Творчі завдання на уроках біології як засіб формування ключових компетентностей учнів

Творчі завдання на уроках біології як засіб формування ключових компетентностей учнів
	Центр методичної підтримки освітніх галузей Державного стандарту

  

 

 

 

 

 

 

 

 

Селидове

2021

 

 

 

Кобець О.О., учитель біології Української ЗОШ І-ІІІ ступенів №12 Селидівської міської ради Донецької області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У посібнику запропоновані  приклади творчих завдань, складені з урахуванням компетентнісного підходу та з метою реалізації наскрізних змістових ліній.

Представлені завдання доцільні на будь-якому уроці,  легко комбінуються з будь-якою методикою. Їх можна використовувати для актуалізації або мотивації навчання, сприйняття матеріалу, закріплення й підбиття підсумків. Приклади завдань стануть у нагоді при підготовці до уроків біології  за оновленою програмою основної школи.

Для вчителів природничих дисциплін.

 

Кобець Олена Олександрівна

Українська загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів №12

Селидівської міської ради Донецької області

Учитель біології вищої категорії

Педагогічний стаж: 18 років

 

 

 

Пояснювальна записка

 

Новий зміст освіти заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві. Нова українська школа — це школа для життя у XXI столітті.

Перед кожним вчителем нагальною вимогою часу постає завдання не просто передати учням знання з біології, а в першу чергу навчити ці знання використовувати на практиці, в повсякденному житті.

Саме тому запропоновані  приклади творчих завдань складені з урахуванням компетентнісного підходу та реалізацією наскрізних змістових ліній.

Представлені завдання доцільні на будь-якому уроці. Вони легко комбінуються з будь-якою методикою. Їх можна використовувати для актуалізації або мотивації навчання, сприйняття матеріалу, закріплення й підбиття підсумків,  проводити в колективних формах роботи, індивідуальних, групових, ігрових моментах на уроках, евристичних бесідах, уроках-тренінгах, роботі в парах та ін.

Метою запропонованих завдань є розвиток компетентностей учнів відповідно до Концепції Нової української школи.  Такі завдання та задачі з біології мають велике значення у формуванні в учнів уявлень про різноманітність і цілісність життя, виховують відповідальне ставлення до природи.

Розвиваюча функція задач полягає в розширенні кругозору учнів, встановленні міжпредметних зв’язків. Такі завдання не тільки активізують пізнавальну діяльність учнів, а й пробуджують інтерес, спонукають критично, образно мислити, робити висновки, розвивають творчі здібності, логічне мислення, формують в учнів раціональні прийоми розумових дій, розвиває самостійність в роботі, урізноманітнюють навчально-виховний процес, надаючи йому творчого характеру. Крім того, допомагають учителю виявити обдаровану дитину з нестандартним мисленням та створити в класі сприятливий психологічний клімат.

Приклади завдань стануть у нагоді при підготовці до уроків біології  за оновленою програмою основної школи.

Цільова аудиторія – учні 6-11 класів. Предмет вивчається на рівні стандарту.

 

 

 

 

 

 

 

Біологія, 6 клас

Тема уроку. Роль бактерій у природі та значення в житті людини.

Компетентності: підприємливість і фінансова грамотність, математична грамотність, уміння навчатися впродовж життя,  екологічна грамотність і здорове життя, соціальні і громадянські компетентності.

Завдання «Корисна ряжанка»

Етапи завдання:

1. Перед завданням учні повторюють роль та значення бактерій у природі та житті людини.
2. Учитель розповідає про користь ряжанки.

Ряжанка – улюблений багатьма напій, який містить величезну кількість корисних речовин і кисломолочних бактерій, які нормалізують роботу шлунково-кишкового тракту. Вона містить кальцій і фосфор, які так необхідні нашому організму. Добре втамовує спрагу, особливо в жарку пору року. Ряжанку готують на основі домашнього топленого молока, з якого не збирали вершки.

Смак і консистенція цього напою, приготованого в домашніх умовах, дуже відрізняються від ряжанки, яку продають у магазині.

3. Учитель дає проблемне завдання, яке учні повинні опрацювати або самостійно, або в малих групах. Надається додатковий матеріал, деякі факти.
4. Відповіді учнів з обговоренням.

Кожна група опрацьовує завдання і презентує їх у вигляді плакатів, схем, розрахунків тощо.

5. Підведення підсумків завдання.

 

Пляшка ряжанки  ТМ «Слов’яночка» має масу 870г та коштує 35 грн. 3 л коров’ячого молока коштує 36 грн. 0,5 л домашньої сметани коштує 50 грн.  Доведіть, що краще – вживати магазинну ряжанку або виготовити домашню?

Рецепт виготовлення домашньої ряжанки

Інгредієнти:

1. Молоко 3 л.
2. Сметана 100 г.

Взяти 3 л коров'ячого молока і закип'ятити. Після того, як молоко закипіло - поставити його в духовку приблизно на 2 години томитися на невеликому вогні (120- 130 °С).

Молоко потомилося – на ньому повинна утворитися скоринка, і воно матиме  кремовий відтінок. Після цього потрібно, щоб воно охололо до кімнатної температури, додати в нього сметану, накрити кришкою або тканиною і поставити в тепле місце.

 

Очікувані відповіді учнів:

Для виготовлення домашньої ряжанки потрібно купити 3 л молока та 100 г сметани. Це коштує приблизно 50 грн. Але отримаємо значно більше ряжанки! Це вигідніше! Крім того є переваги, що в домашній ряжанці всі компоненти корисні, немає консервантів, ароматичних добавок.

Для виготовлення магазинної ряжанки люди використовують пластикову, поліетиленову, скляну або паперову тару. Дуже часто після використання її викидають на смітник, не сортуючи. 

Вам відомо, що: картонні коробки розкладаються протягом 3 місяців; фольга - понад 100 років; пластикові пляшки - близько 180-200 років; термін розкладання скла більше 1000 років.

Користь ряжанки обумовлює її склад. Випитий стакан ряжанки забезпечить нашому організму чверть добової норми кальцію і п'яту частину добової норми фосфору, а молочна кислота, яка міститься в її складі, поліпшить роботу нирок і шлунково-кишкового тракту, поліпшить апетит.

Для тих, хто дотримується дієти,  це - неоціненний продукт: пребіотики допоможуть налагодити засвоєння організмом жиророзчинних вітамінів, підвищити імунітет і поліпшити травлення.

 

Біологія, 6 клас

Тема уроку. Відділ Голонасінні

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, підприємливість, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, соціальні і громадянські компетентності.

 

Рольова гра з розв’язуванням екологічних проблем

Етапи завдання:

1. Об’єднання учнів класу в групи: «Фінансисти», «Громада міста», «Фармацевти», «Агітбригада».
2. Обговорення правил роботи в групах.
3. Надання додаткового матеріалу (факти, малюнки, відеофрагменти).
4. Опрацювання завдань у кожній групі.
5. Презентація кожної групи з обговоренням.

