Учнівський інформаційно-дослідницький проект "Збережемо первоцвіти"

Учнівський інформаційно-дослідницький проект «ЗБЕРЕЖЕМО ПЕРВОЦВІТИ»Нагорна Галина Миколаївна. Учитель початкових класів Чепелівської гімназії Ім. Петра Шемчука

Мета проекту: дати знання про первоцвіти, як особливу частину рослинності, збагачувати знання учнів про рослинний світ рідного краю; розширити знання про значення цих рослин у природі та житті людини,   сприяти  формування екологічної культури; розвивати пізнавальний інтерес; спонукати до творчої та пошукової  діяльності; виховувати почуття  любові до природи та відповідального ставлення до неїЗБЕРЕЖЕМО ПЕРВОЦВІТИ!

Завдання проекту: привернути увагу дітей до проблеми охорони ранньоквітучих рослин і спрямувати зусилля учнів на практичні дії щодо захисту первоцвітів. Мета акції навчити молоде покоління відчувати та оберігати цю надзвичайну красу та формувати природоохоронні навички, прищепити елементарні поняття екологічної культури. ЗБЕРЕЖЕМО ПЕРВОЦВІТИ!

Реалізація проекту: клас поділено на групи;пошук наукових матеріалів з данного питання;опрацювання матеріалів з Інтернет-ресурсів; вивчення природних умов існування цих рослин (екскурсія в природу);аналіз здобутих знань та оформлення результатів дослідженнь. ЗБЕРЕЖЕМО ПЕРВОЦВІТИ!

Самостійна пошукова робота учнів:«Природолюби» - працюють з Вікіпедією та відповідною літературою «Дослідники» - працюють над питанням «Чому первоцвіти занесені до Червоної книги України»«Інформатики» - систематизують зібраний матеріал. ЗБЕРЕЖЕМО ПЕРВОЦВІТИ!

ЗБЕРЕЖЕМО ПЕРВОЦВІТИ!А я весна! Прийшла вже в Україну,Несу проміння сонечка у світ. Теплом і квітами я радую людину,Несу й дарую щедро — первоцвіт. У квітах є і загадка, і диво. Цілющі ліки, і легенди є. Вивчайте квіти і живіть щасливо,Любіть довкілля і життя своє. Зі мною тут є найдивніші квіти,Які прийшли після зими у світ,Щоб ви їх вчились берегти й любити,Вивчати й розуміти з ранніх літ. 

ВРЯТУЙМО ПЕРВОЦВІТИ!Вже квіти зацвіли чудові,А вранці всі вони — в росі. Уся земля в п’янкій обнові,В бентежній, трепетній красі. То ж зупинися на хвилину,Поглянь на небо голубе,На дивний світ у цю годину,Хай зачарує він тебе.І хай краса не відпускає,А будить світлі почуття. Нехай душа твоя співаєУсе життя, усе життя. Які ж ці квіти пречудові,Весняні вісники малі. Сміливі, світлі, загадкові…Ці квіти — усмішка землі!

ПІДСНІЖНИКИ!Недавно ще зима була,Летів сніжок чудовий…Пора підсніжників прийшла. У край мій світанковий. Ще ввечері мороз сичавІ стужа лютувала,Ще й вітер по лісах гулявІ зірка нудьгувала…А раннє сонечко зійшло —Всю землю освітило. Послало радість і тепло,Усмішку ніжну й милу. На пагорбах сніги зійшли,Струмочки задзвеніли…І перші квіти зацвіли,Пелюсточки розкрили. Весна красу нам принесла. Ще й пахощів та світла. Пора підсніжників прийшлаІ вся земля розквітла!

МАТИ-Й-МАЧУХА!У лісі ще сніжок лежить,Осів, ущільнився він дуже,Та вже під ним життя кипить,Підбіл росте й йому байдуже,Що холодно, кругом сніги,Він поробив собі віконця.І вже жовтіють береги —На них маленькі жовті сонця. Підбіл цвіте, палахкотить,Приваблює життя до себе І перша бджілонька летить,Бо їй пилок узяти треба. В підбілу листячко смішне: Згори блискуче й холодненьке. А знизу, наче хутряне,М’яке, пухнасте і тепленьке. Як мати-й-мачуха, таке. Його народ так й називає. Здається зіллячко просте,А скільки чарів дивних має!

ПЕРВОЦВІТ!Хоч ще не тепло так, як літом,А де-не-де сніги лежать. Земля всміхнулась первоцвітом. А з гір дзвінкі струмки біжать. Ці квіточки усіх чарують,Їх звуть ще — золоті ключі. Вони здоров’я нам дарують І закриваються вночі,Та сплять так солодко, як діти. Щоб диво-сили набирать. А вранці віченька відкритиІ людям щастя дарувать.Їх «божі ручки» називають,Бо квіти ці добро несуть,Зцілитись людям помагають,Для цього в світі і живуть. 

ПРОЛІСКИ!Я перша квіточка весни,Я пролісковий цвіт,Я пережив зимові сниІ знов родивсь на світ. У мене очі голубіТакі, як неба синь,Росту між кленів і дубів. Люблю і сонце, й тінь. Я блакитні очі маю, Здавна проліском зовусь. В лісі першим розцвітаю, Навіть снігу не боюсь. 

АНЕМОНА!Ніби біле диво, ніжно і чудово. Анемона квітне — квіточка вітрів. В лісі дуже світло, білопелюстково,Вітрогонка ніжна, мов прийшла із снів.І тріпоче тихо, ніжно пелюстками —Білопінне море вабить всіх здаля. Йде собі лісами, грається з вітрами,Білими квітками встелена земля.

ШАФРАН!Вже сніг зійшов, але земля ще чорна.І раптом диво-квітка із землі!Жовтенька або біла та проворна. Чи фіолетова на темнім тлі.І так чарівно, ніби сонце, сяє!То ж дивовижно на душі стає. Дивує квітка, настрій піднімає…Прекрасно, що шафран у світі є. Шафран чи крокус квіточка ця зветься,Стебло відсутнє — лише листя й цвіт. Та кращої нема, мені здається,Бо квітка ця несе любов у світ.І стільки щастя й радості дарує,Наснаги й сили людям додає. У світі тепло, вже весна квітує. Спасибі, крокус, що у нас ти є!

СОН ТРАВА!ПРО СОН-ТРАВУЩе холодні в лісі ранки,Сніг ще в лузі дотліва,Та розкрила на світанку. Сині очі сон-трава. Сон-трава на ніжці срібній – Ніжне сонечко земне…Ти ж казала, мамо рідна,В сон-траві знайшла мене. 

ЛЕГЕНДИ ПРО КВІТИ ВЕСНИО! Перші квіти — вісники надії,Народжені в полях і у лісах…Вони несуть з собою чисті мрії,Оспівані у думах і піснях. Дарують людям і красу, і ласку,І радістю наповнюють серця. Ведуть в чарівну, неповторну казку,І супроводжують людину до кінця. А скільки є легенд про диво-квіти!Казок і віршів, загадок, пісень…Вивчайте світ і кожну квітку, діти,Знання свої примножуйте щодень. А зараз ми розкажемо вам диво,Що у легендах люди зберегли. Бо кожній квітці щось своє властиво,Вони ж до нас із давнини прийшли. 

ПІДСНІЖНИКИ!Якось Зима з Морозом та Вітрами. Задумали усе захолодить. Ясну Весну із травами й квітками. На землю не хотіли допустить. Вітри холодні дули, завивали,Мороз від люті аж скрипів, тріщав. В снігах маленькі квіти замерзали. Підсніжник якось не стерпів і встав. Проліз крізь сніг, пробив собі віконце,І відігнав нудні й холодні сни. Й побачив білий світ, яскраве сонце. Й проклав у світ дорогу для весни. Весна зраділа, що знайшла дорогу,І за підсніжниками в білий світ пішла. Зима втекла від нашого порогу. Ну, а земля щасливо зацвіла. 

