Учнівський проект "Зміна температури тіла під час фізичного навантаження"

Зміна температури тіла під час фізичного навантаження Роботу підготувал учень6 (10) – А класу Супрун Володимир Вчитель фізики КУ Сумська гімназія №1 Казбан Т. Л.

Температура Температу́ра (від лат. temperatura — належне змішування, нормальний стан) — фізична величина, яка окреслює здатність макроскопічної системи (тіла), що знаходиться в стані термодинамічної рівноваги, до теплопередачі. Властивості: В стані рівноваги температура має однакове значення для всіх макроскопічних частин системи. Якщо в системі два тіла мають однакову температуру, то між ними не відбувається передачі кінетичної енергії часток (тепла). Якщо існує різниця температур, то тепло переходить від тіла з вищою температурою до тіла з нижчою. Температура пов'язана також із суб'єктивним сприйняттям «тепла» і «холоду». Позначається літерою T або t. Температура також відіграє важливу роль у багатьох галузях науки, включаючи фізику, хімію і біологію.

Зміна температури тіла під час фізичного навантаження Дані про значне підвищення температури - Т "ядра" тіла людини при фізичній роботі почали публікувати ще давно. Деякі автори відзначали підвищення ректальної Т до рівня = 38,3З навіть при роботі на велоергометрі, "що вело до збільшення частоти пульсу лише до 130 уд/хв". До речі, інші дослідники зареєстрували приріст глибокої t тіла в льотчиків до рівня = 37,9 - 38,5 при ще меншій фізичній активності. У роботах К.М.Смирнова (1959) встановлено, що адаптовані до тепла люди можуть виконувати роботу при підвищенні t тіла до 40-41З, тобто того рівня, при якому життєдіяльність неадаптованих до тепла людей різко порушується, а працездатність знижується до "0". А.Б.Гандельсман і К.М.Смирнов вказували (1970), що підвищення t тіла в умовах фізичного навантаження до 38С і навіть 39С є нормальним і навіть бажаним для досягнення максимальної працездатності; підвищення до 40С і більше створює вже загрозу перегрівання організму і обмежує досягнення спортсмена.

Особливо значне підвищення t тіла виявлено при виконанні тривалих вправ "на витривалість" і змагальних навантажень у спортивних іграх. Так, 1962 обстежували на фініші 63 учасники марафонського забігу (42 км 195 м) при t повітря =23С і вологості відносної 58% і знайшли, що середня ректальна t склала 39,0З, а в переможця - 41,0С, середні втрати ваги дорівнювали 2,85 кг, а в переможця - 5,23 кг. t тіла на фініші марафонського бігу складає, як правило, 39 - 41С. Іноді, за даними літератури, t тіла піднімається вище, - до 42,3С. Граничним рівнем для розвитку теплового удару вважають t тіла = 40,6 - 41,5С. Відповідно до книги рекордів Гінеса максимальна Т тіла, зареєстрована у людини (52-літній чорношкірий пацієнт, що одержав тепловий удар і вижив після нього), дорівнює 46,5С. Обладатель лучших результатов сезона в мире в марафоне в 2005—2008 (мировые рекорды в 2007 и 2008 годах)

Винятково висока t тіла виявлена у спортсменів після гри в регбі = 41,0С. підвищення Т тіла після футбольного матчу в середньому до 39,4 і пропонували з метою зменшення ризику гіпертермії "правильну корекцію втрати рідини під час гри". Robinson Sid (1963) при вивченні температурних змін у добре тренованих легкоатлетів під час змагання з бігу на 10 км виявив підвищення ректальної t після забігу в середньому до 39,7є (при зовнішній Т середовища 10є, і досягнення t тіла 41,1є при 30єС. Відзначені в літературі і "феномени" підвищення ректальної t під час бігу - понад 43,0є, що автори назвали "тепловою хворобою". До речі, вказувалося, що тепловий удар внаслідок робочого перегріву тіла важче переноситься організмом, ніж при пасивному перегріві, і нерідко супроводжується летальним результатом. Термотолерантність, таким чином, є необхідною умовою для досягнення успіхів у змаганні на витривалість.

Фазний характер підвищення Т тіла під час навантаження Деякі дослідники вказували на фазний характер підвищення t тіла під час навантаження: Перша фаза супроводжується дуже слабким збільшенням t і триває 3-6 хв. від початку виконання роботи. Для другої фази характерно круте і дуже швидке наростання гіпертермії, що продовжується 20-30 хвилин від початку роботи. Потім починається третя фаза, при якій t тіла стабілізується на новому підвищеному рівні, залежному, як думали дослідники, від потужності виконуваної роботи. Однак, при дуже інтенсивній роботі третя фаза може бути виражена слабко, тобто t тіла продовжує поступово підвищуватися протягом усієї роботи. температури тіла при фізичному навантаженні у фізкультурників (під час поточних занять по фізичному вихованню у вузі) і в спортсменів різних спеціалізацій, що відрізняються характером і потужністю навантажень, в природних умовах тренування і змагань.

Дослідження Встановлено, що під час занять з фізичного виховання в гуманітарному вузі в студентів після завершення вправ на витривалість (марш-кидок, крос) ректальна t піднімалася в середньому до 39,0+0,2°С, а в окремих індивідумів - до 40°С і більше. Що стосується середньої t тіла, то її приріст складав у середньому 0,9°С, а в деяких суб'єктів – 1,9°С. Дослідження меж робочої гіпертермії у боксерів показало, що в умовах двобоїв з рівним по підготовленості партнером ректальна t піднімалася до 40,5 - 41,0°, а середня t тіла - до 39°. Після завершення двобою t ядра протягом 10-ти хв швидко знижувалася до 38,7-38,9°, і на цьому рівні ще підтримувалася 12-17 хвилин. Борці "самбо" і "дзюдо" в наших обстеженнях виконували під час тренування в спортивному залі за завданням тренера від 3 до 5-ти десяти - хв сутички з перервами 3-5 хв між ними, у результаті чого ректальна t підвищувалася в середньому до 39,6±0,1°, а в окремих спортсменів - понад 40,0°С. Дослідження легкоатлетів (бігунів, стрибунів і метальників) ми проводили під час змагань на першість області по легкій атлетиці. На фініші ми запрошували спортсменів у кабінет лікаря, де реєстрували t-зміни. Виявлено, що в спортсменів, що виконували нетривалі за часом вправи (біг на короткі дистанції, стрибки, метання) t тіла на фініші складала 38,7-39,2°; у бігунів на середні і довгі дистанції (понад 800 м) ректальна t піднімалася набагато вище, тобто більш 40 .

Висновок В природних умовах спортивної діяльності при виконанні досить тривалої і інтенсивної м'язової роботи завжди підвищується t тіла; рівні робочої гіпертермії можуть досягати 39-40°, а у високотренованих спортсменів t ядра тіла може підвищуватися і вище 40°, наближаючись до 41°.

Література 1. Гиппенрейтер Б.С. Температурные изменения при плавании и беге. Ученые записки Центрального института физической культуры им. Сталина. М.- Л. 1949. 2. Нечаев В. Жара и выносливость. Легкая атлетика 3. Смирнов К.М. 0 механизмах приспособления человека к изменениям температуры внешней среды. Тез. докл. конф. "Физиология теплообмена и гигиена микрокл". 4. Гандельсман А.Б., Смирнов К.М. Физиологические основы методики спортивной тренировки. М.:Физкультура и спорт. 5. Седов А.В. Космос и спорт. М.: Физкультура и спорт,1985,160с. 6. Вайнер Э.Н. Чубарев Н.С. Сердце в условиях гипертермии. Кровообращение. 7. Бернштейн В.А., Синайский М.М., Федотова В.Г. Сдвиги терморегуляции при физических нагрузках различной интенсивности.

Дякуємо за увагу