«Творчість та співробітництво на уроках природничого циклу як інструмент подолання освітніх втрат і розривів»

 «Творчість  та співробітництво на уроках природничого циклу

 як інструмент подолання освітніх втрат і розривів»,

«Небагато умів гинуть від зношування, 

найчастіше вони іржавіють від незастосування»

К. Н. Боуві

Проблема визначення універсального типу навчання, який  забезпечував би позитивний результат, хвилювала педагогів з давніх-давен. З часів Я. А. Коменського в педагогіці спостерігалось немало спроб зробити навчання схожим на механізм, що працює якісно. Виникає справедливе питання: що ж заважає пошуку ідеального методу? Коротко можна відповісти: розмаїтість, варіативність, неоднозначність. Тобто розмаїття цілей і завдань навчання, елементів змісту освіти та видів навчального матеріалу; багатоваріантність умов і засобів навчання; неоднозначність прояву закономірностей засвоєння змісту освіти в залежності від індивідуальних особливостей дітей і багатьох інших факторів. І все ж пошуки універсального єдиного ефективного підходу не припиняються. У сучасній дидактиці тривають пошуки таких дидактичних підходів та засобів, які б змогли зробити навчання технологічним процесом з гарантованим високим результатом без освітніх втрат.

Як зробити шкільне заняття цікавим уроком творчості та співробітництва вчителя та учнів?  Замислившись над цим питанням,  я змінила підхід до самого уроку і позакласної роботи. Раніше я намагалася розповісти все, що знаю сама, але відомо, що поганий учитель підносить істину, а хороший вчить її знаходити, тому я намагаюсь зробити свої уроки більш проблемними та цікавими, щоб за дверима з табличкою «Кабінет географії» на дитину чекав світ таємниць і відкриттів, світ різноманітності природи, життя і побуту людей у ній; світ наукових суперечок, поразок і перемог; світ величі природи і її одночасної беззахисності.

 Важко назвати інший шкільний предмет, який був би з таким саме широким, як географія, діапазоном міжпредметних зв’язків: якщо учень не володіє технікою читання, то він не прочитає завдання, якщо не вміє рахувати, навряд чи вирішить задачу (а нам потрібно знаходити різницю температур, тиску, висот, працювати з топографічною картою та знаходити кути, відстані, координати та багато іншого). Природні закони планети розкриваються за допомогою фізики, хімії та біології. Розвиток планети та населення ми вивчаємо, застосовуючи історичний метод. Використання ІКТ на уроках географії дозволяє інтегрувати, в рамках однієї програми, тексти, графіку, звук, анімацію, відео, високоякісні фотозображення, адже, як казав видатний український географ М. Н. Баранський, «Географ повинен сприймати ландшафт всіма п’ятьма почуттями. У пустелі він бачить гряди барханів, чує дзвін цикад, сприймає ступнею сипучий пісок, чує запах полину і відчуває в роті її гіркоту». 

В якості пріоритетних в опануванні інтелектуальними загальнонавчальними вміннями розглядається здатність учня трансформувати, здійснювати перенос знань у нові умови і використовувати їх, тобто нам потрібно сформувати в учня дуже важливу компетентність - уміння вчитися впродовж життя, яка, насамперед, надає змогу долати освітні втрати. Що ж ми можемо  запропонувати дітям для опанування цією компетентністю за допомогою географічних знань? Які прийоми та методи ми можемо використати в освітній діяльності? Як я можу зробити урок не тільки пізнавальним, але і цікавим, важливим для учнів?

Учень на уроці, на мою думку, використовуючи знання, має можливість створити щось нове, навчатися, діючи  в навколишньому середовищі. Одним із пріоритетів модернізації освіти є посилення ролі STEM-освіти, яка базується на практичному застосуванні наукових математичних, технічних та інженерних знань і вмінь для розв'язання практичних проблем, тому я пропоную учням різні завдання з дослідницької  та пошукової діяльності:

- проростити бобову рослину, спостерігаючи за її ростом,

- створити свою модель вулкану, надихнувшись «виверженням вулкану», який я демонструю дітям під час тижня науки,

- змоделювати вигляд нашої планети в минулі часи  (так звану Пангею), а потім, малюючи рух літосферних плит, зрозуміти сучасне розташування материків та океанів,

Коли дитина готує своє дослідження, а потім презентує його, вона  спілкується з однолітками, вчиться висловлювати свою думку, розвиває соціальну та громадянську компетентності, а головне - пізнає світ природи засобами наукового дослідження.

Учні шостого класу зацікавлено спостерігають за погодою та самостійно аналізують свої спостереження, створюючи графіки, розу вітрів, діаграми опадів та хмарності. Розраховуючи середньомісячну температуру та амплітуду температури за місяць, вони відчувають себе науковцями, роблять перші кроки в узагальненні та систематизації власних спостережень.  

 Для дітей важливо вміти опрацьовувати, систематизувати та презентувати інформацію природничого змісту. Для формування обов’язкових результатів, вказаних у державному стандарті освіти, пропоную учням різноманітні дослідження за вибором, які дають змогу дітям розвивати власне наукове мислення, напрацьовувати досвід  розв’язання проблем природничого змісту. 

Я впевнена, що на уроці та в позаурочній діяльності учитель повинен виявляти здібності учнів, а потім їх розвивати. Учитель може варіювати програму таким чином, щоб розвивати дитину, адже розумова діяльність у кожної дитини розвивається по-різному, тому треба пам’ятати про це на кожному уроці, формувати ініціативність і підприємливість. Учні дуже полюбляють гратися в асоціації, створювати свої творчі роботи у вигляді емодзі, емблем та девізів    

 Мовою географії, її «α та ω» є карта, тому демонстрація картографічних матеріалів під час уроку не бажана, а необхідна. Учні із задоволенням працюють з картами, з цікавістю виконують завдання на контурних картах, створюють власні картосхеми, роблять розрахунки з пошуку координат, відстаней та інше.  

Слід звернути увагу на те, що створення уроків творчості, співробітництва – це кропіткий, важкий і тривалий процес перебудови мислення учнів і вчителів зі схеми «почув – запам’ятав – переказав» до схеми «пізнав (шляхом пошуку разом із учителем і однокласниками) – осмислив – сказав – запам’ятав». Питання і завдання учителя на творчому рівні не завжди супроводжуються «лісом» рук, оскільки розумовий процес не завершується блискавично і одночасно в усіх. На творчих уроках не почуєш тиші, але такі уроки більш результативні для особистісного розвитку учнів. І я дуже тішуся, коли учні творчо опрацьовують географічні знання, втілюючи їх  у вірші. 

Зацікавлено можна працювати, використовуючи інтерактивні панелі, учням подобається розміщувати свої роботи на дошці Padlet, де можна не тільки цікавитись роботами своїх однокласників, але і оцінювати їх за допомогою вподобайки   

Формуючи у дитини екологічну грамотність, любов до життя, я пропоную учням творчі завдання, орієнтовані не тільки на розвиток пізнавальних функцій (мислення, сприйняття, пам’яті та ін.), але більшою мірою на процес становлення дитини як суб’єкта різноманітних видів і форм людської діяльності. Виконуючи запропоновані завдання, дитина усвідомлює закономірності природи, роль природничих наук і техніки в житті людини, і як наслідок - відповідально ставиться до забезпечення сталого розвитку суспільства.   

У сучасних умовах вчителю дуже допомагають Інтернет - ресурси. На своїх уроках я постійно використовую електронні атласи та карти, сайти з іграми, ребусами та кросвордами, формуючи інформаційно-цифрову компетентність. Дуже подобаються учням сайти, які показують нашу планету у реальному часі за допомогою постійних камер, що дозволяє подорожувати та отримувати яскраві емоції. Учні зараз мають можливість збирати інформацію не тільки за підручником, бачити відео та світ і об’єкти в ньому у 3Д моделях, подорожувати, сидячи за комп’ютером. Таким чином учні можуть самостійно отримувати знання. Головне завдання вчителя, на мою думку, - показати дитині, як ці знання можна використовувати в повсякденному житті, допомогти дитині аналізувати зібраний матеріал та робити висновки, формуючи компетентність обізнаності та самовираження. 

 Для зацікавленості учнів я використовую такі програми як: learningapps, Хмари слів, карти Google, електронні атласи та карти OSVITANET, ua.izzi,   матеріали з Порталу Географія, МАМАBOOK, Віртуальну скриньку скарбів учителям географії від EdPro, Mozaik, Mozabook та інші

Побачити в наших учнях свободу творчого розуму від самого себе – велике бажання кожного вчителя. Саме про це писав німецький педагог ХІХ століття А. Дистервег «Більше приносить користі розгляд одного і того самого предмету з десяти різних боків, ніж навчання десяти різних предметів з одного боку…»

Моє вчительське кредо: «Багато можна досягти, варто тільки захотіти» (Р. Амундсен). Я хочу побажати вчителю бачити глибинну суть уроку, створювати ситуації для активної, творчої роботи учня. І тоді, на мою думку, ми подолаємо освітні втрати і розриви.