"У світі цікавих передбачень. Тварини-синоптики"

Автор: Коренюк Світлана Анатоліївна, вчитель ОЗО Богуславського академічного ліцею №1 Тварини-синоптики“У світі цікавих передбачень”

Коренюк Природні умови та їх зміни впливають на поведінку тварин та рослин: вони відчувають різні атмосферні явища (зміни атмосферного тиску, вологості повітря, температури, яскравості сонячного світла тощо) ще до того, як їх помітить людина.

Кінь хропе – на негоду, фиркає – на тепло, трусить головою й задирає її догори – на дощ, лягає на землю влітку – буде негода, взимку – сніг. У який бік спиною лягають тварини, звідти і вітер буде. Якщо худоба до купи збирається, піде дощ.

Коренюк. Корова на землі лежить – на теплу погоду. Худоба мало п’є води і вдень спить – на дощ.

Свиня чухається – на тепло, вищить – на негоду.

Собака качається по землі – на дощ або сніг, лежить клубком – на холод, простягненим – на тепло.

Кішка лежить клубком – на мороз, качається – на гарну погоду, міцно спить – на тепло, шкребе пазурами стіну – на негоду.

Навесні довго не линяють зайці – чекай продовження холодної погоди.

Кроти вилазять з-під землі – чекай дощу. Вхід до кротячої нори з півночі – чекай теплої зими, з півдня – холодної, зі сходу – сухої, із заходу – вологої. Бабак свистить – на переміну погоди.

У Японії розводять в акваріумах рибок, котрі поведінкою провіщають наближення шторму. Риба голець, коли ясно, лежить на дні, з наближенням негоди починає метушитися в акваріумі.

Медуза та деякі морські водорості перед штормом спускаються на дно. Краби зариваються в пісок.

У посушливий період риба у водоймах перестає клювати – перед дощем. Якщо раки на берег виходять – на негоду.

За кілька днів до землетрусу змії та ящірки вилазять з нір.

Особливо чутливі до поганих змін комахи. Природно, що комахи змушені бути своєрідними синоптиками: їх існування залежить від умов навколишнього середовища, від температури, вологості повітря тощо.

Здатність мурашок, бджіл, жуків точно “передбачити” погодні зміни рятує їх від загибелі. Наприклад, підмічено, що коли жуки-гнойовики літають низько – на гарну погоду. Вони помиляються рідше, ніж барометри. Чим більші під осінь мурашники – тим суворіша зима.

Про рівень вологості повітря можна судити, наприклад, стежачи за польотом комах. У вологу погоду вони літають низько, бо крильця, а також волосинки на тільцях, зволожуючись, важчають. Тому ластівки, полюють на комах, понад самісінькою землею.

Павук (боїться сирості та спеки) полює вранці чи в спеку – буде гроза: “хижак” заготовляє харчі на негоду. Якщо ж павук полює ввечері – дощу не буде. Восени у повітрі літає павутиння, воно повільно сідає на дерева, на рослинність. Це ознака теплої й погожої осені. Багато павутини тчуть павуки у спекотний літній полудень, то, мабуть, на грозу та вітер.

Рано восени почнуть линяти кури – зима буде теплою; птахи в’ють гнізда на сонячному боці дерева – літо буде холодне.

Білка робить великий запас горіхів – буде холодна зима.

Коренюк. Зміни погоди позначаються на строках пташиних перельотів – від цього залежить, якою буде зима – ранньою чи пізньою.

Якщо синиці, сороки, сойки влітку рано вмощуються на ночівлю, слід чекати холодної осені. Регулярне кування зозулі віщує теплу погоду. Взагалі, птахи змінюють свій спів перед зміною погоди. Зяблик, наприклад, дзвінко співає ясного дня, перед негодою – квилить; іволга, коли і ясно, і тепло, виспівує, немов на флейті виграє. Перед сніговицею галки та ворони голосно крячуть.