Творчий проект "Найголовніші зимові свята".

Про матеріал

Проектна діяльність безпосередньо впливає на розвиток учня. Є незаперечним той факт, що навчальні досягнення молодшого школяра перебувають у тісному взаємозв'язку з особливостями його пізнавальних процесів (сприймання, пам'яті, мислення, уваги, уяви, мовлення).

Перегляд файлу

               Творчий проект « Найголовніші зимові свята»

Попередня робота:   збір описів, легенд, загадок, прислів’їв, віршів, в яких       висвітлюється     тема,   оформлення    матеріалів.

Мета. Розширити знання дітей про традиції українського  народу, пов’язані з зимовими святами; формувати вміння користуватися різними джерелами інформації; виховувати бажання самостійно розширювати свій обсяг знань; збагачувати активний словник дітей; виховувати повагу та любов до традицій українського народу.

Тип проекту: творчий, груповий.

Об’єкт пізнання: зимові свята                                                                              Провідна проблема: залучити учнів до пошуку цікавих відомостей про традиції українського народу, пов’язані з зимовими святами.

Спосіб розв’язання: збір інформації.

                                     План виконання проекту

  1. Обговорити проблему в класі.
  2. Запропонувати ідеї щодо розв’язання проблеми.
  3. Визначити джерела потрібної інформації.
  4. Розподілити завдання групам.
  5. Оформити результати пошуку.
  6. Провести урок-презентацію проекту.
  7. Оцінити роботу учасників проекту.

                                Завдання для груп

1 група. Зібрати відомості про Святого Миколая.

2 група. Зібрати відомості про день Святого Миколая.

3 група. Традиції святкування зустрічі Нового року в Україні.

4 група. Традиції відзначення Різдва в Україні.

                       Урок- презентація проекту

Учитель. У народі кажуть, що взимку скільки днів, стільки й свят. І сьогодні ви дізнаєтесь про звичаї нашого народу під час святкування найважливіших зимових свят.

  - Пригадаймо назви зимових місяців. (Діти називають)

  -А яке найважливіше для дітей свято приносить на своїх крилах грудень?

- Що ж ви дізналися про Святого Миколая?

                                                                 1група.                                                                                                                                            Небагато відомо про життя Святого Миколая. І навіть те, що знаємо, подається, як різні легенди. Послухайте одну з них.

  Учень. Нічого не бракувало малому Миколі- ні гарного одягу, ні смачної їжі. Та він був сирота, бо рано вмерли тато й мама. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. часто виходив він на вулицю зі свого гарного будинку і грався з дітьми. Це були діти вбогих батьків, що жили в темних глиняних хатах, спали на долівці й нерідко були голодні. Жалів їх Микола й не знав, як їм допомогти.

Учень. Був у Миколи старий учитель, що вчив його молитися, читати і писати. Якось читав він з учителем Святе Письмо: « Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не відає, що робить лівиця». Микола замислився.

-Як це розуміти?,- запитав він учителя.

-Коли ти робиш добро, то не треба про це нікому оповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками.

Учень. Була пізня осінь. Микола знав, що багато діток у його околиці сидять у голоді і холоді. Увечері Микола тихесенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, насипав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, сухих слив, взяв кілька  товстих колод, теплі панчохи та чобітки. Все склав до великої торби й сховав під своє ліжко. Коли в домі всі поснули, тихенько, як мишка, вислизнув Микола з ліжка. Накинув одяг, взяв торбу з харчами й розніс подарунки своїм друзям.

Учень. Вранці дітлахи, знайшовши на порозі дарунки, не могли натішитись й не знали, кому дякувати. Відтоді Микола часто робив дарунки бідним на своїй околиці. Люди молили Бога за невідомого, що допомагав їм, і ніхто не здогадувався, що то був Микола.

Учень. Миколині слуги помічали,  що зникають харчі та одяг з комор, і стали пильнувати. Одного разу, коли Микола тільки зібрав торбу та вийшов зі свого подвір’я, старий слуга наздогнав його, бо думав, що то злодій. Отак довідалися, хто дає бідним дарунки.

                                                            2 група.                                                                                                                              Учень.  Минули роки. Виріс Микола, вивчився, став священником  і скрізь чинив тільки добро. Миколу знали і любили, а коли він помер, то причислили його до святих. Відтоді усі його згадують 19 грудня і на Миколину честь потайки роблять дарунки так , як ото колись робив сам Микола.

Учень.  Чекаючи 19 грудня, діти пишуть Святому Миколаю листи.

Гей, пошлемо листа ми до раю:

-Не забудь нас, Святий Миколаю!

Не забудьте про нас, янголята!-

Вас прохають і хлопці й дівчатка.

-Завжди  ми були чемні і милі,

До школи охоче ходили,

Шанували матусю і тата,

Любили сестричку і брата.

Ми складаєм долоні маленькі

У молитві до Божої Неньки.

Гей, напишем листа ми до раю:

-Ми чекаєм, Святий Миколаю!

Учень.  Надсилаємо на свято

              В небо ми листів багато

              Дідусеві дорогому,

              Миколаєві Святому.

              У листах- палкі прохання

              І дитячі побажання,

              Щоб спустився він до світу

              В кожну хату, де є діти,

              Та приніс, якщо можливо,

              Подарунки всім на диво:

              І ляльок, і ведмежаток,

              І машини , й слоненяток,

             Літаки і паровози,

              Теплу шубку на морози,

                І санчата для катання,

                І альбом для малювання.