МАТИ-Й-МАЧУХА!Матуся доню серцем всім любила,Їй дарувала ласку і пісні. Та якось дуже тяжко захворіла. Й померла. Стали дні сумні. З’явилась в домі мачуха сердита,Дитину не злюбила, просто жах. Була сирітка часто нею бита,В душі дитини поселився страх. Дитина плакала і мачуху боялась,А сум за мамою сердечко розривав. Вона від мачухи над річкою ховалась.Її тепер ніхто не жалкував. Та якось раз з’явилась гарна квітка,Як сонечко жовтенькою була. Над нею нахилилася сирітка. Й сльозинка болю на листок стекла.І став листок холодним, непривітним,Мов мачуха із серцем льодяним…А знизу теплим, лагідним, тендітним —То серце мами рідної під ним. То ж квітку мати-й-мачуха назвали,Щоб люди не носили в серці зло. Любили всіх і завжди пам’ятали,Що треба в світ нести своє тепло.

ПЕРВОЦВІТ!І впали в ґрунт та глибоко прониклиІ враз квітками жовто зацвіли. Перетворились в квіти, а не зникли,І на Землі покликання знайшли. Тепер весні ворота відчиняють,Притягують від сонечка тепло.І золотом щорічно зацвітають,Щоб людям гарно, як в раю, було. Петро Апостол вартував ворота,Які в Небесне Царство всіх вели. Хтось крикнув, широко відкривши рота,Що в Рай якісь невігласи зайшли. Петро здригнувся від такого крику,А з рук упали золоті ключі. Вони зробили подорож велику,Від Зірки аж на Землю летючи. 

ПРОЛІСКИ!Жили Сніжинка-мама й доня Квітка,Їх розлучив холодний Чародій. Росла без мами донечка-сирітка,Без доні мама хрест несла тяжкий. Сніжинка відлітала ще зимою. На Північ, в білий дім краси. А Квітка квітла теплою весною,Як вже пташок дзвеніли голоси.І так, вони ніколи не стрічались,Було їм важко, дні були сумні. Ні разу за життя не обнімались. Й дороги дуже в них були трудні. Та це почула добра ЧарівницяІ вирішила їм допомогти.«Не плачте, любі, це така дрібниця. Я знаю, як шляхи знайти!»То ж рано-рано, ще сніги лежали,Яскраво синьо Квіти зацвіли. Сніжинка й Квітка стрілись і впізнали…Щасливі мама й донечка були. 

АНЕМОНА!Були Адам і Єва вигнані із Раю,Дув вітер, а на плечі падав сніг.І Єва плакала від холоду, я знаю,Сніг білим килимом на землю ліг.І стало бідну Єву шкода Богу. Він сніг на квіточки перетворив. Пелюсточками білими дорогу,Він щедро-щедро для людей покрив. Під вітром анемона тріпотіла,Покрила ніжно, білопінно світ. Чарівним цвітом ліс заполонила. Й не розбереш відразу: сніг чи цвіт? 

ШАФРАН!Колись давно, в часи чудес. Змагались Крок і бог Гермес. Метали диск, як і тепер. Диск влучив в Крока, той помер. Де кров хлопчини пролилась,Там диво-квітка узялась. І, наче сонце, зацвіла,Усім про це розповіла. Розсіялись по всій земліЧарівні Крокуси малі. Ніщо не йде у небуття,Тепер у квіточці життя. 