Кожна група опрацьовує завдання і презентує їх у вигляді плакатів, схем, листівок тощо.

6. Підведення підсумків (рефлексія).

 

Більше 60 % кисню постачає рослинність суші, де ліс є головним її компонентом.

У теплі сонячні дні літа 1 га лісу, поглинаючи 220-280 кг вуглекислого газу, виділяє 150-220 кг кисню, достатнього для дихання приблизно 50 людей.

 

Завдання для груп

Група «Фінансисти»

• Розрахуйте, скільки гектарів лісу треба посадити, щоб забезпечити киснем місто Українськ? (Краматорськ, Покровськ, Кам’янець-Подільський)

 

Додаткова інформація:

Українськ – 10000, Краматорськ - 180000,  Покровськ - 70000, Кам’янець-Подільський - 100000.

•   Що вигідніше: посадити новий ліс або зберігати від вирубування старий? Чому?

 

Довідка:

У перші чотири роки саджанець сосни збільшується не більше ніж на 10 см в рік. І у віці чотирьох років не перевищує у висоту 40-50 см.

У перший рік сходи сосни не виростають більше 5-6 см. Але якщо виконати нескладні рекомендації, то молоді сосонки будуть по 9-10 см. Слід враховувати, що у сосни великі потреби у світлі, бажано щоб ні бур'яни, ні інші рослини не створювали для проростків тінь. Важливою умовою є організація поливу. Коріння в перші два роки у сосен досить слаборозвинені. Щоб забезпечити не тільки доступність води, але і мінеральних речовин, рослині потрібен регулярний полив.

Тому при засухах 10–15% висаджених культур може загинути.

 

Група «Громада міста»

• Чи потрібні ліси в нашій місцевості?
• Яке їхнє значення?

(складання схеми, таблиці або гронування)

 

Під час прослуховування повідомлень учні заповнюють колонку таблиці в робочих зошитах «Значення голонасінних у житті людини».

Одним з найважливіших компонентів рослинного світу є ліси - енергетична база біосфери, які відіграють дуже важливу роль у житті на планеті. Це - легені планети. Під натиском людини ліси відступають на всіх континентах, практично у всіх країнах. Вони вирубуються скоріше, ніж виростають.

Але ж саме ліс активно очищає атмосферу Землі від забруднення. Зелені рослини вбирають вуглекислий газ, використовуючи його в якості будівельного матеріалу для своїх клітин. Кожен кубометр деревини - це майже півтонни забраної з повітря вуглекислоти. Нині безвідказні «легені» міст у багатьох регіонах планети вимагають не просто турботи, але волають про допомогу і врятування.

Слід зазначити, що останнім часом ліс через перенавантаження відпочиваючими, їх дикунське ставлення до природи, винищення рідкісних лікарських рослин, ягід, грибів, вирубування дерев, спричинені людьми пожежі втрачає свої оздоровчі та рекреаційні властивості. Він не витримує напливів людей у густонаселених регіонах, страждає й гине від промислових забруднень, а також внаслідок діяльності нафтовиків, будівельників, гірників.

Підраховано, що за сучасних темпів лісозаготівель, навіть у багатих лісом країнах його вистачить на 50-60 років (на відновлення потрібно 100-200 років).

 

Група «Фармацевти»

• Що таке фітонциди?
• Як в медицині використовують хвойні рослини?

 

Довідка:

Чудодійні речовини (фітонциди)

Фітонци́ди (від грецької phytón - рослина і лат. caedo - вбиваю) - біологічно активні речовини, що утворюються рослинами, які вбивають чи пригнічують зростання і розвиток бактерій, мікроскопічних грибів, та інші форми мікроорганізмів.

Найбільше фітонцидів виділяють хвойні рослини.  Фітонциди відіграють важливу роль у регуляції мікробної флори повітря, у підтриманні стабільності біологічного середовища. З фітонцидів нижчих і вищих рослин добувають антибіотики, які людина широко використовує у медичній практиці і в сільському господарстві.

Спектр протимікробної дії фітонцидів дуже широкий, вони згубно діють на збудники дизентерії, холери, туберкульозу, газової гангрени, черевного тифу, віруси грипу та ін. Крім протимікробної дії, фітонциди деяких рослин підсилюють секреторну та рухову діяльність травного каналу, поліпшують процеси регенерації і прискорюють загоєння ран, стимулюють захисні сили організму, знижують артеріальний тиск тощо.

 

Група «Агітбригада»

• Створити листівку-заклик: «Бережіть легені нашої планети!» або міні-виступ екологічної агітбригади

 

Довідка:

Наші ліси виконують природоохоронну функцію, є «зеленими легенями» - генерують кисень, що вкрай важливо для такого промислового й густонаселеного регіону, як Донеччина.

 

Методичні і практичні рекомендації: дану рольову гру можна застосувати з метою закріплення та систематизації знань з вивченої теми. Під час гри учні вчаться  працювати в команді, висловлювати власні думки, розв’язувати екологічні проблеми, розвивають творчі здібності, комунікабельність, бажання вести здоровий спосіб життя та  екологічно свідомо ставитися до навколишнього середовища.

 

 

 

Біологія, 6 клас

Тема уроку. Проростання насіння. Ріст і розвиток рослин.

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою, уміння навчатися впродовж життя.

Експеримент «Умови проростання насіння»

Етапи проведення:

1. За 1-2 уроки перед вивченням теми вчитель пропонує учням виконати дослід.
2. Записати свої спостереження, що станеться з насінням в кожній банці через 5 днів.
3. Пояснити результати досліду: чому насіння проросло чи ні.

 

В чотири скляні банки помістити однакову кількість насіння гороха. В банку №1, 3 и 4 налити воду, але в банці №3 насіння повністю вкриті водою, а в інших наполовину. Банки №1, 2 та 3 залишити в умовах кімнатноі температури, останню банку поставили в умови зниженої температури.

 

 

 

 

Відповідь:

В банці №3 насіння не проросте, тому що воно повністю вкрите водою і йому не буде вистачати кисню для дихання.

В банці №4 теж не проросте, тому що немає тепла в холодильнику.

В банці №2 насіння не проросте, тому що не було води.

Насіння проросте тільки в банці №1, тому що для проростання необхідні три умови: вода, тепло і кисень.

 

Біологія, 6 клас

Тема уроку. Будова та функції листка.

Компетентності: компетентності в природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою, уміння навчатися впродовж життя.

 

Проблемне питання за переглянутим відео

Етапи проведення:

1. Переглянути відео або
2. Що називається транспірацією? Гутацією?
3. Чому гутація (виділення краплин рідини на кінчиках листків) характерна переважно для рослин надмірно зволожених місць зростання?

 

Відповідь:

У разі утрудненого випаровування у рослин відбувається гутація – виділення крізь водяні

продихи крапель води. Ці явища у природі спостерігаються вранці, коли повітря насичене водяною парою, або перед дощем.

