Творче формування системних знань на уроках словесності – запорука успішної підготовки до ЗНО/ДПА. Інтерактивні вправи: готуємо здобувачів освіти до ЗНО/ДПА.

Творче формування системних знань на уроках словесності – запорука успішної підготовки до ЗНО/ДПА.

 Інтерактивні вправи: готуємо здобувачів освіти до ЗНО/ДПА.

Підготовка учнів до ЗНО/ДПА є важливою і невід’ємною складовою роботи викладача української мови та літератури. Адже не потребує доведення твердження, що кожна людина обов’язково повинна вчитися, щоб здобути потрібну освіту, а після – знайти гідне місце в житті, заняття, в якому може удосконалювати свої навички. Для цього дуже важливе копітке навчання, постійна робота над собою.

ЗНО – це досить складне й важливе випробування. А його результати - індикатор не лише персональної навчальної діяльності учня, а й успішної роботи навчальних закладів, у яких він здобував освіту і, насамперед результат роботи викладача-словесника. Результати ЗНО безпосередньо впливають на результати вступу до вищих навчальних закладів. І хоча переважаюча більшість випускників нашого навчального закладу після завершення навчання працює за фахом, за професією, однак є невеликий відсоток випускників, які вступають до Вишів.

Так у 2019р. – 16 випускників

2020 р. – 9

2021р. – 12 випускників вступили до вищих навчальних закладів.

Підготовка учнів до ЗНО з української мови та літератури потребує продуманого, системного підходу. Незважаючи на Держстандарт і навчальні програми, кожний викладач повинен мати індивідуальний стиль і певні пріоритети у своїй професійній діяльності. На мій погляд, доцільною є підготовка до ЗНО, здійснювана на основі тестової бази ЗНО минулих років або участі у пробному тестуванні, оскільки це дозволяє орієнтуватися на чіткі вимоги до випускників. Так само й викладачі повинні бути обізнаними з вимогами щодо підготовки учнів до ЗНО.

Специфіка роботи викладача української мови в училищі полягає в тому, що він, починаючи роботу з учорашніми випускниками 9-х класів, не знає їх індивідуальних особливостей, їхнього мовного чуття, справжнього стану мовної грамотності. Через те нам необхідно з перших занять здійснити діагностику загальної грамотності першокурсників, щоб скоригувати методи і прийоми її покращання. Для цього уже на другому занятті з української мови проводимо контрольну роботу (як правило, диктант) як засіб первинної діагностики загальної мовної грамотності першокурсників. Зрозуміло, що результат проведення такого диктанту не дає повної об’єктивної картини рівня мовних навичок й умінь учнів, але він визначає якоюсь мірою градацію першокурсників стосовно їх високого, достатнього чи початкового рівня мовної грамотності і дає можливість мені, як викладачеві, спланувати свою роботу, враховуючи індивідуальний рівень мовної грамотності кожного учня.

Як відомо, вивчення української мови базується на систематичному, послідовному засвоєнню теоретичного матеріалу та практичних навичках у 5-9 класах. У 10 і 11 класах починається повторення вивченого.

Перед повторенням будь-якої теми з орфографії, лексики, синтаксису великого значення надаю вступній бесіді, яка має на меті пов’язати відоме з невідомим, оскільки ґрунтується на засвоєному раніше. Актуалізуючи первинні знання, вступна бесіда розвиває ініціативу учнів, самостійність, полегшує сприймання наступної теми. Важливо також, щоб при цьому діалог відбувався не між викладачем і одним учнем, а щоб усі активно працювали.

Щоб бути грамотним, самого лише знання орфографічних та пунктуаційних правил недостатньо, потрібна різноманітна практика письма, пов’язана з постійним мисленням. У зв’язку з цим, окрім традиційних форм роботи з правопису(орфографії та пунктуації), використовую такі, що спрямовані на осмислення й аналіз орфограм і пунктограм, порівняння й зіставлення мовних явищ, розвиток творчих здібностей, уміння міркувати й узагальнювати. Так на етапі перевірки домашнього завдання практикую нестандартні прийоми:

«Вірю – не вірю»,

«Знайди помилку»,

«Рецензія»;

при вивченні нових понять –

«Бачено-небачено»;

«Тісний кошик»;

«М’яч зі словами»;

на етапі закріплення та узагальнення –

«Аукціон»;

«Перепиши правило по-своєму»;

«Ораторські змагання».

