"Учителю! Школа - це ти!"
Урочистий захід проведення Свята вчителя: Мандрівка школою
( відеопрезентація та поздоровлення від всіх класів),Якось наснилося...
( учительський сон)
Презентація
Жовтневі квітнуть небеса,
Гаптує лист мережний осінь,
А сонце, щиро посміхнувшись,
Голубить тиху, срібну просінь.
Сьогодні якось особливо
Дзвіночок кличе срібнозвучний.
В осінній день усмішок повно,
Видзвонює врочисто й гучно
Кожного дня нам яскраво світить сонце. Воно пестить нас своїм теплом, купає в рясному промінні, що трепетно опускається на землю і ніжно її голубить.
Ті ясні промені освічують наші дороги знань – це вчителі. Для нас Вони назавжди залишаться сонцем, до якого, завдяки якому багатіють наші знання. тягнуться юні голови, сонцем, якому радіє все на світі, сонцем, завдяки якому росте усе живе на планеті
- Тим, хто пізнати добро допоміг,
- Тим, хто відкрив для нас тайни доріг,
- Тим, хто нам крила дарує щодня,
- Тим, хто відкрив нам жагу пізнання
- Тим, чия праця важка, непроста,
- Тим, чиє слово добром пророста,
- Тим, хто відкрив нам науки світання
- Наші святкові і щирі вітання!
Дорогі вчителі! Ми не даруємо Вам золота, бо воно постійно з Вами, золото – це Ваші вихованці, оскільки через любов до них Ви обрали цю професію. Вони бувають і працелюбні, і ліниві, і цілеспрямовані, і бешкетні, і надійні, і байдужі… та всі вони Ваші!
Ваші квіти, що плекаєте та ростите Ви протягом багатьох років, поливаєте своїми знаннями, наділяєте їх тим, що є у Ваших серцях та душах, віддаєте останні сили, недосипаєте ночей, аби донести в молоді гарячі серця добре та вічне.
У першу неділю жовтня, у вас професійне свято
Сюди ми прийшли сьогодні, сердечно Вас привітати.
Учитель – це наша совість, взірець у житті єдиний
Без нього життєва повість , не пишеться у людини.
Немає свого він часу, життя його – тільки школа
Учитель – це дружні класи , із радощами і болем.
Від перших навчальних кроків, до випуску й атестатів,
Одинадцять довгих років, для нас ви – як мами й тати .
Сьогодні – усе для вас.
Все для вас – і порив високий,
І тяжіння, і поклик землі,
І не втомленість, і неспокій –
Все для вас! Все для вас, вчителі
Учителю наш! На життєвій дорозі
Хай щастя завжди супроводжує Вас,
Хай радість чекає уже на порозі,
Хай всі починання у добрий лиш час.
В день вчителя ми вам вклоняємось низько,
І щире спасибі ми кажемо вам,
Душею ви з нами, ви поряд, ви близько,
Знання ви і серце даруєте нам!
Про вчителів є думка особлива:
Завжди такі розумні і красиві,
Такі начитані, і все на світі знають,
І терпеливо, мудро нас навчають!
У День всесвітній вчителям пошана,
Хай сила ваша буде нездоланна,
Хай люблять, поважають дуже діти,
Дарують вам і усмішки, і квіти!
Нехай колеги люблять і цінують,
Художники портрети намалюють,
А композитори пісні про вас складають,
І співаки вам пісню заспівають!
ПІСНЯ «Сонечко встає»
Існує притча. Коли народжується дитина, Господь благословляє її у білий світ своєю рукою. Покладе на голову – мудрою буде, на серце – милосердною, на руки – майстром слова діла. А цій людині Господь одночасно поклав на голову, серце, руки. Ім’я цієї людини – Вчитель
Блаженний день, коли зробив ти вибір
Служінню дітям присвятить себе:
Нагодувати їх духовним хлібом,
Зерно в душі посіяти святе.
Підручники, конспекти і малюнки,
Журнали, списки, бесіди, батьки,
Проблеми, навантаження, стосунки,
Сміливі мрії й перші помилки —
Учительським все серцем пережито
У мріях, у думках, у почуттях
І Господу розказано в молитвах,
І все це стало напрямом життя.
Дитяче серце — у твоїх долонях,
Допитливе, відкрите і просте,
Тобі довірив Бог його наповнить
Святим зерном, що згодом проросте.
І стане нивою зеленою з роками,
І принесе багатий урожай!
Ти сій і там, де не земля, а камінь,
Сій щедро і тоді, коли буває жаль.