Гутація має пристосувальне значення. Вона є основним засобом виведення води з організму рослини, що зумовлює, в свою чергу, поглинальну діяльність кореневої системи. Мінеральні речовини рослини дістають від коріння та під час випаровування води листками. Проте втрата води через транспірацію у цих рослин дуже незначна завдяки високій вологості повітря, тому активне виділення води через спеціальні утворення – гідатоди – є ефективним механізмом адаптації рослин перезволожених місць зростання до поглинання мінеральних речовин.

Біологія, 6 клас

Тема уроку. Запилення.

Компетентності: компетентності в природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою, уміння навчатися впродовж життя, екологічна грамотність і здорове життя.

Вправа «Який тип запилення?»

Етапи проведення:

1. Вчитель демонструє фото квітів, а учні повинні за будовою квітки визначити тип запилення і пояснити свою відповідь.
2. Розв’яжіть задачу

Коли конюшину вперше завезли в Австралію, то вона добре росла й цвіла, але не давала насіння і не розмножувалася.  Чому?

Ч. Дарвін одним із перших описав зв'язок конюшини, джмелів і мишей. Тільки джмелі з їхнім довгим хоботком можуть запилювати квітки конюшини, тому вона добре ростиме там, де багато джмелів. Ці комахи будують свої гнізда під землею. Тут вони стають поживою гризунів, які полюбляють їхні личинки та мед. У тих місцях, де мало мишей, на полях більше джмелів і краще росте конюшина. Отже, усе в природі взаємопов'язано!

В Австралії не було джмелів, тому не відбувалося запилення конюшини і вона не давала плодів.

 

Ліщина звичайна – вітрозапильна рослина.

 

Шавлія дубравна – комахозапильна рослина (бджоли).

Дуб звичайний -

вітрозапильна рослина.

Нічна фіалка -

комахозапильна рослина (нічні метелики).

 

Жито - вітрозапильна рослина.

 

 

 

 

 

 

 

Чоловічі квіти (зліва) та жіночі квіти (справа) кукурудзи - вітрозапильної рослини.

 

Квіти орхідеї запилюють птахи – колібрі й медососи.

 

 

 

 

Латаття біле – запилення за допомогою води.

 

 

 

 

Ковила пухнастолиста - вітрозапильна рослина.

 

 

 

Запилення тропічних рослин кажанами.

 

 

Стрілолист звичайний – запилення за допомогою води.

 

 

 

Конюшина лучна - комахозапильна рослина (джмелі).

 

Види перехресного запилення:

1.     За допомогою вітру (анемогамія) – до 10% рослин квітки примітивні, інколи без оцвітини, пилок легкий, дрібний, цвітуть до появи листків (дуб, бук, береза, вільха, граб, ліщина, тополя, осика, ковила, жито). У цих рослин розвинені пиляки з великою кількістю легкого пилку; маточки мають добре розвинені стовпчики і приймочки, які дуже часто є перистими і вловлюють пилок з повітря.
2.     За допомогою комах (ентомогамія) – до 90% рослин квітки з яскравою оцвітиною, запахом, нектарниками, пилок клейкий з нерівною поверхнею (вишня, яблуня, конюшина, метіола, лілія, тюльпан).
3.     Запилення птахами (орнітогамія) – квітки  з яскравою оцвітиною, запахом, нектарникам, пилок клейкий з нерівною поверхнею (орхідея – колібрі, дзвіночки – нектарниця).
4.     За допомогою води (гідрогамія) – пилок містить повітряні камери і не тоне у воді (кушир, валіснерія, стрілолист, латаття, глечики).
5.     За допомогою тварин (зоогамія) – квіти містять нектарники, що виділяють солодкий нектар, який споживають тварини (хіроптерофілія – кажанозапилення).
6.     Штучне запилення – здійснює людина з метою виведення нових сортів рослин і збільшення врожайності сільськогосподарських культур.

 

 

 

Біологія, 6 клас

Тема уроку. Гриби-паразити.

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою, загальнокультурна грамотність.

Прийом «Шпаргалка з помилками»

Етапи проведення: учні обмінюються «шпаргалками», які навмисне підготували вдома з помилками, знаходять і виправляють помилки.

Приклад шпаргалки

Відомо близько 5 тис. (понад 10 тис. видів) грибів, які паразитують на рослинах. До грибів-паразитів належать: фітофтора, мукор, ріжки, сажки, пеніцил та трутовики. Значної шкоди деревним рослинам завдають мікози (трутовики).

Спора цього гриба має потрапити на ранку на тілі людини (рослини), у якій проростає. Потім грибниця поширюється по шкірі (деревині). Паразит живиться тканинами людини (рослини) й руйнує їх. Плодові тіла з’являються через кілька років після зараження.

Вправа «Вірю – не вірю»

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою, загальнокультурна грамотність, інформаційно-цифрова компетентність, соціальні і громадянські компетентності.

Етапи проведення:

Вчитель задає підготувати вдома цікаві факти на певну тему (можна з фото або презентацією), але на уроці презентувати матеріал у формі гри з правильними та хибними твердженнями.

При підготовці до уроку діти вчаться працювати з додатковими джерелами, працювати з комп’ютерними програмами, аналізувати, виділяти головне тощо. А при проведенні гри учні виступають в ролі ведучих, тобто розвивають комунікабельність, вміння висловлювати власні думки, пояснювати факти, події, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

1. Armillaria ostoyae або Медовий гриб — є найбільшим живим організмом на планеті. (Так. Його міцелій охоплює площу 2384 акрів, в районі гірського ланцюга Блакитні гори (Орегон, США). Вік цього гриба оцінюється в 2,5 тисячі років.)

2. Гриби ніколи не викликають дощ. (Ні. У тропічних лісах Амазонії існують види грибів, спори яких піднімаються високо в повітря, створюючи поверхню для конденсації води, і, таким чином, викликаючи дощ.)

3. Найдорожчими грибами в світі є білі гриби. (Ні. Це – трюфелі. Їх вартість на даний момент становить від 3 до 7 доларів за 1 грам, в середньому.)

4. Мухомор і бліда поганка, є найбільш отруйними грибами в світі. (Так. Шапочки одного гриба досить, щоб отруїти 3-4 людей. При цьому ніякі види обробки, не усувають токсичної дії.)

5. В грибах не синтезуються вітаміни. (Ні. Одна з цікавих властивостей грибів — вироблення вітаміну D, яка, аналогічно організму людини, активізується під впливом сонячних променів.)

6. Деякі гриби мають наркотичні властивості. (Так. Близько 144 види грибів містять психоактивні речовини, які можуть викликати у людини галюциногенні і інші відчуття, схожі з відчуттями від вживання наркотиків.)

7. Стінки спор грибів містять целюлозу. (Ні. Хітин — найжорсткішу біологічну речовину на планеті.)

