практиці інформаційні об’єкти за допомогою засобів інформаційних технологій. Ці уроки також дозволяють показати зв’язок предметів, вчать застосовувати на практиці теоретичні знання, активізують розумову діяльність учнів, стимулюють їх до самоосвіти. На таких уроках учні працюють активно, з цікавістю, у них розвивається пізнавальний інтерес.

Здійснення міжпредметних зв'язків допомагає формуванню у здобувачів освіти цілісного уявлення про явища природи і взаємозв'язку між ними і тому робить знання практично більш значущими і застосовними на практиці[7].

В організації міжпредметних зв’язків особлива роль відводиться вчителеві й учню. Учитель викладає учням знання, виявляє логічні зв’язки між окремими частинами змісту, показує можливості використання цих зв’язків для набуття нових знань. Учень же, у свою чергу, засвоює ці знання, набуває індивідуальний досвід пізнання, учиться самостійно застосовувати знання. Процес пізнання учнями протікає під керівництвом учителя.

“Міжпредметні зв’язки” – це вираження фактичних зв’язків, що встановлюються в процесі навчання або в свідомості школяра, між різними навчальними предметами. Міжпредметні зв’язки мають дві сторони – об’єктивну і суб’єктивну. Об’єктивна сторона міжпредметних зв’язків знаходить вираження у визначенні змісту навчання і враховується при розробці навчальних планів, програм, складанні підручників, навчальних і методичних посібників по відповідних навчальних предметах. Суб’єктивна сторона міжпредметних зв’язків здійснюється викладачами в процесі навчання.

  Міжпредметні зв’язки класифікують:

-         за змістом навчального матеріалу;

-         за уміннями, що формуються;

-         за методами та засобами навчання.

1.1.Види міжпредметних зв’язків у змісті навчання інформатиці

 Сукупність функцій міжпредметних зв'язків реалізується в процесі навчання  тоді, коли  вчитель  інформатики здійснює все різноманіття їхніх видів. Види міжпредметних  зв'язків  діляться  на такі групи: фактичні, понятійні, теоретичні, змістово-інформаційні.(Рис1.1.)

Рисунок 1.1. Функції міжпредметних зв’язків

Змістово-інформаційні міжпредметні зв’язки діляться за складом наукових знань, відображених у програмах інформативних курсів, на фактичні, понятійні, теоретичні, філософські.

Теоретичні міжпредметні зв’язки – це розвиток основних положень загальнонаукових теорій і законів, що вивчаються на уроках зі споріднених предметів, з метою засвоєння учнями цілісної теорії.

Понятійні міжпредметні зв’язки – це розширення і поглиблення ознак предметних понять і формування понять, загальних для споріднених предметів (загальнопредметних).

Міжпредметні зв’язки на рівні фактів (фактичні) – це встановлення подібності фактів, використання загальних фактів, що вивчаються в курсах природничо-математичних предметів, і їх всебічний розгляд з метою узагальнення знань про окремі явища, процеси та об’єкти вивчення.

1.2. Функції міжпредметних зв’язків

Міжпредметні зв'язки виконують у вивченні інформатики ряд функцій. (Рис1.2.)

Рисунок 1.2. Функції міжпредметних зв’язків

Методологічна функція виражається в тому, що тільки на її основі можливе формування в учнів діалектико-матеріалістичних поглядів на природу, сучасних уявлень про її цілісність та розвиток, оскільки міжпредметні зв'язки сприяють відображенню в навчанні методології сучасного природознавства, яке розвивається по лінії інтеграції ідей і методів з позицій системного підходу до пізнання природи.

Освітня функція міжпредметних зв'язків полягає в тому, що з їх допомогою вчитель формує такі якості знань учнів, як системність, глибина, усвідомленість, гнучкість. Міжпредметні зв'язки виступають як засіб розвитку інформатичних понять, сприяють засвоєнню зв'язків між ними і загальними поняттями.

Розвивальна функція міжпредметних зв'язків визначається їх роллю в розвитку системного і творчого мислення учнів, у формуванні їх пізнавальної активності, самостійності та інтересу до пізнання інформатики. Міжпредметні зв'язки допомагають подолати предметну інертність мислення і розширюють кругозір учнів.