                Книжку гарну, щоб читати,

               І скакалку, щоб скакати…

Учитель.  І знаходять слухняні дітки вранці під подушкою подарунки від Миколая.

Учень. Затамуйте, друзі, подих:

             Миколай сьогодні ходить.

             У віконце заглядає,

              Подарунки підкладає.

              Звечора повірте в диво,

              Ну а зранку вже сміливо

              Під подушку заглядайте

               І дарунки забирайте.

Учень. Якщо там порожнє місце,

То це свідчить ось про це:

-Він ходить від хати до хати,

Питається мами і тата:

-Чи є у вас чемна дитина,

Дівчатко мале чи хлопчина?

Для кожного має в торбинці

Найкращі у світі гостинці.

А хто без кінця бешкетує,

Тим чортик лиш різки дарує.

Учитель. Яке наступне свято люблять і очікують і діти і дорослі? (Відповіді дітей)

 

                                                      3 група

Учень.У давнину початок Нового року припадав на весну. Пробуджувалася природа, оживала земля. Пізніше Новий рік зустрічали у вересні. Ще пізніше цар Петро І запропонував перенести святкування на січень. За радянської влади початок року змістився на 14 днів уперед. Зараз у нас співіснують дві дати початку Нового року-1 січня і 14 січня- офіційна і релігійна.

Учитель. Новий рік- це ялинка, дід Мороз, Снігуронька, подарунки, краса і казка.

Учень.Новий рік, Новий рік

Вже ступає на поріг.

Бути танцям круг ялинки,

Бути пісні, бути грі.

(Ілюстрація святково вбраної ялинки)

Учень.Хто це у вікно стукоче,

Увійти до хати хоче?

Ось так гостя! Вся в сніжинках

Завітала в дім ялинка.

Усміхається, зелена,

Простяга гілки до мене.

І запахло на всю хату

Лісом, хвоєю і святом.

                           ( В. Багірова)

Учень. Задрімає в хмарах сонце,

Новорічна ніч настане.

І в засніжене віконце

Тихо Дід Мороз загляне.

Він розв’яже загадково

Чарівну свою торбинку,

Подаруночки чудові

Покладе нам під ялинку.

                     (Т. Шкляренко)

Дід Мороз.   Я чарівний дідусь,

У кожуха вдягнусь.

Скрипу- скрипу сніжок,

За плечима мішок.

Подарунки до свята

Принесу вам, малята.

Снігурочка.   Я- Снігуронька маленька,

Сніжна дівчинка гарненька.

З Новим роком вас вітаю,

Щастя, радощів бажаю.

Я  прийшла до вас , малята,

Щоб веселим було свято.

                                                4 група

Учитель.після Нового року – 7 січня- наступає Різдво. Саме напередодні цього дня , вночі, у містечку Віфлеєві Діва Марія народила Ісуса Христа.  І в Різдвяну ніч кожного року ясна зірка на небі сповіщає, що син Божий народився.

Учень. Найважливіший різдвяний обряд- Святий вечір. Із давніх-давен в Україні у цей день усі християни старанно готувалися до Святої вечері. Господиня готувала 12 пісних страв. Головною стравою була кутя. Її готували із ячменю або пшениці.

Учень.Господар, напоївши худобу, давши їй їсти, брав сніп соломи, оберемок сіна і ішов до хати. Сніп ставив у кутку або розкладав на підлозі- це дідух. Сіно клав на стіл. Господиня ставила приготовлені страви.

Учень.Сідали за вечерю, коли на небі з’являлася перша зірочка. За вечерею мусила бути вся родина. У час вечері горіла воскова свічка.

   Після вечері люди колядували- завтра ж Різдво Христове!

Учень.Колядин, колядин,

            А я в батька один,

По колінця кожушок,

Дайте, дядьку, п’ятачок.

А п’ятак недорогий,

Дайте, тітко, ще й другий.

З Святим вечором!

Учень. Протягом усіх різдвяних свят, які тривали два тижні- від Різдва (7 січня) до Водохреща ( 19 січня) , в кожній господі тричі варили кутю- багату, щедру і голодну. Святвечір або багата кутя- напередодні Різдва.

Учень.Наступною дією була щедра кутя напередодні  старого Нового року     (13 січня) . увечері дівчата поодинці чи гуртом обходили оселі сусідів та родичів, щоб защедрувати.

 Щедрівочка щедрувала,

До віконця припадала6

-Чи ти , тітко, наварила,

Чи ти , тітко, напекла?

Неси мені до вікна.

Господарі обдаровували щедрувальників смачними гостинцями.

Учень.Як тільки наступав досвіток старого Нового року, сільські оселі оббігали хлопчики –посівальники. Засівали лише житнім зерном.

Сієм, вієм, посіваєм,

З Новим роком вас вітаєм.

На щастя, на здоров’я.

На Новий рік,

Щоб вам вродило краще,

Ніж торік.

За звичаєм, посівальників, як і щедрувальників. Приймали залюбки.

Учень. Нарешті надходила третя і остання в різдвяному циклі кутя. В народі називалась вона «голодною» . Вона припадає на вечір перед Водохрещем, коли цілий день постять, а на вечерю подають тільки пісні страви: смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Виносили пізно ввечері «дідуха» в сад і спалювали його, ніби розправляючись із зимою.

 Власне, цим дійством і завершувалося багате різдвяно-новорічне святкування.

      Підсумок .  Оцінка роботи учасників проекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

docx
Додано
5 січня
Переглядів
315
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку