Лозуватської сільської ради
Урок - проблемний стіл
Вчитель
Валецька Сніжана Олександрівна
смт Христофорівка
Урок – проблемний стіл на тему: «У чому виявилася ідея самопожертви у творі Григора Тютюнника« Климко»?
Мета: сприяти розвитку в учнів прагнення до самоосвіти, до пошуку форм діяльності; розширенню й поглибленню знань з теми уроку; формувати вміння оцінювати поведінку і вчинки героїв твору; виховувати риси чуйності, доброти, щирості.
Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.
Обладнання: портрет автора, схеми-опори, ілюстрації до твору , презентація «Діти війни».
Ідеалом для мене завжди були і залишаються доброта і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах.
Григір Тютюнник
Структура уроку
знати:
|
вміти: * аналізувати повість; * давати власну оцінку вчинкам героя; * висловлювати особисте ставлення до прочитаного.
|
Сьогодні на уроці ми поговоримо про доброту, самовідданість, милосердя – провідні мотиви творчості видатного українського письменника Г. Тютюнника. Він завжди передавав на папері те, чим повнилося серце, що його хвилювало. Можна впевнено говорити, що він жив, як писав, а писав, як жив. Отже, основним проблемним запитанням нашого уроку є з'ясування ідеї самопожертви головного героя твору «Климко».
(Журналісти формулюють запитання пов'язані з біографічними відомостями автора).
- Які враження про дитинство виніс Григір Тютюнник?
- Розкажіть про поневіряння Г. Тютюнника після закінчення технікуму?
- Що Ви знаєте про батька й діда письменника?
- Що Ви довідалися про ставлення Г. Тютюнника до присудженої йому премії?
- Як треба розуміти вислів письменника: «Справедливість приходить лише на поминки»?
Повість «Климко» переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна застала Г. Тютюнника на Донбасі, а голод змусив його повернутися на Полтавщину до матері. Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хронічки життя письменника. Герой повісті не йде на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її та врятувати від голоду улюблену вчительку і себе з другом. Однак в основі твору – враження від того пам'ятного походу дитини тяжкими дорогами війни. У 70-х р.. побачила світ повість «Климко». За книгу «Климко» у лютому 1980р. Г. Тютюннику присуджено премію імені Л. Українки.
? Проблема Чому цю повість він вважав найдорожчою для себе?
(Учні складають сенкант за схемою-опорою)
Війна
страхітлива, безжалісна.
Нищить, руйнує, вбиває.
Загроза для всього людства.
Смерть.
Алгоритм роботи:
Відповіді:
(складання схеми-опори)
Прототип
(прообраз)
реальна людина, зовнішність, характер |
життєві події, вчинки якої автор описав, створюючи літературний образ
|
? Проблема Чи можна маленького Григора вважати прототипом Климка?
Климко
вольовий, винахідливий.
Працює, допомагає,співчуває.
Не цінує власного життя.
Сирота.
I-II рівень Сформулюйте основні сюжетні лінії твору. - Климко і дядько Кирило. - Тітка Мотя і Климко. - Климко і Зульфат. - Дідусь Гордєєв і вчителька. - Климко, швець і дівчина. |
III-IVрівень Складіть схему-опору. Повість – великий за обсягом прозовий твір, в якому доля однієї людини пов'язана з багатьма іншими
|
В чому виявилася ідея самопожертви у творі Г. Тютюнника «Климко»?
Iетап – я вважаю, що Климко завжди жертвував своїм життям за для інших.
II етап – тому, що він був благородною чуйною дитиною.
IIIетап – наприклад він допоміг своїй вчительці…
IV етап – отже, таким чином маленький одинадцятилітній сирота ціною власного життя намагався допомагати дорослим людям.
Климко:Знаєш, щоя придумав, Зуль? Я піду по сіль.
(Зульфатстоїтьзадумавсятрохи дивиться вбік, потімрозвертається)
Зульфат: Куди?
Климко: У Слов’янськ. Чув, як отоймурлобородатий на базаріказав?: „Сіль - слов’янськабіла”. А це ж недалеко. Дядя Кирилотуди часто ешелониводив. Уранціпоїхав – увечерівже дома... Що, що в нас картоплі є Трохим... та сала. Цьогохочби на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчівнаміняємо по дорозі назад, молоко, може...
Зульфат: Сам не підеш. Я теж з тобою.
Климко: А по молоко в Лобову? А дома, з малими, хто буде, з дідусем? А з НаталеюМиколаївною? Обіцялипомагати, а самі втекли. Та тебе й не, пустять. А мене держати – ні – кому.
Зульфат: Не пустять. Правда...... Завтра йтимеш?
Климко: Так, вдосвіта, покищеспатимуть. А типотімрозповісиНаталіїМиколаївні, куди я подався.
Автор:ЗульфатміцновхопивКлимказаплечі, притяг до себе і довго держав так. Потім сказав.
Зульфат:Хочеш, я тобііталійськийкинджал на дорогу дам? Хочеш?
Климко:Поцупив?
Зульфат:Ні. Виміняв за четверо яєць. Вони за їжу і карабінипроміняли б! Я знаю.
Климко: Не треба кинджала. Так піду. Хто мене займе?
Автор: Климко прокинувсядуже рано. Міжкучугурамищетільки почало сіріти. Климко тихо підсипав у „буржуйку” вугілля (він і вночі вставав підсипати, як звик те робити, ще живучи в бараці з дядькомКирилом), узявчистийзошит, олівець і написав: „Наталю Миколаївно! Я пішов. Зульфат вам усерозкаже. Я скоро вернуся. Клим.”
IV.Узагальнення і систематизація понять
1. «Климко» - це розповідь… пробідного хлопчика-сироту.
- Як жилося дітям під час Великої Вітчизняної війни?
(Звучить пісня Тамари Гвердцителі «Діти війни»)
- Що вам допоміг з'ясувати сьогоднішній урок?
- Що з уроку ви взяли для себе?
- Виразіть свій настрій одним словом (іменником, прикметником).
- Сьогодні багато хто з вас відкрив для себе найпотаємніші глибини душі маленького Климка, який для багатьох читачів став ідеалом людини. Скільки разів він йшов на самопожертву, щоб допомогти дорослим людям у тяжку хвилину. Маленький лицар ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею – адже йшла війна. Його вело дорогою милосердя та співчуття.
I група: складіть кросворд за змістом повісті «Климко».
II група: напишіть літературний диктант за творчістю Г. Тютюнника.
III група: підготуйте твір на тему «Не будь байдужим до горя інших».