8. Спори грибів можуть зберігати здатність до проростання тільки 2 роки. (Ні. При сприятливих умовах, спори деяких грибів можуть знаходиться в стані «спокою» протягом десятиліть і навіть століть, зберігаючи при цьому здатність до проростання.)

9. Деякі види грибів виробляють антибіотики, які знищують мікроорганізми, що конкурують з ними за доступ до живильних речовин. (Так)

10. У Росії вирощується близько 70% усіх вирощених на продаж грибів в світі. (Ні. У Китаї)

11. Веселка звичайна — найдинамічніший вид грибів. (Так. Хоча й живуть вони всього близько двох днів, але, швидкість їхнього росту може досягати 5 мм на годину.)

12. Гриби-трутовики, що ростуть на стовбурах дерев, можуть жити до 10 років.(Ні. До 80 років)

13. Гриби присутні у всіх біологічних нішах — у воді, на суші і в повітрі. (Так)

14. Грибниця росте дуже швидко. (Ні. Повільно, приблизно 10-12 сантиметрів на рік.)

15. Є гриб, що свистить. (Так. Мабуть один з найрідкісніших грибів – це "сигара диявола" (Chorioactis geaster). Зустріти його можна в центральній частині штату Техас (США) і у відокремлених куточках Японії. До того ж це єдиний гриб який видає звук (свист), коли випускає спори.)

Біологія, 6 клас

Тема уроку. Значення рослин для існування життя на планеті Земля.

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою, загальнокультурна грамотність.

Проблемно-творчі задачі

Етапи проведення:

1. Вчитель читає задачу і задає питання.
2. Учні висувають свої припущення, а вчитель наштовхує дітей на правильний хід думок.
3. Загальний висновок.

Біологічні задачі доцільні на будь-якому уроці. Вони легко комбінуються з будь-якою методикою. Їх можна використовувати для активізації пізнавальної діяльності, мотивації навчання, під час групової роботи, сприйняття матеріалу, закріплення й підбиття підсумків. Вони розвивають творчі здібності дітей, пробуджують інтерес, зацікавлюють, розвивають логічне і критичне мислення. Біологічні задачі стають у нагоді вчителю під час підготовки учнів до біологічної олімпіади, на факультативних та гурткових заняттях.

 

Моло­дий лісник запланував вирубку ста­рих дуплистих дерев у лісі, бо вважав, що вони не приносять ніякої корис­ті. План виконали. Через декілька років молоді дерева лісу почали ги­нути й усе більше й більше вражали­ся шкідниками. Чому? Якої помил­ки припустився лісник?

Відповідь: У дуплах старих дерев мешкали дят­ли, синиці, сойки та інші комахо­їдні птахи, а також сови й кажани. Утративши житло, вони покинули цей ліс і перекочували в інше місце. Шкід­ники розмножились у такій кількості, що призвели до загибелі й порушення росту молодих дерев. По­рушилася рівнова­га в ланцюгах жив­лення.

 

Які зміни у видовому складі над­ґрунтового покриву стануться в лісі, якщо вирубати всі дерева?

Відповідь: Вирубка дерев у лісі змінить умови освітленості на цій території. Багато тіньолюбних видів рослин просто зникнуть з цієї території (копитень європейський, різні види грушанок, зі­рочник, ліннея північна, одинарник єв­ропейський та багато інших). Вирубу­вання дерев може призвести також: до зміни водного режиму цієї ділянки.

Зни­ження рівня ґрунтових вод і зменшення кількості ґрунтової вологи призведуть до зникнення папоротей (відомо, що для розмноження цих організмів необхідна достатня кількість вологи). Вирубуван­ня дерев зруйнує численні симбіотичні зв'язки, що існують між організмами різних груп у лісі. Зникнуть гриби — красноголовці та підберезники. Ви­користання важкої гусеничної техні­ки під час валкування лісу призведе до механічного руйнування надґрунтово­го покриву, що, у свою чергу, призведе до зникнення мохів, лишайників, прак­тично всіх квіткових рослин.

 

Після жнив часто можна бачити спалювання стерні на полях. Чому цього не слід робити?

Відповідь: Спалюється кисень, забруднюється повітря, згоряє насіння рослин, ги­нуть комахи та дрібні тварини не тіль­ки зверху, а й дощові черв'яки у ґрун­ті. Порушується склад ґрунту.

 

 

 

 

 

 

 

Біологія, 7 клас

Тема уроку. Тип Членистоногі (узагальнюючий урок).

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою, загальнокультурна грамотність, соціальні і громадянські компетентності.

Вправа «Слово-магніт»

Етапи проведення:

1. Вчитель роздає аркуші із силуетами тварин, пропонує учням подивитися на малюнок, назвати, що вони перед собою бачать (метелика, рака, павука).
2. Учні записують в центрі малюнка той клас Членистоногих, до якого підходить малюнок (Ракоподібні, Павкоподібні і Комахи).
3. Вчитель пропонує учням написати навколо малюнка ще 5-6 слів, які притягуються до Вашого ключового слова, як до магніту (метод асоціацій).
4. Учні за бажанням по черзі зачитують свої слова.
5. Вчитель далі пропонує дітям скласти невеличкий текст, використовуючи всі слова, які вони написали. А темою тексту є ключове слово, яке написане в центрі малюнка.
6. Учні зачитують свої невеличкі тексти.

Таку вправу можна виконувати на будь-якому етапі уроку.

Приклади відповідей:

                                                           

    літають

                                                                                                          

                                                                           

квіти

 

запилюють             метелики,

                                бджоли,

                                  жуки

Клас Комахи дуже різноманітний. Серед них є метелики, жуки, коники, бджоли, оси, мурахи тощо. У кожного з них є голова, груди, черевце і 6 ходильних ніг. Багато з них вміє літати, бо має крила. Сідаючи на квіти та збираючи нектар, комахи запилюють рослини. Таким чином, комахи сприяють розмноженню рослин.

 

 

 

 

 

 

 

 

Ракоподібні пристосовані до життя у водному середовищі, тому дихають зябрами. Переважно повзають по дну водойми.  Мають головогруди і черевце, а також 10 ніг. Тіло вкрито міцним хітиновим панцирем, тому ростуть ракоподібні тільки під час линяння. Більшість ракоподібних вживають у їжу, бо вони корисні та смачні.

8 ніг

 

 

 

  павутина хеліцери

 

 

 

 

 

 

Павукоподібні – хижаки, які плетуть павутину. Розрізняють їх за наявністю 8 ніг. У павуків позаорганізмове травлення. Коли жертва потрапить в тенета павука, він через гострі хеліцери вприскує отруту, яка паралізує здобич. Через деякий час павук всмоктує перетравлену їжу.

 

 

Вправа «Впізнай яка тварина»

Етапи проведення:

Вчитель роздає учням картки із зображеними на них тваринами типу Членистоногі. Завдання: розподілити по класам тварин і записати у відповідь тільки цифри.

Виконуючи завдання, учні обов’язково звертають увагу на всі ознаки певних класів тварин, які вивчили.

