Творче завдання «Хореографічні терміни»

ПАЛАЦ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА ПЕЧЕРСЬКОГО РАЙОНУ

М. КИЄВА

«Хореографічні терміни»

Городецька О. Г.

Київ – 2020

Хореографічна термінологія - система спеціальних найменувань, призначених для позначення вправ або понять, які коротко пояснити або описати складно.

Аналізуючи будь-яку систему танцю (класичний, народний, історико-побутовий, бальний танець), можна чітко виділити певний набір рухів, які властиві тільки цій системі танцю.

Згідно з традицією, яка формувалася протягом XVIII–XIX століть, у класичному танці прийнято використовувати французьку термінологію. У XVII столітті (1701 г.) француз Рауль Фейе створив систему запису елементів класичного танцю. Ці терміни визнані фахівцями в області світової хореографії і в даний час. Більшість термінів класичного танцю означають конкретну дію на час виконання рухів (відвести, зігнути, відкрити, закрити, ковзнути тощо), деякі вказують на характер виконання рухів (batement fondu – м’який, танучий, плавний рух), інші – на танець, завдяки якому вони виникли (bourrée – танець XVIII ст.). Існують такі терміни, в назву яких закладено візуальний образ: pas de ciseaux – ножиці, pas de chat – стрибок кішки.

Терміни сучасної хореографії використовуються переважно в контемпорарі та джаз- модерні. Терміни переважно англійською мовою, так як джаз зародився в США. Танець модерн - одне з направлень закордонної хореографії, котре зародилось в кін. XIX — поч. XX ст. в США та Німеччині. Термін "Танець модерн" з'явився в США для позначення сценічної хореографії, відвернувшись від традиційних балетних форм. Увійшовши у вжиток, витіснив інші терміни (вільний танець, дунканізм, танець босоніжок, ритмопластичний танець, виразний, експресіоністський, цілковитий, новий художній), котрі відбулись в процесі розвитку цього напрямку. Загальним для представників танцю модерн, незалежно від того, до якої течії вони належали і в який період проголошували свої естетичні програми, був намір створити нову хореографію, котра відповідала, на їх думку, духовним потребам ХХ століття.

Назви народних танців не відокремлені від загальнолітературної лексики, що пов’язано з популярністю танців, їх загальнонародним характером.  Народний танець — фольклорний танець, який побутуює у своєму природному середовищі і має певні традиційні для даної місцевості рухи, ритми, костюми тощо. Фольклорний танець — це стихійний вияв почуттів, настрою, емоцій і виконується в першу чергу для себе, а потім — для глядача (товариства, гурту, громади). Це творення народу, яке включає в собі його емоційні та художні образи. Він може розповісти різноманітні історії того чи іншого народу, де народився і процвітав на протязі багатьох років. Народний танець ніяк не можна сплутати з якимось іншим. Кожний народ має свій неповторний та унікальний колорит, який притаманний лише цій території.

Класифікація і періодизація побутових танців дуже складні. Справа в тому, що багато з них, будучи приналежністю якої-небудь однієї народності або країни, поширювалися по всій Європі і швидко ставали модними.

Популярними у другій половині XX століття були масові соціальні танці: ліпсі, твіст, летка-енка, шейк та інші, характерними ознаками яких були імпровізація та довільне варіювання танцювальних “па”.

Завдання першого рівня складності.

По горизонталі:

2. Розтяжка.

3. Спіральне, закручувати рух вправо і вліво.

6. Стрибок групи з однієї ноги на іншу, під час якого одна нога відводиться бистрим кидком на висоту 45 градусів чи 90 градусів, а потім на неї переноситься вага тіла і працююча стає опорною, а опорна — працюючою, приймаючи певні положення чи пози.

7. Груповий танець, поширений серед населення о. Тобаго (Центральна Америка).

10. Прогин торса назад.

13. Французький танець.

14. Повільний вальс.

15. Прийом ускладнення руху.

16. Група стрибків з двох ніг на одну.

17. Сценічний рух з танцю басків.

18. Стрибок групи з двох ніг на дві, коли одна відводиться вперед, вбік або назад під кутом 45 градусів чи 90 градусів та підводиться у повітрі у V позицію.

21. Визначене положення корпусу, ніг, рук і голови.

23. Відведення працюючої ноги вперед, вбік або назад у потрібне положення або на висоту за принципом battement tendu з метою звільнення її від ваги тіла для виконання наступного руху або переходу.

26. Здатність танцівника затримувати певну позу у повітрі як найдовше під час стрибку.

28. Напрям руху від себе, назовні.

29. Рух, який пов'язаний з сильним, різким перегином корпусу у великій позі, що продовжується у pas de bourree en tournant, яке закінчується з вирівнюванням корпусу.

30. Молдавський танець.

33. Тряска.