СОН ТРАВА!А він перетворився в страхопудаІ скорчився, а потім знову встав. На дівчину найшла якась облуда —Це Лісовик її зачаклував. Вона заснула, впала і пропала,Душа у синє небо попливла. На тому місці квітка проростала,Й красива, наче дівчина, була. Назвали дивну квітку сон-травою,Вона дарує людям дивні сни. Дівчаток зачаровує порою,А землю повертає до весни. Колись йшла лісом дівчина красива. Збирала квіти й вийшла в чагарник. Вона була принадна і вродлива.Її уже давно помітив Лісовик. Й за нею крався, бо хотів забрати. То ж сам зробився красенем ясним.І дівчину почав він умовляти,Щоб та навіки залишилась з ним. А дівчина пручалась, не хотіла,Додому намагалася втекти. Тоді якусь гілляку ухопила. Й хотіла нею хлопця упекти,

Коли хтось хоче зірвати квітку, то, звичайно ж, обирає найкращу і найбільшу, а значить — здорову. Зривання квітки пошкоджує цибулину і насіння: у рослинки утворюється своєрідна «ранка», і в неї можуть потрапити бактерії. Поживні речовини рослинка отримує завдяки фотосинтезу, що проходить у листочках. Якщо зірвати їх, цибулина вже не зможе отримати запас сил до наступного року. ЩО БУДЕ, ЯКЩО ЗРИВАТИ ПЕРВОЦВІТИ?

ЩО БУДЕ, ЯКЩО ЗРИВАТИ ПЕРВОЦВІТИ?Для багатьох комашок перші квіти весни є джерелом живлення. Неважко здогадатися, що буде з метеликами, бджілками, іншими комашками, коли зникнуть первоцвіти. Чимало з них захищають ліс від шкідників, і якщо їх не стане, нікому буде «лікувати» дерева

ЩО БУДЕ, ЯКЩО ЗРИВАТИ ПЕРВОЦВІТИ?Ти, мабуть, не раз помічав, як на початку весни люди починають продавати невеличкі букетики із ранніх весняних квітів. Чи ж можемо ми уявити, що одного теплого весняного дня люди не побачать на ринку жодного такого букетика? Гайнуть у ліс — а там теж квітів немає. А все тому, що чимало видів первоцвітів занесені в Червону книгу України. І як би не прикро було це визнавати, але ці тендітні рослинки на межі зникнення.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ!ПІДСНІЖНИК ЗВИЧАЙНИЙ

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ!ШАФРАН ГЕЙФЕЛЯ (КРОКУС)

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ!МОРОЗНИК КАВКАЗЬКИЙ

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ!ЦИБУЛЯ ВЕДМЕЖА

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ!БІЛОЦВІТНИК ВЕСНЯНИЙ

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ!АДОНІС АБО ГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ!ПРОСТРІЛ ЧОРНІЮЧИЙ АБО СОН-ТРАВА 

ЗВЕРНЕННЯ ПЕРВОЦВІТІВ!Ми б завжди були щасливі,І пахучі, і красиві,Якби в полі, в лісі, в лузіБачили нас тільки друзі,Ті, які б нас не топтали,Без потреби не зривали. А на клумбах вдома, в школіВисівали нас доволі,Доглядали, поливали. Ми б красу їм дарували! 

ДЖЕРЕЛА:http://nltu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=937:2016-03-02-16-03-53&catid=13:2009-12-10-10-49-15&Itemid=244https://vidviday.ua/blog/top-5_vesnyanyh_pershocvitiv/ http://stylezhinki.ru/suspilstvo/9284-goricvit-vesnjanij-korisni-vlastivosti-goricvit.htmlhttp://krasotkina.com/content/свята/Первоцвіти%20 України.htmlhttp://nltu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=937:2016-03-02-16-03-53&catid=13:2009-12-10-10-49-15&Itemid=244https://vidviday.ua/blog/top-5_vesnyanyh_pershocvitiv/ http://stylezhinki.ru/suspilstvo/9284-goricvit-vesnjanij-korisni-vlastivosti-goricvit.htmlhttps://pustunchik.ua/ua/online-school/biology/botany/pervotsvity-ukrainy