Учитель, перед іменем твоїм…

«Учитель, перед іменем твоїм…»

Сценарій до Дня вчителя

 

Підготувала: Кучеровська Н.Я. вчитель музичного мистецтва «ОЗСО Жидичинський ліцей»

 

Звучить тиха музика пісні «Учительська доля».

На сцені 6 ведучих.

 

1-й ведучий. Там, де в кожнім слові рух  і дія,

      Де жадання, прагнення удаль,

2-й ведучий. Там, де сива казка молодіє

      Й новий гарт приймає стрімко сталь,

3-й ведучий. Народилось це прекрасне свято,

4-й ведучий. Закружляло вихором тепла,

5-й ведучий. Землю облетіло, щоб сказати:

Разом.     «Вчительству вкраїнському хвала!»

Ведучий 6. Скільки б не судилося страждати,

  Всеодно благословлю завжди

  Мить, коли учитель-математик

Каже: «Піднімайсь! До дошки йди!».

1-й ведучий. Мить, коли окрилений філолог

      Прорікає: «Пишемо диктант!».

      А рішучий завуч б’є на сполох:

      «Кинь шпаргалку! Розвивай талант!».

2-й ведучий. Мить, коли усміхнений директор

      На контрольну радісно спішить,

      А галантний дядечко-інспектор

      Документи в папках потрошить!

3-й ведучий. Коли тести пропонує фізик,

4-й ведучий. Музикант настроює рояль,

5-й ведучий. Як біолог марно сушить мізок,

6-й ведучий. А географ дує, як містраль.

1-й ведучий. Як історик датами морочить,

2-й ведучий. Фізкультурник біга, як Пеле.

3-й ведучий. Зарубіжний серенади строчить,

4-й ведучий. Трудовик монтує «Шевроле»,

5-й ведучий. Як завгосп комп’ютерами марить,

6-й ведучий. Бібліограф книги роздає.

1-й ведучий. Як психолог лине поза хмари

      Щастячко шукать своє й моє.

2-й ведучий. Скільки не судилося б ходити

      В перший клас читати «Букваря».

Усі разом. Школу рідну будемо любити

           Ту, де кожна вчителька – зоря!

1-й ведучий. Суворим і ніжним,

2-й ведучий. Мудрим і чуйним, тим, у кого сивина на чолі,

3-й ведучий. Тим, хто недавно зі стін інститутських,

4-й ведучий. Тим, хто відкрив нам шляхи таємниць,

5-й ведучий. Вчить у труді здобувать перемоги.

6-й ведучий. Усім, кому горде імення «Учитель»,

Разом. Вам ми даруєм вітання свої. 

Звучить пісня «Учительська доля». Музика О.Синютіна.

 

Виходять ведучі 1, 2.

1-й ведучий. Дозвольте оголосити програму нашого свята. Повідомляємо: у кількості годин вона твердо не виражена, тарифній сітці не відповідає, і її переписувати, як то кажуть, хай вас Бог боронить, не рекомендується.

2-й ведучий. А що рекомендується?

1-й ведучий. По-перше, сміх, по-друге, гумор, по-третє, жарт, а по-четверте, веселощі.

2-й ведучий. Всім тим, хто не хоче дотримуватися цієї програми, доведеться звітуватися перед завідуючим райво, а це не те, що на нараді при директорові.

1-й ведучий. А від нас вимагається, щоб ви відпочили, щоб сили додалось, наснага і творчість не вмирали, і щоб про вас добра слава йшла.

2-й ведучий. Отож, шановні вчителі, починаємо!

1-й ведучий. Ось скажи: з чого починається театр?

2-й ведучий. З роздягальні.

1-й ведучий. А військова частина?

2-й ведучий. З контролю і пропускного пункту.

1-й ведучий. Але скажи, з чого починається школа?

2-йведучий. З дзвінка?

1-й ведучий. Ні!

2-й ведучий. З перерви?

1-й ведучий. Ні!

2-й ведучий. Ні. З директора. Не було б його, не було б і школи. З ім’ям директора нашої школи в кожному учнівському серці прокидається ніжність і гордість, і страх. Добра і здоров’я Вам, світлої долі та плідної праці на освітянській ниві. Хай Вам завжди таланить у всіх добрих починаннях. Запрошуємо до вітального слова директора школи.