Твої усі недоспанії ночі —
Це кожної дитини майбуття.
Коли на тебе схожим бути хтось захоче
Ти недарма прожив своє життя.
Якщо ти ще не бачиш результатів,
То май тверду у серці віру в те,
Що Бог завжди буде благословляти
Усе те добре, що посіяв ти в дітей.
Живи, як вчиш, учи, як Боже Слово,
Люби свій труд, як найцінніший дар,
Ти для дітей — як зірка світанкова,
Вони для тебе — як святий нектар.
І ти не маєш права не радіти,
Не бути вдячним Богу без кінця,
Що присвятив себе служінню дітям
Єдиного Небесного Отця.
ПІСНЯ
В цей осінній святковий день ми проведемо для вас вітальний інтегрований урок з різними формами навчальної і виховної роботи. Побудьте декілька хвилин терплячими і слухняними , врівноваженими і привітними , усміхненими і радісними , люблячими і уважними учнями. І як заведено у вас спочатку оголосимо тему і мету цього уроку.
Отже, тема уроку звучить так: „Учителю! Школа – це ти!”.
Мета уроку: у доступній формі донести до свідомості учителя те, що він Учитель з великої букви. Продовжувати розвивати слух і терпіння. Формувати загальнонавчальні навички. Розвивати уміння правильного відпочинку. Засвоїти правила техніки безпеки при виконанні колективної усмішки. Виховувати почуття любові та поваги до себе, як до своїх учнів.
Земля без праці щедро не зародить,
Порожні зерна в колос не підуть.
І сонце гордо тільки там лиш сходить,
Де мудрі вчителі дітей ведуть.
Учителю! Важка твоя робота.
Орати й сіяти, полоти бур’яни.
Та урожай побачити охота –
Яка ж людина піде у світи?
Дитина йде до школи – чисте поле:
Посій що хочеш – виросте усе.
Укинеш зерна злоби – зійдуть болем
І вітер їх далеко рознесе…
Добра зернятка дуже вже дрібненькі,
І сходять довго – треба їх глядіть.
Але якщо зійдуть в малих серденьках,
Не страшно тих дітей у світ пустить
То хто ж вони, відважні педагоги,
Що вибрали професію святу?
Вони ступили на важку дорогу,
Вони щодня в майстерності ростуть.
Макети дивні роблять і співають,
І шиють одяг, і печуть торти,
Картини пречудові вишивають
І вміють влучну відповідь знайти,
І жарти сиплять, і частують медом,
Моделі запускають літаків –
Учителю усе уміти треба,
Бо він – творець дитячої душі.
Художник голки, пензля а чи слова,
Професор такту, майстер до сердець.
Освітлює знанням усе довкола.
Учитель – то достойний знань вінець
«Мандрівка школою» відеопривітання від всіх учнів школи
Не кожен вчитель може бути Вчителем
Таким, щоби надовго, назавжди.
Таким, щоб називали не мучителем,
Не покровителем жорстокої доби.
Щоб згадували не лише із примусу,
Щоб пам’ять образ берегла, як скарб.
Щоби листи (хай навіть не написані!)
Хотілось надіслати хоч в думках.
Не кожен вчитель може бути Вчителем.
Дорога в серце – шлях не із легких.
Дитячі душі, вчасно не прочитані,
Як викинуті на смітник книжки.
Не кожен вчитель може бути Вчителем,
Бо різні нам Господь таланти дав.
Щоб Учень хоч би раз в житті молитвою
Про справжнього Учителя згадав.
Пісня і відео про тих, кого нема
Пісне, обірви свою трель на пів звуку,
Ти, час, на коротку хвилину спинись.
Згадаймо під серцем розмірений стукіт.
Всіх тих, що живими ми знали коли
Вони не зайдуть усміхаючись в класи,
Їх смерть невблаганна забрала від нас.
Хоч їх не повернеш – навіки прекрасні
Їх душі у пам’яті нашій і в наших серцях.
Давайте разом вшануємо хвилиною мовчання тих, хто відійшов у вічність.
Дзвенить дзвінок. Учитель в клас крокує
З журналом під рукою на урок.
Любові в його серці не бракує
Для тих очей дитячих, як зірок,
Що з свого світу в душу заглядають,
Чекаючи уваги й теплоти.
Й на те, про що очей зірки питають,
Учитель має честь відповісти!
Що ж можемо в святковій ейфорії
Учителям сказати щиро знов?
Спасибі за дитячі світлі мрії!