Постійно використовую орфографічний і пунктуаційний практикуми: виконання вправ із певною орфограмою чи пунктограмою.

Застосовую такі види робіт, як лінгвістичний експеримент, вправи «Ти - редактор», «Перевір себе», «Орфоепічна розминка» такі вправи не лише доповнюють, розширюють і поглиблюють вивчений мовний матеріал, а й спрямовують на практичне оволодіння правописними нормами української літературної мови.

Серед різноманітних засобів, що застосовую для досягнення глибоких знань з мови, важливе місце відводжу роботі над виправленням помилок. Практика переконує: словесник має регулярно перевіряти зошити як з аудиторними, так і з домашніми роботами. Така фронтальна перевірка спонукає завжди пам’ятати, що кожна робота може бути перевірена й оцінена викладачем.

Отже, одним з найважливіших завдань, які сприяють подальшому підвищенню успішності, досягненню глибоких знань в учнів, є повторення раніше вивченого матеріалу, уміння відтворити його у необхідний момент.

Таким чином, в основі підготовки до ЗНО лежить повторення основних питань, які закладено в програмі тестування. Уроки української мови та літератури уже кілька років я проводжу таким чином: 20-25 хвилин навчального часу працюю з учнями над повторенням, тобто над програмовим матеріалом і 20-25 хвилин відводжу на підготовку і проведення тесту.

Тести використовую як в паперовому варіанті (тестові завдання до основних тем зібрані в папці «Готуємось до ЗНО») так і в електронному варіанті.

Широко практикую використання Google-тестів, що дозволяє працювати мобільно, швидко, з моментальним відображенням результату проходження тесту учнем.

Крім того, на сторінці створення тесту є можливість швидкого перегляду статистики результатів. Діаграми і графіки дозволяють викладачу побачити загальну картину і проаналізувати, яке з питань тесту учні не засвоїли або засвоїли найкраще. У таблиці можна переглянути відповіді кожного учасника тестування.

Такі тести Google Форми я почала використовувати під час змішаного навчання, але і тепер їх часто використовую на різних етапах уроку.

Готуючи учнів до ЗНО, тести використовую на всіх етапах навчання:

• під час вивчення нового матеріалу;
• під час перевірки знань (тестові завдання різної форми для поетапного контролю, тематичні та підсумкові тестові завдання);
• для закріплення нового матеріалу (індивідуальні й групові тестові вправи);
• як домашнє завдання (тестові завдання для самоконтролю).

Віртуальний кабінет

Дистанційне та змішане навчання висунуло свої вимоги у підготовці учнів до ЗНО. У нас був створений віртуальний кабінет української мови та літератури, де на сторінках «Готуємось до ЗНО» та «Методична скарбничка» учням запропоновано посилання на онлайн ресурси у підготовці до ЗНО.

Наприклад: учні за покликанням ЗНО-освіта-онлайн можуть пройти тести ЗНО онлайн з предмета «Українська мова і література», починаючи з 2006 по 20021 рік.

У розділі розміщені тести ЗНО онлайн з української мови та літератури, що були запропоновані випускникам під час основних та додаткових сесій ЗНО, а також пробного ЗНО.

Під кожним завданням у тестах є посилання на опис правильного виконання та схему його оцінювання.

Спосіб виконання всіх завдань у запропонованих тестах ЗНО онлайн максимально наближений до реального тесту, а форма відповіді відповідає, що пропонується учням у бланку відповідей під час реальних тестів ЗНО.

Після виконання всіх тестів учням будуть надані правильні відповіді та розраховано результат у тестових та рейтингових балах. А також зазначено час, який був витрачений на його виконання.