Творчо - пошукова робота на тему "Вплив побутової хімії на організм людини"

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА НАУКИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

Відділення хімії та біології

                                                                                          Секція хімія

 

 

 

Вплив побутової хімії на генетику сучасної людини

 

 

 

 

                                                                                              Творчо - пошукову роботу виконала

                                                                                              Халаїмова Карина Віталіївна

                                                                                              Учениця 9 класу КЗ НСЗШ №3

 

 

                                                               Науковий керівник:

                                                                                               Вчитель хімії

                                                                                               Ободзинська Інна Сергіївна

 

 

 

 

 

 

 

Нікополь  - 2017

Халаїмова Карина Віталіївна

Учениця 9 класу

КЗ Нікопольської середньої загальноосвітньої школи №3

 

«Вплив побутової хімії на генетику сучасної людини»

 

Науковий керівник: Ободзинська Інна Сергіївна, вчитель хімії.

     Актуальність обраної теми зумовлена тим, що побут сучасної людини неможливо уявити без засобів побутової хімії, які, окрім полегшення життя, становлять велику загрозу здоров’ю.

     Мета роботи – навчитися розрізняти якісні миючі засоби, та мінімілізувати негативний  вплив побутової хімії на організм людини.

     Відповідно до мети були визначені наступні завдання:

•  класифікувати засоби побутової хімії за її використанням у повсякденному житті;
• визначити наслідки впливу миючих засобів на організм людини;
• виокремити основні вимоги до якості продукції даного виду.

     До складу побутової хімії входить безліч шкідливих речовин, які не тільки шкодять крихкій екосистемі, але і вельми згубно впливають на здоров’я людини, приводячи рано чи пізно до хронічних захворювань людини.

     Звісно, у сучасному світі та швидкому ритмі життя, людина не зможе відмовитися від «магазинних» засобів побутової хімії, але намагатися обирати серед безлічі – найкраще та не намагатися економити  на своєму здоров’ї  повинно стати «золотим» правилом для кожного. 

     Ключові поняття: товари побутової хімії (ТБХ), поверхнево – активні речовина (ПАР), нафтові дистиляти, фосфати.

 

 

ЗМІСТ

І. Вступ                                                                                                                        4                                

ІІ. Огляд літератури                                                                                                 6

Класифікація побутової хімії та її повсякденне використання у житті людини

2.1. Пральні  та миючі засоби                                                                                    6

2.2. Засоби для миття посуду                                                                                     9                          

2.3.Засоби особистої гігієни                                                                                     10                 

ІІІ. Об’єкти і методи дослідження                                                                        12

Вплив побутової хімії на здоров’я сучасної людини

3.1. Наслідки від використання побутової для організму людини                       12

3.2. Вимоги до якості побутової хімії                                                                      20

ІV. Висновки                                                                                                             23

V.  Список використаної літератури                                                                   26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І ВСТУП

     Уявити життя без таких господарських товарів, як пральний порошок, засіб для миття посуду, мило, засоби для виведення плям, просто неможливо. Побутова хімія - невід'ємний арсенал догляду за будинком.

     Актуальність теми побутової хімії на сьогодні полягає у якісному, а головне, безпечному використанню миючих засобів та без шкідливих наслідків для здоров’я людини. А саме певним еталоном якості побутової хімії є : приємний запах, однорідна консистенція, відсутність згустків, добра розчинність у воді та  визначена миюча властивість.

    На торгових підприємствах перевіряють правильність упаковки, повноту і чіткість маркування. Засоби для прання та миття на сорти не ділять, крім господарського мила, сорт якого визначають в залежності від процентного вмісту миючих речовин. Склад засобів для прання та миття і їх відповідність нормам гарантується виробником. А як саме розрізнити якісні миючі засоби, а головне, як не допустити шкідливого впливу на організм людини , ми спробуємо розібрати у даній творчо – пошуковій роботі.

     Важливою проблемою сучасного споживчого ринку товарів є їх фальсифікація - обман споживача введенням в обіг товарів, навмисне змінених або мають приховані властивості та якості, інформація про які є свідомо неповною або недостатньою. Фальсифікація товарів побутової хімії може бути асортиментної, якісної і кількісної. 

    До товарів побутової хімії відносять товари хімічної природи, призначені щодо різноманітних господарських потреб. ТБХ – продукція багатьох галузей промисловості (хімічної, нафтопереробної, лакофарбової, масложировий). Їх застосування оптимізує процеси, заощаджує ресурси, та заодно слід зазначити негативні сторони їх використання: вони токсичні алергенні, екологічно жорсткі, хімічно активні. Також вимагають суворого дотримання правил експлуатації, упаковки, збереження і термінів реалізації. Тож метою даного дослідження є вивчення  токсичного впливу на організм людини, а також розібрати основні вимоги щодо якості даного виду продукції у нашій державі і в світі в цілому.

       Промисловість побутової хімії - галузь хімічної промисловості, що виробляє синтетичні засоби для миття і догляду за одягом, посудом, меблями, розфасовує лаки, фарби, фотографічні матеріали, добрива та засоби боротьби з шкідниками тощо.

       Товари побутової хімії в обмеженому асортименті до 1930-их pp. виробляли кустарі, згодом підприємства промислової кооперації (до її ліквідації 1956 року) та місцевої промисловості.

     Як самостійна галузь промисловість побутової хімії оформилася в кінці 1960-х pp. з організацією об'єднання «Союзпобутхім» (1965), до якого входять спеціалізовані підприємства промисловості побутової хімії.

      Відтоді реконструйовано діючі підприємства в Одесі, Сімферополі, Ужгороді та побудовано нові — у Києві, Донецьку, Дніпропетровську.

        На 1969 рік промисловість побутової хімії УРСР становила понад 26% всесоюзного виробництва цієї галузі.

         1980 року в СССР в системі Міністерства хімічної промисловості СРСР діяло 69 спеціалізованих підприємств і цехів промисловості побутової хімії. Найбільші з них: у Києві («Укрпобутхім») та Донецький, Дніпропетровський і Симферопольський заводи промисловості побутової хімії. Частину товарів промисловості побутової хімії імпортували в Україну з інших регіонів СССР та країн Ради Економічної Взаємодопомоги.

     То ж , як бачимо, наша держава і на сьогодні залишається великим виробником побутової хімії у Європі. У Дніпропетровській області поряд з нашим містом є великий завод Європейської корпорації «Проктал енд Гембел», який забезпечує синтетичними миючими засобами та косметикою відомих брендів не тільки населення нашої держави, а й країни СНД та Європи.

     Саме тому проблема наслідків від використання побутової хімії потребує детального вивчення та розглядання, що ми і спробуємо зробити в даній роботі.

ІІ КЛАСИФІКАЦІЯПОБУТОВОЇ ХІМІЇ ТА ЇЇ ПОВСЯКДЕННЕ ВИКОРИСТАННЯ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ

 

      2.1. Пральні та миючі засоби

     Миючий засіб — поверхнево-активна речовина або суміш поверхнево-активних речовин з «очисними властивостями в розведених розчинах». У більшості контекстів побутовий термін «миючий засіб» сам по собі відноситься або конкретно до прального порошку або до засобу для миття посуду чи ін., на відміну від мила для рук. Миючі засоби зазвичай доступні у вигляді порошків або розчинів.

     Згідно з постановою Кабінету Міністрів України, в Україні миючим засобом є будь-яка речовина або препарат, що містить мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення. Мийний засіб може бути у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо.

     У синтетичних мийних речовин, як і у розчинах мила, частка молекул об'єднується в агрегати-міцели. Утворення цих міцел сприяє мийному процесу через ефекти солюбілізації. Тому від співвідношення в розчині поверхнево-активних речовин у вигляді молекул і колоїдних частинок багато в чому залежить мийна здатність у цілому. У розчинах, які містять небагато колоїдних часток і багато вільних молекул, мийна здатність є низькою. Концентрація розчинів мийних речовин, за якої молекули ПАР з теперішнього стану переходять у колоїдний, називається критичною концентрацією міцелоутворення.

     Практичне значення показника критичної концентрації міцелоутворення полягає в тому, що відмивання забруднень з різних поверхонь починається тільки тоді, коли концентрація мийних речовин у розчині стане більше за критичну концентрацію міцелоутворення. Для зменшення значення критичної концентрації міцелоутворення, тобто підвищення мийної здатності розчину, додають різні солі-електроліти, такі як соду, солі фосфорної кислоти. За наявності активуючих добавок мийні речовини різної активності вирівнюються щодо мийної дії: засоби на менш активних мийних речовинах за мийною здатністю наближаються до засобів на високоактивних речовинах у разі наявності відповідних добавок. Таке загальне значення солей як добавок у мийних засобах. Але кожна група добавок має і специфічну дію.

     Асортимент синтетичних мийних засобів, представлених на ринку України, є дуже різноманітним, але хімічний склад їх доволі однотипний — переважну частку становлять мийні засоби на основі синтетичних аніоноактивних ПАР.

     Найбільш потужним споживачем ПАР є виробництво порошкоподібних СМЗ, в яких використовуються в основному алкілбензосульфонати і алкілсульфати натрію. Потреба в таких ПАР для виробництва мийних засобів задовольняється за рахунок імпорту з Росії, Німеччини, Туреччини, Китаю та інших країн. Головним постачальником ПАР усіх розглянутих груп є Німеччина, другою групою – Росія, яка збільшує постачання аніонних і неіонних ПАВ. Незначні обсяги припадають на деякі азійські країни, такі як Корея, Китай, Тайвань.

     В Україні склалась унікальна ситуація щодо випуску синтетичних мийних засобів: високе мито на ввезення готової продукції (30%) і низьке – на ввезення сировини для їх виробництва.

     Провідні позиції щодо обсягу виробництва синтетичних мийних засобів займає компанія Procter & Gamble (близько 23%). Велика частка продукції російського виробництва – це марки MrProper, Dreft, Fairy, Ace, Lenor та ін. З українського заводу Procter & Gamble Manufacturing Ukraine (Покров, Дніпропетровська область) поставляються дешеві пральні порошки (Gala, Tide), а також туалетне мило (Shandy, Safeguard і Camay). Слідом за лідером йде компанія Henkel (США – ЄС). Через «Henkel – Україна» з ЄС і СНД експортується широкий спектр продукції під відомими марками Persil, Rex, Perwoll, Pur, Bref, Silan, Losk. На думку експертів, Henkel займає близько 15% ринку побутової хімії. Проте в масштабах діяльності компанії, світовий об'єм продажів якої складає $17 млрд, Україна займає не таке важливе місце, як для Procter&Gamble. Частка ринку інших компаній зарубіжних виробників, є незначною: вони поділяють між собою (залежно від регіону) 5-15% українського ринку, та на сьогодні конкурують з найбільшими гравцями епізодично. Це, наприклад, дуже відомі в СНД торговельні марки від британської Unilever (Domestos, Cif), ізраїльської SanoBrunos (понад 15 видів очисників, дезинфекторів бачків Optima), німецької Werner&mertz (пральні, вибілювачі і очисники Frosch, Emsal). Вітчизняні торговельні марки складають лише 1-4% ринку. Найбільш яскравим прикладом втрати українськими виробниками внутрішнього ринку може бути досвід підприємства «Вінницяпобутхім».

Мал.2.1. Різноманітність засобів побутової хімії.

     Пральний порошок — спеціально розроблений для чищення текстилю мийний засіб, який являє собою суміш хімічних сполук у твердій формі у вигляді порошку, водний розчин яких здатний відокремлювати забруднення від поверхні текстилю при гідромеханічній обробці, переводити їх у розчин, і утримувати в ньому.

     Пральні порошки, зазвичай, являють собою однорідні суміші, розсипчасті, з сухими на дотик, без зайвої вологи крупинками (гранулами) білого кольору із кольоровими включеннями — ензимами.

      Прання проводять в температурних режимах, рекомендованих виробником.

     Одним з основних критеріїв екологічної безпеки товарів побутової хімії є біорозкладність ПАР, які входять до складу синтетичних мийних засобів. Розрізняють первинну біорозкладність, яка передбачає структурні зміни (трансформацію) ПАР мікроорганізмами, які призводять до втрати поверхнево-активними речовинами їх властивостей, та повну, тобто кінцеву біодеградацію ПАР до діоксиду вуглецю і води.

     Фосфатні пральні засоби потрапляючи у водойми стають добривом для інтенсивного росту синьо-зелених водоростей, тобто сприяють процесу цвітіння. Кожен грам фосфатних сполук з пральних порошків викликає ріст 5-10 кілограмів синьо-зелених водоростей, а вони, розкладаючись, виділяють у великих кількостях метан, аміак, сірководень, які знищують усе живе у воді, що спричиняє до грубих порушень екосистем та погіршення кисневого обміну в гідросфері.

Фосфатні мийні та пральні засоби шкідливо діють і безпосередньо на здоров'я споживачів: за рівнем токсичності 3 кг фосфатних синтетичних мийних засобів прирівнюються до дії 1 кг міді чи 100 г кадмію.^[10]

Американський «Проктер енд Гембл» чи німецький «Хенкель», у себе на батьківщині замінили фосфати на цеоліти та сополімери ще на початку 1980-х, тоді як ці ж підприємства на території України виробляють фосфатні засоби.^[10]

Цеоліти, при попаданні в природні водойми, осідають на дно і викликають загибель риб, особливо мальків.

 

      2.2. Засоби для миття посуду

     Засіб для миття посуду — універсальний мийний засіб, який, як правило, являє собою високо спінуванну  суміш поверхнево-активних речовин з низьким ступенем подразнення шкіри, і у загальному використовується для ручного миття скла, столових приборів і посуду в раковині або мисці. Засоби для миття посуду в посудомийній машині можуть бути більш агресивними, а тому для використання при ручному митті вони не повинні застосовуватись. Рідини для миття посуду при змішуванні з водою значно зменшують поверхневий натяг води тим самим сприяючи миттю.

     Основними компонентами миючих засобів є:

• етоксильовані жирні спирти як поверхнево-активні речовини (5—15 %),
• вода.

     Крім того, композиція може включати:

• аніонні поверхнево-активні речовини, для допомоги видалення жиру,
• аміноксиди або діетаноламіди як стабілізатори піни (наприклад, кокамід DEA — кокосової олії жирних кислот діетаноламід),
• ензими, відбілювачі,
• речовини, контролюючі твердість води (силікати, фосфати, цитрати),
• полімери, регулятори в'язкості,
• гліцерин або ланолін для захисту рук, етанол,
• хлорид натрію,
• оцтову кислоту,
•  консерванти (метилхлоротіазолінон, метилізотіазолінон), барвники, ароматизатори.

     Як бачимо, за своїм складом ці засоби значно полегшують побут сучасної людини, але, в той же час, при потраплянні зі стічними водами каналізації, вони наносять велику шкоду навколишньому середовищу.

 

     2.3. Засоби особистої гігієни

     До засобів гігієни відносять певні групи речей, які використовуються для краси та чистоти тіла людини, а саме:

1. Ватно-гігієнічна продукція (ватна паличка, ватний диск, ватна кулька тощо);
2. Паперова продукція (туалетний папір, паперова серветка, волога серветка тощо);
3. Засоби догляду за порожниною рота (зубна паста, зубна щітка, зубний порошок, зубний еліксир, жувальна гумка, зубочистка);
4. Засоби інтимної гігієни (рідке мило, антисептик для рук, гель для душу, дезодорант та ін);
5. Засоби жіночої гігієни (гігієнічна прокладка, жіночий тампон тощо);
6. Засоби гігієни для дітей (підгузок для дітей та ін);
7. Інші засоби гігієни (наприклад, мачулка).

     Тобто, засоби з даного переліку теоретично не повинні нести шкоду здоров’ю людини, а, навпаки, сприяють підтриманню організму в «чистому» вигляді. Та, насправді, у будь – якої медалі є дві сторони, то ж і за кожну користь потрібно чимось жертвувати. В даному випадку, при використанні засобів побутової хімії, людина завдає значної шкоди своєму здоров’ю, яка може відобразитися на майбутніх поколіннях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ ВПЛИВ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ  НА ЗДОРОВ’Я СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ

 

     3.1. Наслідки від використання побутової хімії для організму людини

     Косметика, парфуми, розчин­ники, ліки, харчові добавки, пес­тициди (препарати для сільського господарства), засоби побутової хімії — це все хімікати. Повний облік та оцінювання якості хімікатів ніколи не проводилися. Щороку до торгівлі надходять одна-дві тисячі нових назв хімікатів, більшість яких не про­ходять попередньої апробації й не отримують оцінювання к можли­вого впливу на довкілля. Дані, необхідні для повного оцінюван­ня впливу на довколишнє середо­вище, здоров'я людей, охоплюють усього 10% пестицидів, 18% ліків, 80% хімічних речовин, що вико­ристовуються у торгівлі та техно­логічних процесах, не перевірено всебічно на токсичність.

     Низка хімікатів щорічно вилу­чається із продажу після випро­бувань національними конт­рольними органами. У розвинених країнах установи, які здійснюють контроль за хімічними речовина­ми, обмінюються результатами досліджень і повідомляють про нові обмеження в асортименті хімікатів.

     Унаслідок недостатньої інформованості персоналу підприємств та населення про токсичні речовини, відсутності відповідного маркування, нерідко спостерігається порушення гігієнічних та екологічних вимог під час їх використання на вироб­ництві й у побуті, що призводить до гострих та хронічних отруєнь, забруднення довкілля.

      Під час використання хі­мікатів у своїй квартирі захищай­те органи дихання, принаймні, пов'язкою, а в разі використання лаків, клеїв та «сильних» розчинників — респиратором чи проти­газом, руки захищайте резиновими рукавицями.

      Усе, що перете, чистите, миє­те, використовуючи засоби побу­тової хімії, ополіскуйте достат­ньою кількістю проточної води. Залишки цих речовин на білизні, панелях, посуш тощо у вигляді мікрочасточок: потрапляють до органів дихання та травлення і можуть спричинити алергії, по­ступово провокувати розвиток хронічних захворювань, пору­шення обміну речовин тощо.

     Чи не найболючішим є питан­ня утилізації залишків хімікатів, попередження к потрапляння у природу — у грунт, водойми — адже понад 500 сторонніх інгредієнтів уже є у нашій питній воді. Зрозуміло, що це питання має вирішуватися не тільки влад­ними структурами та відповідни­ми установами, багато чого мо­жемо зробити ми самі. Наприк­лад, не зживати залишки хімікатів у каналізацію, просто на траву та на землю біля гаражів, на дачних ділянках тощо, не скидати посуд із залишками хімікатів на купи сміття.

     Доведено, що побутова хімія є одним з головних алергенів, що провокують організм на різні хворобливі реакції. Через дії хімічних компонентів засобів можуть страждати шкіра, органи зору та дихання. Тоді у вигляді реакції виникають надсадний кашель і напади задухи, сльозотеча і проблеми із зором, печіння слизових оболонок та дерматологічні роздратування, що супроводжуються свербінням і станом загального дискомфорту.

Мал. 3.1. Засоби побутової хімії сприяють загостренню алергічних реакцій організму.

 

     Фахівці настійно рекомендують вибирати миючі засоби з особливою ретельністю і завжди уважно вивчати склад на етикетці. 

     Уникайте засобів, в яких містяться такі речовини:
     Хлор. Він може спровокувати захворювання серцево-судинної системи, гіпертонію, атеросклероз, анемію і цілий ряд алергічних реакцій. Хлор чинить руйнівну дію на білки, підвищує ризик захворювання на рак, і негативно впливає на стан волосся і шкіри. У цивілізованому світі замість хлору в побуті давно використовують органічні кислоти.

Мал.3.2. Стан нігтів внаслідок регулярного контактування з миючими засобами.

 

 Хлор та його сполуки знаходяться в багатьох засобах:

Мал. 3.3. Продукти, що містять хлор.

 

•                   відбілювачі — АСЕ, БОС (хлорвміщуючі відбілювачі);
•                   миючі для посудомийних машин і ручного миття посуду (Prill);
•                   дезінфікуючі засоби — Білизна, Comet (гель або порошок з хлорінолом), Доместос (дуже сильно концентрований засіб, практично «отрута» для органів дихальної системи, використовувати в побуті не можна);
•                   засоби по боротьбі з цвіллю.

     Фосфати. У ряді країн фосфати знаходяться під забороною. У вологому середовищі вони сприяють утворенню токсичних ціанобактерій, які викликають отруєння, провокують розвиток ракових клітин, а також викидні і різні вроджені патології.

     Сучасними дослідженнями виявлено, що сполуки фосфору (фосфатів) порушують кислотно-лужний баланс клітин шкіри, тобто руйнують природний захист, вони взаємодіють з ліпідно-білковими мембранами, проникаючи в структурні елементи клітини і викликаючи глибокі, тонкі зміни в біофізичних і біохімічних процесах, що призводить не тільки до:

•                   дерматологічних захворювань (атопічного дерматиту, екземі);
•                   алергічних реакцій, поразці дихальних шляхів;
•                   проникаючи через шкіру фосфати частково проникають в кровотік і впливають на вміст гемоглобіну, білка, щільність сироватки крові, що в свою чергу призводить до порушення функції печінки, нирок, скелетних м’язів, а також порушення обміну речовин, важких отруєнь, загострення хронічних захворювань.

    Аніонні ПАР або А-ПАР. Ці поверхнево-активні речовини підривають імунітет, викликають алергії і ураження мозку, а також внутрішніх органів - легенів, печінки, нирок. ПАР здатні накопичуватися у волокнах тканин, особливо шерстяних, напівшерстяних і бавовняних.

     ПАР (Поверхнево Активні Речовини) сьогодні міститися у всіх чистячих засобах — милі, пральних порошках, засобах для чищення посуду і приміщень, і ін. Чому вони так добре очищають поверхні? Вони сприяють з’єднанню молекул води з молекулами жиру, тому ці речовини розщеплюють і захисний шкірний жир людини. За нормами, встановленими ГОСТом, захисний шар шкіри після використання таких засобів повинен самостійно відновлюватися до 60% протягом 4:00 після застосування ПАР, але цього не відбувається.

    Всі ПАР поділяються на:

•                   Аніонні ПАР (а-ПАР) — це самі добре розчинні у воді, дешеві, ефективні та найшкідливіші для природи і організму людини. Вони здатні значною концентрації накопичуватися в організмі.
•                   Катіонні ПАР — вони менш шкідливі і мають бактерицидні властивості.
•                   Неіоногенні ПАР — розкладаються на 100%.

     Аніонні поверхнево-активні речовини часто забруднені нітрозамінниками, які є канцерогенними, і це не вказується на етикетці. Більшість сучасних засобів побутової хімії мають високу концентрацію аніонних ПАР, при частому і рясному застосуванні їх у побуті, це призводить до:

•                   сильному знежиренню, зневоднення шкіри, що призводить до передчасного її старінню;
•                   в комплексі з фосфатами, які сприяють більш інтенсивному проникненню а-ПАР через шкіру, вони всмоктуються в кров, знижуючи імунітет;
•                   аніонні ПАР накопичуватися в органах: у печінці — 0,6%, у мозку — 1,9% від загальної кількості потрапили на шкіру ПАР та ін. органах;
•                   ці речовини мають токсичною дією: порушують функції клітин печінки, що спричиняє підвищення рівня холестерину і як наслідок збільшується ризик інфарктів та інсультів, в легенях можуть викликати емфізему, гіперемію, порушують передачу нервових імпульсів в ЦНС і периферичної нервової системах;
•                   збільшується ризик розвитку алергічних реакцій.

     На сьогодні існує перелік засобів побутової хімії, які категорично не рекомендується використовувати, а саме:

• Вухатий нянь — фосфати 15-30%, силікати (5-15%), неіоногенні ПАР, піногасник (менше 5%), кисневмісні відбілюючі, віддушка, ензими, оптичні підбілювачі.
• Amway (містить фосфонати і оптичний відбілювач).
• Лелеченя (якщо є фосфати у складі).
• компанія «Едельстар» пральний порошок AMELY (а-ПАР, містить фосфати)
• Пемос, Dreft, Няня baby, Аріель, Міф, Тайд.

    Але, окрім шкідливих засобів, є перелік й альтернативних миючих засобів, що несуть мінімальну загрозу:

• Garden kids (дитяче мило 30%, кальцинована сода 60%, цитрат натрію 0,3% і іони срібла, без аромату), засипати прямо в барабан, краще попередньо замочувати або попередню Старку, тому сильне забруднення слабо відпирає).
• Frau Schmidt (містять аніонні ПАР, але не більше 15%, цеоліти і аніонні тензіди, без аромату).
• Bio Mio (15% цеоліти, менше 5% аніонні ПАР, неіоногенні ПАР, полікарбоксилати, ензими, мило екстракт бавовни) Данія.
• мильні горіхи (і засоби на основі їх).
• Sonett.
• Almawin.
• японські і корейські засоби (не всі).
• ЕКОЛАЙФ (миючі пробіотики).
• ECODOO.
• Ecover.
• Nordland Eco.

    Гідрохлорид натрію. Іноді в складі він вказується як sodium hypochlorite. Часто використовується в відбілювача, він може викликати різні алергічні реакції.

    Нафтові дистиляти. Чинять негативний вплив на зір, нервову систему. При довготривалому впливі ведуть до серйозних порушень органів нервової системи і нирок, до різних шкірних захворювань.

Мал. 5 Стан шкіри від постійного використання засобів особистої гігієни.

 

     Але це неповний перелік шкідливих сполук, що містяться в засобах побутової хімії, які можуть впливати  не тільки на здоров’я людини, а й на її генетику:

• sodium hypochlorite — гіпохлорит натрію, використовується в відбілювача. Оскільки ця речовина дуже не стійкий, воно легко відпускає хлор, про шкоду якого написано вище.
• Нафтові дистиляти — використовуються в поліролях для поверхонь з металу, навіть короткочасне вплив призводить до тимчасового розладу зору, а часте і тривале до шкірних захворювань, порушення роботи нервової системи, органів зору, нирок.
• Nitrobenzolum, нітробензін, нітробензен, нітробензол — використовується в поліролях для меблів і підлоги. Є причиною вроджених вад у дітей, викликає онкологічні захворювання, блювоту, задишку, знебарвлення шкіри, і навіть стати причиною летального результату.
• Нашатирний спирт — liquid ammonia, використовується у складі засобів для очищення стекол. Викликає головні болі, подразнення дихальних шляхів і очей.
• Формальдегід як консервант у складі продуктів — це канцероген, викликає подразнення дихальних шляхів, шкіри, очей, горла.
• Феноли та крезоли — в якості бактерицидних добавок, вони дуже токсичні, викликають запаморочення, діарею, порушення функції печінки і нирок, втрату свідомості.

 

Мал.3.4. Катаракта – хвороба, яка спричинена дією формальдегіду

 

     Засоби з групи ризику:

•                   Хлорвмісні відбілювачі. До їх складу входить натрієвий хлорид, який в певних умовах починає виділяти хлораміновий газ, що провокує найсильніші астматичні реакції.
•                   Поліролі для металевих поверхонь. У числі їх компонентів - нафтові дистиляти.
•                   Склоочисники. Нашатирний спирт, який входить до їх складу, здатний викликати головні болі і подразнення очей, дихальних шляхів.
•                   Поліролі для підлоги і меблів. Серед їхніх компонентів - нітробензол, який в особливо важких випадках може викликати серйозний збій у роботі організму, аж до летального результату.
•                   Плямовивідники та засоби для чищення килимів і килимових покриттів. Вони містять у собі перхлоретілен, який, як було встановлено, є канцерогеном для тварин. Існують підозри, що для людини дана речовина також отруйна.
•                   Препарати від молі. У їх числі нафталіну і парадіхлорбензол - речовини, небезпечні для органів зору, нирок, печінки, шкіри та центральної нервової системи.
•                   Засоби для чищення сантехніки. Вони містять соляну кислоту або сірчанокислий натрій, які здатні викликати хімічні опіки шкіри. У разі потрапляння цих речовин в око може виникнути сліпота, тимчасова або постійна. А при попаданні в організм через органи травлення вони викликають опіки внутрішніх органів та отруєння різного ступеня тяжкості.
•                   Кондиціонери для білизни. Ароматичні речовини в їх складі здатні викликати алергічні реакції у людей, схильних до алергічних захворювань.

    Засоби побутової хімії (пральні порошки, чистячі засоби для кахлю, миючі засоби для посуду, розчинники жиру, засоби для очищення стоків та ін.) надають негативну дію на організм людини.

     Вміщені в безпечних, на наш погляд, пляшечках і баночках леткі органічні сполуки подразнюють слизові оболонки очей і носа, викликаючи сльозотеча, нежить, утруднення дихання і кашель, аж до запалення бронхів і навіть нападів астми. Деякі хімічні речовини, що входять до складу побутової хімії, призводять до розширення кровоносних судин мозку, що стає причиною нападів мігрені.

    Побутова хімія негативно впливає навіть на травлення, викликаючи нудоту і печію, а також збільшуючи слиновиділення. Поразка шлунка і кишечника може позначитися і на роботі нервової системи, що виражається в почутті втоми або підвищеної дратівливості.

     Реакція організму на хімічні речовини в основному залежить від чутливості імунної системи людини. Найбільш чутливими до побутової хімії є алергіки, діти, вагітні жінки та годуючі мами. Обмеження у використанні шкідливої ​​побутової хімії і застосування альтернативних, безпечних засобів — основний спосіб підтримки сприятливої ​​атмосфери в будинку і позитивного самопочуття всієї родини.

 

     3.2. Вимоги до якості побутової хімії

     Важливою проблемою сучасного споживача побутових товарів є їх фальсифікація - обман споживача введенням в обіг товарів, навмисне змінених або мають приховані властивості та якості, інформація про які є свідомо неповною або недостатньою. Фальсифікація товарів побутової хімії може бути асортиментної, якісної і кількісної. 

     Асортиментна фальсифікація проявляється в навмисному зміні найменувань, призначення, типу, марки товару. Особливо часто зустрічається незаконне використання відомих марок продукції. Погіршує ситуацію й те, що більшість товарів побутової хімії не підлягає обов'язковій сертифікації відповідності. 
     Якісна фальсифікація особливо поширена. Основні її способи: розведення, недовкладення або відсутність окремих компонентів (наприклад, миючий засіб «Тайд», що складається з подрібненого крейди). Дрібні виробники товарів побутової хімії фальсифікують продукцію, використовуючи менш якісну сировину, порушуючи технологію виготовлення або вводячи компоненти, що імітують органолептичні характеристики товарів. 
     Підприємства, що випускають продукцію великими серіями, як правило, здійснюють кількісну фальсифікацію - фасують продукцію зі значним відхиленням від нормативної маси або об'єму. У ГОСТ Р 8.579 - 2001 вперше вжито поняття «фальшива упаковка». Воно означає, що упаковка не заповнена вмістом більш ніж на 30%, але своїм зовнішнім виглядом створює неправильне уявлення про кількість товару. Такий спосіб фальсифікації відзначається в порошкоподібних засобах. 

     Серед фальсифікаторів зустрічаються копії, імітації і версії (аналоги). Найбільш поширеним способом підробки є копіювання. Незаконний виробник представляє свій товар як справжній, випускаючи його під тією ж назвою і в упаковці аналогічного дизайну. 

    Фальсифікувати товар і в той же час уникнути правової відповідальності дозволяє імітація. Імітується образ товару в цілому, його фірмовий стиль, але дещо змінюється його найменування. 

     Версія (аналог), коли використовується чужий імідж і про це виробник інформує споживача. Аналоги значно дешевше якісного товару. 
За місцем здійснення можна говорити про технологічну і перефасовочну фальсифікації. Частіше за все товари побутової хімії фальсифікують в процесі виготовлення. Перефасовочно фальсифікують в основному продукцію промислового призначення (наприклад, синтетичні миючі засоби для пралень). При цьому фальсифікатор фасує продукцію в дрібну тару, змінюючи її склад з метою здешевлення. 

     Ідентифікують продукцію при відборі проб; аналізом супровідних документів та реквізитом маркування, кількості продукції. При лабораторних випробуваннях проводять опис зовнішнього вигляду, ідентифікують склад і призначення, споживчі властивості. Якість хімічних товарів побутового призначення регламентується стандартами та технічними умовами. 
     На підприємствах роздрібної торгівлі при прийманні товару перевіряється відповідність кількості, якості, асортименту ТБХ даними супровідних документів; стан тари та упаковки, маркування товарів і тари. 
Проблему фальсифікації товарів, у тому числі ТБХ, доводиться розглядати в міжнародному аспект
     Економічний аспект проблеми полягає в тих фінансові втрати, які несуть виробники справжньої продукції, споживачі, які отримують фальсифіковані товари, держава - у вигляді зменшення податкових і митних платежів. 
     Соціальний аспект - необхідність захисту здоров'я споживача від фальсифікованої і часто небезпечної продукції. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV ВИСНОВКИ

     Неможливо уявити життя сучасної людини в побуті без застосування маси засобів побутової хімії:

•                   прального порошку, який  ефективно відпирає речі — більшість сімей використовують Міф, Сорти, Тайд, Аріель, Дені, Персії, Пемос, Дося, Лотос, Лелеченя, Вухатий нянь.
•                   різних видів очищуючих і миючих засобів на кухні або у ванній кімнаті: Пемоксоль, Біолан, Пемолюкс, Доместос, Ас.
•                   для миття посуду: Сорти, Фері, Міф, Біолан та ін.
•                   засобів для очищення вікон і дзеркал, освіжувачів повітря, засобів для чищення килимів, для боротьби з комахами.

     До складу побутової хімії входить безліч шкідливих речовин, які не тільки шкодять крихкій екосистемі, але і вельми згубно впливають на здоров’я людини, приводячи рано чи пізно до хронічних захворювань людини. Виробники стверджують, що в товарах побутової хімії кількість шкідливих речовин мінімально, але «забувають» згадати такий факт, як сукупний вплив всіх компонентів, яке завдає реальної шкоди здоров’ю:

•                   тільки 3% населення уважно вивчають склад купується побутової хімії, купують гіпоалергенні засоби.
•                   50% знають, що ці кошти шкодять здоров`ю, але зважаючи на їх ефективність і економії часу вибирають їх.
•                   50% не замислюються з цього приводу і довіряють всюдисущої рекламі виробників.

      Якщо ви стежите за своїм здоров’ям і хочете мінімізувати вплив небезпечних хімічних сполук, купуйте максимально безпечну побутову хімію, уважно читайте склад і інструкцію. Найнебезпечнішими для здоров’я хімічними сполуками, часто використовуваними в товарах побутового призначення, є:

•                   Хлор, хлорорганічні сполуки — в чистячих, миючих засобах.
•                   Фосфати і фосфонати — в пральних порошках.
•                   ПАР — в миючих і чистячих засобах.
•                   Формальдегід — у засобах для миття посуду, засобах для очищення килимів (formaldehyd або methanal, methylene oxide, oxymethylene).
•                   Соляна кислота (hydrochloric acid) — у миючих засобах.

     Також в косметичних засобах — шампунях, кремах, декоративній косметиці маса речовин, що негативно впливають на здоров’я, про що виробники замовчують. Одне з досліджень американський вчених встановило, що зловживання засобами побутової хімії та косметики впливає на жіноче репродуктивне здоров’я, порушуючи функції ендокринної системи і наближаючи менопаузу.

     Не всім домогосподаркам відомо, що діоксид сірки, етиленгліколь та хлор, які входять до складу засобів побутової дезінфекції — це бойові отруйні речовини у військовій промисловості. На підприємствах, що виробляють ці миючі засоби, працівники одягають захисний одяг і респіратори!!! На упаковці засобів вказується звичайно не просто хлор, а хлорвсмісткі сполуки, які є активною діючою речовиною, наприклад sodium hypochlorite (гіпохлорит натрію) або просто hypochlorite (гіпохлорит) і при використанні цієї побутової хімії також виділяється хлор.

      Ризик роздратування слизових і розвитку захворювань дихальної системи збільшується при використанні хлорвмісних засобів взимку в маленьких (ванній, туалеті), погано провітрюваних кімнатах, а також в зимових аквапарках, басейнах. Коли ви читаєте на етикетці, що засіб для посуду доглядає за руками — це чистої води рекламний трюк. Шкода від фосфатів перекриє будь вітаміни і крему в складі. Обов’язково одягайте рукавички!

     При використанні будь-яких миючих засобів (як для миття посуду, так і для прання білизни), ПАР проникають і накопичуються в організмі. Навіть 10 кратне полоскання посуду гарячою водою не звільняє її від хімічних сполук. Щоб хоч якось знизити їх шкідливий вплив, слід купувати засоби з кількістю а-ПАР не більше 5%.

      Звісно, у сучасному світі та швидкому ритмі життя, людина не зможе відмовитися від «магазинних» засобів побутової хімії, але намагатися обирати серед безлічі – найкраще та не намагатися економити  на своєму здоров’ї  повинно стати «золотим» правилом для кожного. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

     1. Актуальність безпеки побутової хімії для Людини і Природи [Електронний ресурс] // ЕКОМАГ. – Режим доступу: http://ekomag.te.ua/index_artic5.php.

     2. Безпечна побутова хімія для Вас і Природи [Електронний ресурс] // ECO. Lviv.ua. – Режим доступу: http://www.eco.lviv.ua.

     3. Браун Т., Лемей Г. Ю. Химия — в центре наук. — М. : Мир, 2003.  —    517 с.

     4. Бытовая химия 1 и 2 ч. [Електронний ресурс] // YouTube. – Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=pNPdecDI3sM.

     5. Вред стиральных порошков на здоровье и окружающую среду І и ІІ ч. [Електронний ресурс] // YouTube. – Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=UeDsNJhlT80.

     6. Далев П., Прангова Л. Химия на каждом шагу. — Львов : Свит, 1990. — 224 с.

     7. Захистіть себе та свою родину – використовуйте побутову не хімію!!! [Електронний ресурс] // eco.ternopil.ua. – Режим доступу:http://www.eco.ternopil.ua/statti/44-bezfosfatni-poroshky/109-zahystit-sebe.html. - 

     8. Крамаренко В. П. Токсикологічна хімія. — К. : Вища школа, 1995. — С. 135-139.

     9. Коломіна О. Ю. Миючі засоби. Мило та його хімічні властивості // Видавництво «Основа». Науково-методичний журнал. Хімія. — 2013. — № 8 (284), квітень. — С. 16.

     10. Мильні горіхи [Електронний ресурс] // Helaplant. – Режим доступу: http://www.soapnuts.com.ua.

     11. Негативний вплив побутової хімії та шкідливих речовин на людину у приміщеннях [Електронний ресурс] // Архів рефератів на українській мові. – Режим доступу: http://ukrref.com.ua/?id=MjQxMg%3D%3D. .

     12. Обираємо безпечні миючі засоби в Україні [Електронний ресурс] // Зелена Хвиля. – Режим доступу: http://ecoclubua.com/2010/07/safe-cleaning/. .

     13. Про шкідливість побутової хімії на каналі СТБ [Електронний ресурс] // YouTube. – Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=BAXa6aIS6JI..

     14. Пральні порошки шкодять здоров'ю [Електронний ресурс] // УНІАН здоров’я. – Режим доступу: http://health.unian.net/ukr/detail/204954. -

     15. Среда обитания. Бытовая химия часть 1-5[Електронний ресурс] // YouTube. – Режим доступу:http://www.youtube.com/watch?v=EaFepV4lMYc. .

     16. Як вибрати нетоксичну побутову хімію? [Електронний ресурс] // Екологія життя. – Режим доступу: http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/yak-vibrati-netoksichnu-pobutovu-kh-m-yu

     17. Герцвольф Ю. Як зберегти здоров'я свого дому? [Електронний ресурс] // Дім та сім'я. – Режим доступу: http://homelifes.ru/page/jak-zberegti-zdorovja-svogo-domu.