Творчість Валерія Кулика

Життя та творчість В. Кулика

Кулик Валерій Павлович народився в таврійському селищі Чаплинці Херсонської області в родині освітян. Закінчив факультет української філології Херсонського педагогічного інституту (1971). Він не лише вивчав історію рідного та світового письменства, проникав у глибини мовознавства, а й виступав організатором мистецьких акцій, вів літературну студію. Після закінчення вузу деякий час учителював.

Працював кореспондентом районних газет у Чаплинці, Білозерці, Олешках, Новій Каховці, створив і керував літературною студією "Біле озеро", а сьогодні очолює літературно-мистецький гурт "Таврійський первоцвіт".

Дебютував як поет у 1961 році, ще в школярському віці, на сторінках районної газети «Прапор комунізму». А далі з’явились ліричні публікації на сторінках газет «Радянська Таврія» (нині «Голос Таврії») (1963) і «Маяк»  (1966).

Також займався газетярською справою ще у таких періодичних виданнях на Херсонщині, як «Придніпровська зірка», «Шляхом Леніна», «Нова Каховка».

 Служив на Балтійському флоті (1973-1974), працював військовим кореспондентом.

Перша книга поета «Відстані» побачила світ у видавництві «Таврія» у 1978 році.

У 1987 році В. Кулик переїхав на Чукотку на запрошення свого товариша-журналіста і там кілька років виконував обов’язки заступника редактора газети «Огни Арктики». На початку 1990-х рр., повернувшись на Херсонщину, працював на обласному радіо, був ведучим програми «Вечірня вишиванка». Також був автором та ведучим літературно-мистецьких телевізійних програм «Степова арфа», «Таврійський первоцвіт», «Мистецькі діалоги», «Скарбниця таврійського краю», «Поетичні хвилини», «Сонячна палітра Херсонщини». Він знаходив однодумців серед місцевих літературних кіл, створив і керував літературною студією «Біле озеро» (1992-1997), очолював літературно-мистецький гурт «Таврійський первоцвіт».

Поетична творчість Валерія Кулика добре знана в Таврійському краї та за його межами. Творчий арсенал митця досить розмаїтий. Його перу належать ліричні вірші, тексти пісень, поеми-легенди (поетичні версії кримсько-татарських легенд), цикли творів про кохання та переклади з мов ближнього зарубіжжя.

Провідне місце у творчості поета займають сонети. Не зважаючи на виняткову складність сонетної форми, ним перекладено з російської «Lunaria» та «Corona astralis» Максиміліана Волошина та інших видатних авторів...

Валерій Кулик підкреслює: «Сонети таких майстрів, як М. Рильський, М. Зеров, Д. Павличко, А. Міцкевич, О. Пушкін, І. Бунін, М. Волошин, несуть у собі відточеність художнього образу, граничну лаконічність поетичної фрази, справжню стихію літературного слова. Можливо, саме тому ще з юних літ я облюбовав форму сонета і проніс особливу прив’язаність до нього крізь літа ...».

Як критик і літературознавець, В. Кулик є автором розвідок, статей, нарисів, рецензій: «Анатолій Бахута», «Гранослов» (про А. Крата), «Невже то було з нами?» (про М. Братана), «Розвінчані «Земні боги» (про М. Гурепка), «Я печальным никогда бы не был» (про В. Степуру) та ін.  

Валерій Кулик – один із найяскравіших представників письменства Таврійського краю. Він часто зустрічається зі школярами та студентством. Четвертий рік поспіль, за ініціативою поета, у Хрестівській ЗОШ Чаплинського району проходить літературний конкурс учнівської молоді «Зачарування словом» імені Олександра Кулика.

Валерій Павлович Кулик – член Національних спілок: письменників, журналістів та музичної спілки України; заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературних премій – імені Миколи Куліша та Ярослава Дорошенка, переможець конкурсу імені Миколи Чернявського в номінації «Поезія» (2015), дипломант кількох міжнародних та всеукраїнських телевізійних фестивалів. А телепрограма «Ахалцихе – квітка надії» – про національні меншини Херсонщини – у 2005 році в Донецьку була удостоєна гран-прі на Міжнародному телевізійному фестивалі «Калинові мости». В. П. Кулика нагороджено Почесною відзнакою Народного Руху України «За заслуги перед українським народом».

Сьогодні творчий доробок майстра слова нараховує близько двох десятків поетичних збірок та чотири пісенних. Поезія В. П. Кулика приваблює своїм широким тематичним діапазоном: патріотична ("Розмова з сином", "Світ мій світає в тобі, Українонько"), філософсько-етична ("Балада про вічне дерево", "І слухати зорю..."), мистецька ("Рожевий духоцвіт м'якої глини"), героїчна ("Бунтарська кров", "На Каховському плацдармі"), історична ("Колективізація", "Голод").

Наскрізними у творах поета є образи саду, хліба, материнської хати, рушника, ластівки, ромашки, за допомогою яких автор прагне утвердити в довколишності високі ідеали добра і краси, гуманності і благородства. Мова поезії митця напоєна буйними соками рідної землі, вишукана й проста, барвиста і прозора, емоційна і розважлива.

В змістовній індивідуальній поетичній стилістиці Валерія Кулика форма посідає важливе місце. Саме про це свідчать його численні сонети, майстерно довершені вінки сонетів, а також філігранні переклади сонетів та вінків сонетів.

Нині Валерій Кулик – голова літературної студії «Кулішева криниця» та головний редактор літературно-художнього альманаху «Степ».

Список використаних джерел Немченко І. КУЛИК ВАЛЕРІЙ ПАВЛОВИЧ [Електронний ресурс] / Іван Немченко. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://lib.kherson.ua/kulik-valeriy-pavlovich_zpdh18.htm. ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://krai.lib.kherson.ua/k1-peopl-2.htm.