 

Звучить пісня «Роса». Музика О.Злотника.

 

Виходять ведучі 3,4.

 

4-й ведучий. А зараз ми хотіли б ще раз переконатися, що наш директор – хороший керівник і не дасть потонути шкільному кораблю у вирі нашого складного життя. Капітан на кораблі завжди має незамінних помічників: механіків, юнг, матросів і т.д. І саме такими незамінними помічниками, які допомагають кораблю не збитися з курсу, є наші завучі. Під бурхливі оплески ми запрошуємо на сцену наших завучів.

3-й ведучий. Ми пропонуємо вам, шановні завучі, зіграти з нами у бліцтурнір. Ваше завдання полягає в тому, щоб швидко, коротко і без обдумування давати відповіді на поставлені вам запитання.

 Запитання:

• Якого кольору очі у нашого директора?
• Скільки поверхів має наша школа?
• У якому крилі школи розташований ваш кабінет?
• Скільки учнів навчається у нашій школі?
• Скільки потрібно віників, щоб замести шкільне подвір’я?
• Якого кольору стіни у вашому кабінеті?
• На якій вулиці стоїть наша школа?
• Яке ваше прізвище, ім’я, по батькові?
• Що таке каланхое?
• Яке ім’я у нашого завгоспа?
• Скільки вазонів у вашому кабінеті?
• Скільки вчителів працює у нашій школі?
• У кого з них найбільший педстаж?

4-й ведучий. Шановні вчителі та учні, оцініть бліцтурнір своїми бурхливими оплесками. Дякуємо за гру.

3-й ведучий. Урок – це ваша стихія, тільки тут ви почуваєтесь впевнено, добре, як риба у воді.

4-й ведучий. Всіх присутніх у залі запрошуємо на урок під назвою «Римування».

Звучить дзвінок.

3-й ведучий. Мистецтво римування зародилося ще у стародавній Греції. Вміння добирати потрібну риму свідчить про те, що людина освічена, начитана, ерудована.

4-й ведучий. Як це буде виглядати? Наприклад.

   Наша школа невеличка – (ніби в казці «Рукавичка»).

(Пропонується фраза – рима із залу)

3-й ведучий. На уроці б не сидіти – …(ми хотіли б говорити).

4-й ведучий. Я вже зовсім не дитина – … (заявила всім Ірина).

3-й ведучий. На дворі погода гарна – …(не сидіти би тут марно).

4-й ведучий. Я хотіла б почитати – …(і писати, й рахувати).

3-й ведучий. В нас сьогодні вечір в школі – …(гумору у нас доволі).

4-й ведучий. Ах ці бали, ах ці бали – …(вони нас уже дістали).

3-й ведучий. Обрали б мене президентом – то …(став би я інтелігентом).

 

4-й ведучий. Дякуємо за гру. Це все жарти, сміх. Оголошується весела перерва. (Дзвінок).

(Звучить весела мелодія, на сцені 2 учасники)

Гуморески

 Школяр каже батькові:

• Татусю, ти маєш щастя.
• Яке?
• Тобі не доведеться купувати мені нових книжок. Я залишився на другий рік.

 

 Вчитель питає учня:

• Скажи, що таке байка?
• Байка – це коли звірі між собою розмовляють. Наприклад: пташка з ослом, - от як ми з вами.

 

  -  Хто скаже, від чого роса? – питає вчитель.

• Я знаю! – піднімається Іванко, - земля крутиться так швидко, аж пітніє.

 

 Вчитель до учня:

• Ну як ти умудрився один зробити стільки помилок?
• Я не один. Мені батько допомагав.

 

 Учитель:

• Що ти знаєш про верблюда?

Учень:

• Є одно- і двогорбі верблюди.

Учитель:

• А чи є безгорбий?

Учень:

• Є, але то каліка.

 

 Учитель:

• Марусю, назви шість звірів, що живуть у Арктиці.

Учениця:

• Чотири ведмеді і два тюлені.

 

 Учитель:

• Скажи, Михасю! Як то може бути, що твій твір про собаку такий самий, як у твого брата?

Учень:

• Бо це той самий собака!