Виховна функція міжпредметних зв'язків виражена в їх сприянні всім напрямам виховання школярів у навчанні інформатики. Вчитель інформатики, спираючись на зв'язки з іншими предметами, реалізує комплексний підхід до виховання.

Конструктивна функція міжпредметних зв'язків полягає в тому, що з їх допомогою вчитель удосконалює зміст навчального матеріалу, методи і форми організації навчання.

Міжпредметні зв'язки – це дидактична категорія, яка відображається у взаємозв'язаному і взаємообумовленому вивченні навчальних предметів у школі.

Сформувати систему знань, спираючись тільки на один навчальний предмет, неможливо, тому вона передбачає структурний взаємозв’язок між поняттями окремих наук, між загальнодидактичними закономірностями та фактичним матеріалом.

Встановлюючи міжпредметні зв’язки вчитель повинен добре знати переваги кожного методу навчання і в залежності від навчальної теми застосовувати найефективніші з них.Правильний вибір методів навчання під час реалізації міжпредметних зв’язків дозволяє: з одного боку активізувати пізнавальну діяльність учнів, з другого – розширити попередньо отримані знання з іншої дисципліни[2].

Останніми роками неухильно росте об'єм інформації, яку повинен засвоїти учень. Інформаційні технології дозволяють педагогові значно розширити можливості пред'явлення учневі учбового матеріалу.

Важливо розуміти, що інтеграційні теми і міжпредметні зв'язки можна використовувати на різних етапах сучасного заняття: актуалізації знань, вивчення нового матеріалу, перевірки і закріплення вивченого матеріалу, домашнього завдання і навіть при контролі знань [9].

Застосування комп’ютерів дозволяє займатись дослідницькою роботою при розв’язуванні задач із різноманітних областей (наприклад математичні, фізичні, економічні задачі). При цьому вони повинні чітко формулювати задачу, розв’язувати її та оцінювати отримані результати.

Застосування новітніх інформаційних технологій дозволяє розв’язувати задачі нетрадиційними способами, а також розв’язувати приладні задачі, які не можливо було раніше розглядати через складність математичного апарату.

РОЗДІЛ ІІ.

ВПЛИВ РІЗНИХ ШКІЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ НА ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ З ІНФОРМАТИКИ

Міжпредметні зв'язки стимулюють потяг до знань, укріплюють інтерес до предмету, розширюють зацікавленість, заглиблюють знання, сприяють становленню інтересів професійного плану.Міжпредметний характер змісту навчання інформатики дозволяє розглядати цю навчальну дисципліну не лише як ще один новий шкільний предмет у навчальному плані, а й як інтеграцію та узагальнення вже вивчених учнями основ наук. (Рис2.1.)

Рисунок 2.1. Інтеграція наук

Інформатика в міру свого становлення в своїх теоретичних основах і методах неухильно перекликається з математикою. І навпаки, методи інформатики, інформаційні технології проникають у глибини математики, впливають на деякі риси стилю, техніки і змісту математичних досліджень. Це у першу чергу стосується використання математичних моделей та інформаційних технологій для дослідження об’єктів реальної дійсності, розв’язування практичних задач, що виникають у всіх сферах діяльності людини [10].

Інформатика, як і математика, використовується для опису та дослідження проблем інших наук. Вона надає методи дослідження іншим наукам, допомагає підсилювати міжпредметні зв’язки, досліджувати проблеми різних наук. В інформатиці використовуються такі загальнонаукові міжпредметні методи і процедури: алгоритмізація і програмування, інфологічне (інформаційно-логічне) моделювання, математичне моделювання, комп’ютерне моделювання, обчислювальний експеримент, програмне управління, розпізнавання образів, класифікація та ідентифікація образів, експертне оцінювання, тестування та інші [8].

Під час вивчення учнями роботи з фрагментами тексту в середовищі текстового процесора доцільно використовувати тести різного змісту, наприклад, уривки з твору, біографія письменника тощо.

Для узагальнення знань і вмінь учням доцільно пропонувати творчі завдання, наприклад: оформити грамоту переможцю олімпіади з інформаційних технологій; написати й оформити статтю до газети, присвячену видатному письменнику рідного краю тощо.

Виконання учнями практичних завдань на комп’ютері є важливою складовою уроку інформатики. Їх мета може бути різною: формування позитивної мотивації та актуалізація знань; формування вмінь, навичок і здібностей; поточне оцінювання навчальних досягнень учнів тощо. Зміст таких завдань обов’язково повинен мати міжпредметні зв’язки [6].

Практичні завдання з метою формування вмінь введення і форматування даних у текстовому процесорі в учнів у класах різного профілю. Учням пропонуються картки з відповідним текстом (табл. 2.1), який вони мають набрати, причому ці завдання передбачають, що учень має певне знання, отримане з іншого предмету, як повинно бути надруковано цей текст. Наприклад з предмету математика, учень вже має знання з алгебри, що весь вираз повинен міститись під знаком квадратного кореня, і цей текст повинен бути зрозумілим при читанні бо передбачає наступне розв’язання цього завдання. З предмету фізика, учень добре знає що радіоактивний елемент треба записувати визначивши порядковий номер та атомну масу, які при записі мають своє визначене місце, тобто порядковий номер ліворуч від елементу у верхній частини, а атомна маса – у нижній частині елемента, і тільки такий запис буде правильним і зрозумілим. Виконання завдання з предмету хімія передбачає, що учень має знання як записуються рівняння хімічної реакції, що коефіцієнти пишуться праворуч від елемента знизу.

Таблиця 2.1

Практичні завдання

Використання практичних завдань описаного типу надає можливість учням не тільки повторити на уроках інформатики матеріал з навчальних дисциплін, але й зрозуміти особливості опрацювання відповідних даних методами інформатики, що безпосередньо стосується формування в учнів певної системи знань з інформатики. А саме: введення тексту в середовище текстового процесора, створення нумерованого списку, введення формул за допомогою Microsoft EquationEditor (завдання з математики, фізики, хімії); вставляння зображень, таблиць; редагування зображень, таблиць (завдання з географії, біології), знає і виконує правила під час роботи за комп’ютером.

У старших класах, де зміст освіти має профільну й поглиблену спрямованість, використання методу проектів має особливе значення.

Тематику навчальних проектів може пропонувати вчитель або самі учні, які орієнтуються при цьому на власні інтереси, не тільки пізнавальні, але й творчі, прикладні. У випадку створення повноцінного проекту з тем шкільних предметів, учень (або мала група) одержують оцінку не тільки з інформатики, але й з того предмету, на тему якого виконувався проект [4].

Під час роботи над проектом в учнів формуються й відпрацьовуються: навички знаходження, систематизації, класифікації, аналізу інформації; навички публічного виступу (ораторське мистецтво); уміння представити інформацію в доступному, естетичному вигляді, уміння виражати свої думки, доводити свої ідеї; уміння працювати в групі, у команді, уміння працювати самостійно, робити вибір, приймати рішення, тобто відбувається формування цілої системи знань з інформатики, зокрема, й інформативної компетентності.

Узагальнюючи вище наведене, можна сказати, що систематичне використання міжпредметних зв’язків виробляє в учнів уміння критично осмислювати матеріал, що вивчається. Новий матеріал школярі порівнюють з тими знаннями, які їм відомі, зіставляють їх, аналізують, додають з відомого раніше, і ця активна розумова діяльність з узагальнення нового під впливом раніше відомого із суміжних дисциплін сприяє більш міцному засвоєнню програмного матеріалу.

Створення і використання системи міжпредметних зв’язків ведуть до підвищення наукового рівня навчання, здійснення таких зв’язків сприяє залученню школярів до системного методу мислення, розширює сферу пізнання, поєднуючи елементи знань із різних навчальних дисциплін. Міжпредметні зв’язки забезпечують системність в організації предметного навчання, спонукають учителя до самоосвіти, творчості та взаємодії з іншими вчителями предметниками [3].