Подяка вам, шановні, за любов!
Учитель може бути різним:
Серйозним, іноді – не дуже.
Суворим. Строгим. Навіть грізним.
…Лише не був би він байдужим.
Повинен вміти жартувати.
Буває, щось і призабути.
Звичайно, що багато знати.
…Жорстоким він не може бути.
І толерантним дипломатом,
Культурним, ввічливим і чемним.
Учитель може бути святом,
Щоб не було життя буденним.
Учитель може бути другом,
Для когось – мамою чи татом.
Та щоб не говорив він сухо
І не почув услід: «Диктатор»…
Учитель може бути різним.
Іти у ногу з сьогоденням.
Та лиш зі справжньої любові
Розквітне творчості натхнення.
Презентація
Шановні вчителі! Ми пропонуємо вам невеличке дослідження, де кожен з вас зможе себе побачити чи уявити. Отож, 9 казкових героїв, яких можна зустріти у школах
Вчителька-Попелюшка Старанний професіонал. Завжди підміняє інших вчителів, допомагає молоді, сумлінно виконує всі накази. Директор школи її чомусь не помічає, заохочує інших. У Попелюшки завжди купа справ — і на вечір, і на вихідні. Потрібно «на рік кави намолоти, зошити трьох класів перевірити». Не має меж між роботою та домом. Відірвати Попелюшку на вікенд від шкільних справ і змусити жити особистим життям зможе лише справжній Принц. І хоч з принцами тепер важкувато, але ми віримо, що ваші вірні супутники життя носять вас на руках
Вчитель-Колобок Не дуже шанований у колективі, але досвідчений вчитель. Не бере на себе відповідальності, легко уникає конфліктів, жартома ухиляється від додаткового навантаження. Ніде довго не затримується, бо шукає кращих умов праці. Тож у нього за плечима величезний перелік місць роботи. Його гасло: «Я з гімназії пішов, із сусідньої школи втік, а від вас тим паче звільнюся».
Вчителька – Белль. Чарівна жінка літнього віку. Перевиховання — її улюблена справа. Тож постійно займається «чудовиськами». Інколи ці «чудовиська» перетворюються на пристойних юнаків, але не так часто, як вона мріє. Загалом вона — сильна жінка і не звикла проливати сльози (а саме це, за казкою, знімає чари). У нас – не плачуть!!! Хоч і бешкетників у нас не бракує, та чудова дирекція з усіма раду дає.
Вчителька — Снігова Королева. Учні ціпеніють від одного її погляду. Сувора, але справедлива. Гарний предметник. Але методи в неї застарілі. Запізнився? Суперечив вчителеві? Залишайся після уроків та пиши сто разів слово «Вічність» або фразу «Я більше не буду». Змушує навчатися школярів, тому керівництво її цінує за гарну навчальну успішність. Але і дітей, і їхніх батьків дещо пробирає холодом. Недарма в її льодовому палаці рідко побачиш батьків. Утім, кмітливі хлопчики можуть стати її улюбленцями, яким вона чимало пробачає.
Вчителька — Маленька Розбійниця Молода вчителька, сповнена ентузіазму та віри в сучасні методики. Усе робить на свій лад, дуже креативна. Не любить сидіти в класі: то проводить уроки просто неба, то влаштовує екскурсії. Дітям з нею дуже цікаво. Індивідуалістка, єдиний колектив, з яким добре співпрацює, — дитячий. Не завжди погоджує свої нововведення. Керівництво хапається за голову від її ініціатив, конфліктів з колегами та безладу в документації. Ну що сказати, всі були молодими і всі , мабуть, так грішили.
Вчитель — Кіт Баюн. Дуже любить поговорити. Щось постійно розповідає. Іде направо біля дошки — теорію пояснює, іде наліво — власний життєвий досвід згадує. Говорить дещо монотонним голосом, схожим на муркотіння. Щоправда, учням не дуже зрозуміло, та ніхто не перепитує. Диспути та бесіди не вітає. Навіть під час опитування договорює відповідь за школярем. Мирна, терпляча людина, але коли дуже довести — «голову відірве». Завжди знає, навіть у молоді роки, скільки йому ще залишилося «намуркотіти» до пенсії.
Вчителька — Спляча Красуня. Плюс: вона молода і приваблива. Мінус: вона завжди занурена у власні справи. Щось пише за столом, розсилає «смски», розмірковує. Вона нещодавно була студенткою, «відсиджувала» пари. А нині так само «відсиджує» уроки. Водночас учням задає на уроці читати параграфи, виконувати вправи від і до. Тож дисципліна в класі — на нулі.