Цю вправу можна виконувати індивідуально, в парах або в групах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді:

Клас Ракоподібні	Клас Павукоподібні	Клас Комахи
3, 5, 8, 12	4, 6, 10, 11	1, 2, 7, 9

 

Вправа «Що в цьому листі неправда?»

Етапи проведення:

1. Вчитель пропонує уважно прочитати завдання, обговорити в групі, підкреслити помилки. На виконання 2 хвилини.
2. Пояснити помилки.

Привіт від барона Мюнхгаузена

«Пішов я одного разу на риболовлю, щоб упіймати собі рибку для юшки. Сидів, сидів – не клює рибка. Аж раптом поплавок почав підстрибувати, вудка натяглася. Спробував тягти – не потягну. Напружив усі сили, і що ви думаєте – на гачок мені потрапив добре відомий усім річковий рак: довжина його 50 см, колір – червоний-червоний, а хвостом здобич тримає. Вирішив краще роздивитися рака. Тіло його складається з трьох відділів – голови, грудей та хвоста. На голові одна пара м’яких вусиків і пара складних очей. У цього рака було аж дві пари шипів і 12 ходильних ніг. Цю тварину я зварив і з’їв усього, повністю, залишився лише панцир.»

 

Біологія, 7 клас

Тема уроку. Вплив людини та її діяльності на екосистеми. Екологічна етика.

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою, загальнокультурна грамотність, соціальні і громадянські компетентності.

Вправа «Впіймай помилку»

Етапи проведення:

1. Прослухайте текст.
2. Знайдіть біологічні помилки, недоречності в тексті та неправильну екологічну поведінку.
3.  Складіть правила поводження людей на природі.

На озері

Після уроків ми домовилися поїхати на озеро. Сіли із Сашком на скутер і гайда. Взяли рогатку, вудку, харчі. З голосним співом ми проїхали через ліс до озера. Там побачили табличку: «Тихо, гніздяться білі чаплі, птахи Червоної книги». «Тут колонія білих чапель, - крикнув Ігор. - Пішли дивитися гнізда». Між очеретом знайшли великі гнізда з іще теплими яйцями. Взяли в руки, потрясли. Підійшли до води. «Дивись скільки жаб, ну кидати камінці, хто влучить», - запропонував Сашко. Пограли у веселу гру «влуч у жабу». Потім розмотали вудку, хотіли порибалити. Риба чомусь не ловилась. Поїли, викинули пляшку у воду, а поліетиленовий пакет від їжі та залишки хліба залишили на березі, бо навіщо ж забирати сміття, якщо мурашки все з'їдять. Веселі й радісні поїхали додому.

 

Біологія, 7 клас

Тема уроку. Клас Ссавці.

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою, загальнокультурна грамотність, соціальні і громадянські компетентності.

 

Завдання «Продовжи речення»

Пригадаймо ознаки ссавців за допомогою аналогій. Підберіть четверте за смислом слово.

• Птахи – пір'я, ссавці - …  (хутро).
• Плазуни – яйце, ссавці - … (матка).
• Птахи – середнє та внутрішнє вуха, ссавці - …  (ще й зовнішнє вухо).
• Птахи – куприкова залоза, ссавці - …  (молочні).
• Птахи – три повіки, ссавці - …  (дві повіки).
• Плазуни – холоднокровні, ссавці - …  (теплокровні).
• Плазуни – наявність клоаки, ссавці - …  (відсутність клоаки).
• Плазуни – безумовні рефлекси, ссавці - …  (умовні рефлекси).
• Птах – дзьоб, вовк – …  (паща).

 

Створення «термінологічного суцвіття»

Намалювати у вигляді суцвіття представників класу Ссавці.

 

Вправа «Впізнай тварину»

Етапи проведення:

Завдання учня - впізнати тварину якомога раніше в той час, як вчитель повільно читає її опис. Учень, котрий готовий назвати тварину, піднімає руку. Якщо учень відповів невірно, далі в конкурсі він участі не бере.

За описом вчителя.

1. Ця тварина - ссавець.

2. Довжина тіла - 35-105 см.

3. Хутро буро-коричневе.

4. Цінний хутровий звір.

5. Живиться переважно тваринною їжею.

6. Зуби диференційовані, добре розвинені ікла, хижий зуб.

7. Тварина ряду Хижих.

8. На шиї світліша пляма.

9. Тварина спритна, тіло гнучке, видовжене, ноги короткі.

10. Хвіст довгий, пишний.

11. Часто зустрічається біля жител людей.

12. Тварина родини Куницевих.

 

Ще не впізнали? Тоді відгадайте про неї загадку:

Хоч вона і невелика,

В курнику від неї лихо.

Граціозна, шерсть лисниться...

Упізнали? Це ж... (куниця).

За описом Дж. Даррелла («Натураліст на мушці»).

«Голова підпливла до берега, і тварина ледь витягнула на сушу своє товсте тіло, схоже на обтягнену хутром повітряну кулю.

У Неї були великі голі перетинчасті лапи і довгий товстий лускатий, як у пацюка, хвіст. Всівшись на товстий зад, звір підозріливо принюхувався; передні лапки були складені в потішні кулачки, а величезні жовті зуби стирчали вперед, так що здавалось, ніби він весь час шкіриться. Переконавшись, що все спокійно, звірик почав старанно чиститись передніми лапками. У .... є сальні залози, розташовані в кутках рота і біля анального отвору. Хутро складається з товстих твердих остей і тонкого, ніжного підшерстя». (Нутрія)

 

Проблемно-творча задача

Які тва­рини на території України (Європи) займають у природі такі ж екологічні ніші, як австралійські коала, кенгуру, сумчастий вовк, качкодзьоб.

Потрібно знайти зв'язки цих тварин у природі та їх харчові ланцюги. Ко­ала веде деревний спосіб життя, як наша білка, але їсть листя евкаліпту, який у нас не росте. Великий кен­гуру займає нішу, яка в нас зайнята копитними тваринами (лосі, косулі) тощо, а дрібні кенгуру — як наші зай­ці. Сумчастий вовк — хижак Австра­лії, практично винищений там, у нас аналогічну нішу займають хижі твари­ни, занесені до Червоної книги, а не тільки звичайний вовк. Качкодзьоб, що мешкає у воді та біля неї, займає нішу, яку в нас заселяє хохуля.

 

Вправа «Синквейн»

Алгоритм складання синквейна:

1. Перший рядок — одне слово, іменник, що виражає головну тему.

2. Другий рядок — два прикметники, що виражають основну думку.

3. Третій рядок — три дієслова, що описують дії в межах теми.

4. Четвертий рядок — фраза, що несе певний зміст.

5. П’ятий рядок — висновок, зазвичай у формі іменника (асоціація з першим словом).

Приклади:

Ссавець.

Високорозвинений, інтелектуальний (розумний…)

Розмовляє, контролює, вбиває (смітить, будує…).