34. Присідання.

35. Обертальний рух на підлозі.

37. Рух групи зв'язуючи та допоміжних, під час якого вага переноситься з ноги на ногу з закінченням у demi-plie.

38. Італійський народний танець у швидкому темпі.

По вертикалі:

1. Положення витягнутой стопи однієї ноги на гомілці іншої.

2. Витягнута працює нога повільно відкривається, в той час як опорна нога згинається.

4. Положення тіла в позі класичного танцю, в якому лінії перехрещуються.

5. Різновид pas de bourree, що сприяє плавному пересуванню за допомогою дрібних переступів з ноги на ногу у Vпозиції.

8. Підготовка до руху.

9. Розділ уроку, побудований на переміщення в просторі і використанні базових кроків і стрибків джаз танцю.

11. Литовський танець.

12. Кубинський танець.

14. Трамплінні погойдування вгору-вниз.

15. Стрибок з заноскою, під час якого нога з V позиції позаду (попереду) виноситься вперед (назад), що надає напрямок руху стрибка, потім ударяється у повітрі об опорну ногу та повертається в вихідне положення.

19. Зворотній рух, пов'язаний з поступовим розкручуванням і випрямленням торсу в вихідну позицію.

20. Французький танець 19 ст.

22. Рух групи battements, в якому працююча нога з витягнутого положення згинається у коліні та з ударом по опорній підводиться на sur le cou-de-pied, а потім різко розпрямляється в необхідному напрямку.

23. Прийом ускладнення руху за допомогою подвійного його виконання.

24. Обертання тіла навколо вертикальної осі на 360 градусів і більше на підлозі чи у повітрі.

25. Швидке, коротке коливання (вниз-угору) витягнутої ноги на висоті або її відведення на 1/8 кола та повертання в попереднє положення.

26. Вид музично-театрального мистецтва, зміст якого виражається у хореографічних образах.

27. Автор, режисер-постановник балетів, концертних номерів, а також танцювальних сцен в опері, опереті, драматичних виставах, мюзиклах тощо.

31. Селянський парний, коловий танець у Південній Німеччині та Австрії, один з попередників вальсу.

32. Стрибок групи з двох ніг на дві, що складається з двох стрибків.

33. Ковзаючий крок або стрибок з просуванням, при виконанні якого одна нога наздоганяє іншу, утворюючи вихідну позицію у кульмінації руху.

36. Рух стопи працюючої ноги попереду чи позаду опорної ноги.

Завдання другого рівня складності.

По горизонталі:

2. Народна пісня і танець в Білорусії та Польщі.

5. Народний танець гірських народів Кавказу.

6. Вихід одного або декількох виконавців.

7. Круговий рух зігнутих в ліктях рук уздовж торса.

8. Скорочення витягнутої стопи.

12. Сильне, глибоке.

14. Нахил торса вперед, в сторону (на 90 °), тому з прямою спиною, без вигину торсу.

15. Певні сполучення рухів рук, які рухаються в межах основних позицій класичного танцю, голови та корпусу.

19. Тіло.

21. український народний танець.

По вертикалі:

3. Зміна ніг, рук.

4. положення танцюриста, при якому прямий, без вигинів торс відхиляється назад на максимальну відстань, коліна зігнуті, стопи на пiвпальцях.

9. Старовинний французький танець.

10. Гуцульский народний чоловічий танець.

11. Позиція корпусу (руйнування, знемога).

13. Танець в трьох.

16. Явище паралельної техніки ізоляції.

17. Рух групи зв'язуючи та допоміжних, під час якого вага переноситься з ноги на ногу з закінченням у demi-plie.

18. Зазвичай позначає нахили торсу вперед.

20. Кожна частина корпусу утворює своє власне ізольоване поле напруги і центр руху.

Завдання третього рівня складності.

По горизонталі:

3. Група складних танцювальних рухів, що нагадують рушення хлиста, який крутиться, а потім швидко розпрямляється у повітрі.

4. Музичний термін, що визначає повільний темп виконання.

6. Прогин торсу назад.

8. Група нахилів торсу, пов'язана з почерговим переміщенням центру корпусу в бічній або фронтальній площині (синонім "хвиля").

10. Ковзання або мазок всією стопою по підлозі перед відкриттям ноги в повітря або при закритті в позицію.

По вертикалі:

1. Одна з основних поз класичного танцю, що виконується на одній нозі, а інша витягнута вперед чи назад і руки в положенні allongee.

2. Частина уроку класичного танцю, що складається з комбінацій стрибків.

5. Танцівниця балетної трупи.

7. Стрибок на одній нозі, в якому опорна нога робить удар або декілька по працюючій нозі, що знахоиться у повітрі попереду чи позаду.

9. Створення танцю чи танцювальне мистецтво загалом у всіх його різновидах.