Моє право – життя!
У мене є право на життя. Я думаю, що цю думку можна вважати аксіомою, тому що вона є точкою початку роздумів та аргументів. Із цього факту випливають усі інші права людини. «Чому?» - запитаєте ви. А що таке життя у вашому розумінні? Я вважаю, це в першу чергу безоплатна кваліфікована медична допомога, безпечні умови для життя та здорового розвитку. Дійсно, без вчасної якісної консультації лікаря ми не змогли б повноцінно прожити. А не маючи безпеки та здорового розвитку просто існували б у постійному емоційному напруженні, яке нас виснажувало.
Ми маємо право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного й соціального розвитку. Тут теж я повністю згодна. Оскільки особа, яка деградує, не може бути людиною… Категорії, перераховані в цьому пункті прав, теж є елементарними показниками життя. Кожний повинен мати можливість розвиватися. Звідси випливає наступне право: отримати освіту та перспективу працевлаштуватися. Ми зараз оперуємо поняттями, які тісно між собою взаємопов’язані. Тому, здобувши улюблену професію, людина матиме достатній дохід, який дозволятиме їй підвищувати свою кваліфікацію, відвідувати культурні заходи, збагачуватися духовно, реалізуватися в суспільстві, фізично міцнішати.
А чи будемо ми по-справжньому щасливими, якщо матимемо усе вище перераховане, але будемо позбавлені можливості вільно висловлювати думку? Теж ні. Тому що це право гарантує безпосереднє самовираження особистості в суспільстві. Ми ж не бездушні роботи, а унікальні індивідууми!
Чи можна уявити справжнє життя людини без права на свободу, особисту недоторканність та захист гідності? Звичайно ні. Перебування в неволі чи під чиїмось гнітом – гірше смерті. Це просто безлике існування. А приниження самоповаги – ранить болючіше зброї.
І звичайно кожен з нас має право на сім’ю та житло. Ні для кого не секрет, що людина – істота соціальна. Ми народжуємося в родині, а потім створюємо свою. Я думаю, зі мною погодиться більшість, найцінніше, що у нас є – це наші рідні!
Ми з вами проаналізували основні права людини та дійшли висновку, що наша думка, сформована на початку - аксіома. Поняття «життя» містить у собі ті гарантії, які дає нам держава. Тобто, можна пам’ятати лише перший пункт - «право на життя», а всі інші - це уточнення та своєрідна «розшифровка» нашої основної преференції… Латинське прислів’я говорить: «Право створено на користь людству». Я з цим повністю погоджуюсь. Адже без нього у світі панував би хаос.