Частина природи, що загрожує знищити її всю.

Людина – єдина тварина, що заподіює іншим біль, не маючи при цьому жодної іншої мети. (Артур Шопенгауер)

Людина.

 

Собака.

Надійний, вірний.

Рятує, охороняє, захищає.

Перша тварина, яку приручила давня людина. (Вірний друг людини.)

Помічник.

 

Біологія, 7 клас

Тема уроку. Загальна характеристика й розмаїтість Кишковопорожнинних.

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою, загальнокультурна грамотність.

Завдання «Цікава тварина» (прийом «Дивуй!»)

Етапи проведення:

1. Вчитель зачитує учням текст.
2. Задає проблемні питання.

Влітку 1740р. молодий швейцарець Абра Трамбле проводив й описував біологічні досліди. Одного разу він влаштував справжній прісноводний зоопарк. В одній із банок жили гідри. Спочатку Трамбле сприйняв їх за нитчасті водорості. Однак вони ворушили своїми відростками, що рослинам начебто не властиво. Бажаючи розвіяти свої сумніви, Трамбле порізав ножицями розпластану в нього на долоні гідру впоперек і опустив половинки назад у банку. «Через десять днів на дні банки сиділи, наче нічого й не трапилося, дві гідри-близнючки. Довгими тонкими щупальцями вони ловили дрібних рачків і засовували собі в рот. Отже, гідра – все-таки тварина. Істота, яку можна без шкоди для неї розрізати надвоє! На чотири частини! Це неймовірно! Спочатку я насилу вірив своїм очам … Хто міг уявити, що у неї відросте голова!» – захоплено записав Трамбле у своєму щоденнику.

Як ви думаєте, чому тварина отримала таку назву? Чому гідру віднесли до типу Кишковопорожнинні? Що таке регенерація? Які переваги має гідра перед тваринами, що належать до типу Губки?

 

Біологія, 8 клас

Тема уроку. Профілактика захворювань нервової системи.

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях, математична грамотність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські компетентності, загальнокультурна грамотність.

Проблемна задача «Вплив алкоголю на нервову систему людини»

Етапи проведення:

1. Учитель читає задачу.
2. Ставить проблемні питання.

Розв’язувати задачу можна самостійно, в парах або в групах.

3. Висновки.

 

Алкоголь не впливає на синаптичну передачу імпульсів, проте він значно збільшує швидкість загибелі нейронів приблизно до 33000 на кожні 100 г вжитого алкоголю. Підрахуйте, скільки може бути зруйновано нейронів у алкоголіка за один день, за місяць, за рік, якщо він щодня вживає 50 г алкоголю. Що можна сказати про його розумовий розвиток?

Відповідь:

За один день:

50 г алкоголю – 16500 нейронів;

За місяць – 16500 нейронів;

За рік – 6022500 нейронів.

 

Як алкоголь впливає на роботу мозку?

Алкоголізм – це хвороба, яка надзвичайно негативно впливає на роботу головного мозку людини. Навіть незначні дози алкоголю негативно, хоча й короткостроково впливають на нормальне функціонування мозку. Якщо ж людина вживає постійно та багато, її організм весь час знаходиться у стані стресу, вона поступово втрачає свої розумові здібності, губить власну особистість. 

Під впливом спиртних напоїв у людини з’являються різноманітні порушення роботи кори головного мозку, через що й виникає алкогольне сп’яніння. При цьому страждають:

1. Потилична частина головного мозку, яка контролює вестибулярний апарат. Через надмірне вживання алкоголю у п’яних людей порушується координація рухів.
2. Так званий «моральний центр». Навіть при вживанні алкоголю у невеликих дозах у людини притупляється відчуття сорому, вона стає більш розкутою. У дуже п’яних людей повністю змінюється уявлення про моральність та елементарні правила поведінки.
3. Частина мозку, що відповідає за пам’ять та спогади. Через надмірне вживання алкоголю людина забуває, що з нею було, де вона знаходилася і що робила. Усе через згубний вплив спиртного на мозок.

На фоні алкоголізму відбувається уповільнення та порушення нормальної роботи мозкових центрів, дуже страждають пам’ять та увага. Результат – глибокі зміни характеру та психіки людини. Відмічається поступове руйнування нормальних розумових процесів, спостерігається кардинальна зміна особистості, вона починає впевнено деградувати. Якщо зловживати алкоголем впродовж тривалого часу, деградація буде незворотною.

Під впливом алкоголю у людини розвивається безліч хвороб головного мозку, адже від нього гинуть клітини кори мозку. Також алкоголізм спричиняє нестачу вітаміну В1, що призводить до порушення основних мозкових функцій. При тривалому систематичному вживанні алкоголю може розвинутися така важка хвороба, як алкогольна енцефалопатія, для якої характерна емоційна нестабільність, порушення пам’яті, апатичність, загальне нездужання. Якщо хвороба виникає, це свідчить про перехід клінічного алкоголізму у фінальну стадію, за яким слідує смерть.

 

 

 

Біологія, 8 клас

Тема уроку. Кров, її склад та функції.

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях, математична грамотність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські компетентності, загальнокультурна грамотність.

Проблемно-творчі задачі

Етапи проведення:

1. Учитель читає задачу.

2. Ставить проблемні питання.

Розв’язувати задачу можна самостійно, в парах або в групах.

3. Висновки.

Задачі можна проводити на будь-якому етапі уроку.

 

Задача №1

У новонароджених спостерігається високий вміст гемоглобіна (більше 100%) і велика кількість еритроцитів. А на 5-6-ий день їх життя ці показники знижуються. З чим це пов’язано?

Відповідь:

В крові новонароджених еритроцитів до 7 200 000 в 1 мм³ , що пов'язують з недостатнім постачанням киснем плода в останні дні ембріонального періоду і під час пологів. Після народження умови газообміну поліпшуються, частина еритроцитів розпадається, а гемоглобін, що міститься всередині їх, перетворюється на пігмент білірубін. Утворення великої кількості білірубіну може стати причиною, так званої жовтяниці новонароджених, коли шкіра і слизові оболонки забарвлюються в жовтий колір.

Високий вміст гемоглобіну (понад 100%) і велика кількість еритроцитів спостерігаються в новонароджених; до 5-6-го дня життя ці показники знижуються, що пов'язане з кровотворною функцією кісткового мозку. Потім до 3-4 років кількість гемоглобіну й еритроцитів трохи збільшується, в 6-7 років наростання кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну уповільнюється, з 8-річного віку знову наростає кількість еритроцитів і кількість гемоглобіну.

 

Задача №2

Лімфа і тканинна рідина в організмі людини становить 30% від маси тіла, плазма – близько 5%, а вода – 75%. Знаючи вагу свого тіла, підрахуйте кількість цих складових частин гомеостазу.