ВИСНОВКИ

Систематичне використання міжпредметних пізнавальних завдань у формі  проблемних  питань, кількісних завдань,  практичних завдань забезпечує формування вмінь учнів установлювати й засвоювати зв'язок між  знаннями з різних предметів. У цьому укладена найважливіша розвиваюча функція навчання інформатики.

Отже, на уроках інформатики  слід використовувати міжпредметні зв'язки. Нетрадиційні форми проведення уроків сприятимуть формуванню творчої особистості, а в подальшому – креативної, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність.

З’ясувавши шляхи реалізації міжпредметних зв’язків у курсі інформатики можна зробити висновки, що даний підхід дозволяє в реальному освітньому процесі проявляти велику гнучкість у виборі методів і форм навчання, не підчиняючи їх вузькометодичним цілям. Форми, методи навчання в умовах реалізації багатосторонніх міжпредметних зв'язків забезпечують рішення навчально-виховних задач і проблем. Упровадження комп'ютерів в освітній процес дає можливість в повній мірі розвивати самостійність в процесі навчання, збільшує продуктивність праці викладача і учнів.Можливість оволодіння знаннями про способи розв’язування задач, представлення результатів та способи обробки даних, які учні отримують на інформатиці, мотивує учнів поглиблювати свої знання з інформатики.

Міжпредметні зв'язки впливають на  склад  і  структуру  навчальних предметів. Кожний  навчальний  предмет  є  джерелом тих або інших видів міжпредметних зв'язків.  Тому  можливо  виділити  ті зв'язки, які враховуються в змісті інформатики,  і, навпаки, - які йдуть від інформатики в інші навчальні предмети.

На уроках інформатики створюється благодатний ґрунт для відтворення ефективної організації навчання і контролю знань.

Отже, результативність міжпредметних зв’язків полягає в підвищенні інтересу учнів до вивчення різних предметів, у творчому підході до виконання завдань, у підвищенні ступеня самостійності учнів під час вивчення нового матеріалу, у підвищенні відповідальності під час виконання завдань з різних загальноосвітніх предметів, у широкому використанні комп'ютера під час їх виконання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Навчальна програма 5-9 класи [Електронний ресурс] / Міністерство Освіти України – Режим доступу: http://mon.gov.ua/images/files/doshkilna-cerednya/serednya/navch-program/2012/nac-mensh/31.
2.     Навчальна програма 10-11 класи [Електронний ресурс] / Інформатика та інформаційні технології в освіті – Режим доступу: http://www.ciit.zp.ua/index.php/ourwork/informatic/informprograms/item/65-proginformosnovnaistarsha.
3.     Копняк Н.Б. Реалізація міжпредметних зв’язків у системі формування інформатичної компетентності учнів загальноосвітньої школи.: – Інформатизація Освіти Вінницької Області: Стан, Проблеми, Перспективи - Комп’ютер у школі та сім’ї : Науково-методичний журнал.− 2012. – №1. − С.17 − 19.
4.     Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: навч.посіб.: у 4 ч. / Н.В. Морзе; [за ред. акад. М.І. Жалдака]. – Ч. І: Загальна методика навчання інформатики. – К.: Навчальна книга, 2003. – 256 с.
5.     Межпредметныесвязи на уроках информатики и во внеурочнойдеятельности [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ippk.amur.ru/wiki/images/c/ca/Svyasi.doc.
6.     Волошенко Л. Н. Межпредметныесвязи на уроках інформатики [Електронний ресурс] / Волошенко Л. Н. – Режим доступу: http://informatiku.ru/seminar-v/.
7.     Леонова Е. А. Реализациямежпредметныхсвязей при формированиисодержанияшкольногокурсаинформатики на основетехнологическогоподхода [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bytic.ru/cue99M/eyd2uxxp.html.
8.     Самойленко Н. І. Міжпредметні зв’язки на уроках інформатики: їх види і функції / Н. І. Самойленко, Л. П. Семко // Наукові записки. – Вип. 108. Серія : Педагогічні науки. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2012. – Част. 2. – С. 108–112.
9.     Вікіпедія [Електронний ресурс] − Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.
10. Головань М.С. Інформатична компетентність: сутність, структура та становлення / М.С. Головань // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2007. – № 4. – С. 62–69.