 

Звучить пісня О.Злотника «Новенька» .

5-й ведучий. Час змінює все, що оточує нас із вами, та серед багатьох незмінних величин є одна найважливіша, найверховніша – Людина.

6-й ведучий. Довга її життєва дорога – нетривка і мінлива, але де б вона не була, їй неодмінно теплим і рідним вогником буде світити дитинство.

5-й ведучий. Тож повернемось, шановні вчителі, у світ вашого дитинства і відкриємо маленькі таємниці.

Виходять з іграшками малі діти, звучить легка музика.

1-й учень. Коли вчителі були маленькими, вони були такими ж неслухняними, як і ми.

2-й учень. Коли вчителі були маленькими, вони були дуже допитливими.

3-й учень. Коли вчителі були маленькими, вони любили подорожувати.

4-йучень. Коли вчителі були маленькими, вони часто дивували дорослих.

5-й учень. Коли вчителі були маленькими, вони були справжніми артистами.

6-й учень. Коли вчителі були маленькими, вони садовили ляльок за парти і вчили їх писати та читати.

6-й ведучий. Підходить до дітей. Коли вчителі наших учителів були маленькими, вони хотіли швидше вирости, стати вчителями і навчити нових учителів, їм це вдалося, і тепер тут сидять учителі тих учителів, що колись були маленькими. Ось така заплутана історія.

Слайди із дитинства вчителів.

 

Пісня «Місто дивина», музика О.Злотника.

 

(Звучить ніжна мелодія, під музику ведучі говорять слова)

 

5-й ведучий. Учитель… Він – артист, але його слухачі і глядачі не аплодують йому. Він – скульптор, але його праці ніхто не бачить. Він – лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування.

6-й ведучий. Піаніст у день концерту часом не їсть, майже не говорить – сконцентровується. Хірург перед операцією довго миє руки – збирається з силами і духом. У педагога немає і цих рятувальних коротких процедур – він повинен бути готовим до уроку, тільки-но почувши дзвінок.

5-й ведучий. Йому, ніби актору за кулісами, кричать: «Ваш вихід! На сцену!». І він входить у світло тридцяти двох ліхтарів дитячих очей, і їх промені пронизують його наскрізь.

 

Читець 1. Володимир Коломієць, вірш «Стежка в школу».

Прислів’я каже: сад не дасть врожаю,

Як добре не подбає садівник.

Без коваля залізо поржавіє,

Мечем само не зробиться повік.

Щодня твій труд ущербний – не ущербний,

Хоч,звісно,  має смак досад.

Учителю! Такі шляхи простерлись…

Таких змагань незборимий лад!

Непросто роздаровувати себе,

Від того стаючи іще багатшим.

Шукач невтомний, до яких небес

Жагу знання ти розпалив – багаттям!

Володарю майбутнього, у часі

Летиш – мети яскравої крильми,

Щоб Іванки, і Ганнусі, й Юрасі

Зростали гідно – справжніми людьми.

Щоб не забули, хто вони і звідки,

Щоб од зірок верталися назад…

Зі стежки в школу так далеко видно.

Твоя турбота – цей людинний сад.

 

Звучить пісня «Щастя тобі вчителько».

 

Звучить пісня «Вчительчин вальс».

 

Виходять 6 ведучих. Звучить мелодія.

1-й ведучий. Любі наші наставники! Обіцяємо вам бути гідними вашої мудрості, старатимемося надалі дарувати вам тільки радість.

2-й ведучий. Чим за турботу вашу віддячимо?

3-й ведучий. Тим, що зробимо!

4-й ведучий. Тим, що побачимо!

5-й ведучий. Тим, що збудуємо!

6-й ведучий. Тим, що розоремо!

1-й ведучий. Тим, що омріємо!

2-й ведучий. Тим, що поборемо!

3-й ведучий. Тим, що засіємо!

4-й ведучий. Тим, що відкриємо!

Всі. Тим, що на краще змінити зуміємо!

5-й ведучий. Любі наші наставники! У цей святковий день ми особливо болісно відчуваємо, як безжально плине час, усвідомлюємо, наскільки важко вам торкатися жорсткою правдою наших сердець, розуміємо, як нелегко часом знайти з нами спільну мову.