Відповідь:

Нехай маса людини 50 кг. Тоді, складаючи пропорцію, можна обчислити:

50 кг – 100%

? кг (лімфа і тканинна рідина) – 30 %

15 кг - лімфа і тканинна рідина;

 

50 кг – 100%

? кг (плазма) – 5%

2,5 кг – плазма;

 

50 кг – 100%

? кг (вода) – 75%

37,5 кг – вода.

 

Задача №3

В 1 мм³ крові жінок міститься 4 млн. еритроцитів, а у чоловіків – 5 млн. еритроцитів. У людей, що живуть у високогірних районах еритроцитів приблизно на 30% більше, ніж у жителів морського узбережжя. Яка кількість еритроцитів може бути у жінок і чоловіків високогірних районів і з чим пов’язана така різниця?

Відповідь:

У жінок високогірних районів – 5,2 млн. еритроцитів, а у чоловіків високогірних районів – 6,5 млн. еритроцитів.

В 1 мм³ крові міститься від 4 до 5 млн. еритроцитів (у жінок 4,0. млн., у чоловіків — 4,5-5, 0 млн.). Кількість еритроцитів не завжди однакова. Вона може значно збільшуватися при нестачі кисню на великих висотах, при м'язовій роботі. У людей, які живуть у високогірних районах, еритроцитів приблизно на 30% більше, ніж у жителів морського узбережжя. При переїзді з низовинних районів у високогірні кількість еритроцитів у крові збільшується. Коли ж потреба в кисні зменшується, кількість еритроцитів у крові знижується. Вміст еритроцитів у 1 мм³ крові змінюється з віком.

 

Біологія, 8 клас

Тема уроку. Узагальнюючий урок з тем «Травлення. Дихання».

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою, соціальні і громадянські компетентності, загальнокультурна грамотність.

Складання казки-пригоди

Етапи проведення:

1.     Вчитель дає завдання міні-групам скласти невеличку казку.
2.     Учні в групах разом складають свою пригоду, можуть записати її на папері, намалювати ілюстрації.
3.     Презентація казок, перевірка правильності.

Уявіть та опишіть у вигляді невеличкої розповіді (казки) пригоду молекули кисню по дихальній системі. В головній ролі – ви!

 

Уявіть та опишіть у вигляді невеличкої розповіді (казки) пригоду шматочка їжі по травній системі. В головній ролі – ви!

Важливо, щоб при виконанні роботи було дотримано правильної послідовності органів та виконуваних фізіологічних процесів, але описані вони повинні бути «ізсередини». Використати треба якомога більше термінів, які вивчалися.

 

 

 

Біологія, 9 клас

Тема уроку. Форми мінливості: комбінативна, модифікаційна, мутаційна.

Компетентності: компетентності в природничих науках і технологіях, уміння навчатися впродовж життя, екологічна грамотність і здорове життя, інформаційно-цифрова компетентність.

Прийом «Лабораторний практикум»

Лабораторне дослідження «Вивчення мінливості у рослин і тварин» (з використанням комп’ютерної програми Microsoft Excel).

Мета: формувати поняття про модифікаційну мінливість та її статистичний характер, дослідницькі уміння визначати закономірності модифікаційної мінливості, будувати варіаційний ряд та варіаційну криву в комп’ютерній програмі Microsoft Excel.

Обладнання й матеріали: черепашки молюсків-серцевидок, боби квасолі, насіння гарбуза, листки липи серцелистої, листки акації, лінійка, олівець, калькулятор.

Хід роботи

1. Розглянемо листки акації, звернемо увагу на розміри листкових пластинок.

2. Візьмемо довільну кількість листків (приблизно 15), виміряємо розміри листкових пластинок кожного листка за допомогою лінійки, занесемо результати у таблицю Excel.

3. Використовуючи результати вимірювань, побудуємо варіаційний ряд:

 

Розмір листка (см)	1	1,5	1,8	2,0	2,2	2,5	2,6	2,8
Частота ознаки (шт.) або кількість листкових пластинок з таким розміром	1	1	3	4	2	1	2	1

 

4. На основі даних варіаційного ряду побудуємо варіаційну криву, яка є графічним відображенням мінливості ознаки. Для цього на осі абсцис відкладаємо варіанти (V), а на осі ординат — частоту прояву ознаки (Р).

5. Визначимо середнє значення ознаки за формулою , де М – середня величина, v – варіанта, р – частота зустрічальності варіанти, ∑ - сума добутків ( v^.p), n – загальне число варіант варіаційного ряду.

        ∑(1^.1+1,5^.1+1,8^.3+2^.4+2,2^.2+2,5^.1+2,6^.2+2,8^.1)

М =                          15

М = 2,05 см

 

6. Зробимо висновки на основі даних дослідження про фактори, що впливають на фенотип рослин або тварин, розмах варіювання ознак, фенотиповий прояв ознак.

З варіаційного ряду і варіаційної кривої видно, що норма реакції ознаки має певні межі.

Розміри листових пластинок коливаються від 1 майже до 3 см. Найбільша кількість варіант припадає на середню частину ряду, що відповідає середньому значенню ознаки (М = 2,05 см).

7. Порівняйте свої графіки варіаційної кривої. Чи схожі вони? Чому?
8. Дайте відповіді на питання:

 

•     Чи може організм змінюватися до безкінечності? (Будь-яка ознака може змінюватись лише у певних межах.)
•     Розмах норми реакції завжди однаковий? (Різні ознаки мають різний розмах норми реакції.)
•     Чи впливають на розмах модифікаційної мінливості зовнішні умови? (Так.)
•     Від чого залежить розмах варіацій? (Залежить від генотипу.)
•     Чому ж більшість організмів мають величину ознаки середню або близьку до середньої величини? (Поєднання тільки сприятливих або лише несприятливих умов трапляється рідко, тому більшість організмів мають величину ознаки середню або близьку до середньої величини.)
•     Як ви вважаєте, від чого залежить довжина варіаційного ряду? (Від умов довкілля: чим сталіші умови розвитку даних особин, тим коротший варіаційний ряд, і навпаки.)

Висновок:

Модифікаційна мінливість — це зміни фенотипу, спричинені впливом умов середовища. Довжина ряду та розмах модифікаційної мінливості залежить від умов середовища. Чим вони стабільніші, тим коротший варіаційний ряд. Модифікаційні зміни мають адаптивний характер і допомагають пристосовуватись до змін умов середовища.

Вправа «Порівняння спадковості і мінливості» з ресурсу LearningApps.org

 

Біологія, 10 клас

Тема уроку. Роль бактерій у природі й житті людини. Профілактика бактеріальних захворювань людини.

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою, соціальні і громадянські компетентності, загальнокультурна грамотність.

Проблемні питання

Етапи проведення:

1. Учитель задає питання учням.

2. Учні висувають свої припущення, а вчитель наштовхує дітей на правильний хід думок.

3. Загальний висновок.

Зараз усе частіше можна почути про «цвітіння» води у природі. Що це за явище? Що воно дає природі та людині?