У початковій школі у таких вчительок на уроці діти можуть бігати класом або нявчати під партою. У старших класах — писати любовні записки та «шпори», проходити нові «левели» в іграх та навіть знімати в кабінеті відеоблоги. Пробудити її на певний час можна, але зовсім не так романтично, як у казці. Замість поцілунку — зауваження керівництва та скарги батьків.
Вчителька — Царівна-Жаба. Вона може все. Але не все встигає. Точніше — встигає за мить, коли в усіх вже нерви бринять. Скажімо, якщо їй натякають, що її учні «плавають» у предметі, не готові до ЗНО, вона відповідає: «Не тужіть, лягайте собі спати-відпочивати». Потім вона пропонує дітям репетиторство, інколи навіть безплатно займається після уроків, аби підтягнути. До шкільних концертів її клас готується в останні вихідні. Зате скрізь, де можна, вона бере участь. У підсумку театральні костюми вона власноруч дошиває вночі, а потім домальовує стінгазету. Вона перебирає на себе те, що мали б зробити діти, та зовсім не вміє делегувати повноваження. Може тому вона виглядає щодня дуже втомленою і аж зеленою. Проте якщо попереду відкритий урок чи шкільне свято, де їй бути на сцені, за ніч у «спа-салоні» вона перетвориться на красуню Царівну.
Вчителька — Мері Поппінс . Вона — бездоганна. Елегантна, сучасна, цінує «вітер змін», тож у курсі всіх інновацій. Прищеплює учням гарні манери, не допускає панібратства. Добре знає і обстоює права та обов’язки вчителів, дітей і… пекінесів. Не пройде повз несправедливість. Креативна. Там, де вона, «оживають» не лише скульптури, а й нудні підручники. Будь-яку тему зробить привабливою. Молода душею, але не дивуйтеся: вона вчила батьків сьогоднішніх учнів і колись вчитиме дітей цих школярів.
Пісня
Ми подумали, що, можливо, наших вчителів цікавить майбутнє із астрологічним прогнозом на цей тиждень. Отож,якщо серед вас є:
ОВНИ (21.03-19.04.) підніміть будь ласка руки, то із-за великої кількості роботи та сильної втоми ваш робочий день треба розпочинати так: ви приходите на роботу і проводите 2 години у позі лотоса. Саме після такої релаксації, ваш робочий день промайне швидко та цікаво.
ТІЛЬЦІ (20.04-20.05.) В стосунках з завучем у вас почнеться новий етап, коли в кожному класі виявите по кілька двієчників. Якщо нинішній стан вас задовольняє, краще не ставити двійки. Як кажуть від гріха подалі.
БЛИЗНЯТА(21.05-20.06.) Чекайте постійної навали інспекторів райво, завуча, батьків, їхніх друзів та сусідів. Для них можете скласти графік відвідувань. Але за окрему плату у вигляді щорічної премії можете пропускати без черги.
РАКИ (21.06-22.07) Стримуйте емоції на уроках, інакше вони звільняться і розбіжаться по класу. На їх шум може завітати директор, що негативно вплине на стан здоров’я вашої зарплати
ЛЕВИ (23.07-22.08) Фінансові проблеми найкраще вирішувати шляхом позичання грошей у знайомої профспілки. Якщо її не виявиться дома, можете сміливо не готувати на понеділок уроки.
ДІВИ (23.08.-22.09.)У спілкуванні з учнями не виявляйте підвищену агресивність, аби вас першими не образили.
ТЕРЕЗИ(23.09.-22.10.) Займіться гімнастикою на вашому городі. Подихайте свіжим повітрям біля школи.
СКОРПІОН(23.10.-21.11.) Чергове осіннє підвищення цін та невиплата зарплати вплине на ваші справи. А тому не свистіть у класі, бо не буде грошей.
СТРІЛЬЦІ (22.11.-21.12.) Дайте відпочинок язику. Стримуватись буде нелегко, а тому і не стримуйтесь. Колеги вас вірно зрозуміють і самі підкажуть, коли замовкнути.
КОЗЕРОГИ(22.12.-19.01.) Головне для вас зараз-спокій і ще раз спокій. Тому забудьте про все, візьміть лікарняний і спостерігайте, як росте домашній кактус.
ВОДОЛІЙ (20.01.-19.02.) Якщо відчуєте наближення завуча під час проведення уроку, негайно сховайтеся в іншому класі і почекайте поки вона розважатиме учнів. Не забудьте подякувати її за це на перерві.