6-й ведучий. Але саме сьогодні ми можемо дозволити собі висловити наше давнє і сокровенне прохання.

1-й ведучий. Дорогі вчителі! Любіть нас такими, якими ми є!

2-й ведучий. Недовченими і заученими!

3-й ведучий. Веселими і засмученими!

4-й ведучий. Окриленими і замученими!

5-й ведучий. Ледачкуватими і непередбачуваними!

6-й ведучий. Непрощеними і пробаченими!

1-й ведучий. Словом, любіть нас так, як ми вас любимо!

Всі. Ми вас любимо!

 

Виходять вчителі і діти

1-й учитель. Учителі виховують ціле покоління – виховують майбутнє України. Професія «вчитель» - це дар Божий. Вчительська професія складна контрастами. Кожному хорошому вчителю знайомі сльози радості від душевного резонансу з учнями, від їхньої вдячності.

2-й учитель. Але знайомий і біль розчарувань від недовіри, нерозуміння, невдячності. І треба мати щире серце, оптимізм, почуття відповідальності за майбутнє свого суспільства, велику любов до дітей, щоб, долаючи негаразди, розчарування, йти до школи з теплою усмішкою, з вірою у своїх колег, учнів, у світле майбутнє України.

3-й учитель. Дорогі вчителі! Які ми щасливі! Правда? Адже ми обрані Богом віддати все, що маємо, чистим юним душам: знання, мудрість, серце. Бо лиш одна професія на землі від Бога – вчительська, а решта вже бере початок в школі, у мудрого вчителя.

4-й учитель. Праця вчителя…

Чим вона міряна?

Кіловатами, метрами, тоннами?

З еталоном яким вона звірена?

Може тими ночами безсонними,

Що над стосами зошитів схилені,

Що сніжинками в коси вплітаються?

Чи уроками, що не змарновані,

Й учням в серце зорею вкресаються.

Праця вчителя…

Чим вона міряна?

5-й учитель. Щоб доля вчителя збулася, треба дотримуватися певних заповідей. Науково їх не пояснити. Треба просто вірити в них і дотримуватися їх.

Діти тримають заповіді в руках

Вчитель. І заповідь – вірте в дитину. Вірити треба навіть тоді, коли опускаються руки, коли зробив усе, а нічого не виходить. Пам’ятайте, що доля дитини залежить тільки від вас…

Вчитель. ІІ заповідь – вірте в себе. Я вчитель, я вихователь, я фахівець. Якщо не я, то хто ж допоможе дитині? Якщо вірити в себе, обов’язково знайдете вихід із будь-якого становища…

Вчитель. ІІІ заповідь – вірте в науку. Педагогіка – велика наука, можливо, найважливіша зі всіх наук!

6-й учитель. Учительська доля барвистіша, ніж саме життя. Є в ній усе: сльози радості й гіркота невдач, найвищі злети духу – аж до запаморочення від висоти, і сірий туман буденності, свіжий рожевий вітер змін і тягуче відчуття застою.

7-й учитель. Але є дні, такі як сьогодні, коли все найтепліше, наймудріше та найяскравіше в учительській професії збирає в тепле дружнє коло вчителів, учнів, батьків. Це є хвилини великої людської любові й душевного натхнення. Нехай вони забринять у кожній душі і зігріють теплом нашу школу, їхніх жителів – учнів та вчителів

 

Хвилина мовчання.

Пісня у виконанні вчителів «Учительська доля»

 

     Учительська доля

Слова: заслуженої учительки України

 О.Г.Ковальчук

Музика: випускника школи О.С.Гонтаря

Учительська доля – то сад у цвіту,

То мрії світання край житнього поля:

І воїнська вірність на дальнім посту –

Учительська доля, учительська доля.

Учительська доля – щаслива сльоза.

І прагнення світ своїм серцем обняти,

Останній дзвінок, як травнева гроза,

Й покликання в небо, до злету, орлята.

Учительська доля – думок гіркота,

Суворої совісті вирок нещадний,

Коли поступається злу доброта,

А кривда замулює витоки правди.

Учительська доля – висока зоря,

Засвічена серцем, любов’ю зігріта,

Хоч нас і не буде, - у сяйві добра

Вона пломенітиме вічно над світом.