Відповідь:

 «Цвітіння» води нині є справжньою екологічною проблемою, оскільки у водойми потрапляє дедалі більше стоків, шкідливих речовин з полів тощо. А це сприяє ціанобактерій до міксотрофного живлення. Отже масове скупчення ціанобактерій біля поверхні води зумовлює її «цвітіння». При цьому вода забарвлюється в синьо – зелений або коричневий колір і набуває болотного запаху, спричиненого процесами гниття. У воді з’являються   отруйні речовини, зменшується кількість кисню, унаслідок чого гине риба й інші водні мешканці. Вода стає непридатною для пиття та побутових потреб.

 

Багато людей в Україні страждають на цукровий діабет. Яке досягнення біотехнології допомогло діабетикам?

Відповідь:

Завдяки методам генної інженерії був добутий людський інсулін, який продукують бактерії групи кишкової палички. Для цього створили трансгенний організм, вбудувавши до геному бактерії ген людського інсуліну. В результаті невибагливі й дешеві в утриманні бактерії синтезують інсулін абсолютно такого ж хімічного складу, як природний людський інсулін,який для людини не є чужорідною речовиною).

 

В історії існує такий факт: єгипетський фараон з невеличкою групою солдат вночі перед битвою вийшов назустріч величезному війську ассирійців і випустили попереду себе величезну кількість мишей. Ассирійські воїни втекли у паніці. Чому?

Відповідь:

Тому що, збудника чуми переносять пацюкові блохи.

 

 

 

 

 

Восени для господарства проблемою є опале листя з дерев. Запропонуйте шляхи розв’язання цієї проблеми.

Відповідь:

На сьогодні в більшості міст України поширені такі методи «боротьби» з опалим листям:

1) зібране листя використати для утеплення дерев, кущів, квітів – нагортаючи його навколо них. Крім того, що цей шар буде теплоізолюючим, при перепріванні листя утворюватиметься додаткове тепло;

2) завантажити листя у компостну яму (або просто в яму, яка стане потім компостною, або в невеличку загорожу) – воно перепріє і перегниє, ставши хорошим добривом (хоч тут треба зазначити, що процес цей може не бути швидким, «готовий продукт» може утворитися вже й на першу весну, а може й через рік-півтора);

3) приорати чи перекопати листяний опад – знову ж цінне добриво;

4) можливо, в окремих визначених місцях (парках, скверах, лісопарках тощо) не робити нічого! Листя не збирати, не палити, не перекопувати! У такому разі тривалий час довкола збережеться тепла жовто-осіння, а не холодно-порожня гама кольорів осені. Земля пізніше відчує заморозки. Крім того, листя може «самоліквідовуватись» завдяки природним процесам за участю комах, дощових черв’яків, тим самим підживлюючи і розпушуючи землю.

 

Біологія, 11 клас

Тема уроку. Вплив діяльності людини на стан біосфери.

Компетентності: екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях, математична грамотність, підприємливість, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські компетентності, загальнокультурна грамотність.

Задачі екологічного змісту

Етапи проведення:

Учитель пропонує учням роз’язати зпдачу та прокоментувати її.

 

Задача №1.

Сьогодні придатних для сільського господарства родючих земель на планеті залишилося 2,5 млрд. га. За останнє сторіччя через ерозію ґрунту в світі було виведено з обігу 23% родючих земель. Визначте, за який час людство втратить придатні для використання землі, якщо не змінить стратегію і тактику природокористування.

 

Відповідь:

Складаємо пропорцію:

2,5 млрд. га земель – 100 % (зараз 2018 рік)

х млрд. га земель – 123 % (1918 рік)

х = 3,075 (млрд. га) – було родючих земель у 1918 році;

3,075 – 2,5 = 0,575 (млрд. га) – зникає родючих земель кожні 100 років;

2,5 : 0,575 = 4,35 (століть)

4,35 століть = 435 рокам

Отже, всі родючі землі зникнуть з нашої планети приблизно через 435 років.

Задача №2.

Ліс площею 1 га в сонячний день поглинає з повітря 250 кг вуглекислого газу і виділяє 200 кг кисню, а в похмурий день – поглинає 150 кг вуглекислого газу і виділяє 120 кг кисню. Визначте, яку кількість газів поглинають і виділяють ліси нашої планети протягом 1 року за умови, якщо похмурі і сонячні дні бувають однаково часто, а процес фотосинтезу активно здійснюється протягом 4,5 місяців (загальна площа лісів 9,8 млн. га). Відповідь надати в тоннах.

Відповідь:

1. Визначаємо, скільки днів за рік буває похмурих і сонячних днів (в середньому):

30 днів ^. 4 місяці + 15 днів = 136 днів (приблизно);

136 днів : 2 = 68 (днів) – і похмурих і сонячних порівну

2. Визначаємо, скільки поглинає СО₂ та виділяє О₂ увесь ліс планети за 68 сонячних днів:

1 га (за один день) – 250 кг (СО₂)

9,8 млн. га – х кг (СО₂) ^. 68 днів

х кг ^. 68 днів = 166,6 млн.т – поглинається лісом СО₂ в сонячні дні;

1 га (за один день) – 200 кг (О₂)

9,8 млн. га – х кг (О₂) ^. 68 днів

х кг ^. 68 днів = 133,28 млн.т – виділяється лісом О₂ в сонячні дні.

3. Визначаємо, скільки поглинає СО₂ та виділяє О₂ увесь ліс планети за 68 похмурих днів:

1 га (за один день) – 150 кг (СО₂)

9,8 млн. га – х кг (СО₂) ^. 68 днів

х кг ^. 68 днів = 99,96 млн.т – поглинається лісом СО₂ в похмурі дні;

1 га (за один день) – 120 кг (О₂)

9,8 млн. га – х кг (О₂) ^. 68 днів

х кг ^. 68 днів = 79,968 млн.т – виділяється лісом О₂ в похмурі дні.

4. Визначаємо, скільки поглинає СО₂ та виділяє О₂ увесь ліс планети за 4,5 місяці:

166,6 + 99,96 = 266,56 (млн.т) – поглинає ліс СО₂;

133,28 + 79,968 = 213,248 (млн.т) – виділяє ліс О₂.

Отже, протягом року ліси нашої планети поглинають 266,56 млн.т СО₂ і виділяють 213,248 млн.т О₂.

Висновки

Значущість представленого матеріалу полягає в його практичній та компетентнісний спрямованості, відповідності віковим особливостям цільової аудиторії та можливості ефективного виконання завдань з біології, інтегрованих з іншими предметами.

Використано класифікацію компетентностей згідно Закону про освіту (ст. 12).

Даний посібник був створений для урізноманітнення роботи як вчителя, так і учнів. Кожне завдання можна використовувати на різних етапах уроку, що відкриває широкий спектр для роботи вчителя і учня на уроці.

Я переконана, що учень, виконуючи запропоновані завдання, засвоїть навчальний матеріал та отримає можливість самореалізації через творчу діяльність.