РИБИ (20.02.-20.03.) Ваша творчість і ініціатива неприпустима. Інакше навісять справ більше, ніж ви зможете зробити за час, що залишився до пенсії.
Ось такий гороскоп. Звичайно він жартівливий, проте не забувайте, що в кожному жарті є доля правди.
Відео про лебедів із коментарями
Якось наснилося…
Одного прекрасного осіннього ранку в будинку по вул.. Зелена стояла благословенна тиша. На дзвінок будильника ніхто не зреагував. В своїй кімнаті, солодко похрапуючи та час від часу підморгуючи вусом, спав директор ліцею. Картинки у сні змінювали одна одну: люди, партії, вибори – дружина; школа, вчителі, комісія, дружина; водоспад, шашлики, друзі – знову дружина. Здавалось, що оченята зараз відкриються, та де там: спав він дуже міцно.
По тій же вулиці, яку в народі називають учительською спали ще двоє завучів: один їздив на останній моделі крутого авто - чи це бентлі, чи ламборджині – байдуже. Його захоплення технікою було настільки сильним, що інструктори тихенько стояли осторонь, навіть не намагаючись випросити хвилинку хоч сфотографуватися біля авто: він їздив – вони мочки глитали слюну.
Не чуючи нікого, додивлялася свій сон ще одна особа. Їй здавалось, що піднімається вона на Еверест, а не в кабінет директора. Ох, важко стояти, слухати і думати про щось своє. Та картинка змінилася: вона справді опинилася в кабінеті директора, та роль її була інша: чоловік з вусами тепер був її підлеглим, і тепер вона віддавала йому накази. В цю мить на її обличчі засяяла посмішка.
Її колега в сусідньому селі теж не могла відірвати голову від подушки. Щаслива, вона дивилася свій сон - та невже це правда? Що ж це діється: ні виховних заходів, ні лінійок, ні сценаріїв, а директор - сама доброта. Може, вам вихідний чи два? А може ...оце нарешті дочекалася!!!
І лише одна завуч, що проживала на третьому селі підсвідомо розуміла, що пора вставати, але її сон був найсолодший. Вона любить подорожувати, а тут Дубаї: сам шейх наливає їй келих холодного мартіні у фешенебельному пент хаусі на 199 поверсі, емоції не передати словами. «Та і не треба. Нема чого вриватися у мій сон, я вас там не жду з розкладом, довідками і наказами. Тепер ви мене почекайте.»
Пора пояснити, що схожа картина спостерігалася всюди, де жили вчителі і у їхніх будинках було найспокійніше: ні стуку, ні грюку, ні крику, ні галасу. Учительські діти розуміючи, батьки – вчителі сьогодні трохи запізняться тихесенько, майже навшпиньки, виходили з дому і летіли, ви не повірите: до школи. З криком: «Першого не буде!» кидали свої сумки з підручниками майже до стелі, спостерігаючи реакцію ошелешених однокласників: такого ще не було.
А в той час педагоги мирно спали, наче хтось, чарівною паличкою покрутивши, дав їм ще трошки спокою.
Вчителі початкових класів солодко, як ніколи усміхались у сні: молодші школярі були такі чемні та виховані. Ніхто не плакав, не бігав, не стьобав за рукав, не чіпав волосся на голові учительки, питаючи: «Це ваше?" всі читали і писали, додавали і віднімали так вправно, що в це важко було повірити.
А як спокійно спали всі філологи!!! Мабуть, вперше за останні роки ніхто з вчителів української мови та літератури не думав про ЗНО: хай думають уже нарешті учні, щоб і мову написати і у творах нічого не переплутати , бо сміх т ай годі:
Яскравим прикладом з літератури є Колобок – головний герой однойменної казки, який втік від діда, баби та інших мешканців лісу, бо повірив у власні сили, і через це його з'їла лиcá.
Якби дід розраховував на власні сили, не вирвав би ріпку, а так йому вся родина помагала.
У вірші Нечуя-Левицького "Енеїда", незважаючи на антагоніста Юнону, Еней добився до свого.
Після скасування кріпацтва Шевченко воював на Кавказі, про що написав у поемі "Кавказ", яку присвятив своєму другові Прометею.
Вчителі зарубіжної літератури слухали перекази прочитаних в оригіналах творів і не вірили своїм вухам: ніхто нічого не переплутував, навіть вдалося правильно називати авторів та і герої були на своєму місці.
- Перші успіхи П’єра Безухова в коханні були погані – він зразу одружився.
- Поети ХІХ сторіччя були легковразливі люди: їх часто вбивали на дуелях.
- Всюди було тихо, ніби всі вимерли… Яка краса.
Це ж саме відбувалося і з вчителями іноземної – не діти, а поліглоти, а яка фонетика, а який словниковий запас – це ж Всеукраїнський рівень. Все відбувалося наче у казці.
Вчителям математики, фізики та інформатики було набагато складніше: це ж вам не жарти – усі все знають, до уроків готові, домашні зроблені, на уроці всі руки піднімають. «Боже! Розбудіть нас!» А коли пролунали слова: « Ми вже все виконали, що робити далі?» Світ перевернувся догори дригом, адже математичні приклади разом з фізичними явищами та інформативними властивостями – бомба сповільненої дії.
Як ви думаєте, що снилося вчителям природничого циклу? Не повірите – те ж саме. На уроках хімії – досліди, дослідження, висновки. Вчитель слухає, дивиться і дивується, як вправно справляються з роботою учні. Хімія – це ж хімія, тут має бути толк, а то таке можна нахімічити, і космос стане ближчим… на секундочку.
Вчителі біології вперше задалися питанням чи справді ми походимо від мавпи, бо хомо сапіенси, відповідно до своєї вікової категорії, дуже вправно оперували фактами, та найголовніше ніхто нічого не псує, не кричить, не бігає на скаче, як мавпочки по ліанах – дисципліна і порядок на кожному кроці.
Географи в шоці: що вам країни і столиці, розв’язані задачі та визначені масштаби. Учні ще називають, хто живе в тому чи іншому місці. От наприклад, як ви думаєте: у Китаї живуть китайці і китайки, а ні китайці і китаянки, а у Кореї - корейці і кореянки, а не корейки. Тепер і ви будете приємно здивовані.
Із задоволеним виразом обличчя дивилися свій сон історики та правознавці. Чи не вперше за весь час роботи не прийшлося виправляти своїх учнів.
Не держава, а ідилія, не уроки – а відпочинок. А все тому, що кожен учень знав, хто якій партії надає перевагу і вміло будував свою розповідь:
- Свободі – свобода слова, думки, віросповідання ;
- Голосу – голос за свободу, віру та
- Слугам – свободу від голосу і від самої свободи.
У спокої нарешті спали вчителі охорони праці , медсестри та трудовики: приладдя на місці, так як і руки та ноги, а ще дошки, замки у дверях та шибки – свідомість вихованців і їх батьків стала настільки високою, що ніщо в школі не ламалося, не нищилося, а підтримці батьків не було меж: в кожен кабінет оновлені стінки «Калина» та «Оксамит», килимові покриття в класних кімнатах, євроремонти з точковими світильниками на пультах, повна компютеризаці. По всій школі радіозв’язок із кабінету директора – і все за батьківські кошти, а ще забули сказати про квіти – кожного дня – свіжий букет. Ну нічого директор ліцею не зміг вдіяти з такими батьками.
Ідеальну картину сну підхопили вчителі художньо – естетичного циклу: юні володарі світових премій навчалися саме під їхнім керівництвом. Тепер ніхто не сплутував Шекспіра та Штрауса, Клода Моне із портмоне , та таке інше. Вчителі музики вслухалися в надзвичайні голоси, де ніхто не фальшивив, Майстри пензля – намагалися пояснити нові творіння майбутніх художників, часом дуже довго вдивляючись у створені ними модерні картини: от як ви думаєте, чому школа зображена овальною? А тому, процес навчання – безперервний. Ні! Перерви є, правда на них ніхто нічого не встигає: ні вчителі, ні учні.
Цікаво було спостерігати за фізруками та вчителем ДПЮ, які з приємністю споглядали за тим, які вправні у них вихованці : все виконували на раз – два, стрункі як топольки, гнучкі як вербички, міцні як дубочки, швидкі та спритні як берізки. У кожного змінне взуття та форма
У вчителів християнської етики був свій сон. Звичайно, він відрізнявся , адже і предмет не такий, як усі інші. Але чарівна паличка сну подіяла і на них. Все відбувалося по ангельсько - казковому сценарію: так приємно спостерігати, що школярі розуміють суть вічних істин людського життя, по –дорослому дискутують та доходять правильних рішень . Дай , Боже, щоб так було і в житті!
А як же спалося нашим службам? Як ніколи!!! Вперше за останні роки не треба було нічого писати: директор нічогісінько не вимагав: ні тобі графіків, ні тобі тестів, ніяких спостережень, тренінгів, висновків. Соціальний педагог та практичний психолог нудилися без роботи і самі не розуміли, як випросити хоч якийсь наказ у директора, а він вперто мовчав і тільки загадково посміхався, а що ж вдієш, коли всі усім задоволені : директор – вчителями, вчителі – батьками, батьки – дирекцією, а дирекція відповідно і всіма службами.
Наша секретар теж не вірила своїм вухам : директор не дав ніяких розпоряджень. Чи сон, чи казка – не могла зрозуміти, але чого стояти і шукати собі клопіт на здорову голову: нема – то нема.
Невсипуща бібліотекар, до речі моя бабуся, теж була шокована поведінкою учнів, які здали всі книжки, ніхто нічого не порвав, а як усі хочуть читати? Двері бібліотеки просто не зачиняються.
А що ж діялося в школі? Перших 15 хвилин - це був жах, страхіття, яке можна зрівняти хіба що з ядерним вибухом. А потім якось все несподівано вляглося: двері у кабінети були зачинені, по коридорах пусто та найголовніше – тихо. Спочатку всі тяжко раділи, що уроків не буде. Потім задалися питанням: що ж це діється? Де Вчителі? І вже через хвилину настало справжнє самоврядування, а хтось із випускників сказав: «Нехай трішки відпочинуть, помріють. Вони теж люди! А з уроками ми справимось»
Шановні вчителі! Звичайно, посміявшись трохи, ви помріяли про те, як було б добре, якби так діялось по – справжньому. Ми б щиро хотіли, щоб усі картини зі сну збулися, щоб кожен із вас відчував задоволення від своєї професії, щоб не докучали перевірки, щоб була високою зарплата, щоб керівництво на всіх рівнях приходило в школу чи на уроки лише з приємними новинами і , звичайно, щоб усі були здоровими, бо ой як багато нервових клітин вашого організму під загрозою.
І ще одне, якщо вам справді колись присниться такий сон і запізнитесь на роботу, обіцяємо: сидіти будемо так тихо, що чутно буде лише мух, які літатимуть по вікнах. Зі святом!
Любі наші вчителі! Ви найкращі у світі.
Вчителі початкових класів – ви познайомили нас із школою
– вчителі української мови та літератури – ви навчили нас бути справжніми патріотами своєї держави;
– вчителі математики – ви допомогли нам стати логічними і послідовними у своїх діях і починаннях;
– вчителі фізкультури – ви робили нас стрункими, красивими, здоровими;
– вчителі фізики – ви відкрили для нас нещодавно ще незнаний, але цікавий і барвистий світ;
– майстри виробничого навчання – ви зміцнили наші руки, зробили їх золотими;
– вчителі ДПЮ – ви зробили нас справжніми хлопцями, чесними, готовими захищати нашу Батьківщину;
– вчителі історії – ви відкрили нам шлях у майбутнє, адже той, хто не знає минулого свого народу – не має майбутнього;
– вчителі біології та хімії – ви навчили нас любити природу, берегти її красу і чистоту; бути поміркованими та вдумливими;
– вчителі інформатики – ви зблизили нас із сучасністю – відкрили вікно до світу комп’ютерних технологій;
– вчителі географії – ви навчили нас любити світ, бажання все бачити і все знати;
– вчителі зарубіжної літератури – ви розвинули в нашій душі поетичність і красу, любов до прекрасного;
- вчителі іноземних мов — ви дали нам друге життя, адже скільки людина знає мов, стільки разів вона й живе!
Що ж сон, звичайно, добре, але ми ж то вчимося у справжній школі і спілкуємося з реальними людьми ми підходили до декого з вас із цікавими запитаннями . Хтось охоче відповідав, хтось зовсім не хотів говорити. Але ми нічого поганого не мали на меті, тому пропонуємо журналістсько - музичний практикум.
ПІСНІ І ВІДПОВІДІ відео
Яким повинен бути вчитель? Я не знаю,
Та ось портрет його як уявляю:
Він добрий, щирий і з великим серцем,
І чесний, мов прозоре й чисте скельце.
Він першим наших діток зустрічає,
Всьому, що знає, поступово їх навчає:
Знаходить до дітей завжди підхід,
І завжди має щось цікаве, власний хід
На кожному уроці і занятті
З таким учителем навчатися нескладно!
Такого вчителя всі б поважали учні,
У нього мова гарна, милозвучна.
Він справжній ерудит, багато знає,
Він аргументами дітей переконає.
А не образами чи криком істеричним,
Він до дітей не ставиться скептично!
Мов Прометей, він діток надихає,
Він так захопливо про все розповідає,
Що очі діток світяться зірками,
А ще він - люблячий, мов тато або мама.
Мій вчитель працелюбний, наче бджілка,
Він допускає й визнає помилки,
Вимогливий порадник, не тиран,
Сучасний та величний. Він – титан!
Він не чекає плати чи подяки,
Підтримує дітей завжди всіляко,
Він для дітей найкращий в світі друг,
Бо має він талант і сильний дух.
Він в ногу з часом впевнено крокує,
Ні сил, ні вмінь йому ніколи не бракує,
Він – приклад для дітей, кумир, взірець,
Володар скарбу він – дітей сердець!
Пролітають роки, довго тягнуться миті...
Скільки їх відійшло, скільки вже пережито.
Забувається зле, марнослав’я минає,
Залишається те, що серця зігріває.
Непомітно зерно засівається в душі –
Вчителі – сіячі, а рілля – їхні учні.
І отак – без кінця, і отак – день за днем
Йдуть за плугом вони віковічних проблем.
Бур’яном пророста безтурботність дитяча,
Збайдужілість черства і наївність ледача,
Та надія свята вчителів не зникає –
Життєдайне зерно у ріллю западає.
І хоча промине і не рік, і не два –
У посивілі скроні заб’ються слова:
Ви пробачте нам те, чого ми не уміли,
Ви пробачте за те, чого ми не хотіли.
Ми пригадуєм Вас, розуміємо слізно –
Для подяки час Є, для подяки не пізно.
Ми вклоняємось Вам за усі покоління,
За зернину в душі, за проросле насіння.
Нагороди дитину кожну світлом
І подаруй краплиночку добра,
І зацвіте тоді у класі літо,
І затамує подих дітвора…
Учителю, не просто ти людина –
Ти той, хто сіє розум і знання,
Ти другом є для кожної родини,
І вік тебе від цього не звільня.
Учителю, святе твоє і ймення,
Бо ж від святого твій ведеться шлях,
Слова твої тверді, немов кременні,
Та душі вміють шовком застелять.
Учителю, важкі твої є будні,
Свята – то випуск, іспит чи профдень,
Й звучать слова для тебе незабутні,
Яких не стрінеш більше вже ніде.
Учителю, будь строгий і умілий,
Хай усмішка, мов чари, полонить,
Веди ж вперед ти плем’я юне сміло,
Щоб цю ходу ніколи не спинить!
Порадники і друзі – вчителі –
Нелегкий час вирує по Вкраїні.
Обов’язок ваш на святій землі
Нести просвіту. Поспішайте нині,
Розбуджуйте національний дух,
Будуйте Храм, Сійте зерно науки,
Шляхетністю запалюйте вогні,
Мужайтеся і не складайте руки.
Здоров’я вам і мудрості, і сил,
У праці – не спокою, а натхнення,
В польоті завжди вам – орлиних крил
І Божого усім благословення.
Бажаємо здоров'я, добра, довголіття,
Хай вистачить щастя на ціле століття!
Хай скрізь буде лад - на роботі, в сім'ї,
І радість на серці, і хліб на столі.
Хай сміхом й веселістю повниться хата,
Родина хай буде здорова й багата!
І мрій, і бажань, і наснаги творити,
Щоб серцю хотілося жити й любити!
Хай учні шанують, повагу дарують,
Злагода й мир у житті хай панують
Благословенні будьте у роботі,
Цінуйте горде ймення педагога.
Нехай в житті на кожнім повороті
Стрічає радість вас, а не тривога.
Хай добрі вчинки вашої наснаги
Промінчиком торкнуться ваших учнів.
Слово учитель – горде і ласкаве –
Хай буде рідним вам і милозвучним.
Вже осінь перевесла срібні в'яже.
і свято добігає вже кінця.
Та серце в юність повертає ваше,
Й пора настала щедра, золота.
Не час і ще на лаврах спочивати,
Хоч пройдено дороги, та не всі.
Ще хочеться, як в юності кохати
І босоніж пройтися по росі.
І треба ще багато так зробити
Для себе, для людей і для сім'ї.
Життя одне, та треба так прожити,
Щоб внукам теж співали солов'ї.
Коли є віра, що нема вагання,
Коли любов на все життя одна
Тож сонця вам, наснаги і дерзання,
Сто літ прекрасних, чистих як весна!
пісня
про публікацію авторської розробки
Додати розробку